Ухвала суду № 141305155, 19.10.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"19" жовтня 2026 р. Справа № 911/618/25

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-житло» від 08.10.2026 про зміну способу виконання рішення суду у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-житло»

до Української міської ради

про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки,

за участю представників

стягувача (заявника): Горбайчук Л.В. адвокат, довіреність № 03-01/1 від 03.01.2025;

боржника: не з`явився;

встановив:

У лютому 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Київщина-житло» (далі ТОВ «Київщина-житло») звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Української міської ради, в якому просило суд визнати поновленим договір оренди земельної ділянки, укладений 27.06.2008 між ТОВ «Київщина-житло» та Українською міською радою Обухівського району Київської області, який посвідчений Щур Н.Р., приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу за реєстровим номером 4706 від 27.06.2008, а додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки вважати укладеною в редакції, яка викладена у прохальній частині позовної заяви.

Господарський суд Київської області рішенням від 12.05.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2025, задовольнив позов повністю та визнав поновленим вказаний вище договір оренди земельної ділянки, а додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки укладеною у редакції, запропонованій позивачем. Цим же рішенням суд стягнув з Української міської ради на користь ТОВ «Київщина-житло» 2422,40 грн судового збору.

На виконання зазначеного рішення 04.12.2025 суд видав наказ.

Через підсистему «Електронний суд» 08.10.2026 від ТОВ «Київщина-житло» надійшла заява, у якій заявник просить суд змінити спосіб виконання рішення Господарського суду Київської області від 12.05.2025 у справі № 911/618/25 в частині стягнення з Української міської ради на користь ТОВ «Київщина-житло» 2422,40 грн судового збору шляхом стягнення зазначених коштів на користь ТОВ «Київщина-житло» з рахунків Виконавчого комітету Української міської ради, а також видати ТОВ «Київщина-житло» новий наказ задля виконання зазначеного стягнення.

Ухвалою від 09.10.2026 суд призначив указану заяву до розгляду на 19.10.2026.

У судовому засіданні 19.10.2026 представниця стягувача надала усні пояснення щодо змісту та підстав поданої заяви. Українська міська рада, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду заяви, не направила у судове засідання свого повноваженого представника, письмових заперечень проти задоволення заяви не подала, доводів заявника не спростувала та будь-яких пояснень щодо обставин, викладених у заяві, суду не надала.

Звертаючись до суду із заявою про зміну способу виконання рішення суду, стягувач зазначає, що 11.12.2025 ТОВ «Київщина-житло» задля виконання судового рішення направило до Управління Державної казначейської служби України в Обухівському районі Київської області (далі управління Казначейства) заяву про стягнення коштів разом з наказом Господарського суду Київської області в справі № 911/618/25.

Листом від 12.12.2025 № 03-43-10/885 управління Казначейства повідомило стягувача про повернення наказу Господарського суду Київської області від 04.12.2025 у справі № 911/618/25 без виконання, у зв`язку з тим, що Казначейське обслуговування Української міської ради в управлінні Казначейства не здійснюється. В управлінні Казначейства зареєстрований та знаходиться на обслуговувані Виконавчий комітет Української міської ради, який виконує функції головного розпорядника коштів місцевого бюджету (стаття 28 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності та взаємному зв`язку, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ТОВ «Київщина-житло» про зміну способу виконання рішення суду з огляду на таке.

Відповідно до статті 18 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно із частиною першою статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

За приписами статті 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України. Отже під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Зміна способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом на гарантування виконання рішення (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2015 № 11-рп/2012).

Зміна способу виконання рішення, здійснена судом в порядку, визначеному статтею 331 ГПК України, не є прийняттям нового рішення, яке підлягає окремому виконанню, але означає прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у спосіб, встановлений у рішенні, та припинення здійснення тих заходів, які були визначені рішенням, та здійснення їх у спосіб, встановлений ухвалою, винесеною відповідно до норм процесуального права. Отже така ухвала є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення та спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду і відповідного судового наказу. За заявою сторони така ухвала долучається до виконавчого документа та примусове виконання наказу здійснюється у спосіб, встановлений такою ухвалою.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 905/3250/16.

За приписами частини другої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 (далі Порядок).

Відповідно до пункту 3 Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Пунктом 6 Порядку передбачено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв`язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім`я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення); оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).

До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).

Матеріали справи свідчать про те, що у грудні 2025 року стягувач звернувся до управління Казначейства із заявою про примусове виконання наказу Господарського суду Київської області від 04.12.2025 у справі № 911/618/25 про стягнення з Української міської ради 2422,40 грн судового збору, однак управління Казначейства повернуло наказ без виконання з огляду на те, що обслуговування Української міської ради в управлінні Казначейства не здійснюється, боржник не має відкритих рахунків в. органі Казначейства.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 22 Бюджетного кодексу України за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Згідно із визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи рад органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Частинами першою і третьою статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Відповідно до підпункту 4 пункту «а» статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету.

Наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2011 № 1691 визначено порядок формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, згідно з відомостями якого Українська міська рада не є ані розпорядником, ані одержувачем бюджетних коштів. Розпорядником та одержувачем бюджетних коштів є Виконавчий комітет Української міської ради.

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 2 Порядку боржники це визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

З огляду на те, що Українська міська рада не є розпорядником бюджетних коштів, не має рахунків в органах державного казначейства, суд дійшов висновку, що з метою реального виконання рішення суду у цій справі, стягнення присуджених витрат зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн належить здійснити за рахунок виконавчого комітету Української міської ради як розпорядника бюджетних коштів.

Таким чином, заява ТОВ «Київщина-житло» в частині про зміну способу виконання рішення підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо видачі нового наказу, суд зазначає, що відповідно до статті 331 ГПК України питання про зміну способу та порядку виконання судового рішення вирішується судом шляхом постановлення відповідної ухвали.

Згідно зі статтями 3, 4 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання судових рішень здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених законом. При цьому ухвала про зміну способу виконання судового рішення не є підставою для видачі нового наказу, оскільки нею не встановлюється новий обов`язок, що підлягає самостійному примусовому виконанню, а визначається інший спосіб виконання вже ухваленого судового рішення. Така ухвала долучається до наявного виконавчого документа, на підставі якого здійснюється примусове виконання судового рішення у змінений спосіб.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для видачі нового наказу, у зв`язку з чим у задоволенні заяви в цій частині належить відмовити.

Відповідно до частини сьомої статті 331 ГПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Керуючись статтями 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Задовольнити частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-житло» від 08.10.2026 про зміну способу виконання рішення.

2. Змінити спосіб виконання рішення Господарського суду Київської області від 12.05.2025 у справі № 911/618/25 про стягнення з Української міської ради (08720, Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, пл. Шевченка, буд. 1; код ЄДРПОУ 35161509) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-житло» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 67-Б; код ЄДРПОУ 33629567) 2422,40 грн судового збору шляхом стягнення з рахунків виконавчого комітету Української міської ради (08720, Київська обл., Обухівський р-н, місто Українка, площа Шевченка, будинок 1; код ЄДРПОУ 24884653), який є розпорядником бюджетних коштів Української міської ради, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-житло» 2422,40 грн судового збору.

3. Відмовити в іншій частині заяви.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 235 Господарського процесуального кодексу України, і може бути оскаржена в порядку та у строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 09.11.2026.

Суддя О.В. Щоткін