Рішення № 141305060, 06.11.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2026 р. м. Київ Справа № 911/2475/25

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України»

до Приватного акціонерного товариства «Київський картонно-паперовий комбінат»

про стягнення 69 783,10 грн.

Суддя Карпечкін Т.П.

Без виклику сторін.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до Приватного акціонерного товариства «Київський картонно-паперовий комбінат» про стягнення 69 783,10 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/2475/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Сторони належним чином повідомлені про дане судове провадження.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, заперечень щодо заявлених вимог та доказів на їх спростування суду не надав.

Відповідно до частини дев`ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

Водночас неподання відповідачем відзиву не є визнанням позову та не звільняє позивача від обов`язку довести обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги. Суд перевіряє наявність підстав для відшкодування шкоди та її розмір за результатами оцінки доказів у сукупності.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Приймаючи до уваги, що учасники судового процесу скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин,до Господарського суду Київської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» з позовом до Приватного акціонерного товариства «Київський картонно-паперовий комбінат» про стягнення 69 783,10 грн. майнової шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.04.2025 працівниками відповідача під час проведення земляних робіт із ремонту водопроводу річкової води В-2 у районі зупинки «Підгірне» у місті Українка Обухівського району Київської області було пошкоджено підземний поліетиленовий газопровід середнього тиску діаметром 63 мм.

За твердженнями позивача, роботи проводилися із застосуванням екскаватора-навантажувача CATERPILLAR 428F2, реєстраційний номер НОМЕР_1 , без письмового погодження з оператором газорозподільної системи, попереднього повідомлення його представника та визначення фактичного місця розташування газопроводу в установленому порядку.

Унаслідок пошкодження газопроводу відбувся витік природного газу та припинилося газопостачання приєднаних до відповідної мережі споживачів. Для усунення наслідків аварії позивач провів аварійно-відновлювальні роботи та відновив газопостачання. Загальний розмір заявлених збитків становить 69 783,10 грн.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на недоведеність належності позивачу пошкодженої ділянки газопроводу, неналежне позначення газопроводу на місцевості, відсутність обізнаності про його проходження в місці ремонту водогону та необґрунтованість окремих складових заявленої суми.

Зокрема, відповідач зазначає, що надана позивачем документація стосується газопроводу по вулиці Богдана Хмельницького, тоді як пошкодження відбулося по вулиці Промисловій. Також відповідач посилається на раніше спорудження водопроводу річкової води В-2, розташування газопроводу над водопроводом і відсутність належного відображення обмежень у використанні земельної ділянки.

Заперечуючи проти розміру збитків, відповідач ставить під сумнів, зокрема, необхідність відшкодування вартості відновлення газопостачання 56 споживачам, оскільки безпосередньо в місці пошкодження газопроводу по вулиці Промисловій відповідні житлові об`єкти відсутні.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій підтримав позовні вимоги та навів заперечення щодо доводів відповідача.

На підтвердження своїх вимог позивач послався на документацію щодо будівництва, прийняття в експлуатацію та передачі газорозподільного майна, документи щодо технічного обслуговування газопроводу, топографічний план, виготовлений на замовлення відповідача, матеріали фотофіксації покажчиків газопроводу, акт про пошкодження системи газопостачання від 22.04.2025 та розрахунок збитків.

У додаткових поясненнях позивач зазначив, що пошкоджена ділянка по вулиці Промисловій є складовою газопроводу середнього тиску, яким забезпечується газопостачання споживачів по вулиці Богдана Хмельницького. На підтвердження цього позивач навів положення технічних умов, робочого проекту та будівельного паспорта газопроводу, а також подав відповідну схему.

Крім того, позивач пояснив, що до розрахунку збитків включено вартість фактично виконаних робіт із відновлення газопостачання 56 споживачам відповідно до відомості відновлення газопостачання після аварійної ситуації 22.04.2025.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи сторін та подані ними докази у сукупності, суд установив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» здійснює діяльність із розподілу природного газу на підставі ліцензії, виданої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 26.12.2022 № 1839, зі змінами, внесеними, зокрема, постановою від 31.08.2023 № 1596.

Відповідно до акту про прийняття закінченого будівництвом об`єкта системи газопостачання від 29.04.2002 газопровід по вулиці Богдана Хмельницького у місті Українка побудовано фірмою «Дизайн-Композит ЛТД» на замовлення Української міської ради. Будівництво здійснювалося у період із 19.03.2002 по 23.04.2002, після чого об`єкт прийнято замовником разом із відповідною документацією.

За договором господарського відання від 12.09.2013 № 2/2013 газорозподільне майно, що належить територіальній громаді, передано у господарське відання Публічного акціонерного товариства «Київоблгаз». У пункті 27 додатка № 1 до зазначеного договору передбачено газопровід по вулиці Богдана Хмельницького у місті Українка.

На підставі договору від 16.08.2023 про заміну сторони у відповідних правовідносинах зазначене газорозподільне майно передано у господарське відання Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України».

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що ці документи не підтверджують прав позивача на ділянку газопроводу по вулиці Промисловій, де відбулося пошкодження.

Однак зазначений довід не враховує змісту проєктної документації та схеми газопостачання відповідної місцевості.

З технічних умов від 31.10.2001 № 13-965 та робочого проекту газопостачання вулиці Богдана Хмельницького вбачається, що джерелом газопостачання є існуючий газопровід високого тиску по вулиці Промисловій. Проектом передбачено підведення газу до газорегулювального обладнання та подальше газопостачання поліетиленовим газопроводом середнього тиску.

У будівельному паспорті газопроводу, змонтованого відповідно до проекту № 02/02-0-ГСН, зазначено проходження відповідних ділянок мережі по вулицях Промисловій та Богдана Хмельницького.

Наведене узгоджується з поясненнями позивача про те, що після зниження тиску газу газорегулювальним обладнанням газопровід середнього тиску проходить по вулиці Промисловій та надалі забезпечує газопостачання споживачів по вулиці Богдана Хмельницького.

Тобто пошкоджена ділянка по вулиці Промисловій є частиною мережі, спорудженої для газопостачання вулиці Богдана Хмельницького. Зазначення останньої в назві об`єкта та документах щодо його передачі не означає, що всі складові цього об`єкта розташовані виключно в межах однієї вулиці.

За таких обставин відмінність у зазначенні вулиць не спростовує належності пошкодженої ділянки до газорозподільного майна, яке перебуває у господарському віданні та експлуатації позивача.

При цьому позивач звернувся з вимогою про відшкодування власних витрат і втрат, спричинених пошкодженням відповідної мережі. Тому збереження права власності територіальної громади на газопровід не виключає права позивача на захист свого майнового інтересу.

22.04.2025 об 11 год. 29 хв. до аварійно-диспетчерської служби Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» надійшло повідомлення начальника цеху Приватного акціонерного товариства «Київський картонно-паперовий комбінат» Ткачука Юрія Васильовича про механічне пошкодження підземного поліетиленового газопроводу середнього тиску діаметром 63 мм. Повідомлення зареєстровано за № 992/17793.

Пошкодження сталося під час розкопування водопроводу річкової води В-2, лівої гілки, у районі зупинки «Підгірне» із застосуванням екскаватора-навантажувача CATERPILLAR 428F2, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Роботи проводилися на підставі виданого відповідачем дозволу на проведення земляних робіт у період із 22.04.2025 по 25.04.2025.

За результатами виїзду аварійної служби складено акт про пошкодження системи газопостачання від 22.04.2025, який підписаний, зокрема, начальником цеху відповідача Ткачуком Юрієм Васильовичем без зауважень.

Зазначені документи у взаємному зв`язку підтверджують, що газопровід було пошкоджено під час виконання працівниками відповідача земляних робіт із розкопування водопроводу.

Водночас підписання представником відповідача акту про пошкодження газопроводу суд оцінює як доказ обставин події, зафіксованих цим актом. Воно саме собою не є погодженням усіх складових розрахунку збитків, який підлягає оцінці разом з іншими доказами.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України до реальних збитків належать втрати внаслідок пошкодження речі та витрати, необхідні для відновлення порушеного права.

Стаття 1166 Цивільного кодексу України передбачає відшкодування майнової шкоди особою, яка її завдала, та можливість звільнення від відповідальності за умови доведення відсутності вини.

За частиною першою статті 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання трудових обов`язків.

Отже, у цій справі підлягають установленню факт і розмір шкоди, протиправність поведінки відповідача та причинний зв`язок між нею і збитками. Доводи про відсутність вини оцінюються з урахуванням обов`язків, покладених на виконавця земляних робіт.

Кодекс газорозподільних систем затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2494, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1379/27824.

Пункти 7, 8 глави 4 розділу ІІІ зазначеного Кодексу передбачають проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронній зоні за письмовим погодженням оператора ГРМ. У погодженні визначаються обов`язкові умови робіт та наводиться схема комунікацій.

Пунктами 16, 17 цієї глави передбачено повідомлення представника оператора не пізніше ніж за добу до початку робіт та інструктаж залученого персоналу щодо розташування газопроводу, його позначення й можливих аварійних ситуацій.

Крім того, пунктом 1.34 глави 1 розділу V Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08.06.2015 за № 674/27119, установлено обов`язок перед початком роботи землерийної техніки поблизу підземного газопроводу визначити його фактичне місце розташування шляхом ручного шурфування у присутності представника газорозподільного підприємства.

З наведених положень випливає, що до застосування екскаватора виконавець повинен з`ясувати фактичне положення газопроводу та погодити умови безпечного виконання робіт. Володіння інформацією про водопровід, який підлягає ремонту, не замінює встановлення місця проходження інших підземних мереж.

Аналогічні вимоги до організації земляних робіт закріплено у ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення».

Зокрема, пункт 10.1.7 ДБН А.3.2-2-2009передбачає одержання дозволу експлуатуючої організації та нагляд її працівників при роботах в охоронній зоні діючого газопроводу. Пункт 10.1.9 вимагає збереження цілісності підземних комунікацій і встановлює обмеження щодо механізованого розроблення ґрунту поблизу них.

Дозвіл, виданий відповідачем для ремонту власного водопроводу, не є погодженням оператора ГРМ та не підтверджує виконання передбачених Правилами заходів із визначення фактичного положення газопроводу.

Доказів отримання такого погодження, попереднього повідомлення оператора або проведення ручного шурфування у присутності його представника до початку роботи екскаватора матеріали справи не містять.

Повідомлення аварійно-диспетчерської служби вже після пошкодження труби не усуває допущеного порушення.

Щодо доводів відповідача про відсутність обізнаності про проходження газопроводу суд зазначає таке.

Як стверджує відповідач, на його замовлення Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «ТОПОГЕО» 13.02.2024 виготовлено топографічний план «Автодорога м. Обухів - м. Українка по вул. Промислова, Обухівський район, Київська область» для прокладання нової гілки водоводу. На плані відображені газопроводи у відповідній місцевості.

Отже, до проведення робіт 22.04.2025 відповідач мав документацію з відомостями про наявність газових мереж у районі проходження водопроводу.

Топографічний план не замінює визначення точного положення конкретної труби перед розкопуванням. Проте його наявність свідчить про можливість відповідача врахувати існування газопроводів під час організації ремонту та звернутися до їх оператора для уточнення розташування.

За таких обставин твердження про відсутність будь-якої можливості дізнатися про проходження газопроводу не узгоджується з документацією, виготовленою на замовлення самого відповідача.

Щодо табличок-покажчиків газопроводу суд ураховує таке.

Пунктом 7.23 ДБН В.2.5-20:2018 «Газопостачання», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.11.2018 № 305, передбачено позначення трас підземних газопроводів покажчиками.

На прямих ділянках вони встановлюються у межах прямої видимості на відстані не більше 200 м у населених пунктах та 500 м за їх межами. Також визначені місця встановлення покажчиків на поворотах, перетинах меж земельних ділянок, переходах та відгалуженнях. ДБН В.2.5-20:2018 «Газопостачання».

Отже, відсутність окремого покажчика безпосередньо над місцем пошкодження не означає відсутності позначення траси газопроводу.

Позивач на підтвердження своїх доводів послався на фотографії покажчиків уздовж газопроводу по вулиці Промисловій та на фотоматеріали до поданого відповідачем акту огляду місця виконання ремонтних робіт на водопроводі річкової води В-2 від 11.09.2025.

У цій справі вирішальне значення має те, що відповідач, маючи відомості про газові мережі у відповідній місцевості, розпочав механізоване розкопування без уточнення положення газопроводу у передбачений Правилами спосіб.

Покажчики вздовж траси інформують про наявність газопроводу, однак не замінюють ручного шурфування та погодження конкретних робіт. Тому посилання на неможливість визначити точне положення труби за покажчиком не обґрунтовує застосування екскаватора без попереднього уточнення цього положення.

Посилання відповідача на дані топографічного плану «Автодорога м. Обухів - м. Українка по вул. Промислова, Обухівський район, Київська область», виготовленого на його замовлення Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «ТОПОГЕО» 13.02.2024 для прокладання нової гілки водоводу оцінюються судом критично, оскільки відповідний топографічний план не є документацією, яка визначає розташування газопроводу, його розроблення мало іншу мету і достовірність наведених в ньому відомостей про газопроводи не вимагалась. Тому, відповідач не мав достатніх підстав покладатись на наведений топографічний план як достовірний щодо розташування газомереж, відповідач мав перевірити та встановити наявність газопроводу у відповідності до норм чинного законодавства - .

Щодо посилань на неналежне технічне обслуговування суд ураховує наведені позивачем акт № 354 комплексного приладового обстеження, паспорт технічного стану газопроводу від 06.06.2003 № 273, акти перевірки технічного стану від 12.06.2003, 28.05.2010, 31.10.2016, 28.06.2024 та графіки обходу мереж на 2025 рік.

Водночас питання технічного стану газопроводу не може оцінюватися відокремлено від установленого механізму його пошкодження.

З наданих документів щодо аварії вбачається механічне пошкодження труби під час виконання земляних робіт. Не встановлено, що розгерметизація виникла внаслідок зношення або іншого дефекту газопроводу незалежно від роботи екскаватора.

Тому загальне посилання відповідача на експлуатаційні обов`язки позивача не доводить вини останнього у виникненні цієї аварії і не звільняє відповідача від відповідальності.

Щодо розташування газопроводу над водопроводом суд зазначає таке.

Сам факт проходження газопроводу вище водогону не встановлює порушення будівельних норм.

Пунктом 7.16 ДБН В.2.5-20:2018 «Газопостачання» передбачено вертикальну відстань у просвіті при перетині газопроводів із підземними інженерними мережами не менше 0,2 м. Загального обов`язку прокладати газопровід виключно нижче водопроводу зазначене положення не містить.

Для висновку про порушення необхідно встановити характер взаємного проходження комунікацій, фактичну відстань між зовнішніми поверхнями труб та конкретну нормативну вимогу, якої не дотримано.

При цьому вимогу щодо вертикальної відстані при перетині не можна ототожнювати з вимогами до паралельного прокладання мереж.

Отже, саме посилання на знаходження газопроводу над водогоном, без установлення відповідних технічних обставин, не доводить неправомірності його розташування.

Крім того, спірний газопровід прийнято в експлуатацію 29.04.2002. Відтак оцінка дотримання норм при його первісному проектуванні та будівництві повинна здійснюватися з урахуванням нормативного регулювання відповідного періоду. Пізніше затверджені норми самі собою не доводять порушень при будівництві у 2002 році.

Водночас організація земляних робіт 22.04.2025 повинна була відповідати вимогам безпеки, чинним на час їх виконання.

Раніше спорудження водопроводу В-2 не звільняло відповідача від необхідності враховувати інші діючі комунікації, які існували на момент ремонту.

Також суд відхиляє довід про те, що відсутність належного відображення обмежень у використанні земельної ділянки сама собою усуває відповідальність відповідача.

Оформлення відомостей про охоронну зону та забезпечення безпеки робіт поблизу фактично існуючого газопроводу є різними питаннями.

У цьому випадку можливість відповідача дізнатися про газопровід підтверджується, зокрема, топографічною документацією. Тому посилання на кадастрові відомості не спростовує необхідності уточнити положення мережі до початку механізованого розкопування.

Відповідач не обґрунтував, чому за наявності відповідної топографічної інформації він був позбавлений можливості звернутися до оператора ГРМ та організувати безпечне виконання робіт.

Суд ураховує, що експлуатація газорозподільної мережі та використання землерийної техніки пов`язані з підвищеною небезпекою. Однак ця обставина не покладає на оператора обов`язку остаточно нести всі витрати від пошкодження мережі іншою особою.

Положення статті 1188 Цивільного кодексу України передбачають у відносинах між володільцями джерел підвищеної небезпеки відшкодування шкоди, завданої одному з них із вини іншого, винною особою.

У цій справі встановлено порушення відповідачем порядку проведення земляних робіт. Доказів того, що пошкодження виникло незалежно від цих робіт або внаслідок дій позивача, не надано.

Причинний зв`язок полягає в тому, що відповідач застосував екскаватор без попереднього визначення фактичного положення газопроводу, після чого під час розкопування трубу було пошкоджено.

Вимога щодо ручного шурфування спрямована саме на запобігання такому пошкодженню. Отже, допущене порушення безпосередньо стосується механізму виникнення аварії.

Щодо розміру збитків суд установив таке.

За розрахунком позивача до складу збитків включено: виконання двох відрізів поліетиленового газопроводу - 1 813,60 грн.; встановлення двох поліетиленових фасонних частин та заглушок - 557,80 грн.; пуск газу на один прилад 56 споживачам - 34 535,20 грн.; виїзд слюсаря з експлуатації та ремонту газового устаткування четвертого розряду - 400,35 грн.; виїзд слюсарів з експлуатації та ремонту підземних газопроводів третього і четвертого розрядів - відповідно 177,23 грн. та 200,18 грн.; залучення електрогазозварника шостого розряду - 261,08 грн.; автопослуги автомобіля Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_2 , - 690,00 грн.; вартість природного газу, втраченого через пошкодження газопроводу, - 18 751,13 грн.; заповнення та продування газопроводу - 766,02 грн.Загальна заявлена сума з урахуванням ПДВ становить 69 783,10 грн.

Зазначені витрати стосуються усунення пошкодження, припинення витоку та відновлення роботи мережі. Їх виникнення пов`язане з конкретною аварією 22.04.2025.

Обов`язок позивача невідкладно ліквідувати аварію не звільняє особу, яка спричинила її виникнення, від відшкодування необхідних витрат.

Проведення таких робіт забезпечує безпеку та відновлення газопостачання. Проте виконання оператором своїх функцій не усуває майнових наслідків порушення, допущеного відповідачем.

Пункт 7 глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем передбачає визначення об`єму витоку природного газу через пошкодження газопроводу юридичними особами або фізичними особами - підприємцями відповідно до пункту 6 цієї глави.

Отже, розрахунковий спосіб визначення обсягу газу, втраченого внаслідок аварії, передбачений спеціальним нормативним регулюванням. Відсутність безпосереднього вимірювання такого газу лічильником сама собою не спростовує відповідної складової збитків.

Заперечення відповідача щодо відмінностей у формулюваннях окремих документів суд оцінює з урахуванням їх значення для ідентифікації події та визначення її майнових наслідків.

Аварійна заявка та акт про пошкодження системи газопостачання від 22.04.2025 визначають дату, місце, характер пошкодження та обставини виконання робіт. Розрахунок збитків стосується усунення наслідків цієї події.

Тому неточність у зазначенні виду тиску в окремому супровідному документі не доводить, що до відшкодування заявлено ремонт іншого об`єкта.

Суд виходить із розрахунку позивача щодо аварії 22.04.2025 та оцінює його разом із документами про пошкодження і відновлення газопостачання. Заперечення щодо оформлення окремих документів не спростовують установленого зв`язку заявлених витрат із цією аварією.

Щодо вартості відновлення газопостачання 56 споживачам суд зазначає таке.

Довід відповідача про відсутність відповідних житлових об`єктів по вулиці Промисловій не враховує схеми газопостачання.

Пошкоджена по вулиці Промисловій ділянка забезпечувала подачу газу до мережі по вулиці Богдана Хмельницького. Тому місце аварії та місце розташування споживачів, газопостачання яких було припинено, не обов`язково збігаються.

Відновлення газопостачання 56 споживачам обґрунтовано відповідною відомістю після аварійної ситуації 22.04.2025. За вартості пуску газу на один прилад 616,70 грн. загальна сума цих робіт становить 34 535,20 грн.

Зазначення в аварійній заявці попередньої кількості відключених споживачів 58, не спростовує фактично виконаних робіт щодо 56 споживачів.

Аварійна заявка складається на початковому етапі реагування на повідомлення, тоді як відомість відновлення газопостачання стосується результатів проведених робіт. Включення до розрахунку уточненої кількості споживачів не свідчить про завищення витрат.

За встановлених обставин ремонт пошкодженої труби та безпечне відновлення подачі газу приєднаним споживачам є взаємопов`язаними заходами з усунення наслідків аварії.

27.05.2025 позивач передав відповідачу лист від 27.05.2025 № КОФ/100.4.2-вих-10614-25, до якого додав договір про відшкодування матеріальних збитків від 23.05.2025, акт здачі-приймання робіт, розрахунок збитків та рахунок на оплату. Отримання документів підтверджується відміткою на супровідному листі.Відповідач договір не підписав, збитки не відшкодував.

Водночас обов`язок відшкодувати заподіяну шкоду виникає з факту її завдання за встановлених законом умов. Тому він не залежить від підписання відповідачем запропонованого договору про добровільне відшкодування.

Відсутність підпису відповідача на акті здачі-приймання робіт також не є самостійною підставою для відмови у позові, оскільки предметом спору є відшкодування шкоди, а не стягнення договірної плати за замовлені ним послуги.

Відповідно до статей 74, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України докази підлягають оцінці за їх вірогідністю, окремо та у взаємному зв`язку; жодний доказ не має наперед установленої сили.

У цій справі сукупністю доказів підтверджуються проведення відповідачем механізованих земляних робіт, пошкодження газопроводу під час їх виконання, недотримання попередніх заходів безпеки та необхідність проведення позивачем аварійно-відновлювальних робіт.

Доводи відповідача щодо розташування газопроводу, позначення його траси, найменування об`єкта у документації та оформлення відомостей про земельну ділянку не спростовують установлених обставин заподіяння шкоди.

Таким чином, суд установив наявність шкоди, протиправність поведінки відповідача та причинний зв`язок між допущеними порушеннями і заявленими збитками. Відповідач відсутності своєї вини не довів.

За таких обставин вимога про стягнення 69783,10 грн. майнової шкоди є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем обґрунтовані та доведені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязів сумі 2 422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київський картонно-паперовий комбінат» (08700, Київська область, м. Обухів, вул. Київська, буд. 130; код ЄДРПОУ 05509659) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код ЄДРПОУ 44907200), яке діє через Київську філію Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», 69 783 (шістдесят дев`ять тисяч сімсот вісімдесят три) грн. 10 коп. майнової шкоди та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.П. Карпечкін