Ухвала суду № 141301518, 06.11.2026, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/4614/26

УХВАЛА

іменме України

"06" листопада 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого - судді Вуїва О.В.,

за участю секретаря судового засідання Москаленко С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вознесенську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2026 року ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому вказувало, що 21 січня 2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з ОСОБА_1 . Договір №850716169.

Відповідно до договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 10 700 грн зі строком користування коштами протягом 30 днів, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит до 20 лютого 2019 року, а також сплачувати проценти за користування ним: процентна ставка, що застосовується в межах встановленого строку кредитування 0,64 % від суми кредиту за кожен день користування коштами; процентна ставка, яка застосовується у разі неналежного виконання позичальницею своїх зобов?язань та після закінчення узгодженого строку кредитування за умови продовження користування позичальницею кредитом 1,70 % від суми кредиту за кожен день користування коштами.

У разі порушення позичальницею умов кредитного договору остання на вимогу кредитодавця зобов`язалася сплачувати неустойку пеню у розмірі 3 % від суми залишку заборгованості за кредитом за кожен день прострочення.

19 лютого 2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з ОСОБА_1 . Додаткову угоду до Договору №850716169 від 21.01.2019 р., згідно якої сторони збільшили строк кредитування на 29 днів. Також узгодили сплату з 20 лютого 2019 року процентів за користування кредитом у розмірі 1,29 % від суми кредиту за кожен день користування коштами. В іншій частині умови договору залишили без змін.

28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з ТОВ «Таліон Плюс» Договір факторингу №28/1118-01 (з подальшими додатковими угодами), за яким первісний кредитор за окремим Реєстром прав вимоги від 28 травня 2019 року №26 відступив ТОВ «Таліон Плюс» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №850716169 від 21 січня 2019 року.

05 серпня 2020 року ТОВ «Таліон Плюс» уклало з ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» Договір факторингу №05/0820-01, за яким ТОВ «Таліон Плюс» за окремим Реєстром прав вимоги від 09 квітня 2021 року №4 відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №850716169 від 21 січня 2019 року.

05 червня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклало з ТОВ «ФК «ЕЙС» Договір факторингу №05/06/25-Е, за яким ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за окремим Реєстром боржників від 05 червня 2025 року відступило позивачу право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №850716169 від 21 січня 2019 року.

Позичальниця свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 14 771,27 грн, у тому числі:

- заборгованість за кредитом 10 699,92 грн;

- заборгованість за процентами за користування кредитом 4 071,35 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідачки у повному обсязі.

30 серпня 2026 року від відповідачки ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому остання позовні вимоги не визнала та просила відмовити у задоволенні позову. При цьому вказувала, що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження факту укладення (у тому числі підписання позичальницею) кредитного договору, отримання кредитних коштів та переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача. Також вважала сумнівним розрахунок заборгованості за кредитним договором в частині періоду нарахування процентів, застосованої процентної ставки, неврахування здійснених позичальницею платежів. Просила суд перевірити вказані обставини шляхом витребування відповідних доказів (оригіналу електронного договору з доказами його підписання позичальницею; докази перерахування кредиту на користь позичальниці; докази переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача). Також просила застосувати позовну давність та зменшити до стягнення витрати на професійну правничу допомогу, вважаючи їх суттєво завищеними.

01 вересня 2026 року від представниці позивача ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, у якій представниця позивача наполягала на задоволенні позову, вказуючи на те, що матеріали справи містять усі необхідні докази на підтвердження факту укладення (у тому числі підписання позичальницею) кредитного договору, отримання кредитних коштів та переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача, а також розміру заборгованості за кредитним договором (у тому числі відсотків, нарахованих за узгодженими у договорі процентними ставками та в межах передбаченого строку кредитування), який належним чином відповідачкою не оспорений. Не вбачала підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, вказуючи на те, що усі необхідні докази на підтвердження вимог позивача (у належно засвідчених копіях) долучені до справи та не спростовані іншою стороною. Заперечувала проти застосування позовної давності, яка не спливла, оскільки продовжена на період дії в Україні воєнного стану. Також заперечувала проти зменшення витрат на професійну правничу допомогу, вважаючи їх обгрунтованими та доведеними.

В судове засідання представниця позивача Сахарова О.І. не з?явилася, проте у позові просила про розгляд справи без її участі.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з?явилася, причину неявки суду не повідомила.

Суд вважав можливим провести розгляд справи без участі представниці позивача та відповідачки, оскільки матеріали справи містять достатньо інформації та доказів для вирішення справи.

Розглянувши клопотання відповідачки ОСОБА_1 про витребування доказів (заявлене у відзиві на позовну заяву), суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч.ч. 1-6 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Суд встановив, що позивач надав докази на підтвердження своїх вимог, зокрема на підтвердження факту укладення (у тому числі підписання позичальницею) кредитного договору, отримання кредитних коштів та переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача, а також розміру заборгованості за кредитним договором (який належним чином відповідачкою не оспорений) у належним чином засвідчених копіях, відповідачкою ОСОБА_1 не зазначено, а суд не знаходить жодних підстав сумніватися у тотожності наданих копій оригіналам цих документів.

Крім цього, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.ч. 1, 3 ст. 83 ЦПК України).

Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Однак відповідачка ОСОБА_1 не надала суду доказів, які підтверджують те, що вона здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаних доказів самостійно, а тому підстави для судового втручання є передчасними.

Керуючись ст.ст. 12, 84, 95, 258-260 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання відповідачки ОСОБА_1 про витребування доказів відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: О.В. Вуїв