Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 344/14039/26
Провадження № 2/344/6953/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді Антоняка Т.М.,
за участю секретаря Чабанюк Ю.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17.11.2024 року між фізичною особою позичальником ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» був укладений кредитний договір № 50590208, згідно з умовами якого відповідач отримала 6500,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідач підписала Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Позивач умови Кредитного договору виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну їй суму, однак відповідач зі свого боку не виконала умов Кредитного договору.
Сума заборгованості відповідача становить 30942,56 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 6500,00 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків - 20217,56 грн; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту - 975,00 грн; прострочена заборгованість за штрафами - 3250,00 грн.
Зазначено, що позивачем проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості відповідача та виконання кредитних зобов`язань, а саме відповідачу було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 2268/24105305 від 22.05.2026.
Зважаючи на вищезазначене, позивач просить стягнути з відповідача з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 50590208 від 17.11.2024 року у сумі 30942,56 грн; суму сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн та 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідачка ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказала, що не відмовляється від виконання зобов`язання за кредитним договором щодо повернення суми кредитної заборгованості, однак її матеріальний стан унеможливлює оплату всієї суми заборгованості із зазначеними у позові відсотками. Не погоджується у частині вимог про стягнення з неї заборгованості за комісією за видачу кредиту у сумі 975,00 грн та простроченої заборгованості за штрафами у розмірі 3250 грн.
Відповідачка просить частково задовольнити позовні вимоги та стягнути з неї заборгованість за основною сумою боргу - 6500 грн; до розрахунку заборгованості за відсотками застосувати норми ЗУ «Про захист прав споживачів»; у задоволенні вимог про стягнення заборгованості за комісією за видачу кредиту у розмірі 975 грн та заборгованості за штрафами у розмірі 3250 грн - відмовити.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача. Позовні вимоги підтримує, не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідачка у судове засідання не прибула, її позиція щодо позовної заяви викладена у відзиві на позовну заяву, згідно з якою ОСОБА_1 частково визнає позовні вимоги та просить розгляд справи здійснювати без її участі.
Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
З представлених суду матеріалів слідує, що 17.11.2024 року між ТОВ «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» та ОСОБА_1 та був укладений Договір про споживчий кредит № 50590208, шляхом підписання анкети позичальником (надалі за текстом Договір).
Відповідно до умов Договору
1.1. Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом (далі - плата) відповідно до Графіку платежів, сплатити Комісію (за наявності) та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника. Типом кредиту є кредит.
1.2. Сума (загальний розмір) кредиту становить 6500 грн, у валюті: Українська гривня.
1.3. Кредит надається/видається 2024 року загальним строком на 360 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 17.11.2024. Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів.
1.3.1. Дата надання кредиту: 17.11.2024
У випадку, якщо Товариство здійснює перерахування коштів не у день укладання Договору, а у наступні календарні дні, Графік платежів підлягає коригуванню шляхом зміщення дати повернення кредиту, враховуючи строк кредитування (кількість днів), зазначений в п.1.3. Договору, відлік якого в даному випадку починається з моменту надання коштів. Новий Графік платежів розміщується Товариством в Особистому кабінеті та/або направляється на електронну адресу Позичальника.
1.4. Повернення кредиту сплата процентів за користування кредитом та сплата комісії, має здійснюватися Позичальником відповідно до Графіку платежів. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісії (за умови дотримання Графіку платежів): 12.11.2025.
1.4.1, Позичальник зобов`язаний здійснити оплату Комісії до 17.12.2024 та повернути суму кредиту в останній день сторку кредитування, яка є датою остаточного повернення кредиту, а саме: 12.11.2025.
1.4.2. Сторони погодили, що плата за надання кредиту є економічною сутністю комісії за надання кредиту, при цьому базою розрахунку комісії за надання кредиту є сума (загальний розмір) кредиту визначеного у п.1.2. цього Договору. Комісія за надання кредиту розраховується як фіксований відсоток від суми (загального розміру). У будь-якому разі Комісія не є платою за додаткову та/або супутню послугу Кредитодавця.
1.5. Загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом (без врахування суми (тіла) кредиту) складає 23 127,00 гривень в грошовому виразі та 2654,66 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1 Договору. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 29 627,00 гривень. Денна процентна ставка становить 0.99 %. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтована реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, денна процентна ставка а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Кредитний договір залишиться чинним протягом погодженого строку та Позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема здійснить платіж/платежі відповідно до Графіку платежів.
1.5.1. Пільгова процентна ставка за користування кредитом становить: 0.8 відсотків в день. Особливості нарахування пільгової процентної ставки визначені п.п.2.2.2., 2.2.3, цього Договору.
1.5.2. Кредитадавець одноразово нараховує Комісію за надання кредиту у розмірі 15 % від Суми кредиту, що складає: 975,00 грн., яку Позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 1.4.1. цього Договору.
1.6. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 350.4 відсотків річних. Особливості нарахування стандартної (базової) процентної ставки процентів визначені п.п.2.2.2, 2.2.3 цього Договору.
1.7. Пільговий період - це період, який обирає Позичальник у Особистому кабінеті на сайті Кредитодавця, При цьому, строк пільгового періоду починається з 1 дня строку кредитування та закінчується останнім днем, обраного Позичальником строку пільгового періоду. Пільговий період не може перевищувати ЗО календарних днів.
1.8. Стандартний період - це період, який починається з наступного дня після закінчення строку Пільгового періоду і діє до закінчення строку кредитування, якщо інше не визначено Договором.
1.9. Рекомендованою датою внесення споживачем грошових коштів для уникнення простроченої заборгованості за кредитом є будь який день, згідно Графіку платежів, але не пізніше дати остаточного погашення, згідно л.1.4 Договору.
Завершення Пільгового періоду не призводить до порушення строків (прострочення) виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати інших платежів за умови виконання пункту 1.4 Договору та дотримання графіку платежів.
1.10.1. Комісія за надання кредиту дорівнює 15% та розраховується в процентах з використанням наступної формули: Комісія = ЗРК х %; де ЗРК - загальний розмір кредиту; % - розмір відсотків зазначений у п. 1.5,2. Договору.
1.10.2. Штрафи передбачені п.4.6, та п.4.6.1. Договору, нараховуються за формулою:
Штраф = (СКх10%) та (СКх40%), де СК = Сума кредиту, а процент визначається умовами п.4.6 та п.4.6.1, Договору,
2.1. Кредитні кошти надаються Позичальнику у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 .
2.2. Плата за кредитом: 2.2.1. Позичальник сплачує Кредитодавцю проценти за користування кредитом та комісію у розмірах, зазначених в п.п, 1.5.1., 1.5.2., 1.6. Договору відповідно.
2.2.2. Нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату фактичного повернення кредиту (включно) на залишок фактичної заборгованості за день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 Договору, База для нарахування процентів: 6500.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Відповідачем електронним цифровим підписом підписано Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти). Заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 3500 грн, а отже акцептовано умови Договору.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що кредитний договір № 50590208 від 17.11.2024 укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
За розрахунком позивача, у ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі у розмірі 30942,56 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 6500,00 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків - 20217,56 грн; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту - 975,00 грн; прострочена заборгованість за штрафами - 3250,00 грн.
Що стосується нарахування комісії за надання кредиту та комісії за обслуговування кредитної заборгованості, суд зазначає наступне.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Разом з тим, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Також Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 6 листопада 2023 року по справі № 204/224/21 відступив від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2023 року у справі № 172/410/21, та вказав, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Як слідує з матеріалів справи, умовами кредитного договору передбачено стягнення комісії за надання кредиту, яка нараховується за ставкою 15 % від суми кредиту і становить 975,00 грн.
Однак у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, що пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, за які встановлені комісії. Відтак умови кредитного договору про сплату відповідачем на користь кредитодавця комісій є нікчемними, а тому у позивача відсутні підстави нараховувати комісію за надання кредит.
Щодо нарахування неустойки (штрафу), слід зазначити наступне.
Заявляючи вимогу про стягнення неустойки позивач покликався на положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, на підставі якого, на думку позивача, дозволено здійснювати нарахування неустойки за договорами про споживчий кредит.
Проте поза увагою позивача залишились положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, доповнені згідно із Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року, згідно яких: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (частина 2 статті 4 ЦК України).
Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів.
Відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що неустойка підлягає списанню позикодавцем (позивачем у справі) в силу вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому відсутні підстави для її стягнення з відповідача.
Отже, наданий суду розрахунок заборгованості не відповідає закону. За таких обставин суд, реалізуючи свій процесуальний обов`язок, вважає за необхідне навести власний розрахунок заборгованості за кредитним договором.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 26 717,56 грн, що складається з: тіла кредиту 6500,00 грн, відсотків 20 217,56 грн.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, відповідно до норм ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2 289,32 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Також позивач просить покласти на відповідача витрати на професійну (правничу) допомогу у розмірі 8000 грн.
Проте, враховуючи складність справи, яка є малозначною, виконані адвокатом роботи, зміст позовної заяви, обсяг доданих документів, що не є значними, часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне зменшити заявлені витрати на правничу допомогу до розміру 2500 гривень, що відповідає засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги та є пропорційним задоволеним позовним вимогам.
Таким чином, до стягнення з відповідачки підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 80, 81, 141, 263, 265, 268 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 50590208 від 17.11.2024 року у розмірі 26 717,56 (двадцять шість тисяч сімсот сімнадцять) гривень 56 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 289,32 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2500 грн.
В решті вимг позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 06.11.2026 року.
Сторони по справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС», місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 43561909.
Відповідач: ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Суддя Антоняк Т.М.
Судове рішення № 141296750, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області було прийнято 29.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 344/14039/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: