Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 147/788/20
Провадження № 4-с/147/3/26
УХВАЛА
іменем України
02 листопада 2026 року с-ще Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Мудрак А.М.
з участю секретаря Чудак Г.І.,
представника адвоката Ткача О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Тростянецько-Ладижинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,
в с т а н о в и в:
у вересні 2026 року представник заявника ОСОБА_1 адвокат Ткач О.А. звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Тростянецько-Ладижинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якій просить: 1/ визнати неправомірними дії головного державного виконавця Тростянецько-Ладижинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Клопотуна Є.С. щодо винесення постанови від 24.07.2025 про закінчення виконавчого провадження № 74179569; 2/ скасувати постанову головного державного виконавця Тростянецько- Ладижинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Клопотуна Є.С. від 24.07.2025 про закінчення виконавчого провадження № 74179569 з примусового виконання виконавчого листа № 147/788/20, виданого 10.11.2020 Тростянецьким районним судом Вінницької області; 3/ зобов`язати посадових осіб Тростянецько-Ладижинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України усунути допущені порушення шляхом відновлення виконавчого провадження № 74179569 з примусового виконання виконавчого листа № 147/788/20, виданого 10.11.2020 Тростянецьким районним судом Вінницької області. Разом зі скаргою на дії державного виконавця Ткачом О.А. було заявлено вимогу щодо поновлення строку на звернення до суду з скаргою.
В обґрунтування скарги представник зазначав, що 15.02.2024 головним державним виконавцем Клопотуном Є.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 74179569 з виконання виконавчого документа виконавчого листа № 147/788/20 виданого 10.11.2020 Тростянецьким районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини всіх його видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 10 серпня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
24.07.2025 державним виконавцем Клопотуном Є.С. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 74179569 на підставі п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», у які зазначено, що згідно з заявою стягувача кошти сплачено повністю, борг відсутній. Вважає, що дії державного виконавця Клопотуна Є.С. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 74179569, на підставі п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» неправомірними, незаконними та такими, що порушують права скаржника, з огляду на наступне.
Як розтлумачив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 201/11043/15-ц постанова від 12.03.2025 року: «Результат аналізу частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» дозволяє зробити висновок, що закриття виконавчого провадження за ініціативою стягувача можливе лише у випадку передбаченому пунктом 1 вказаної норми, а саме у разі визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення. Водночас у пункті 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», що вказаний підставою для прийняття державним виконавцем оскаржуваної постанови, передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом».
Матеріали даного виконавчого провадження не містять жодних доказів фактичного, повного виконання виконавчого документу. Підписана заява стягувача з прохальною частиною про закриття виконавчого провадження, надрукована у формі певного бланку, змістом якої є стягнення коштів боржника, а не аліментів на утримання дитини, тому вважає це веденням в оману стягувача з боку державного виконавця з метою закриття виконавчого провадження без фактичного його виконання. Окрім того, станом на день винесення оскаржуваної постанови в матеріалах справи відсутній розрахунок наявної/відсутньої заборгованості по стягненню аліментів дитині ОСОБА_3 , аліменти на утримання якої мали б стягуватися до досягнення повноліття, виповнилося тільки 13 років. Більш того, всупереч ст. 71 Закону, матеріали виконавчого провадження, свідчать про повну відсутність будь-яких заходів з боку виконавця, спрямованих на примусове виконання рішення. Таким чином, незрозуміло як державний виконавець встановив, що кошти сплачено повністю і борг відсутній, із заяви стягувачя?
Щодо пропуску строку зазначив наступне. Про оскаржувану постанову щодо закриття виконавчого провадження та повну відсутність будь-яких виконавчих дій скаржнику стало відомо лише після того, як представник - адвокат отримав відповідь з відділу державної виконавчої служби на адвокатський запит, а саме 28.08.2026 та після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. До цього часу скаржник вважала (як її роз`яснили у виконавчій службі), що може звернутися в будь-який час до досягнення дочкою повноліття у виконавчу службу з метою стягнення аліментів на її утримання. Проте, під час звернення її кожного разу відсилали до суду щоб вона взяла дублікат виконавчого листа, незважаючи на те, що видача дубліката можлива лише у випадку його втрати. Тоді як виконавчий документ, у даному випадку, було надіслано разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду (ч.3 ст. 39 Закону). Отже, державна виконавча служба не тільки не виконала свого обов`язку щодо своєчасного направлення копій постанов стороні стягувача, що позбавило заявника можливості дізнатися про прийняте рішення вчасно, але і ввела в оману щодо підписання незрозумілої заяви скаржником про закінчення виконавчого провадження та її подальших дій при стягнені аліментів. У зв`язку з цим пропущений строк на подання цієї скарги просять суд поновити як пропущений з поважних незалежних від заявника причин.
Ухвалою судді від 14.09.2026 скаргу прийнято до розгляду, призначено судове засідання на 10.00 год 02 жовтня 2026 року та зобов`язано державного виконавця Тростянецько-Ладижинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надати в судове засідання для огляду матеріали виконавчого провадження 74179569 або направити на адресу суду належним чином засвідчену копію, також витребувано з Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу №147/788/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання доньки для огляду в судовому засіданні.
На виконання вимог ухвали суду від 14.09.2026 Тростянецько-Ладижинського ДВС надійшла копія виконавчого провадження №74179569.
30.09.2026 від Тростянецько-Ладижинського відділу ДВС надійшов відзив на скаргу, в якому зазначено, що Тростянецько-Ладижинський відділ ДВС у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повідомляє, що в порядку примусового виконання виконавчого листа №147/788/20 виданого 06.10.2020 Тростянецьким районним судом про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 було 15.02.2024 відкрито ВП №74179569 та 24.07.2025 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у порядку п.9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» згідно заяви стягувача. В ході виконання ВП №74179569 стягувачкою ОСОБА_1 до відділу ДВС було подано заяву від 15.02.2024 про відсутність заборгованості по сплаті аліментів та подано заяву від 23.07.2025 про завершення виконавчого провадження №74179569 відповідно до п.9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» в зв`язку з відсутністю боргу.
Заява від 23.07.2025 про завершення виконавчого провадження №74179569 відповідно до п.9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» в зв`язку з відсутністю боргу, була подана до відділу ДВС особисто стягувачкою ОСОБА_1 . У вказаній заяві ОСОБА_1 просить завершити виконавче провадження, де вона є стягувачем, по ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Державним виконавцем в межах своїх повноважень та на підставі заяви стягувачки у виконавчому провадженні було винесено 24.07.2025 постанову про закінчення виконавчого провадження у порядку п.9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Тому, Тростянецько-Ладижинський відділ ДВС вважає, що постанова про закінчення виконавчого провадження №74179569 від 24.07.2025 винесена головним державним виконавцем Є.С. Клопотуном в межах та на підставі норм діючого законодавства. У зв`язку з чим, просить відмовити в задоволені скарги.
02 жовтня 2026 року справу знято з розгляду у зв`язку з відпусткою судді.
В судовому засіданні 23.10.2026 оголошено перерву до 16.00 год. 02.11.2026 та викликано державного виконавця Клопотун Є.О.
У судове засідання 02.11.2026 заявник (скаржник) ОСОБА_1 не з`явилась, в судовому засіданні 23.10.2026 суду пояснила, що вона зверталась до суду з позовом про стягнення аліментів з ОСОБА_2 . Потім вона зверталась до ВДВС з заявою про примусове виконання рішення суду та стягнення аліментів з відповідача. Не пам`ятає точної дати, але в 2025 році вона звернулась до ВДВС щодо заборгованості по аліментам, адже вони були погашені, їй дати написати заяву, яка була друкована. В подальшому вона зверталась з питаннями, чому не стягуються аліменти з боржника, однак жодного рішення їй не давали. Копії постанови виконавця про закінчення виконавчого провадження від 24.07.2025 вона не отримувала. Потім вона звернулась до адвоката за правничою допомогою у серпні 2026 року.
Представник скаржника - адвокат Ткач О.А. в судовому засіданні підтримав позицію скаржника ОСОБА_1 за обставин викладених у скарзі, додатково зазначив, що дійсно він звертався до ВДВС з запитом 19.08.2026 та отримав відповідь 28.08.2026. Просив вважати строк пропущений з поважних причин поновити та задовольнити його скаргу в повному обсязі.
Боржник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився.
Представник Тростянецько-Ладижинського відділу ДВС в судове засідання не з`явився, одночасно з відзивом подали заяву про розгляд справи без їх участі.
Державний виконавець Клопотун Є.О. в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, причина неявки суду невідома, клопотань про відкладення не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Заслухавши пояснення учасників, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з дослідженими матеріалами справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно з ч.1 ст. 448 ЦПК України скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 06 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено та ухвалено стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини всіх його видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10 серпня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
На підставі заяви ОСОБА_1 10.11.2020 видано виконавчий лист у справі №147/788/20 про стягнення з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10 серпня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
В матеріалах справи №147/788/2020, витребуваної з архіву Тростянецького районного суду Вінницької області, наявний оригінал виконавчого листа №147/788/2020 від 06.10.2020. Разом з ним наявний супровідний лист за підписом головного державного виконавця Є. Клопотуна від 24.07.2025 №18283 про те, що Тростянецько-Ладижинський ВДВС, керуючись ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», направляє для виконання та до відома постанову від 24.07.2025, винесену при примусовому виконанні: виконавчий лист №147/788/20 від 06.10.2020, що видав Тростянецький районний суд Вінницької області. Також наявна копія постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №74179569 від 24.07.2025, в якій підставами закінчення значиться: згідно заяви стягувача кошти сплачено повністю, борг відсутній, залишок нестягненої суми за виконавчим документом 0 гривень, а тому керуючись п.9 ч.1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» постановлено закінчити виконавче провадження №ВП74179569.
З наданої на виконання вимог ухвали суду копії матеріалів виконавчого провадження ВП74179569 встановлено наступне. 15.02.2024 ОСОБА_1 звернулась до Тростянецького ВДВС із заявою про прийняття до виконання виконавчого листа №147/788/20 від 06.10.2024 про стягнення аліментів з ОСОБА_2 . Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП 74179569 від 15.02.2024 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №147/788/20 від 06.10.2020. Згідно з супровідним листом №4063 від 15.02.2024 копію постанови направлено стягувачу ОСОБА_1 та боржнику ОСОБА_2 . Постановою про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 15.02.2024 визначено розмір витрат. Згідно з супровідним листом №4065 від 15.02.2024 копію постанови направлено стягувачу ОСОБА_1 та боржнику ОСОБА_2 . Також наявна заява ОСОБА_1 від 15.02.2024 про те, що претензій по сплаті аліментів ОСОБА_2 станом на 01.01.2024 немає. В подальшому постановою про передачу виконавчого провадження від 19.06.2024 у зв`язку з реорганізацією відділу шляхом злиття двох відділів постановлено передати виконавчий лист №147/788/20 від 06.10.2020 до Тростянецько-Ладижинського відділу ДВС у Гайсинському районі Вінницької області ЦМРУМЮ (м.Київ). Постановою від 20.06.2024 головного державного виконавця Тростянецько-Ладижинського відділу ДВС у Гайсинському районі Вінницької області ЦМРУМЮ (м.Київ) прийнято виконавче провадження №74179569.
Також в матеріалах ВП 74179569 наявна заява ОСОБА_1 від 23.07.2025 наступного змісту: "Прошу вас завершити виконавче провадження за рішенням суду про стягнення коштів з боржника ОСОБА_2 на мою користь у відповідності до статті 39 п.9 Закону України «про виконавче провадження» так як кошти сплачено повністю, борг відсутній". Форма заяви друкована, лише вписано власноруч анкетні дані заявника, дата та підпис.
На підставі даної заяви ОСОБА_1 головним державним виконавцем Клопотуном Є.С. 24.07.2025 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження 74179569 про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/4 частини доходу. У постанові встановлено (тобто вказана підстава закінчення ВП): згідно заяви стягувача кошти сплачено повністю, борг відсутній.
Також наявний супровідний лист від 24.07.2025 №18283 про направлення вищевказаної постанови про закінчення виконавчого провадження стягувачу ОСОБА_1 , боржнику ОСОБА_2 , Тростянецький районний суд Вінницької області.
Інших документів з матеріалів виконавчого провадження суду не надано.
Щодо поновлення пропущеного строку на подання скарги на дії державного виконавця суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст. 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Пропущений для подання скарги строк може бути поновлений судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою. У разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається без розгляду (ч.2 ст. 449 ЦПК України).
Аналогічні положення щодо строку оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця містяться у частині п`ятій статті 74 Закону України «Про виконавче провадження».
Статтею 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2023 року у справі № 759/20392/18 зазначено, що перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок, тобто після фактичної обізнаності особи про порушення її прав і свобод. Подібні висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 2-1441/10 та від 07 липня 2021 року у справі № 127/2-200/2004.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 16.05.2024 у справі № 757/16383/20-ц, перебіг 10-денного строку на оскарження рішень чи дій виконавця розпочинається виключно з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. Якщо у матеріалах виконавчого провадження відсутні докази своєчасного направлення та вручення копії постанови стороні, строк на оскарження обчислюється з моменту фактичного ознайомлення з рішенням виконавця (зокрема, шляхом отримання інформації чи доступу до матеріалів).
Отже, визначальним для обчислення строку, встановленого статтею 449 ЦПК України, є момент, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права, а у разі пропуску такого строку саме на заявника покладається обов`язок довести наявність об`єктивних обставин, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду.
Представником заявника Ткачем О.А. у скарзі та в судовому засіданні як на підставу поновлення строку вказано про те, що ОСОБА_1 не отримувала копію постанови про закінчення виконавчого провадження, про її наявність довідалась від свого представника ОСОБА_4 .
На підтвердження поважності пропуску строку та поновлення його для звернення до суду представником Ткачем О.А. надано суду:
лист в. о. начальника Тростянецько-Ладижинського відділі ДВС О. Репенка від 28.08.2026 №16288, адресований адвокату Ткач О.А. наступного змісту: ВДВС на ваш запит від 19.08.2026 повідомляє, що в порядку примусового виконання в/л №147/788/20 виданого 06.10.2020 було відкрито виконавче провадження ВП №74179569 та 24.07.2025 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у порядку ст.39 п.9 Закону України «Про виконавче провадження». Постанова та даний виконавчий лист ха вих.№18283 від 24.07.2025 направлено простою кореспонденцією до Тростянецького районного суду;
заяву про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження від 28.08.2026 вих№11, адресовану В.о.начальника Тростянецько-Ладижинського відділі ДВС О.Репенку.
Копії наданих суду матеріалів виконавчого провадження не містять доказів того, що копію постанови від 24.07.2025 отримано скаржником ОСОБА_1 , чи вона повернута на адресу ВДВС як невручена.
Враховуючи обставини справи, суд вважає причини пропуску строку поважними та дійшов висновку про наявність підстав для його поновлення.
Щодо суті скарги, то суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до положень ст. ст. 1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Згідно з ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.
Нормами Сімейного кодексу України урегульовано розмір та порядок стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ч.3 ст. 183 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Обов`язок утримувати дитину до досягнення нею 18 років (повноліття) є безумовним.
Порядок дій державного виконавця під час виконання своїх посадових обов`язків щодо примусового виконання виконавчих проваджень передбачено Інструкцією з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5.
Зокрема, розділом XVI «Особливості виконання рішень про стягнення аліментів» Інструкції з організації примусового виконання рішень, передбачено порядок виконання таких рішень.
Відповідно до п.9 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, передбачено наступне: Виконавець закінчує виконавче провадження про стягнення аліментів після закінчення передбаченого законом строку їх стягнення за умови, що суму аліментів стягнено в повному обсязі. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття.
Обов`язок утримувати дитину до досягнення нею 18 років (повноліття) є безумовним, тобто і в рішенні Тростянецького районного суду Вінницької області від 06.10.2020 у справі №147/788/20 прописано обов`язок стягувати аліменти до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , повноліття.
Відповідно до п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Згідно з постановою головного державного виконавця Є. Клопотуна, виконавче провадження №74179569 закінчене на підставі п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», тобто у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Однак головним державним виконавцем не враховано порядок та строк виконання виконавчого документа про стягнення аліментних платежів, не враховано вік дитини, яка ще не досягла повноліття.
Суд вважає помилковим та формальним висновки державного виконавця як підставу для завершення виконавчого провадження №74179569, саме відсутність боргу, адже в даній справі мова йде про періодичні платежі, які присуджуються на певний період (до досягнення дитиною повноліття), а не звичайне стягнення заборгованості.
Також суд не приймає до уваги доводи державного виконавця викладені у відзиві про те, що ним винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі заяви стягувачки, адже дана заява це друкований зразок заяви про відсутність заборгованості, яка не містить жодного посилання на аліментні платежі, чи відмову від стягнення саме аліментів присуджених рішенням суду.
Навіть у самій постанові у ВП №74179569 від 24.07.2025 головним державним виконавцем підставами закінчення значиться: згідно заяви стягувача кошти сплачено повністю, борг відсутній, залишок нестягненої суми за виконавчим документом 0 гривень.
В абзацах 13, 14 та 18 постанови Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 квітня 2021 року у справі №638/12278/15-ц, у контексті правозастосування статті 63 ЗУ «Про виконавче провадження» зазначено про те, що тлумачення наведеної норми права свідчить про те, що підставою для закінчення виконавчого провадження є виконання рішення боржником. Зазначене положення закону має застосовуватися не формально, а сутнісно, коли рішення суду реально й фактично виконано, з огляду на таке.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що постановою головного державного виконавця Є. Клопотуна від 24.07.2025 закінчено виконавче провадження №74179569, без фактичного виконання в повному обсязі рішення суду згідно із виконавчим документом, а тому такі дії є неправомірними, постанова є незаконною та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.
Таким чином, вимога про зобов`язання посадових осіб Тростянецько-Ладижинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України усунути допущені порушення шляхом відновлення виконавчого провадження № 74179569 з примусового виконання виконавчого листа № 147/788/20, виданого 10.11.2020 року Тростянецьким районним судом Вінницької області є передчасною, тому скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 447-453, 353-355 ЦПК України, суд,
п о с т а н о в и в:
Поновити ОСОБА_1 строк на подання скарги на дії державного виконавця Тростянецько-Ладижинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Скаргу ОСОБА_1 на рішення головного державного виконавця Клопотуна Євгенія Сергійовича у виконавчому провадженні № 74179569 задовольнити частково.
Визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця Тростянецько-Ладижинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Клопотуна Євгенія Сергійовича від 24.07.2025 про закінчення виконавчого провадження № 74179569 з примусового виконання виконавчого листа № 147/788/20 виданого 06.10.2020 Тростянецьким районним судом Вінницької області.
З врахуванням вимог ч.2 ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження" повідомити суд про відновлення виконавчого провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. У разі якщо ухвалу не було вручено у день її складання, учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 09 листопада 2026 року.
Суддя А.М. Мудрак
Судове рішення № 141301039, Тростянецький районний суд Вінницької області було прийнято 02.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 147/788/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: