Ухвала суду № 141305493, 04.11.2026, Господарський суд Львівської області

Дата ухвалення
04.11.2026
Номер справи
914/959/26
Номер документу
141305493
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

04.11.2026 Справа № 914/959/26

Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Щерби О.Б., у справі

за позовом Керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі

позивача: Ставчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД»

про: визнання недійсною додаткової угоди, стягнення 126 836,36 грн.,

представники:

прокурор: Слиш Г.С.,

позивача: не з`явився,

відповідача: Іванов А.В., Жук Р.Є.,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/959/26 за позовом Керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача: Ставчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД» про визнання недійсною додаткової угоди, стягнення 126 836,36 грн.

Хід справи викладено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.

Відповідачем через систему «Електронний суд» подано заяву (вх.12144/26 від 29.04.2026р.) про залишення позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Крім того, вказана заява обгрунтована рішенням (висновком) Конституційного Суду України від 03.12.2025р. №6-р(II)/2025, положенням ст.11 ГПК України та правовими позиціями Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Прокурором через систему «Електронний суд» подано заперечення щодо заяви про залишення позову без розгляду (вх.12800/26 від 06.05.2026р.), за змістом яких вважає, що у даній справі належним чином підтверджено представництво інтересів держави.

Відповідачем через систему «Електронний суд» подано клопотання (вх.22774/26 від 13.08.2026р.) про повернення на стадію підготовчого провадження, обгрунтовуючи таку необхідність поданою заявою про залишення позову без розгляду.

Прокурором через систему «Електронний суд» подано заперечення щодо заяви про повернення на стадію підготовчого провадження (вх.23666/26 від 21.08.2026р.). Відповідачем через систему «Електронний суд» подано доповнення до клопотання про залишення позову без розгляду (вх.26141/26 від 16.09.2026р.), обгрунтовуючи зазначене рішенням (висновком) Конституційного Суду України від 03.12.2025р. №6-р(II)/2025, положенням ст.11 ГПК України та, зокрема, правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08.07.2026р. у справі №910/16365/25 щодо застосування частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Крім того, додатковою підставою для залишення позову без розгляду відповідач вважає недоведення прокурором об`єктивної винятковості цього випадку.

Прокурором через систему «Електронний суд» подано заперечення щодо доповнення до клопотання про залишення позову без розгляду (вх.27779/26 від 01.10.2026р.).

Суд зазначає, що виявлення обставин, які за законом виключають можливість судового розгляду, є безумовною підставою для залишення позову без розгляду на будь-якій стадії процесу. Тобто, в такому випадку, процесуальний закон не обмежує право суду залишити позов без розгляду на будь-якій стадії процесу.

В судове засідання 04.11.2026р. з`явилися прокурор та представники відповідача, які підтримали надані пояснення та відповідно заперечення щодо клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Розглянувши клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, заслухавши учасників справи, суд зазначає наступне.

Прокурором заначено про те, що укладення додаткової угоди з порушенням вимог законодавства призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що були виділені з місцевого бюджету на забезпечення потреб громади, порушило економічні (майнові) інтереси держави та територіальної громади у бюджетній сфері та призвело до заподіяння прямої шкоди у вигляді переплати 127 тис.грн. бюджетних коштів.

Тому, за твердженням прокурора, встановлені порушення вимог законодавства, мають характер неформального недотримання приписів законодавства, а навпаки, призвели до фактичних втрат коштів місцевого бюджету на суму понад 127 тис. грн., що засвідчує їх нераціональне, неефективне використання та становить безумовне порушення інтересів держави у бюджетній сфері, на захист яких прокурор звернувся з цим позовом.

Таким чином, у зазначеному випадку наявний, як державний, так і суспільний інтерес.

Отже, у даному випадку, порушення інтересів держави, за твердженням прокурора, полягає в тому, що з місцевого бюджету вибула значна сума коштів, а орган уповноважений на захист інтересів держави не вжив будь-яких заходів, спрямованих на визнання недійсними спірних додаткових угод та повернення надмірно сплачених коштів, інтереси держави впродовж тривалого періоду часу залишалися незахищеними, що є виключним випадком та наділяє прокурора здійснити їх захист у межах повноважень, наданих п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відтак, наявні виключні підстави, передбачені ст.131-1 Конституції України для представництва прокурором інтересів держави у цій справі.

При цьому, висновки щодо застосування положень статті 23 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025, викладені постановах Верховного Суду від 28.07.2026р. у справі № 908/1614/25, від 14.07.2026р. у справі № 914/3261/24 та від 22.09.2026р. у справі № 910/16412/25, від 01.10.2026р. у справі № 910/6143/26.

Зокрема, Верховний Суд виснував, що окремі приписи абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», що визнані неконституційними, втрачають чинність із 01.01.2027р., отже рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025р. № 6-р(ІІ)/2025 не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності. Водночас, прокурор при зверненні до суду повинен навести виключність випадку для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді.

Враховуючи викладене, а також, те, що прокурором під час звернення до суду з позовом належним чином обґрунтовано наявність виключного випадку для представництва інтересів держави в особі Ставчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, та дотримано процедуру, передбачену статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», посилання відповідача на Рішенням Конституційного Суду України від 03.12.2025р. №6-р(ІІ)/2025 не можуть бути прийнятими до уваги.

Відповідно до п.3 ст.131-1 Конституції України, на прокуратуру покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначених законом.

Згідно зі ст.53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст.23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і, якщо компетентний орган, протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові.

Так, Рішенням від 03.12.2025р. № 6-р(II)/2025 Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Конституційний Суд України виходив, зокрема, з оцінного характеру понять «не здійснює» та «неналежним чином здійснює», відсутності в законі чітко встановлених критеріїв визначення відповідних випадків та, як наслідок, надмірної дискреції прокурора і суду під час вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави.

Водночас, у рішенні Конституційний Суд України чітко визначив, що окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами визнані неконституційними, втрачають чинність із 1 січня 2027 року; рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим.

Аналогічне розуміння темпоральної дії Рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025р. № 6-р(ІІ)/2025 відображене Великою Палатою Верховного Суду в пункті 139 постанови від 10.12.2025р. у справі № 344/12305/18, у якому, звернувши увагу на визнання відповідних положень ст.23 Закону України «Про прокуратуру» неконституційними, Велика Палата Верховного Суду водночас прямо відтворила застереження Конституційного Суду України про непоширення його рішення на правовідносини щодо представництва, які виникли під час чинності цих приписів та продовжують існувати після втрати ними чинності.

Таким чином, визнання окремих приписів ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» неконституційними саме по собі не є тотожним їх негайній втраті чинності з дня ухвалення Рішення Конституційного Суду України. Вирішуючи питання про наслідки встановленої неконституційності, Конституційний Суд України скористався наданим йому Конституцією України повноваженням визначити інший момент втрати чинності відповідними положеннями закону та прямо відтермінував його до 01.01.2027р.

Відтак, до настання визначеного Конституційним Судом України моменту втрати чинності, відповідні приписи формально залишаються складовою чинного законодавчого регулювання, а оцінка правовідносин, які виникли в цей період, не може здійснюватися без врахування встановленого самим Конституційним Судом темпорального режиму дії його Рішення.

Рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025р. № 6-р(ІІ)/2025, з врахуванням встановленого ним самим порядку втрати чинності відповідними приписами ст.23 Закону України «Про прокуратуру», а також висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у пункті 139 постанови від 10.12.2025р. у справі №344/12305/18, не дає підстав для автоматичного висновку про відсутність у прокурора повноважень на звернення з цим позовом.

У постанові від 08.07.2026р. у справі № 910/16365/25 Верховний Суд погодився з висновком про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави, зокрема, з огляду на те, що звернення прокурора до компетентних органів та подання позову відбулися після ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025р. № 6-р(ІІ)/2025 та з урахуванням положень ч. 6, 7 ст. 11 ГПК України.

Однак, наведений висновок підлягає застосуванню з урахуванням конкретних обставин справи, в якій його сформульовано та не усуває необхідності врахування правових наслідків, безпосередньо визначених Конституційним Судом України у резолютивній частині Рішення № 6-р(ІІ)/2025, а також правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у пункті 139 постанови від 10.12.2025р. у справі № 344/12305/18.

Положення ч. 6 ст.11 ГПК України, за змістом яких, суд, у разі висновку про суперечність закону Конституції України не застосовує такий закон, не можуть тлумачитися відокремлено від положень Конституції України про юридичну силу та обов`язковість рішень Конституційного Суду України і застосовуватися у спосіб, який фактично змінює визначений самим Конституційним Судом момент втрати чинності положеннями закону, конституційність яких, уже була предметом конституційного контролю.

Інше тлумачення фактично означало б надання суду загальної юрисдикції можливості самостійно змінити встановлені Конституційним Судом України темпоральні наслідки його рішення та прирівняти дату визнання норми неконституційною до дати втрати нею чинності, всупереч прямій вказівці пункту 3 резолютивної частини Рішення № 6-р(ІІ)/2025.

Тому, сам по собі факт ухвалення 03.12.2025р. Рішення Конституційного Суду України №6-р(ІІ)/2025, за умови, що визнані неконституційними приписи відповідно до прямо визначеного Конституційним Судом порядку втрачають чинність лише з 01.01.2027р., не є безумовною та самодостатньою підставою для висновку про відсутність у прокурора представницьких повноважень у кожній справі, розпочатій до вказаної дати, а вирішення такого питання потребує оцінки конкретних обставин виникнення відповідних правовідносин, характеру інтересу держави, статусу компетентного органу та фактичної поведінки цього органу щодо захисту відповідного інтересу.

Прокурор вказав на конкретне порушення майнового інтересу держави, наявність належного компетентного органу, його обізнаність із таким порушенням та, одночасно, незабезпечення судового захисту відповідного інтересу зі сторони позивача.

Оскільки прокурор належним чином обґрунтував порушення інтересів держави, необхідність їх судового захисту, статус позивача, як компетентного органу, та фактичні обставини нездійснення ним такого захисту, суд вважає, що прокурор підтвердив наявність підстав для представництва інтересів держави у цій справі, у зв`язку з чим прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Враховуючи вищенаведене суд зазначає про відсутність підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України, відтак, клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД» у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Суддя Король М.Р.

Часті запитання

Який тип судового документу № 141305493 ?

Документ № 141305493 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 141305493 ?

Дата ухвалення - 04.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141305493 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141305493 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141305493, Господарський суд Львівської області

Судове рішення № 141305493, Господарський суд Львівської області було прийнято 04.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 141305493 відноситься до справи № 914/959/26

Це рішення відноситься до справи № 914/959/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141305491
Наступний документ : 141305494