Рішення № 141304269 від 27.10.2026 , Господарський суд м. Києва

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.10.2026Справа № 910/6038/26

За позовом Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Даймлер";

до Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій";

про визнання незаконними та скасування рішень, визнання права інтелектуальної власності та зобов`язання здійснити реєстрацію торговельної марки.

Суддя Мандриченко О. В.

Секретар судового засідання Григоренко С. В.

Представники:

Від позивача: Пелепецький В.Д., адвокат, ордер серії АІ № 1130701 від 15.05.2026;

Від відповідача: Поліщук Н.В., в порядку самопредставництва.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Даймлер" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Національного органу інтелектуальної власності Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" №147111/3М/25 від 27.06.2025 про відмову в реєстрації торговельної марки для всіх зазначених у заявці товарів і/або послуг за заявкою №m202311712 від 04.07.2023, яким затверджено висновок про невідповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи вих. №147110/3М/25 від 27.06.2025;

- визнати незаконним та скасувати рішення Апеляційної палати Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" від 12.02.2026, прийняте за результатами розгляду заперечення позивача проти рішення Національного органу інтелектуальної власності Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" №147111/3M/25 від 27.06.2025 про відмову в реєстрації торговельної марки для всіх зазначених у заявці товарів і/або послуг за заявкою №m202311712 від 04.07.2023, затвердженого наказом Національного органу інтелектуальної власності Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" від 11.03.2026 №58/2026;

- визнати право інтелектуальної власності за Акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Даймлер" на торговельну марку за заявкою №m202311712 від 04.07.2023;

- зобов`язати Державну організацію "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" здійснити реєстрацію торговельної марки за заявкою №m202311712 від 04.07.2023 для всіх заявлених товарів і/або послуг та внести відповідні відомості про реєстрацію до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2026 позовну заяву Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Даймлер" залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб для усунення недоліків позовної заяви.

28.05.2026 до господарського суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 25.05.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 вирішено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 910/6038/26; справу розглядати за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання призначити на 30.06.2026.

17.06.2026 від Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву.

22.06.2026 до господарського суду від Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Даймлер" надійшла відповідь на відзив Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" на позовну заяву.

29.06.2026 від Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" до господарського суду надійшли заперечення на відповідь Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Даймлер" на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/6038/26 до судового розгляду по суті.

Під час розгляду спору по суті у судовому засіданні 27.10.2026 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 27.10.2026 проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити.

27.10.2026 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27.06.2025 Державною організацією "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (далі також - відповідач, УКРНОІВІ) прийнято рішення № 147111/ЗМ/25, яким відмовлено Акціонерному товариству "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Даймлер" (далі також - позивач, АТ «ЗНВКІФ «ДАЙМЛЕР») в реєстрації торговельної марки за заявкою № m202311712.

12.02.2026 Апеляційною палатою Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" прийнято рішення, яке затверджене наказом УКРНОІВІ № 58/2026 від 11.03.2026, яким відмовлено Акціонерному товариству "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Даймлер" у задоволенні заперечення повністю, а рішення УКРНОІВІ від 27.06.2025 про відмову у реєстрації торговельної марки «BUY NOW PAY LATER» за заявкою № m202311712 (далі також - заявлене позначення) залишено чинним.

Позивач вказує, що позначення «BUY NOW PAY LATER» набуло вторинної розрізняльної здатності в Україні для позначення факторингових сервісів з розстрочкою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АКТІВІТІС» та асоціюється з онлайн - сервісами «WEAGRO» та «eDilo».

На думку позивача, позначення «BUY NOW PAY LATER» не входить до лексичного складу української мови та не має усталеного значення для пересічного українського споживача, хоча у професійних колах фінансових технологій фраза Buy Now, Pay Later може вживатись, у більшості сфер діяльності та середнього споживача в Україні воно не сприймається як описове чи таке, що безпосередньо вказує на вид або властивості товарів/послуг.

Крім того, за твердженнями позивача, поєднання слів «BUY NOW PAY LATER» утворює унікальний комбінаційний знак, здатний відрізняти товари та послуги одного суб`єкта господарювання від інших на ринку, оскільки знак не містить інформації, що вводить в оману щодо властивостей, якості чи географічного походження товарів чи послуг, та є достатньо оригінальним для сприйняття як торговельної марки, а попередній пошук у базах зареєстрованих знаків не виявив конфліктів, що підтверджує його унікальність.

А відтак, позивач звертає увагу, що усе вказане свідчить про те, що позначення «BUY NOW PAY LATER» за заявкою №m202311712 містить індивідуальні ознаки, за допомогою яких споживач має можливість вирізняти фінансові послуги однієї особи з поміж послуг інших осіб та отримувати певну інформацію щодо послуги, розрізняльна здатність є притаманною позначенню «BUY NOW PAY LATER» з моменту його створення, та є такою, що збільшується за рахунок наведених дій щодо надання фінансових послуг на ринку банку під вказаним позначенням, а тому, позначення «BUY NOW PAY LATER» відповідає вимогам щодо здатності відрізняти товари/послуги та може бути зареєстрована як торговельна марка.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказує, що рішення УКРНОІВІ від 27.06.2025 прийнято на підставі висновку експертизи від 27.06.2025 № 147110/ЗМ/25, яким встановлено, що заявлене позначення не відповідає умовам надання правової охорони для всіх заявлених товарів і/або послуг, оскільки: - звичайно не має розрізняльної здатності та не набуло такої внаслідок використання; - складається лише з позначення, що є загальновживаним у добросовісній та усталеній торговельній практиці щодо послуг 36 класу «короткострокове кредитування з розстрочкою», які входять до узагальнюючого поняття «кредитно-грошові операції»; - для товарів 9 класу, послуг 36, 42 класів, які пов`язані з певною діяльністю, а саме «кредитно-грошовими операціями» та послуг 35 класу, пов`язаних з введенням вищезазначених товарів і послуг у цивільний оборот, є описовим і вказує на їх певне призначення і властивості; - може ввести в оману щодо товарів 9 класу, послуг 36, 42 класів, не пов`язаних з вищезазначеною діяльністю, та послуг 35 класу, пов`язаних з їх введенням в цивільний оборот; - для всіх послуг 36 класу є схожим настільки, що його можна сплутати, зокрема, асоціювати зі словесною торговельною маркою «ПокупайСейчасПлатиПозже» (свідоцтво № 276435 від 10.06.2020 заявка № m201807070 від 23.03.2018), раніше зареєстрованою в Україні на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант груп», (UA), щодо таких саме та споріднених послуг 36 класу.

Відповідач зазначає, що заявка № m 202311712 була подана на реєстрацію торговельної марки для товарів 09 та послуг 35, 36, 42 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (далі - МКТП), а відтак, УКРНОІВІ та колегія Апеляційної палати, зокрема, перевіряли відповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони, станом на дату подачі заявки - 04.07.2023, що встановлені Законом № 3689-XІІ в редакції, чинній з 15.04.2023.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судових засіданнях всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 432 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України в постанові від 21.10.2015 у справі №3-649гс15.

Судом встановлено, що позивач звертався до Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" з заявкою №m202311712 на реєстрацію позначення «BUY NOW PAY LATER» як торговельної марки для товарів і послуг таких класів Міжнародної класифікації товарів і послуг (МКТП): 9, 35, 36, 42, через Систему подання електронних заявок СПЕЗ-1.

27.06.2025 Державною організацією "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" прийнято рішення № 147111/ЗМ/25, яким відмовлено Акціонерному товариству "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Даймлер" в реєстрації торговельної марки за заявкою № m202311712.

Отже, рішення УКРНОІВІ № 147111/ЗМ/25 від 12.02.2026 та рішення Апеляційної палати УКРНОІВІ, яке затверджене наказом УКРНОІВІ № 58/2026 від 11.03.2026 є рішеннями державного органу, а отже актом індивідуальної дії, що підлягає оскарженню в судовому порядку, а тому суд приходить до висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів існування у нього інтересу щодо предмету спору, а отже і наявність підстав для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно ст. 154 Господарського кодексу України (далі також - ГК України) відносини, пов`язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами. До відносин, пов`язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами.

Частиною 1 ст. 418 ЦК України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 ЦК України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Станом на 04.07.2023 - дату подання заявки - діяв Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (далі також - Закон) в редакції зі змінами, внесеними законом № 2974-IX від 20.03.2023, що набрав чинності з 15.04.2023.

Відповідно до статті 1 Закону зі змінами, що чинні від 15.04.2023, торговельна марка - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 5 Закону, правова охорона надається торговельній марці, яка не суперечить публічному порядку, загальновизнаним принципам моралі, вимогам Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом. Об`єктом торговельної марки може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори, форма товарів або їх пакування, звуки, за умови що такі позначення придатні для відрізнення товарів або послуг одних осіб від товарів або послуг інших осіб, придатні для відображення їх у Реєстрі таким чином, що дає змогу визначити чіткий і точний обсяг правової охорони, що надається. Об`єктом торговельної марки не можуть бути імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік (крім випадків, пов`язаних з розвитком української науки та культури), працювали у радянських органах державної безпеки, назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних радянських республік та похідні від них, назви, пов`язані з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті.

За змістом пункту 1 статті 10 Закону, експертиза заявки складається з формальної експертизи та кваліфікаційної експертизи (експертизи по суті) і проводиться НОІВ відповідно до цього Закону та правил, встановлених на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.

Заявлене на реєстрацію словесне позначення «BUY NOW PAY LATER» за заявкою № m 202311712 виконано стандартним шрифтом великими літерами латиниці та складається з чотирьох слів англійською мовою. Позначення подано на реєстрацію для товарів 09 класу та послуг 35, 36, 42 класів МКТП.

За приписами п. 2, 3 статті 10 Закону, НОІВ здійснює інформаційну діяльність, необхідну для проведення експертизи заявок, і є центром міжнародного обміну виданнями відповідно до Конвенції про міжнародний обмін виданнями, прийнятої 3 грудня 1958 року Генеральною конференцією Організації Об`єднаних Націй з питань освіти, науки і культури. Кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, чи торговельної марки за міжнародною реєстрацією відображаються в обґрунтованому висновку експертизи, що набирає чинності з дня затвердження його НОІВ. На підставі такого висновку за заявкою НОІВ приймає рішення про реєстрацію торговельної марки для всіх зазначених у заявці товарів і послуг або про відмову в реєстрації торговельної марки для всіх зазначених у заявці товарів і послуг, або про реєстрацію торговельної марки щодо частини зазначених у заявці товарів і послуг та відмову в реєстрації торговельної марки для іншої частини зазначених у заявці товарів і послуг. Рішення НОІВ за заявкою надсилається заявнику. Після затвердження висновку експертизи щодо торговельної марки за міжнародною реєстрацією НОІВ приймає рішення про надання або про відмову в наданні правової охорони торговельній марці за міжнародною реєстрацією в Україні для всіх зазначених товарів і послуг, або про надання правової охорони торговельній марці за міжнародною реєстрацією в Україні щодо частини зазначених товарів і послуг.

З матеріалів справи вбачається, що за заявкою № m 202311712 була проведена УКРНОІВІ експертиза та складено висновок від 27.06.2025 № 147110/ЗМ/25, яким встановлено, що заявлене позначення не відповідає умовам надання правової охорони для всіх заявлених товарів і/або послуг, оскільки:

- звичайно не має розрізняльної здатності та не набуло такої внаслідок використання;

- складається лише з позначення, що є загальновживаним у добросовісній та усталеній торговельній практиці щодо послуг 36 класу «короткострокове кредитування з розстрочкою», які входять до узагальнюючого поняття «кредитно-грошові операції»;

- для товарів 9 класу, послуг 36, 42 класів, які пов`язані з певною діяльністю, а саме «кредитно-грошовими операціями» та послуг 35 класу, пов`язаних з введенням вищезазначених товарів і послуг у цивільний оборот, є описовим і вказує на їх певне призначення і властивості;

- може ввести в оману щодо товарів 9 класу, послуг 36, 42 класів, не пов`язаних з вищезазначеною діяльністю, та послуг 35 класу, пов`язаних з їх введенням в цивільний оборот;

- для всіх послуг 36 класу є схожим настільки, що його можна сплутати, зокрема, асоціювати зі словесною торговельною маркою «ПокупайСейчас-ПлатиПозже» (свідоцтво № 276435 від 10.06.2020 заявка № m201807070 від 23.03.2018), раніше зареєстрованою в Україні на ім`я ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАНГАРАНТ ГРУП», (UA), щодо таких саме та споріднених послуг 36 класу.

Суд вказує, що під час проведення експертизи експертом було направлено попередній висновок експертизи від 07.02.2025 вих. № 28040/ЗМ/25. 31.03.2025 (25/ЗМ/Вх№17240) від заявника надійшла мотивована відповідь з доводами на користь реєстрації позначення для всіх заявлених в заявці товарів і послуг.

Наведені у мотивованій відповіді доводи не були визнані обґрунтованими, тому 27.06.2025 експертом підготовлено вказаний висновок експертизи про невідповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони, які встановлені пунктом 1 статті 5 Закону і зазначені у розділі ІІ Правил складання, подання заявки на торговельну марку, заявки на міжнародну реєстрацію торговельної марки та проведення експертизи заявки на торговельну марку, міжнародної реєстрації торговельної марки з поширенням на Україну, затверджених наказом Міністерства економіки України від 06.08.2024 № 19889 (далі - Правила), для всіх заявлених товарів і/або послуг.

Крім того, у вказаному висновку за результатами експертизи експертом було встановлено, що:

- заявка відповідає формальним вимогам статті 7 Закону та розділу ІІІ Правил;

- заявлене позначення не відповідає умовам надання правової охорони, які встановлені пунктом 1 статті 5 Закону і зазначені у розділі ІІ Правил, для всіх заявлених товарів і/або послуг;

1) звичайно не має розрізняльної здатності та не набуло такої внаслідок використання; (абзац другий пункту 2 статті 6 Закону; пункт 2 глави 2 розділу ІІ Правил);

2) складається лише з позначення, що є загальновживаним у добросовісній та усталеній торговельній практиці щодо послуг 36 класу «короткострокове кредитування з розстрочкою», які входять до узагальнюючого поняття «кредитно-грошові операції»; (абзац третій пункту 2 статті 6 Закону; пункт 2 глави 2 розділу ІІ Правил) Обґрунтування: BUY NOW PAY LATER (BNPL) (з англ.) - КУПУЙТЕ ЗАРАЗ, ПЛАТІТЬ ПІЗНІШЕ - це тип короткострокового фінансування, який дозволяє споживачам робити покупки та оплачувати їх у майбутньому. BNPL загалом структурований як процес кредитування з розстрочкою, який включає споживачів, фінансистів і торговців. Фінансисти платять торговцям від імені споживачів, коли останні купують товари чи послуги. Ці платежі згодом повертаються споживачами рівними частинами. Кількість платежів і термін погашення залежить від фінансистів BNPL. Програми Buy now pay later (BNPL) стають все більш популярними та доступними. В Україні поступово також з`являються такі пропозиції. Зокрема, monobank пропонує оплату чотирма рівними частинами впродовж шести тижнів або на 30-й день після покупки;

3) для товарів 9 класу, послуг 36, 42 класів, які пов`язані з певною діяльністю, а саме «кредитно-грошовими операціями» та послуг 35 класу, пов`язаних з введенням вищезазначених товарів і послуг у цивільний оборот, є описовим і вказує на їх певне призначення і властивості; (абзац четвертий пункту 2 статті 6 Закону; пункт 2 глави 2 розділу ІІ Правил);

4) може ввести в оману щодо товарів 9 класу, послуг 36, 42 класів, не пов`язаних з вищезазначеною діяльністю, та послуг 35 класу, пов`язаних з їх введенням в цивільний оборот; (абзац п`ятий пункту 2 статті 6 Закону; пункт 2 глави 2 розділу ІІ Правил);

5) для всіх послуг 36 класу є схожим настільки, що його можна сплутати, зокрема, асоціювати зі словесною торговельною маркою «ПокупайСейчас-ПлатиПозже» (свідоцтво № 276435 від 10.06.2020 заявка № m201807070 від 23.03.2018), раніше зареєстрованою в Україні на ім`я ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАНГАРАНТ ГРУП», (UA), щодо таких саме та споріднених послуг 36 класу. (пункт 3 статті 6 Закону; пункт 13 глави 2 розділу ІІ Правил).

Рішенням УКРНОІВІ від 27.06.2025 № 147111/ЗМ/25 затверджено висновок від 27.06.2025 № 147110/ЗМ/25 та відмовлено Акціонерному товариству "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Даймлер" в реєстрації торговельної марки за заявкою № m202311712.

Згідно з абзацом другим пункту 1, пунктом 4 статті 15 Закону, заявник може оскаржити рішення НОІВ за заявкою у судовому порядку або до Апеляційної палати протягом двох місяців від дати одержання рішення НОІВ чи копій матеріалів, затребуваних відповідно до пункту 3 статті 10 цього Закону. Оскарження рішення НОІВ до Апеляційної палати здійснюється шляхом подання заперечення проти рішення у порядку, встановленому цим Законом та на його основі регламентом Апеляційної палати, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. За подання заперечення сплачується збір. Якщо збір не сплачено у строк, зазначений у пункті 1 цієї статті, заперечення вважається неподаним, про що особі, яка подала заперечення, надсилається повідомлення.

Скориставшись своїм правом, позивачем 21.08.2025 подано заперечення до Апеляційної палати УКРНОІВІ із проханням скасувати рішення УКРНОІВІ №147111/3M/25 від 27.06.2025 та зареєструвати позначення «BUY NOW PAY LATER» за заявкою №м202311712 від 04.07.2023 щодо всіх заявлених у заявці класах МКТП: 09 клас, 35 клас, 36 клас, 42 клас.

Відповідно до пункту 2 розділу VII Регламенту Апеляційної палати, затвердженого наказом Міністерства економіки України 23.11.2023 № 17768 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції 04.01.2024 за № 21/41366 (далі - Регламент), рішення Апеляційної палати повинно гуртуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене колегією відповідно до норм матеріального права з дотриманням установлених законом та цим Регламентом процедурних норм. Обґрунтованим є рішення, ухвалене колегією на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин за запереченням, апеляційною заявою чи заявою про визнання торговельної марки добре відомою в Україні, підтверджених тими доказами, які були досліджені в засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників розгляду.

Розгляд заперечення по суті передбачає встановлення наявності або відсутності підстав для скасування рішення УКРНОІВІ щодо заявки, за якою подано заперечення, у межах мотивів, викладених у запереченні чи під час його розгляду, та на підставі зібраних у справі за запереченням матеріалів (пункт 1 глави 3 Регламенту).

Заперечення апелянта - Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Даймлер» (далі - апелянт, АТ «ЗНВКІФ «Даймлер»), подано на підставі абзацу першого пункту 1 статті 15 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», згідно з яким заявник має право оскаржити рішення НОІВ за заявкою в судовому порядку або до Апеляційної палати протягом двох місяців від дати одержання рішення НОІВ чи копій матеріалів, затребуваних відповідно до пункту 3 статті 10 цього Закону.

Апелянт не погоджується з рішенням УКРНОІВІ від 27.06.2025 про відмову в реєстрації торговельної марки «BUY NOW PAY LATER» за заявкою № m 2023 11712, прийнятим на підставі висновку експертизи про те, що заявлене позначення: звичайно не має розрізняльної здатності та не набуло такої внаслідок використання; складається лише з позначення, що є загальновживаним у добросовісній та усталеній торговельній практиці щодо послуг 36 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (далі - МКТП) «короткострокове кредитування з розстрочкою», які входять до узагальнюючого поняття «кредитно-грошові операції»; для товарів 09 класу, послуг 36, 42 класів МКТП, які пов`язані з певною діяльністю, а саме «кредитно-грошовими операціями», та послуг 35 класу МКТП, пов`язаних з введенням вищезазначених товарів і послуг у цивільний оборот, є описовим і вказує на їх певне призначення і властивості; може ввести в оману щодо товарів 09 класу, послуг 36, 42 класів МКТП, не пов`язаних з вищезазначеною діяльністю, та послуг 35 класу МКТП, пов`язаних з їх введенням в цивільний оборот; для всіх послуг 36 класу МКТП є схожим настільки, що його можна сплутати, зокрема асоціювати, зі словесною торговельною маркою «ПокупайСейчас-ПлатиПозже» (свідоцтво № 276435 від 10.06.2020, заявка № m 2018 07070 від 23.03.2018), раніше зареєстрованою в Україні на ім`я ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАНГАРАНТ ГРУП» (UA) щодо таких саме та споріднених послуг 36 класу МКТП.

Як підставу своїх вимог та заперечень апелянт зазначає, що АТ «ЗНВКІФ «ДАЙМЛЕР» здійснює свою діяльність з метою отримання прибутку від провадження діяльності із спільного інвестування, забезпечення прибутковості вкладень та приросту вкладених коштів учасників.

Основними напрямами діяльності апелянта є інвестування в корпоративні права, цінні папери, похідні фінансові інструменти, зокрема, але не виключно, деривативи та інші активи, дозволені чинним законодавством України.

Апелянт є одним із засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ AKTIBITIC» (далі - ТОВ «ФК АКТІВІТІС»), з часткою у статутному капіталі 96,40 %, на підтвердження чого надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Крім того, кінцевими бенефіціарними власниками ТОВ «ФК АКТІВІТІС» та АТ «ЗНВКІФ «ДАЙМЛЕР» є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ТОВ «ФК АКТІВІТІС» є ліцензованою фінансовою установою, яка надає інноваційні фінансові послуги для бізнесу та систематично використовує позначення «BUY NOW PAY LATER» у своїй діяльності.

Також ТОВ «ФК АКТІВІТІС» першим в Україні запустило онлайн-сервіси розстрочки - Buy Now Pay Later, а саме WEAGRO та eDilo, призначені для бізнесу.

На підтвердження вказаних обставин апелянтом надано посилання на публікації з мережі «Інтернет», а саме: https://eba.com.ua/finansove-pleche-dlya-ukrayinskogo-biznesu-yak-activitisrozvyvaye-v2v-bnpl-proponuyuchy-pidpryyemstvam-kupuvaty-zaraz-a-platytypotim/;

https://mskukraine.com/uk/blog-uk/msk-ukrayina-oplata-tovariv-chastynamyvid-edilo/;

https://aub.org.ua/104/bankivski-novyny/14233-kompaniia-activitis-persha-vukraini-zapustyla-pilotnyi-proiekt-b2b-bnpl;

https://forbes.ua/ru/money/finansove-pleche-dlya-ukrainskogo-biznesu-yakactivitis-rozvivae-v2v-bnpl-proponuyuchi-pidpriemstvam-kupuvati-zaraz-a-platitipotim-11072024-22189;

ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

https://latifundist.com/interview/782-nashcho-fermeru-jti-v-bank-za-kreditamiyakshcho-mozhna-za-dvi-godini-otrimati-koshti-bez-pereplat-i-bez-vsyakih-paperiv-- finteh-pro.

Апелянт зазначав, що заявлене позначення «BUY NOW PAY LATER» за заявкою № m 2023 11712 довгий час використовується для маркування послуг факторингового фінансування через онлайн-сервіси WEAGRO та eDilo. Кількість заявок, залишених на вказаних онлайн-сервісах, станом на 18.08.2025 складає 4 286, а отже позначення, на думку апелянта, є достатньо відомим і впізнаваним великою кількістю користувачів відповідних фінансових послуг. На підтвердження використання заявленого позначення та діяльності онлайн-сервісів апелянт надав посилання із соціальних мереж «Instagram» та «Facebook»:

https://www.instagram.com/reel/Cqlzefzus4/?igsh=MWZtcjBhajQzZ.iZ.zcg=;

https://www.instagram.com/reel/C5pluWDI23V/?igsh=YTNqcDhoeHVwdjBx

https://www.instagram.com/reel/C9nx31Ksnk/?igsh=MThoemR2bmNqNTUOZw=;

https://www.facebook.com/activitis.finance/;

https://www.facebook.com/p/WEAGRO-61558828076791/?locale=ru_RU;

https://www.facebook.com/people/eDilo/61558647635595/?locale=ru_RU#;

https://activitis.com/; https://weagro.ua/; https://edilo.com.ua/.

Апелянт вважав, що заявлене позначення «BUY NOW PAY LATER» за заявкою № m 2023 11712 набуло вторинної розрізняльної здатності для позначення факторингових сервісів з розстрочкою ТОВ «ФК АКТІВІТІС» та асоціюється з онлайн-сервісами WEAGRO та eDilo.

Апелянт зазначав, що ТОВ «ФК АКТІВІТІС» є одним із провідних учасників ринку фінансових послуг України у сфері інноваційного В2Вфінансування, що підтверджується включенням компанії до Фінтех-каталогу UAFIC, відзнаками галузевих премій, зокрема PaySpace Magazine Awards, а також перемогою у Ukrainian Fintech Awards у номінації «Best Business Lending Company», що свідчить про високий рівень впізнаваності, ділової репутації та довіри споживачів до послуг, які надаються під відповідними позначеннями, і підтверджує формування стійкої асоціації таких позначень із конкретним надавачем фінансових послуг.

Отже, на думку апелянта, заявлене позначення «BUY NOW PAY LATER» має розрізняльну здатність та набуло її внаслідок тривалого і систематичного використання у господарській діяльності, що виключає можливість введення споживачів в оману щодо особи надавача відповідних послуг.

Апелянт вказував, що фраза «BUY NOW PAY LATER» не закріплена як офіційний або нормативно визначений термін у чинному законодавстві України чи міжнародних класифікаторах фінансових послуг, тоді як на ринку України для позначення аналогічних послуг традиційно використовуються інші терміни, зокрема «розстрочка» або «споживчий кредит». Крім того, позначення викладене англійською мовою та має рекламно-емоційний характер, сприймається як слоган і заклик до дії, а не як точний опис фінансових послуг. Унаслідок активного використання ТОВ «ФК АКТІВІТІС» заявленого позначеного «BUY NOW PAY LATER» воно асоціюється споживачами з конкретним сервісом, що свідчить про набуття вторинної розрізняльної здатності.

Стосовно схожості заявленого позначення «BUY NOW PAY LATER» за заявкою № m 202311712 із торговельною маркою «ПокупайСейчас-ПлатиПозже» (свідоцтво № 276435) апелянт зазначив, що вони істотно відрізняються за візуальними, фонетичними та загальними ознаками. Зокрема, заявлене позначення виконане літерами латиниці та складається з окремих слів, тоді як протиставлена торговельна марка виконана літерами кирилиці у вигляді з`єднаного словосполучення, що зумовлює різне написання, звучання та загальне сприйняття знаків. З урахуванням мовних, фонетичних і стилістичних відмінностей зазначені позначення не є схожими настільки, що їх можна сплутати. З огляду на наведене, апелянт просить скасувати рішення УКРНОІВІ від 27.06.2025 про відмову в реєстрації торговельної марки BUY NOW PAY LATER» за заявкою № m 2023 11712 і зареєструвати заявлене позначення для всіх заявлених у заявці товарів 09 класу та послуг 35, 36, 42 класів МКТП.

Пунктом 1 глави 3 розділу ІІ Регламенту Апеляційної палати Національного органу інтелектуальної власності, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 23.11.2023 № 17768 (далі - Регламент), встановлено, що розгляд заперечення по суті передбачає встановлення наявності або відсутності підстав для скасування рішення НОІВ щодо заявки, за якою подано заперечення, у межах мотивів, викладених у запереченні чи під час його розгляду, та на підставі зібраних у справі за запереченням матеріалів.

Відповідно до пунктів 11 і 12 глави 3 розділу ІІ Регламенту колегія Апеляційної палати з метою з`ясування обставин, якими обґрунтовуються вимоги апелянта, та які необхідно встановити для прийняття рішення, заслухала пояснення представника апелянта та представника УКРНОІВІ, з`ясувала обставини, на які посилається апелянт як на підставу своїх вимог і заперечень, та перевірила їх доказами, що містилися у запереченні (вх. від 25.08.2025 № 6925-06/2025), копіях матеріалів заявки № m 2023 11712, клопотанні про долучення додаткових матеріалів (вх. від 09.12.2025 № 10620- 06/2025), та встановила наступне.

Заявлене на реєстрацію словесне позначення «BUY NOW PAY LATER» за заявкою № m 2023 11712 виконано стандартним шрифтом великими літерами латиниці та складається з чотирьох слів англійською мовою. Позначення подано на реєстрацію для товарів 09 класу та послуг 35, 36, 42 класів МКТП.

Колегія Апеляційної палати перевірила відповідність заявленого позначення «BUY NOW PAY LATER» умовам надання правової охорони щодо наявності підстав для відмови, встановлених пунктами 2, 3 статті 6 Закону, з урахуванням глави 2 розділу II та глави 8 розділу VI Правил.

Згідно з пунктом 2 статті 6 Закону, не можуть одержати правову охорону позначення, які:

- звичайно не мають розрізняльної здатності та не набули такої внаслідок їх використання;

- складаються лише з позначень, що складаються лише з позначень, що є загальновживаними у сучасній мові або у добросовісній та усталеній торговельній практиці щодо товарів і послуг;

- складаються лише з позначень чи даних, що є описовими під час використання щодо зазначених у заявці товарів і послуг або у зв`язку з ними, свідчать про вид, якість, склад, кількість, властивості, передбачене призначення, цінність товарів і послуг, географічне походження, місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг, або на інші характеристики товарів чи послуг;

- можуть ввести в оману щодо товарів чи послуг, зокрема щодо їх властивості, якості або географічного походження;

- можуть ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар або надає послугу;

- складаються лише з позначень, що є загальновживаними символами і термінами;

- відображають лише форму, що обумовлена природним станом товару чи необхідністю отримання технічного результату, або яка надає товарові істотної цінності;

- відтворюють назву сорту рослин, зареєстрованого чи заявленого на реєстрацію в Україні або якому надана правова охорона відповідно до міжнародного договору України до дати подання заявки на торговельну марку, що містить таке позначення, і якщо заявлене позначення стосується сорту рослин того самого або спорідненого виду;

- містять географічні зазначення (у тому числі для спиртів та алкогольних напоїв), зареєстровані чи заявлені на реєстрацію в Україні або яким надана правова охорона відповідно до міжнародного договору України до дати подання заявки на торговельну марку, що містить таке зазначення, а якщо заявлено пріоритет - до дати пріоритету для таких самих або споріднених з ними товарів, якщо під час використання заявленого позначення використовується репутація географічного зазначення та/або заявлене позначення вводить в оману щодо особливої якості, характеристик та дійсного походження товару.

Відповідно до пункту 4 глави 2 розділу ІІ Правил встановлено, що позначення вважається загальновживаним у сучасній мові або у добросовісній та усталеній торговельній практиці щодо товарів і/або послуг, якщо воно представлене словом або іншим зазначенням, яке станом на дату подання заявки або, якщо було заявлено пріоритет, на дату пріоритету заявки стало звичним для позначення певного товару і/або послуги або у зв`язку з ним (нею) і використовується у відповідних галузях економіки широким колом непов`язаних однієї з одною осіб.

Пунктом 5 глави 2 розділу ІІ Правил встановлено, що позначення вважається описовим під час використання щодо зазначених у заявці товарів і/або послуг чи у зв`язку з ними, якщо воно характеризує їх, зокрема безпосередньо вказує на вид, якість, склад, кількість, властивості, передбачене призначення, цінність товарів і/або послуг, географічне походження, місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг.

Згідно з пунктом 6 глави 8 розділу VI Правил встановлено, що під час перевірки заявленого позначення, чи не складається воно лише з позначень, що є загальновживаними у сучасній мові або у добросовісній та усталеній торговельній практиці щодо товарів і/або послуг, перевіряється, чи не належить воно до позначень, визначених пунктом 4 глави 2 розділу II цих Правил.

Відповідно до пункту 10 глави 8 розділу VI Правил під час перевірки заявленого позначення, чи не є воно таким, що може ввести в оману щодо товарів чи послуг, зокрема щодо їх властивостей, якості або географічного походження, щодо особи, яка виробляє товар або надає послугу, перевіряється відсутність у позначення властивостей, визначених пунктами 10 та 11 глави 2 розділу II Правил. Якщо під час такої перевірки встановлено, що таким, що може ввести в оману, є хоча б один із елементів заявленого позначення, воно визнається таким, що може ввести в оману, про що зазначається у попередньому висновку експертизи за заявкою.

Згідно з пунктом 10 глави 2 розділу II Правил позначення вважається таким, що може ввести в оману щодо товарів і/або послуг, якщо воно може породжувати у свідомості споживачів уяву про якість, властивості, географічне походження товару і/або послуги, що не відповідає дійсності.

В свою чергу, відповідно до пункту 3 глави 2 розділу ІІ Правил позначення вважається таким, що звичайно не має розрізняльної здатності, якщо воно непридатне для вирізнення товару (послуги), що виробляється (надається) однією особою, з поміж товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами.

Згідно пункту 8 глави 2 розділу ІІ Правил позначення вважається таким, що набуло розрізняльної здатності в результаті його використання до дати подання заявки щодо заявлених товарів і/або послуг, якщо щодо нього наявні такі фактори, якщо вони є доречними: відомість споживачам про взаємозв`язок позначення з товарами і/або послугами, для яких воно призначене, і/або із заявником, або пов`язаною із заявником особою; тривалість і обсяг будь-якого використання позначення, зокрема у мережі «Інтернет», а також географічний район використання позначення; тривалість і обсяг будь-якого просування позначення, зокрема у мережі «Інтернет», ураховуючи рекламування чи оприлюднення, представлення на ярмарках чи виставках, а також географічний район просування позначення.

Відповідно до пункту 5 глави 8 розділу VІ та з урахуванням пункту 3 глави 2 розділу II цих Правил, якщо є підстави вважати, що заявлене позначення звичайно не має розрізняльної здатності, перевіряється, чи не набуло воно такої внаслідок його використання. Для визначення того, чи набуло позначення розрізняльної здатності внаслідок його використання, враховуються фактори, установлені пунктом 8 глави 2 розділу II цих Правил. Ці фактори можуть ураховуватися як окремо, так і в сукупності. Ступінь розрізняльної здатності заявленого позначення визначається стосовно товарів і/або послуг, для яких заявник просить зареєструвати торговельну марку, з урахуванням можливого сприйняття цього позначення пересічним споживачем.

Відповідно до пункту 15 глави 2 розділу II Правил позначення вважається схожим настільки, що його можна сплутати з торговельною маркою, якщо воно асоціюється з нею в цілому, незважаючи на окрему різницю елементів. Сплутування позначень відбувається, коли споживач може помилково сприйняти одне позначення за інше.

Порядок встановлення схожості позначень визначений пунктами 16-17 глави 8 розділу VI Правил.

Оцінка схожості позначень здійснюється на основі елементів, що мають розрізняльну здатність, їх загального зорового сприйняття, зокрема домінуючих і другорядних графічних елементів, співставлення звукового складу, асоціативного ряду, ступеня семантичної близькості, їх кольорового та композиційного рішення. Під час встановлення схожості порівнювані позначення розглядаються в цілому, без поділення на окремі елементи.

Оцінка схожості позначень здійснюється з позиції сприйняття їх пересічним споживачем. Схожість словесних позначень обумовлюється звуковою (фонетичною), графічною (візуальною) та смисловою (семантичною) схожістю.

На виникнення звукової схожості словесних позначень впливає наявність у них таких ознак: близькість і збіг звуків, розташування близьких звуків і звукосполучень одних відносно інших, збіг складів та їхнє розташування, кількість звуків і складів, місце та розташування звукосполучень, що збігаються, близькість складу голосних і приголосних; характер частин позначень, що збігаються; наголос; кількість і послідовність їх складів; спільний ритм та інтонація позначень.

Ознаки, на підставі яких виникає звукова схожість словесних позначень, можуть впливати на ступінь схожості як кожна окремо, так і в сукупності.

Графічна (візуальна) схожість позначень обумовлюється наявністю таких ознак: загальне зорове враження, вид шрифту, графічне написання з урахуванням характеру букв (друковані чи прописні, заголовні чи рядкові), стилізоване виконання словесних елементів і ступінь стилізації, розташування літер одна відносно одної, алфавіт, літерами якого написане слово, колір чи комбінація кольорів.

Під час визначення графічної схожості до уваги не беруться такі ознаки, як різні види стандартних шрифтів, різний розмір та накреслення літер, насиченість кольору, нахил, виконання позначень заголовними або рядковими літерами.

Смислова (семантична) схожість позначень обумовлюється наявністю таких ознак: подібність закладених у позначеннях понять та ідей, збіг змісту позначень різними мовами; збіг одного з елементів позначень, на який падає логічний наголос і який має самостійне значення, що є основою закладеної в позначенні ідеї.

Якщо одне з порівнюваних позначень або жодне з них не має смислового значення, порівняння за смисловими (семантичними) ознаками неможливе та не впливає на оцінку схожості позначень.

Зокрема, для встановлення того, чи має заявлене позначення розрізняльну здатність, чи є воно описовим, оманливим або таким, що складається лише з позначень, які є загальновживаними у сучасній мові чи у добросовісній та усталеній торговельній практиці щодо заявлених товарів і послуг, а також чи схоже воно із протиставленою торговельною маркою, колегія Апеляційної палати встановила, що:

- перше зорове і смислове сприйняття цього позначення пересічним споживачем не потребує додаткових роздумів і одразу створює уявлення про фінансову модель придбання товарів з відстроченням платежу, оскільки воно прямо вказує на призначення, властивості та умови надання відповідних товарів і послуг, а тому заявлене позначення прямо вказує на характер, призначення, спосіб та умови надання фінансових послуг, пов`язаних із кредитно-грошовими операціями, а також на функціональне призначення товарів 09 класу та послуг 36 і 42 класів МКТП, що забезпечують їх здійснення, та послуг 35 класу МКТП, пов`язаних з введенням вищезазначених товарів і послуг у цивільний оборот, у зв`язку з чим для зазначених товарів і послуг воно є описовим;

- на дату подання заявки №m202311712 словосполучення «Buy now pay later» використовувалося широким колом не пов`язаних між собою осіб у фінансовій сфері для позначення відповідної моделі короткострокового кредитування, що підтверджує його усталене застосування у добросовісній торговельній практиці щодо послуг 36 класу МКТП та пов`язаних із ними товарів і послуг;

- заявлене позначення «BUY NOW PAY LATER» може ввести споживача в оману щодо частини товарів 09 класу та послуг 36, 42 класів МКТП, які не пов`язані з діяльністю фінансових установ чи наданням кредитних послуг, а також щодо послуг 35 класу МКТП, пов`язаних із введенням товарів і послуг у цивільний оборот. З огляду на своє смислове значення та загальне сприйняття, позначення створює хибне уявлення про характер і сферу надання товарів і послуг, формуючи у споживача очікування наявності спеціалізованих фінансових механізмів розстроченої оплати. Така невідповідність між змістом позначення та фактичним переліком товарів і послуг може ввести споживача в оману щодо їхнього призначення, способу надання або джерела походження;

- апелянтом не подано доказів, які могли б свідчити про набуття позначенням розрізняльної здатності внаслідок його використання. Відсутні дані щодо обсягів, тривалості та географії використання, а також інформація про рівень обізнаності споживачів із цим позначенням., що заявлене позначення не має розрізняльної здатності і не набуло такої внаслідок використання;

- за результатами порівняльного аналізу заявленого позначення «BUY NOW PAY LATER» за заявкою №m202311712 та протиставленої торговельної марки «ПокупайСейчас-ПлатиПозже» (свідоцтво № 276435 від 10.06.2020, заявка №m201807070 від 23.03.2018), враховуючи тотожність семантичного значення словесних елементів обох позначень та високий ступінь їх фонетичної схожості, колегія Апеляційної палати дійшла висновку, що зазначені позначення є схожими настільки, що їх можна сплутати, оскільки вони асоціюються у свідомості споживача в цілому, незважаючи на відмінності, зумовлені використанням різних мов.

Щодо описового характеру заявленого позначення суд вказує наступне.

Відповідно до абзацу 4 пункту 2 статті 6 Закону, не можуть одержати правову охорону позначення, які складаються лише з позначень чи даних, що є описовими під час використання щодо зазначених у заявці товарів і послуг або у зв`язку з ними, свідчать про вид, якість, склад, кількість, властивості, передбачене призначення, цінність товарів і послуг, географічне походження, місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг, або на інші характеристики товарів чи послуг.

Згідно з пунктом 5 глави 2 розділу II Правил, позначення вважається описовим під час використання щодо зазначених у заявці товарів і/або послуг чи у зв`язку з ними, якщо воно характеризує їх, зокрема безпосередньо вказує на вид, якість, склад, кількість, властивості, передбачене призначення, цінність товарів і/або послуг, географічне походження, місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг. Описовими вважаються позначення, які прямо вказують на назву, вид чи послугу, тобто є назвами товарів або послуг, або описують його складові чи інші характеристики, можливий результат або ціль використання цього товару чи послуги, його географічне походження тощо. Описовість позначення встановлюється на основі звичайного розуміння його описової суті пересічним споживачем. При цьому перше зорове сприйняття позначення повинно однозначно (без додаткових роздумів) створювати враження про те, що позначення вказує на товар чи послугу або на всі чи окремі його властивості (характеристики).

Фраза «BUY NOW PAY LATER» в перекладі з англійської значить «купуй зараз, плати пізніше». Вона не містить жодного прихованого сенсу, алегорії чи подвійного тлумачення. Зазначена фраза є суто утилітарною та фактично являє собою конкретний спосіб здійснення фінансової транзакції, а саме отримання певної послуги або товару з відстроченням виконання грошового зобов`язання.

При цьому, посилання позивача на те, що ця фраза має «метафоричний» або «рекламно-емоційний» характер не можуть бути прийняті судом, оскільки метафора це стилістичний лексичний прийом, функцією якого є перенесення властивостей, втім, фраза «BUY NOW PAY LATER» немає зазначеної властивості, а є фактично описом послуги.

Зазначене словосполучення безпосередньо вказує на умови придбання товарів або отримання послуг із відстроченням платежу, тобто на можливість здійснення покупки негайно з подальшою оплатою у майбутньому, що є характеристикою послуг, а не засобом індивідуалізації.

Перше зорове і смислове сприйняття цього позначення пересічним споживачем не потребує додаткових роздумів і одразу створює уявлення про фінансову модель придбання товарів з відстроченням платежу, оскільки воно прямо вказує на призначення, властивості та умови надання відповідних товарів і послуг.

Описові позначення повинні залишатися доступними для вільного використання будь-якими надавачами послуг, оскільки вони містять важливу для споживача інформацію про характер, вид або властивості відповідних послуг.

Як вказувалося судом вище, висновком від 27.06.2025 № 147110/ЗМ/25 встановлено, що заявлене позначення для товарів 9 класу, послуг 36, 42 класів, які пов`язані з певною діяльністю, а саме «кредитно-грошовими операціями» та послуг 35 класу, пов`язаних з введенням вищезазначених товарів і послуг у цивільний оборот, є описовим і вказує на їх певне призначення і властивості;

В свою чергу, Колегія Апеляційної палати, розглянувши заперечення позивача, проаналізувала заявлене позначення щодо його використання для товарів 09 класу та послуг 36, 42 класів МКТП, пов`язаних із здійсненням кредитно-грошових операцій, а також послуг 35 класу, що забезпечують введення зазначених товарів і послуг у цивільний оборот, та встановила, що перше зорове і смислове сприйняття цього позначення пересічним споживачем не потребує додаткових роздумів і одразу створює уявлення про фінансову модель придбання товарів з відстроченням платежу, оскільки воно прямо вказує на призначення, властивості та умови надання відповідних товарів і послуг, воно є описовим.

Отже, суд вказує, що до заявленого позначення вірно застосована підстава для відмови в наданні правової охорони, встановлена абзацом 4 пункту 2 статті 6 Закону.

Щодо загальновживаності заявленого позначення судом встановлено таке.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 статті 6 Закону, не можуть одержати правову охорону позначення, які складаються лише з позначень, що складаються лише з позначень, що є загальновживаними у сучасній мові або у добросовісній та усталеній торговельній практиці щодо товарів і послуг.

Згідно з пунктом 4 глави 2 розділу ІІ Правил, позначення вважається загальновживаним у сучасній мові або у добросовісній та усталеній торговельній практиці щодо товарів і/або послуг, якщо воно представлене словом або іншим зазначенням, яке станом на дату подання заявки або, якщо було заявлено пріоритет, на дату пріоритету заявки стало звичним для позначення певного товару і/або послуги або у зв`язку з ним (нею) і використовується у відповідних галузях економіки широким колом непов`язаних однієї з одною осіб.

«Buy now pay later» (скорочена назва BNPL) в перекладі з англійської мови означає «Купуй зараз, плати пізніше» - це різновид плану оплати, який дозволяє купувати товари зараз і оплачувати їх пізніше.

Тобто, це банківський сервіс «оплати частинами», що регулюється загальним фінансовим та банківським законодавством України та з`явився задовго до подання заявки за оскаржуваним свідоцтвом, та підпадає під правове поле комерційного або споживчого кредитування.

У висновку від 27.06.2025 № 147110/ЗМ/25, експерт встановив, що заявлене позначення складається лише з позначення, що є загальновживаним у добросовісній та усталеній торговельній практиці щодо послуг 36 класу «короткострокове кредитування з розстрочкою», які входять до узагальнюючого поняття «кредитно-грошові операції» з наведенням відповідного обґрунтування.

Крім того, Апеляційною палатою встановлено, що згідно з аналітичними матеріалами, зокрема у матеріалі «Купуй зараз, плати пізніше»: як працює ринок BNPL в Україні» на Kyivstar Business Hub, зазначається, що BNPL є сучасною моделлю фінансування покупок, яка активно впроваджується українськими фінансовими установами та технологічними компаніями. Аналогічно, в оглядах Minfin та CreditPlus підкреслюється, що BNPL застосовується як платіжний інструмент, який дозволяє споживачам розбивати оплату за придбані товари чи послуги на частини, що відповідає міжнародній практиці використання короткострокових кредитних сервісів.

Таким чином, «Buy Now, Pay Later» у професійних та аналітичних матеріалах в Україні розглядається як загальновживана категорія сучасних фінансових послуг для споживачів.

З огляду на викладене, колегія Апеляційної палати правомірно врахувала, що на дату подання заявки № m202311712 словосполучення «Buy now pay later» використовувалося широким колом не пов`язаних між собою осіб у фінансовій сфері для позначення відповідної моделі короткострокового кредитування, що підтверджує його усталене застосування у добросовісній торговельній практиці щодо послуг 36 класу МКТП та пов`язаних із ними товарів і послуг.

Зазначені обставини підтверджується доказами наданими самим позивачем у додатках до позовної заяви.

Суд вказує, що з додатків, наданих позивачем до позовної заяви, можна дійти висновку, що для ідентифікації комерційного найменування використовуються позначення «eDilo» та «WEAGRO».

При цьому, фраза «BUY NOW PAY LATER» виступає виключно в ролі дескриптора, тобто роз`яснення принципу отримання товару чи послуги через зазначені платформи позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що споживач сприймає фразу «BUY NOW PAY LATER» як назву певної фінансової моделі, яка є загальновживаною у всьому світі, в тому числі в Україні.

Отже, суд приходить до висновку, що до заявленого позначення вірно застосована підстава для відмови в наданні правової охорони, встановлена абзацом 3 пункту 2 статті 6 Закону.

Щодо введення в оману щодо товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 5 пункту 2 статті 6 Закону, не можуть одержати правову охорону позначення, які можуть ввести в оману щодо товарів чи послуг, зокрема щодо їх властивості, якості або географічного походження.

Згідно з абзацом десятим глави 2 розділу II Правил позначення вважається таким, що може ввести в оману щодо товарів і/або послуг, якщо воно може породжувати у свідомості споживачів уяву про якість, властивості, географічне походження товару і/або послуги, яке не відповідає дійсності. Позначення визнається таким, що може ввести в оману, якщо таким, що може ввести в оману, є хоча б один з його елементів. Позначення вважається таким, що може ввести в оману, якщо воно безпосередньо або через асоціації вказує на вид товару та/або його характеристики, які насправді не відповідають дійсності.

Не вважається таким, що може ввести в оману позначення, яке містить фактично неправдиві відомості про товар чи послугу, проте через нереальність асоціацій сприймається як фантазійне відносно певного товару чи послуги. Для визнання позначення оманливим його смислове значення повинно бути знайоме споживачу як очевидна вказівка на характеристики певного товару чи послуги.

За таких умов, використання цього позначення для іншого товару чи послуги очевидно буде неправильним, неправдивим і тому оманливим.

Згідно з пунктом 10 глави 8 розділу VI Правил, під час перевірки заявленого позначення, чи не є воно таким, що може ввести в оману щодо товарів чи послуг, зокрема щодо їх властивостей, якості або географічного походження, щодо особи, яка виробляє товар або надає послугу, перевіряється відсутність у позначення властивостей, визначених пунктами 10 та 11 глави 2 розділу II Правил. Якщо під час такої перевірки встановлено, що таким, що може ввести в оману, є хоча б один із елементів заявленого позначення, воно визнається таким, що може ввести в оману, про що зазначається у попередньому висновку експертизи за заявкою.

Експертом у висновку від 27.06.2025 № 147110/ЗМ/25, встановлено, що заявлене означення може ввести в оману щодо товарів 9 класу, послуг 36, 42 класів, не пов`язаних з вищезазначеною діяльністю, та послуг 35 класу, пов`язаних з їх введенням в цивільний оборот.

Колегія Апеляційної палати зауважила, що для визнання позначення оманливим його смислове значення повинно бути знайоме споживачу як очевидна вказівка на характеристики певного товару чи послуги. За таких умов, використання цього позначення для іншого товару чи послуги очевидно буде неправильним, неправдивим і тому оманливим.

В свою чергу, позначення «BUY NOW PAY LATER» може ввести споживача в оману щодо частини товарів 09 класу та послуг 36, 42 класів МКТП, які не пов`язані з діяльністю фінансових установ чи наданням кредитних послуг, а також щодо послуг 35 класу, пов`язаних із введенням товарів і послуг у цивільний оборот, з огляду на своє смислове значення та загальне сприйняття.

Позначення створює хибне уявлення про характер і сферу надання товарів і послуг, формуючи у споживача очікування наявності спеціалізованих фінансових механізмів розстроченої оплати.

Така невідповідність між змістом позначення та фактичним переліком товарів і послуг може ввести споживача в оману щодо їхнього призначення, способу надання або джерела походження.

Щодо товарів і послуг 09, 35, 36 та 42 класів МКТП, які не пов`язані з діяльністю фінансових установ (наприклад зазначені в заявці водолазні костюми, пристрої гасіння вогню, картографічні послуги тощо) створить у споживачів асоціацію, що придбання цього специфічного товару або послуги супроводжується опцією купівлю за допомогою розстрочки від самого виробника.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду неодноразово висловлював зазначену правову позицію, відповідно до яких наведена підстава є "абсолютним критерієм для відмови в наданні правової охорони та стосується виключно змісту самого заявленого на реєстрацію позначення" (постанова Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/2503/18, постанова Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13822/16, постанова Верховного Суду від 26.09.2019 у справі №910/11158/17, постанова Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №910/13119/17, постанова Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №910/11159/17, постанова Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/13822/16).

Отже, суд вказує, що до заявленого позначення вірно застосована підстава для відмови в наданні правової охорони, встановлена абзацом 5 пункту 2 статті 6 Закону.

Щодо відсутності розрізняльної здатності у заявленого позначення, суд зазначає про таке.

Відповідно до статті 492 Цивільного кодексу України, торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами.

Статтею 1 Закону встановлено, що торговельна марка - це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Отже, основною та визначальною функцією торговельної марки як об`єкта інтелектуальної власності є здатність вирізняти (розрізняти) товари і послуги одних осіб з-поміж аналогічних товарів і послуг інших осіб, тобто торговельна марка повинна мати розрізняльну здатність.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 статті 6 Закону, не можуть одержати правову охорону позначення, які звичайно не мають розрізняльної здатності та не набули такої внаслідок їх використання.

Згідно з абзацом третім пункту 2 глави 2 розділу II Правил, позначення вважається таким, що звичайно не має розрізняльної здатності, якщо воно непридатне для вирізнення товару (послуги), що виробляється (надається) однією особою, з-поміж товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами.

Як передбачено пунктом 8 глави 2 розділу ІІ Правил, позначення вважається таким, що набуло розрізняльної здатності в результаті його використання до дати подання заявки щодо заявлених товарів і/або послуг, якщо щодо нього наявні такі фактори, якщо вони є доречними:

- відомість споживачам про взаємозв`язок позначення з товарами і/або послугами, для яких воно призначене, і/або із заявником, або пов`язаною із заявником особою;

- тривалість і обсяг будь-якого використання позначення, зокрема у мережі «Інтернет», а також географічний район використання позначення;

- тривалість і обсяг будь-якого просування позначення, зокрема у мережі «Інтернет», ураховуючи рекламування чи оприлюднення, представлення на ярмарках чи виставках, а також географічний район просування позначення.

Для визначення того, чи набуло позначення розрізняльної здатності внаслідок його використання, враховуються фактори, установлені пунктом 8 глави 2 розділу II цих Правил. Ці фактори можуть ураховуватися як окремо, так і в сукупності.

Ступінь розрізняльної здатності заявленого позначення визначається стосовно товарів і/або послуг, для яких заявник просить зареєструвати торговельну марку, з урахуванням можливого сприйняття цього позначення пересічним споживачем.

Як встановлено у висновку експерта від 27.06.2025 № 147110/ЗМ/25 та встановлено Апеляційною палатою УКРНОІВІ, позначення «BUY NOW PAY LATER» за заявкою № m202311712 не має розрізняльної здатності, оскільки не виконує основну функцію торговельної марки - не забезпечує можливості вирізнити послуги одного суб`єкта господарювання з-поміж аналогічних послуг інших осіб.

Також Апеляційна палата зазначила, що заявлене позначення «BUY NOW PAY LATER» за заявкою № m 2023 11712 не має розрізняльної здатності, оскільки не виконує основну функцію торговельної марки - не забезпечує можливості вирізнити послуги одного суб`єкта господарювання з-поміж аналогічних послуг інших осіб. Його словесні елементи є описовими та формують загальне уявлення про характер або стиль послуг, але не ідентифікують конкретного надавача цих послуг. Позначення не є достатньо індивідуалізованим або оригінальним, щоб споживач міг сприймати його як маркер комерційного походження послуг. З огляду на це, у пересічного споживача не формується чіткий асоціативний зв`язок між самим позначенням і конкретною особою, що надає відповідні послуги.

Суд звертає увагу, що позивачем не надано доказів, які могли б свідчити про наявність розрізняльної здатності на дату подачі заявки та або про набуття позначенням розрізняльної здатності внаслідок його використання. Відсутні дані щодо обсягів, тривалості та географії використання, а також інформація про рівень обізнаності споживачів із цим позначенням. Крім того, Позивачем не надано доказів використання саме заявленого позначення «BUY NOW PAY LATER».

Позивач обґрунтовує набуту розрізняльну здатність заявленим позначенням доказами, датованими вже після 04.07.2023 - дати подання заявки на оспорюване позначення.

Оскільки охороноздатність заявленого позначення оцінюється виходячи з обставин, що існували на дату подання заявки, то використання позначення чи інші відомості, що виникли після зазначеної дати, не можуть свідчити про наявність у позначення розрізняльної здатності на момент подання заявки.

Фактично, позивач, намагається довести обставини, які мають бути встановлені станом на 04.07.2023, доказами, що відображають інший часовий період, а тому такі докази не є належними та допустимими у розумінні ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України.

А відтак, фраза «BUY NOW PAY LATER» не створює індивідуального візуального чи певного концептуального образу, здатного викликати у споживача чіткий взаємозв`язок з конкретним надавачем товарів і послуг. Для споживача зазначена фраза є лише інформацією про характер і умови оплати.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позначення «BUY NOW PAY LATER» не має розрізняльної здатності та не набуло її внаслідок використання, а відтак, до заявленого позначення вірно застосована підстава для відмови в наданні правової охорони, встановлена абзацом 2 пункту 2 статті 6 Закону.

Щодо схожості заявленого позначення з торговельною маркою «Покупай Сейчас- Плати Позже», суд вказує наступне.

Відповідно до абзацу 2 пункту 3 статті 6 Закону, не можуть бути зареєстровані як торговельні марки позначення, які на дату подання заявки або якщо заявлено пріоритет, то на дату пріоритету є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати, зокрема, асоціювати з торговельними марками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім`я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг.

Згідно пункту 15 глави 2 розділу II Правил, позначення вважається схожим настільки, що його можна сплутати з торговельною маркою, якщо воно асоціюється з нею в цілому, незважаючи на окрему різницю елементів. Сплутування позначень відбувається, коли споживач може помилково сприйняти одне позначення за інше.

Як передбачено пунктами 16-17 глави 8 розділу VI Правил, оцінка схожості позначень здійснюється на основі елементів, що мають розрізняльну здатність, їх загального зорового сприйняття, зокрема домінуючих і другорядних графічних елементів, співставлення звукового складу, асоціативного ряду, ступеня семантичної близькості, їх кольорового та композиційного рішення. Під час встановлення схожості порівнювані позначення розглядаються в цілому, без поділення на окремі елементи. Оцінка схожості позначень здійснюється з позиції сприйняття їх пересічним споживачем. Схожість словесних позначень обумовлюється звуковою (фонетичною), графічною (візуальною) та смисловою (семантичною) схожістю.

При цьому, абзацом 11 пункту 17 глави 8 розділу VI Правил унормовано, що смислова (семантична) схожість позначень обумовлюється наявністю таких ознак: подібність закладених у позначеннях понять та ідей, збіг змісту позначень різними мовами; збіг одного з елементів позначень, на який падає логічний наголос і який має самостійне значення, що є основою закладеної в позначенні ідеї.

Під час встановлення схожості порівнювані позначення розглядаються в цілому, без поділення на окремі елементи.

Оцінка схожості позначень здійснюється з позиції сприйняття їх пересічним споживачем.

Схожість словесних позначень обумовлюється звуковою (фонетичною), графічною (візуальною) та смисловою (семантичною) схожістю.

Ознаками звукової схожості можуть бути: тотожність звучання позначень, що є відтворенням одного і того ж слова літерами іншого алфавіту; тотожність звучання початкових частин позначень і схожість звучання їх кінцевих частин; схожість звучання початкових частин позначень і тотожність звучання їх кінцевих частин; тотожність звучання початкових і кінцевих частин позначень і схожість звучання їх середніх частин; тотожність звучання середніх частин позначення і схожість звучання їх початкових і кінцевих частин. Графічна (візуальна) схожість позначень обумовлюється наявністю таких ознак: загальне зорове враження, вид шрифту, графічне написання з урахуванням характеру букв (друковані чи прописні, заголовні чи рядкові), стилізоване виконання словесних елементів і ступінь стилізації, розташування літер одна відносно одної, алфавіт, літерами якого написане слово, колір чи комбінація кольорів.

Протиставлена торговельна марка «ПокупайСейчас-ПлатиПозже» за свідоцтвом № 276435 від 10.06.2020 (дата подання заявки 23.03.2018) зареєстрована для послуг 36 класу МКТП «Кредитно-грошові операції; аналізування фінансове; вкладання коштів; влаштовування фінансування для об`єктів будівництва; довірче керування фінансовими активами; дорадчі послуги щодо заборгованості; електронне переказування коштів; забезпечування фінансовою інформацією за допомогою веб-сайтів; інвестування капіталу; кредитування під заставу; надавання знижок іншим особам у закладах-учасниках, за умови використання членської картки; надавання позик (фінансування); надавання позик з розстроченням платежу; надавання поручительств; обробляння платежів за дебетовими картками; обробляння платежів за кредитними картками; позичання під заставу; послуги бюро кредитних історій; послуги з надавання фінансових гарантій; факторингові операції; фінансове інформування; фінансове керування; фінансове керування виплатами з відшкодовування витрат для інших; фінансове консультування; фінансові послуги; фінансові послуги клірингових установ; фінансові послуги щодо купівлі товарів із розстроченням платежу; фінансові послуги щодо лізингу майна з правом його купівлі - всі вищезазначені послуги, що надаються з використання механізму он-лайн платежів», що є однорідними (спорідненими) з послугами 36 класу МКТП заявленого на реєстрацію позначення «BUY NOW PAY LATER»: «Фінансові операції, кредитно-грошові операції та банківські послуги; послуги зі страхування; операції з нерухомим майном; аналізування фінансове; банківські послуги; дистанційне банківське обслуговування; довірче керування фінансовими активами; електронне переказування віртуальних валют; електронне переказування коштів; забезпечування фінансовою інформацією; забезпечування фінансовою інформацією за допомогою вебсайтів; іпотечні банківські операції; кліринг фінансовий; фінансові послуги клірингових установ; краудфандинг; кредитування під заставу; надавання позик (фінансування); надавання позик з розстроченням платежу; надавання поручительств; обмінювання грошей; обробляння платежів за дебетовими картками; обробляння платежів за кредитними картками; орендування нерухомого майна; орендування офісів (нерухомого майна); послуги з надавання фінансових гарантій; послуги з фінансування; послуги оплати електронним гаманцем; фінансове оцінювання щодо страхування, банківських операцій, нерухомого майна; фінансові операції з обмінювання віртуальних валют; послуги фінансові щодо купівлі товарів із розстроченням платежу; послуги фінансові щодо лізингу майна з правом його купівлі; фінансові послуги щодо пенсійного забезпечування», враховуючи їх призначення, коло споживачів та можливість виникнення у них враження про те, що ці послуги надаються однією особою.

Торговельна марка «Покупай Сейчас-Плати Позже» в перекладі українською «купуй зараз плати пізніше»; у перекладі англійською «Buy Now, Pay Later».

Український споживач фінансових послуг, особливо в корпоративному сегменті, володіє достатнім рівнем знань англійської мови, щоб миттєво перевести фразу «BUY NOW PAY LATER» та зрозуміти, що вона значить те ж саме, що і торговельна марка «Покупай Сейчас, Плати Позже».

У висновку експерта від 27.06.2025 № 147110/ЗМ/25 визначено, що для всіх послуг 36 класу є схожим настільки, що його можна сплутати, зокрема, асоціювати зі словесною торговельною маркою «ПокупайСейчас-ПлатиПозже» (свідоцтво № 276435 від 10.06.2020 заявка № m201807070 від 23.03.2018), раніше зареєстрованою в Україні на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант груп», (UA), щодо таких саме та споріднених послуг 36 класу.

Крім того, за результатами порівняльного аналізу заявленого позначення «BUY NOW PAY LATER» за заявкою № m202311712 та протиставленої торговельної марки «ПокупайСейчас-ПлатиПозже» (свідоцтво № 276435 від 10.06.2020, заявка № m 2018 07070 від 23.03.2018), враховуючи тотожність семантичного значення словесних елементів обох позначень та високий ступінь їх фонетичної схожості, колегія Апеляційної палати дійшла висновку, що зазначені позначення є схожими настільки, що їх можна сплутати, оскільки вони асоціюються у свідомості споживача в цілому, незважаючи на відмінності, зумовлені використанням різних мов.

Відповідно до пункту 20 глави 8 розділу VI Правил під час встановлення спорідненості товарів і/або послуг враховуються положення пункту 17 глави 2 розділу II цих Правил та визначається принципова ймовірність виникнення у споживачів враження про єдине джерело походження товарів чи надання послуг.

Для встановлення спорідненості товарів і/або послуг до уваги беруться фактори, які їх тісно пов`язують: родова (видова) назва, призначення, вид матеріалу, з якого товари виготовлені, умови та канали збуту товарів і надання послуг, коло споживачів. Ці фактори можуть враховуватися як окремо, так і в сукупності.

Відповідно до пункту 17 глави 2 розділу ІІ Правил товари і/або послуги вважаються спорідненими, якщо вони пов`язані між собою призначенням, способом використання, мають однакове коло споживачів, умови та канали збуту, є взаємодоповнюючими та/або подібні за своєю природою (рід (вид) товарів і вид матеріалу, з якого товари виготовлені), і використання щодо таких товарів і/або послуг тотожних чи схожих торговельних марок імовірно може викликати у певному секторі споживачів асоціації щодо єдиного джерела їх походження.

За результатами порівняльного аналізу колегія Апеляційної палати дійшла висновку, що послуги 36 класу МКТП заявленого на реєстрацію позначення є однорідними (спорідненими) з послугами 36 класу МКТП протиставленої торговельної марки, враховуючи їх призначення, коло споживачів та можливість виникнення у них враження про те, що ці послуги надаються однією особою.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що заявлене позначення та протиставлена торговельна марка за свідоцтвом № 276435 є схожими настільки, що їх можна сплутати, а відтак, підстава для відмови в реєстрації заявленого позначення, встановлена пунктом 3 статті 6 Закону, застосована у рішенні УКРНОІВІ та у рішенні Апеляційної палати правомірно.

Суд вказує, що позивачем не надано до суду доказів, які б спростували висновки викладені у рішенні УКРНОІВІ, у рішенні Апеляційної палати та у висновку експерта від 27.06.2025 № 147110/ЗМ/25.

Суд зазначає, що позивач у своєму позові покликається на номінації премій PaySpace Awards, Ukranian Fintech Awards, публікації у Forbes, Latifundist, грантові програми USAID тощо. Цими доказами позивач намагається довести, що фраза «BUY NOW PAY LATER» набула розрізняльної здатності і тепер асоціюється з його діяльністю.

Водночас аналізуючи зазначені докази, стає очевидним, що позивач просуває бренди «eDilo», «WEAGRO» та «Activitis», але ніяк не фразу «BUY NOW PAY LATER».

Так, активна комерційна діяльність компанії та її участь у благодійних чи грантових проектах не перетворює опис загальновживаної послуги або товару на об`єкт авторського права чи торговельну марку.

Крім цього, варто зазначити, що чинне законодавство у сфері інтелектуальної власності не містить поняття «вторинна розрізняльна здатність».

Щодо тверджень позивача в частині того, що торговельні марки «B2B BNPL» та «BNPL» були зареєстровані, а заявлене позначення - ні.

Позивач вказує, що він є власником торговельних марок «B2B BNPL» та «BNPL» і вважає, що відмова у реєстрації «розгорнутої» фрази «BUY NOW PAY LATER» є непослідовною.

Суд вказує, що кожна заявка розглядається індивідуально, незалежно від результатів розгляду інших заявок.

Експертиза оцінює конкретне позначення на конкретну дату подання з урахуванням інформаційної бази, наявної саме на цей момент.

При цьому, існує значна семантична різниця між абревіатурою та повноцінною, розгорнутою фразою.

Абревіатура «BNPL» для пересічного споживача може бути не до кінця зрозумілою без додаткового розшифрування, що додає їй рівень «фантазійності» та графічної відмінності.

У даному випадку «BNPL» є умовним, штучно створеним поєднанням літер.

Фраза «BNPL» має рекламно-емоційний характер, а не технічно точний опис послуги.

Натомість фраза «BUY NOW PAY LATER» є простим, граматично правильним реченням, зміст якого легко зчитується.

Навіть якщо розшифрування Buy Now, Pay Later може вказувати на певний тип послуг, сама абревіатура «BNPL» не є тотожною фразі, і не кожен споживач автоматично встановлює зв`язок між ними.

Це створює мовний та асоціативний бар`єр, який забезпечує розрізняльну здатність абревіатури як торговельної марки.

При цьому, сам позивач стверджує у відповіді на відзив, що абревіатура «BNPL» та словесне позначення «BUY NOW PAY LATER» є різними позначеннями як за графічним виконання, так і за сприйняттям споживачами.

А відтак, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання незаконними та скасування рішення УКРНОІВІ від 27.06.2025 № 147111/ЗМ/25 та рішення Апеляційної палати УКРНОІВІ від 12.02.2026, яке затверджене наказом УКРНОІВІ № 58/2026 від 11.03.2026 задоволенню не підлягають.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні вищевказаних позовних вимог, задоволенню також не підлягає позовна вимога про зобов`язання УКРНОІВІ здійснити реєстрацію торговельної марки за заявкою №m202311712 від 04.07.2023 для всіх заявлених товарів і/або послуг та внести відповідні відомості про реєстрацію до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки, оскільки така позовна вимога є похідною від тих, у задоволенні яких судом було відмовлено.

Крім того, суд вказує, що вказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження УКРНОІВІ, з огляду на таке.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Реєстрація об`єктів права інтелектуальної власності є частиною дискреційних владних повноважень Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, останнє самостійно приймає рішення щодо реєстрації та видачі патентів на винаходи, а тому суд не може зупиняти діловодство органу виконавчої влади (постанова Київського апеляційного суду від 06.12.2019 в справі № 757/32247/19-ц).

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.10.2019 в справі № 537/1304/18-ц перебирання на себе органом судової влади некомпетентних повноважень не є ефективним способом захисту прав учасника процесу.

Враховуючи вищезазначене, вказана вимога є формою втручання в дискреційні повноваження УКРНОІВІ.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до встановленої Законом процедури, УКРНОІВІ приймає рішення про реєстрацію торговельної марки на підставі висновку УКРНОІВІ після проведення останнім формальної та кваліфікаційної експертизи.

На підставі рішення про реєстрацію торговельної марки та за наявності документа про сплату державного мита за видачу свідоцтва і збору за публікацію про видачу свідоцтва здійснюється публікація в Бюлетені відомостей про видачу свідоцтва, визначених в установленому порядку.

Отже, реєстрація не здійснюється на підставі рішення суду, а тому, за викладених обставин, у позивача відсутні законні підстави для звернення з такою вимогою до УКРНОІВІ.

Щодо позовної вимоги про визнання права інтелектуальної власності на торговельну марку за заявкою від 04.07.2023 № m202311712 суд вказує наступне.

Приписами ч. 1, 2 ст. 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Як зазначено у пункті 5.9 постанови Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 910/18962/20, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких гуртуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

В силу частини 1 статті 418 ЦК України, право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом (частина 2 статті 418 ЦК України).

Відповідно до статті 423 ЦК України, особистими немайновими правами інтелектуальної власності є: 1) право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об`єкта права інтелектуальної власності; 2) право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об`єкта права інтелектуальної власності; 3) інші особисті немайнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Особисті немайнові права інтелектуальної власності належать творцеві об`єкта права інтелектуальної власності. Особисті немайнові права інтелектуальної власності не залежать від майнових прав інтелектуальної власності.

Згідно з частиною 1 статті 424 ЦК України, майновими правами інтелектуальної власності є: 1) право на використання об`єкта права інтелектуальної власності; 2) виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Крім того, відповідно до статті 494 ЦК України, набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом.

Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються Законом.

А тому, для реалізації вимоги «визнання права на торговельну марку» необхідно, щоб вже існувала зареєстрована торговельна марка.

Подання заявки на торговельну марку ще не засвідчує жодного права інтелектуальної власності на відповідний об`єкт, оскільки наявність торговельної марки, як такої, ще не доведено. Так само і право на одержання свідоцтва за поданою заявкою на торговельну марку - це лише гіпотетичне право набути в майбутньому права інтелектуальної власності на торговельну марку (право під відкладальною умовою) після отримання свідоцтва, яке виникає при дотриманні встановленої процедури та за умови, що заявлене позначення відповідає умовам правової охорони.

Право на одержання свідоцтва за поданою заявкою на торговельну марку, яке можна визначити як право очікування, - це обмежене право, за яким заявник наділений лише певним шансом отримати право інтелектуальної власності в майбутньому.

В силу частини 1 статті 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

При цьому, відповідно до статті 190 ЦК України, майном як особливим об`єктом також вважаються, в тому числі майнові права.

Аналіз зазначеної норми дозволяє зробити висновок, що позов про визнання будь-якого права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа вже є власником, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.

Оскільки відповідно до статті 328 ЦК України, набуття будь-якого права власності - це певний юридичний механізм або процес, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності необхідно установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач мав право інтелектуальної власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту.

У справі, яка розглядається, позивач подав лише заявку на торговельну марку, сплативши офіційний збір за подання заявки, дотримавши певну визначену законодавством процедуру, тобто вчинив дії, спрямовані на виникнення формальних правових передумов, необхідних для набуття права лише очікувати отримання права інтелектуальної власності на торговельну марку.

З поданням заявки на торговельну марку позивач отримав лише право на можливе набуття права інтелектуальної власності, а не саме право інтелектуальної власності на торговельну марку, як таке, у зв`язку з чим право інтелектуальної власності на торговельну марку у позивача є відсутнім і нічим не підтверджується.

Важливо зазначити, що відповідно до статті 494 ЦК України, право інтелектуальної власності на торговельну марку підлягає державній реєстрації, тобто необхідно обов`язково засвідчити набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку.

Так, п. 1 ст. 12 Закону визначено, що на підставі рішення про реєстрацію торговельної марки та за наявності документа про сплату державного мита за видачу свідоцтва і збору за публікацію про видачу свідоцтва здійснюється публікація в Бюлетені відомостей про видачу свідоцтва, визначених в установленому порядку.

Пунктом 1 ст. 13 Закону встановлено, що одночасно з публікацією відомостей про видачу свідоцтва НОІВ здійснює державну реєстрацію торговельної марки, для чого вносить до Реєстру відповідні відомості. Порядок ведення Реєстру і склад відомостей, що містяться в Реєстрі, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.

За змістом п. 1 ст. 14 Закону, видача свідоцтва здійснюється НОІВ у місячний строк після державної реєстрації торговельної марки. Свідоцтво видається особі, яка має право на його одержання. Якщо право на одержання свідоцтва мають кілька осіб, їм видається одне свідоцтво.

Відповідно до абз. 5 п. 15 ст. 10 Закону, якщо за результатами такого розгляду НОІВ приймає рішення про реєстрацію торговельної марки для всіх зазначених у заявці товарів і послуг або щодо частини зазначених у заявці товарів і послуг та відмову в реєстрації торговельної марки для іншої частини зазначених у заявці товарів і послуг, розгляд заявки зупиняється до закінчення строку, встановленого абзацом другим пункту 1 статті 15 цього Закону, для оскарження такого рішення особою, яка подала заперечення відповідно до пункту 8 статті 10 цього Закону.

Тобто, відповідно до встановленої Законом УКРНОІВІ приймає рішення про реєстрацію торговельної марки на підставі висновку УКРНОІВІ після проведення останнім формальної та кваліфікаційної експертизи. На підставі рішення про реєстрацію торговельної марки та за наявності документа про сплату державного мита за видачу свідоцтва і збору за публікацію про видачу свідоцтва здійснюється публікація в Бюлетені відомостей про видачу свідоцтва, визначених в установленому порядку.

Отже, реєстрація торговельної марки не здійснюється на підставі рішення суду.

Як вказав Верховний Суд у пункті 5.39 постанови від 02.02.2022 у справі № 910/18962/20 позовні вимоги не підлягають задоволенню, якщо суд, дотримуючись принципу стадійності захисту прав, дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачено законом або договором та/або він є неефективним для захисту порушеного права в таких правовідносинах. Цей правовий висновок викладений також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 зауважено, що, розглядаючи справу, суд насамперед має з' ясувати таке:

- чи передбачено обраний позивачем спосіб захисту законом або договором;

- чи передбачено законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача;

- чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.

А відтак суд приходить до висновку, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права (у разі його порушення), що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовної вказаної позовної вимоги.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

З урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (№ 37801/97 від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" №49684/99 від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019 Верховного Суду по справах №910/13407/17 та №915/370/16.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як законодавчо необґрунтовані та безпідставні.

Керуючись ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 06.11.2026.

Суддя О.В. Мандриченко

Часті запитання

Який тип судового документу № 141304269 ?

Документ № 141304269 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141304269 ?

Дата ухвалення - 27.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141304269 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141304269 ?

В Господарський суд м. Києва

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141304269, Господарський суд м. Києва

Судове рішення № 141304269, Господарський суд м. Києва було прийнято 27.10.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.

Судове рішення № 141304269 відноситься до справи № 910/6038/26

Це рішення відноситься до справи № 910/6038/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:

Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141304265

Наступний документ : 141304270

Налаштувати онлайн-моніторинг ключових змін, таких як початок банкрутства або зміна директора;
Знайти приховані зв’язки ваших контрагентів, зокрема компанії-”одноденки”;
Переглянути наявність і термін дії ліцензій;
Ознайомитись із судовими справами, якщо вони є;
Перевірити наявність податкового боргу;

Рішення № 141304269, 27.10.2026, Господарський суд м. Києва