Ухвала суду № 141303243, 02.11.2026, Господарський суд Волинської області

Дата ухвалення
02.11.2026
Номер справи
903/307/26
Номер документу
141303243
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

02 листопада 2026 рокуСправа № 903/307/26Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Бідюк С.В., за участі секретаря судового засідання Мачульської Л.В., розглянувши матеріали справи

за заявою Фізичної особи-підприємця Корніюк Тетяни Миколаївни

до Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкомунтех

про банкрутство,

В засіданні приймали участь:

від заявника: Курилич А.Я.

від кредиторів: Кушнірук А.В., Самойліч С.І.

від боржника: Алексеєнко А.А.

арбітражний керуючий: н/з

ВСТАНОВИВ:

26.03.20265 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла заява фізичної особи-підприємця Корніюк Тетяни Миколаївни до Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкомунтех про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою суду від 30.03.2026 заяву фізичної особи-підприємця Корніюк Тетяни Миколаївни до Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкомунтех про відкриття провадження у справі про банкрутство залишено без руху. Встановлено заявниці не пізніше 10-ти календарних днів з дня вручення ухвали усунути недоліки заяви та подати суду докази сплати судового збору в сумі 33280 грн; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень в сумі 77 823 грн; інформацію про заінтересованість кредитора стосовно боржника.

02.04.2026 надійшла заява Фізичної особи-підприємця Корніюк Тетяни Миколаївни про усунення недоліків заяви про банкрутство.

Ухвалою суду від 06.04.2026 заяву фізичної особи-підприємця Корніюк Тетяни Миколаївни до Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкомунтех про порушення провадження у справі про банкрутство прийнято до розгляду. Призначено розгляд заяви у підготовчому судовому засіданні на 20 квітня 2026 року о 14:30 год. Заборонено власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника та боржнику приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби. Встановлено боржнику строк до дати проведення підготовчого засідання для подання до суду в порядку ст.36 КУзПБ відзиву на заяву про порушення справи про банкрутство.

Ухвалою суду від 20.04.2026 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкомунтех. Визнано грошові вимоги фізичної особи-підприємця Корніюк Тетяни Миколаївни до Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкомунтех в сумі 111 103 грн перша черга задоволення (судовий збір, авансування грошової винагороди арбітражному керуючому), 373790 грн четверта черга. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкомунтех, процедуру розпорядження майном боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкомунтех строком на сто сімдесят календарних днів по 06.10.2026. Розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкомунтех призначено арбітражного керуючого Сокотуна Віталія Аполлінарійовича. Попереднє судове засідання призначено на "17" червня 2026 р. о 11:00 год.

Повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ Спецкомунтех оприлюднене на офіційному веб-сайті Верховного Суду 20.04.2026.

Строк для подання заяв з грошовими вимогами до боржника по 20.05.2026.

На адресу суду надійшла заява Барановського Вадима Сергійовича від 19.05.2026 в сумі 2 845 000 грн заборгованості та 6 056 грн витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 01.06.2026 заяву Барановського Вадима Сергійовича про грошові вимоги до боржника прийнято до розгляду. Розгляд заяви призначено у судовому засіданні на 17 червня 2026 року о 11:00 год. Зобов`язано розпорядника майна Сокотуна Віталія Аполлінарійовича подати суду: пояснення по суті заяви.

У повідомленні від 29.05.2026 ТОВ «Спецкомунтех» у задоволенні заяви Барановського В.С. з грошовими вимогами до боржника просить відмовити. Зазначає, що ОСОБА_1 не надано доказів, на які він посилається у своїй заяві про визнання кредиторських вимог і які б підтверджували факт існування грошової вимог у Первісного кредитора до Боржника. Зокрема не надано ні оригіналів чи копій договорів фінансової допомоги, ні розрахункових документів, які б підтверджували факт здійснення переказу коштів відповідно до таких договорів. ТОВ «Спецкомунтех» заперечується отримання від ОСОБА_2 грошових коштів згідно договорів фінансової допомоги коштів у вищенаведених сумах. Заявником не надано жодних доказів, які б доводили наявність заборгованості ТОВ «Спецкомунтех» перед ОСОБА_2 за договорами позики, як і не надано доказів щодо внесення грошових коштів на виконання таких договорів. З огляду на вказане, ОСОБА_2 не могла уступити ОСОБА_1 вимогу до ТОВ «Спецкомунтех» за такими договорами, оскільки така вимога не існує.

Розпорядник майна у повідомленні від 07.07.2026 зазначає, що розгляд заяви ОСОБА_1 підлягає розгляду господарським судом з врахуванням позиції заявника, боржника та здійсненням оцінки доказів у відповідності до вимог процесуального законодавства.

У клопотанні від 09.07.2026 Барановський В.С. просить витребувати у Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Тернопільській й області з матеріалів кримінального провадження №42024032010000254 оригінали чи належним чином засвідчені копії договорів про надання фінансової допомоги, укладених між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Спецкомунтех, №б/н від 14.04.2020 на суму 650000 грн, №б/н від 20.10.2020 на суму 300000 грн, №б/н від 30.10.2020 на суму 380000 грн, №б/н від 11.02.2021 на суму 270000 грн, №б/н від 24.02.2021 на суму 400000 грн, №080222 від 08.02.2022 на суму 390000 грн, №070222 від 07.02.2022 на суму 65000 грн, №12122022 від 12.12.2022 на суму 390000 грн та платіжних документів про перерахування коштів на їх виконання.

Ухвалою суду від 02.09.2026 клопотання ОСОБА_1 від 09.07.2026 про витребування доказів задоволено. Вирішено звернутися до Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Тернопільській й області (вул. Валова, 11, м. Тернопіль) щодо отримання інформації про наявність (відсутність) оригіналів в межах кримінального провадження №42024032010000254 таких документів: договорів про надання фінансової допомоги, укладених між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Спецкомунтех, №б/н від 14.04.2020 на суму 650000 грн, №б/н від 20.10.2020 на суму 300000 грн, №б/н від 30.10.2020 на суму 380000 грн, №б/н від 11.02.2021 на суму 270000 грн, №б/н від 24.02.2021 на суму 400000 грн, №080222 від 08.02.2022 на суму 390000 грн, №070222 від 07.02.2022 на суму 65000 грн, №12122022 від 12.12.2022 на суму 390000 грн та платіжних документів про перерахування коштів на їх виконання. У разі наявності оригіналів, витребувано у Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Тернопільській й області (вул. Валова, 11, м. Тернопіль) належним чином засвідчені копії документів за умови надання дозволу на їх розкриття сторонам господарського справи: договорів про надання фінансової допомоги, укладених між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Спецкомунтех, №б/н від 14.04.2020 на суму 650000 грн, №б/н від 20.10.2020 на суму 300000 грн, №б/н від 30.10.2020 на суму 380000 грн, №б/н від 11.02.2021 на суму 270000 грн, №б/н від 24.02.2021 на суму 400000 грн, №080222 від 08.02.2022 на суму 390000 грн, №070222 від 07.02.2022 на суму 65000 грн, №12122022 від 12.12.2022 на суму 390000 грн та платіжних документів про перерахування коштів на їх виконання. Витребувано у ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) оригінали: договору про відступлення права вимоги №28/11/01-2024 від 28.11.2024, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; акту приймання-передачі від 28.11.2024 за договором №28/11/01-2024 про відступлення права вимоги від 28.11.2024.

29.09.2026 на адресу суду надійшла відповідь ГУ НП в Тернопільські області, згідно якої зазначає про відсутність в межах кримінального провадження договорів про надання фінансової допомоги, укладених між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Спецкомунтех, №б/н від 14.04.2020 на суму 650000 грн, №б/н від 20.10.2020 на суму 300000 грн, №б/н від 30.10.2020 на суму 380000 грн, №б/н від 11.02.2021 на суму 270000 грн, №б/н від 24.02.2021 на суму 400000 грн, №080222 від 08.02.2022 на суму 390000 грн, №070222 від 07.02.2022 на суму 65000 грн, №12122022 від 12.12.2022 на суму 390000 грн. В той же час, повідомляє про наявність оригіналів документів на перерахування коштів на їх виконання, а саме:

- платіжної інструкції на переказ готівки №TR.8299430.52357.10924 від 12.12.2022,

- заяви на переказ готівки №TR.8299430.18399.10924 від 02.05.2022,

- заяви на переказ готівки №8642_5 від 08.02.2022,

- заяви на переказ готівки №10924_5 від 24.02.2021,

- заяви на переказ готівки №10924_2 від 11.02.2021,

- заяви на переказ готівки №10924_21 від 30.10.2020,

- заяви на переказ готівки №10924_3 від 20.10.2020.

У клопотанні від 01.10.2026 ОСОБА_1 долучає оригінали договору про відступлення права вимоги №28/11/01-2024 від 28.11.2024, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; акту приймання-передачі від 28.11.2024 за договором №28/11/01-2024 про відступлення права вимоги від 28.11.2024

Судові засідання неодноразово відкладалися.

У судовому засіданні 02.11.2026 учасники судового процесу дали пояснення, доводи, висловили свою думку з питань, які виникли під час розгляду справи з посиланням на заяви по суті.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, господарський суд в с т а н о в и в:

Згідно з ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Адміністратор за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор, подає заяву з вимогами до боржника з урахуванням вимог статті 93-1 цього Кодексу. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

У застосуванні положень статті 1, частини чотирнадцятої статті 39, частин, першої, четвертої, шостої статті 45, а також 46 та 47 КУзПБ, завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16, від 25.11.2021 у справі № 924/1351/20, від 01.12.2022 у справі № 918/1154/21).

При цьому, розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір, тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати, чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.06.2022 у справі № 902/90/21)

Таким чином обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20, від 01.12.2022 у справі № 918/1154/21).

Заявник же сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16, від 13.06.2023 у справі № 904/6032/21 тощо).

За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір, черговість задоволення кожної визнаної вимоги та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, у тому числі вимог кредиторів, які є заінтересованими стосовно боржника; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Конкурсні кредитори, заінтересовані стосовно боржника, не мають права вирішального голосу на зборах (комітеті) кредиторів.

Повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ Спецкомунтех оприлюднене на офіційному веб-сайті Верховного Суду 20.04.2026.

Строк для подання заяв з грошовими вимогами до боржника по 20.05.2026.

На адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 від 19.05.2026 в сумі 2 845 000 грн заборгованості та 6 056 грн витрат по сплаті судового збору.

На підтвердження заявлених грошових вимог до боржника ОСОБА_1 долучено

- договір про відступлення права вимоги №28/11/01-2024 від 28.11.2024, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

- акт приймання-передачі від 28.11.2024 за договором №28/11/01-2024 про відступлення права вимоги від 28.11.2024.

Згідно п. 1 договору про відступлення права вимоги №28/11/01-2024 від 28.11.2024 ОСОБА_2 (первісний кредитор) відступає ОСОБА_1 (новий кредитор) належне первісному кредитору право вимоги на загальну суму 2 845 000 грн до ТОВ «Спецкомунтех» (боржник), що виникли на підставі:

- договору про надання фінансової допомоги №б/н від 14.04.2020, відповідно до якого первісний кредитор надав боржнику поворотну фінансову допомогу у загальному розмірі 650 000 грн;

- договору про надання фінансової допомоги №б/н від 20.10.2020, відповідно до якого первісний кредитор надав боржнику поворотну фінансову допомогу у загальному розмірі 300 000 грн;

- договору про надання фінансової допомоги №б/н від 30.10.2020, відповідно до якого первісний кредитор надав боржнику поворотну фінансову допомогу у загальному розмірі 380 000 грн;

- договору про надання фінансової допомоги №б/н від 11.02.2021, відповідно до якого первісний кредитор надав боржнику поворотну фінансову допомогу у загальному розмірі 270 000 грн;

- договору про надання фінансової допомоги №б/н від 24.02.2021, відповідно до якого первісний кредитор надав боржнику поворотну фінансову допомогу у загальному розмірі 400 000 грн;

- договору про надання фінансової допомоги №080222 від 08.02.2022, відповідно до якого первісний кредитор надав боржнику поворотну фінансову допомогу у загальному розмірі 390 000 грн;

- договору про надання фінансової допомоги №070222 від 07.02.2022, відповідно до якого первісний кредитор надав боржнику поворотну фінансову допомогу у загальному розмірі 65 000 грн;

- договору про надання фінансової допомоги №12122022 від 12.12.2022, відповідно до якого первісний кредитор надав боржнику поворотну фінансову допомогу у загальному розмірі 390 000 грн.

Згідно п. 2 договору для підтвердження переходу прав вимоги до нового кредитора, сторони підписують акт приймання-передачі прав вимоги до боржника в день підписання договору. первісний кредитор відповідає за достовірність та повноту інформації, що надається новому кредитору відносно прав вимоги та будь якої іншої інформації, що є істотною для реалізації новим кредитором прав вимоги.

Первісний та новий кредитори зобов`язані повідомити боржника про відступлення прав вимоги, зазначених в п. 1 договору, протягом 10 календарних днів з дати підписання акту приймання-передачі прав вимоги (п. 3 договору).

За відступлення права вимоги новий кредитор сплачує первісному кредитору грошові кошти в сумі 2845000 грн протягом 2-х років з дати підписання даного договору (п. 4).

У відповідності до ст. 517 ЦК України, первісний кредитор передає новому кредитору інформацію про місцезнаходження первинних документів, що підтверджують право вимоги до боржника, за відповідним актом в день підписання сторонами акту приймання-передачі прав вимоги до боржника (п. 5 договору).

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 28.11.2024 підписано акт приймання-передачі прав вимоги, згідно якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв права вимоги первісного кредитора до боржника за такими документами:

- договором про надання фінансової допомоги №б/н від 14.04.2020, відповідно до якого первісний кредитор надав боржнику поворотну фінансову допомогу у загальному розмірі 650 000 грн;

- договором про надання фінансової допомоги №б/н від 20.10.2020, відповідно до якого первісний кредитор надав боржнику поворотну фінансову допомогу у загальному розмірі 300 000 грн;

- договором про надання фінансової допомоги №б/н від 30.10.2020, відповідно до якого первісний кредитор надав боржнику поворотну фінансову допомогу у загальному розмірі 380 000 грн;

- договором про надання фінансової допомоги №б/н від 11.02.2021, відповідно до якого первісний кредитор надав боржнику поворотну фінансову допомогу у загальному розмірі 270 000 грн;

- договором про надання фінансової допомоги №б/н від 24.02.2021, відповідно до якого первісний кредитор надав боржнику поворотну фінансову допомогу у загальному розмірі 400 000 грн;

- договором про надання фінансової допомоги №080222 від 08.02.2022, відповідно до якого первісний кредитор надав боржнику поворотну фінансову допомогу у загальному розмірі 390 000 грн;

- договором у про надання фінансової допомоги №070222 від 07.02.2022, відповідно до якого первісний кредитор надав боржнику поворотну фінансову допомогу у загальному розмірі 65 000 грн;

- договором про надання фінансової допомоги №12122022 від 12.12.2022, відповідно до якого первісний кредитор надав боржнику поворотну фінансову допомогу у загальному розмірі 390 000 грн.

Первісний кредитор також надав інформацію про місцезнаходження таких документів.

Використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство.

Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20, на які також посилається скаржник в касаційній скарзі).

З моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).

Згідно положень ч.3 ст.45 КУПБ визначено, що заява кредитора повинна містити, зокрема перелік документів, що додаються до заяви.

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Як зазначено раніше, ОСОБА_1 свої кредиторські вимоги обґрунтовує тим, що 28.11.2024 між ОСОБА_2 (первісний кредитор) та ОСОБА_1 (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №28/11/01-2024.

З урахуванням приписів ст. 517 ЦК України, суд вказує, що доказами прав нового кредитора у зобов`язанні є документи, які засвідчують права, що передаються, та інформація, яка є важливою для їх здійснення. Договір про відступлення права вимоги є реальним договором, тому право вимоги виникає і може бути визнано судом лише після передачі документів (як майна) про право вимоги (ч. 1 ст. 517 Цивільного кодексу України).

Передача таких документів має на меті перевірку існування у кредитора права вимагати виконання боржником відповідних обов`язків, а також змісту та обсягу таких обов`язків.

Обставина не передачі новому кредитору документів, які засвідчують права, що передаються, створює певні ризики для нового кредитора, пов`язані із невиконанням боржником своїх зобов`язань на користь саме нового кредитора

Суд зазначає, що задля унеможливлення визнання господарським судом штучної (фіктивної, неіснуючої) кредиторської заборгованості до боржника, на кредитора-фізичну особу, як заявника грошових вимог, покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування у разі виникнення вмотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство юридичної особи щодо обґрунтованості вимог такого кредитора.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Частина шоста статті 91 ГПК України встановлює, що якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

У постанові Верховного Суду від 30.03.2023 у справі № 905/2307/21 (905/496/22) наведено висновок, відповідно до якого тлумачення статті 91 ГПК України свідчить, що наведеною нормою визначено загальні вимоги щодо письмових доказів у справі та врегульовано, що якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Такий наслідок неподання для огляду оригіналу письмового доказу є імперативним, а отже, для підтвердження відповідності копії оригіналу документа сторона спору зобов`язана надати суду для огляду оригінал письмового документа або зазначити про наявність в іншої особи оригіналу цього письмового документа (висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19, постанові Верховного Суду від 03.08.2023 у справі № 910/17281/21, на які посилається скаржник в касаційній скарзі). Судам під час оцінки письмових доказів у справі належить врахувати, що у разі сумнівів в учасника справи чи суду у відповідності поданих одним із учасників справи копій (електронних копій) письмових доказів оригіналу, суд може витребувати у відповідної особи оригінали цих доказів, неподання яких зумовлює наслідком неврахування їх судом як доказів у справі.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у справі №925/1287/24 від 10.07.2025, ухваленої за подібних правовідносин.

У заяві про грошові вимоги до боржника ОСОБА_1 зазначив, що оригінали договорів про надання фінансової допомоги знаходяться у боржника та у АТ «Укргазбанк».

Боржником у повідомленні та представником у судовому засіданні категорично не визнається укладення між ОСОБА_2 та ТОВ СПЕЦКОМУНТЕХ договорів про надання фінансової допомоги та наявність будь-яких зобов`язань за ними. Зазначив про відсутність оригіналів договорів про надання фінансової допомоги.

У клопотанні від 09.07.2026 ОСОБА_1 зазначив про передачу первісним кредитором ОСОБА_2 договорів про надання фінансової допомоги до Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Тернопільській й області в рамках кримінального провадження №42024032010000254.

Ухвалою суду від 02.09.2026 клопотання ОСОБА_1 від 09.07.2026 про витребування доказів задоволено. Вирішено звернутися до Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Тернопільській й області (вул. Валова, 11, м. Тернопіль) щодо отримання інформації про наявність (відсутність) оригіналів в межах кримінального провадження №42024032010000254 таких документів: договорів про надання фінансової допомоги, укладених між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Спецкомунтех, №б/н від 14.04.2020 на суму 650000 грн, №б/н від 20.10.2020 на суму 300000 грн, №б/н від 30.10.2020 на суму 380000 грн, №б/н від 11.02.2021 на суму 270000 грн, №б/н від 24.02.2021 на суму 400000 грн, №080222 від 08.02.2022 на суму 390000 грн, №070222 від 07.02.2022 на суму 65000 грн, №12122022 від 12.12.2022 на суму 390000 грн та платіжних документів про перерахування коштів на їх виконання. У разі наявності оригіналів, витребувано у Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Тернопільській й області (вул. Валова, 11, м. Тернопіль) належним чином засвідчені копії документів за умови надання дозволу на їх розкриття сторонам господарського справи: договорів про надання фінансової допомоги, укладених між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Спецкомунтех, №б/н від 14.04.2020 на суму 650000 грн, №б/н від 20.10.2020 на суму 300000 грн, №б/н від 30.10.2020 на суму 380000 грн, №б/н від 11.02.2021 на суму 270000 грн, №б/н від 24.02.2021 на суму 400000 грн, №080222 від 08.02.2022 на суму 390000 грн, №070222 від 07.02.2022 на суму 65000 грн, №12122022 від 12.12.2022 на суму 390000 грн та платіжних документів про перерахування коштів на їх виконання. Витребувано у ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) оригінали: договору про відступлення права вимоги №28/11/01-2024 від 28.11.2024, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; акту приймання-передачі від 28.11.2024 за договором №28/11/01-2024 про відступлення права вимоги від 28.11.2024.

29.09.2026 на адресу суду надійшла відповідь ГУ НП в Тернопільські області, згідно якої зазначає про відсутність в межах кримінального провадження договорів про надання фінансової допомоги, укладених між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Спецкомунтех, №б/н від 14.04.2020 на суму 650000 грн, №б/н від 20.10.2020 на суму 300000 грн, №б/н від 30.10.2020 на суму 380000 грн, №б/н від 11.02.2021 на суму 270000 грн, №б/н від 24.02.2021 на суму 400000 грн, №080222 від 08.02.2022 на суму 390000 грн, №070222 від 07.02.2022 на суму 65000 грн, №12122022 від 12.12.2022 на суму 390000 грн. В той же час, повідомляє про наявність оригіналів документів на перерахування коштів на їх виконання, а саме:

- платіжної інструкції на переказ готівки №TR.8299430.52357.10924 від 12.12.2022,

- заяви на переказ готівки №TR.8299430.18399.10924 від 02.05.2022,

- заяви на переказ готівки №8642_5 від 08.02.2022,

- заяви на переказ готівки №10924_5 від 24.02.2021,

- заяви на переказ готівки №10924_2 від 11.02.2021,

- заяви на переказ готівки №10924_21 від 30.10.2020,

- заяви на переказ готівки №10924_3 від 20.10.2020.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 73 ГПК України).

Верховний Суд у постановах від 19.01.2022 у справі № 922/1246/21, від 19.10.2023 у справі №914/249/21 виснував, що незалежно від того чи документ викладений на папері чи в електронному документі, він повинен бути підписаний. Сторони можуть домовитись укласти договір у певній формі, тоді він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми. Пропозиція укласти договір повинна містити істотні умови договору, вона повинна бути відправлена від сторони, яка пропонує укласти договір, а також виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Правовідносини - одна з основоположних категорій права, структуру якої складають: учасники або суб`єкти правовідносин (особи, які беруть участь у правовідносинах); об`єкти правовідносин (немайнове або майнове благо, стосовно якого виникає певний зв`язок між суб`єктами правовідносин); зміст правовідносин (суб`єктивні цивільні права та суб`єктивні цивільні обов`язки їх учасників). Існування правовідносин неможливе за відсутності одного (або декількох) зі складових елементів їх структури.

Договір є однією з підстав виникнення правовідносин. Договір установлює суб`єктний склад конкретних правовідносин, а також їх зміст. При цьому визначення предмета договору (об`єкта, з приводу якого такий договір укладається) у його змісті виступає обов`язковою умовою для породження обумовлених договором правових наслідків.

Договір як універсальний регулятор приватних відносин, покликаний забезпечити їх регулювання та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення приватних прав та обов`язків.

Враховуючи відсутність в матеріалах кримінального провадженні та у матеріалах даної справи первинних документів, які стали підставою для укладення договору, зокрема оригіналів договорів про надання фінансової допомоги, укладених між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Спецкомунтех №б/н від 14.04.2020 на суму 650000 грн, №б/н від 20.10.2020 на суму 300000 грн, №б/н від 30.10.2020 на суму 380000 грн, №б/н від 11.02.2021 на суму 270000 грн, №б/н від 24.02.2021 на суму 400000 грн, №080222 від 08.02.2022 на суму 390000 грн, №070222 від 07.02.2022 на суму 65000 грн, №12122022 від 12.12.2022 на суму 390000 грн та неподання їх ОСОБА_1 , суд позбавлений можливості оцінити досягнення згоди первісного кредитора та боржника щодо істотних умов договору, що є обов`язковим в силу ст. 638 ЦК України, відповідно унеможливлює надання правової оцінки вказаним договорам як в цілому, так і їх окремих положень та унеможливлює встановлення виникнення у ОСОБА_1 , як нового кредитора, права вимоги до боржника відповідно за договором про відступлення права вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Частиною 2 ст. 642 ЦК України унормовано, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

За частинами 1 та 4 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до підпункту 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).

Договір поворотної фінансової допомоги за своєю правовою природою є договором позики, а тому під час вирішення спору потрібно керуватися положеннями ЦК України, що регулюють правовідносини, які виникли з договору позики.

Кваліфікація поворотної фінансової допомоги як позики сама по собі не вирішує питань про укладення конкретного договору, додержання його письмової форми, суму та строк повернення коштів. Ці обставини встановлюються на підставі доказів у кожній справі.

Згідно з положеннями статті 1046 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1047 ЦК України також передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

У постанові Верховного Суду від 09.08.2023 у справі № 755/16831/19 суд зауважив, що:

- по своїй юридичній сутності договір позики грошових коштів є реальним договором, і для його укладення необхідна наявність двох юридичних фактів: а) домовленість між сторонами стосовно істотних умов договору; б) передача (сплата) коштів позикодавцем позичальнику;

- законодавець імперативно в частині першій статті 1047 ЦК визначив необхідність вчинення в письмовій формі договору позики грошових коштів у разі якщо позикодавцем є юридична особа;

- розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видає боржник (позичальник) кредитору (позикодавцю) за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми. Розписка не є формою договору, а може лише підтверджувати укладення договору позики. По своїй суті розписка позичальника є тільки замінником письмової форми договору позики, оскільки вона підписується тільки позичальником;

- вказівка призначення платежу при перерахунку коштів на картку, з урахуванням принципу розумності, не може бути кваліфікована як дотримання письмової форми (єдиний документ, чи декілька документів, розписка чи інший документ), що підтверджує домовленість про отримання грошей в позику та умови такої позики, оскільки призначення платежу вказує особа, яка перераховує грошові кошти. Дійсно, в певних випадках в приватному праві призначення платежу може мати значення, наприклад при визначенні того, яке грошове зобов`язання погашається, але не для підтвердження укладення певного договору.

Із досліджених копій платіжних документів, поданих ГУ НП в Тернопільській області, слідує, що ТОВ Спецкомунтех через ОСОБА_3 на банківський рахунок боржника ТОВ Спецкомунтех вносилися грошові кошти з призначенням платежу «Надання поворотно-фінансової допомоги згідно договору …».

В той же час, за наявності призначення платежу в них, водночас за відсутності оригіналів договорів про надання фінансової допомоги №б/н від 14.04.2020, №б/н від 20.10.2020, №б/н від 30.10.2020, №б/н від 11.02.2021, №б/н від 24.02.2021, №080222 від 08.02.2022, №070222 від 07.02.2022, №12122022 від 12.12.2022, неможливо встановити істотні умови цих договорів та виникнення відповідних зобов`язань в цілому.

Схожа правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №925/1287/24 від 10.07.2025.

Боржником у повідомленні та представником у судовому засіданні категорично не визнається укладення між ОСОБА_2 та ТОВ СПЕЦКОМУНТЕХ договорів про надання фінансової допомоги та наявність будь-яких зобов`язань за ними.

Тому, з урахуванням викладеного вище, до розгляду грошових заявника вимог має бути беззаперечно застосований підвищений стандарт доказування, грошові вимоги підлягають ретельній перевірці судом з використанням засобів доказування, передбачених нормами ГПК України, в тому числі й інших, не первинних документів, складання яких передбачено законодавством або є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту.

Визнання господарським судом вимог певного кредитора породжує відповідні правові наслідки, що впливають на права інших кредиторів цього боржника у процедурі банкрутства.

Задля унеможливлення загрози визнання господарським судом фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, на кредитора-фізичну особу, як заявника грошових вимог, яка підтверджується борговою розпискою, покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування у разі виникнення вмотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство юридичної особи щодо обґрунтованості вимог такого кредитора.

Тож, у разі вмотивованих сумнівів щодо реальності (дійсності) такої заборгованості, обґрунтування грошових вимог до боржника самим лише договором позики та/або борговою розпискою у справі про банкрутство може бути недостатнім.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01.11.2023 у справі №754/2295/22 зазначено, що договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або речей, у разі відсутності цієї істотної умови договір вважається неукладеним. Сам по собі факт підписання сторонами тексту договору, без передачі грошей або речей, не породжує у майбутнього позичальника обов`язку повернути обумовлену угодою суму грошей або кількість визначених родовими ознаками речей.

Таким чином, факт отримання позичальником грошових коштів, момент їх отримання (як певний проміжок часу) є обов`язковою та істотною умовою договору позики, яку повинен встановити суд у справах цієї категорії, оскільки саме по собі укладення договору свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду при вирішенні правової проблеми щодо застосування визначеної статтею 204 ЦК України презумпції правомірності правочину у поєднанні з положеннями Кодексу України з процедур банкрутства, що регулюють порядок розгляду заяв кредиторів з їх грошовими вимогами до боржника, у постанові від 01.03.2023 у справі №902/221/22 зауважив, що господарському суду під час розгляду заяви кредитора з відповідними грошовими вимогами до боржника варто керуватися не лише засадами належності та допустимості доказів (статті 76, 77 ГПК України), а й враховувати достатність (повноту та всебічність) поданих доказів, взаємозв`язок їх сукупності, що дозволяє суду зробити достовірний висновок про існування заборгованості за борговою розпискою (договором позики).

У разі ж ненадання зазначеним кредитором сукупності необхідних доказів на обґрунтування своїх вимог, зокрема щодо підтвердження реальності грошового зобов`язання, господарський суд відмовляє у визнанні таких вимог.

Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України 29.12.2017 №148 (далі - Положення), визначено порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі - підприємства), органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі - установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі - фізичні особи - підприємці) (далі разом у тексті - суб`єкти господарювання), фізичними особами.

Згідно абзацу першого пункту 25 Положення приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером (додаток 2), підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання.

Про приймання установами/підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства. Використання печатки установою/підприємством не є обов`язковим (абзац другий пункту 25 Положення).

В той же час, судом встановлено відсутність підтверджуючих документів, які б свідчили про внесення готівки ОСОБА_2 на рахунок боржника, як і не містять доказів уповноваження внесення готівки на рахунок боржника від імені директора ТОВ Спецкомунтех Бухаровим М.В., зокрема довіреність, доручення тощо.

Таким чином, недоведеним є факт виникнення між ОСОБА_2 та боржником боргових правовідносин.

При цьому суд зазначає, що посилання в призначеннях платежу у платіжних документах на надання поворотно-фінансової допомоги не може бути доказом передачі грошових коштів ТОВ Спецкомунтех через його директора Бухарова М.В., оскільки передача грошових коштів може бути підтверджена належними та допустимими доказами та не може доводитися лише поясненнями сторони.

Суд звертає увагу, що тягар доведення наявності вимог до боржника належними та допустимими доказами покладається саме на кредитора.

У контексті наведеного суд відзначає, що за змістом статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Обставина, про яку стверджує сторона, підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 08.11.2023 у справі № 16/137б/83б/22б (910/12422/20)).

Аналогічний стандарт доказування застосувала Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює потребу співставлення судом доказів. Отже, з введенням у дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Виходячи з принципу диспозитивності та змагальності господарського судочинства, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги, та несе ризик настання наслідків, пов`язаних із недоведенням обґрунтованості таких вимог.

З огляду на вищевикладене, принцип підвищеного стандарту доказування при звернення кредитора з грошовими вимогами у справі про банкрутство, оцінивши подані ОСОБА_1 докази на підтвердження існування грошового зобов`язання у боржника у сукупності, оскільки матеріали заяви не містять належних та допустимих доказів передачі грошових коштів ОСОБА_2 боржнику ТОВ Спецкомунтех за договорами про надання фінансової допомоги, у тому числі через його директора ОСОБА_3 , доказів передачі оригіналів документів, які підтверджують право вимоги за основним зобов`язанням ОСОБА_2 щодо права вимоги до боржника, а також з огляду на порядок розподілу між сторонами тягаря доказування у господарському процесі, де обов`язком кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування простроченого непогашеного грошового зобов`язання боржника, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про грошові вимоги до ТОВ Спецкомунтех в сумі 2 845 000,00 грн через їх недоведеність.

Керуючись ст.ст. 45-48 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 19.05.2026 з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкомунтех.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України.

Ухвали суду підлягають оскарженню до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст ухвали складений та підписаний 09.11.2026.

Суддя С. В. Бідюк

Часті запитання

Який тип судового документу № 141303243 ?

Документ № 141303243 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 141303243 ?

Дата ухвалення - 02.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141303243 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141303243 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141303243, Господарський суд Волинської області

Судове рішення № 141303243, Господарський суд Волинської області було прийнято 02.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.

Судове рішення № 141303243 відноситься до справи № 903/307/26

Це рішення відноситься до справи № 903/307/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141303242
Наступний документ : 141344163