Рішення № 141305180, 20.07.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2026 р. Справа № 911/115/26

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразіябуд трейд»

до: 1) Виконавчого комітету Ірпінської міської ради;

2) Адвокатського об`єднання «Юридична фірма «Аріо»

про визнання недійсним договору

за участю представників

позивача: Корж М.А. керівник;

відповідача 1: не з`явився;

відповідача 2: Бухаленков С.С. адвокат за довіреністю № 1 від 06.03.2026;

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог та узагальнені аргументи сторін

Стислий виклад позиції позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євразіябуд трейд» (далі позивач, ТОВ «Євразіябуд трейд») звернулося до Господарського суду Київської області через підсистему «Електронний суд» із позовною заявою від 10.01.2026 до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради (далі відповідач 1, Виконавчий комітет) та Адвокатського об`єднання «Юридична фірма «Аріо» (далі відповідач 2, АО «Юридична фірма «Аріо»), у якій просить суд визнати недійсним договір про надання правничої допомоги № 0006/25-1207 від 18.09.2025, укладений між Виконавчим комітетом та АО «Юридична фірма «Аріо».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір про надання правничої допомоги № 0006/25-1207 від 18.09.2025, укладений між Виконавчим комітетом та АО «Юридична фірма «Аріо», суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема статті 54 Закону України «Про запобігання корупції», а тому підлягає визнанню недійсним на підставі статей 203, 215, частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України та статті 67 Закону України «Про запобігання корупції».

Позивач зазначає, що відповідно до умов оспорюваного договору АО «Юридична фірма «Аріо» зобов`язалося надавати Виконавчому комітету правничу допомогу, зокрема представляти його інтереси у справах про банкрутство ТОВ «Євразіябуд трейд» та ТОВ «Білдгрупменеджмент», при цьому пунктом 4.1 договору передбачено безоплатний характер таких послуг (pro bono).

На переконання позивача, зазначені умови договору суперечать частині першій статті 54 Закону України «Про запобігання корупції», якою органам місцевого самоврядування заборонено безоплатно одержувати від фізичних та юридичних осіб грошові кошти, інше майно, майнові переваги, пільги чи послуги, крім випадків, прямо передбачених законом або чинними міжнародними договорами України. При цьому АО «Юридична фірма «Аріо» не є благодійною організацією, а його статутною метою є отримання доходу, у зв`язку з чим безоплатне надання правничої допомоги не може розглядатися як благодійна діяльність та не підпадає під передбачені законом винятки із зазначеної заборони.

Крім того, позивач звертає увагу на відсутність у системі Prozorro відомостей про проведення закупівлі послуг з надання правничої допомоги або оприлюднення звіту про укладений договір, а також на відсутність у тексті договору реєстраційного номера Виконавчого комітету Ірпінської міської ради, що, на його думку, ставить під сумнів дотримання встановленої процедури укладення та внутрішньої реєстрації договору.

Також позивач стверджує, що оспорюваний договір укладено без прийняття відповідного рішення колегіальним органом Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради, а одноособово виконуючою обов`язки міського голови Макеєвою А.Г., без належного погодження залучення адвокатського об`єднання та визначення умов представництва інтересів Виконавчого комітету.

Посилаючись на наведені обставини, позивач вважає, що укладення спірного договору відбулося з порушенням установлених законодавством вимог щодо діяльності органів місцевого самоврядування, антикорупційних обмежень та порядку здійснення публічних закупівель, а тому його зміст не відповідає вимогам частини першої статті 203 Цивільного кодексу України.

Окремо позивач наголошує, що укладення договору мало на меті створення правової конструкції, яка дозволяє органу місцевого самоврядування отримувати професійні правничі послуги без дотримання встановлених законом процедур та фактично створює для нього необґрунтовану майнову і процесуальну перевагу. На думку позивача, сторони договору як професійні учасники правовідносин усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність його укладення та невідповідність його мети інтересам держави і суспільства, що є підставою для застосування частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України.

Обґрунтовуючи наявність порушеного права та свого статусу заінтересованої особи, ТОВ «Євразіябуд трейд» зазначає, що Виконавчий комітет є ініціатором справи про банкрутство товариства № 911/3171/25, а представництво його інтересів у цій справі здійснювалося адвокатом АО «Юридична фірма «Аріо» саме на підставі оспорюваного договору.

При цьому позивач стверджує, що адвокат фактично перебрав на себе не лише функції процесуального представництва, а й окремі повноваження щодо формування позиції Виконавчого комітету, зокрема самостійно визначав кандидатуру арбітражного керуючого та здійснював комунікацію з ним без відповідного рішення уповноваженого органу. Такі обставини, на думку позивача, свідчать про неналежний контроль Виконавчого комітету за діями свого представника та створюють дисбаланс процесуальних можливостей сторін у справі про банкрутство, порушуючи принципи змагальності та рівності учасників судового процесу.

Позивач вважає, що визнання договору недійсним безпосередньо впливає на його права та законні інтереси, оскільки усуває правову підставу, на якій ґрунтується представництво інтересів кредитора у справі про банкрутство ТОВ «Євразіябуд трейд».

Крім того, позивач зазначає, що з метою перевірки викладених обставин звертався з відповідними повідомленнями до Національного агентства з питань запобігання корупції та уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції Виконавчого комітету Ірпінської міської ради, однак станом на дату звернення до суду відповідей не отримав.

З огляду на викладене, ТОВ «Євразіябуд трейд» вважає себе заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушені укладенням і виконанням оспорюваного договору, та просить суд визнати недійсним договір про надання правничої допомоги № 0006/25-1207 від 18.09.2025 як такий, що укладений із порушенням вимог антикорупційного законодавства, не відповідає вимогам статей 203, 228 Цивільного кодексу України та суперечить інтересам держави і суспільства.

Стислий виклад заперечень відповідача 1

У відзиві на позовну заяву Виконавчий комітет заперечує проти задоволення позовних вимог та вважає їх безпідставними, необґрунтованими й такими, що не підлягають задоволенню.

На обґрунтування своєї позиції відповідач 1 зазначає, що чинне законодавство України, зокрема Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Цивільний кодекс України, допускає можливість безоплатного надання правничої допомоги, у тому числі на умовах pro bono, а також укладення безоплатних договорів про надання послуг. При цьому законодавством не встановлено обмежень щодо суб`єктів, яким адвокати або адвокатські об`єднання можуть надавати таку допомогу.

На думку відповідача 1, положення статті 54 Закону України «Про запобігання корупції» не поширюються на спірні правовідносини, оскільки зазначена норма спрямована на запобігання отриманню неправомірних майнових вигод, а не на заборону органам місцевого самоврядування залучати правничу допомогу на безоплатній основі для реалізації покладених на них законом повноважень. Відповідач 1 наголошує, що спірний договір не є подарунком чи пожертвою, а передбачає надання професійної правничої допомоги на підставі офіційного договору в інтересах органу місцевого самоврядування.

Крім того, відповідач 1 посилається на позицію Національного агентства з питань запобігання корупції, відповідно до якої безоплатне отримання послуг органами державної влади та органами місцевого самоврядування може бути правомірним за умови відсутності персональної вигоди посадових осіб, конфлікту інтересів та надання таких послуг безпосередньо органу, а не конкретній посадовій особі.

Щодо доводів позивача про порушення законодавства у сфері публічних закупівель відповідач 1 зазначає, що спірний договір не передбачає оплати послуг, компенсації витрат чи виникнення інших майнових зобов`язань, а тому не є закупівлею у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» та не підлягає обов`язковому оприлюдненню в електронній системі закупівель Prozorro.

Також відповідач 1 звертає увагу на принцип свободи договору, закріплений статтею 627 Цивільного кодексу України, відповідно до якого сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні його умов. При цьому гонорар адвоката та порядок його сплати визначаються за домовленістю сторін відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Виконавчий комітет стверджує, що спірний договір укладено добровільно, за вільним волевиявленням сторін, які погодили всі його істотні умови, а його зміст відповідає вимогам чинного законодавства. Відтак, на переконання відповідача 1, відсутні передбачені статтями 203, 215 Цивільного кодексу України підстави для визнання договору недійсним, а сама по собі незгода позивача з погодженими сторонами умовами договору не може бути підставою для його недійсності.

Стислий виклад заперечень відповідача 2

АО «Юридична фірма «Аріо», заперечуючи проти задоволення позову, зазначає, що укладення договору про надання правничої допомоги № 0006/25-1207 від 18.09.2025 без використання електронної системи закупівель відповідало вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.10.2022 № 1178, оскільки договір передбачав безоплатне надання послуг (pro bono), а його вартість була меншою за 50000,00 грн. За таких обставин замовник не був зобов`язаний оприлюднювати звіт про договір, укладений без використання електронної системи закупівель.

Відповідач 2 стверджує, що законодавство України не забороняє адвокатам, адвокатським бюро та адвокатським об`єднанням надавати правничу допомогу безоплатно. Така можливість випливає з принципу свободи договору, положень статей 26, 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики та рішення Ради адвокатів України від 23.04.2016 № 118. При цьому отримання доходу не є єдиною метою діяльності адвокатського об`єднання, а набуття статусу благодійної організації для надання правничої допомоги на умовах pro bono не вимагається.

Відповідач 2 ввертає увагу, що АО «Юридична фірма «Аріо» надає безоплатну правничу допомогу громадянам та юридичним особам, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Зокрема, на підставі спірного договору об`єднання здійснювало представництво інтересів Виконавчого комітету у справах про банкрутство ТОВ «Євразіябуд трейд» та ТОВ «Білдгрупменеджмент», унаслідок чого заборгованість перед територіальною громадою в загальному розмірі 13088220,86 грн була погашена, що, на думку відповідача 2, свідчить про позитивний результат надання правничої допомоги та відсутність шкоди інтересам держави і суспільства.

Щодо підстав недійсності договору відповідач 2 зазначає, що позивач не довів спрямованості спірного правочину на порушення встановленого правового господарського порядку, наявності протиправного умислу його сторін або мети, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, як того вимагає частина третя статті 228 Цивільного кодексу України. Саме по собі посилання на порушення антикорупційного законодавства не є достатньою підставою для визнання договору недійсним.

Крім того, АО «Юридична фірма «Аріо» вважає, що ТОВ «Євразіябуд трейд» не довело наявності порушеного договором права чи законного інтересу, який міг би бути відновлений шляхом визнання правочину недійсним. Зазначає, що визнання договору недійсним не вплине на існування заборгованості позивача перед Виконавчим комітетом та не усуне підстав для її стягнення. Водночас адвокатське об`єднання діяло виключно як представник ініціюючого кредитора, реалізуючи надані йому процесуальні повноваження, а не перебираючи на себе функції органу місцевого самоврядування.

Також відповідач 2 вказує, що після повного погашення ТОВ «Євразіябуд трейд» заборгованості перед Виконавчим комітетом та відмови суду у відкритті провадження у справі про банкрутство необхідність у подальшому виконанні спірного договору відпала.

ІІ. Рух справи.

Заяви та клопотання учасників справи

Через підсистему «Електронний суд» 26.02.2026 від Виконавчого комітету надійшов відзив на позовну заяву.

Через підсистему «Електронний суд» 05.03.2026 від ТОВ «Євразіябуд трейд» надійшла відповідь на відзив відповідача 1 (документ сформований в системі «Електронний суд» 04.03.2026).

Через підсистему «Електронний суд» 09.03.2026 від ТОВ «Євразіябуд трейд» надійшло клопотання про витребування доказів (документ сформований в системі «Електронний суд» 06.03.2026).

Через канцелярію суду 09.03.2026 АО «Юридична фірма «Аріо» подало відзив на позовну заяву.

Через підсистему «Електронний суд» 16.03.2026 від ТОВ «Євразіябуд трейд» надійшла відповідь на відзив відповідача 2.

Через підсистему «Електронний суд» 20.03.2026 від ТОВ «Євразіябуд трейд» надійшло клопотання про витребування доказів.

Через підсистему «Електронний суд» 09.04.2026 від Виконавчого комітету надійшло клопотання про долучення доказів.

Через підсистему «Електронний суд» 13.04.2026 від ТОВ «Євразіябуд трейд» надійшли: клопотання про долучення доказів; клопотання щодо невиконання АО «Юридична фірма «Аріо» обов`язку щодо реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі та необхідності застосування судом наслідків недотримання вимог, визначених у статті 170 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України); клопотання про застосування до відповідача 1 заходу процесуального примусу.

Через підсистему «Електронний суд» 14.04.2026 від Виконавчого комітету надійшли заперечення на клопотання (заяву).

Через підсистему «Електронний суд» 17.04.2026 від ТОВ «Євразіябуд трейд» надійшли клопотання про витребування доказів та письмові пояснення (документи сформовані в системі «Електронний суд» 06.03.2026).

Процесуальні дії у справі

Господарський суд Київської області ухвалою від 20.01.2026 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні суд розглядав клопотання ТОВ «Євразіябуд трейд» про витребування доказів (документ сформований в системі «Електронний суд» 06.03.2026), у якому позивач просив суд витребувати у Виконавчого комітету належним чином завірені копії документів, а саме:

1) копію рішення Ірпінської міської ради та/або рішення Виконавчого комітету Ірпінської міської ради, та/або розпорядження міського голови, що стали підставою для укладення договору про надання безоплатної правничої допомоги № 0006/25-1207 від 18.09.2025 з АО «Юридична фірма «Аріо», у тому числі щодо визначення підстав залучення адвокатського об`єднання та обсягу повноважень представника;

2) копію листа погодження (аркуша погодження) до договору про надання безоплатної правничої допомоги № 0006/25-1207 від 18.09.2025, укладеного між Виконавчим комітетом та АО «Юридична фірма «Аріо» із зазначенням посадових осіб, які здійснювали погодження його істотних умов;

3) копії документів щодо реєстрації договору про надання правничої допомоги № 0006/25-1207 від 18.09.2025 у Виконавчому комітеті (зокрема витяг із журналу реєстрації договорів, картку реєстрації договору або інші документи внутрішнього обліку договорів);

4) копії документів (зокрема рахунків, платіжних доручень, квитанцій, рахунків на оплату), що підтверджують відшкодування Виконавчим комітетом витрат або інших платежів АО «Юридична фірма «Аріо», пов`язаних з виконанням договору про надання правничої допомоги № 0006/25-1207 від 18.09.2025, у тому числі судових витрат, адміністративних зборів, витрат на нотаріальні послуги та інших платежів, передбачених пунктом 4.2 зазначеного договору;

5) копії документів, що підтверджують передбачення у місцевому бюджеті витрат, пов`язаних з виконанням договору про надання правничої допомоги № 0006/25-1207 від 18.09.2025, у тому числі кошторису Виконавчого комітету, бюджетних призначень або інших фінансових документів, якими передбачено можливість відшкодування витрат, зазначених у пункті 4.2 договору;

6) копії документів (рішень, розпоряджень, службових записок, листів погодження або інших документів), що підтверджують погодження Виконавчим комітетом витрат, передбачених пунктом 4.2 договору про надання правничої допомоги № 0006/25-1207 від 18.09.2025.

Обґрунтовуючи клопотання, позивач зазначав, що витребувані документи мають істотне значення для правильного вирішення спору, оскільки можуть підтвердити або спростувати наявність правових підстав для укладення спірного договору, дотримання порядку його погодження та реєстрації, а також повноважень посадових осіб Виконавчого комітету на його укладення.

Крім того, позивач вважав, що зазначені докази необхідні для з`ясування обставин щодо наявності та відшкодування витрат, пов`язаних із виконанням договору, передбачення таких витрат у місцевому бюджеті та їх погодження уповноваженими посадовими особами, що має значення для оцінки дотримання вимог антикорупційного законодавства, принципу законності діяльності органів місцевого самоврядування та законодавства у сфері публічних закупівель.

Вказував, що запитувані документи перебувають у володінні Виконавчого комітету як сторони спірного договору, а самостійно отримати їх позивач не має можливості, незважаючи на направлення 15.12.2025 адвокатського запиту та 06.03.2026 запиту на отримання публічної інформації, відповіді на які станом на дату подання клопотання не надано.

У зв`язку з викладеним позивач просив суд витребувати у Виконавчого комітету належним чином засвідчені копії документів щодо підстав укладення спірного договору, погодження його умов, реєстрації, а також документів, які підтверджують наявність, передбачення у бюджеті та погодження витрат, пов`язаних із його виконанням.

Розглянувши у підготовчому судовому засіданні 09.03.2026 клопотання ТОВ «Євразіябуд трейд» про витребування доказів, суд дійшов висновку про відсутність на цей час підстав для його задоволення з огляду на таке.

Як убачається зі змісту клопотання, позивач обґрунтовував неможливість самостійного отримання запитуваних доказів, зокрема, ненаданням Виконавчим комітетом відповіді на запит про отримання публічної інформації від 06.03.2026.

Водночас суд врахував, що відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня його отримання, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже на момент розгляду клопотання 09.03.2026 встановлений законом строк для надання відповіді на запит від 06.03.2026 не сплив, а тому факт ненадання відповіді станом на дату звернення до суду не свідчить про неможливість отримання позивачем запитуваних документів у порядку, визначеному законом.

Таким чином, позивач не довів вжиття всіх залежних від нього заходів для самостійного отримання відповідних доказів та наявності об`єктивних перешкод для їх одержання без сприяння суду.

З огляду на викладене, керуючись положеннями статті 81 ГПК України, суд дійшов висновку про передчасність заявленого клопотання та відсутність на час його розгляду правових підстав для витребування зазначених доказів, у зв`язку з чим відмовив у його задоволенні.

Ухвалою від 23.03.2026 суд задовольнив клопотання ТОВ «Євразіябуд трейд» від 20.03.2026 про витребування доказів та витребував у Виконавчого комітету належним чином завірені копії документів, а саме:

1) копію рішення Ірпінської міської ради та/або рішення Виконавчого комітету, та/або розпорядження в.о. міського голови, що стали підставою для укладення договору про надання безоплатної правничої допомоги № 0006/25-1207 від 18.09.2025 з АО «Юридична фірма «Аріо», у тому числі щодо визначення підстав залучення адвокатського об`єднання та обсягу повноважень представника;

2) копію листа погодження (аркуша погодження) до договору про надання безоплатної правничої допомоги № 0006/25-1207 від 18.09.2025, укладеного між Виконавчим комітетом та АО «Юридична фірма «Аріо» із зазначенням посадових осіб, які здійснювали погодження його істотних умов;

3) копії документів щодо реєстрації договору про надання правничої допомоги № 0006/25-1207 від 18.09.2025 у Виконавчому комітеті (зокрема витяг із журналу реєстрації договорів, картку реєстрації договору або інші документи внутрішнього обліку договорів);

4) копії документів (зокрема рахунків, платіжних доручень, квитанцій, рахунків на оплату), що підтверджують відшкодування Виконавчим комітетом витрат або інших платежів АО «Юридична фірма «Аріо», пов`язаних з виконанням договору про надання правничої допомоги № 0006/25-1207 від 18.09.2025, у тому числі судових витрат, адміністративних зборів, витрат на нотаріальні послуги та інших платежів, передбачених пунктом 4.2 зазначеного договору;

5) копії документів, що підтверджують передбачення у місцевому бюджеті витрат, пов`язаних з виконанням договору про надання правничої допомоги № 0006/25-1207 від 18.09.2025, у тому числі кошторису Виконавчого комітету, бюджетних призначень або інших фінансових документів, якими передбачено можливість відшкодування витрат, зазначених у пункті 4.2 договору.

6) копії документів (рішень, розпоряджень, службових записок, листів погодження або інших документів), що підтверджують погодження Виконавчим комітетом витрат, передбачених пунктом 4.2 договору про надання правничої допомоги № 0006/25-1207 від 18.09.2025.

Зазначеною ухвалою суд встановив Виконавчому комітету строк для подання витребуваних доказів (інформації), а в разі їх неподання письмових пояснень із зазначенням причин неможливості подання доказів.

У підготовчому засіданні 13.04.2026 суд розглядав клопотання ТОВ «Євразіябуд трейд» про застосування до відповідача 1 заходу процесуального примусу (документ сформований в системі «Електронний суд» 13.04.2026), у якому позивач просив суд застосувати до Виконавчого комітету захід процесуального примусу у вигляді стягнення в дохід Державного бюджету штрафу за неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, та неподання таких доказів без поважних причин.

Обґрунтовуючи зазначене клопотання, позивач зазначав, що відповідач 1 не виконав у повному обсязі вимоги ухвали суду від 23.03.2026 про витребування доказів.

Зокрема, на виконання зазначеної ухвали відповідач 1 подав 09.04.2026 клопотання про долучення доказів, однак витребуваних документів за пунктами 1, 2, 3, 5 та 6 ухвали суду не надав. Натомість відповідач 1 обмежився наданням пояснень, які, на думку позивача, не стосуються предмета витребування та не підтверджують відповідних обставин. При цьому щодо пункту 4 ухвали відповідач 1 повідомив про відсутність здійснених відшкодувань АО «Юридична фірма «Аріо».

Позивач наголошував, що всупереч вимогам частини восьмої статті 81 ГПК України відповідач 1 не повідомив суд про неможливість подання витребуваних доказів, не зазначив причин їх неподання та не навів обставин, які б перешкоджали виконанню ухвали суду.

З огляду на те, що ухвалою суду від 23.03.2026 відповідача 1 було попереджено про можливість застосування заходів процесуального примусу у разі невиконання вимог суду, позивач вважав таку процесуальну поведінку відповідача 1 недобросовісною, такою, що свідчить про ухилення від виконання процесуальних обов`язків та перешкоджає повному й всебічному з`ясуванню обставин справи.

Заперечуючи проти задоволення клопотання позивача про застосування заходу процесуального примусу у вигляді штрафу, Виконавчий комітет зазначив, що на виконання ухвали суду від 23.03.2026 ним своєчасно подано клопотання від 09.04.2026, у якому надано наявну інформацію та пояснення щодо причин неподання витребуваних документів. На думку відповідача 1, такі дії свідчать про належне реагування на вимоги суду та відсутність ухилення від виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Виконавчий комітет посилався на відсутність у його діях складу процесуального правопорушення, передбаченого статтею 135 ГПК України, оскільки неподання документів зумовлене об`єктивною неможливістю їх надання, а не умисним ігноруванням судового рішення. При цьому вважав, що надання суду відповідних пояснень у встановлений строк відповідає вимогам процесуального законодавства щодо повідомлення про неможливість подання витребуваних доказів.

Крім того, відповідач 1 наголосив, що штраф не може застосовуватися як санкція за відсутність у особи документів, які фактично не існують або не перебувають у її володінні, оскільки це суперечитиме принципам пропорційності та справедливості господарського судочинства.

З огляду на викладене, посилаючись на положення статей 2, 135 ГПК України, Виконавчий комітет просив відмовити у задоволенні клопотання ТОВ «Євразіябуд трейд» про застосування до нього заходу процесуального примусу у вигляді штрафу.

Розглянувши у підготовчому засіданні 13.04.2026 клопотання позивача про застосування до Виконавчого комітету заходу процесуального примусу у вигляді стягнення штрафу, а також заперечення відповідача 1 проти його задоволення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування такого заходу процесуального примусу з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу, зокрема, у разі невиконання процесуальних обов`язків, ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, а також неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин.

Як встановлено судом, на виконання ухвали суду від 23.03.2026 Виконавчий комітет 09.04.2026 подав клопотання про долучення доказів, у якому виклав пояснення щодо кожного з пунктів ухвали суду, зазначивши обставини, з яких, на його думку, випливає відсутність відповідних документів та необхідності їх подання.

Водночас суд взяв до уваги, що відповідач 1 не залишив вимоги ухвали суду без реагування, а надав письмові пояснення щодо обставин укладення та виконання спірного договору, порядку здійснення платежів і відсутності погоджених додаткових витрат.

За таких обставин суд вважає, що сам по собі факт неподання витребуваних документів не є безумовною підставою для застосування штрафу, оскільки відповідний захід процесуального примусу передбачає встановлення обставин невиконання процесуального обов`язку без поважних причин або неповідомлення суду про неможливість подання доказів.

При цьому суд врахував, що надані Виконавчим комітетом пояснення підлягають оцінці судом у сукупності з іншими матеріалами справи під час вирішення спору по суті та не свідчать про наявність умислу відповідача 1 ухилитися від виконання процесуальних обов`язків або перешкодити здійсненню правосуддя.

Крім того, застосування заходів процесуального примусу є правом суду, а не його безумовним обов`язком у кожному випадку неподання витребуваних доказів. Такі заходи мають відповідати характеру допущеного порушення, його наслідкам та бути спрямованими на забезпечення належного здійснення судочинства.

З огляду на викладене, враховуючи надання відповідачем 1 письмових пояснень на виконання ухвали суду від 23.03.2026, відсутність достатніх підстав для висновку про умисне ухилення від виконання процесуальних обов`язків, а також беручи до уваги принцип пропорційності застосування заходів процесуального примусу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ТОВ «Євразіябуд трейд» про стягнення з Виконавчого комітету штрафу.

Відтак у задоволенні клопотання позивача про застосування до відповідача 1 заходу процесуального примусу у вигляді штрафу суд відмовив.

Крім цього у підготовчому засіданні 13.04.2026 суд розглядав клопотання ТОВ «Євразіябуд трейд» щодо невиконання АО «Юридична фірма «Аріо» обов`язку щодо реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі та необхідності застосування судом наслідків недотримання вимог, визначених у статті 170 ГПК України (документ сформований в системі «Електронний суд» 13.04.2026).

Обґрунтовуючи подане клопотання, позивач зазначав, що 09.03.2026 АО «Юридична фірма «Аріо» через канцелярію суду подало відзив на позовну заяву, однак на момент його подання об`єднання не мало зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Позивач посилався на приписи частини шостої статті 6 ГПК України, відповідно до яких юридичні особи зобов`язані зареєструвати електронні кабінети в ЄСІТС в обов`язковому порядку, а також на положення статей 161, 170 ГПК України щодо вимог до заяв по суті справи та процесуальних наслідків їх недотримання.

На підтвердження відсутності зареєстрованого електронного кабінету в АО «Юридична фірма «Аріо» позивач надав відповідь № 33484209 на запит щодо наявності такого кабінету, сформовану засобами підсистеми «Електронний суд».

З огляду на викладене, посилаючись на положення частини четвертої статті 170 ГПК України та правові висновки Верховного Суду, викладені в ухвалах від 01.02.2024 у справах № 910/4398/23, № 916/1431/23 та від 30.01.2024 у справі № 914/768/23, позивач вважає, що відзив АО «Юридична фірма «Аріо» подано з порушенням вимог процесуального законодавства, у зв`язку з чим просив суд повернути його заявнику без розгляду.

Розглянувши клопотання позивача щодо невиконання АО «Юридична фірма «Аріо» обов`язку з реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі та повернення відзиву на позовну заяву без розгляду, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини четвертої статті 170 ГПК України письмова заява, клопотання чи заперечення, подані з недотриманням вимог цієї статті, повертаються заявнику без розгляду. Водночас зазначена норма розміщена у параграфі 2 «Заяви з процесуальних питань» глави 1 розділу ІІІ ГПК України, тоді як відзив на позовну заяву відповідно до частини другої статті 161 ГПК України є заявою по суті справи.

Отже відзив на позовну заяву за своєю правовою природою не є заявою, клопотанням чи запереченням з процесуальних питань, до яких застосовуються вимоги статті 170 ГПК України, а тому передбачені частиною четвертою цієї статті процесуальні наслідки не можуть бути застосовані до відзиву.

Крім того, суд звертає увагу, що частиною десятою статті 165 ГПК України передбачено право суду вирішити справу за наявними матеріалами у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його та не навела поважних причин невиконання такого обов`язку.

Таким чином, наведена норма визначає процесуальні наслідки недотримання юридичною особою обов`язку щодо реєстрації електронного кабінету, однак не передбачає обов`язку суду повернути відзив без розгляду. Вирішення питання про застосування відповідних процесуальних наслідків належить до дискреційних повноважень суду з урахуванням обставин конкретної справи.

При цьому суд враховує, що відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду. Натомість позивач на обґрунтування своєї правової позиції посилається на ухвали Верховного Суду від 01.02.2024 у справах № 910/4398/23, № 916/1431/23 та від 30.01.2024 у справі № 914/768/23, які за своєю процесуальною формою не є постановами Верховного Суду в розумінні зазначеної норми ГПК України.

За таких обставин суд дійшов висновку, що наведені позивачем обставини не є достатньою правовою підставою для повернення відзиву на позовну заяву без розгляду в порядку статті 170 ГПК України.

Водночас питання дотримання АО «Юридична фірма «Аріо» вимог частини шостої статті 6 ГПК України щодо обов`язкової реєстрації електронного кабінету та наявності поважних причин невиконання такого обов`язку підлягає врахуванню судом під час подальшого розгляду справи та вирішення спору по суті.

З огляду на викладене суд відмовив у задоволенні клопотання ТОВ «Євразіябуд трейд» про повернення відзиву АО «Юридична фірма «Аріо» на позовну заяву без розгляду.

Також у підготовчому судовому засіданні 13.04.2026 представник позивача заявила усне клопотання про повторне витребування у Виконавчого комітету доказів, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 5, 6 резолютивної частини ухвали суду від 23.03.2026, посилаючись на невиконання відповідачем 1 вимог зазначеної ухвали в частині подання витребуваних документів.

Розглянувши заявлене клопотання, суд відмовив у його задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до положень статті 81 ГПК України питання витребування доказів судом вирішується за клопотанням учасника справи, яке має відповідати встановленим процесуальним вимогам.

Клопотання про повторне витребування доказів представником позивача заявлено в усній формі, без подання відповідної письмової заяви, що не дає підстав для його розгляду в порядку, передбаченому статтею 81 ГПК України.

Крім того, суд врахував, що Виконавчий комітет на виконання ухвали суду від 23.03.2026 подав клопотання від 09.04.2026, у якому виклав пояснення щодо кожного з витребуваних пунктів документів та навів позицію стосовно обставин їх наявності або відсутності.

За таких обставин, з огляду на відсутність належним чином оформленого письмового клопотання про повторне витребування доказів, а також враховуючи, що відповідач 1 уже надав суду пояснення щодо виконання ухвали від 23.03.2026, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення усного клопотання представника позивача.

З метою вирішення питань, визначених статтею 182 ГПК України, суд неодноразово оголошував перерву в підготовчому засіданні; строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів ухвалою від 23.03.2026.

У підготовчих засіданнях 17.04.2026 та 27.04.2026 суд розглядав клопотання ТОВ «Євразіябуд трейд» про витребування доказів (документ сформований в системі «Електронний суд» 16.04.2026), за змістом якого позивач повторно просив витребувати у Виконавчого комітету докази, зазначені у пунктах 1, 2, 3, 5, 6 резолютивної частини ухвали суду від 23.03.2026.

Представник відповідача 2 у підготовчому засіданні усно заперечував проти задоволення зазначеного клопотання, зазначаючи, що Виконавчий комітет вже надав пояснення щодо обставин, пов`язаних із витребуванням відповідних доказів.

Розглянувши подане клопотання та заслухавши заперечення представника відповідача 2, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Як встановлено судом, ухвалою від 23.03.2026 судом уже витребував у Виконавчого комітету зазначені позивачем документи.

На виконання вказаної ухвали Виконавчий комітет 09.04.2026 подав клопотання про долучення доказів, у якому виклав пояснення щодо кожного з пунктів ухвали суду, зокрема щодо обставин наявності або відсутності витребуваних документів та причин їх неподання.

За таких обставин, питання витребування відповідних доказів уже було вирішено судом, а відповідач 1 надав пояснення щодо виконання ухвали суду від 23.03.2026. Відтак повторне витребування тих самих доказів за відсутності обставин, які б свідчили про необхідність повторного вирішення цього питання, суд вважав недоцільним.

З огляду на викладене суд відмовив у задоволенні клопотання позивача від 16.04.2026 про витребування доказів.

Ухвалою від 27.04.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 25.05.2026.

У зв`язку із оголошенням 25.05.2026 у місті Києві сигналу «повітряна тривога» суд ухвалою від 25.05.2026 призначив судове засідання на 22.06.2026.

У судовому засіданні 22.06.2026, не оголошуючи про початок розгляду справи по суті, суд оголосив перерву до 26.06.2026.

У судовому засіданні 26.06.2026 суд розпочав розгляд справи по суті та заслухав вступні слова представників сторін щодо вимог заявленого позову, а також стосовно змісту та підстав заперечень проти позову, після чого оголосив перерву в судовому засіданні до 20.07.2026.

У судовому засіданні 20.07.2026 після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами представники сторін виступили із заключними словами, посилаючись на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.

Після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, оголосив перерву в судовому засіданні та час проголошення рішення в судовому засіданні 20.07.2026.

Після перерви, 20.07.2026 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

ІІІ. Факти та обставини встановлені судом

18.09.2025 АО «Юридична фірма «Аріо» та Виконавчий комітет Ірпінської міської ради (клієнт) уклали договір № 0006/25-1207 про надання правничої допомоги (далі договір № 0006/25-1207), відповідно до пункту 1.1 якого в рамках цього договору адвокатське об`єднання зобов`язується надавати клієнту правничу допомогу при судовому розгляді справ про банкрутство ТОВ «Євразіябуд трейд» (код ЄДРПОУ 32740115) та ТОВ «Білдгрупменеджмент» (код ЄДРПОУ 35482152) (надалі послуги), а клієнт зобов`язується їх прийняти на умовах цього договору.

Згідно з пунктом 2.1 договору № 0006/25-1207 з метою надання клієнту правничої допомоги в рамках цього договору, адвокатське об`єднання:

2.1.1. Представляє у встановленому порядку інтереси клієнта у справах про банкрутство ТОВ «Євразіябуд трейд» (код ЄДРПОУ 32740115) та ТОВ «Білдгрупменеджмент» (код ЄДРПОУ 35482152) у судах усіх інстанцій, а також в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності.

2.1.2. Розробляє, підписує та подає необхідні заяви, листи, інші документи, а також вживає інших заходів, які адвокатське об`єднання вважатиме необхідними або доцільними для представництва інтересів клієнта, які мають на меті надання клієнту правничої допомоги, відповідно до його письмових або усних доручень.

2.1.3. Консультує клієнта з правових, процедурних і тактичних питань по ходу їх виникнення, надаючи клієнту можливість визначити хід подальших дій.

2.1.4. Своєчасно надає клієнту інформацію про хід виконання цього договору.

2.1.5. Виконує вказівки і слідує рішенням клієнта про прийняття або відхилення будь-яких пропозицій щодо врегулювання справи.

Пунктом 2.5 договору № 0006/25-1207 обумовлено, що адвокатське об`єднання з метою надання клієнту правничої допомоги має право залучати третіх осіб для виконання окремих завдань в межах правової позиції, у зв`язку з чим має право покласти (делегувати) такій особі частину своїх прав та/або обов`язків з клієнтом. Адвокатське об`єднання укладає з такими особами окремий договір або видає довіреність від свого імені. У випадку покладання частини своїх повноважень на іншу особу, адвокатське об`єднання залишається відповідальною у повному обсязі перед клієнтом за досягнення правового результату та (або) порушення умов даного договору.

Згідно з пунктом 4.1 договору № 0006/25-1207 послуги, що надаються адвокатським об`єднанням згідно з цим договором, є безоплатні та надаються Pro bono.

Вартість послуг не включає в себе попередньо погоджені із клієнтом платежі на сплату судових витрат, адміністративних зборів, послуг нотаріуса, а також інші платежі та додаткові витрати, що виникають в процесі надання правничої допомоги та відшкодовуються клієнтом окремо (пункт 4.2 договору № 0006/25-1207).

Відповідно до пункту 9.1 договору № 0006/25-1207 останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання.

26.09.2025 АО «Юридична фірма «Аріо» видало адвокату Бухаленкову С.С. ордер серії АІ № 2010865 на надання правничої допомоги Виконавчому комітету на підставі договору № 0006/25-1207 у Господарському суді Київської області.

13.10.2025 Виконавчий комітет в особі представника адвоката АО «Юридична фірма «Аріо» Бухаленкова С.С. звернувся до Господарського суду Київської області із заявою від 10.10.2025 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Євразіябуд трейд», у якій просив суд, зокрема:

- визнати кредиторські вимоги Виконавчого комітету до ТОВ «Євразіябуд трейд» на суму 4640801,17 грн, з яких: 3797882,02 грн сума основного боргу (4 черга); 407715,66 грн пеня (6 черга); 265851,74 грн штраф (6 черга); 67071,75 грн судовий збір за розгляд справ (4 черга); 72000,00 грн авансування винагороди розпорядника майна (1 черга); 30280,00 грн судовий збір за подання заяви на банкрутство (1 черга);

- призначити розпорядником майна ТОВ «Євразіябуд трейд» арбітражного керуючого Віскунова Олександра Віталійовича.

Відповідно до змісту вказаної заяви, а також відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, Виконавчий комітет обгрунтовував зазначену заяву наявністю у боржника непогашеної заборгованості перед кредитором, що виникла у зв`язку з невиконанням зобов`язань зі сплати коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Ірпеня.

Як зазначав ініціюючий кредитор, між Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради та ТОВ «Євразіябуд трейд» були укладені договори щодо залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Ірпеня, зокрема договір № 83 від 01.12.2015 та договір № 52 від 16.05.2016, якими передбачалися відповідні зобов`язання забудовника щодо сплати пайової участі.

Невиконання боржником зазначених зобов`язань стало предметом судового розгляду у справах № 911/2472/17 та № 911/2468/17, за результатами якого Господарський суд Київської області ухвалив судові рішення про стягнення з ТОВ «Євразіябуд трейд» відповідних грошових коштів на користь Виконавчого комітету Ірпінської міської ради.

Посилаючись на невиконання боржником зазначених судових рішень та непогашення присудженої до стягнення заборгованості, Виконавчий комітет зазначав про наявність у ТОВ «Євразіябуд трейд» непогашених грошових зобов`язань та заявив кредиторські вимоги в загальному розмірі 4640801,17 грн.

Ухвалою від 20.10.2025 Господарський суд Київської області прийняв заяву про відкриття провадження у справі № 911/3171/25 про банкрутство до розгляду.

ТОВ «Євразіябуд трейд» звернулось до Національного агентства з питань запобігання корупції із повідомленням № 07/01 від 07.01.2026 про корупційне правопорушення, у якому просило, зокрема:

- провести перевірку викладених у повідомленні фактів щодо безоплатного отримання Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради послуг з правничої допомоги від АО «Юридична фірма «Аріо» на підставі договору № 0006/25-1207 від 18.09.2025;

- надати правову оцінку діям (бездіяльності) посадових осіб Виконавчого комітету Ірпінської міської ради на предмет дотримання вимог та заборон, встановлених статтею 54 Закону України «Про запобігання корупції», у тому числі щодо прийняття рішення про безоплатне отримання послуг приватної юридичної особи; у разі встановлення порушень вимог антикорупційного законодавства вжити передбачених законом заходів реагування, зокрема: внести припис про усунення виявлених порушень; ініціювати проведення службового розслідування; вирішити питання про притягнення винних осіб до встановленої законом відповідальності;

- надати оцінку правомірності укладення договору про надання правничої допомоги № 0006/25-1207 від 18.09.2025 та, у разі наявності підстав, ініціювати питання щодо визнання такого правочину недійсним у порядку, передбаченому законодавством.

Ухвалою від 03.02.2026 у справі № 911/3171/25 Господарський суд Київської області на підставі абзацу третього частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства відмовив у відкритті провадження за заявою Виконавчого комітету Ірпінської міської ради про банкрутство ТОВ «Євразіябуд трейд» та залишив без розгляду заяву арбітражного керуючого Віскунова Олександра Віталійовича про участь у справі про банкрутство.

Підставою для прийняття такого рішення стало повне погашення боржником заборгованості перед ініціюючим кредитором Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради у загальному розмірі 4538521,17 грн до початку підготовчого судового засідання.

Зокрема, суд у справі № 911/3171/25 встановив, що 19.01.2026 боржник здійснив оплату заявлених кредитором грошових вимог двома платежами на суми 1813094,89 грн та 2725426,28 грн, чим забезпечив повне погашення заборгованості, що виникла на підставі судових рішень Господарського суду Київської області у справах № 911/2472/17 та № 911/2468/17.

Ухвалами від 03.02.2026 у справі № 911/3171/25 суд повернув Виконавчому комітету з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 30280,00 грн, сплачений в зв`язку з поданням заяви про банкрутство, та суму авансування винагороди арбітражного керуючого у розмірі 72000,00 грн з депозитного рахунку Господарського суду Київської області.

06.03.2026 Департаментом моніторингу і контролю за виконанням актів законодавства про конфлікт інтересів та запобігання корупції Національного агентства з питань запобігання корупції (далі НАЗК) внесено припис № 37-02/12-26 виконуючій обов`язки Ірпінського міського голови Макеєвій А.Г. з вимогою усунути порушення вимог статті 54 Закону України «Про запобігання корупції» щодо заборони на одержання пільг, послуг і майна органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

23.03.2026 АО «Юридична фірма «Аріо» та Виконавчий комітет уклали додаткову угоду про припинення дії договору, відповідно до пункту 1 якої вирішили припинити дію договору № 0006/25-1207 про надання правничої допомоги від 18.09.2025 за взаємною згодою у зв`язку із погашенням заборгованості у справах про банкрутство ТОВ «Євразіябуд трейд» та ТОВ «Білдгрупменеджмент».

ІV. Норми права, які застосував суд; оцінка та висновки суду

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За змістом частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи, фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.

Позовом у процесуальному розумінні є звернення до суду з вимогою про захист прав та інтересів, яке складається з предмета та підстав позову. Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою обставини, якими позивач обґрунтовує необхідність такого захисту.

При цьому особа, яка звертається до суду, самостійно визначає, яке саме право або охоронюваний законом інтерес, на її думку, порушено, та обирає спосіб його захисту. Водночас суд зобов`язаний перевірити, чи існує таке право або інтерес, чи порушено його саме відповідачем та чи здатний обраний спосіб захисту забезпечити його реальне відновлення.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин, припинення його порушення або усунення негативних наслідків такого порушення.

Таким чином, для задоволення позову необхідною є сукупність таких юридично значущих обставин: наявність у позивача відповідного суб`єктивного права або охоронюваного законом інтересу; порушення, невизнання або оспорювання цього права відповідачем; наявність причинно-наслідкового зв`язку між поведінкою відповідача та порушенням права; відповідність обраного способу захисту змісту порушеного права та його здатність забезпечити відновлення такого права.

Саме по собі посилання на незаконність поведінки відповідача не є достатнім для задоволення позову, якщо позивач не довів, що така поведінка безпосередньо порушує його власні права чи охоронювані законом інтереси.

Згідно із частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин першої та третьої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, установлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, за змістом наведених положень закону оспорювати правочин може не лише його сторона, а й інша заінтересована особа, однак така особа повинна мати власний конкретний правовий або майновий інтерес у відповідних правовідносинах.

Відсутність визначення поняття «заінтересована особа» у статті 215 Цивільного кодексу України не означає, що будь-яка особа може вимагати визнання недійсним договору лише з мотивів його можливої невідповідності законодавству.

Заінтересованою особою в розумінні зазначеної норми є особа, яка має конкретний правовий або майновий інтерес в оспорюваному правочині, а його вчинення безпосередньо порушує її права чи охоронювані законом інтереси.

Вимоги такої особи мають бути спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який існував до його вчинення, та забезпечувати відновлення власних прав або інтересів позивача.

Таким чином, самостійною та обов`язковою передумовою визнання правочину недійсним за позовом особи, яка не є його стороною, є доведення нею конкретного порушення власного права або законного інтересу оспорюваним правочином.

Зазначений підхід узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 31.01.2024 у справі № 910/12495/22.

У пунктах 5.15-5.19 цієї постанови Верховний Суд зазначив, що заінтересованою особою, яка вправі оспорювати правочин, є особа, яка має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

При цьому особа, яка звертається з позовом про визнання недійсним договору, стороною якого вона не є, повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме те, що такі права безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його недійсним майнові права заінтересованої особи будуть захищені та відновлені.

Верховний Суд також наголосив, що сама обставина участі особи в судовому спорі, в якому інша сторона користується професійною правничою допомогою, не свідчить про наявність у такої особи права обмежувати іншу сторону у можливості залучати адвоката та отримувати правничу допомогу.

Зокрема, у пунктах 5.23-5.25 зазначеної постанови Верховний Суд відхилив доводи позивача про порушення його прав укладенням договору про надання правничої допомоги, оскільки такі обставини могли стосуватися правовідносин між самим замовником правничої допомоги та виконавцем відповідних послуг, але не доводили порушення прав позивача як іншого учасника судового спору.

Подібні правові висновки викладені в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2023 у справі № 905/77/21, відповідно до яких відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших установлених судом обставин.

Обґрунтовуючи наявність порушеного права, позивач посилається на те, що оспорюваний договір укладений між Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради та АО «Юридична фірма «Аріо» на безоплатній основі, що, на його думку, суперечить вимогам статті 54 Закону України «Про запобігання корупції».

Так, відповідно до частини першої статті 54 зазначеного Закону державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування забороняється одержувати від фізичних, юридичних осіб безоплатно грошові кошти або інше майно, нематеріальні активи, майнові переваги, пільги чи послуги, крім випадків, передбачених законами або чинними міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

Зі змісту договору № 0006/25-1207 від 18.09.2025 суд установив, що його предметом є надання Виконавчому комітету Ірпінської міської ради правничої допомоги під час судового розгляду справ про банкрутство ТОВ «Євразіябуд трейд» та ТОВ «Білдгрупменеджмент».

Пунктом 4.1 договору передбачено, що послуги адвокатського об`єднання є безоплатними та надаються Pro bono.

Отже безоплатність правничої допомоги безпосередньо передбачена умовами оспорюваного договору.

Крім того, суд взяв до уваги припис Департаменту моніторингу і контролю за виконанням актів законодавства про конфлікт інтересів та запобігання корупції НАЗК № 37-02/12-26 від 06.03.2026, внесений виконуючій обов`язки Ірпінського міського голови Макеєвій А.Г.

Як убачається зі змісту зазначеного припису, НАЗК за результатами розгляду повідомлення ТОВ «Євразіябуд трейд» встановило факт укладення Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради договору про надання правничої допомоги від 18.09.2025 № 0006/25-1207, умови якого передбачають безоплатне отримання послуг АО «Юридична фірма «Аріо».

Також у приписі зазначено, що на виконання цього договору правнича допомога надавалася у справах № 911/3171/25 та № 911/3172/25 за заявами Виконавчого комітету Ірпінської міської ради про відкриття проваджень у справах про банкрутство відповідних товариств.

За результатами проведеної перевірки НАЗК дійшло висновку про порушення вимог статті 54 Закону України «Про запобігання корупції» та внесло припис щодо усунення відповідного порушення.

Суд не залишає поза увагою зазначений припис, оскільки він є актом компетентного державного органу, прийнятим у межах реалізації повноважень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції».

Водночас суд зазначає, що предметом цього спору є не перевірка законності дій посадових осіб Виконавчого комітету Ірпінської міської ради як таких і не здійснення судового контролю за виконанням припису НАЗК, а вирішення питання про наявність передбачених цивільним законодавством підстав для визнання конкретного правочину недійсним за позовом особи, яка не є його стороною.

Припис НАЗК стосується дотримання Виконавчим комітетом установленої законом заборони на безоплатне отримання послуг та необхідності усунення відповідного порушення. Разом із тим він не встановлює факту порушення саме майнових чи інших суб`єктивних прав ТОВ «Євразіябуд трейд», не визначає розміру завданих позивачу збитків та не встановлює причинно-наслідкового зв`язку між укладенням оспорюваного договору та виникненням у позивача будь-яких майнових втрат.

Отже встановлення компетентним органом порушення вимог статті 54 Закону України «Про запобігання корупції» не звільняє позивача від обов`язку довести власну матеріально-правову заінтересованість у визнанні відповідного правочину недійсним.

Інше означало б фактичне надання будь-якій особі права оспорювати правочини інших суб`єктів виключно з мотивів можливого порушення ними вимог законодавства, незалежно від того, чи зачіпає такий правочин права або законні інтереси особи, яка звернулася до суду.

Такий підхід не відповідає положенням статей 15, 16 Цивільного кодексу України та статті 4 ГПК України, які пов`язують право на судовий захист із наявністю порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу конкретної особи.

Таким чином, припис НАЗК підлягає врахуванню як доказ обставин, пов`язаних з укладенням та виконанням оспорюваного договору, однак сам по собі не є достатнім доказом порушення прав або охоронюваних законом інтересів позивача.

У відповіді на відзив відповідача 2 позивач, зокрема, зазначив, що Виконавчий комітет був ініціюючим кредитором у справі № 911/3171/25, а представництво його інтересів адвокатом АО «Юридична фірма «Аріо» здійснювалося саме на підставі оспорюваного договору.

Позивач також посилається на те, що під час розгляду справи про банкрутство ТОВ «Євразіябуд трейд» заявляло про відсутність належних представницьких повноважень адвоката Бухаленкова С.С., однак господарський суд відхилив відповідні доводи, оскільки повноваження адвоката підтверджувалися ордером.

На думку позивача, визнання договору недійсним дозволить підтвердити відсутність належної правової підстави для представництва Виконавчого комітету у справі про банкрутство, що безпосередньо вплине на права та законні інтереси ТОВ «Євразіябуд трейд».

Оцінюючи наведені доводи, суд виходить із такого.

Відповідно до частин першої та третьої статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та/або через представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, або через представника.

За змістом частини першої статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Частиною четвертою статті 60 ГПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Отже процесуальне законодавство визначає документи, якими підтверджуються повноваження адвоката на представництво інтересів учасника справи, та не передбачає обов`язкового подання до суду договору про надання правничої допомоги разом з ордером.

Як убачається з матеріалів справи, 26.09.2025 АО «Юридична фірма «Аріо» видало адвокату Бухаленкову С.С. ордер серії АІ № 2010865 на надання правничої допомоги Виконавчому комітету Ірпінської міської ради на підставі договору № 0006/25-1207.

Водночас із судових рішень у справі № 911/3171/25 вбачається, що питання представницьких повноважень адвоката вирішувалося господарським судом у межах відповідного процесуального провадження з урахуванням поданого ордера та вимог процесуального законодавства.

При цьому суд зауважує, що питання підтвердження процесуальних повноважень адвоката та питання цивільно-правової дійсності договору, на підставі якого надається правнича допомога, не є тотожними за своїм правовим змістом.

Водночас суд зазначає, що встановлення у межах цієї справи недійсності договору про надання правничої допомоги саме по собі не свідчить про неправомірність процесуальних дій, вчинених адвокатом під час представництва Виконавчого комітету Ірпінської міської ради у справі № 911/3171/25, та не є підставою для втрати юридичної сили судовими рішеннями, ухваленими в межах зазначеної справи. Правова оцінка повноважень представника, процесуальних дій, вчинених ним у відповідному провадженні, а також законності й обґрунтованості ухвалених у ньому судових рішень здійснюється у порядку та способами, передбаченими процесуальним законом.

Водночас позивач не довів, що саме існування оспорюваного договору позбавило його можливості реалізувати передбачені ГПК України процесуальні права, обмежило доступ до правосуддя, позбавило можливості подавати докази, заявляти клопотання, заперечувати проти вимог кредитора або іншим чином обмежило його процесуальні можливості.

Сам факт участі адвоката на стороні процесуального опонента не свідчить про порушення принципу рівності учасників судового процесу, оскільки такий принцип не означає обов`язку сторін мати однакові фінансові можливості або однакові умови залучення професійної правничої допомоги.

Більше того, право на професійну правничу допомогу гарантоване статтею 59 Конституції України, а тому участь адвоката у справі сама собою не може розглядатися як порушення прав іншого учасника процесу.

Отже, доводи позивача про те, що укладення оспорюваного договору створило для Виконавчого комітету необґрунтовану процесуальну перевагу та позбавило ТОВ «Євразіябуд трейд» можливості реалізувати принцип рівності сторін, не підтверджені належними та допустимими доказами конкретного порушення процесуальних прав позивача.

Позивач також стверджує, що внаслідок укладення та виконання оспорюваного договору Виконавчий комітет ініціював провадження у справі про банкрутство ТОВ «Євразіябуд трейд», у межах якого товариство було змушене погасити грошові вимоги кредитора в розмірі 4538521,17 грн.

Як установлено судом, 13.10.2025 Виконавчий комітет звернувся до Господарського суду Київської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Євразіябуд трейд», у якій просив визнати кредиторські вимоги на загальну суму 4640801,17 грн.

Підставою заявлення відповідних вимог була наявність заборгованості, що виникла у зв`язку з невиконанням ТОВ «Євразіябуд трейд» зобов`язань зі сплати пайової участі у розвитку інфраструктури міста Ірпеня, підтверджених судовими рішеннями у справах № 911/2472/17 та № 911/2468/17.

Ухвалою від 20.10.2025 Господарський суд Київської області прийняв заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду.

Як убачається з ухвали від 03.02.2026 у справі № 911/3171/25, 19.01.2026 ТОВ «Євразіябуд трейд» здійснило погашення заявлених кредитором грошових вимог двома платежами на суми 1813094,89 грн та 2725426,28 грн, загалом на суму 4538521,17 грн.

У зв`язку з повним погашенням заборгованості перед ініціюючим кредитором до початку підготовчого судового засідання суд на підставі абзацу третього частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства відмовив у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ «Євразіябуд трейд».

Суд звертає увагу, що зазначені грошові зобов`язання виникли не з оспорюваного договору про надання правничої допомоги, а з інших правовідносин між ТОВ «Євразіябуд трейд» та Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради, з приводу яких були ухвалені судові рішення у справах № 911/2472/17 та № 911/2468/17.

Отже оспорюваний договір не був правовою підставою виникнення заборгованості позивача перед Виконавчим комітетом, не визначав розміру такої заборгованості та не встановлював обов`язку ТОВ «Євразіябуд трейд» здійснити її погашення.

Натомість обов`язок боржника щодо виконання грошових зобов`язань випливав із відповідних господарських правовідносин та судових рішень, ухвалених за результатами розгляду спорів між сторонами.

Звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство на підставі заявлених грошових вимог не свідчить про те, що майнові права боржника порушено укладенням договору про надання правничої допомоги, який забезпечував представництво такого кредитора.

При цьому суд не заперечує, що ініціювання процедури банкрутства могло впливати на правове становище боржника та спонукати його до вжиття заходів щодо погашення заборгованості. Однак для висновку про порушення прав позивача саме оспорюваним договором необхідно встановити не лише послідовність відповідних подій, а й безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між укладенням договору та виникненням у позивача конкретних майнових втрат.

Такого зв`язку позивач належними та допустимими доказами не довів.

Зокрема, позивач не довів, що за відсутності оспорюваного договору Виконавчий комітет не мав би можливості звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, що його грошові вимоги не могли бути заявлені в іншому передбаченому законом порядку або що саме безоплатність правничої допомоги спричинила виникнення у позивача обов`язку сплатити відповідні кошти.

Не доведено також, що суми, сплачені ТОВ «Євразіябуд трейд» 19.01.2026, є збитками, спричиненими укладенням або виконанням договору № 0006/25-1207.

Водночас ухвалами від 03.02.2026 суд повернув Виконавчому комітету з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 30280,00 грн та суму авансування винагороди арбітражного керуючого в розмірі 72000,00 грн із депозитного рахунку суду.

Отже зазначені платежі не є витратами позивача, спричиненими оспорюваним договором, та не підтверджують наявності у ТОВ «Євразіябуд трейд» самостійної майнової вимоги до відповідачів у зв`язку з його укладенням.

Таким чином, сам факт погашення позивачем грошових вимог ініціюючого кредитора не підтверджує порушення його прав саме оспорюваним договором.

У відповіді на відзив позивач також посилається на те, що частина фактично понесених ТОВ «Євразіябуд трейд» витрат на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Ірпеня не була зарахована Виконавчим комітетом у рахунок зменшення пайової участі, а частина таких витрат, за твердженням позивача, була безпідставно зарахована іншим суб`єктам господарювання.

Зокрема, позивач зазначає, що загальна сума фактично понесених ним витрат становить 1255931,64 грн, з яких 517837,03 грн були офіційно зараховані рішеннями сесій Ірпінської міської ради, тоді як 738094,61 грн, за твердженням позивача, були зараховані іншим суб`єктам господарювання.

Позивач стверджує, що адвокат Бухаленков С.С., діючи на підставі оспорюваного договору, подав до господарського суду неповний та недостовірний розрахунок пайового внеску, що, на думку позивача, зумовило необхідність сплати заявленої Виконавчим комітетом суми грошових вимог.

Однак суд зазначає, що наведені обставини стосуються передусім правомірності визначення розміру зобов`язань ТОВ «Євразіябуд трейд» зі сплати пайової участі, правильності обліку понесених товариством витрат та правомірності їх зарахування в рахунок відповідних зобов`язань.

Такі обставини не свідчать про недійсність договору про надання правничої допомоги, оскільки не підтверджують невідповідності його змісту вимогам статті 203 Цивільного кодексу України та не встановлюють безпосереднього порушення прав позивача саме фактом укладення цього правочину.

Питання правильності визначення розміру пайової участі, зарахування витрат ТОВ «Євразіябуд трейд», а також можливого безпідставного зарахування таких витрат іншим суб`єктам господарювання мають самостійний предмет доказування та потребують оцінки відповідних договорів, первинних бухгалтерських документів, рішень органу місцевого самоврядування та інших доказів у межах відповідного спору.

Натомість у цій справі суд вирішує питання про дійсність договору про надання правничої допомоги, а не про правильність розрахунку пайової участі чи наявність у Виконавчого комітету права на відповідні грошові вимоги.

При цьому позивач не довів, що визнання договору № 0006/25-1207 недійсним призведе до автоматичного перерахунку пайової участі, зарахування спірних витрат у рахунок зобов`язань ТОВ «Євразіябуд трейд» або повернення сплачених ним коштів.

Отже наведені обставини не підтверджують безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між укладенням оспорюваного договору та порушенням майнових прав позивача.

Позивач також заперечує проти доводів відповідача 2 про припинення дії оспорюваного договору, зазначаючи, що правомірність правочину має оцінюватися станом на момент його укладення, а припинення договору не усуває правових наслідків, які настали внаслідок його виконання.

Суд погоджується з тим, що факт припинення дії договору не виключає можливості його оспорювання, оскільки відповідно до статей 203 та 215 Цивільного кодексу України питання відповідності правочину вимогам закону вирішується з урахуванням обставин, які існували на момент його вчинення.

Разом із тим наведене не звільняє позивача від необхідності довести, що оспорюваний договір порушує саме його права чи охоронювані законом інтереси та що визнання договору недійсним забезпечить їх реальне відновлення.

Посилання позивача на те, що визнання договору недійсним матиме самостійне юридичне значення для підтвердження відсутності належних представницьких повноважень адвоката у справі № 911/3171/25, не є достатнім обґрунтуванням порушеного права.

Адже визнання правочину недійсним має забезпечувати відновлення порушеного права позивача, а не лише створювати певну правову чи доказову передумову для подальшого оспорювання процесуальних дій або судових рішень в іншому провадженні.

Таким чином, позивач фактично обґрунтовує необхідність задоволення позову можливістю отримання в майбутньому певного доказового або процесуального результату, однак не доводить, яким чином такий результат відновить його конкретне порушене право.

За змістом статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси осіб у спосіб, визначений законом або договором, а у випадках, коли закон або договір не визначають ефективного способу захисту, суд може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Застосування певного способу захисту передбачає встановлення судом не лише факту порушення права, а й того, що обраний позивачем спосіб здатний припинити таке порушення, усунути його наслідки або відновити становище, яке існувало до порушення.

У цій справі позивач обрав спосіб захисту у вигляді визнання недійсним договору про надання правничої допомоги № 0006/25-1207 від 18.09.2025.

Водночас суд установив, що зазначений договір не був правовою підставою виникнення грошових зобов`язань ТОВ «Євразіябуд трейд» перед Виконавчим комітетом, не визначав розміру відповідної заборгованості та не встановлював обов`язку позивача здійснити її погашення.

Також позивач не довів, що укладення цього договору призвело до виникнення у нього додаткових майнових зобов`язань, завдання збитків, позбавлення права на судовий захист або обмеження його процесуальних прав у справі про банкрутство.

Крім того, визнання оспорюваного договору недійсним не матиме наслідком скасування судових рішень у справах № 911/2472/17 та № 911/2468/17, якими було підтверджено грошові зобов`язання позивача, не спричинить автоматичного повернення сплачених ТОВ «Євразіябуд трейд» коштів та не вирішить питання правильності визначення розміру пайової участі.

Не призведе таке визнання і до автоматичного скасування судових рішень Господарського суду Київської області у справі № 911/3171/25 про банкрутство ТОВ «Євразіябуд трейд».

За таких обставин суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не забезпечує відновлення того майнового чи іншого правового становища ТОВ «Євразіябуд трейд», про порушення якого воно заявляє.

Суд також взяв до уваги, що відповідно до статті 13 ГПК України господарське судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої та третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За змістом статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на її підтвердження, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Оцінивши наявні у справі докази відповідно до статті 86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позивач не виконав покладеного на нього процесуального обов`язку щодо доведення безпосереднього порушення оспорюваним договором його власних прав та охоронюваних законом інтересів.

Суд наголошує, що встановлення обставин порушення відповідачем 1 вимог антикорупційного законодавства та встановлення обставин порушення суб`єктивних прав позивача є різними за своїм правовим змістом питаннями.

Навіть за умови порушення вимог статті 54 Закону України «Про запобігання корупції» під час укладення договору, така обставина не надає позивачу права на його оспорювання без доведення власної матеріально-правової заінтересованості.

Судовий захист не може використовуватися як засіб здійснення загального контролю за дотриманням законодавства іншими суб`єктами правовідносин за відсутності доведеного порушення права чи охоронюваного законом інтересу особи, яка звернулася до суду.

Отже наведені позивачем обставини в їх сукупності не підтверджують, що оспорюваний договір безпосередньо порушує права чи охоронювані законом інтереси ТОВ «Євразіябуд трейд», а його визнання недійсним забезпечить реальне відновлення правового або майнового становища позивача.

Відсутність доведеного порушеного або оспорюваного права позивача є самостійною та достатньою підставою для відмови в задоволенні позову незалежно від інших обставин, установлених судом.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги ТОВ «Євразіябуд трейд» про визнання недійсним договору про надання правничої допомоги № 0006/25-1207 від 18.09.2025 у зв`язку з недоведеністю порушення цим правочином прав або охоронюваних законом інтересів позивача.

Решта доводів сторін й усі подані докази судом уважно досліджені та не спростовують вказаного висновку суду. У справі «Руїз Торіха проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні позову.

Судові витрати, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, відповідно до приписів статті 129 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до статей 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 09.11.2026.

Суддя О.В. Щоткін