Рішення № 141298478, 05.11.2026, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/1891/26

Провадження № 2/382/1530/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року м. Яготин

Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бурзель Ю. В.,

при секретарі судового засідання Захарук Є. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" звернулось до суду із вказаним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.09.2024 року ТОВ "Мілоан" і відповідач уклали кредитний договір (далі - договір). За умовами договору відповідач отримав кошти у сумі 7000 грн кредиту зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором, відповідно до графіку сплати кредитних коштів (Додаток № 1). Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. ТОВ "Мілоан" умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах договору, однак відповідач порушив умови договору, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом.

24.12.2024 між ТОВ "Мілоан" та позивачем укладено договір факторингу № 113-МЛ/Т, відповідно до якого ТОВ "Мілоан" передало позивачу за плату право вимоги до ОСОБА_1 за договором надання коштів у кредит № 8484551 від 16.09.2024року.

Посилаючись на те, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, ТОВ "Мілоан" за договором факторингу № 113-МЛ/Т від 24.12.2024 року відступило право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ "ФК "Кредит-Капітал", просило стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за тілом кредиту 7000 грн; заборгованість за комісіями за обслуговування 5880 грн, заборгованість по неустойці 3500 грн, 8000 грн витрат на правничу допомогу та 2662,40 грн судового збору.

Ухвалою судді від 19.08.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та за клопотанням позивача витребувано інформацію у АТ "Універсал Банк".

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином. В матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення позивач та його представник не заперечують.

Представник відповідача подав письмові пояснення, у яких зазначив, що позовні вимоги визнає частково, а саме заборгованість за тілом кредиту у вигляді 7000 грн та просив зменшити розмір витрат за надану правничу допомогу до 1000 грн, просив проводити розгляд у відсутність відповідача та його представника.

У письмових поясненнях представник відповідача зазначає, що положення договору про споживчий кредит № 8484551 від 16.09.2024, укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , у частині сплати комісії на обслуговування кредитної заборгованості суперечать вимогам Закону України «Про захист прав споживачів» та ЦК України, тому до них мають бути застосовані наслідки нікчемності.

Зокрема, сплата за обслуговування кредитної заборгованості (комісії) не є супровідною послугою фінансової компанії (банку), оскільки не зрозуміло, в чому саме полягає така послуга, та очевидно, що за наслідками надання такої послуги споживач (позичальник) від виконавця послуги не отримує ніякого результату, тобто споживання послуги відсутнє.

Відтак, на переконання відповідача, вимога щодо стягнення заборгованості за комісією, як складової заборгованості за кредитним договором задоволенню не підлягає, з огляду на таке. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов?язкові платежі за додаткові та/або супутні послути кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов?язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Таким чином, Закону України "Про споживче кредитування" безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Закон України "Про споживче кредитування" розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування" після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит. У силу вимог ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України 'Про споживче кредитування" (10.06.2017 року) щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування". З огляду на зазначене, вважає, що у позивача відсутні підстави для стягнення з відповідача комісії у сумі 5880 грн.

Окрім цього, як вбачається зі змісту поданого позову позивачем було заявлено вимогу про стягнення заборгованості по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов?язання в сумі 3500 грн. При цьому, з долучених відомостей про щоденні нарахування та погашення ТОВ «Мілоан» було включено нарахування штрафу, згідно п. 4.1 договору. Так, пунктом 4.1 договору встановлено, що «...у разі прострочення Позичальником зобов?язань з повернення кредиту ( частину кредиту згідно Графіку платежів) та/або сплати процентів за користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору та графіку Платежів, Позичальник зобов?язаний сплатити на користь Кредитодавця штраф у розмірі 700 гривень за кожний випадок порушення ( невиконання або неналежного виконання) зобов?язання зі сплати платежів у визначені графіком платежів дати платежів, або порушення відповідної дати платежу триває більше 4 днів.»

Водночас, в силу вимог п. 18 Перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов?язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов?язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Відтак, нарахований позивачем штраф у загальному розмірі 3 500 грн прямо суперечить пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, оскільки кредитний договір укладено та прострочення виникло у період дії воєнного стану.

Заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним, неспівмірним зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру. Заявлений розмір витрат на правову допомогу становить майже половину ціни позову, при цьому, зі змісту позовної заяви вбачається, що її складання не потребувало від фахівця у галузі права будь-яких надмірних додаткових зусиль та знань, тому, як наслідок, сума витрат на її написання є значно завищеною, оскільки її обсяг становить чотири двосторонніх аркуша, а також містить прохальну частину позову та перелік додатків до позовної заяви, виконання яких не потребує додаткового та надмірного інтелектуального навантаження. При цьому у самому тексті позову здебільшого наведені норми чинного законодавства , використання яких є виключно типовим для даного виду цивільно-правових спорів, та процесуальні застереження, формулювання та наявність яких визначена нормами ЦПК України. До того ж, представнику позивача не потрібно було збирати додаткові докази по справі, оскільки всі наявні матеріали справи перебували виключно у позивача.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши доводи сторін та інші докази, суд дійшов таких висновків.

Судом установлено, 16.09.2024 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 8484551. Договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний, зокрема, через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Кредит надається строком на 345 днів з 16.09.2024 (п. 1.3 Договору). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 27.08.2025. Загальні витрати за кредиту для позичальника за весь строк кредитування складає 21581 грн (п. 1.5 Договору).

За змістом п. 1.5 Договору денна процентна ставка складає 0,89%.

Відповідно п. 1.5.1 Договору комісія за надання кредиту 21 грн, яка нараховується за ставкою 0,30 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Відповідно до п. 1.5.2 Договору комісія за обслуговування кредиту (за весь строк кредитування) 21560 грн, що нараховується за ставкою 14 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період.

Відповідно до п. 1.5.3. Договору, проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначено Графіком платежів, нараховуються за ставкою 0,0010 % річних на фактичну заборгованість за кредитом.

Відповідно до п. 1.6 Договору тип процентної ставки за цим Договором - фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2.2, 2.2.3 Договору.

Відповідно до п. 2.4.3 Договору, у разі затримання позичальником, сплати частини кредиту та/або процентів та/або комісії щонайменше на один календарний місяць, кредитодавець має право повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Кредитодавець у письмовій формі повідомляє позичальника про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення кредиту, такі платежі або повернення кредиту здійснюються позичальником протягом 30 календарних днів. Якщо протягом цього періоду позичальник усуне порушення умов договору, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Відповідно до п.п. 6.1, 6.2 кредитного договору - цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства. Розміщені в Особистому кабінеті Позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (смс на мобільний телефонний номер Позичальника або передається іншим чином засобами зв`язку вказаними Позичальником під час реєстрації особистого кабінету, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання Кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Після укладення цей Кредитний договір розміщується в Особистому кабінеті Позичальника.

Позичальник підтверджує, що до підписання цього Договору ознайомився з усіма його умовами та правилами (п. 5.1 Договору).

Додатком № 1 до договору про споживчий кредит складено графік платежів за договором про споживчий кредит, передбачено загальну вартість кредиту 28581 грн.

16.09.2024 року відповідно до платіжного доручення № 140110309 ТОВ "Мілоан" перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 7000 грн згідно договору № 8484551, кредитний рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до наданої інформації АТ «Універсал Банк», вбачається, що згідно руху коштів по карті відповідача 16.09.2024 на картку № НОМЕР_2 емітовану на ім`я ОСОБА_1 було зараховано кошти в сумі 7000 грн.

Позивач набув право вимоги до відповідача внаслідок відступлення цього права на підставі Договір факторингу № 113-МЛ/Т від 24.12.2024 року, згідно якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан».

Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 113-МЛ/Т від 24.12.2024 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 8484551 в сумі 16380 грн, що складається з: суми заборгованості за основним боргом 7000 грн, заборгованість за комісіями за обслуговування 5880 грн, заборгованість по неустойці 3500 грн.

Вказані обставини підтверджуються доказами, які містяться в матеріалах справи.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку позивач направив відповідачу досудову вимогу від 01.07.2026 № 24064576/3094 щодо необхідності сплати кредитного боргу в розмірі 16380 грн на користь нового кредитора.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, відповідач підписав кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію".

Отже, встановлено, що вказаний кредитний договір № 8484551 від 16.09.2024, підписаний сторонами, є чинним, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, сторони визначили всі істотні умови договору, а тому, саме з 16.09.2024 між сторонами виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами.

Відповідач, всупереч умовам договору № 8484551 від 16.09.2024, не виконав своїх зобов`язань щодо повернення наданого йому кредиту, що підтверджується випискою з особового рахунку та розрахунком заборгованості, згідно яких заборгованість за тілом кредиту становить 7000 грн, заборгованість за комісіями за обслуговування 5880 грн, заборгованість по неустойці 3500 грн.

За таких обставин з відповідача на користь ТОВ "ФК " Кредит-Капітал" слід стягнути заборгованість по тілу кредиту 7000 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення комісії за обслуговування кредиту у сумі 5880 грн, суд зазначає наступне.

Право позичальника нараховувати комісію за обслуговування кредиту в цілому узгоджується із положеннями частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до Договору про споживчий кредит №8484551 від 16.09.2024 року (терміни та визначення) комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) встановлена п. 1.5.2 цього Договору винагорода за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) Кредитодавцем протягом усього строку кредитування (білінг, сервісні повідомлення, актуалізація інформації в особистому кабінеті Позичальника тощо), що нараховується Кредитодавцем та сплачується Позичальником за кожний визначений Графіком платежів розрахунковий період (крім останнього).

Відповідно до п. 1.5.2 Договору про споживчий кредит №8484551 від 16.09.2024 року комісія за обслуговування кредиту (за весь строк кредитування): 21560,00 грн, що нараховується за ставкою 14.00 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору.

Разом із тим актуалізація інформації в особистому кабінеті позичальника передбачена законодавством України у сфері фінансового моніторингу, зокрема, ст. 11 Закону України від 06 грудня 2019 року «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню)доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» і комісія за актуалізацію інформації стягненню не підлягає.

Законодавство України не встановлює окремої плати або обов`язку оплачувати комісії за сервісні повідомлення та білінг. Така комісія може бути передбачена виключно умовами кредитного договору, договору приєднання, тарифного плану.

У даному договорі направлення повідомлень позичальнику передбачено виключно як право кредитодавця (п. 3.2, пп. 3.2.8, 3.2.9).

Разом із тим п. 3.1.3 договору передбачає, що кредитодавець на звернення позичальника, але не частіше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту повернутої Кредитодавцю, шляхом розміщення зазначеної інформації та/або документів, що містять таку інформацію в особистому кабінеті Позичальника або шляхом направлення інформації /документів через інші канали комунікації, визначені п. 2.9, 9.3 Договору.

Відповідно до пункту 6 статті 3 ЦК України справедливість, добросовісність та розумність належать до загальних засад цивільного законодавства.

Поняття зобов`язання належить до фундаментальних понять доктрини цивільного права. Розумне тлумачення законодавства можливе лише з врахуванням правової природи зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таким чином, за змістом загальних норм права об`єктом зобов`язання не можуть бути дії, які одна із сторін вчиняє на власну користь.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Так, п. 1.5 договору передбачає орієнтовні загальні витрати позичальника за кредитом 21581 грн., при цьому денна процентна ставка становить 0,89%.

Пункт 1.5.2 договору передбачає комісію за обслуговування кредиту (за увесь строк кредитування) 21560 грн. Таким чином розмір комісії з обслуговування кредиту фактично дорівнює розміру орієнтовним загальним витратам позичальника за кредитом, при цьому договір не встановлює вартість кожної послуги з обслуговування кредиту, а у графіку зазначена лише сукупна вартість комісії за кожен розрахунковий період.

Разом із тим, відповідно до Договору про споживчий кредит (терміни та визначення) загальна вартість кредиту для позичальника сума загального розміру кредиту та загальних витрат за споживчим кредитом. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника визначена в п. 1.5 Договору (тобто 21581 грн). Загальні витрати за споживчим кредитом витрати позичальника, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб, що вказані в п. 1.5 Договору.

Більше того, суд враховує, що договір укладено 16.09.24 року, а вже 24.12.24 року, тобто трохи більше, ніж через три місяці після укладення кредитного договору право вимоги за ним передано позивачеві. Таким чином очевидно, що Кредитодавець вже не здійснював обслуговування кредиту після 24.12.24 року, а згідно з Договором про споживчий кредит комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) це винагорода за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) Кредитодавцем.

Ураховуючи наведене, вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредиту задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги позивача про стягнення неустойки в розмірі 3500 грн, суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX (набрав чинності 17 березня 2022 року) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Отже, пунктом 2 частини 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2120-IX передбачено, що цей Закон застосовується до відносин за прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, що виникли у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Судом встановлено, що позивач здійснив нарахування штрафу у період дії воєнного стану, тому на підставі п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України такий штраф не підлягає стягненню з відповідача.

Таким чином вимоги про стягнення неустойки задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд виходить із такого.

Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат і передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У свою чергу, одним з видів витрат, пов`язаних з розглядом справи є витрати на професійну правничу допомогу, які несуть сторони судової справи (крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 141 ЦПК України).

За змістом пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою

Установлено, що між ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" та адвокатським об`єднанням "Апологет" в особі директора Усенка М. І. укладено договір про надання правової (правничої) допомоги від 01 липня 2025 року № 0107, у подальшому через систему "Електронний суд" сформовано та подано позовну заяву про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до п.п. 2.3-2.5 Договору про надання правової (правничої) допомоги вартість наданих послуг правничої допомоги за 1 (одну) кредитну справу складає 8000 грн, без ПДВ. Детальна інформація про справу, обсяг послуг, ціну послуг вказуються в Акті наданих послуг. Термін оплати послуг вказаний в Акті наданих послуг.

Позивачем також надано акт № Д/30523 наданих послуг від 15.07.2026 року. У цьому акті наведено детальний опис наданих послуг, а також вказана кількість витрачених годин.

Згідно п. 3 акту наданих послуг сума наданих послуг 8000,00 грн.

Відповідно до п. 2.1 Договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року порядок розрахунків та інші аспекти виконання Договору визначаються Додатком №1 до Договору, який є документом, що стосується виключно правовідносин між сторонами і становить собою конфіденційну інформацію.

При вирішенні питання про розмір витрат на професійну правничу допомогу суд застосовує принцип співмірності, як критерій якості та обґрунтованості цього виду витрат, і принцип пропорційності, як загальне правило математичного розподілу суми всіх витрат між сторонами.

Оцінюючи витрати позивача у справі на професійну правничу допомогу за принципом співмірності, суд вважає, що у даній справі витрати на професійну правничу допомогу позивачу є співмірними за критеріями, визначеними у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Такі витрати є фактичними і неминучими, а їх розмір обгрунтований.

Доводи представника відповідача про те, що заявлений розмір витрат на правову допомогу становить майже половину ціни позову, при цьому, зі змісту позовної заяви вбачається, що її складання не потребувало від фахівця у галузі права будь-яких надмірних додаткових зусиль та знань, тому, як наслідок, сума витрат на її написання є значно завищеною, оскільки її обсяг становить чотири двосторонніх аркуша, а також містить прохальну частину позову та перелік додатків до позовної заяви, виконання яких не потребує додаткового та надмірного інтелектуального навантаження, суд не приймає до уваги, оскільки згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Разом із тим, оскільки позов задоволено на 42,74%, відтак, здійснюючи пропорційний розподіл витрат (ст. 141 ЦПК України), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1137,91 грн судового збору (42,74% від 2662,40 грн) і 3419,20 грн витрат на правничу допомогу (42,74% від 8000 грн).

Керуючись ст. ст. 526, 1054 ЦК України, ст. ст. 141, 258-259, 265, 268, 354, 355 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" 7000 грн заборгованості по тілу кредиту.

В іншій частині в позові відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" судовий збір у розмірі 1137,91 грн та 3419,20 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повні найменування сторін:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит - Капітал", місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Ю. В. Бурзель