Рішення № 141304786, 06.11.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.11.2026Справа № 910/5745/26

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Хауз Бетон"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Вінремсистем"простягнення 579102,60 грнСуддя Смирнова Ю.М.

Без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хауз Бетон" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінремсистем" про стягнення 579102,60 грн основного боргу за договором поставки №200825-ВНРІ від 20.08.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору в частині оплати поставленого позивачем товару у встановлений цим правочином строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2026 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/5745/26; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 20 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

29.05.2026 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

08.06.2026 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він проти заявлених позовних вимог заперечив. Серед іншого відповідач зазначив про відсутність специфікацій як належних доказів погодження предмета, ціни, кількості та інших істотних умов поставки, а також про відсутність в матеріалах справи товарно-транспортних накладних і, як наслідок, недоведеність факту поставки товару.

Також відповідач просив суд здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Однак, в ухвалі Господарського суду міста Києва від 20.05.2026 справу №910/5745/26 визнано судом малозначною.

Відповідачем у відзиві на позов не наведено, а судом не встановлено обставин, які б свідчили про доцільність розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження, а тому заявлене відповідачем клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено судом без задоволення.

09.06.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він проти тверджень відповідача, викладених у відзиві на позов, заперечив.

15.06.2026 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких він додатково зазначив, що з огляду на відсутність підписаних між сторонами специфікацій до договору такі істотні умови договору поставки як асортимент, кількість, якість товару, строки поставки і ціна погоджені між сторонами не були.

Частиною 4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20.08.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хауз Бетон", як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінремсистем", як покупцем, укладено договір поставки №200825-ВНРІ (договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність покупця інертні матеріали, а саме: щебінь 5-20, 10-20, 20-40, 5-10, 40-70, пісок річковий, щебенево-піщану суміш фр.0,05-40 (С-7), ЩПС 0,05-5 (далі-товар) в кількості, в асортименті та за ціною, що погоджені сторонами в специфікаціях, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар на умовах цього договору (п.1.1).

Постачальник зобов`язується поставити товар згідно умов даного договору та додатків до нього (п.2.1 договору).

Узгодження асортименту та кількості товару, що поставляється згідно даного договору, відбувається в наступному порядку (п.2.2 договору): покупець в разі необхідності поставки для нього товару надсилає постачальнику електронною поштою або подає замовлення на товар в телефонному режимі, в якому зазначає: найменування товару, кількість, дату поставки, спосіб поставки, адресу місця поставки, інтервал поставки. Постачальник у разі прийняття замовлення до виконання, надсилає покупцю рахунок-фактуру по факсу або електронній пошті, специфікацію (п.2.3 договору); поставка товару здійснюється транспортом постачальника на умовах DDP об`єкт покупця в тлумаченні Інкотермс редакції 2020 року або на умовах EXW об`єкт постачальника в тлумаченні Інкотермс редакції 2020 року, у кількості та асортименті, що вказані у погоджених замовленнях, специфікаціях до даного договору (п.2.4 договору); у разі поставки товару на умовах EXW здійснити власними силами із залученням додаткових машин та механізмів завантаження товару на транспорт покупця (п.2.5 договору); у разі поставки товару на умовах DDP покупець зобов`язаний підготувати під`їзні шляхи для автотранспорту постачальника і забезпечити безпечні умови проїзду та розвантаження згідно встановлених нормативів (п.2.6 договору).

Приймання товару по кількості і якості здійснюється в місці поставки товару в момент його передачі шляхом підписання товарно-транспортної накладної або видаткової накладної в залежності від того, який саме документ буде підписаний раніше (п.2.8 договору).

Право власності та ризики на товар переходять до покупця з моменту здійснення передачі товару покупцю згідно товарно-транспортних накладних або видаткової накладної в залежності від того, який саме документ буде підписаний раніше (п.2.9 договору).

Згідно п.2.10 договору перехід ризику випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару від постачальника до покупця відбувається в момент виконання постачальником зобов`язання щодо поставки товару, тобто в момент фактичного прийому товару покупцем після підписання покупцем товарно-транспортної накладної або видаткової накладної.

Відповідно до п.2.11 договору постачальник зобов`язується надати покупцю такі документи на товар: видаткові накладні; товарно-транспортні накладні; документ про якість товару.

Строк поставки товару складає 3 (три) робочі дні з дати здійснення покупцем оплати, якщо інший строк не погоджений сторонами в замовленні, специфікації (п.2.12 договору).

Згідно п.3.1 договору асортимент та кількість товару зазначаються у погоджених постачальником і покупцем замовленнях, специфікаціях на товар.

Розрахунки за товар здійснюються в національній валюті України (гривнях) шляхом перерахування покупцем суми вартості товару на поточний рахунок постачальника в розмірі і порядку, визначеному даним договором (п.6.1 договору).

Ціна товару узгоджується сторонами в рахунках-фактурах, додаткових угодах, специфікаціях до даного договору (п.6.2 договору).

Оплата вартості товару здійснюється покупцем на підставі рахунку-фактури постачальника на умовах, визначених сторонами в додаткових угодах, специфікаціях до даного договору (п.6.3 договору).

Загальна сума даного договору складається з сум, зазначених у видаткових накладних на товар (п.6.4 договору).

Згідно п.6.5 договору у разі, якщо покупець прийняв товар в кількості більше ніж вказано ним було в його замовленні, покупець зобов`язаний сплатити вартість такого товару, що був отриманий покупцем, протягом двох банківських днів після отримання товару.

Договір вступає в силу після його підписання та діє до 31 грудня 2025 року, але в будь-якому випадку до виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. В разі, якщо жодна із сторін не виявить бажання припинити дію даного договору, договір вважається продовженим на наступний календарний рік (п.10.4 договору).

Замовлення до даного договору, узгоджені в порядку, встановленому даним договором, є невід`ємною частиною даного договору (п.10.7 договору).

Також до вказаного договору між сторонами підписано додаток про електронний документообіг від 20.08.2025, згідно умов якого M.E.Doc - це система електронного документообігу, яка працює з різними типами документів: звітами, податковими накладними, актами, договорами в електронному вигляді. В системі M.E.Doc електронні документи стають електронними оригіналами документів, завдяки використанню кваліфікованого електронного підпису; це єдина платформа, що об`єднує всіх учасників документообміну та забезпечує єдиний стандарт обміну, перевірки, захисту та транспортування юридично значущих документів, підписаних електронним підписом. Ідентифікація відправника/одержувача здійснюється на підставі їх ідентифікаційних кодів з ЄДРПОУ (п.1.1); електронні документи (далі - е-документи) - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа, які передбачені чинним законодавством. Сторони домовилися, що на виконання умов цього додатку буде застосовуватись наступний вид електронних документів - рахунок, акт звіряння (акт звіряння взаєморозрахунків), специфікація, замовлення, видаткова накладна (далі - накладна) та акт приймання-передачі наданих послуг (далі - акт) (п.1.2); сторони домовилися про те, що починаючи з дати укладання цього додатку при виконанні умов договору будуть здійснювати документообіг в формі електронних документів, для підтвердження описаних в них господарських операцій з використанням системи, зазначеної в п.1.1 цього додатку (п.2.2), отриманий покупцем від постачальника пакет розрахункових документів (рахунок, акт приймання-передачі тощо) вважається отриманим покупцем в день його відправлення постачальником і набирає чинності в цей самий день у разі, якщо протягом 3 (трьох) робочих днів від його отримання покупець не надіслав постачальнику мотивованої відмови від даного пакету е-документів. Мотивована відмова від е-документа надсилається покупцем через механізм відхилення е-документа з обов`язковим наданням коментарів про обґрунтовані причини такого відхилення (п.2.6).

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 579102,60 грн, що підтверджується видатковими накладними №3404 від 21.08.2025 на суму 14716,00 грн, №3405 від 23.08.2025 на суму 14248,00 грн, №3406 від 25.08.2025 на суму 26741,00 грн, №3408 від 26.08.2025 на суму 47707,40 грн, №3409 від 27.08.2025 на суму 23275,80 грн, №3407 від 28.08.2025 на суму 21099,00 грн, №3489 від 02.09.2025 на суму 16980,20 грн, №3765 від 05.09.2025 на суму 18231,00 грн, №3766 від 06.09.2025 на суму 19149,00 грн, №4123 від 22.09.2025 на суму 38832,80 грн, №4124 від 24.09.2025 на суму 14391,00 грн, №4125 від 26.09.2025 на суму 12661,40 грн, №4368 від 03.10.2025 на суму 42183,00 грн, №4369 від 08.10.2025 на суму 23302,60 грн, №4370 від 09.10.2025 на суму 39659,60 грн, №4717 від 24.10.2025 на суму 20605,00 грн, №4747 від 30.10.2025 на суму 38675,00 грн, №5007 від 08.11.2025 на суму 20761,00 грн, №5245 від 17.11.2025 на суму 20228,00 грн, №5461 від 28.11.2025 на суму 19670,60 грн, №5617 від 01.12.2025 на суму 45344,00 грн, №5615 від 03.12.2025 на суму 18620,40 грн, №5616 від 09.12.2025 на суму 17770,80 грн, №5632 від 10.12.2025 на суму 4250,00 грн.

Також позивачем для оплати поставленого товару сформовані відповідні рахунки на оплату поставленого товару.

Відповідач вартість цього товару не оплатив.

24.04.2026 позивачем надіслано на адресу відповідача лист-вимогу від 22.04.2026 за вих.№17 про оплату заборгованості у розмірі 579102,60 грн згідно ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, що підтверджується фіскальним чеком поштової установи від 24.04.2026, накладною поштової установи №0306213436742 від 24.04.2026 та описом вкладення у цінний лист.

Зазначений лист відповідач отримав 28.04.2026, однак відповіді не надав, заборгованість не оплатив, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

У свою чергу відповідач не визнає обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно ч.ч.1. 2 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст.662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд зауважує, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

У ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України вказано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч.2 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У ст.77 Господарського процесуального кодексу України вказано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В контексті наведених засад господарського судочинства суд звертає увагу учасників судового процесу на приписи ст.79 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зауважує, що стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Як встановлено судом, згідно умов укладеного між контрагентами правочину сторони домовились про поставку позивачем товару, а саме: щебня 5-20, 10-20, 20-40, 5-10, 40-70, піску річкового, щебенево-піщаної суміші фр.0,05-40 (С-7), ЩПС 0,05-5 в кількості, в асортименті та за ціною, що погоджені сторонами в специфікаціях, а відповідач, в свою чергу, зобов`язався приймати та оплачувати товар на умовах цього договору.

Підписаних між сторонами специфікацій до договору суду не надано, однак положеннями розділу 2 договору - умови поставки, сторонами погоджено, що узгодження асортименту та кількості товару, що поставляється згідно даного договору, відбувається наступним чином: покупець, в разі необхідності поставки товару, надсилає постачальнику електронною поштою або подає замовлення на товар в телефонному режимі, в якому зазначає найменування товару, кількість, дату поставки, спосіб поставки, адресу місця поставки, інтервал поставки, а позивач, у разі прийняття замовлення до виконання, надсилає покупцю рахунок-фактуру по факсу або електронній пошті, специфікацію, поставка товару може здійснюватися як транспортом постачальника на умовах DDP об`єкт покупця так і на умовах EXW об`єкт постачальника транспортом покупця у кількості та асортименті, що вказані у погоджених замовленнях, специфікаціях до даного договору, перехід ризику випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару від постачальника до покупця відбувається в момент виконання постачальником зобов`язання щодо поставки товару, тобто в момент фактичного прийому товару покупцем після підписання покупцем товарно-транспортної накладної або видаткової накладної, а ціна товару узгоджується сторонами в рахунках-фактурах, додаткових угодах, специфікаціях до даного договору.

Тобто, з наведених вище положень договору вбачається, що товар може поставлятися на підставі замовлення, наданого відповідачем у телефонному режимі, за ціною, визначеною у рахунку на оплату, а підтвердженням передачі позивачем та отримання відповідачем товару можуть бути, зокрема, видаткові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи та оглянуті судом. Отже, укладений між сторонами договір містить альтернативні умови виконання зобов`язання.

Зазначені видаткові накладні підписані між сторонами та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень, кожна з цих накладних містить напис: "Документ прийнятий контрагентом", що додатково підтверджується протоколами руху документа та пов`язаних з ним повідомлень, які наявні в матеріалах справи та складені до кожної наявної в матеріалах справи видаткової накладної.

Отже, вказані документи підписані сторонами згідно умов додатку про електронний документообіг до договору та є належними доказами погодження сторонами істотних умов договору поставки.

Крім того матеріали справи не містять доказів відхилення відповідачем отриманих від позивача е-документів, як і не містять доказів надсилання відповідачем на адресу відповідача будь-яких заперечень на отриманий 28.04.2026 лист-вимогу про оплату заборгованості.

Враховуючи викладене вище, суд відхиляє заперечення відповідача, наведені ним у відзиві на позов і запереченнях на відповідь на відзив, як необґрунтовані.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

24.04.2026 позивачем надіслано на адресу відповідача лист-вимогу від 22.04.2026 за вих.№17 про оплату заборгованості у розмірі 579102,60 грн згідно ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, який відповідачем отримано 28.04.2026.

Оскільки з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що товар був належним чином поставлений позивачем та прийнятий відповідачем, з урахуванням положень ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України строк виконання відповідачем грошового зобов`язання по оплаті вартості поставленого позивачем товару є таким, що настав.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов`язання по оплаті поставленого позивачем товару належним чином не виконав, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість на загальну суму 579102,60 грн, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно положень п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінремсистем" (01042, місто Київ, вул.Маккейна Джона, будинок 40, офіс 241, ідентифікаційний код 42764352) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хауз Бетон" (03115, місто Київ, вулиця Святошинська, будинок 34А, ідентифікаційний код 34762460) 579102 (п`ятсот сімдесят дев`ять тисяч сто дві) грн 60 коп. основного боргу та витрати по сплаті судового збору на суму 8686 (вісім тисяч шістсот вісімдесят шість) грн 54 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.М. Смирнова