Рішення № 141300024, 02.04.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/75/26

Провадження №2/639/765/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року Новобаварський районний суд міста Харкова

в складі: головуючого судді Баркової Н.В.,

за участю секретаря Скороход Б.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

ВСТАНОВИВ:

До Новобаварського районного суду м. Харкова звернувся позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» з позовом до ОСОБА_1 і просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитними договорами у загальному розмірі 42 444,00 грн. та стягнути понесені судові витрати у розмірі 3 028,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 14.09.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено Кредитний договір №902548262 в електронній формі, за яким позичальник отримав на банківський картковий рахунок суму позики, яку зобов`язався повернути позикодавцеві у день закінчення строку позики, або достроково та сплатити проценти. 07.01.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу МВ-ТП/16, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон Плюс», а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права грошової вимоги до боржників за кредитними Договорами, вказаними у Реєстрі Боржників. Разом з тим, 27.02.2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №27/0225-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ», а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права грошової вимоги до боржників за кредитними Договорами, вказаними у Реєстрі Боржників. Відповідно до Реєстру прав вимог №3 від 04.08.2025 року до Договору факторингу №27/0225-01 від 27.02.2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 28 720,00 грн., з яких: 8 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 16 720,00 грн. - сума заборгованості за процентами; 0,00 грн. заборгованість по комісії; 4 000,00 грн. неустойка.

30.10.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено Договір надання коштів у кредит №73299197 в електронній формі, за яким позичальник отримав на банківський картковий рахунок суму позики, яку зобов`язався повернути позикодавцеві у день закінчення строку позики, або достроково та сплатити проценти. 27.03.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №27/03/25, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ», а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права грошової вимоги до боржників за кредитними Договорами, вказаними у Реєстрі Боржників. Відповідно до Реєстру боржників №4 від 23.04.2025 року до Договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 13 724,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 132,00 грн. - сума заборгованості за процентами; 0,00 грн. заборгованість по комісії; 7 992,00 грн. сума заборгованості за пенею; 600,00 грн. комісія за надання кредиту.

У зв`язку з тим, що відповідач добровільно не виконав умови договору позики, позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 07.01.2026 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами. Призначено судове засідання.

19.01.2026 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив, в якому відповідач вважає, що заявлені до нього вимоги не можуть бути задоволені, оскільки позивачем по справі не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, а саме не надано доказів перерахування кредитних коштів на картковий рахунок позичальника. Позивачем лише надано розрахунок заборгованості за договорами №902548262 від 14.09.2024, №73299197 від 30.10.2024 року, однак належним доказом заборгованості цей розрахунок не є, оскільки наведені у цьому розрахунки дані в свою чергу не підтверджені позивачем належними і допустимим письмовими (або електронними у письмовій формі) доказами всупереч процесуальному обов`язку відповідно до вимог ст.ст. 12,81 ЦПК України. Лише при доведеності розміру боргу позивач вправі посилатися на процесуальний тягар відповідача спростувати презумпцію вини боржника за цю заборгованість. Також відповідач зазначає про відсутність доказів про набуття позивачем у встановленому Законом порядку статусу нового кредитора за Кредитним договором № 902548262 від 14.09.2024, а відтак і права грошової вимоги за ним. У своїй позовній заяві позивач наголошує про зміну кредиторів за кредитним договором шляхом укладення Договорів факторингу між первісним кредитором та ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», що мають підтвердити, на думку позивача, копії Договорів факторингу. Проте, вже на етапі переходу права вимоги за кредитним договором між первісним кредитором та ТОВ «Таліон плюс», за наявними у позовній заяві документами, таке право не підтверджено. У п.п.2.1 Договору факторингу №МВ-ТП/16 від 07.01.2025 визначено порядок відступлення права вимоги, за яким Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених Договором. У п.п.3.1 Договору факторингу зазначено, що розмір (сума) фінансування, що підлягає сплаті Фактором Клієнту, встановлюється у Реєстрі прав вимоги. Реєстру (витягу з Реєстру) права вимоги до Договору факторингу №МВ-ТП/16 від 07.01.2025 а також доказів про передачу грошових коштів в розпорядження Клієнта, відповідно до умов Договору, матеріали справи не містять.

Представником позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 26.01.2026 року на адресу суду подано відповідь на відзив, в якій представник позивача просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, вважаючи заперечення відповідача безпідставними.

В судове засідання 02.04.2026 року учасники справи не з`явились, повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи.

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подав відзив, а також заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що 14.09.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було підписано Договір кредитної лінії №902548262 в електронній формі, умовами якого передбачено, що за цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в сумі кредитного ліміту у розмірі 9900, 00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Згідно з п.2.3 кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 7600,00 грн. 14.09.2024 року. Другий та решта траншів за договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах, передбачених цим договором. Дисконтний період 30 днів з дня отримання першого траншу (п.3.1). Проценти за дисконтний період 1254 грн. (п.3.3). Кінцева дата повернення кредиту 14.10.2029 року (п.7.3). Транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитного переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 5167-80хх-ххх-4202 (п.5.1) (а.с. 7-20).

Відповідач ОСОБА_1 підписав Договір кредитної лінії №902548262 від 14.09.2024 року електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора UNVZ, паспорт споживчого кредиту.

Факт перерахування ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» позичальнику ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 7 600,00 грн. та 2 300,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , котру позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, підтверджується платіжними дорученнями від 14.09.2024 року свої зобов`язання за Договором кредиту виконав та надав Позичальнику (а.с. 21-22).

07.01.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу МВ-ТП/16, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон Плюс», а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права грошової вимоги до боржників за кредитними Договорами. Однак на підтвердження укладення вказаного договору суду надано лише першу та останню сторінки (а.с. 27-28).

Згідно наданого розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до 07.01.2025 року та ТОВ «Таліон Плюс» до 04.08.2025 року заборгованість за кредитним договором №902548262 становить 28 720,00 грн., з яких: 8 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 16 720,00 грн. - сума заборгованості за процентами; 0,00 грн. заборгованість по комісії; 4 000,00 грн. неустойка (а.с.23-26).

Проте, доказів переходу права вимоги саме за кредитним договором №902548262 від 14.09.2024 року, укладеним між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 матеріали цивільної справи не містять.

27.02.2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №27/0225-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ», а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права грошової вимоги до боржників за кредитними Договорами, вказаними у Реєстрі Боржників, що підтверджується копією договору факторингу, доказами проведення оплати на виконання даного договору та витягом з реєстру право вимог №3 від 04.08.2025 року до Договору факторингу №27/0225-01 від 27.02.2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» щодо боржника ОСОБА_1 (а.с. 29-32).

Крім того 30.10.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було підписано Договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73299197 за яким позичальник мав отримати суму кредиту 4000,00 грн. на строк 30 днів, процентна ставка 0,150% на день, комісія за надання кредиту 15,00% від суми кредиту (600 грн.) та Додаткову угоду №13624761 від 30.10.2024 року в електронній формі, якою подовжено строк кредитування до 58 днів (на 28 днів), визначено денну процентну ставку 1% на день та орієнтовну загальну вартість кредиту в сумі 5900,00 грн. Відповідач ОСОБА_1 вказаний договір та додаткову угоду електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора. (а.с. 37-48).

Проте, доказів передачі кредитних коштів відповідачу від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за Договором надання коштів у кредит №73299197 від 30.10.2024 року у матеріали цивільної справи не містять, як і не містить відповідного клопотання позивача про витребування відповідних доказів.

27.03.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №27/03/25, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ», а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права грошової вимоги до боржників за кредитними Договорами, вказаними у Реєстрі Боржників, в тому числі відповідно до Реєстру боржників №4 від 23.04.2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» мало б отримати право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73299197 (а.с. 49-54).

Згідно наданого позивачем «ФК «ЄАПБ» розрахунку заборгованості за кредитним договором №73299197, остання становить 13 724,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 132,00 грн. - сума заборгованості за процентами; 0,00 грн. заборгованість по комісії; 7 992,00 грн. сума заборгованості за пенею; 600,00 грн. комісія за надання кредиту (а.с. 55).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Частиною другою ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦПК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Разом з тим, відповідально до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1048 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Так, згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

З урахуванням викладеного будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Згідно з п.п. 1, 2 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

2) правонаступництва.

Відповідно до ч.1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Так, дослідивши надані позивачем письмові докази, суд приходить до висновку, що 14.09.2024 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач ОСОБА_1 уклали Кредитний договір №902548262 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. В подальшому 07.01.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу МВ-ТП/16, однак, доказів переходу права вимоги за кредитним договором між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон плюс» за вказаним кредитним договором на підставі відповідного договору факторингу суду не надано. Отже суд позбавлений можливості зробити об`єктивний висновок щодо отримання позивачем від ТОВ «Таліон плюс» прав вимоги за Кредитним договір №902548262 до відповідача ОСОБА_1 .

Крім того суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять жодних доказів отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за Договором про надання коштів у кредит №73299197 від 30.10.2024 року. За таких обставин підстави вважати, що позивач отримав право стягнення заборгованості з відповідача за Договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73299197 від 30.10.2024 року у суду також відсутні.

Розрахунки заборгованості, надані позивачем, жодним чином не спростовують такі висновки суду, оскільки не є самостійними доказами видачі кредитних коштів та доказами підтвердження переходу прав вимоги за договорами факторингу.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

В той же час розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який відповідно повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку).

Такий висновок щодо оцінки односторонніх документів банку кореспондує висновку Великої Палати Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 року у справі №342/180/17 та Верховного Суду України в постанові від 11.03.2015 року № 6-16цс15.

Враховуючи досліджені судом докази, з огляду на заперечення відповідача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задоволенню не підлягають в повному обсязі у зв`язку з їх недоведеністю достатніми і належними доказами. Інших доказів по суті спору матеріали справи не містять та позивач не вказує обставин, які унеможливили подання ним інших доказів на підтвердження заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18.07.2006 року).

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, то судовий збір на користь позивача не стягується.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 141, 166, 256, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 205, 207, 252-259, 261, 514, 525, 526, 549, 599, 610, 611, 626, 629, 639, 1046, 1048, 1050, 1054, 1077 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ:35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, фактична адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 09.11.2026 року.

Суддя Н.В.Баркова