Рішення № 141298493, 05.11.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Дата ухвалення
05.11.2026
Номер справи
524/1025/26
Номер документу
141298493
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа 524/1025/26

Провадження № 2/524/2357/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року м. Кременчук

Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі:

головуючого судді Колеснікової О.М.,

секретар судового засідання Мирошніченко А.В.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Автозаводського районного суду м. Кременчука цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив :

09.02.2026 до Автозаводського районного суду м. Кременчука надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій позивач просив стягнути з відповідачки на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором №28.06.2025-100001962 від 28.06.2025 у розмірі 126964,50 грн. та судові витрати.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 28.06.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №28.06.2025-100001962, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у сумі 39000 грн. строком на 183 дні з дати його надання, дата повернення кредиту 27.12.2025, процента ставка 0,85% за один день користування, комісія за надання кредиту 20% від суми кредиту, що дорівнює 7800,00 грн.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі та надало відповідачці кредитні кошти. Відповідачка умови Кредитного договору не виконала, кредит у встановлені договором строки не повернула, внаслідок чого у неї виникла заборгованість в розмірі 126964,50 грн., яка складається з 39000,00 грн. - заборгованості за тілом кредиту; заборгованості за процентами 60664,50 грн., комісії за надання кредиту 7800,00 грн. та 19500,00 грн. неустойки.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 вказану суму заборгованості за Кредитним договором №28.06.2025-100001962 від 28.06.2025.

Ухвалою судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 16.03.2026 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

15.07.2026 від представника відповідача адвоката Зачепіло З.Я. надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просила у задоволенні позову відмовити. Вказала, що у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази на підтвердження зазначених у позові обставин про те, що кредитор ТОВ «Споживчий центр» у справі засобами електронного зв`язку направляв оферту позичальнику - відповідачу, а відповідач у відповідь надіслав свою згоду - акцепт. У справі також відсутні докази про порядок отримання відповідачем одноразового ідентифікатора та факту його накладення у електронному документі договору кредиту. У матеріалах справи відсутні первинні документи (квитанції,платіжні доручення, меморіальні ордери, виписки по рахунку), які підтверджують виконання ТОВ «Споживчий центр» умов кредитного договору щодо перерахунку коштів саме на банківський рахунок ОСОБА_1 . У матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості, який дозволив би перевірити правильність нарахування відсотків, а також, зробити висновок, що заборгованість за зазначеним кредитним договором виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору та неможливо встановити, які умови кредитного договору порушені відповідачем. Син відповідачки проходить військову службу у лавах Збройних Сил України та виконує свій конституційний обов`язок із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Відповідачка постійно надає сину матеріальну допомогу, забезпечує його необхідними речами, спорядженням, медикаментами та іншими засобами, необхідними для проходження військової служби, що створює значне фінансове навантаження на сімейний бюджет. Комісія не підлягає стягненню з відповідачки, так як в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачці та за які вона встановлена. Розмір позовних вимог більш ніж утричі перевищує суму фактично отриманих коштів та свідчить про очевидну непропорційність заявлених вимог, що суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності, визначеним статтею 3 ЦК України.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 16.07.2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

21.07.2026 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначив, що між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем було укладено Кредитний договір шляхом: 1) отримання/ознайомлення відповідача з Пропозицією про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії); 2) подання відповідачем Заявки кредитного договору (кредитної лінії); 3) надсилання відповідачем Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору (кредитної лінії). Таким чином, було укладено спірний кредитний договір у електронній формі, що відповідно до норм чинного законодавства прирівнюється до письмової. Стороною відповідача документи, що складають Кредитний договір, підписувались за допомогою одноразового ідентифікатора, який було надіслано у смс-повідомленні на номер, вказаний останнім, як фінансовий. При цьому, посилання сторони відповідача на те, що позивач не надав жодних технічних доказів, які б дозволяли ідентифікувати відповідача, як особу, що фактично вчинив дії з укладення договору, є необґрунтованими, оскільки наведений вище договір містить інформацію, яка ідентифікує позичальника, зокрема, щодо його особистих персональних даних, а саме: дані паспорту та ідентифікаційний код, тобто в розумінні Закону України «Про електронну комерцію» договір підписаний відповідачем, і є належним та допустимим доказом на підтвердження кредитних зобов`язань. позивач є абонентом-надавачем послуг. При проходженні автентифікації (введенні пароля до інтернет-банкінгу, обраного відповідачем та підтвердження надання даних через систему BankID від абонента-ідентифікатора позивачу), було встановлено особу відповідача шляхом отримання відповідних даних, перелік якої визначено в електронній анкеті cпецифікації взаємодії абонентського вузла з центральним вузлом Системи BankID Національного банку. При подачі позовної заяви додано Відомості щодо ідентифікації відповідача через систему Bank ID. Загальні витрати за споживчим кредитом є співмірними, враховуючи строк кредитування. Жодних нарахувань поза межами строку кредитування, зокрема, у порядку, передбаченому ст. 625 ЦК України, позивачем не здійснювалось, а позовні вимоги не заявлялись. Своїм підписом на договорі відповідач також підтвердив, що ознайомлений з усіма умовами, в тому числі, й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, розуміє та зобов`язується їх виконувати.

Представник позивача, належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, в судове засідання не прибув, у матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач та її представник, належним чином повідомлені про день, час та місце судового розгляду, в судове засідання не прибули.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи позовної заяви, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суд установив, що 28.06.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №28.06.2025-100001962 шляхом підписання відповідачем пропозиції ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (кредитної лінії) та заявки кредитного договору №28.06.2025-100001962 (кредитної лінії). За умовами договору позичальнику надається кредит на таких умовах: сума кредиту 39000 гривень, строк кредиту 183 дні з дати його надання, дата повернення кредиту 27.12.2025.

За п.п. 6 заявки кредитного договору №28.06.2025-100001962 Процентна ставка -фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,85% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит.

Згідно з п. 7 заявки кредитного договору №28.06.2025-100001962 комісія, пов`язана з наданням Кредиту 20% від суми Кредиту та дорівнює 7800 грн. 00 коп.

Вказаний договір укладено з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, про що зазначено у самому договорі.

Суд враховує, що Закон України «Про електронну комерцію» передбачає можливість укладення електронних договорів. При цьому, згідно із ст.12 вказаного Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, судом встановлено, що Кредитний договір підписаний за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Крім того, позивач на підтвердження ідентифікації відповідача надав Відомості щодо ідентифікації відповідача через систему Bank ID.

ТОВ «Споживчий центр» належним чином виконало свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачці кредитні кошти, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції ТОВ «ФК «Контрактовий дім» №20267-1391-230921059 від 28.06.2025.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, кредитні кошти в повному обсязі не повернула, внаслідок чого у неї утворилася заборгованість, яка згідно із розрахунком, наданим позивачем, становить 126964,50 грн., та складається з 39000,00 грн. - заборгованості за тілом кредиту; заборгованості за процентами 60664,50 грн., комісії за надання кредиту 7800,00 грн. та 19500,00 грн. неустойки.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Щодо вимог про стягнення комісії за надання кредиту.

10.06.2017 набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим текст статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закон України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст.1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 щодо застосування ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також стягувати суму несплаченої вищевказаної комісії з відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Умови укладеного між сторонами Кредитного договору щодо розміру та порядку сплати комісії за надання кредиту не суперечать Закону України «Про споживче кредитування», а тому суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідачки на користь позивача комісії за надання кредиту обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення штрафу суд зазначає наступне.

Законом України №2120-ІХ від 15.03.2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ Прикінцеві та перехідні положення ЦК України було доповнено пунктом 18, відповідного до якого визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З матеріалів справи вбачається, що заявлений до стягнення штраф за неналежне виконання відповідачкою своїх зобов`язань за кредитним договором нарахований після 24.02.2022. У зв`язку із цим в частині позовних вимог про стягнення штрафу слід відмовити.

В зв`язку з цим, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову та стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за Кредитним договором у розмірі 107464,50 грн., яка складається з 39000,00 грн. - заборгованості за тілом кредиту; заборгованості за процентами 60664,50 грн., комісії за надання кредиту 7800,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до задоволених відносно них позовних вимог.

За п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом позов задоволено частково на 84,64%, з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути 2253,46 грн. на відшкодування понесених судових витрат зі сплати судового збору пропорційно до задоволених відносно неї позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись статтями 10,12,81,141,258,259,263,265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором №28.06.2025-100001962 від 28.06.2025 у розмірі 107464,50 грн., яка складається з 39000,00 грн. - заборгованості за тілом кредиту; заборгованості за процентами 60664,50 грн., комісії за надання кредиту 7800,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір в розмірі 2253,46 грн.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подачі до Полтавського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, код ЄДРПОУ 37356833, р/р № НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк».

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 05 листопада 2026 року.

Суддя О.М.Колеснікова

Часті запитання

Який тип судового документу № 141298493 ?

Документ № 141298493 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141298493 ?

Дата ухвалення - 05.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141298493 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141298493 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141298493, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Судове рішення № 141298493, Автозаводський районний суд м. Кременчука було прийнято 05.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 141298493 відноситься до справи № 524/1025/26

Це рішення відноситься до справи № 524/1025/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141298484
Наступний документ : 141298497