Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"02" листопада 2026 р. Cправа № 6/10-570(902/679/26)
Господарський суд Вінницької області у складі
головуючого судді Лабунської Т.І.,
за участю: секретаря судового засідання - Марчук А.П.
позивача - Мензаренка Ю.М. (в режимі ВКЗ)
представника ТОВ "ІНВЕСТБУД-В" - Стороженка С.С.
представника ТОВ "Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2" - Колісника Б.О. (в режимі ВКЗ)
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Вінницький підшипниковий завод" (вул. Зулінського,46, м. Вінниця, 21022, код 00232704)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Централізована резервна компанія" (вул. Львівська, буд. 22, прим. 12, м. Київ, 03115, код 32717510)
до: фізичної особи - підприємця Петрука Володимира Афанасійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТБУД-В" (вул. Шимка Максима, буд. 38, м. Вінниця, 21034, код 45070607)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2" (вул. Лесі Українки, буд. 6Б, селище Десна, Вінницький рн., Вінницька обл., 23240, код 34325039)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЗЕРНОТРЕЙДИНГ" (вул. Зрошувальна, буд. 5, м. Київ, 02099, код 40168815)
про витребування нерухомого майна
в межах справи № 6/10-570
за заявою: Дочірнього підприємства "Інтер-Донбас" (84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Мініна і Пожарського, буд. 134)
до: Відкритого акціонерного товариства "Вінницький підшипниковий завод" (21022, м. Вінниця, вул. Зулінського,46)
про банкрутство
В С Т А Н О В И В :
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 6/10-570 за заявою ДП "Інтер-Донбас" про банкрутство ВАТ "Вінницький підшипниковий завод".
Провадження у справі знаходиться на стадії ліквідаційної процедури, ліквідатором є арбітражний керуючий Мензаренко Ю.М.
20.05.2026 до суду від ВАТ "Вінницький підшипниковий завод" надійшла позовна заява до ТОВ "Централізована резервна компанія", ФОП Петрука Володимира Афанасійовича, ТОВ "ІНВЕСТБУД-В", ТОВ "Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2", ТОВ "УКРЗЕРНОТРЕЙДИНГ" з наступними вимогами:
1) Витребувати від ТОВ "ЦЕНТРАЛІЗОВАНА РЕЗЕРВНА КОМПАНІЯ" (код 32717510) на користь ВАТ «Вінницький підшипниковий завод» (код 00232704) наступне нерухоме майно:
-адміністративно-побутовий корпус під літерою "В" загальною площею 10 263,l кв.м., реєстраційне посвідчення на нерухоме майно 7/100 часток будівель від 26.06.2007 року видане на підставі договору від 11.05.2007 р., за адресою: м. Вінниця, Тарногродського, будинок 46, корпус 44.;
- будівля ангару 2-го відділу лід літерою "Ю" загальною площею 382,9 кв.м. реєстраційне посвідчення на нерухоме майно 1/250 часток будівель від 26.06.2007 року видане на підставі договору від 11.05.2007 р., за адресою: м. Вінниця, Тарногродського, будинок 46, корпус 51;
2) Витребувати від Фізичної особи Петрук Володимира Афанасійовича , (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Позивача ВАТ «Вінницький підшипниковий завод» (код 00232704) наступне нерухоме майно: гараж з майстернями (реєстраційний номер майна 27075308), за адресою: м. Вінниця, Тарногродського, будинок 46, корпус 49. Загальна площа 791,6 кв.м.;
3) Витребувати від ТОВ «ІНВЕСТБУД-В» (код 45070607) на користь Позивача ВАТ «Вінницький підшипниковий завод» (код 00232704) наступне нерухоме майно: приміщення головного корпусу літ. «А» площею 133416,42 кв.м, частину побутового корпусу №2 літ.Б2, загальною площею 6183,4 кв.м., блок очисних споруд літ. «М» площею 3497,1 кв.м, будівля пожежогасіння (БОС, 2 посудини на 50 м куб.) літ. «Н» площею 46,4 кв.м; склад реагентів літ. «О» площею 151,7 кв.м, будівля складів капітального будівництва і спалювання сміття літ. «П» площею 347,4 кв.м., склад стиснених газів літ. «Я» площею 61,3 кв.м; будівля тарного зберігання та хімікатів літ. №1 площею 840,7 кв.м; будівлю ПММ №2 площею 46,4 кв.м; будівля регенерації масел №3 площею 1004,5 кв.м.; будівля котельні літ. №5 площею 3901,6 кв.м; будівля дільниці водогону та каналізації №6 площею 153,9 кв.м; будівля дільниці капремонту №93 площею 413,7 кв. м.; будівля 2-го поверху РБЦ №94 площею 103,6 кв.м.; пост охорони №13 площею 7,9 кв.м; будівлю водоочистки літ. №20 площею 1813,0 кв.м.; червоний куточек; мехмайстерні; склади РБЦ літ. №28 площею 229,4 кв.м.; мехмайстерні транспортного цеху літ. №32 площею 1029,0 кв.м., яке є складовою частиною нерухомого майна з реєстраційним номером 1453779005101, за адресою: вулиця Зулінського Сергія (вулиця Тарногродського), будинок 46;
4) Витребувати від ТОВ «ВІННИЦЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ № 2» (код 34325039) на користь Позивача ВАТ «Вінницький підшипниковий завод» (код 00232704) наступне нерухоме майно: будівлю енергоблоку літ. «Л», загальною площею 162,1 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1453779005101 в складі якого находиться будівля енергоблоку літ. «Л», за адресою: вулиця Зулінського Сергія (вулиця Тарногродського), будинок 46;
5) Витребувати від ТОВ "Укрзернотрейдинг" (код 40168815) на користь Позивача ВАТ «Вінницький підшипниковий завод» (код 00232704) наступне нерухоме майно:
-будівлю алмазно - образивного цеху під літерою "№4" загальною площею 4 114,2 кв.м., реєстраційний номер майна 1573417805101, за адресою: вулиця Зулінського Сергія; (вулиця Тарногродського), будинок 46, корпус 50;
-механіко - монтажний цех під літерою "Е" загальною площею 2 304,9 кв.м., реєстраційний номер майна 1537582505101, за адресою: м. Вінниця, вулиця Зулінського Сергія (вулиця Тарногродського), будинок 46, корпус 52.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.05.2026 (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 6/10-570(902/679/26), вказаний позов передано на розгляд судді Лабунській Т.І.
Ухвалою суду від 30.06.2026 відкрито провадження у справі № 6/10-570(902/679/26). Вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання у справі призначено на 03.08.2026.
10.07.2026 до суду від ТОВ «ІНВЕСТБУД-В» надійшов відзив на позовну заяву та заява про застосування стркоів позовної давності.
15.07.2026 до суд у від позивача надійшла відповідь на відзив ТОВ «ІНВЕСТБУД-В» та відзив на заяву про застосування строку позовної давності.
17.07.2026 до суду від ТОВ «ВІННИЦЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ № 2» надійшов відзив на позовну заяву та заява про застосування стркоу позовної давності.
28.07.2026 до суду від позивача надійшла заява про відмову від позову в частині позовних вимог до ТОВ "ІНВЕСТБУД-В" та закриття провадження у справі в цій частині.
03.08.2026 судове засідання не відбулося, у зв`язку з оголошенням сигналу "Повітряна тривога" на території Вінницької області.
Ухвалою суду від 04.08.2026 судове засідання у справі № 6/10-570(902/679/26) призначено на 17.08.2026.
10.08.2026 до суду від ФОП Петрука В.А. надійшла заява про застосування строку позовної давності.
В судове засідання на визначену дату з`явився представник позивача (в режимі відеоконференції), який просив прийняти відмову позивача від позову в частині вимог до ТОВ "ІНВЕСТБУД-В" та закрити провадження в цій частині, в іншій частині позов підтримав та просив суд його задовольнити.
Представники ТОВ "ІНВЕСТБУД-В" та ТОВ "Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2" посили відмовити в задоволенні позову.
Представник ФОП Петрука В.А., в судове засідання не з"явився, незважаючи на те, що про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним в матеріалах справи.
Представник ТОВ "Централізована резервна компанія" в судове засідання не з"явився.
Згідно відомостей з сайту АТ "Укрпошта" розділу відстеження відправлень,ухвала суду від 04.08.2026, яка направлялася відповідачу за адресою, вказаною в позовній заяві, що відповідає адресі, вказаній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - вул. Львівська, буд. 22, прим. 12, м. Київ, 03115, повернуто відправнику із відміткою поштового відділення " закінчення встановленого терміну зберігання".
Представник ТОВ "УКРЗЕРНОТРЕЙДИНГ" в судове засідання не з"явився.
Згідно відомостей з сайту АТ "Укрпошта" розділу відстеження відправлень,ухвала суду від 04.08.2026 яка направлялася відповідачу за адресою, вказаною в позовній заяві, що відповідає адресі, вказаній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - вул. Зрошувальна, буд. 5, м. Київ, 02099, код 40168815, повернуто відправнику із відміткою поштового відділення " "одержувач відсутній за вказаною адресою".
Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Крім того, суд зазначає, що ухвали суду у даній справі офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua та знаходяться у вільному доступі.
За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про дату, час та місце судового слухання, але відповідачі не скористались правом на участь у судовому засіданні.
Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд враховує, що неявка сторін чи їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи.
В судовому засіданні 17.08.2026 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та проголосив вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши заяву позивача № б/н від 28.07.2026 про відмову від позову в частині вимог до ТОВ "ІНВЕСТБУД-В" та закриття провадження у справі в цій частині, дослідивши матеріали справи та надавши оцінку поданій заяві, суд враховує таке.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитись від позову (всіх або частини позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно із ч. 1, 2, 3 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Судом установлено, що заява про відмову від позову підписана ліквідатором ТОВ "Вінницький підшипниковий завод", повноваження якого на підписання відповідного клопотання не обмежені.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Таким чином, оскільки позивач відмовився від позову в частині вимог ТОВ "ІНВЕСТБУД-В" та відмову прийнято судом, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі № 6/10-570(902/679/26) в частині позовних вимог до ТОВ «ІНВЕСТБУД-В» про витребування майна.
Разом з тим суд роз`яснює позивачу, що ч. 3 ст. 231 ГПК України визначено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
З огляду на викладене, керуючись п. 1 ч. 2 ст. 46, ч.1 ст. 191 та п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України, суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову та закрити провадження у справі 6/10-570(902/679/26) в частині позовних вимог до ТОВ «ІНВЕСТБУД-В» про витребування майна.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що предметом розгляду у справі залишаються позовні вимоги до ТОВ "Централізована резервна компанія", ФОП Петрука Володимира Афанасійовича, ТОВ "Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2", ТОВ "УКРЗЕРНОТРЕЙДИНГ".
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, встановив наступні обставини.
Позов мотивовано тим, що під час підготовки звіту, за весь час ліквідаційної процедури у 2025-2026 для подачі цього звіту та ліквідаційного балансу банкрута ВАТ «Вінницький підшипниковий завод» до Господарського суду для затвердження, встановлено факт безоплатного відчуження майна боржника ВАТ «Вінницький підшипниковий завод» та порушення умов плану санації під час проведення процедури санації боржника ВАТ «Вінницький підшипниковий завод» у 2003.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 07.10.2002 у справі № 6/10-570 про банкрутство ВАТ "Вінницький підшипниковий завод" відкрито процедуру санації ВАТ "Вінницький підшипниковий завод", керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Прокопенка Володимира Володимировича.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 03.03.2003 у справі № 6/10-570 про банкрутство ВАТ "Вінницький підшипниковий завод" звільнено від виконання повноважень керуючого санацією ВАТ "Вінницький підшипниковий завод" арбітражного керуючого Прокопенка В.В., керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Іванченко Ольгу Василівну.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 27.05.2003 у справі № 6/10-570 про банкрутство ВАТ "Вінницький підшипниковий завод" затверджено план санації ВАТ "Вінницький підшипниковий завод".
Планом санації передбачалось отримання коштів від продажу майна на санаційний рахунок боржника ВАТ "Вінницький підшипниковий завод".
Протягом процедури санації було укладено договір № б/н від 19.12.2003 купівлі продажу нерухомого майна між боржником ВАТ "Вінницький підшипниковий завод" та інвестором ДП "Вінницький підшипниковий завод" ВАТ "Ремонтно-механічні майстерні".
Інвестор ДП "Вінницький підшипниковий завод" ВАТ "Ремонтно-механічні майстерні" не виконав умов плану санації ВАТ «Вінницький підшипниковий завод», кошти боржнику не перераховані та вимоги кредиторів 3-й та 4-й черги не погасив.
Інвестор ДП «Вінницький підшипниковий завод» ВАТ «Ремонтно-механічні майстерні» набув право власності на виробничі площі "Вінницький підшипниковий завод" - на нерухоме майно, що підтверджується укладеним 19 грудня 2003 керуючим санацією Іванченко О.В. договором продажу нерухомого майна в санації ВАТ «Вінницький підшипниковий завод» та виданим 19.02.2004 реєстраційним посвідченням КП БТІ м. Вінниці про право власності на нерухоме майно та реєстрацією у реєстровій книзі № 5 додаткова за реєстровим № 364.
Боржник ВАТ "Вінницький підшипниковий завод" уклавши з інвестором договір купівлі продажу та підписавши акти прийому передачі майна (що дало інвестору можливість зареєструвати право власності на нерухоме майно копія реєстраційного свідоцтва, виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку. Таким чином інвестор, зміг набути права власності на майно боржника раніше встановленого строку.
Оскільки тільки за виконанням умов та зобов`язань, передбачених планом санації підставою для набуття права власності були б докази інвестора (у разі їх здійснення) про погашення вимог конкурсних кредиторів 3-й та 4-й черзі, станом на теперішний час ці вимоги не погашені.
Інвестору боржника ДП «Вінницькій підшипниковий завод» ВАТ Ремонтно-механічні майстерні» за договором № б/н від 19.12.2003 було безоплатно продано майно площею 178 567,72 м.кв.
Постановою Господарського суду Вінницької області від 15 липня 2004 по справі № 6/10-570 припинено процедуру санації боржника ВАТ "Вінницький підшипниковий завод". Боржника ВАТ "Вінницький підшипниковий завод" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Причина припинення санації це закінчення строку санації 07 квітня 2004 та неможливістю подальшого продовження процедури санації що позбавило можливість погасити заборгованість перед конкурсними та поточними кредиторами.
На дату вводу ліквідаційної процедури реєстр вимог кредиторів не змінився та загальна сума вимог конкурсних кредиторів, які визнані ухвалою господарського суду Вінницької області від 9-12.04.2002 по справі № 6/10-570 складала 12 617 014,28 грн.
Ліквідатор вказує, що майно, наведено в позовній заяві вибуло з власності боржника після відкриття провадження у справі про банкрутство безоплатно. Та не повернуто попереднім ліквідатором до ліквідаційної маси банкрута ВАТ "Вінницький підшипниковий завод" на виконання постанови Господарського суду Вінницької області від 15.07.2004 в межах справи № 6/10-570 про банкрутство боржника ВАТ "Вінницький підшипниковий завод".
В позовній заяві зазначено, що на даний час майно банкрута ВАТ "Вінницький підшипниковий завод" знаходиться у власності юридичних осіб, а самt:
У власності ТОВ "ЦЕНТРАЛІЗОВАНА РЕЗЕРВНА КОМПАНІЯ" з 11.05.2007 знаходиться наступне нерухоме майно:
- адміністративно-побутовий корпус під літерою "В" загальною площею 10 263,l кв.м., реєстраційне посвідчення на нерухоме майно 7/100 часток будівель від 26.06.2007 року видане КП «Вінницьке обласне БТІ» на підставі договору від 11.05.2007 р., за адресою: м. Вінниця, Тарногродського, будинок 46, корпус 44.;
- будівля ангару 2-го відділу лід літерою "Ю" загальною площею 382,9 кв.м. реєстраційне посвідчення на нерухоме майно 1/250 часток будівель від 26.06.2007 року видане КП «Вінницьке обласне БТІ» на підставі договору від 11.05.2007 р., за адресою: м. Вінниця, Тарногродського, будинок 46, корпус 51;
У власності Петрук Володимира Афанасійовича (РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ), гараж з майстернями (реєстраційний номер майна 27075308), за адресою: АДРЕСА_2 . Загальна площа 791,6 кв.м., придбане за договором купівлі продажу №848 від 21.04.2009 посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Посвятенко Ю.Д.
У власності ТОВ «ВІННИЦЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ № 2» (код 34325039) з 13.09.2021 знаходиться будівля енергоблоку літ. «Л», загальною площею 162,1 кв.м. (Будівля енергоблоку літ. «Л», загальною площа зменшена з 2474,1 кв.м. до 162,1 кв.м. Будівля енергоблоку літ. «Л» є складовою частиною нерухомого майна за реєстраційним номером 1453779005101)
У власності ТОВ "Укрзернотрейдинг" (код 40168815) з 05.08.2020 знаходиться нерухоме майно: -будівля алмазно - образивного цеху під літерою "№4" загальною площею 4 114,2 кв.м.; -механіко - монтажний цех під літерою "Е" загальною площею 2 302,3 кв.м.;
Враховуючи наведене, ліквідатор вказує, що витребування майна з чужого володіння у власність банкрута ВАТ "Вінницький підшипниковий завод" є необхідним етапом для захисту цивільних прав та інтересів боржника і його кредиторів. Оскільки майно було відчужене безоплатно та з порушенням плану санації, право на володіння ним не перейшло до покупця законним шляхом.
Витребування майна з чужого незаконного володіння, є належним способом усунення наслідків правопорушення, що забезпечить правові підстави для витребування майна з чужого незаконного володіння на користь банкрута ВАТ «Вінницькій підшипниковий завод» для задоволення вимог кредиторів».
У відзиві ТОВ "Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2" вказано, що позов про витребування на користь позивача будівлі енергоблоку літ. «Л», загальною площею 162,1 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1453779005101, не підлягає задоволенню з наступних підстав:
1) Правова підстава (договір) набуття первинним власником права власності на майно є дійсною (чинною).
Договір б/н від 19.12.2003 купівлі-продажу нерухомого майна між ВАТ «Вінницький підшипниковий завод» в особі керуючого санацією Іванченко Ольгою Василівною та інвестором Дочірнім підприємством «Вінницький підшипниковий завод» ВАТ «Ремонтно-механічні майстерні», згідно якого в тому числі було придбано спірне майно (будівлі енергоблоку літ. «Л», загальною площею 162,1 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1453779005101) недійсним не визнаний, а тому правові підстави для переходу права власності ВАТ «Вінницький підшипниковий завод» до первинного набувача Дочірнього підприємства «Вінницький підшипниковий завод» ВАТ «Ремонтно-механічні майстерні» не відпали.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).
Та обставина, що ДП «Вінницький підшипниковий завод» ВАТ «Ремонтно-механічні майстерні» не сплатило кошти за придбане по Договору від 19.12.2003 жодним чином не призводить до визнання такого договору недійсним.
2) Добросовісність ТОВ «Вінницький комбінат хлібопродуктів №2» як набувача будівлі енергоблоку літ. «Л» та оплатність придбання зазначеного майна.
Будівлю енергоблоку у складі цілісного майнового комплексу першопочатково було продано ВАТ «Вінницький підшипниковий завод» в особі керуючого санацією Іванченко Ольгою Василівною на підставі Договору від 19.12.2003 на користь Дочірнього підприємства «Вінницький підшипниковий завод» ВАТ «Ремонтно-механічні майстерні».
ДП «Вінницький підшипниковий завод» ВАТ «Ремонтно- механічні майстерні» на підставі договору купівлі-продажу нерухомого від 07.09.2004 року в подальшому будівлю енергоблоку літ. «Л», загальною площею 2474,10 кв.м. (13.09.21р. площу змінено до 162,1 кв.м.), продало ТОВ «Вінницька підшипникова компанія».
06.02.2018 на аукціоні в ліквідаційній процедурі ТОВ «Вінницька підшипникова компанія» будівлю енергоблоку літ. «Л», загальною площею 2474,10 кв.м. (в подальшому площу змінено до 162,1 кв.м.) було продано ПП «Демппродторг».
На підставі договору міни №8027 від 26.12.2019 власником будівлі енергоблоку літ. «Л», загальною площею 2474,10 кв.м. (в подальшому площу змінено до 162,1 кв.м.) стала фізична особа-підприємець Гюмюшлю Георгій Іванович.
І лише 10.03.2020 власником будівлі енергоблоку літ. «Л», загальною площею 2474,10 кв.м. (в подальшому площу змінено до 162,1 кв.м.) стало ТОВ «Вінницький комбінат хлібопродуктів №2» на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 10.03.2020 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельником І.А. та зареєстрованого в реєстрі за №1418.
Тобто ТОВ «Вінницький комбінат хлібопродуктів №2» після первинного продажу будівлі енергоблоку літ. «Л» є 5 (п`ятим) власником (набувачем) і при купівлі 10.03.2020 року зазначеного нерухомого майна не знало та не могло жодним чином знати про порушення, які мали місце ще 19.12.2003 року під час первинного продажу вказаного майна на користь Дочірнього підприємства «Вінницький підшипниковий завод» ВАТ «Ремонтно-механічні майстерні».
Однак про порушення під час первинного продажу, які мали місце 19.12.2003, та після такого продажу відбулася зміна ще 4 власників, ТОВ «Вінницький комбінат хлібопродуктів №2» об`єктивно було позбавлене можливості встановити обставини порушень під час продажу майна в процесі процедури банкрутства ВАТ «Вінницький підшипниковий завод».
Вказану будівлю енергоблоку літ. «Л», площею 2474 кв.м., ТОВ «Вінницький комбінат хлібопродуктів №2» придбало за оплатним договором купівлі продажу.
Отже, ТОВ «Вінницький комбінат хлібопродуктів №2» є добросовісним набувачем та придбало зазначену нежитлову будівлю енергоблоку площею 2474,1 кв.м., реєстраційни номер об"єкта нерухомого майна 1453779005101 на підставі оплатного договору, а тому підстави для задоволення позову ВАТ "Вінницький підшипниковий завод" та витребування зазначеного нерухомого майна відсутні.
У відповіді позивача на відзив ТОВ «Вінницький комбінат хлібопродуктів №2» вказано, що позивач ВАТ "Вінницький підшипниковий завод" незгоден з отриманим відзивом з огляду на те, що витребування майна від кінцевого власника (віндикаційний позов) є можливим на підставі ч. 4 ст. 388 ЦК України, відповідно до якої якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Майно було відчужене безоплатно тобто вибуло з власності боржника після відкриття провадження у справі про банкрутство та не повернуто попереднім ліквідатором до ліквідаційної маси банкрута ВАТ "Вінницький підшипниковий завод" на виконання постанови Господарського суду Вінницької області від 15.07.2004 в межах справи № 6/10-570 про банкрутство боржника ВАТ "Вінницький підшипниковий завод".
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив із наступного.
Матеріали справи свідчать, що ухвалою Господарського суду Вінницької області від 29.12.2001 року порушено справу № 6/10-570 про банкрутство ВАТ "Вінницький підшипниковий завод" .
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 27.05.2003 у справі № 6/10-570 про банкрутство ВАТ "Вінницький підшипниковий завод" затверджено план санації ВАТ "Вінницький підшипниковий завод".
Станом на дату порушення справи про банкрутство ВАТ "Вінницький підшипниковий завод" та дату відкриття процедури санації нерухоме майно боржника складалося з майна зареєстрованого за боржником ВАТ "Вінницький підшипниковий завод" на підставі:
- Свідоцтва про право власності на будівлі і споруди №63 від 17.08.2001 року виданого на підставі рішення Виконкому Вінницької міської ради від 16.08.2001 року № 1447 та зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно 23.08.2001 року, перелік майна в цілому складається з головного корпусу літера "А" - площею 173 682,5 кв.м.
- Свідоцтва про право власності на будівлі і споруди №б/н від 30.11.2001 року виданого на підставі рішення Виконкому Вінницької міської ради від 29.11.2001 року № 2196 та зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно 12.07.2002 року перелік майна в цілому складається з: Механіко-монтажний цех літера "Е", 1 поверх: приміщення №1-№23, площею 1 678,60 кв.м., антресоль: приміщення №24-№25, площею 6,80 кв.м., 2 поверх: приміщення №26- №43, площею 312,50 кв.м., 3 поверх: приміщення №44-№59 площею 304,40 кв.м.; модуль «Молодчино», літера "Ж", приміщення №1-№8, - 4 136,80 кв.м.
- Свідоцтва про право власності на будівлі і споруди №159 від 03.12.2003 року виданого на підставі рішення Виконкому Вінницької міської ради від 27.11.2003 року № 2010 та зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно 18.12.2003 року:
Перелік майна в цілому складається з приміщень: літери "Б" - побутовий корпус №1 - І поверх - пр.№1-№106 - 2 900,6 кв.м. ІІ поверх - пр. №1-№102 - 2 839,8 кв.м. ІІІ поверх -пр.№1-№89 - 2 902,1 кв.м. IV поверх - пр. №1-№98 - 2 888,5 кв.м. Всього по літері "Б" - 11 531,0 кв.м. Літери "Б1" - Клуб заводу - І поверх - пр.№1; №1-№42 - 706,3 кв.м.; пр.№2: №1- №7 - 217,0 кв.м.; пр.№3: №1-№3 - 45,5 кв.м. Всього по І поверху - 968,8 кв.м. ІІ поверх - пр. №4: №1-№34 - 1 303,4 кв.м. Всього по літері "Б1" - 2 272,2 кв.м. Літери "Б2" - побутовий корпус №2 - підвал - пр.№1: №1-№22 - 688,4 кв.м.; пр.№14: №1 - 884,5 кв.м. Всього по підвалу - 1875,9 кв.м. І поверх - пр.№2: №1-№38 - 505,2 кв.м.; пр.№3: №1-№34 - 828,9; пр.№4: №1-№19 - 224,0 кв.м. Всього по І поверху - 1 558,1 кв.м. ІІ поверх - пр.№5: №1- №32 - 521,1 кв.м.; пр.№6: №1-№44 - 879,1 кв.м.; пр.№7: №1-№9 - 177,1 кв.м. Всього по ІІ поверху - 1 577,3 кв.м. ІІІ поверх - пр.№8: №1-№25 - 528,5 кв.м.; пр.№9: №1-№25 - 780,7 кв.м.; пр.№10: №1-№15- 284,1 м2. Всього по ІІІ поверху - 1 593,3 кв.м. IV поверх - пр.№12: №1-№20 - 512,5 м2; пр.№11: №1-№22 - 529,6 м2; пр.№13: №1-№20 - 523,8 кв.м. Всього по IV поверху -1565,9 кв.м. Всього по літері "Б2"-7 867,5 кв.м. Літери "В"- адміністративно-побутовий корпус - підвал - пр.№1-№24 - 1 027,9 кв.м.; І поверх - пр.№1- №95 - 2 345,2 кв.м.; ІІ поверх - пр. №1-№91 - 2 329,1 кв.м.; ІІІ поверх - пр. №1-№95 - 2 297,0 кв.м.; IV поверх - пр.№1-№99 - 2 263,9 кв.м. Всього по літері "В" - 10 263,1 кв.м. Літери "Д" - старе заводоуправління з прибудовами - І поверх - пр. №1-№70 - 1 228,6 кв.м. ; ІІ поверх - пр.№71-№113 - 736,5 кв.м.; ІІІ поверх - пр.№114-№151 - 680,0 кв.м. Всього по літері "Д" - 2 645,1 м2. Літери "І" - склад-рампа - І поверх - пр.№1: №1-№2 - 181,3 кв.м.; пр.№2: №1 - 231,5кв.м. Всього по літері "І" - 412,8 кв.м. Літери "К" - склад будівельних матеріалів - І поверх - пр.№1: №1-№11 - 1075,6 кв.м Літери "Л" - енергоблок - підвал - пр.№1: №1 - 342,5 кв.м.; пр. №2: №1-№12 - 573,1 кв.м. Всього по підвалу - 915,6 кв.м. І поверх - пр.№3: №1-№30 - 1509,5 кв.м. ІІ поверх - пр.№4: №1-№3 - 49,0 кв.м. Всього по літері "Л" - 2474,1 кв.м. Літери "М" - блок очисних споруд - І поверх - пр. №1: №1-№30 - 421,3 кв.м.; ІІ поверх - пр.№2: №1-№17 - 431,3 кв.м.; ІІІ поверх - пр.№3: №1-№22 - 424,9 кв.м.; підвал - пр.№4: №1-№2 - 247,5 кв.м.; І поверх - пр.№5: №1-№10 - 1940,1 кв.м.; антресоль - пр.№6: №1-№3 - 32,0 кв.м. Всього по літері "М" - 3497,1 кв.м. Літери "Н" - будівля пожежетушіння (БОС, 2 посудини на 50 м3) - І поверх - пр.№1 - 46,4 кв.м. Літери "О" - склад реагентів - І поверх - пр.№1: №1-№5- 151,7 кв.м. Літери "П" - будівля складів капітального будівництва і спалювання сміття - І поверх - пр.№1: №1-№8 - 347,4 кв.м.; пр.№2: №1-№3 - 278,7 кв.м. Всього по літері "П" - 626,1 кв.м. Літери "С" - салон-магазин - І поверх - пр.№1: №1-№12 - 356,3 кв.м. Літери "Р" - щитова. Літери "Т" - склад залізобетонний - І поверх - пр.№1: №1-№2 - 336,1 кв.м. Літери "У" - склад відділу капітального будівництва - І поверх - пр.№1: №1-№7 - 116,0 кі.м. Літери "Х" - крита стоянка локомотиву - І поверх - пр.№1: №1-№4 - 537,4 кв.м. Літери "Х" крита стоянка локомотиву - І поверх - пр.№1: №1-№4 - 537,4 кв.м. Літери "Ц" - ангар - І поверх - пр.№1: №1 - 383,1 кв.м. Літери "Ш" - ангар - І поверх - пр.№1: №1 - 387,9 кв.м. Літери "Щ" - ангар - І поверх - пр.№1: №1 - 377,2 кв.м. Літери "Ю" - ангар - ІІ відділу - І поверх - пр.№1: №1 - 382,9 кв.м. Літери "Я" - склад стиснених газів - І поверх - пр.№1: №1-№3 - 61,3 кв.м. Літери №1 - склад тарного зберігання хімікатів - І поверх - пр.№1: №1-№8 - 840,7 кв.м. Літери №2 - будівля заправки ПММ - І поверх - пр.№1: №1-№6 - 46,4 кв.м. Літери №3 - будівля регенерації масел - І поверх - пр.№1: №1-№31 - 971,3 кв.м.; ІІ поверх - пр.№2: №1-№2 - 33,2 кв.м. Всього по літері №3 - 1004,5 кв.м. Літери №4 - будівля алмазно-образивного цеху - І поверх - пр.№1: №1-№67 - 3256,1 кв.м.; ІІ поверх - пр.№2: №1-№41 - 858,1 кв.м. Всього по літері №4 - 4114,2 м2. Літери №5 - будівля котельні з димовими трубами літер №7, №8 - І поверх - №1-№24 - 2412,1 кв.м.; ІІ поверх - пр.№25-№45 - 974,1 кв.м.; антресоль - пр.№46 - 283,6 кв.м.; антресоль - пр.№47 - 231,8 кв.м.; Всього по літері №5 - 3901,6 кв.м. Літери №6 - будівля дільниці водогону і каналізації - І поверх - пр.№1-№11 - 153,9 кв.м. Літери №9 - будівля тарного цеху, літери №92, №93 - будівля дільниці капремонту, літери №94 - будівля РБЦ - 2ий поверх - І поверх - пр.№1: №1-№26 - І559,5 кв.м; ІІ поверх - пр.№2: №1-№11 - 103,6 кв.м. Всього по літері №9, №92, №93, №94 - 1663,1 кв.м. Літери №10 - павільйон РН- 360 - І поверх - пр.№1: №1-№9 - 357,7 кв.м. Літери №11 - диспетчерська - І поверх - пр.№1: №1-№5 - 44,1 кв.м. Літери №12 - майстерня і склад - І поверх - пр. №1: №1-№3 - 247,9 кв.м. Літери №13 - пост охорони - І поверх - пр.№1: №1 - 7,9 кв.м. Літери №14 - пост охорони - І поверх - пр.1: №1 - 6,1 кв.м. Літери №15 - пост охорони - І поверх - пр.№1: - пр.№1: №1 - 6,2 кв.м. Літери №16 - пост охорони - І поверх - пр.№1: №1 - 6,1 кв.м. Літери №18 - пост охорони - пр.№1: №1 - 6,2 кв.м. Літери №29 - пост охорони - І поверх - пр.№1: №1 - 7,3 кв.м. літери №20 - будівля водоочистки - І поверх - пр.№1: №1-№15 - 1002,8 кв.м. ІІ поверх - пр.№1: №16-№26 - 400,4 кв.м. ІІІ поверх - пр.№1: №27-№30 - 409,8 кв.м. Всього по літері №20 - 1813,0 кв.м. Літери №21 - власна база (гараж з майстернями) - І поверх - пр.№1: №1- №16 - 791,6 кв.м. Літери №22 - туалет. Літери №23 - диспетчерська власної бази - І поверх - пр.№1:1 №1 - 10,0 кв.м. Літери №24 - сушильні камери - І поверх - пр.№1: №1-№6 - 179,4 - ІІ поверх - пр.№1: №7-№15 - 173,5 кв.м. Всього по літері №24 - 352,9 кв.м. Літери №25 - металевий склад готової тари - І поверх - пр.№1: №1 - 239,6 кв.м. Літери №26 - розчинно- бетонний вузол - РБЦ - І поверх - пр.№1: №1-№3 - 171,9 кв.м. ІІ поверх - пр.№1: №4 - 29,6 кв.м. Всього по літері №26 - 201,50 кв.м. Літери №27 - складська будівля РБЦ - І поверх - пр.№1: №1-№6 - 193,2 кв.м. Літери №28 - червоний куток, мехмайстерня, комори РБЦ - І поверх - пр.№1: №1 - 61,6 кв.м.; пр.№2: №1-№7 - 167,8 кв.м. Всього по літері №28 - 229,4 кв.м. Літери №30 - гараж на 5 автомобілів - І поверх - пр.№1: №1-№4 - 84,8 кв.м. Літери №32 - мехмайстерні, складські приміщення - (транспортного цеху), літери №321 - прибудова сараю (будівля транспортного цеху) - І поверх - пр.№1: №1-№21 - 102,9 кв.м. Літери №33 - залізобетонна огорожа по периметру території заводу.
Протягом процедури санації між боржником ВАТ "Вінницький підшипниковий завод" та інвестором ДП "Вінницький підшипниковий завод" ВАТ "Ремонтно-механічні майстерні" було укладено договір № б/н від 19.12.2003 купівлі продажу нерухомого майна, відповідно до умов якого ДП «Вінницькій підшипниковий завод» ВАТ «Ремонтно-механічні майстерні» набуло право власності на виробничі площі "Вінницький підшипниковий завод", що підтверджується виданим 19.02.2004 реєстраційним посвідченням КП БТІ м. Вінниці про право власності на нерухоме майно та реєстрацією у реєстровій книзі № 5 додаткова за реєстровим № 364.
Ліквідатор стверджує, що ДП "Вінницький підшипниковий завод" ВАТ "Ремонтно-механічні майстерні" не перерахувало кошти ВАТ "Вінницький підшипниковий завод» за придбане майно та набуло майно безоплатно.
07.09.2004 ДП «Вінницькій підшипниковий завод» ВАТ Ремонтно-механічні майстерні» уклало договір купівлі продажу з ТОВ «Вінницька підшипникова компанія», за умовами якого покупцю повністю було продано майно відчужене за договором № б/н від 19.12.2003.
11.05.2007 ТОВ «Вінницька підшипникова компанія» уклало договір № 1366 купівлі продажу з покупцем ТОВ "ЦЕНТРАЛІЗОВАНА РЕЗЕРВНА КОМПАНІЯ", за умовами якого покупцю була продано майно, яке ТОВ «Вінницька підшипникова компанія» придбало у власність від ДП «Вінницькій підшипниковий завод» ВАТ «Ремонтно-механічні майстерні», на яке останній набув власність за спірним договором № б/н від 19.12.2003, а саме:
-адміністративно-побутовий корпус під літерою "В" загальною площею 10 263,l кв.м.;
-власна база (гараж з майстернями) під літерою "21" загальною площею 791,6 кв.м.;
-будівля алмазно - образивного цеху під літерою "№4" загальною площею 4 114,2 кв.м.;
-будівля ангару 2-го відділу лід літерою "Ю" загальною площею 382,9 кв.м.;
-механіко - монтажний цех під літерою "Е" загальною площею 2 302,3 кв.м.;
Інша частина майна проданого по договору купівлі продажу № б/н від 19.12.2003 залишилася у власності ТОВ «Вінницька підшипникова компанія», а саме: приміщення головного корпусу літ. «А» площею 133 416,42 кв.м, побутовий корпус №2 літ. «Б2» площею 6183,4 кв.м., енергоблок літ. «Л», площею 2474,1 кв.м, блок очисних споруд літ. «М» площею 3497,1 кв.м, будівля пожежогасіння (БОС, 2 посудини на 50 м куб.) літ. «Н» площею 46,4 кв.м; склад реагентів літ. «О» площею 151,7 кв.м, будівля складів капітального будівництва і спалювання сміття літ. «П» площею 347,4 кв.м., склад стиснених газів літ. «Я» площею 61,3 кв.м; будівля тарного зберігання та хімікатів літ. №1 площею 840,7 кв.м; будівлю ПММ №2 площею 46,4 кв.м; будівля регенерації масел №3 площею 1004,5 кв.м.; будівля котельні літ. №5 площею 3901,6 кв.м; будівля дільниці водогону та каналізації №6 площею 153,9 кв.м; будівля дільниці капремонту №93 площею 413,7 кв. м.; будівля 2-го поверху РБЦ №94 площею 103,6 кв.м.; пост охорони №13 площею 7,9 кв.м; будівлю водоочистки літ. №20 площею 1813,0 кв.м.; червоний куточек; мехмайстерні; склади РБЦ літ. №28 площею 229,4 кв.м.; гараж на 5 автомашин літ. №30 площею 84,80 кв.м.; мехмайстерні транспортного цеху літ. №32 площею 1029,0 кв.м.)
06.02.2018 вище зазначене майно було продано на аукціоні у ліквідаційній процедурі ТОВ «Вінницька підшипникова компанія» згідно вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
За результатом проведення аукціону власником майна (а саме: приміщення головного корпусу літ. «А» площею 133 416,42 кв.м, побутовий корпус №2 літ. «Б2» площею 6183,4 кв.м., енергоблок літ. «Л», площею 2474,1 кв.м, блок очисних споруд літ. «М» площею 3497,1 кв.м, будівля пожежогасіння (БОС, 2 посудини на 50 м куб.) літ. «Н» площею 46,4 кв.м; склад реагентів літ. «О» площею 151,7 кв.м, будівля складів капітального будівництва і спалювання сміття літ. «П» площею 347,4 кв.м., склад стиснених газів літ. «Я» площею 61,3 кв.м; будівля тарного зберігання та хімікатів літ. №1 площею 840,7 кв.м; будівлю ПММ №2 площею 46,4 кв.м; будівля регенерації масел №3 площею 1004,5 кв.м.; будівля котельні літ. №5 площею 3901,6 кв.м; будівля дільниці водогону та каналізації №6 площею 153,9 кв.м; будівля дільниці капремонту №93 площею 413,7 кв. м.; будівля 2-го поверху РБЦ №94 площею 103,6 кв.м.; пост охорони №13 площею 7,9 кв.м; будівлю водоочистки літ. №20 площею 1813,0 кв.м.; червоний куточек; мехмайстерні; склади РБЦ літ. №28 площею 229,4 кв.м.; мехмайстерні транспортного цеху літ. №32 площею 1029,0 кв.м.) на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер 500, виданого 06.02.2018 р., видавник приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А. став переможець аукціону ПП «Демпродторг» (код 40292148).
Нерухоме майно зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 1453779005101. Майно зареєстроване за реєстраційним номером 1453779005101 за минулий період часу частково продавалося та змінювалися власники майна, а саме:
З 27.02.2018 припинено речове право ПП «Демпродторг» за № 24697510 на вищезазначене майно яке виникло 06.02.2018, на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 500 від 06.02.2018.
З 27.02.2018 власником вище зазначеного майна став ТОВ «Метінвест Трейд» на підставі договору міни № 1127 укладеному 27.02.2018 між ПП «Демпродторг» nа ТОВ «Метінвест Трейд».
З 21.01.2020 припинено речове право ТОВ «Метінвест Трейд» за № 25043309 яке виникло 27.02.2018 на підставі договору міни № 1127 укладеному 27.02.2018.
З 21.01.2020 власником майна став ТОВ «ІВАНІВСЬКИЙ ГРАНІТНИЙ КАР`ЄР» на підставі договору міни № 361 від 21.01.2020 року укладеному між ТОВ «Метінвест Трейд» та ТОВ «ІВАНІВСЬКИЙ ГРАНІТНИЙ КАР`ЄР».
З 09.11.2021 припинено речове право ТОВ «ІВАНІВСЬКИЙ ГРАНІТНИЙ КАР`ЄР» за № 35122704, яке виникло 09.11.2021 на підставі договору міни № 361 від 21.01.2020 .
З 09.11.2021 року власником майна став ТОВ «ВІНСІТІБУД» на підставі договору міни № 7993 від 29.10.2021 між ТОВ «ІВАНІВСЬКИЙ ГРАНІТНИЙ КАР`ЄР» та ТОВ «ВІНСІТІБУД».
З 31.07.2023 припинено речове право ТОВ «ВІНСІТІБУД» за №44760073 та № 44935295, яке виникло на підставі договорів міни № 7993 від 29.10.2021 та № 8350 від 09.11.2021.
З 31.07.2023 власником майна стало ТОВ «ІНВЕСТБУД-В» на підставі договору міни № 5149 від 31.07.2023 між ТОВ «ВІНСІТІБУД» та ТОВ «ІНВЕСТБУД-В».
Перелік майна за реєстраційним номером 1453779005101 власником якого з 31.07.2023 став ТОВ «ІНВЕСТБУД-В»: приміщення головного корпусу літ. «А» площею 133 416,42 кв.м, блок очисних споруд літ. «М» площею 3497,1 кв.м, будівля пожежогасіння (БОС, 2 посудини на 50 м куб.) літ. «Н» площею 46,4 кв.м; склад реагентів літ. «О» площею 151,7 кв.м, будівля складів капітального будівництва і спалювання сміття літ. «П» площею 347,4 кв.м., склад стиснених газів літ. «Я» площею 61,3 кв.м; будівля тарного зберігання та хімікатів літ. №1 площею 840,7 кв.м; будівлю ПММ №2 площею 46,4 кв.м; будівля регенерації масел №3 площею 1004,5 кв.м.; будівля котельні літ. №5 площею 3901,6 кв.м; будівля дільниці водогону та каналізації №6 площею 153,9 кв.м; будівля дільниці капремонту №93 площею 413,7 кв. м.; будівля 2-го поверху РБЦ №94 площею 103,6 кв.м.; пост охорони №13 площею 7,9 кв.м; будівлю водоочистки літ. №20 площею 1813,0 кв.м.; червоний куточек; мехмайстерні; склади РБЦ літ. №28 площею 229,4 кв.м.; мехмайстерні транспортного цеху літ. №32 площею 1029,0 кв.м..
Станом на теперішний час перелік майна зареєстрованого за реєстраційним номером 1453779005101 збільшився за рахунок іншого майна, яке не продавалося за договором № б/н від 19.12.2003 року та не входить до переліку майна зазначено у позовній заяві. Про що зазначено в інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 477562249 від 17.05.2026 за запитом права власності, інші речові права.
Станом 17.05.2026 власником частини майна за реєстраційним номером 1453779005101, яке було продано за договором № б/н від 19.12.2003 є ТОВ «ІНВЕСТБУД-В», це наступне майно: приміщення головного корпусу літ. «А» площею 133 416,42 кв.м, побутовий корпус №2 літ. «Б2» площею 6183,4 кв.м.,, блок очисних споруд літ. «М» площею 3497,1 кв.м, будівля пожежогасіння (БОС, 2 посудини на 50 м куб.) літ. «Н» площею 46,4 кв.м; склад реагентів літ. «О» площею 151,7 кв.м, будівля складів капітального будівництва і спалювання сміття літ. «П» площею 347,4 кв.м., склад стиснених газів літ. «Я» площею 61,3 кв.м; будівля тарного зберігання та хімікатів літ. №1 площею 840,7 кв.м; будівлю ПММ №2 площею 46,4 кв.м; будівля регенерації масел №3 площею 1004,5 кв.м.; будівля котельні літ. №5 площею 3901,6 кв.м; будівля дільниці водогону та каналізації №6 площею 153,9 кв.м; будівля дільниці капремонту №93 площею 413,7 кв. м.; будівля 2-го поверху РБЦ №94 площею 103,6 кв.м.; пост охорони №13 площею 7,9 кв.м; будівлю водоочистки літ. №20 площею 1813,0 кв.м.; червоний куточек; мехмайстерні; склади РБЦ літ. №28 площею 229,4 кв.м.; мехмайстерні транспортного цеху літ. №32 площею 1029,0 кв.м..
Інші нежитлові будівлі, які є складовою частиною об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 1453779005101, є власністю ТОВ «ІНВЕСТБУД-В» та не продавалося за договором № б/н від 19.12.2003.
Крім зазначених вище продаж, відбувалися продажі окремих будівель, які входили до складу нерухомого майна за реєстраційним номером 1453779005101, а саме:
З 26.12.2019 власником будівлі енергоблоку літ. «Л», загальною площею 2474,1 кв.м. став фізична особа ОСОБА_2 на підставі договору міни № 8027 від 26.12.2019. 10.03.2020 припинено речове право ОСОБА_2 за № 34895982 яке виникло на підставі договору міни № 8027.
З 10.03.2020 власником будівлі енергоблоку літ. «Л», загальною площею 2474,1 кв.м. став ТОВ «ВІННИЦЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ № 2» на підставі договору купівлі продажу № 1418 від 10.03.2020. Зареєстроване за цим договором речове право № 35860835 було припинено 13.09.2021
З 13.09.2021 власником будівлі енергоблоку літ. «Л», загальною площею 162,1 кв.м. став ТОВ «ВІННИЦЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ № 2» на підставі технічного паспорту, серія та номер: TI01:1262-3398-7711-1015, від 12.09.2021 (площа зменшена на підставі технічного паспорту), довідка ЄДЕССБ № бн від 13.07.2021 та договору купівлі-продажу № 1418 від 10.03.2020 .
14.09.2018 ТОВ "ЦЕНТРАЛІЗОВАНА РЕЗЕРВНА КОМПАНІЯ" уклало договір № 3822 купівлі продажу з покупцем ТОВ "Далія Трейдінг" та покупцю було частково продано майно (яке ТОВ "ЦЕНТРАЛІЗОВАНА РЕЗЕРВНА КОМПАНІЯ" купило 11.05.2007 у ТОВ «Вінницька підшипникова компанія» за договором купівлі продажу № 1366 ), ТОВ "Далія Трейдінг" стало власником: -будівлі алмазно - образивного цеху під літерою "№4" загальною площею 4 114,2 кв.м.; -механіко - монтажного цеху під літерою "Е" загальною площею 2 302,3 кв.м.;
21.04.2009 ТОВ "ЦЕНТРАЛІЗОВАНА РЕЗЕРВНА КОМПАНІЯ" уклало договір № 848 купівлі продажу з Петруком Володимиром Афанасійовичем , покупцю був продано гараж з майстернями за адресою: АДРЕСА_2 . Загальна площа 791,6 кв.м..
У власності ТОВ "ЦЕНТРАЛІЗОВАНА РЕЗЕРВНА КОМПАНІЯ" залишилося нерухоме майно придбане за договором купівлі продажу № 1366 від 11.05.2007 року укладеного між продавцем ТОВ «Вінницька підшипникова компанія» та покупцем ТОВ "ЦЕНТРАЛІЗОВАНА РЕЗЕРВНА КОМПАНІЯ", саме: -адміністративно-побутовий корпус під літерою "В" загальною площею 10 263,l кв.м.; -будівля ангару 2-го відділу під літерою "Ю" загальною площею 382,9 кв.м.;
05.08.2020 ТОВ "Далія Трейдінг" уклало договір № 3987 купівлі продажу з покупцем ТОВ "Укрзернотрейдинг" та покупцю було продано майно, а саме: - будівля алмазно - образивного цеху під літерою "№4" загальною площею 4 114,2 кв.м.; - механіко - монтажний цех під літерою "Е" загальною площею 2 302,3 кв.м.;
ТОВ "Укрзернотрейдинг" з 05.08.2020 став власником:- алмазно - образивного цеху під літерою "№4" загальною площею 4 114,2 кв.м.;- механіко - монтажного цеху під літерою "Е" загальною площею 2 302,3 кв.м.
На думку позивача, на даний час майно банкрута ВАТ «Вінницькій підшипниковий завод» знаходиться у власності юридичних осіб та фізичної особи, а саме:
У власності ТОВ «Вінницька підшипникова компанія» з 07.09.2004 знаходиться наступне нерухоме майно: Модуль «Молодчино» літ. «Ж» площею 4136,8 кв.м, Склад «Рампа» літ. «І» площею 412,8 кв.м, Павільйон РН - 360 літ. №10 площею 357,70 кв.м, гараж на 5 автомашин літ. №30 площею 84,80 кв.м.;
Ухвалою Господарського суду від 29.09.2020 юридичну особу ТОВ «Вінницька підшипникова компанія» ліквідовано та закрито провадження у справі № 10/153-09.
У власності ТОВ "ЦЕНТРАЛІЗОВАНА РЕЗЕРВНА КОМПАНІЯ" з 11.05.2007 знаходиться наступне нерухоме майно:-адміністративно-побутовий корпус під літерою "В" загальною площею 10 263,l кв.м., реєстраційне посвідчення на нерухоме майно 7/100 часток будівель від 26.06.2007 року видане КП «Вінницьке обласне БТІ» на підставі договору від 11.05.2007 р., за адресою: м. Вінниця, Тарногродського, будинок 46, корпус 44.; -будівля ангару 2-го відділу лід літерою "Ю" загальною площею 382,9 кв.м. реєстраційне посвідчення на нерухоме майно 1/250 часток будівель від 26.06.2007 року видане КП «Вінницьке обласне БТІ» на підставі договору від 11.05.2007 р., за адресою: м. Вінниця, Тарногродського, будинок 46, корпус 51;
У власності Петрук Володимира Афанасійовича : гараж з майстернями (реєстраційний номер майна 27075308), за адресою: АДРЕСА_2 . Загальна площа 791,6 кв.м., придбане за договором купівлі продажу №848 від 21.04.2009 посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Посвятенко Ю.Д.
У власності ТОВ «ВІННИЦЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ № 2» з 13.09.2021 знаходиться будівля енергоблоку літ. «Л», загальною площею 162,1 кв.м. (Будівля енергоблоку літ. «Л», загальною площа зменшена з 2474,1 кв.м. до 162,1 кв.м. Будівля енергоблоку літ. «Л» є складовою частиною нерухомого майна за реєстраційним номером 1453779005101)
У власності ТОВ "Укрзернотрейдинг" з 05.08.2020 знаходиться нерухоме майно: -будівля алмазно - образивного цеху під літерою "№4" загальною площею 4 114,2 кв.м.; -механіко - монтажний цех під літерою "Е" загальною площею 2 302,3 кв.м.;
Позивач вважає, що майно було відчужене безоплатно та з порушенням плану санації і право на володіння ним не перейшло до покупця законним шляхом, а, отже, вважає, що наявні підстави для витребування предмета іпотеки з чужого незаконного володіння.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Ч. 1 ст. 321 ЦК України, яка кореспондується із ст. 41 Конституції України, унормовано, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
За змістом ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього (ст. 330 ЦК України).
За змістом ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна у власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів (Постанова Верховного Суду від 15.02.2022 у справі № 911/3034/15 (911/3692/20). Тобто можливість витребування майна з володіння іншої особи, законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно) (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19).
Таким чином, неправомірність набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а набуття права власності може залежати від законності та добросовісності такого набуття.
Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатор ТОВ "Вінницький підшипниковий завод" обґрунтовує заявлені вимоги тим, що ДП "Вінницький підшипниковий завод" ВАТ "Ремонтно-механічні майстерні" набуло спірне майно безоплатно на підставі договору купівлі-продажу б/н від 19.12.2003, який було укладено з ВАТ "Вінницький підшипниковий завод", тоді як у подальшому таке майно було відчужене іншим відповідачам.
Ухвалою суду від 14.03.2008 ДП «Вінницький підшипниковий завод» ВАТ «Ремонтно-механічні майстерні», як юридичну особу ліквідовано.
Водночас матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що наступні набувачі знали або повинні були знати про неправомірне набуття ДП "Вінницький підшипниковий завод" ВАТ "Ремонтно-механічні майстерні" спірного майна.
Крім того, позивачем не надано доказів визнання недійсним договору купівлі-продажу б/н від 19.12.2003, на підставі якого було продано майно.
Саме по собі встановлення обставин неправомірного набуття майна первісним набувачем не свідчить про автоматичну недобросовісність усіх наступних набувачів та не звільняє заявника від обов`язку довести наявність передбачених законом умов для витребування майна від особи, у володінні якої воно перебуває.
Як встановлено судом, ТОВ "ЦЕНТРАЛІЗОВАНА РЕЗЕРВНА КОМПАНІЯ", ФОП Петрук В.А. ТОВ "Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2", ТОВ "Укрзернотрейдинг" придбали спірне майно за оплатними договорами купівлі-продажу.
Суд звертає увагу, що добросовісним набувачем є особа, яка не знала і не могла знати про те, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати. Недобросовісний набувач навпаки на момент здійснення угоди про відчуження спірного майна знав або міг знати, що річ відчужується особою, якій вона не належить і яка на її відчуження не має права. Від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку.
Слід зазначити, що у розглядуваній справі позивач не наводить обставин, які б свідчили про недобросовісність поведінки відповідачів як кінцевих набувачів спірного нерухомого майна, не надає відповідних доказів на підтвердження таких обставин.
У спорі між особою, яка вважає себе власником спірного майна, та особою, яка вважає себе законним володільцем (користувачем) спірного майна, сторонами спору є особи, які претендують на спірне майно, а суду для правильного вирішення спору слід з`ясувати та перевірити передусім правові підстави, відповідно до яких виникло та існує речове право на майно (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №910/73/17).
За загальним правилом добросовісний набувач набуває право власності на нерухоме майно, яке за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати. Це правило застосовується і в разі, якщо нерухоме майно було відчужене власником, який не має права його відчужувати, оскільки на нерухоме майно накладений арешт. Виходячи із загальних засад справедливості, добросовісності та розумності (п. 6 ст. 3 ЦК України) добросовісний набувач набуває право власності або інше речове право на нерухоме майно вільним від прав інших осіб та обтяжень, про які набувач не знав і не мав знати. Подібні висновки щодо набуття прав на нерухоме майно сформульовані у Постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 669/927/16-ц, від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17, від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18, від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17, від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16.
Вирішуючи питання про можливість витребування спірного майна, зокрема про наявність або відсутність підстав для застосування ст. 388 ЦК України, слід перевіряти, оцінювати добросовісність поведінки насамперед зареєстрованого володільця нерухомого майна (Постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.04.2019 у справі № 669/927/16-ц, від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17, від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18). Добросовісною не може вважатися особа, яка знала чи могла знати про порушення порядку реалізації майна або знала чи могла знати про набуття нею майна всупереч закону (Постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16, від 21.09.2022 у справі № 908/976/19).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 дійшла висновку також про те, що якщо спірне майно є об`єктом нерухомості, то для визначення добросовісності його набувача крім приписів ст.388 ЦК України слід застосовувати спеціальну норму п. 1 ч.1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, відповідно до якої державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. Такі висновки сформульовані у Постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №922/3537/17 (провадження № 12-127гс19, пункти 37, 38), від 1 квітня 2020 року у справі №610/1030/18 (провадження № 14-436цс19, пункти 46.1, 46.2), від 15 червня 2021 року у справі №922/2416/17 (провадження № 12-44гс20, пункти 7.15, 7.16).
При цьому, добросовісний набувач не повинен перевіряти історію придбання нерухомості та робити висновки щодо правомірності попередніх переходів майна, а може діяти, покладаючись на відомості, наявні в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за відсутності обставин, які з точки зору розумного спостерігача, можуть викликати сумнів у достовірності цих відомостей. Схожі висновки містить Постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19.
Так, однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які мають право розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.
При цьому суд враховує, що ч. 5 ст. 12 ЦК України встановлює загальну презумпцію добросовісності, а саме якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що ТОВ "ЦЕНТРАЛІЗОВАНА РЕЗЕРВНА КОМПАНІЯ, ТОВ "Укрзернотрейдинг", ФОП Петрук В.А, ТОВ «ВІННИЦЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ № 2», як кінцеві набувачі спірного майна, знали чи могли знати про порушення порядку реалізації майна або про набуття майна всупереч закону. Також такі докази не були надані позивачем в обґрунтування позову.
При цьому добросовісність набувача презюмується, якщо інше не встановлено судом. Відповідно, саме по собі посилання ліквідатора на незаконність первісного набуття майна не є достатнім для спростування презумпції добросовісності наступних набувачів.
Суд також враховує, що відповідачі набували спірне майно в межах цивільного обороту, не будучи учасниками правовідносин, у межах яких відбулося первісне набуття майна, та за відсутності доведених обставин їх обізнаності про порушення прав власника.
Крім того, покладення на наступних набувачів негативних майнових наслідків порушень, допущених іншими особами під час первісного набуття майна, без встановлення передбачених законом підстав для обмеження їхнього права власності суперечило б принципу правової визначеності та вимозі забезпечення справедливого балансу між інтересами власника і правами добросовісного набувача.
Таким чином, у разі відсутності на момент набуття права власності судових рішень, які б визнавали незаконним відчуження майна, та за умови, що особа діяла в межах чинного законодавства, не маючи підстав для сумнівів у правомірності своїх дій, такі дії мають вважатися добросовісними. Зазначені обставини виключають обізнаність таких осіб або їхній обов`язок бути обізнаними щодо порушення порядку реалізації майна, що могло б свідчити про недобросовісне набуття.
Суд також зазначає, що добросовісний набувач не може відповідати через порушення інших осіб, допущені в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає такий статус всупереч приписам ст. 388 ЦК України, а відтак втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар. Схожий висновок викладено в Постанові Верховного Суду від 09.12.2024 у справі № 754/446/22.
Матеріали справи не містять жодних доказів того, що на дату набуття відповідачами права власності на спірне майно існували відомості про обтяження, заборони чи спір або, що відповідачі взагалі могли знати про пов`язаність придбаного майна з майном банкрута - ВАТ "Вінницький підшипниковий завод".
Посилання позивача на те, що Майно було відчужене безоплатно тобто вибуло з власності боржника після відкриття провадження у справі про банкрутство та не повернуто попереднім ліквідатором до ліквідаційної маси банкрута ВАТ "Вінницький підшипниковий завод", свідчить про те, що за допущені порушення відповідні наслідки мають наступити саме для особи, яка неналежним чином виконувала свої обов`язки, а не для осіб, які є добросовісними набувачами.
Добросовісний набувач не може відповідати у зв`язку із порушеннями інших осіб, допущеними в рамках процедур банкрутства, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає такий статус всупереч приписам ст. 388 ЦК України, а, відтак, втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар (див.: пункт 6.53 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19, провадження № 12-35гс21).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 виснувала про важливе значення належної перевірки обставин, які свідчать про добросовісність або недобросовісність набувача як для застосування положень ст. 387, 388 ЦК України, так і для визначення критерію пропорційності втручання у право набувача майна як такого, що може вважатися відповідним нормам справедливого судового розгляду згідно зі ст. 6 Конвенції.
Отже, судові рішення, постановлені за відсутності перевірки добросовісності набувача, що суттєво для застосування як положень ст. 387, 388 ЦК України, так і положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, не можуть вважатися такими, що відповідають вимозі законності втручання у право мирного володіння майном.
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Для застосування п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України ключовими аспектами є відсутність волі власника на відчуження майна, добросовісність набувача, а також оплатність при відчуженні спірного майна.
Так, судом встановлено добросовісність відповідачів, як набувачів майна та сторонами не спростовано оплатність договорів при відчуженні спірного майна.
Ст. 388 ЦК України передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі зазначеної норми залежить від того, в який спосіб майно вибуло з його володіння.
Добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України ) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Зазначене також підтверджується висновками Верховного Суду, який неодноразово звертав увагу на те, що можливість задоволення позовних вимог на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України пов`язане із встановленням двох основних обставин - наявності волі у власника (позивача, який витребував майно) та обставин переходу права власності до останнього набувача (чи було таке набуття добросовісним чи не добросовісним).
Положеннями вказаної норми не зазначено наслідки у випадку, якщо за встановлених обставинами справи одночасно встановлено і відсутність волі у власника під час вибуття з його володіння майна і наявність добросовісного оплатного набуття права власності відповідачем-володільцем спірного майна.
Разом з тим, у разі витребування спірного майна від добросовісного набувача на користь власника, суди, при застосуванні ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції, повинні досліджувати обставини справи на предмет наявності легітимної мети при витребуванні спірного майна, а також досліджувати обставини справи на предмет чи відповідні дії є пропорційними легітимній меті втручання у право власності відповідача.
Так, у позовах про зобов`язання повернути майно, господарським судам необхідно досліджувати, чи не будуть такі заходи втручанням у право особи на мирне володіння майном, що є гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Перший протокол до Конвенції ратифікований Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції і застосовується судами України як частина національного законодавства.
Таким чином, ст. 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання справедливого балансу в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність та поведінка особи, з власності якої майно витребовується.
Як вже зазначалося, за ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ, як джерело права.
Звісно, рішення ЄСПЛ мають бути застосовані судами обов`язково, але таке застосування у кожній справі повинно бути обґрунтованим, виваженим, таким, що не є формальним, а відповідає суті рішення ЄСПЛ, змісту та характеру правовідносин, що розглядаються. Подібна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених ч. 2 ст. 353 цього Кодексу.
Отже, наведені норми Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Цивільного кодексу України визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення особи права власності. Водночас зазначені норми допускають можливість винятку з цього загального правила за умови, коли позбавлення права власності передбачено законом, здійснюється в інтересах суспільства (з мотивів суспільної необхідності) та є пропорційним (зокрема, передбачає компенсацію, відшкодування вартості майна).
За таких умов, слід дійти висновку, що запропоноване в позові втручання в права добросовісних набувачів майна, є явно непропорційним, призведе до істотного дисбалансу прав та інтересів добросовісного набувача і порушення його прав в розумінні вимог ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, призведе до невиправданого втручання в право мирно володіти своїм майном.
Згідно ч. 5 ст. 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується, тобто, незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі про те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача й є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 907/50/16).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 виснувала, зокрема, що перевірка добросовісності набувача майна здійснюється саме при вирішенні питання про витребування/повернення майна.
Добросовісність чи недобросовісність особи це правовий висновок, який робиться судом на підставі встановлених обставин справи, які можуть про це свідчити. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/20528/21.
Позивачем не подано належних доказів недобросовісності ТОВ "ЦЕНТРАЛІЗОВАНА РЕЗЕРВНА КОМПАНІЯ, ТОВ "Укрзернотрейдинг", ФОП Петрука Володимира Афанасійовича, ТОВ «ВІННИЦЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ № 2» як набувачів спірного майна.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази суд зазначає, що у даному випадку витребування майна у добросовісних набувачів порушує справедливий баланс, покладає на відповідачів надмірний індивідуальний тягар та становить порушення ст. 1 Першого протоколу Конвенції, оскільки є неспівмірним втручанням у право мирного володіння майном.
З огляду на встановлені обставини та наведені норми суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.
Окрім цього відповідачами - ФОП Петруком В.А. та ТОВ "Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2" подано до суду заяви про застосування наслідків спливу строків позовної давності, розглянувши які, суд керується наступним.
Згідно зі ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта ст.267 ЦК України).
Однак застосування положень про позовну давність та відмова в позові з цієї підстави здійснюється в разі, коли суд попередньо встановив наявність порушеного права, на захист якого подано позов, та обґрунтованість і доведеність позовних вимог (п.7.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 року по справі № 910/18560/16).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, пункти 138-140 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16).
З урахуванням встановлених судом обставин щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог як таких, що не обґрунтовані та не підтверджені належними доказами, підстави для застосування позовної давності в межах даної справи відсутні.
Згідно з положеннями ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
При винесенні даного додаткового рішення суд врахував висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Заява № 63566/00) п.1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23).
З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів, наведених учасниками судового процесу в обґрунтування власних правових позицій.
Враховуючи викладене та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухвалені рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Ухвалою суду від 30.06.2026 у справі № 6/10-570(902/679/26) відстрочено заявнику сплату судового збору за звернення з позовом до суду до ухвалення судового рішення по даному спору.
Відповідно до підпунктів 3, 4 пункту 2-1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) позовної заяви майнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) встановлено ставку судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За приписами ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 01.01.2026 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розрахунку на місяць складає 3328,00 грн.
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивачем при зверненні до суду заявлено 5 вимог майнового характеру (про витребування нерухомого майна).
Отже, ліквідатор при зверненні з даною заявою до суду повинен сплатити судовий збір в загальному розмірі 226 925,03 грн., (15 128 335,66 грн. х 1,5 % ).
Тобто, позивач повинен був сплатити 226 925,03 грн судового збору, але оскільки позов подано через систему «Електронний суд», то застосовується коефіцієнт 0,8 і відповідно сума судового збору становить 181 540,03 грн.
Приписами п. 3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 року 7 (чинної на даний час) визначено, якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України у разі відмови в позові судовий збір покладається на позивача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про покладення судових витрат зі сплати судового збору в сумі 181 540,03 грн. на заявника, згідно вимог ст. 129 ГПК України та стягнення відповідних витрат із ВАТ "Вінницький підшипниковий завод" в дохід Державного бюджету України.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 11, 12, 13, 15, 18, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 191, 196, 210, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 252, 255, 256, 326, 327 ГПК України, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Прийняти відмову позивача від позову до ТОВ «ІНВЕСТБУД-В».
2. Закрити провадження у справі № 6/10-570(902/679/26) в частині позовних вимог до ТОВ «ІНВЕСТБУД-В» про витребування майна.
3. Відмовити в задоволенні позову ВАТ "Вінницький підшипниковий завод" № 1-05-6/10-570 від 20.05.2026 до ТОВ "ЦЕНТРАЛІЗОВАНА РЕЗЕРВНА КОМПАНІЯ, ТОВ "Укрзернотрейдинг", ФОП Петрука Володимира Афанасійовича, ТОВ «ВІННИЦЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ № 2» про витребування нерухомого майна.
4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Вінницький підшипниковий завод" вул. Зулінського,46, м. Вінниця, 21022, код 00232704 в дохід Державного бюджету 181 540,03 грн. судового збору.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
6. Згідно з приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
7. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
8. Копію рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси: ВАТ "Вінницький підшипниковий завод" - VPZ00232704@meta.ua; 0500447834@ukr.net; ТОВ "Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2" - ІНФОРМАЦІЯ_3; lawkb@ukr.net; ТОВ "УКРЗЕРНОТРЕЙДИНГ" - all_office@protonmail.com; ТОВ "ІНВЕСТБУД-В" - sss999s5919@gmail.com; ФОП Петруку В.А. - ІНФОРМАЦІЯ_2
Повне рішення складено 09 листопада 2026 р.
Суддя Лабунська Т.І.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - ТОВ "Централізована резервна компанія" (вул. Львівська, буд. 22, прим. 12, м. Київ, 03115) (рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення)
3 - ФОП Петруку В.А. ( АДРЕСА_1 ) (рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення)
4 - ТОВ "ІНВЕСТБУД-В" (вул. Шимка Максима, буд.38, м. Вінниця, 21034) (рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення)
5 - ТОВ "Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2" (вул. Лесі Українки, буд. 6Б, селище Десна, Вінницький рн., Вінницька обл., 23240) (рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення)
6 - ТОВ "УКРЗЕРНОТРЕЙДИНГ" (вул. Зрошувальна, буд. 5, м. Київ, 02099) (рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення)
Судове рішення № 141303144, Господарський суд Вінницької області було прийнято 02.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 6/10-570(902/679/26). Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: