Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 397/1462/26
н/п : 2/397/1270/26
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
09.11.2026 селище Олександрівка
Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Мирошниченка Д.В.,
за участю: секретаря судового засідання Волошаненко М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом представника Рудзея Юрія Володимировича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 10626,09 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.
В обґрунтування позову представником позивача зазначено, що між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 28.02.2019 укладено кредитний договір № 2001257854201, шляхом власноручного підписання відповідачкою заяви про приєднання до договору банківського обслуговування фізичних осіб, за яким відповідачці видано кредитну карту з кредитним лімітом. Відповідачка не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. 26.06.2026 між АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «Смарт Пей»» укладено договір факторингу № 1, згідно з умовами якого останнє набуло право грошової вимоги до боржників, в тому числі і до відповідачки за вказаним вище кредитним договором. Заборгованість відповідачки перед позивачем становить 10626,09 грн., з яких 6623,09 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу та 4003,00 грн., сума заборгованості за відсотками, яку представник позивача, посилаючись на порушення умов договору з боку відповідачки, просить з неї стягнути.
Ухвалою судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 08.09.2026 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відповідачці встановлено строк протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження для подачі відзиву на позовну заяву (а.с. 9-10).
Відповідачка подала до суду письмові пояснення в яких позов не визнала, оскільки позивач не довів, що він став кредитором: за п. 4.1 договору факторингу право вимоги переходить лише після зарахування 100 000 000 грн. на рахунок банку, проте доказів зарахування немає. Крім цього, поданий витяг реєстру боржників не може бути доказом у справі, оскільки він не підписаний електронними підписами, яких вимагають п. 8.2 і 8.6 договору факторингу. Зазначає, що позивач також не довів ні змісту кредитного договору, ні розміру боргу. Вважає, що позивач не довів ні строку повернення кредиту, ні погодженої процентної ставки, ні умов нарахування процентів. Стосовно стягнення витрат на правничу допомогу зазначила, що заявлена сума є завищеною, не підтверджена доказами фактичного надання послуг та оплати і неспівмірна ні ціні позову, ні складності справи. Ціна позову становить 10626,09 грн., тому витрати на правничу допомогу складають 94 % від суми, яку позивач просить стягнути, і майже дорівнюють самому боргові. Справа є малозначною, типовою для спорів про стягнення заборгованості за кредитною карткою і позивач сам просить розглянути її в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та за відсутності свого представника, у зв`язку з чим подав окрему заяву про розгляд справи без участі позивача. Позивач є професійною фінансовою компанією, що набула права вимоги за портфелем на 6,38 млрд. грн. і регулярно звертається до суду з однотипними позовами, які готуються за однаковим шаблоном. Для таких справ не потрібні ні поглиблений аналіз, ні значний обсяг часу. З акту наданих послуг вбачається, що він не містить опису робіт із зазначенням того, скільки часу витрачено на кожну з них, і неможливо перевірити, як визначено саме фіксовані суми в 6000 грн. і 2000 грн., а також чи відповідають вони обсягові виконаних робіт. Позиції акта частково дублюють одна одну. Вивчення судової практики й законодавства, підготовка розрахунку судових витрат і направлення позову до суду не потребують значного часу від юриста, який спеціалізується на таких справах.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позові просив розгляд справи проводити за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення (а.с. 5).
Відповідачка та її представник в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили (а.с. 46).
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.
За правилами частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відтак, справа розглядається за правилами спрощеного провадження на підставі наявних доказів.
Судом встановлено, що 28.02.2019 ОСОБА_1 підписала заяву № 2001257854201 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, в якій зазначено, що відповідачка (клієнт) просила відкрити їй поточний рахунок та надати кредитну карту, на яку встановити кредитний ліміт у сумі 3000,00 грн., реальна річна процентна ставка кредиту складає 47,88%, орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк користування 12577,58 грн.
Крім того, вказаний кредитний договір між його сторонами неодноразово продовжувався шляхом збільшення кредитного ліміту, зокрема, востаннє 07.04.2020 до 8300,00 грн.
З наданої банком виписки з рахунку вбачається, що відповідачка свої зобов`язання щодо здійснення щомісячних платежів по кредитному договору виконувала неналежним чином, у зв`язку з чим розмір заборгованості відповідно до наданого розрахунку становить 10626,09 грн., з яких 6623,09 грн. заборгованість за кредитом, та 4003,00 грн. заборгованість по процентам.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо за договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідачка взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконала належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 10626,09 грн., що підтверджується наданими позивачем доказами. Відповідачка не надала доказів, які б спростовували розрахунок заборгованості, наданий позивачем.
Підписанням заяви № 2001257854201 відповідачка письмово акцептувала публічну пропозицію АТ «ПУМБ» та беззастережно приєдналася до ДКБО у редакції, чинній на дату підписання цієї заяви. Вказана заява містить усі ідентифікуючі реквізити (номер, дату та підпис позичальника), що чітко пов`язує волевиявлення відповідачки з конкретним моментом часу та конкретною редакцією публічних умов, розміщених на офіційному сайті банку (pumb.ua). Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування», Паспорт споживчого кредиту є документом переддоговірної інформації, а умови банку та тарифи є публічною офертою, яка не потребує обов`язкового двостороннього підписання у вигляді окремого паперового документа.
Таким чином, підписавши заяву про приєднання, відповідачка погодилася з договором комплексного банківського обслуговування та тарифами, розміщеними на вебсайті банку. Вказаний кредитний договір підписано відповідачкою особисто, недійсним в судовому порядку не визнавався, а відтак є чинним і підлягає виконанню його сторонами. Відповідачка під час укладення кредитного договору, ознайомилась з його текстом та істотними умовами кредитування, що підтверджується особистим підписом позичальника. Кредитний договір підписаний відповідачкою без будь-яких застережень, тому суд приходить до висновку, що остання погодилася з його умовами та зобов`язалася виконувати їх.
26.06.2026 між АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «Смарт Пей» укладено договір факторингу № 1 відповідно до якого ТОВ «ФК «Смарт Пей» отримало (набуло) право грошової вимоги до боржників банку, вказаних у реєстрі боржників.
Пунктом 2.2. договору факторингу передбачено, що права вимоги переходять до фактора у власність в повному обсязі відповідно до п. 4.1 договору. Права вимоги переходять до фактора в обсязі, визначеному цим договором та Додатком № 2 до нього, безвідклично та без можливості зворотного відступлення на користь клієнта (без регресу). Клієнт не приймає на себе і не несе зобов`язань зі зворотного набуття/викупу у фактора прав вимоги, не задоволених Боржниками.
Згідно п.4.1. договору факторингу права вимоги за Реєстром боржників вважаються відступленими у день надходження оплати за права вимоги в повному обсязі на рахунок клієнта, вказаний у п. 3.2 договору, за ціною, визначеною п. 3.1 договору. Клієнт після надходження на його рахунок коштів в сумі, зазначеній в п. 3.1 договору, передає фактору Реєстр боржників.
У п. 3.1. договору факторингу зазначено, що права вимоги за цим договором відступаються за ціною у національній валюті, яка становить 100000000 (сто мільйонів) гривень 00 копійок.
Факт оплати за договором факторингу № 1 від 26.06.2026 підтверджується платіжною інструкцією № 23 від 26.06.2026.
Згідно Витягу з реєстру боржників, загальна сума заборгованості, відповідачки станом на дату укладання договору факторингу, за кредитним договором склала 10626,09 грн., з яких 6623,09 грн. заборгованість за кредитом, та 4003,00 грн., заборгованість по процентам.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Суд вважає доведеним позивачем перехід прав вимог до відповідачки за кредитним договором № 2001257854201 від 28.02.2019, що підтверджується, зокрема: копією договору факторингу, витягом з реєстру боржників, копією платіжної інструкції № 23 від 26.06.2026.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд вважає, що позивачем доведено на підставі наданих належних доказів обставини, які вказують, що відповідачці були надані кредитні кошти. Такі кошти вона використовувала, і у неї утворилась заборгованість внаслідок неналежного виконання договірних умов.
За вказаних обставин, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд, шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення заборгованості за кредитом.
Враховуючи викладене, за відсутності надання відповідачем належних та допустимих доказів на спростування обставин та доказів наданих позивачем, суд вважає доведеним факт невиконання відповідачкою ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором № 2001257854201 від 28.02.2019, у зв`язку з чим вимоги позивача щодо стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором є законними та обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позов задоволено у повному обсязі, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збору розмірі 2662,40 гривень.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи. До витрат, пов?язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Згідно з ст. 137 ЦПК України, витрати, пов?язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як зазначено у частинах 4-6 вказаної статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також, судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України, від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95), від 06.07.2015 у справі «Заїченко проти України», зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
Згідно з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зробленим у постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Згідно п. 1.1 договору про надання правничої допомоги від 08.07.2026 № 034/26/Ц адвокат зобов`язується здійснити представництво клієнта та надати йому інші види правничої допомоги на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов`язується оплатити адвокату таку допомогу та фактичні витрати адвоката необхідні для виконання цього договору. Пунктом 1.2., 1.2.1 сторони погодили, що клієнт доручає, а адвокат зобов`язується: надати правничу допомогу та здійснювати представництво інтересів клієнта цивільній справі №397/959/26, яка перебуває у провадженні Олександрівського районного суду Кіровоградської області, а також у всіх пов`язаних із нею судових провадженнях, включаючи апеляційний, касаційний перегляд, перегляд за нововиявленими або виключними обставинами та стадію виконання судового рішення, а також у пов`язаних із зазначеною справою правовідносинах, зокрема шляхом надання правових консультацій, аналізу матеріалів справи, підготовки, оформлення та подання відзиву на позов, заперечень, пояснень, заяв, клопотань, скарг та інших процесуальних документів, збору, витребування та подання доказів, участі у переговорах, представництва інтересів клієнта у судах усіх інстанцій, органах державної влади, органах місцевого самоврядування, органах державної виконавчої служби, у приватних виконавців, правоохоронних органах, перед фізичними та юридичними особами, підприємствами, установами й організаціями незалежно від форми власності, отримання судових рішень та інших процесуальних документів, а також вчинення всіх інших юридично значимих дій, необхідних для належного захисту прав та законних інтересів клієнта (а.с. 143-145).
Відповідно до договору від 26.03.2026, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ЖТ №001139 від 25.11.2019, акту наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 30.06.2026 встановлено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідача становить 10000,00 грн.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тому, враховуючи те, що розгляд даної справи проводився в порядку спрощеного позовного провадження, складність справи та виконаних адвокатом робіт і послуг, час, витрачений зазначеним адвокатом на надання послуг та обсяг таких послуг, кількість судових засідань, виходячи з критерію реальності та розумності, а також відповідне клопотання відповідачки, суд вважає, що з неї слід стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 1000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов представника Рудзея Юрія Володимировича, який діє в інтересах позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей»» до ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей»» заборгованість за кредитним договором № 2001257854201 від 28.02.2019 у розмірі 10626 (десять тисяч шістсот двадцять шість) гривень 09 (дев`ять) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей»» 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору та 1000 (одну тисячу) гривень 00 копійок у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
На рішення суду протягом 30 днів з дня його складання може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивач: ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей», код ЄДРПОУ 43696954, адреса: 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла II,4/6, корпус А, офіс 303.
Представник позивача: Рудзей Юрій Володимирович, РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: 10030, місто Житомир, а/с 25, довіреність від 17.04.2026.
Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Д.В. МИРОШНИЧЕНКО
Судове рішення № 141297240, Олександрівський районний суд Кіровоградської області було прийнято 09.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 397/1462/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: