Єдиний державний реєстр судових рішень Єдиний унікальний номер: 379/1328/26
Провадження № 2/379/982/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
04 листопада 2026 року м. Тараща
Таращанський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Зінкіна В.І.,
з участю секретаря судового засідання Карпової Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У С Т А Н О В И В:
ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулося до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути на свою користь з відповідача заборгованість за кредитним договором №1969202 від 01.12.2024 у розмірі 27404,9 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що 01.12.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту № 1969202, відповідно до умов якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надало відповідачу кредит в сумі 6000,00 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти, та інші платежі передбачені кредитним договором. Однак, відповідач в порушення узятих на себе зобов`язань не надав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями. 28.11.2025 ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» уклали договір факторингу №28112025. За умовами вищевказаного договору ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», в тому числі і до відповідача за договором № 1969202 в розмірі 27404,9 грн, з яких: 5999,97 грн заборгованість за тілом кредиту, 9404,93 грн заборгованість за відсотками, 12000,00 грн заборгованість за пенею.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належно. У позовній заяві просить суд розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належно. Будь-яких заяв чи клопотань до суду не подав.
Стаття 280 ЦПК України визначає, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки відповідач в судове засідання не з`явився, будучи належно повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, причини своєї неявки в судове засідання суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, водночас, позивач не заперечує щодо заочного вирішення справи, - є всі передбачені законом підстави для проведення заочного розгляду даної справи.
Ухвалою суду від 04.11.2026, занесеною до протоколу судового засідання, постановлено провести заочний розгляд даної цивільної справи.
Зі змісту положень статті 281 ЦПК України вбачається, що заочний розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З огляду на неявку в судове засідання всіх учасників справи, на підставі положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
01.12.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та відповідачем був укладений договір № 1969202 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний», відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в сумі 6000 грн строком на 360 днів. Стандартна процентна ставка становить 3% в день, знижена 1,5% в день. Кошти надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Відповідач підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором М739, який був надісланий 01.12.2024 на номер телефону НОМЕР_2 .
Згідно з копією таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, загальна вартість кредиту складає 24360,00 грн, або в разі невиконання умов договору для отримання заниженої процентної ставки 26970,00 грн.
У розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» зазначена заборгованість відповідача на дату відступлення станом на 28.11.2025 у розмірі 27404,9 грн, з яких: за кредитом 5999,97 грн, по відсотках 9404,93 грн, по штрафам/пені 12000,00 грн.
Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначені умовами кредитного договору, що підтверджується повідомленням ТОВ «ПЕЙТЕК» №20251209-115 від 09.12.2025 про успішне перерахування коштів у розмірі 6000 грн на картку № НОМЕР_3 .
28 листопада 2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (клієнт) та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (фактор) укладено Договір факторингу № 28112025, відповідно до якого клієнт відступає фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор приймає і зобов`язується оплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений договором спосіб.
Відповідно до копії платіжної інструкції №13848 від 03.12.2025 ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» свої зобов`язання за договором факторингу виконало та сплатило ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» грошові кошти за договором факторингу.
Згідно акту прийому-передачі Реєстру прав вимоги від 28.11.2025 до Договору факторингу №28112025 від 28.11.2025, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило права грошової вимоги на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» в кількості боржників: 2337.
Відповідно до витягу з додатку до договору факторингу № 28112025 від 28.11.2025 ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором № 1969202 від 01.12.2024, загальна сума заборгованості за яким становить 27404,90 грн, з яких 5999,97 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 9404,93 грн сума заборгованості за відсотками, 12000,00 грн заборгованість за неустойкою.
З листа АТ «А-Банк» від 31.07.2026, наданого на виконання ухвали суду від 24.07.2026 вбачається, що на ім`я відповідача було емітовано карту № НОМЕР_3 , на яку 01.12.2024 відбулося зарахування коштів в сумі 6000 грн.
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно зі статтями 610, 629 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням вимог, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електрону комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України, договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Судом встановлено, що відповідач погодився на умови кредитного договору шляхом підписання його своїм електронним підписом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що докази про отримання відповідачем грошових коштів від первісного кредитора ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», які містяться в матеріалах справи, є належними та допустимими та підтверджують виникнення кредитних відносин між сторонами.
Суд вважає, що представник позивача надав належні та допустимі докази про факт невиконання відповідачем узятих на себе зобов`язань за договором про надання фінансового кредиту № 1969202, щодо повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та процентів. Первісний кредитор відступив своє право грошової вимоги на підставі договору факторингу. Позивач набув право грошової вимоги до відповідача в належний спосіб шляхом укладення договору факторингу.
Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України, за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.
Згідно з частиною першою статті 5 ЗУ «Про факторинг», предметом договору факторингу є право грошової вимоги.
Суд вважає, що представник позивача надав належні та допустимі докази про факт невиконання відповідачем узятих на себе зобов`язань за Договором № 1969202, щодо повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та процентів, а тому порушене право позивача в цій частині підлягає судовому захисту.
Разом з тим, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На підставі вищевикладеного вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за пенею в сумі 12000 грн задоволенню не підлягають.
Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному представником позивача в позовній заяві, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Частиною 1 статті 131 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
В силу ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду з позовною заявою сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1969202 від 30.06.2026. Однак, враховуючи те, що суд виснував про часткове задоволення позовних вимог на загальну суму 15404,90 грн, що становить 56,2122% від заявленої вимоги, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1496,59 грн (2662,40х56,2122%).
Щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов такого висновку.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просив стягнути з відповідача 6000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
На підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу представник позивача надав суду копію договору про надання правової допомоги №42649746 від 1 червня 2026 року, копію додаткової угоди №1969202 до Договору про надання правової (правничої) допомоги №42649746 від 1 червня 2026 року, копію акту про надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги на суму 6000 грн, а також детальний опис робіт (наданих послуг) на суму 6000 грн.
Однак при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У п. 7.11 додаткової постанови від 20 травня 2026 року Велика Палата Верховного Cуду висновувала, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності обґрунтованих заперечень сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката, зокрема через їх неспівмірність відповідно до частин четвертої шостої статті 126 ГПК України статті, та/або за власним розсудом, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
Визначаючи розмір суми наданої правничої допомоги, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, зважаючи на категорію даної справи, яка є малозначною, та існує багато судової практики в даній категорії спору, а також, враховуючи, що розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження без участі представника позивача, а також враховуючи виконання роботи адвокатом, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн., який буде достатнім, співмірним і справедливим, з огляду на категорію та складність цієї справи.
Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1686,37 грн. (3000,00 грн.*56,2122%).
Враховуючи викладене, керуючись статтями 16, 203, 512, 514, 526, 530, 599, 610, 625-629, 638, 1048, 1054, 1066, 1077 ЦК України, статтями 2, 5, 12, 19, 76, 77, 81, 82, 133, 141, 247, 263-265, 273, 274-283, 354 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1969202 від 01.12.2024 у розмірі 15404,90 грн (п`ятнадцять тисяч чотириста чотири гривні дев`яності копійок).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 1 496,59 грн (одна тисяча чотириста дев`яносто шість гривень п`ятдесят дев`ять копійок), 1 686,37 грн (одна тисяча шістсот вісімдесят шість гривень тридцять сім копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивні частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення,якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено та підписано 06.11.2026.
Головуючий:В. І. Зінкін
Судове рішення № 141298438, Таращанський районний суд Київської області було прийнято 04.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 379/1328/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: