Ухвала суду № 141304937, 21.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

21.10.2026Справа № 910/7689/26За позовомДніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської радидо1) Комунального підприємства "Спортивний клуб "Металург Запоріжжя" 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю. Комодітіз"пропро визнання додаткових угод недійсними та про стягнення 60437,55 грн Суддя Смирнова Ю.М.Представники учасників справи:

прокурор від позивачаАлфьорова А.П. Мальченко А.Л.від відповідача-1 від відповідача-2Марковский М.В. Мороз О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дніпровська окружна прокуратура міста Запоріжжя звернулася до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Запорізької міської ради з позовом до Комунального підприємства "Спортивний клуб "Металург Запоріжжя" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз", в якому просить суд:

- визнати недійсною додаткову угоду №1 від 02.11.2020 до договору на постачання природного газу №К-ПГ-С/20-10/101 від 22.10.2020, укладеного між Комунальним підприємством "Спортивний клуб "Металург Запоріжжя" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз";

- визнати недійсною додаткову угоду №2 від 20.11.2020 до договору на постачання природного газу №К-ПГ-С/20-10/101 від 22.10.2020, укладеного між Комунальним підприємством "Спортивний клуб "Металург Запоріжжя" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз";

- визнати недійсною додаткову угоду №3 від 15.12.2020 до договору на постачання природного газу №К-ПГ-С/20-10/101 від 22.10.2020, укладеного між Комунальним підприємством "Спортивний клуб "Металург Запоріжжя" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз";

- визнати недійсною додаткову угоду №4 від 16.12.2020 до договору на постачання природного газу №К-ПГ-С/20-10/101 від 22.10.2020, укладеного між Комунальним підприємством "Спортивний клуб "Металург Запоріжжя" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз";

- визнати недійсною додаткову угоду №5 від 17.12.2020 до договору на постачання природного газу №К-ПГ-С/20-10/101 від 22.10.2020, укладеного між Комунальним підприємством "Спортивний клуб "Металург Запоріжжя" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз";

- визнати недійсною додаткову угоду №8 від 05.01.2021 до договору на постачання природного газу №К-ПГ-С/20-10/101 від 22.10.2020, укладеного між Комунальним підприємством "Спортивний клуб "Металург Запоріжжя" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз";

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" на користь місцевого бюджету в особі Запорізької міської ради безпідставно сплачені кошти у розмірі 60437,55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані додаткові угоди не відповідають вимогам п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" у відповідній редакції, а відтак є підстави для визнання зазначених правочинів недійсними та повернення безпідставно сплачених бюджетних коштів.

25.06.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2026 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/7689/26, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 26.08.2026; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 20 днів з дня вручення даної ухвали.

31.07.2026 від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 проти позову заперечує.

06.08.2026 від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 проти позову заперечує.

07.08.2026 від позивача надійшла відповідь на відзиви відповідачів-1, 2, в якій він заперечує проти доводів відповідачів-1, 2, викладених у відзивах на позов.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2026 повідомлено учасників справи, що судове засідання, призначене на 26.08.2026, не відбудеться у зв`язку з перебуванням судді Смирнової Ю.М. у відпустці; призначено підготовче засідання у справі на 02.09.2026.

17.08.2026 від прокуратури надійшла відповідь на відзиви відповідачів-1, 2, в якій прокуратура заперечує проти доводів відповідачів-1, 2, викладених у відзивах на позов.

18.08.2026 від відповідача-2 надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.10.2026.

10.09.2026 від відповідача-2 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №910/7689/26 до набрання законної сили рішенням Конституційного суду України за конституційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз Сіті", Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" щодо конституційності п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII зі змінами.

06.10.2026 від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 07.10.2026 судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у справі з огляду на відсутність на те відповідних процесуальних підстав та оголошено перерву до 21.10.2026.

14.10.2026 від відповідача-2 надійшли додаткові пояснення по справі.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 21.10.2026 прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали.

Представники відповідачів у судовому засіданні з розгляду справи по суті 21.10.2026 проти заявлених позовних вимог заперечили, просили суд залишити позов прокурора без розгляду.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч.3 ст.53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 4 ст.53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч.5 ст.53 Господарського процесуального кодексу України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Питання представництва прокурором інтересів держави в суді врегульовано також ст.23 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частиною 3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 03.12.2025 №6-р(II)/2025 окремі приписи абз.1 ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), саме в тій частині, в якій вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту таких інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 №6-р(ІІ)/2025 визначено, що окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", визнані неконституційними, втрачають чинність з 01.01.2027.

Конституційний Суд України у зазначеному Рішенні виходив із того, що передбачене п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України представництво інтересів держави в суді має виключний характер.

Зокрема, Конституційний Суд України зазначив, що словосполучення "у виключних випадках", яке міститься у п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України, вказує на обмежувальний характер відповідного конституційного припису, не наділяє прокуратуру універсальними повноваженнями щодо представництва інтересів держави в суді та не встановлює для неї загальної чи альтернативної компетенції.

Конституційний Суд України також зазначив, що такі випадки мають бути об`єктивно винятковими, чітко обмеженими, зведеними до мінімально необхідних та обумовленими особливими обставинами.

Обставин, які відповідно до Конституції України та закону могли б свідчити про наявність виключного випадку для здійснення прокурором представництва інтересів держави у цій справі, прокурором у позовній заяві не наведено, а судом не встановлено.

У відповіді на лист прокурора про виявлені факти з метою надання їм належної оцінки, вжиття заходів реагування в межах компетенції, у т.ч. за наявності підстав, звернення до суду з позовом та про надання інформації стосовно укладання спірних угод, позивач зазначив про направлення на адресу прокуратури витребуваних нею документів Комунальним підприємством "Спортивний клуб "Металург Запоріжжя".

При цьому, зазначені обставини не свідчать про наявність виключного випадку, за якого прокурор може представляти інтереси держави в суді.

Конституційний Суд України у вищевказаному рішенні наголосив, що підстави та способи отримання прокурором інформації, потрібної для здійснення представництва інтересів держави в суді, мають бути чітко, вичерпно та конкретно визначені законом задля унеможливлення довільного тлумачення чи розширення меж відповідної функції прокуратури. Такі способи можуть охоплювати, зокрема, отримання прокурором інформації безпосередньо під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням або іншої визначеної Конституцією та законами України форми участі прокурора у кримінальному провадженні, зі звернень уповноважених або заінтересованих суб`єктів (органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб, громадських об`єднань тощо), а також з інших джерел, визначених законом.

Водночас прокурор на виконання цієї конституційної функції прокуратури не може бути уповноважений законами України самостійно ініціювати пошук або здійснювати збір інформації поза межами визначених законом процедур, оскільки це суперечитиме конституційно встановленим межам цієї функції і фактично міститиме ознаки повноважень органів досудового розслідування або загального нагляду, що не відповідає приписам ст.131-1 Конституції України.

Як зазначив прокурор у поданому позові, ним, у порядку визначеному ст.131-1 Конституції України, ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прийнято рішення про представництво інтересів держави в суді, у зв`язку з невжиттям відповідних заходів позивачем як органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Обґрунтування виключності, наведене у позовній заяві, зводиться до того, що спір стосується бюджетних коштів, а укладення оскаржуваних додаткових угод з порушенням законодавства про публічні закупівлі призвело до надмірного використання бюджетних коштів. Тобто прокурор обґрунтовує наявність виключного випадку самим порушенням інтересів держави, тоді як, згідно з висновками Верховного Суду у постанові від 01.10.2026 у справі №910/6143/26 "інтереси держави" та наявність виключного випадку не ототожнюються.

Причин, які перешкоджають захисту інтересів держави Запорізькою міською радою, прокурор у позовній заяві не навів, пославшись при цьому на пасивну поведінку суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати.

Таким чином, з огляду на встановлену судом відсутність у прокурора передбачених законом підстав для представництва інтересів держави у цій справі у зв`язку з недоведеністю винятковості даного випадку, позовна заява Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради підлягає залишенню без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно з ч.2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки позов Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради залишений судом без розгляду, у зв`язку з тим, що заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, наявні підстави для повернення Запорізькій обласній прокуратурі судового збору, сплаченого за подання цієї позовної заяви.

Керуючись статтями 53, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до Комунального підприємства "Спортивний клуб "Металург Запоріжжя" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" про визнання додаткових угод недійсними та про стягнення 60437,55 грн залишити без розгляду.

2. Повернути Запорізькій обласній прокуратурі (69005, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вулиця Дмитра Апухтіна, будинок 29А, ідентифікаційний код 02909973) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 18636 (вісімнадцять тисяч шістсот тридцять шість) грн 80 коп., сплачений відповідно до платіжної інструкції №1353 від 17.06.2026.

3. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено: 06.11.2026

Суддя Ю.М. Смирнова