Рішення № 141304385, 09.11.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.11.2026Справа № 910/11135/26

За позовомКомунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»доТовариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСИС ПРАЙМ»простягнення 4.680,57 грнСуддя Сергій БалацПредставники сторін:

без виклику.

С У Т Ь С П О Р У :

Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» (далі також - позивач, КП «Київжитлоспецексплуатація») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСИС ПРАЙМ» (далі також - відповідач, ТОВ «АЛЕКСИС ПРАЙМ») про стягнення вартості безпідставно набутого майна - теплової енергії на потреби опалення в сумі 4.680,57 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскільки відповідач отримував теплову енергію на потреби опалення своїх приміщень без договору та за рахунок позивача, то відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, він, як особа, яка набула майна або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньо правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язаний повернути потерпілому це майно. У зв`язку з тим, що відповідач не може повернути спожиту теплову енергію, тому на підставі ч. 2 ст. 1213 Цивільного кодексу України, зобов`язаний відшкодувати позивачу вартість безпідставно набутого майна.

Ухвалою від 10.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/11135/26. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в змішаній формі.

Суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Так, ухвала суду була надіслана за адресою відповідача, яка містяться у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Окрім того, суд зауважує, що ухвала суду про відкриття провадження у даній справі була офіційно оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень - на сайті за посиланням https://reyestr.court.gov.ua, а також знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет на інших відповідних веб-сайтах.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення про повернення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 10.09.2026.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзив на позов, відповідних клопотань про продовження процесуальних строків, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище припису ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (як орендодавцем), Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (як підприємством-балансоутримувачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСИС ПРАЙМ» (як орендарем) укладено договір № 3102 від 10.12.2019 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі також - Договір оренди), відповідно до якого ТОВ «АЛЕКСИС ПРАЙМ» було передано в оренду за актом приймання-передачі нерухомого майна від 10.12.2019 нежитлові приміщення, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Вербицького, 32 (літер А) загальною площею 51,5 м. кв.

Відповідно до п. 9.1 Договору оренди строк дії договору встановлено з 10.12.2019 до 08.12.2022 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 у справі № 910/4988/24 досліджувалось питання щодо продовження строку дії Договору оренди та було встановлено, зокрема, що закінчення строку дії Договору припало на період дії воєнного стану, а отже, зважаючи на відсутність повідомлення Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація», як балансоутримувача об`єкта оренди, про не продовження Договору, строк дії Договору оренди був продовжений на період дії воєнного стану.

Отже, Договір оренди вважається продовженим з 08.12.2022 на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.2026 у справі № 910/15070/24, яке набрало законної сили 27.02.2026, відповідача виселено з нежитлових приміщень загальною площею 51,50 м.кв. (2й поверх), розташованих за адресою: м. Київ, вул. Вербицького Архітектора, 32, літера А. Даним рішенням встановлено, що Договір оренди припинив свою дію з 22.04.2024 року.

Відповідно до акту державного виконавця від 05.05.2026 у ВП №80699299, головним державним виконавцем Дарницького ВДВС у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Микитчик І.В. при примусовому виконання наказу № 910/15070/24 від 27.02.2026 Господарського суду міста Києва, встановлено що відповідач виселився з наведених нежитлових приміщень самостійно, чим рішення суду виконано фактично.

Згідно з п. 3.9. Договору оренди оплата комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у т.ч.: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, компенсацію витрат підприємства-балансоутримувача за користування земельною ділянкою не входить до складу орендної плати.

Умовами пп. 4.2.12 п. 4.2. Договору оренди передбачено обов`язок відповідача самостійно сплачувати вартість фактично спожитих комунальних послуг постачальниками таких послуг, які надаються за окремими договорами, укладеними ним з цими організаціями (водопостачання, каналізація, газ, електрична та теплова енергія, вивіз сміття і т.п.), за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання.

Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» як балансоутримувач частини приміщень нежилого будинку за адресою: м. Київ, вул. Вербицького, 32 (літер А) віднесених до комунальної власності територіальної громади міста Києва та переданих підприємству у господарське відання, уклало з ТОВ «Євро-реконструкція» (енергопостачальна організація) договір на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 450429 від 01.10.2012 року в наведений нежилий будинок (далі - Договір на постачання теплової енергії), відповідно до п. 6.6 якого позивач сплачував за постачання теплової енергії на потреби опалення за весь будинок.

Протягом терміну дії Договору на постачання теплової енергії, приміщення будинку були передані у власність, на баланс чи в оренду іншим особам (споживачам), з якими позивачем укладалися договори, відповідно до яких позивач надавав послуги з розподілу наданої енергопостачальною організацією в цілому на будинок теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення (під час опалювального сезону) пропорційно до опалювальної площі, яку займають споживачі на підставі договорів оренди, купівлі-продажу, та розрахунковому обслуговуванню споживачів з енергопостачальною організацією за спожиту теплову енергію, а також послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем опалення, абонентських уводів згідно з калькуляцією, а споживачі відшкодували позивачу вартість наведених послуг.

Відповідно до п. 2.1. Договору на постачання теплової енергії, постачання теплової енергії на потреби опалення здійснюється енергопостачальною організацією на межу балансової належності, визначену у додатку № 1 до цього договору.

Теплове обладнання приміщень нежилого будинку є складовими частинами загальної системи теплоспоживання будинку, що обладнана вузлом обліку теплової енергії, яким забезпечується загальнобудинковий облік.

Так, умовами п. 5.1. Договору на постачання теплової енергії визначено, що облік спожитої теплової енергії виконується по приладам обліку, що встановлено на межі балансової належності Позивача. Будинок обладнано тепло лічильником Multісal-602 № 65146702. Згідно з Актом постановки на комерційний облік приладів теплової енергії споживача, даний теплолічильник прийнято енергопостачальною організацією на комерційний облік.

Відповідно до пп. 4.1.1. п. 4.1. Договору на постачання теплової енергії в додатках № 3 та № 3а зазначені всі субабоненти та орендарі, теплове обладнання яких підключено до теплових мереж будинку. Відповідно до цих додатків опалювальна площа відповідача складає 51,5 м.кв., що складає 4,92 % від загальної опалювальної площі будинку.

Згідно з п.п. 6.1, 6.3., 6.6. Договору на постачання теплової енергії позивач оплачує енергопостачальній організації за діючими тарифами за кожну прийняту Гкал теплової енергії а також за заповнення мережною водою теплових мереж та місцевих систем теплопостачання. Позивач самостійно сплачує за прийняту теплову енергію в тому числі теплову енергію, яка використана субабонентами позивача.

Оплата здійснюється у грошовій формі на підставі табуляграм та рахунків-фактур, які він щомісяця отримує в енергопостачальній організації (п.п. 6.4., 6.5. Договору на постачання теплової енергії).

Умовами п. 2.2. Договору на постачання теплової енергії передбачено, що подача теплової енергії та заповнення системи теплоспоживання теплоносієм здійснюється за актом готовності до опалювального сезону та на підставі нарядів, що виписується енергопостачальною організацією.

Абзацом двадцятим підпункту 7.2.30 пункту 7.2 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 р. № 71, передбачено, що перед кожним опалювальним періодом здійснюється перевірка готовності роботи вузлів обліку теплової енергії, про що представниками ДТ (джерела теплопостачання) та енергопостачальної організації складається відповідний акт. Акт про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи складено за формою, встановленою енергопостачальною організацією, відповідно до п.9 Додатку (Обов`язковий перелік робіт щодо підготовки до опалювального сезону) до Положення про порядок підготовки систем теплоспоживання споживачів до опалювального сезону у м. Києві.

Згідно з п. 6.3.88 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, після закінчення ремонтних робіт у теплових мережах і системах тепло споживання та їх готовності до опалювального сезону споживачам слід отримати від суб`єкта господарювання (організації) централізованого теплопостачання акт готовності до опалювального сезону (додаток 10), складений в установленому порядку, та дозвіл на подачу теплоносія. Акт готовності до опалювального періоду складено за формою, передбаченою додатком 4 Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 10.12.2008 № 620/378.

Положенням про порядок підготовки систем теплоспоживання споживачів до опалювального сезону у м. Києві, затвердженим розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.08.2008 № 1117, передбачено, що включення чи відключення споживача виконується за нарядом підрозділу теплопостачальної організації (п. 3.11.).

Як стверджує позивач, ним було виконано всі необхідні заходи з підготовки будинку до опалювального періоду 2025-2026 років, що підтверджують отримані Акт про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи та Акт готовності до опалювального періоду. Теплопостачання наведеного нежилого будинку здійснювалось в опалювальний період 2025-2026 років, на підставі нарядів ТОВ «Євро-реконструкція» про включення та відключення теплопостачання.

Позивач також наголосив, що відповідач не уклав із ним договір про надання послуг з розподілу теплової енергії, розрахункового обслуговування за спожиту теплову енергію, технічного обслуговування системи теплопостачання та теплоспоживання. Відповідач також не уклав договір на постачання теплової енергії у гарячій воді з енергопостачальною організацією.

У той же час, ТОВ «Євро-реконструкція» відповідно договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 450429 від 01.10.2012, укладеного з позивачем, в опалювальний період 2025-2026 років надавало теплову енергію на потреби опалення будинку по вулиці Вербицького, 32, (літер А), а позивач оплатив енергопостачальній організації вартість теплової енергії, що подавалася в зазначений період.

Оскільки теплове обладнання приміщень відповідача підключено до системи ЦО будинку, він фактично є споживачем тепла в опалювальний період 2025-2026 років і зобов`язаний сплачувати її вартість.

Враховуючи, що відповідач отримував теплову енергію на потреби опалення своїх приміщень без договору та за рахунок позивача, то відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, він, як особа, яка набула майна або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньо правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язаний повернути потерпілому це майно, у даному випадку сплачені позивачем кошти в сумі 4.680,57 грн.

Відповідач відзив на позов не надав, викладених у позовній заяві обставин не спростував.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Зобов`язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

- по-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

- по-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

- по-третє, обов`язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що відповідач був орендарем приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вербицького, 32 (літер А) загальною площею 51,5 м.кв. на підставі Договору оренди № 3102 від 10.12.2019.

Відповідно до положень ч. ч. 4, 5 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.2026 у справі № 910/15070/24, яке набрало законної сили 27.02.2026, мають для суду преюдиційний характер.

Як встановлено судом у справі № 910/15070/24, Договір оренди припинив свою дію з 22.04.2024, а саме: Оскільки позивач реалізовував своє право, передбачене пунктом 5.1.3 Договору та відмовився від Договору у зв`язку з несплатою орендарем орендної плати протягом 3 місяців підряд, надіславши відповідачу відповідний лист про односторонню відмову від правочину, і така одностороння відмова не потребує узгодження з орендарем, відтак, з урахуванням умов пунктів 5.1.3, 9.3 Договору та Правил суд доходить висновку, що спірний Договір слід вважати припиненим з 22.04.2024 року.

У той же час, оскільки позивачем наразі заявлені вимоги про стягнення коштів за опалювальні періоди 2025-2026 років, необхідним є визначення дати повернення орендованого приміщення та період користування таким приміщенням відповідачем.

Відповідно до Акта державного виконавця від 05.05.2026 ВП № 80699299, виходом за адресою: м. Київ, вул. Вербицького, 32, літера А встановлено, що з нежитлових приміщень загальною площею 51,50 кв.м. (2й поверх) боржник виселився самостійно, чим рішення суду виконано фактично. Діяльність боржника або інших юридичних або фізичних осіб у вказаних приміщеннях наразі не здійснюється.

06.05.2026 головним державним виконавцем Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Микитчик Іриною Володимирівною винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 80699299 у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/15070/24.

Таким чином, з наведеного вище можна дійти висновку, що ТОВ «АЛЕКСИС ПРАЙМ» припинило користуватися спірним приміщенням 05.05.2026. Інших доказів про повернення приміщення орендодавцю або підприємству-балансоутримувачу раніше вказаного вище строку матеріали справи не містять.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" (далі - Закон), теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу (ч. 4 ст. 19 Закону).

Статтею 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що місцева (розподільча) теплова мережа - це сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача. Тобто, зазначеною нормою визначена ще одна обов`язкова ознака споживача теплової енергії, а саме: споживачем теплової енергії може буди особа, теплоспоживче обладнання якої (внутрішньобудинкові системи, мережі, устаткування, тощо) через тепловий ввод приєднане, або має технічні можливості для приєднання до місцевої (розподільчої) теплової мережі.

Таким чином, в умовах єдиної системи централізованої опалення (ЦО), подача теплоносія до системи теплоспоживання будівлі забезпечує опалення всіх її приміщень, теплове обладнання яких підключено до системи ЦО.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 24 цього Закону, серед основних обов`язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії. Згідно з частиною шостою ст.19 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

За змістом п. 45 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022), індивідуальний споживач зобов`язаний не допускати втручання у внутрішньобудинкову систему теплопостачання, її переобладнання.

Порядок відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 26 липня 2019 року № 169, відповідно до положень якого процедура відключення власників (співвласників) будівель (споживачів) від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) передбачає відключення на підставі рішення органу місцевого самоврядування щодо відключення будівлі від централізованого опалення. Для відключення будівлі власник (співвласники) забезпечує розроблення проєкту відключення будівлі від ЦО та/або ГВП і проєкту системи індивідуального чи автономного теплопостачання будівлі. Відключення окремих приміщень будівлі від системи централізованого опалення, наведеним порядком не передбачено.

Як вбачається з наявних у справі доказів, позивач неодноразово направляв відповідачу на підписання проект договору про надання послуг з розподілу теплової енергії, розрахункового обслуговування за спожиту теплову енергію, технічного обслуговування системи теплопостачання та теплоспоживання з супровідними листами від 29.01.2020 № 062/15/1/23-460, від 30.12.2020 № 062/15/1/23-5124. Однак, відповідач залишив наведені листи без відповіді та не повернув позивачу підписаний примірник договору.

Загальний порядок укладення договорів врегульований положеннями, зокрема, статей 205, 207, 638-642 Цивільного кодексу України. Як вбачається з наведених норм, за загальним правилом договір є укладеним у випадку повного і безумовного прийняття (акцепту) однією стороною пропозиції іншої сторони про укладення договору (оферти).

Таким чином, відповідач не уклав з позивачем договір про надання послуг з розподілу теплової енергії, розрахункового обслуговування за спожиту теплову енергію, технічного обслуговування системи теплопостачання та теплоспоживання.

Відповідач також не уклав договір на постачання теплової енергії у гарячій воді з енергопостачальною організацією.

Відсутність договору про постачання теплової енергії при підтвердженні факту її постачання обставинами справи не звільняє осіб, які використовують теплову енергію без укладення договору на теплопостачання від обов`язку оплати за фактично спожиту теплову енергію. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 922/4239/16.)

Нежилий будинок, розташований за адресою: вул. Вербицького, 32, (літер А) підключено до централізованого опалення. Система централізованого опалення будинку розрахована на забезпечення послугами теплопостачання усіх приміщень зазначеного будинку.

ТОВ «Євро-реконструкція» відповідно договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 450429 від 01.10.2012 року, укладеного з позивачем, в опалювальний період 2025-2026 років надавало теплову енергію на потреби опалення будинку по вулиці Вербицького, 32, (літер А), що підтверджується нарядами на підключення та відключення теплової енергії, відомостями обліку теплової енергії та актами приймання-передавання товарної продукції (теплової енергії, теплоносія) за квітень 2025 (коригування) на суму - 559,92 грн, від 31.12.2025 за грудень 2025 на суму 41.368,34 грн, від 31.01.2025 за січень 2026 на суму 27.975,07 грн, від 28.02.2026 за лютий 2026 на суму 6.615,03 грн, всього на суму 75.398,52 грн.

Позивач оплатив енергопостачальній організації - ТОВ «Євро-реконструкція» вартість теплової енергії, що подавалася в період з листопада 2025 по лютий 2026 до системи теплоспоживання нежитлового буднику, розташованого за адресою: вул. Вербицького, 32, (літер А) платіжними інструкціями від 30.07.2025 № 28302 на суму 58.313,30 грн, від 26.11.2025 № 29216 на суму 30.800,00 грн, а всього на суму 89.313,30 грн, що підтверджується банківськими виписками.

Нежиле приміщення загальною площею 51,50 м.кв., розташоване за адресою: вул. Вербицького, 32 (літер А), передане відповідачу у користування на підставі Договору оренди, у спірний період опалювалося централізовано при відсутності укладеного відповідачем з енергопостачальною організацією договору про постачання теплової енергії. Вказане приміщення є вбудованим, система опалення є невід`ємною частиною системи опалення будинків, а теплова енергія подавалася в опалювальний період 2025-2026 років.

Отже, в умовах єдиної системи централізованого опалення (ЦО), подача теплоносія до системи теплоспоживання будівлі забезпечує опалення всіх її приміщень, теплове обладнання яких підключено до системи ЦО.

Враховуючи, що теплове обладнання приміщень відповідача підключено до системи ЦО будинку, він фактично є споживачем тепла в опалювальний період 2025-2026 років і зобов`язаний сплачувати її вартість.

Оскільки відповідач отримував теплову енергію на потреби опалення своїх приміщень без договору та за рахунок Позивача, то відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, він, як особа, яка набула майна або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньо правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язаний повернути потерпілому це майно.

У зв`язку з тим, що відповідач не може повернути спожиту теплову енергію, тому на підставі ч. 2 ст. 1213 Цивільного кодексу України, зобов`язаний відшкодувати позивачу вартість безпідставно набутого майна.

Відповідачу було нараховано вартість теплової енергії за кожен місяць заборгованості у розрахунках нарахувань виходячи з діючих тарифів на теплову енергію та пропорційно до опалювальної площі нежилих приміщень переданих відповідачу у користування на підставі Договору оренди.

Згідно з цими розрахунками відповідач фактично спожив за рахунок позивача без договору теплову енергією на потреби опалення в період з листопада 2025 по лютий 2026 на суму 4.680,57 грн.

Проте зазначена сума відповідачем не сплачена.

Суд зазначає, що докази, які б засвідчували факт відключення орендованого відповідачем приміщень від мереж теплопостачання та ненадання йому послуг з постачання тепла - відсутні.

Отже, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Інші доводи учасників справи не спростовують наведених висновків суду та не впливають на вирішення спору по суті.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 75, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСИС ПРАЙМ» (02121, м. Київ, вул. Вербицького, 34, кв. 17; код ЄДРПОУ 42902682) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51/А; код ЄДРПОУ 03366500) вартість безпідставно набутого майна - теплової енергії на потреби опалення в сумі 4.680 (чотири тисячі шістсот вісімдесят) грн 57 коп та витрати зі сплати судового збору в сумі 2.662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Cуддя Сергій Балац