Рішення № 141305051, 06.11.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2026 р. м. Київ Справа № 911/413/25

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України»

до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі»

про стягнення 5 813,75 грн.

Суддя Карпечкін Т.П.

Без виклику сторін.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про стягнення 5 813,75 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/413/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Сторони належним чином повідомлені про дане судове провадження.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, заперечень щодо заявлених вимог та доказів на їх спростування суду не надав.

Відповідно до частини дев`ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

Водночас неподання відповідачем відзиву не є визнанням позову та не звільняє позивача від обов`язку довести обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги. Суд перевіряє наявність підстав для відшкодування шкоди та її розмір за результатами оцінки доказів у сукупності.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Приймаючи до уваги, що учасники судового процесу скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, до Господарського суду Київської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про стягнення 5 813,75 грн. майнової шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.11.2024 під час виконання працівником відповідача робіт із буріння під електричні опори із застосуванням бурильно-кранової машини БКМ-2М, реєстраційний номер НОМЕР_1 , було пошкоджено підземний поліетиленовий газопровід низького тиску діаметром 75 мм за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Обухів, пров. Листопадовий, 45.

За твердженнями позивача, зазначені роботи проводилися без погодження оператора газорозподільної системи та без виконання передбачених законодавством заходів безпеки. Унаслідок пошкодження газопроводу відбувся витік природного газу, для припинення якого та відновлення роботи мережі позивач здійснив аварійно-відновлювальні роботи.

Розмір завданої майнової шкоди позивач визначив у сумі 5 813,75 грн., яка складається з вартості робіт, необхідних для усунення наслідків пошкодження газопроводу, та вартості втраченого природного газу.

Оскільки відповідач добровільно зазначену суму не відшкодував, позивач звернувся до суду з цим позовом. Крім відшкодування шкоди, позивач просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позивача та подані ним документи у сукупності, суд установив таке.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 26.12.2022 № 1839 Товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» видано ліцензію на провадження господарської діяльності з розподілу природного газу.

Постановою зазначеної Комісії від 31.08.2023 № 1596 внесено зміни до додатка до постанови від 26.12.2022 № 1839 та врегульовано питання провадження позивачем діяльності з розподілу природного газу на відповідній території.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Київська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» є відокремленим підрозділом позивача.

Згідно з положенням про Київську філію остання діє від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» та здійснює діяльність із розподілу природного газу через місцеві трубопроводи.

Отже, особою, яка звернулася за захистом майнового права, є Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», що здійснює відповідну діяльність через Київську філію.

04.11.2024 об 11 год. 09 хв. до аварійно-диспетчерської служби Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» надійшло повідомлення про пошкодження дворового поліетиленового газопроводу низького тиску 0,002 МПа діаметром 75 мм за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Обухів, пров. Листопадовий, 45.

Зазначену подію зафіксовано в аварійній заявці від 04.11.2024 № 1674/51016.

Пошкодження газопроводу відбулося під час виконання робіт із буріння під електричні опори із застосуванням бурильно-кранової машини БКМ-2М, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Виконавцем відповідних робіт у матеріалах щодо пошкодження зазначено Лукащука Юрія Володимировича, посвідчення Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» № 334136.

За обставинами події складено акт про пошкодження систем газопостачання від 04.11.2024.

На підтвердження організації та виконання робіт позивачем також подано документи щодо працівників і залученої техніки та наряд-допуск від 04.11.2024 № 1158.

Після прибуття аварійно-диспетчерської служби витік природного газу ліквідовано шляхом установлення двох пережимів. Витік припинено об 11 год. 59 хв.

Зазначені документи стосуються однієї події, визначають її місце, дату та характер і у взаємному зв`язку підтверджують механічне пошкодження газопроводу під час виконання робіт із буріння під електричні опори.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи відповідає за її надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток.

Пунктом 2 частини другої статті 38 зазначеного Закону передбачено обов`язок оператора вживати заходів для забезпечення безпеки постачання природного газу, зокрема безаварійної та безперебійної роботи системи.

Отже, після отримання повідомлення про пошкодження газопроводу позивач повинен був ужити необхідних заходів для припинення витоку та відновлення роботи мережі. Виконання цього обов`язку не залежало від попереднього погодження із заподіювачем шкоди вартості аварійно-відновлювальних робіт.

Порядок проведення робіт поблизу газорозподільних мереж визначається Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2494, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1379/27824.

Пунктами 7, 8 глави 4 розділу ІІІ зазначеного Кодексу передбачено проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронній зоні за письмовим погодженням оператора ГРМ. Таке погодження визначає обов`язкові умови виконання робіт та супроводжується схемою відповідних комунікацій.

Пунктами 16, 17 цієї глави передбачено попереднє повідомлення представника оператора та інструктаж залученого персоналу щодо місцезнаходження газопроводу, його позначення й можливих аварійних ситуацій.

Отже, встановлений порядок спрямований на те, щоб до початку механізованого впливу на ґрунт виконавець робіт отримав інформацію про проходження діючого газопроводу та визначив умови, за яких його цілісність буде збережена.

Крім того, пунктом 1.34 глави 1 розділу V Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08.06.2015 за № 674/27119, передбачено визначення фактичного місця розташування підземного газопроводу шляхом ручного шурфування у присутності представника газорозподільного підприємства до початку роботи землерийної техніки поблизу нього.

Застосування бурильно-кранової машини для влаштування отворів під електричні опори передбачає механізований вплив на ґрунт. Тому організація таких робіт повинна враховувати наявність підземних інженерних комунікацій у місці буріння.

Попереднє визначення фактичного положення газопроводу дає змогу обрати місце та спосіб виконання робіт, які забезпечують збереження труби. Невиконання зазначених заходів створює небезпеку механічного пошкодження діючої мережі.

Наявність внутрішнього наряду-допуску на проведення робіт не замінює погодження оператора газорозподільної системи.

Наряд-допуск стосується організації робіт їх виконавцем, тоді як погодження оператора ГРМ передбачає визначення умов збереження газової мережі з урахуванням її фактичного розташування.

Матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем відповідного погодження, попереднього повідомлення оператора ГРМ та визначення фактичного місця розташування газопроводу у передбачений Правилами спосіб до початку буріння.

Водночас аварійна заявка та акт про пошкодження систем газопостачання від 04.11.2024 підтверджують, що трубу пошкоджено під час застосування бурильно-кранової машини.

Таким чином, роботи проводилися без виконання заходів, необхідних для збереження діючої газорозподільної мережі, що свідчить про порушення встановленого порядку їх організації та проведення.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України до реальних збитків належать втрати внаслідок пошкодження речі та витрати, необхідні для відновлення порушеного права.

Стаття 1166 Цивільного кодексу України передбачає відшкодування майнової шкоди особою, яка її завдала. Звільнення від відповідальності можливе за умови доведення відсутності вини.

За частиною першою статті 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання трудових обов`язків.

Отже, у цій справі підлягають установленню факт і розмір шкоди, протиправність поведінки, причинний зв`язок між нею та шкодою, а також обставини виконання працівником відповідача відповідних робіт.

Зв`язок особи, яка виконувала буріння, з відповідачем підтверджується документами щодо працівника та організації робіт, зокрема посвідченням № 334136 та нарядом-допуском від 04.11.2024 № 1158, які суд оцінює разом з актом про пошкодження систем газопостачання від 04.11.2024.

Зазначені документи стосуються виконання робіт із буріння під електричні опори із залученням спеціальної техніки. Тобто пошкодження газопроводу сталося під час виконання працівником робіт в інтересах відповідача.

За таких обставин обов`язок відшкодувати заподіяну під час цих робіт шкоду покладається на відповідача відповідно до частини першої статті 1172 Цивільного кодексу України.

Оцінюючи причинний зв`язок, суд ураховує місце проведення буріння, характер механічного пошкодження газопроводу, зміст повідомлення до аварійно-диспетчерської служби та акта від 04.11.2024.

Указані документи підтверджують пошкодження труби під час роботи бурильно-кранової машини. Обставин виникнення витоку незалежно від цих робіт матеріалами справи не встановлено.

Вимоги щодо погодження робіт та попереднього визначення розташування газопроводу спрямовані саме на запобігання його пошкодженню механізмами. Відповідач не забезпечив виконання цих заходів, після чого під час буріння було порушено цілісність труби.

Отже, необхідність припинення витоку природного газу, відновлення газопроводу та його роботи перебуває у причинному зв`язку з порушеннями, допущеними під час виконання робіт працівником відповідача.

На підтвердження розміру завданої шкоди позивачем подано розрахунок вартості збитків унаслідок пошкодження газопроводу від 04.11.2024, розрахунок об`єму необлікованого природного газу та акт здачі-приймання робіт.

Зазначені документи стосуються усунення наслідків пошкодження поліетиленового газопроводу низького тиску 0,002 МПа діаметром 75 мм за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Обухів, пров. Листопадовий, 45, та підтверджують розмір майнової шкоди у заявленій до стягнення сумі 5 813,75 грн.

До складу шкоди включено вартість необхідних аварійно-відновлювальних робіт, залучення працівників і транспорту, відновлення подачі газу, а також природного газу, втраченого внаслідок розгерметизації газопроводу.

Зазначені витрати та втрати пов`язані з конкретною подією 04.11.2024 і спрямовані на усунення її майнових наслідків.

Пунктом 7 глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем передбачено визначення об`єму витоку природного газу при пошкодженні газопроводу юридичними особами або фізичними особами-підприємцями відповідно до пункту 6 цієї глави.

Отже, розрахунковий спосіб визначення аварійного витоку передбачений спеціальним нормативним регулюванням. Відсутність безпосереднього вимірювання лічильником природного газу, який вийшов через пошкоджену трубу, не виключає визначення його об`єму за передбаченим Кодексом порядком.

У цій справі розрахунок об`єму необлікованого природного газу складений щодо пошкодження, зафіксованого актом від 04.11.2024, та оцінюється разом із документами щодо обставин аварії і припинення витоку.

При цьому неточності у викладенні окремих складових збитків у тексті позовної заяви самі собою не спростовують розміру шкоди, підтвердженого доданими до позову документами. Розмір вимоги визначений позивачем у сумі 5 813,75 грн., і саме в цих межах суд вирішує спір.

Обов`язок позивача як оператора газорозподільної системи невідкладно ліквідувати аварію не звільняє особу, яка спричинила її виникнення, від відшкодування необхідних витрат.

Виконання оператором своїх функцій забезпечує припинення небезпечної ситуації та відновлення газопостачання. Проте воно не усуває майнових наслідків пошкодження і не покладає їх остаточно на оператора лише через те, що саме він зобов`язаний провести відповідні роботи.

Установлений у справі зв`язок між пошкодженням газопроводу та необхідністю здійснення аварійно-відновлювальних заходів дає підстави віднести відповідні витрати до реальних збитків позивача.

17.12.2024 позивач звернувся до відповідача з листом від 17.12.2024 № КОФ/100.4.2-вих-8571-24, до якого додано проект договору від 06.11.2024 № КОФ/100.1.11.2-Р-НД-642/24 про відшкодування матеріальних збитків унаслідок пошкодження газопроводу та розрахунки вартості заподіяних збитків.

Зазначені документи отримані відповідачем 23.12.2024, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач договір не підписав, майнову шкоду не відшкодував.

Водночас обов`язок відшкодувати шкоду виникає внаслідок її заподіяння за наявності передбачених законом умов відповідальності. Він не залежить від підписання відповідачем договору про добровільну компенсацію.

Тому не підписання договору від 06.11.2024 № КОФ/100.1.11.2-Р-НД-642/24 не усуває обов`язку відповідача відшкодувати шкоду, заподіяну під час виконання робіт його працівником.

За змістом статей 74, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона доводить обставини, на які посилається, а їх наявність установлюється з урахуванням вірогідності поданих доказів.

Відповідно до статті 86 цього Кодексу суд оцінює докази окремо та у взаємному зв`язку; жодний доказ не має наперед установленої сили.

У цій справі висновок про обґрунтованість позову ґрунтується на сукупності документів щодо організації та виконання робіт, обставин пошкодження газопроводу, ліквідації аварії та її майнових наслідків.

Неподання відповідачем відзиву суд ураховує як процесуальну обставину, що дозволяє розглянути спір за наявними матеріалами. При цьому відсутність заперечень не підміняє оцінки доказів, поданих позивачем.

Аварійна заявка від 04.11.2024 № 1674/51016, акт про пошкодження систем газопостачання від 04.11.2024, документи щодо виконання робіт та розрахунки збитків у сукупності підтверджують факт заподіяння шкоди, її зв`язок із роботами працівника відповідача та заявлений розмір відшкодування.

Відповідач доказів на спростування зазначених обставин, відсутності своєї вини або відшкодування заявленої суми не подав.

Таким чином, суд установив наявність шкоди, протиправність поведінки під час організації та виконання робіт і причинний зв`язок між допущеними порушеннями та майновими втратами позивача. Підстав для звільнення відповідача від відповідальності не встановлено.

За таких обставин позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про стягнення з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» 5 813,75 грн. майнової шкоди є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем обґрунтовані та доведені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із задоволенням позову витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (04136, м. Київ, вул. Стеценка, буд. 1-А; код ЄДРПОУ 23243188) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код ЄДРПОУ 44907200), яке діє через Київську філію Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (08150, Київська область, Фастівський район, м. Боярка, вул. Тараса Шевченка, буд. 178; код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу 45385755), 5 813 (п`ять тисяч вісімсот тринадцять) грн. 75 коп. майнової шкоди та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.П. Карпечкін