Постанова № 141300551, 06.11.2026, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа № 636/11271/26

Провадження 3/636/4741/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.11.2026 м. Чугуїв

Суддя Чугуївського міського суду Харківської області Грошова Н.М., розглянувши матеріали, що надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, командира 1 танкового взводу 1 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «старший лейтенант», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання за місцем розташування військової частини,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,

в с т а н о в и в :

04.11.2026 до Чугуївського міського суду Харківської області надійшов адміністративний матеріал від ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Згідно протоколу № ДНХЧ № 7442 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП від 28.10.2026, 27.10.2026 був виявлений старший лейтенант ОСОБА_1 , в діях якого встановлені ознаки військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так, встановлено, що з 17.08.2026 у військовій частині НОМЕР_2 на посаді командира 1 танкового взводу 1 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_2 проходить військову службу за мобілізацією старший лейтенант ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України кожний військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати свій військовий обов`язок, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, які визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями, бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення товаришів по службі.

Також, приписами ст. ст. 29, 32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено, що за своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців.

Згідно із ст. 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров`я особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості.

Статтею 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено обов`язки командира (начальника).

Згідно ст. 101 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України командир батальйону (корабля 3 рангу) в мирний і воєнний час відповідає за бойову та мобілізаційну готовність батальйону (корабля), успішне виконання батальйоном (кораблем) бойових завдань, за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, за внутрішній порядок, за стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального та інших матеріальних засобів батальйону (корабля) і законність їх витрачання, за організацію і стан пожежної безпеки батальйону.

Командир батальйону (корабля 3 рангу) підпорядковується командирові бригади і є прямим начальником усього особового складу батальйону (корабля).

Нормами ст. 102 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено обов`язки командира батальйону.

27.10.2026, о 13:17 год, перебуваючи у пункті тимчасової дислокації підрозділу, а саме АДРЕСА_2 , старший лейтенант ОСОБА_1 , виконував обов`язки військової служби в умовах особливого періоду та був виявлений патрулем ІНФОРМАЦІЯ_3 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. В подальшому був доставлений до відділення ІНФОРМАЦІЯ_4 , де йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (аналізатор вмісту парів алкоголю «Алкофор 507» № IUMB80034), встановлено стан алкогольного сп`яніння 1,79 проміле, тест №02440 о 13:22 від 27.10.2026 року, внаслідок чого старший лейтенант ОСОБА_1 , втратив керування та контроль над ввіреним йому підрозділом.

За час перебування у стані алкогольного сп`яніння та свого відсторонення від виконання службових обов`язків старший лейтенант ОСОБА_1 свої статутні обов`язки, визначені ст.ст. 11, 16, 49, 58-59, 101, 102 Статуту внутрішньої Служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та функціональні обов`язки командира 1 танкового взводу 1 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_2 не виконував достатнім чином, фактично самоусунувся від виконання покладених на нього обов`язків, не забезпечив належне керівництво підлеглими військовослужбовцями, контроль за їх діяльністю та належне виконання завдань служби, подав негативний приклад особовому складу підрозділу, чим також створив передумови до погіршення боєздатності підрозділу, в якому він проходить службу.

Старший лейтенант ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем за мобілізацією, перебуваючи на посаді командира 1 танкового взводу 1 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_2 , діючи умисно, протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних та функціональних обов`язків, в умовах особливого періоду, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-15 КУпАП.

До матеріалів протоколу долучено заяву ОСОБА_1 , в якій він просив розгляд справи проводити за його відсутності, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнає.

Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не передбачена.

За вказаних обставин, суд, з урахуванням положень ст. 268 КУпАП, розглядає справу за відсутності особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Протокол про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 складений уповноваженими особами, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП.

За правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями потерпілих, свідків, тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 172-15 КУпАП передбачено відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби.

Частиною 2 ст. 172-15 КУпАП передбачено відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду.

Факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративне правопорушення, підтверджується наступними доказами, дослідженими під час судового розгляду:

- витягом із наказу командира в/ч НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 239 від 17.08.2026 про призначення старшого лейтенанта ОСОБА_1 на посаду командира 1 танкового взводу 1 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_2 ;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та результатом огляду за допомогою алкотесту Алкофор (№ 507) від 27.10.2026, згідно якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння (тест № 02440, результат 1.79 ‰);

- поясненнями командира 1 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 від 28.10.2026;

- посвідченням офіцера серії НОМЕР_3 від 27.12.2023.

Вказані докази є узгодженими між собою, отримані у встановленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності.

Суд визнає винуватість ОСОБА_1 доведеною поза розумним сумнівом та приходить до висновку, що в його водія міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-15 КУпАП.

Враховуючи положення ст. 33 КУпАП, суддя при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 34 КУпАП, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП, судом не встановлено.

При призначенні ОСОБА_1 стягнення, суд враховує те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень та приходить до висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі визначеному санкцією ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Оскільки відповідно до п. 12 ч. 5 ЗУ «Про судовий збір» військовослужбовці звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також виконанням службових обов`язків, судовий збір стягненню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 172-15, 283, 284 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір»,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та накласти на нього адміністративне у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривню 00 копійок. (р/р № UA468999980313070106000020557, отримувач: ГУК Харків обл/СТГ Малинівка/21081100, код отримувача: 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів державного бюджету: 21081100).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, тобто 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Суддя Н.М. Грошова