Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 135/1455/26
Провадження № 2/135/915/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
іменем України
09.11.2026 м. Ладижин
Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Волошиної Т. В.,
за участю секретаря судового засідання Безпалька С. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ладижині в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
І. Стислий виклад позиції позивача
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі ТОВ «Бізнес Позика») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути заборгованість за кредитним договором № 558113-КС-001 від 19 вересня 2025 року, визначену станом на 23 липня 2026 року, в розмірі 9 860 грн, з яких: 3 500 грн за основною сумою кредиту, 6 300 грн за процентами, 60 грн за комісією, а також 2 662,40 грн судового збору та 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Позов обґрунтовано тим, що за умовами зазначеного договору відповідачу надано кредит у розмірі 5 000 грн зі строком повернення до 06 березня 2026 року та обов`язком сплатити проценти за користування коштами й комісію за надання кредиту. За твердженням позивача, договір укладено в електронній формі через інформаційну систему кредитодавця та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
ТОВ «Бізнес Позика» зазначило, що виконало свої зобов`язання, перерахувавши кредитні кошти на вказану відповідачем банківську картку. Водночас відповідач лише частково виконав обов`язки з повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів, сплативши загалом 7 090 грн. Часткову оплату позивач розцінював як підтвердження визнання відповідачем договору та боргу.
Позивач наголошував, що проценти нараховувалися за ставкою 1% на день на залишок основної суми кредиту, наявний на початок календарного дня, виключно в межах строку кредитування. Наявність у розрахунку дат після закінчення цього строку пояснював автоматичним формуванням документа, а не продовженням нарахування процентів. До складу заявленої до стягнення заборгованості штрафні санкції та нарахування за статтею 625 ЦК України не включено.
Також позивач зазначав, що договірна процентна ставка 1% на день і денна процентна ставка, визначена Законом України «Про споживче кредитування», є різними показниками, та стверджував, що остання на дату укладення договору відповідала встановленому законом граничному розміру.
Обґрунтовуючи вимогу про стягнення комісії, ТОВ «Бізнес Позика» посилалося на погодження цього платежу сторонами, включення його до графіка платежів та передбачену законодавством можливість установлення комісії за надання кредиту.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач посилався на договір, який передбачає фіксований гонорар за підготовку позовної заяви, та рахунок-фактуру. Зазначав, що такі витрати підлягають розподілу незалежно від їх фактичної оплати, якщо вони підлягають сплаті за умовами договору.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, своєї позиції щодо заявлених вимог не висловив.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі. Підстави заочного розгляду
Ухвалою суду від 10 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву.
Цією ж ухвалою витребувано в АТ Універсал Банк відомості щодо належності відповідачу платіжної картки, зазначеної в кредитних документах, та виписку про рух коштів за відповідним рахунком.
Представник позивача Дармограй А. Т. у позовній заяві просила розглянути справу за її відсутності та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Ухвалу про відкриття провадження разом із копією позовної заяви та доданими до неї документами надіслано відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення за адресою його зареєстрованого місця проживання.
Про дату, час і місце судових засідань, призначених на 08 жовтня та 02 листопада 2026 року, відповідача повідомляли повістками, надісланими за цією ж адресою. Відповідні поштові відправлення повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Іншої адреси для надсилання судової кореспонденції відповідач не повідомив.
Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Отже, відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце судових засідань.
Відповідач у судові засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подав.
За таких обставин, ураховуючи відсутність заперечень позивача, суд дійшов висновку про наявність передбачених частиною першою статті 280 ЦПК України умов для заочного розгляду справи на підставі наявних у ній доказів.
У зв`язку з неявкою всіх учасників справи відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розгляд справи завершено 02 листопада 2026 року. Повне заочне рішення складено та підписано 09 листопада 2026 року без його проголошення відповідно до частини четвертої статті 268 ЦПК України. Згідно з частиною п`ятою цієї статті зазначена дата є датою ухвалення рішення.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
19 вересня 2025 року ТОВ «Бізнес Позика» надіслало ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір про надання споживчого кредиту № 558113-КС-001 в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця.
Того ж дня відповідач прийняв запропоновані умови, підписавши акцепт електронним підписом одноразовим ідентифікатором «UA-9186».
В анкеті клієнта, оформленій як витяг з інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця від 28 липня 2026 року, зазначено персональні та контактні дані ОСОБА_1 , адресу його місця проживання, реквізити платіжної картки № НОМЕР_1 для перерахування коштів, бажану суму кредиту 5 000 грн та дату його отримання 19 вересня 2025 року.
Згідно з візуальною формою послідовності дій клієнта 19 вересня 2025 року в особистому кабінеті відповідачу надано паспорт споживчого кредиту, для підписання якого використано одноразовий ідентифікатор «UA-0448», а для підписання договору «UA-9186». У цьому документі також відображено надсилання договору, додатків до нього та правил кредитування на електронну адресу відповідача й розміщення їх в особистому кабінеті.
За умовами договору про надання кредиту № 558113-КС-001 від 19 вересня 2025 року ТОВ «Бізнес Позика» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у сумі 5 000 грн, а позичальник повернути отримані кошти, сплатити проценти за користування кредитом і комісію в порядку та строки, визначені договором.
Пунктами 2.3, 2.4 договору встановлено строк кредитування тривалістю 24 тижні та стандартну фіксовану процентну ставку 1% на день. Такий самий розмір ставки передбачено пунктом 10.2 договору, в якому її названо зниженою.
За пунктами 4.2, 10.3 договору застосування названої зниженою ставки пов`язане з дотриманням позичальником умов внесення платежів. Якщо передбачений графіком платіж не сплачено повністю та заборгованість не погашено протягом наступних семи діб, із восьмого дня прострочення передбачено подальше нарахування процентів за стандартною ставкою до закінчення строку кредитування. При цьому числове значення обох ставок за цим договором є однаковим.
Пунктом 2.5 договору передбачено комісію за видачу кредиту в розмірі 1 000 грн, яка нараховується одноразово в день його видачі. За визначенням пункту 1.6 комісія є однією зі складових оплати за надання та користування кредитом.
Згідно з пунктами 2.13, 2.14 договору датою видачі кредиту визначено 19 вересня 2025 року, датою його повернення 06 березня 2026 року. У пункті 2.8 строк дії договору зазначено до 06 березня 2026 року. Водночас пунктом 11.1 передбачено, що за наявності після закінчення строку кредитування непогашених зобов`язань зі сплати кредиту, комісії або процентів договір діє до їх належного виконання.
У пунктах 2.9, 2.10 договору орієнтовну загальну вартість кредиту зазначено в розмірі 12 302,52 грн, а загальні витрати за кредитом 7 302,52 грн.
Пунктом 4.2.2 договору встановлено графік платежів, складений із припущенням про його дотримання позичальником та застосування ставки, названої в договорі зниженою. Графік передбачає внесення дванадцяти періодичних платежів із 03 жовтня 2025 року до 06 березня 2026 року: перших одинадцяти по 1 030 грн, останнього 893,02 грн. Загальна сума платежів становить 12 223,02 грн, з яких: 5 000 грн основна сума кредиту, 6 223,02 грн проценти та 1 000 грн комісія. Комісія підлягала сплаті у складі перших чотирьох платежів.
Відповідно до пункту 4.1 договору кредитодавець зобов`язався протягом трьох робочих днів із дня його укладення надати кредит шляхом безготівкового переказу коштів за реквізитами зазначеного позичальником електронного платіжного засобу. Пунктом 4.3 передбачено повернення кредиту, сплату процентів та інших платежів у безготівковій формі відповідно до графіка.
За умовами пункту 4.5 договору в разі недостатності внесеного платежу для виконання зобов`язання в повному обсязі кошти зараховуються в порядку черговості, визначеному статтею 19 Закону України «Про споживче кредитування».
На виконання ухвали суду від 10 вересня 2026 року АТ «Універсал Банк» листом від 11 вересня 2026 року № БТ/Е-40047 повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 та відкрито відповідний банківський рахунок.
Згідно з долученою до листа випискою про рух коштів за цим рахунком за період із 19 вересня 2025 року до 06 березня 2026 року, 19 вересня 2025 року о 14:41:15 на рахунок відповідача зараховано 5 000 грн від платника «Business Pozyka Llc». Того ж дня о 14:42:44 відображено подальший переказ 5 000 грн. Крім того, 06 листопада 2025 року з рахунку списано 4 026 грн за операцією з позначенням «bizpozyka».
Позивач надав розрахунок заборгованості за договором станом на 28 липня 2026 року, у якому за період із 19 вересня 2025 року до 06 березня 2026 року відображено нарахування 8 450 грн процентів за користування кредитом та 1 000 грн комісії. Окремо наведено нарахування 2 500 грн із посиланням на статтю 625 ЦК України.
У розрахунку відображено платежі загальною сумою 7 090 грн: 06 листопада 2025 року 4 000 грн, 08 листопада 2025 року 1 590 грн, 16 квітня 2026 року 1 500 грн.
Із зазначених коштів позивач зарахував 1 500 грн на погашення основної суми кредиту, 2 150 грн процентів, 940 грн комісії та 2 500 грн нарахувань, відображених із посиланням на статтю 625 ЦК України. Протягом строку кредитування основну суму боргу в розрахунку зазначено в розмірі 5 000 грн, а її зменшення до 3 500 грн відображено 16 квітня 2026 року.
Після такого розподілу платежів у розрахунку визначено залишок заборгованості в розмірі 9 860 грн, з яких: 3 500 грн за основною сумою кредиту, 6 300 грн за процентами, 60 грн за комісією. Ці самі суми наведено в довідці ТОВ «Бізнес Позика» про стан заборгованості за договором станом на 28 липня 2026 року, у якій заборгованість за штрафами та нарахуваннями відповідно до статті 625 ЦК України визначено в нульовому розмірі.
IV. Норми права, які застосовує суд, та мотиви їх застосування
4.1. Щодо укладення електронного договору про споживчий кредит
Відповідно до статей 626, 628, 638 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Його зміст становлять погоджені сторонами умови та умови, обов`язкові відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.
Статтею 1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Згідно з абзацом другим частини другої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит укладається у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію». Примірник договору з додатками має бути переданий споживачу невідкладно після підписання договору сторонами. Електронний примірник надається у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка його отримала, зокрема шляхом надсилання на електронну адресу з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору. Обов`язок доведення передання споживачу одного з оригіналів договору покладається на кредитодавця.
За частинами третьою, шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Акцепт може бути наданий, зокрема, шляхом надсилання електронного повідомлення або заповнення електронної форми про прийняття пропозиції з підписанням у порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону. Договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка надіслала пропозицію, відповіді про її прийняття.
За змістом пунктів 6, 12 частини першої статті 3 та абзацу третього частини першої статті 12 цього Закону електронний правочин може бути підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Згідно з частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
У постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 та від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 Верховний Суд виходив із можливості укладення кредитного договору в електронній формі та його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором із дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію».
Оцінивши оферту, акцепт, анкету позичальника та відомості про послідовність електронних дій у сукупності, суд установив, що відповідач прийняв пропозицію ТОВ «Бізнес Позика» укласти кредитний договір, підписавши акцепт електронним підписом одноразовим ідентифікатором «UA-9186».
Відомості, відображені у візуальній формі послідовності дій клієнта, про надсилання договору, додатків до нього та правил кредитування на електронну адресу відповідача, а також розміщення цих документів в особистому кабінеті суд ураховує на підтвердження надання позичальнику примірника договору та додатків до нього.
Паспорт споживчого кредиту, підписаний із використанням окремого одноразового ідентифікатора «UA-0448», суд оцінює як документ щодо переддоговірного інформування позичальника відповідно до статті 9 Закону України «Про споживче кредитування». Водночас погодження умов кредитного зобов`язання підтверджується офертою, акцептом та текстом договору.
Отже, 19 вересня 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 558113-КС-001 із дотриманням передбаченої законом письмової форми.
4.2. Щодо виконання кредитного зобов`язання та розміру заборгованості
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати позичальникові грошові кошти в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник повернути кредит і сплатити проценти.
Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено положеннями про кредит і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною першою статті 1049 ЦК України передбачено обов`язок позичальника повернути отримані кошти у строк та в порядку, встановлені договором. За змістом частини першої статті 1048 та частин першої, другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок сплати процентів за кредитним договором визначаються договором.
Відповідно до статті 525 та частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 530 та статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання з установленим строком виконання підлягає виконанню в цей строк.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених його змістом.
За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 5 000 грн підтверджується випискою АТ «Універсал Банк», отриманою на виконання ухвали суду. Відомості банку про належність платіжної картки відповідачу узгоджуються з реквізитами, зазначеними в анкеті позичальника. Отже, позивач виконав передбачений договором обов`язок із надання кредиту.
Строк повернення кредиту закінчився 06 березня 2026 року. Відповідач виконав зобов`язання лише частково: у розрахунку кредитодавця відображено платежі загальною сумою 7 090 грн.
Розмір непогашеної заборгованості позивач обґрунтовує розрахунком та довідкою станом на 28 липня 2026 року.
Передбачені пунктами 2.4 та 10.2 договору стандартна і названа зниженою процентні ставки мають однаковий розмір 1% на день. Тому відмінність між сумою процентів за графіком платежів і сумою, відображеною в розрахунку позивача, не пов`язана із застосуванням різних за розміром ставок.
Графік складено з припущенням про внесення позичальником платежів у встановлені строки та передбачає поступове погашення основної суми кредиту. Натомість у розрахунку позивача протягом строку кредитування основний борг відображено в розмірі 5 000 грн, а його часткове погашення на 1 500 грн 16 квітня 2026 року, після закінчення цього строку. Отже, сума процентів за плановим графіком визначена з урахуванням іншої динаміки погашення основного боргу, ніж відображена в розрахунку.
Заявлені до стягнення договірні проценти нараховано за період кредитування, що закінчився 06 березня 2026 року. Наявність у розрахунку пізніших календарних дат не свідчить про продовження їх нарахування: після зазначеної дати збільшення суми договірних процентів у ньому не відображено.
Доказів здійснення інших платежів, крім урахованих кредитодавцем, матеріали справи не містять. Водночас неподання відповідачем відзиву не звільняє суд від оцінки доказів, якими позивач обґрунтовує вимоги.
Оцінивши подані документи в сукупності з умовами договору та доказами надання кредиту, суд дійшов висновку про доведеність заявленої заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 3 500 грн та за процентами в розмірі 6 300 грн.
4.3. Щодо вимоги про стягнення комісії за видачу кредиту
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Пунктом 5 Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затверджених постановою Правління Національного банку України від 11 лютого 2021 року № 16, передбачено надання споживачу детального переліку складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів.
Водночас частина перша статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачає безоплатне надання споживачу на його вимогу, але не частіше одного разу на місяць, визначеної цією нормою інформації про стан виконання договору. Згідно з частиною п`ятою статті 12 цього Закону умови договору, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими Законом, є нікчемними.
У постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що законодавство передбачає можливість установлення комісії за обслуговування кредиту, проте умова про оплатність інформації щодо стану кредитної заборгованості, яку споживач має право отримувати безоплатно, є нікчемною.
Пунктом 1.6 договору комісію визначено як одну з двох складових оплати за надання та користування кредитом. Іншою складовою відповідно до пункту 1.11 є проценти. Отже, за умовами цього договору комісія встановлена як елемент погодженої вартості кредитування, а не як оплата окремих інформаційних послуг.
Пунктом 2.5 договору передбачено комісію в розмірі 1 000 грн, яка нараховується одноразово в день видачі кредиту. Її розмір залишається незмінним протягом строку дії договору та не може бути збільшений кредитодавцем в односторонньому порядку. Інформацію про платіж відображено також у паспорті споживчого кредиту, а його сплату передбачено у складі перших чотирьох платежів за графіком.
Таким чином, досліджені умови не пов`язують спірну комісію з наданням інформації про стан кредитної заборгованості. Суд не встановив, що ця умова обмежує передбачене статтею 11 Закону України «Про споживче кредитування» право відповідача на безоплатне отримання такої інформації, а тому не вбачає підстав для висновку про її нікчемність із цих мотивів.
Ураховуючи передбачену законодавством можливість включення до загальних витрат за споживчим кредитом комісій, пов`язаних із його наданням, та встановлений зміст погодженої сторонами умови, суд дійшов висновку про наявність у відповідача обов`язку сплатити зазначений платіж.
За розрахунком позивача на погашення комісії зараховано 940 грн, а непогашений залишок становить 60 грн. Вимога про стягнення цієї суми підлягає задоволенню.
V. Розподіл судових витрат
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп., що підтверджується платіжним документом від 07 серпня 2026 року (а. с. 12). Оскільки позовні вимоги про стягнення заборгованості задоволено повністю, зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Крім того, ТОВ «Бізнес Позика» заявило до відшкодування 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
На підтвердження цих витрат позивач надав договір про надання правничої допомоги, укладений з Адвокатським об`єднанням «Правовий баланс», та рахунок-фактуру № 05-558113-КС-001 від 15 травня 2026 року. За поданими документами фіксована вартість підготовки позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 становить 10 000 грн.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт і їхньої вартості, яка сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, зокрема договорів і рахунків. Відсутність доказів фактичної оплати послуг сама по собі не виключає можливості їх відшкодування за умови підтвердження надання послуг, їхньої вартості та обов`язку оплати.
За пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України в разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача. Водночас під час їх розподілу суд ураховує критерії, передбачені частиною третьою цієї статті, зокрема зв`язок витрат із розглядом справи, обґрунтованість і пропорційність їхнього розміру до предмета спору з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін.
У пунктах 139, 141, 144 постанови від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 Велика Палата Верховного Суду розмежувала зменшення витрат на професійну правничу допомогу за правилами частин четвертої шостої статті 137 ЦПК України та вирішення питання про їх розподіл відповідно до статті 141 цього Кодексу. Зменшення витрат за критеріями співмірності, передбаченими статтею 137 ЦПК України, можливе лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час розподілу витрат суд, керуючись критеріями частини третьої статті 141 ЦПК України, може з власної ініціативи присудити їх частково, навівши конкретні мотиви та правові підстави такого висновку.
За відсутності клопотання відповідача суд вирішує питання про часткове відшкодування витрат відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України.
Підготовка позовної заяви пов`язана з розглядом справи та була необхідною для судового захисту прав позивача. Вона потребувала опрацювання кредитного договору, документів щодо його електронного укладення, надання коштів і розрахунку заборгованості, а також обґрунтування вимог про стягнення основного боргу, процентів та комісії. Позовна заява також містить клопотання про витребування банківських доказів.
Водночас предмет спору стосується виконання одного кредитного договору, а заявлені до відшкодування витрати охоплюють підготовку позовної заяви.
Ціна позову становить 9 860 грн. Перевищення її заявленими витратами на правничу допомогу саме по собі не є підставою для часткового відшкодування, проте враховується разом із характером вимог та підтвердженим обсягом послуг.
Оцінивши зазначені обставини в сукупності, суд дійшов висновку, що покладення на відповідача всіх 10 000 грн витрат не відповідатиме критерію пропорційності, передбаченому пунктом 2 частини третьої статті 141 ЦПК України. З урахуванням необхідності опрацювання документів і підготовки правового обґрунтування вимог суд вважає обґрунтованим відшкодування відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.
Решта заявлених витрат у розмірі 7 000 грн залишається за позивачем. Такий розподіл визначає лише обсяг їх відшкодування відповідачем і не змінює умов договору про надання правничої допомоги.
Керуючись статтями 525, 526, 530, 610, 626, 628, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, статтями 8, 9, 1113 Закону України «Про споживче кредитування», статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 12, 13, 7681, 84, 89, 128, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263265, 268, 279284, 287289, 354, 355, 358 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором про надання кредиту № 558113-КС-001 від 19 вересня 2025 року в розмірі 9 860 (дев`ять тисяч вісімсот шістдесят) грн 00 коп., з яких: 3 500 грн 00 коп. заборгованість за основною сумою кредиту; 6 300 грн 00 коп. заборгованість за процентами; 60 грн 00 коп. заборгованість за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.
У відшкодуванні решти витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 (сім тисяч) грн 00 коп. відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Ладижинським міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання цієї заяви може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення відповідач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. У такому разі строк на апеляційне оскарження становить тридцять днів і обчислюється з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Це право реалізується з дотриманням установленого ЦПК України порядку оскарження заочного рішення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, передбачених частиною другою статті 358 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подано заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 41084239.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне заочне рішення складено та підписано 09 листопада 2026 року.
Суддя Т. В. Волошина
Судове рішення № 141300832, Ладижинський міський суд Вінницької області було прийнято 09.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 135/1455/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: