Рішення № 141301359, 02.11.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/28070/26

Провадження № 2/127/7756/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2026 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Дернової В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліта ВІ», фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліта ВІ», фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди та просила стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 10 000 грн, сплачені ОСОБА_3 за навчання водінню ОСОБА_4 , які не були повернуті після розірвання договору; стягнути солідарно з ТОВ «ЕЛІТА ВІ» та ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню у розмірі 300 грн. за кожен день прострочення, починаючи з 01.08.2026 року і до дня ухвалення судом рішення, але не більше загальної суми 10 000 грн відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів»; стягнути солідарно з ТОВ «ЕЛІТА ВІ» та ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 000 грн. моральної шкоди, мотивуючи позовні вимоги тим, що Автошкола ТОВ «Еліта ВІ» сумістила очні та онлайн-заняття, через що син позивачки не зміг засвоїти теорію, не було виконано обов`язковий 64-годинний навчальний план, а практичні заняття з водіння, за які вносився аванс у розмірі 10 000 грн. через рахунок ФОП ОСОБА_2 , взагалі не розпочалися; відповідачі змінювали фінансові умови навчання, не видали фіскальний чек, а після вимоги розірвати договір безпідставно відмовилися повернути сплачений аванс; через зірване навчання та втрату часу син позивачки втратив роботу водієм за кордоном, знявся з реєстрації й втратив статус тимчасового захисту в Німеччині, що зруйнувало плани родини. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.08.2026 року позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 31.08.2026 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліта ВІ» (код ЄДРПОУ 45998629) є юридичною особою.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» зобов`язує всіх юридичних осіб зареєструвати свій електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» (ЄСІТС), однак відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліта ВІ» не має зареєстрованого електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд».

При цьому, ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 31.08.2026 року була надіслана на адреси місцезнаходження відповідачів, проте поштові відправлення було повернуто до суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання», «адресат відсутній за вказаною адресою».

Так, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 13.05.2024 у справі № 755/4829/23, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідним поштовим відправленням, яке повернулося до суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання», «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням учасника справи.

Однак, ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін, ні будь-якого іншого клопотання відповідачами до суду не було подано.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України , достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом установлені такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

30 березня 2026 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ «Еліта ВІ» було досягнуто усної домовленості про надання освітніх послуг повнолітньому синові позивача - ОСОБА_4 з підготовки водіїв у м. Вінниця за прискореним курсом; вартість прискореного курсу навчання була визначена сторонами у розмірі 32 000 грн.; письмовий договір про надання освітніх послуг між сторонами не укладався (наявна лише переписка у месенджері).

Під час оформлення запису на навчання представниками ТОВ «Еліта ВІ» було надано банківські реквізити для здійснення оплати на рахунок іншого суб`єкта господарювання відповідача ФОП ОСОБА_2 .

На виконання зазначених усних домовленостей, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (сестра позивача) зі свого рахунку перерахувала на банківський рахунок ФОП ОСОБА_2 грошові кошти (аванс) у розмірі 10 000 грн. із призначенням платежу: «оплата за інформаційно-навчальні послуги»; факт перерахування коштів саме ОСОБА_3 підтверджується платіжною інструкцією від 30.03.2026 року, що міститься в матеріалах справи.

Безпосереднім отримувачем (бенефіціаром) вказаних послуг мав виступати повнолітній син позивача ОСОБА_4 .

Позивач стверджує (а відповідачами не спростовано) такі обставини:

-практичні заняття з водіння автомобіля з ОСОБА_4 взагалі не розпочиналися, реєстрація на практичний курс не відбулася, і жодної години практичного навчання надано не було;

-теоретична частина навчання здійснювалася ТОВ «Еліта ВІ» у суміщеному форматі (очні заняття в класі одночасно з онлайн-трансляцією) неналежної якості, внаслідок чого навчальний план у повному обсязі (64 години) виконано не було;

-ТОВ «Еліта ВІ» в односторонньому порядку змінило умови навчання, заявивши про необхідність додаткової оплати теоретичного курсу в розмірі 3 500 грн. або оформлення 40 годин практичного водіння;

-у зв`язку зі спливом часу та необхідністю виїзду ОСОБА_4 до постійного місця проживання за межі України (до Німеччини), отримання практичних послуг з водіння стало остаточно неможливим.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до відповідача ТОВ «Еліта ВІ» із вимогою про повернення сплачених коштів у розмірі 10 000 гривень, проте відповідач ТОВ «Еліта ВІ» у поверненні коштів відмовив.

Однак, на переконання суду, заявлені позовні вимоги не можуть бути задоволені з таких підстав.

По-перше, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 зазначила, що захищає свої власні права як споживача (замовника) освітніх послуг.

Однак, судом установлено, що бенефіціаром (безпосереднім отримувачем) послуг з навчання водінню мав бути повнолітній син позивач ОСОБА_4 , а сама позивач ОСОБА_1 не мала наміру проходити курс навчання для отримання посвідчення водія, не мала виступати безпосереднім споживачем (отримувачем) послуг від відповідачів ТОВ «Еліта ВІ» чи ФОП ОСОБА_2 .

Окрім того, позивач ОСОБА_1 самостійно не здійснювала оплату освітніх послуг, оскільки згідно з наданою квитанцією грошові кошти в розмірі 10 000 грн. на рахунок відповідача ФОП ОСОБА_2 були перераховані іншою особою ОСОБА_3 . Позивач ОСОБА_1 не надала суду жодних доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_3 діяла на підставі договору доручення чи на іншій правовій підставі, або що сплачені ОСОБА_3 грошові кошти належали позивачеві ОСОБА_1 .

По-друге, позивач ОСОБА_1 обґрунтовує моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. руйнуванням життєвих планів її повнолітнього сина, ОСОБА_4 , який втратив роботу в Німеччині та безкоштовне житло через неотримання водійських прав.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Однак, вказані у позові негативні наслідки (втрата роботи, питання поновлення статусу тимчасового захисту тощо) могли завдати моральних страждань її повнолітнього сину ОСОБА_4 , а не безпосередньо позивачеві ОСОБА_1 (цивільне законодавство не передбачає стягнення моральної шкоди на користь батьків за порушення прав їх повнолітніх дітей).

По-третє, п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Оскільки позивач ОСОБА_1 не замовляла освітню послугу особисто для себе, не сплачувала за неї власні кошти та не споживала її, вона не набула статусу споживача у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів».

Таким чином, норми ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» (щодо нарахування пені у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги)) не можуть бути застосовані за позовом ОСОБА_1 , оскільки між нею та відповідачами не виникло споживчих правовідносин.

Отже, позивачем ОСОБА_1 не доведено належними, достатніми, достовірними та допустимими доказами, що саме їй належить право вимоги у спірних правовідносинах (як у частині позовних вимог про стягнення сплачених грошових коштів і неустойки, так і у частині відшкодування моральної шкоди).

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з постанови Верховного Суду від 21 травня 2025 року у справі № 757/66880/21-ц, під час розгляду спору суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їхньому задоволенні; тобто, якщо позов пред`явила особа, якій не належить право вимоги (особа, права якої не порушені та не оспорені), суд повинен відкрити провадження, встановити дійсні обставини і, переконавшись у тому, що вимоги пред`явив неналежний позивач, відмовити йому у задоволенні позову.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 346/5428/17, постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2022 року у справі № 607/14378/21).

Отже, суд доходить до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліта ВІ», фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 4, 13, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, на підставі ст. 23 ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів», суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліта ВІ», фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

ТОВ «Еліта ВІ» (м. Вінниця, вул. Магістратська, буд. 7, прим. 1; код ЄДРПОУ 45998629)

ФОП ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 )

СУДДЯ