Рішення № 141304752, 19.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.10.2026Справа № 910/15445/25

за позовом Національної поліції України (ідентифікаційний код: 40108578)

до Дочірнього підприємства Державної компанії «ІНФОРМАЦІЯ_1» - «ІНФОРМАЦІЯ_2» (ідентифікаційний код: НОМЕР_1)

третя особа Акціонерне товариство «ІНФОРМАЦІЯ_3» (ідентифікаційний код НОМЕР_2)

про стягнення процентів за користування коштами попередньої оплати

Суддя Омельченко Л.В.

За участю секретаря Радецької Ю.О.

Особи, які беруть участь у справі:

Позивач - Медведський В.В.;

Відповідач - ОСОБА_1., ОСОБА_2.;

Третя особа - ОСОБА_3.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Національна поліція України звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_4» про стягнення процентів за користування коштами попередньої оплати.

У результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2026 позовну заяву № 910/3423/26 Національної поліції України до Дочірнього підприємства Державної компанії «ІНФОРМАЦІЯ_1» - «ІНФОРМАЦІЯ_5» про стягнення процентів за користування коштами попередньої оплати було розподілено на суддю Омельченка Л.В.

Ухвалою суду від 01.04.2026 прийнято позовну заяву Національної поліції України до Дочірнього підприємства Державної компанії «ІНФОРМАЦІЯ_1» - «ІНФОРМАЦІЯ_5» про стягнення процентів за користування коштами попередньої оплати до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі № 910/15445/25; підготовче судове засідання у справі призначено на 15.04.2026 о 14:15 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 37.

15.04.2026 від Дочірнього підприємства Державної компанії «ІНФОРМАЦІЯ_1» - «ІНФОРМАЦІЯ_5» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 15.04.2026 з`явились представник позивача Медведський В.В. та представник відповідача ОСОБА_4.

Ухвалою суду від 15.04.2026 відкладено підготовче судове засідання у справі на 03.06.2026 о 12:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 37; викликано у судове засідання учасників справи.

23.04.2026 від ДП Державної компанії «ІНФОРМАЦІЯ_1» - «ІНФОРМАЦІЯ_2» надійшов відзив на позов та клопотання про залучення третьої особи.

29.04.2026 від Національної поліції України надійшла відповідь на відзив.

04.05.2026 від ДП Державної компанії «ІНФОРМАЦІЯ_1» - «ІНФОРМАЦІЯ_2» надійшли письмові пояснення.

03.06.2026 від ДП Державної компанії «ІНФОРМАЦІЯ_1» - «ІНФОРМАЦІЯ_2» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 03.06.2026 з`явився представник Національної поліції Медведський В.В. Відповідач у судове засідання не прибув, направив суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 03.06.2026 закрито підготовче провадження у справі; призначено розгляд справи по суті на 15.07.2026 о 14:15 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 37; викликано у судове засідання учасників справи.

01.07.2026 від ДП Державної компанії «ІНФОРМАЦІЯ_1» - «ІНФОРМАЦІЯ_2» надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження.

У судове засідання 15.07.2026 з`явились представник позивача Медведський В.В. та представники відповідача ОСОБА_5., ОСОБА_6. Представники відповідача підтримали подане клопотання про повернення зі стадії розгляду справи по суті на стадію підготовчого провадження у справі та просили суд залучити Акціонерне товариство «ІНФОРМАЦІЯ_3» (ідентифікаційний код НОМЕР_2) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача. Представник позивача Медведський В.В. надав пояснення з приводу заявленого клопотання.

Ухвалою суду від 15.07.2026 постановлено здійснити повернення зі стадії розгляду справи по суті на стадію підготовчого провадження у справі № 910/15445/25; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача: Акціонерне товариство «ІНФОРМАЦІЯ_3» (ідентифікаційний код НОМЕР_2, місцезнаходження: АДРЕСА_1); зобов`язано позивача протягом 7 днів з дня постановлення цієї ухвали направити на адресу третьої особи копію позовної заяви з додатками; встановлено строк АТ «ІНФОРМАЦІЯ_3» 15 днів з дня отримання копії позовної заяви для подачі суду своїх пояснень по суті спору; відкладено розгляд справи у підготовчому провадженні на 14.09.2026 о 14:30 год.

08.09.2026 від третьої особи - АТ «ІНФОРМАЦІЯ_3» надійшли письмові пояснення.

У судове засідання 14.09.2026 з`явились представник позивача Медведський В.В., представники відповідача - ОСОБА_1., ОСОБА_2. та представник третьої особи - ОСОБА_3.

Ухвалою суду від 14.09.2026 закрито підготовче провадження у справі; призначено розгляд справи по суті на 19.10.2026 о 14:45 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 37.

У судове засідання 19.101.2026 з`явились представник позивача Медведський В.В., представники відповідача - ОСОБА_1., ОСОБА_2. та представник третьої особи - ОСОБА_3. Судом було здійснено розгляд справи по суті, заслухано пояснення учасників справи, досліджено докази та проведено судові дебати.

Розглянувши матеріали позовної заяви Національної поліції України (ідентифікаційний код: 40108578) до Дочірнього підприємства Державної компанії «ІНФОРМАЦІЯ_1» - «ІНФОРМАЦІЯ_2» (ідентифікаційний код: НОМЕР_1) про стягнення процентів за користування коштами попередньої оплати, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Національною поліцією України (далі - Замовник/Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська бронетехніка» (далі - Виконавець/Відповідач) (разом за текстом - Сторони) укладено державний контракт на закупівлю товару.

Згідно із пунктами 1.1, 1.2 розділу 1 Контракту Виконавець зобов`язується у 2023 році поставити Замовнику з дотриманням вимог законодавства товар оборонного призначення, а Замовник - прийняти та оплатити вказаний Товар.

Позивач стверджує, що Замовником було здійснено на користь Виконавця попередню оплату товару, що підтверджується копією виписки з рахунку Замовника в Державній казначейській службі, сформованій у Системі дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства - Казначейство» про списання коштів попередньої оплати.

У ході виконання Контракту Виконавець звернувся до Замовника з пропозицією внести зміни до Контракту та переглянути вартість Товару. У подальшому сторонами було укладено додаткову угоду до Контракту, відповідно до положень якої зменшено ціну Контракту, збільшено відсоток попередньої оплати з 49 до 47,8, оскільки збільшено загальну вартість Товару (ціну) Контракту.

У серпні 2023 року Замовником здійснено остаточну оплату Товару за Контрактом у розмірі, що підтверджується копією відповідної платіжної інструкції. Водночас, листом від 12 вересня 2023 року Виконавець повідомив Замовника щодо фактично понесених витрат в рамках виконання зобов`язань за Контрактом та необхідність повернення залишку невикористаної суми ціни Контракту.

20 вересня 2023 року сторонами укладено додаткову угоду до Контракту, відповідно до положень якої зменшено загальну вартість Товару (ціну) Контракту н; передбачено зобов`язання Виконавця повернути Замовнику залишок невикористаної суми ціни Контракту в розмірі ІНФОРМАЦІЯ_6 протягом 3 банківських днів з дати укладання додаткової угоди.

25 вересня 2023 року Виконавцем було повернуто невикористану суму ціни Контракту, що підтверджується копією виписки з рахунку Замовника в Державній казначейській службі, сформованій у Системі дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства -Казначейство».

Попри повернення Виконавцем невикористаної суми ціни Контракту, позивач зазначає, що положеннями законодавства України та Контракту передбачені випадки нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами у випадку, коли спрямовані на оплату Товару кошти в повному або частковому обсязі не були використані Виконавцем Контракту для виконання договірних зобов`язань та фактично виявилися надмірно сплаченими. Стверджує, що саме факт повернення Виконавцем на користь Замовника часткового обсягу невикористаної суми ціни Контракту є підставою для нарахування процентів за користування коштами відповідно до положень Контракту та законодавства України.

Зважаючи на викладене, просить суд стягнути з відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами за Контрактом у розмірі 22 351,25 грн.

Відповідач у наданому відзиві проти позовних вимог заперечив, звернув увагу суду на пп. 3 п. 8.2. Державного контракту, у відповідності до якого: «…за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань щодо поставки Товару у визначені для отриманої Виконавцем попередньої оплати строки або повернення повного або часткового обсягу попередньої оплати Замовнику, Виконавець відповідно до вимог статей 536 та 693 Цивільного кодексу України, сплачує проценти за користування чужими коштами, отриманими від Замовника в якості попередньої оплати, у розмірі 0,1 відсотка від загальної суми попередньої оплати, за кожен день користування з дня списання коштів з рахунку Замовника до дня фактичного передання Товару Замовнику або повернення йому суми попередньої оплати. Датою повернення Виконавцем невикористаної попередньої оплати Замовнику рахується дата надходження коштів на рахунок Замовника…».

Також відповідач зауважив, що умовою нарахування процентів за користування коштами попередньої оплати є невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань щодо поставки Товару. У той же час, зазначив, що зобов`язання щодо поставки Товару не були порушенні Відповідачем, що вказує на безпідставність позовних вимог та є підставою для відмови в задоволенні позову.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що сторони в підпункті 3 пункту 8.2 Контракту передбачили, що за невиконання своїх зобов`язань у визначені для отриманої Виконавцем попередньої оплати строки або повернення повного або часткового обсягу попередньої оплати Замовнику Виконавець, відповідно до вимог статей 536 та 693 Цивільного кодексу України, сплачує проценти за користування коштами, отриманими від Замовника в якості попередньої оплати, у розмірі 0,1 відсотка від загальної суми попередньої оплати, за кожен день користування з дня списання коштів з рахунку Замовника до дня фактичного передання товару Замовнику або повернення йому суми попередньої оплати. Датою повернення Виконавцем невикористаної попередньої оплати Замовнику рахується дата надходження коштів на рахунок Замовника.

Аналіз викладення першого речення підпункту 3 пункту 8.2 Контракту на думку позивача вказує на можливість настання однієї з перелічених підстав для нарахування процентів за користування коштами попередньої оплати, а саме: невиконання своїх зобов`язань у визначені для отриманої Виконавцем попередньої оплати строки або повернення повного обсягу попередньої оплати Замовнику або повернення часткового обсягу попередньої оплати Замовнику. Отже, уважає, що сам факт повернення Відповідачем часткового обсягу попередньої оплати є окремою підставою для нарахування Позивачем процентів за користування чужими грошовими коштами відповідно до підпункту 3 пункту 8.2 Контракту.

Третя особа АТ «ІНФОРМАЦІЯ_3» направила суду письмові пояснення, у яких зазначила, що Державний контракт не був розірваний, не було повідомлення про відмову у постачанні Товару, Товар не був поставлений на частину суми попередньої оплати, відтак, уважає, що нарахування відсотків за користування коштами попередньої оплати є безпідставним, оскільки матеріали справи вказують на те, що ДП ДГЗІФ «ІНФОРМАЦІЯ_2» вчасно виконано свої зобов`язання як з поставки Товару, так і зобов`язання щодо повернення ІНФОРМАЦІЯ_6.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи та наданих господарському суду доказів, відповідач - ДП «ІНФОРМАЦІЯ_1» - «Державна госпрозрахункова зовнішньо-торгівельна та інвестиційна фірма «ІНФОРМАЦІЯ_2» свої зобов`язання за контрактом виконав належним чином, що не заперечується самим позивачем.

Крім того, судом встановлено, що у відповідності до п. 8.2. Державного контракту Виконавцем, тобто Відповідачем, було повернуто невикористану суму ціни Контракту, що підтверджується копією виписки з рахунку Замовника в Державній казначейській службі за 25 вересня 2023 року, сформованій у Системі дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства -Казначейство».

Як убачається з пп. 3 п. 8.2. Державного контракту, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань щодо поставки Товару у визначені для отриманої Виконавцем попередньої оплати строки або повернення повного або часткового обсягу попередньої оплати Замовнику, Виконавець відповідно до вимог статей 536 та 693 Цивільного кодексу України, сплачує проценти за користування чужими коштами, отриманими від Замовника в якості попередньої оплати, у розмірі 0,1 відсотка від загальної суми попередньої оплати, за кожен день користування з дня списання коштів з рахунку Замовника до дня фактичного передання Товару Замовнику або повернення йому суми попередньої оплати.

Отже, в Державному контракті сторони погодили, що сплата процентів безпосередньо пов`язана із неправомірними діями Виконавця.

У той же час, як було встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, свої зобов`язання за контрактом Відповідач ДП ДГЗІФ «ІНФОРМАЦІЯ_2» виконав належним чином.

Суд звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 03.12.2021 в справі № 910/14180/18, згідно якого передбачені статтею 536 та частиною третьої статті 693 ЦК України проценти мають зовсім іншу правову природу, ніж неустойка (пеня, штраф), виступають способом захисту прав та інтересів покупця який, здійснивши оплату продукції на умовах попередньої її оплати набув також статусу кредитора за договором по відношенню до продавця до моменту передання йому такої продукції.

Згідно постанови Верховного Суду від 17.09.2025 у справі № 905/1159/24) в питаннях застосування ст. 536 та ст. 693 ЦК України Верховний Суд виснував: можливість стягнення з продавця процентів за користування чужими грошовими коштами ставиться в залежність від порушення продавцем обов`язку з передачі товару.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відтак, враховуючи встановлені судом обставини, а саме належне виконання відповідачем своїх зобов`язань за контрактом, правову природу процентів за користування коштами попередньої оплати, нарахування яких здійснюється у зв`язку з порушенням продавцем умов договору як спосіб захисту прав та інтересів покупця, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Національній поліції України про стягнення процентів за користування коштами попередньої оплати.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України судовий збір слід залишити за Позивачем.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства та ст. ст. 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Національної поліції України (ідентифікаційний код: 40108578) до Дочірнього підприємства Державної компанії «ІНФОРМАЦІЯ_1» - «ІНФОРМАЦІЯ_2» (ідентифікаційний код: НОМЕР_1) про стягнення процентів за користування коштами попередньої оплати - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом двадцяти днів з дня його проголошення до або через відповідні суди. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 09.11.2026.

Суддя Л.В. Омельченко