Рішення № 141301214, 09.11.2026, Ямпільський районний суд Вінницької області

Справа153/429/25

Провадження2/153/136/25-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2026 р. м.Ямпіль

у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Гаврилюк Т. В.

за участю секретаря судового засідання Шарко Л. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №153/429/25 за позовом керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Подільського округу, Ямпільської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням внаслідок незаконного видобутку корисної копалини загальнодержавного значення каменю пісковику,

В С Т А Н О В И В :

Позивач керівник Могилів-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі в особі Державної екологічної інспекції Подільського округу, Ямпільської міської ради звернувся з вищевказаним позовом. Свої вимоги мотивує наступним: Могилів-Подільською окружною прокуратурою вивчено стан додержання вимог природоохоронного законодавства, за результатами якого виявлено факт наявності невідшкодованих збитків, завданих кримінальним правопорушення в сфері охорони навколишнього природного середовища. Вказуючи, що у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12019020370000207 від 01.08.2019 за ч.2 ст.240 КК України встановлено, що ОСОБА_1 у період з 30.07.2019 по 31.07.2019 спільно з ОСОБА_2 , діючи з прямим умислом, за попередньою змовою групою осіб, з метою збагачення, в порушення вимог ст.ст.16, 17, 18, 19 Кодексу України про надра, усвідомлюючи відсутність у них, як фізичних осіб, відповідного спеціального дозволу та гірничого відводу на користування надрами, на території недіючого кар`єру поблизу вулиці 1-го Травня в селі Русава Ямпільського району Вінницької області, за допомогою двох ломів, металевих клинків, шляхом відколювання та відривання від основного шару корисної копалини, незаконно видобули каменю пісковику об`ємом 12,2838 м. куб. Отже, у ході проведеного 31.07.2019 огляду кар`єру, розташованого за межами населеного пункту села Русава, працівниками Державної екологічної інспекції, УСБУ у Вінницькій області та Ямпільського ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області виявлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 при незаконному видобуванні каменю пісковику. У ході огляду вилучено знаряддя вчинення злочину та незаконно видобуту корисну копалину. Допитаний як свідок ОСОБА_3 , працівник Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, повідомив, що 24.07.2019 від УСБУ у Вінницькій області до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області надійшов лист про те, що на розгляді УСБУ перебуває лист жителів Ямпільського району Вінницької області з приводу незаконного видобутку корисної копалини пісковику на території Русавської сільської ради у Ямпільському районі Вінницької області та необхідності залучення спеціаліста Інспекції у сфері надрокористування. Так, 31.07.2019 на підставі вказаного листа УСБУ у Вінницькій області та ст.20 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», Положення затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України від 22.11.2018 №249, згідно якого, Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, ОСОБА_3 спільно із оперативними працівниками Управління СБУ у Вінницькій області ОСОБА_4 та ОСОБА_5 прибули у Ямпільський район Вінницької області. Під час здійснення заходів контролю у сфері надрокористування, під час об`їзду кар`єрів було виявлено на землях Русавської сільської ради за межами села Русава Ямпільського району Вінницької області, а саме на околиці села Русава на відстані приблизно 1 км, у напрямку «Ямпіль-Русава-Вінниця», поруч із річкою Русава та неподалік від вулиці 1-го Травня двох осіб чоловічої статті, один з яких, здійснював удари молотом по металевому предмету, по звуку, схожому на кіл, а другий, одягнений у футболку блакитно-синього кольору знаходився поруч та відкидав у сторону відколотий камінь. В подальшому, ОСОБА_3 зателефонував на спецлінію «102» та повідомив про вчинення злочину. По приїзду працівників поліції установлено, що невідомими особами, які здійснювали незаконний видобуток каменю пісковику, виявились ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Також, аналогічні покази надали ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , працівники УСБУ у Вінницькій області, які виявили вказане правопорушення. Також, згідно висновку експерта від 28.04.2020 №3735/20-34/10974-0978/20-34 видобутий камінь є «зцементованою» піщаною осадовою породою дрібнозернистим пісковиком. Відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12.12.1994 №827, відомостей Держгеонадр України зцементована піщана осадова порода дрібнозернистий пісковик є корисною копалиною загальнодержавного значення. Відповідно висновку експерта від 22.11.2019 №7256/19-21 ринкова вартість станом на 31.07.2019 одного квадратного метра каменю-пісковику становила 716 гривень. Згідно висновку експерта №8072/20-48 від 01.07.2020 за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи, за умови остаточного доведення факту самовільного користування надрами в результаті видобутку каменю будівельного в об`ємі 12,3828 метра кубічних, з кар`єру, розташованого поза межами населеного пункту села Русава Ямпільського району Вінницької області, на околиці села Русава на відстані приблизно 1 км., у напрямку «Ямпіль-Русава-Вінниця», поруч із річкою Русава та неподалік від вулиці 1-го Травня, станом на 31 липня 2019 року розмір відшкодування збитків становитиме 36481 гривню 43 копійки. Позивач вказує, що вина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК України підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами. Обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , скеровано до Ямпільського районного суду 27.07.2020. Ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області від 05.08.2024 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності, на підставі п.3 ч.1 ст.49 КК України, а кримінальне провадження закрито. Цивільний позов до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок кримінального правопорушення, залишено без розгляду. Ухвала набрала законної сили 12.08.2024. Отже, відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 05.08.2024, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 роз`яснено, що звільнення від кримінальної відповідальності є нереабілітуючою підставою, тому закон надає право обвинуваченому заперечувати проти закриття провадження і в такому разі судовий розгляд продовжується в загальному порядку. Однак, обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не заперечували проти закриття провадження з відповідних підстав та підтримали заявлене клопотання про їх звільнення від кримінальної відповідальності. В зв`язку з вище вказаним позивач вказує, що внаслідок вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кримінального правопорушення, Ямпільській міській раді Вінницької області завдано матеріальну шкоду на суму 36481 гривню 43 копійки, отже, відповідачі зобов`язані її відшкодувати, що відповідає приписам статей 22, 1166 ЦК України. Так як під час досудового розслідування, а також станом на момент пред`явлення позову шкода в розмірі 36481 грн. 43 коп. заподіяна внаслідок вчинення кримінального правопорушення, не відшкодована. Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Отже, у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправна поведінка відповідача, яка виражається у самовільному користуванні надрами, безпосередній причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, оскільки шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідачів через недотримання природоохоронного законодавства. При цьому вина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 полягає у протиправній діяльності, що виразилася у незаконному добуванні корисної копалини загальнодержавного значення. Отже, враховуючи наявність порушеного інтересу держави у вигляді невідшкодованих збитків, завданих злочином внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, а також те, що Ямпільська міська рада та Державна екологічна інспекція у Вінницькій області ніяких дій щодо захисту порушених прав не вчинили, позов про відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу не подали, що порушує інтереси держави, саме тому окружна прокуратура змушена звернутися до суду з даним позовом. З наведених підстав прокурор просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави шкоду, заподіяну злочином внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 36481 гривню 43 копійки.

21 квітня 2025 року за вхід.№2455 від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив (в порядку ст.178 ЦПК України), а саме відповідач вказує, що ознайомившись зі змістом позовних вимог, ним було встановлено, що позивач просить стягнути з нього та ОСОБА_1 , солідарно на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, заподіяну злочином в наслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 36481,43 грн. Отже, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що в ході проведеного досудового розслідування у кримінальному провадженні було встановлено, що він та ОСОБА_1 здійснили незаконний видобуток каменю пісковику так як 31.07.2019 їх було виявлено в кар`єрі неподалік села Русава, під час видобутку каменю. Відповідач звертає увагу суду на те, що вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення ні він ні ОСОБА_1 , на протязі всього судового розгляду не визнавали. Прокуратура в ході судових засідань всі п`ять років не змогла ні фактично ні процесуально довести їм вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Також, під час судового розгляду вони погодились на закриття вказаного кримінального провадження за закінченням строків давності та звільненню від кримінальної відповідальності. Таким чином цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах, громадян, які через недосягнення повноліття недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права. Також, при пред`явленні позову прокурор обмежився констатацією фактів це недоведеність вчинення ними кримінального правопорушення, його наслідків і формальним посиланням на норми статей 36, 128 КПК України. Також позов не містить обґрунтування і тих обставин, що в цьому випадку захист інтересів держави, за умови підтвердження їх порушення, не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або що такий орган відсутній. Відповідач вказує, що виходячи з цих самостійних питань, вказаний позов уже підлягає відмові. Крім того, відповідач звертає увагу на те, що виходячи з матеріалів справи (позовної заяви) вбачається, що в період часу з 30.07.2019 по 31.07.2019 він та ОСОБА_1 , вчинили вказане кримінальне правопорушення. Відповідно до ст.257 ЦК України загальний строк позовної давності становить 3 (три) роки. Саме в рамках 3 (трьох) років потерпіла особа має звернутись із позовної заявою у цивільному процесі, якщо позов не було подано в рамках кримінального процесу, щоб не пропустити строки позовної давності, який сплив 01.08.2022. Відповідач стверджує, що за змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Отже, виходячи із змісту вказаної статті початок перебігу позовної давності для потерпілого у кримінальному провадженні за вимогами про відшкодування шкоди співпадає з моментом появи у кримінальному провадженні особи у статусі підозрюваного чи обвинуваченого, тобто коли у потерпілого виникає право на пред`явлення позову до конкретної особи. Відповідач звертає увагу суду на обставини кримінального провадження та процесуальні моменти. Вони погодились на закриття кримінального провадження відносно них, але вони вини не визнавали та вина їхня в ході судового розгляду встановлена не була. Враховуючи, що всі п`ять років стороною обвинувачення, вину доведено їм не було то розгляд справи в суді першої інстанції завершувався. З обставин справи все кримінальне провадження відносно них, було сфальсифіковано. 31.07.2019 вони направлялись до річки Русава через горб у вигляді кар`єру. Проходячи повз цей кар`єр на пагорбі вони помітили інструмент (лопати ломи тощо). Людей в цей час поблизу не було, була обідня пора, можливо люди від`їхали на обідню перерву. Підійшовши ближче вони стали оглядати лопати та ломи. В цей час під`їхав автомобіль, з якого вибігли люди в цивільному одязі, при цьому стали звинувачувати їх обох, що вони набили в цім кар`єрі 12 кубів каменю. З цього й почалось кримінальне провадження. Невідомі говорили, що вони бачили що відповідачі інструментами працювали. У відповідь вони пояснили, що вони помітили лопати та лом, підійшли і стали їх оглядати і за відсутності власників цього майна, мали на меті забрати їх собі й тут швидко під`їхав вищевказаний автомобіль з невідомими особами та стали їх затримувати. Відповідачі пояснювали, невідомим, що вони біля 2 хвилин розглядали розкиданий інструмента і що за цей проміжок часу вони не змогли б набити 12 кубометрів каменю. В зв`язку з вище вказаним, позовні вимоги не визнає та просить суд застосувати до правовідносин в справі №153/429/25, позовну давність, строк звернення до суду який було пропущено, а в задоволенні позовних вимог в справі №153/429/25, відмовити у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення та необґрунтованістю позовних вимог, також вирішити питання судових витрат.

Прокурор у судове засідання не з`явився, подав до суду письмову заяву за вхід.№9346 від 09.11.2026, в якій просить суд справу розглядати в його відсутність, заявлені вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити, клопотання відповідача про застосування позовної давності залишити без задоволення.

Представник Державної екологічної інспекції Подільського округу у судове засідання у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином судовою повісткою із рекомендованим повідомленням №R067311053300, в якій стоїть відмітка про отримання 26.10.2026 (а.с.203). Клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи в їх відсутність до суду не надійшло. Відповідно ч.1 ст.223 та п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України суд має підстави для розгляду справи у відсутність представника.

Представник Ямпільської міської ради Могилів-Подільського району Вінницької області у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином судовою повісткою із рекомендованим повідомленням, в якій стоїть відмітка про отримання 22.10.2026 (а.с.183). Клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи в їх відсутність до суду не надійшло. Відповідно ч.1 ст.223 та п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України суд має підстави для розгляду справи у відсутність представника.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про день та час його проведення повідомлявся належним чином судовими повістками із рекомендованими повідомленнями, які повернулися із відміткою «одержано за довіреністю 05.05.2026» (а.с.176-177,179-180,181-182), розпискою із відміткою «одержано особисто 14.10.2026» (а.с.185)., із відміткою «адресат відсутній» (а.с.206-207), що відповідно постанови КЦС ВС від 10.05.2023 №755/17944/18 (61-185св23) вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи в його відсутність до суду не надійшло.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлялася належним чином судовою повісткою із рекомендованим повідомленням вих.№R067311052729, в якому стоїть відмітка, що адресат «відсутній за вказаною адресою» (а.с.204-205), що відповідно постанови КЦС ВС від 10.05.2023 №755/17944/18 (61-185св23) вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи в його відсутність до суду не надійшло.

Заяви, клопотання: заява позивача про усунення недоліків (а.с.71); відзив в порядку ст.178 ЦПК України (а.с.104-105); заява відповідача про застосування позовної давності строку звернення до суду (а.с.106); заява відповідача про зупинення провадження (а.с.106); заява відповідача про зупинення провадження у справі (а.с.130-131), клопотання позивача про заміну позивача його правонаступником та забезпечення доступу до електронної справи (а.с.190-191), клопотання прокурора про розгляд справи в його відсутність та підтримання заявлених вимог.

Інші процесуальні дії у справі: залишення позовної заяви без руху (а.с.67-68), відкриття провадження у справі та призначення підготовчого засідання (а.с.87-89); задоволено заяву про зупинення провадження (а.с.109-110); поновлення провадження та призначення підготовчого засідання (а.с.117-118); відмовлено в задоволенні заяви про зупинення провадження у справі, закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду (а.с.169-172); задоволено клопотання про заміну позивача його правонаступником, про що постановлено ухвали окремими процесуальними документами.

Із доданих письмових доказів судом встановлено:

Із Дозволу на розголошення даних досудового розслідування кримінального провадження №12019020370000207 (а.с.16) судом встановлено, що прокурор Радько С.Б. надав згоду на розголошення відомостей досудового розслідування;

Із копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с.17) судом встановлено, що 31.07.2019 на підставі усної заяви про кримінальне правопорушення було внесено відомості до ЄРДР за №12019020370000207 за ч.2 ст.240 КК України, з наступним викладом обставин: до Ямпільського ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області надійшло повідомлення старшого державного інспектора у Вінницькій області Кравчука В.Ф. про те, що на околиці село Русава Ямпільського району Вінницької області невідомі особи здійснюють незаконний видобуток каменю;

Із копії протоколу огляду від 31.07.2019 та фотокопій (а.с.18-25) судом встановлено, що під час огляду вилучено до Ямпільського ВП на зберігання 23 металевих предмета, ззовні схожі на кілки; 5 металевих предметів, ззовні схожих на ломи; 3 металеві предмети з дерев`яними ручками, які ззовні схожі на кувалди, бите каміння пісковику та сумку чорного кольору із вмістом трьох пар рукавиць, футболкою фіолетового кольору, запальничкою чорного кольору марки «Big».

Із копії протоколу огляду від 01.08.2019 та додатків до протоколу (а.с.25-33) судом встановлено, що оглядався кар`єр який розташований за межами населеного пункту села Русава Ямпільського району Вінницької області, на території якого знаходилась куча битого каменя пісковику. Також, під час проведення огляду складено плансхему та фото погрузки каменю.

Із висновку експерта №7256/19-21 від 22.11.2019 (а.с.34-37) судом встановлено, що ринкова вартість 1м3 будівельного бутового каменя пісковика станом на 31.07.2019 складала 716.00 грн.

Із висновку експерта №8072/20-48 від 01.07.2020 (а.с.38-42) судом встановлено, що за умов остаточного доведення факту самовільного користування надрами в результаті видобутку каменю будівельного в об`ємі 12.3828 м3 з кар`єру, розташованого поза межами населеного пункту села Русава Ямпільського району Вінницької області, на околиці села Русава на відстані приблизно 1 км. у напрямку «Ямпіль-Русава-Вінниця», поруч із річкою Русава та неподалік від вулиці 1-го Травня, станом на 31 липня 2019 року розмір відшкодування збитків становитиме 36481.43 грн.

Із копії супровідного листа від 27.07.2020 вих.№35/4-59/вип-20 та обвинувального акту (а.с.43-48) судом встановлено, що до Ямпільського районного суду Вінницької області 27.07.2020 скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019020370000207 від 01.08.2019 відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч.2 ст.28, ч.2 ст.240 КК України.

Із копії ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 05.08.2024 справа №153/1066/20 (а.с.49-52) судом встановлено, що клопотання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звільнення від кримінальної відповідальності обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.240 КК України та про закриття кримінального провадження задоволено та на підставі п.3 ч.1 ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності звільнено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину. Цивільний позов Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої державі залишено без розгляду.

Із запитів керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури А.Вітюка до начальника Державної екологічної інспекції у Вінницькій області №02.53/1-4699 вих-24 від 18.09.2024 та до Ямпільського міського голови С.Гаджука №02.53/1-5031вих-24 від 04.10.2024 та інформації на дані запиту (а.с.53-60) судом встановлено, що начальник Державної екологічної інспекції у Вінницькій області та голова Ямпільської міської ради не заперечують щодо представництва Могилів-Подільською окружною прокуратурою в Ямпільському районному суду Вінницької області в інтересах держави з відповідним позовом.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, приходить до наступних висновків:

З вищевикладеного вбачається, що клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звільнення їх від кримінальної відповідальності, згідно ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строку давності, та на закриття у зв`язку з цим кримінального провадження відносно них задоволено.

Під звільненням від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності в судовій практиці розуміється відмова держави в особі компетентних органів від офіційного осуду, призначення покарання та визнання судимою особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.

Закриття кримінального провадження стосовно особи з нереабілітуючих підстав це застосування до неї м`якшої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок.

Положеннями КПК України не передбачено обов`язку суду під час закриття провадження встановлювати вину особи, проте це випливає із самої суті інституту звільнення від кримінальної відповідальності, оскільки з огляду на положення кримінального та кримінального процесуального закону звільнити від кримінальної відповідності у зв`язку із закінченням строків давності можливо лише ту особу, яка вчинила кримінальне правопорушення.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розмір заподіяних збитків не оспорювали, посилаючись на те, що жодних протиправних дій не робили, 12 кубів каменю не набивали.

Відповідно до положень ст.16 Конституції України, ст.324 Цивільного кодексу України, ст.5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» природні ресурси, які перебувають у стані природної волі і знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника природніх ресурсів здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Згідно зі ст.15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції, зокрема, забезпечують реалізацію екологічної політики України, екологічних прав громадян, здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч.1 ст.47 ЗУ «Про охорону навколишнього середовища» для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються фонди охорони навколишнього природного середовища. Ці фонди утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, у тому числі, грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Ці кошти направляються на охорону та відтворення об`єктів тваринного світу згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1147 від 17.09.1996.

За змістом статей 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.2 ст.1166 ЦК України).

При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за вказаними нормами права доказуванню підлягають: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача і його вина, причинний зв`язок між протиправною дію і негативними наслідками.

Водночас зі змісту частини другої статті 1166 ЦК України вбачається, що цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди, яка полягає в тому, що наявність вини заподіювача шкоди не підлягає доведенню позивачем, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Із вищезазначеними положеннями цивільного законодавства в повній мірі кореспондуються і приписи п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.89 №3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», в якому зазначено, що шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої постановлена ухвала лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачувалися у вчиненні умисних дій, які виразилися у незаконному видобуванню корисних копалин загальнодержавного значення, яке заподіяло істотну шкоду у сумі 36481.43 грн., кримінальне провадження щодо них закрито на підставі п.3 ч.1 ст.49 КК України, тому факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювачів, їхня вина, причинний зв`язок між протиправною дію і негативними наслідками доведено.

Враховуючи зазначене, позов про відшкодування шкоди є обґрунтованим та доведеним належними та допустимими доказами, а доводи позивача відповідачем не спростовані.

Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності, то суд враховує наступне:

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.3, 4 ст.267 ЦК України).

Отже судом встановлено, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скеровано до Ямпільського районного суду 27.07.2020. Ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області від 05.08.2024 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності, на підставі п.3 ч.1 ст.49 КК України, а кримінальне провадження закрито. Цивільний позов до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок кримінального правопорушення, залишено без розгляду. Ухвала набрала законної сили 12.08.2024, а цивільний позов подано до суду 21.03.2025.

При цьому суд зазначає, що відповідно до п.12 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19" з 12 березня 2020 року на усій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Також слід зазначити, що 24.02.2022 підписано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Відповідно до п.19 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, в період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Тобто, законодавцем було запроваджено механізм, за якого позовна давність на період дії воєнного стану або надзвичайної ситуації продовжується на строк дії таких обставин.

Враховуючи, що позов пред`явлений в період дії запровадженого карантину та воєнного стану з 02.04.2020, відтак в суду відсутні правові підставі для застосування позовної давності в цьому спорі.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання, що доводи керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури є доведеними та обґрунтованими, тому суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, то суд виходить із того, що позовні вимоги позивача задоволено, а тому у порядку ст.141 ЦПК України має підстави стягнути із відповідача на користь держава судові витрати по оплаті судового збору у сумі 3028 гривень на час подання позову.

Керуючись ст.ст.3, 4, 5, 6, 10-13, 23, 76, 77, 79, 80, 81, 89, 95, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 351, 352, 354 ЦПК України, на підставі ст.ст.256, 257, 267, 1166 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Подільського округу, Ямпільської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням внаслідок незаконного видобутку корисної копалини загальнодержавного значення - каменю пісковику - задовольнити.

Стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави шкоду, заподіяну злочином внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 36481 (тридцять шість тисяч чотириста вісімдесят однієї) гривні 43 копійки на рахунок: ГУК у Він. обл./м. Ямпіль/24062100, ЄДРПОУ 37979858, банк отримувач Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАИ) UА918999980333129331000002912 («Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності»).

Стягнути солідарно солідарно із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Т. В. Гаврилюк