Рішення № 141296518, 09.11.2026, Київський районний суд м. Одеси

________________________

Справа № 947/29973/26

Провадження № 2/947/6832/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2026 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Скриль Ю.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад позовних вимог

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 29.05.2024 у розмірі 63590,00грн, а також судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрат на правничу допомогу у сумі 8000,00 грн.

Позовна заява мотивована тим, що29.05.2024 між позивачем ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» та відповідачем укладений кредитний договір № 88414072 на 10 000,00 грн.

Позивач умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну їй суму, але останній зі свого боку не виконав умов Кредитного договору.

Загальна сума заборгованості за кредитним договором заявлена до стягнення Позивачем в позовній заяві становить 63590,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 10000,00 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить 48590,00 грн, прострочена заборгованість за штрафами становить 5000,00 грн.

З метою захисту своїх майнових прав позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відзив на позовну заяву

Відзив на позовну заяву до суду не надійшов.

Процесуальні дії та рух справи

Позивач через підсистему «Електронний суд» звернувся до Київського районного суду м. Одеси з вказаним позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільна справа розподілена судді Київського районного суду м. Одеси Скриль Ю.А.

Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 22.07.2026 № 3068211, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 24.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачу визначений п`ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов.

Копію ухвали про відкриття провадження надіслана за останнім відомим місцем реєстрації відповідача.

Згідно з Довідками АТ «Укрпошта» про причини повернення поштових відправлень, останні двічі повернулись на адресу суду без вручення з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Позивач у позовній заяві просив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без участі свого представника, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

У період з 10.08.2026 по 01.09.2026 головуюча у справі суддя перебувала у щорічній відпустці.

Інші заяви/клопотання, письмові пояснення від сторін та/або їх представників, у тому числі із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, до суду не надійшли.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відзиву на позов та заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, без проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Встановлені фактичні обставини справи

Установлено, що 29.05.2024 між ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладений Договір про споживчий кредит № 88414072.

Відповідно до розділу 1 Договору, кредит надається у розмірі 10 000,00 грн строком на 365 днів, починаючи з 29.05.2024. Строк повернення кредиту становить 24.05.2025.

Денна процентна ставка становить 1,12%. Пільгова процентна ставка 1,12%. Стандартна (базова) процентна ставка становить 547,5% річних.

Факт виконання позивачем взятих на себе кредитних зобов`язань підтверджується Довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» про підтвердження успішної оплати.

Дослідженням розрахунку заборгованості встановлено, що нарахування процентів здійснювалось у період з 29.05.2024 по 24.05.2025, тобто в межах строку кредитування.

Процентна ставка, яка застосовувалась при нарахування процентів за користування кредитом:

-за період з 29.05.2024 по 19.07.2024 - 1,12% (по 112,00 грн в день);

-за період з 20.07.2024 по 24.05.2025 1,5% (по 150,00 грн в день).

Також з розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач кредит не повертав, проценти не сплачував.

Заборгованість станом на 24.05.2025 (включно) складає 63590,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 10000,00 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить 48590,00 грн, прострочена заборгованість за штрафами становить 5000,00 грн.

Докази, які спростували повернення кредитних коштів у повному обсязі та сплату процентів відповідно до умов договору матеріали справи не містять, стороною відповідача суду не надано.

Оцінка аргументів та Мотиви суду

Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини виникли з кредитного договору і позивач доводить в суді, що має місце неналежне виконання зобов`язань боржником.

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з частиною першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За нормою ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник зобов`язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень статті 527ЦКУкраїни,боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор-прийняти виконання особисто,якщо інше не встановлено договором або законом,не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень частини 1 статті 629 ЦК України,договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно положень статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються норми параграфа 1цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до положень статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 1050 ЦК України, визначено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625цього Кодексу.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

У разі порушення зобов`язання відповідно до ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з вимогами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем укладений Договір про споживчий кредит від 29.05.2024 № 88414072, на виконання яких позивач перерахував на платіжну картку відповідача кредитні кошти у розмірі 10000,00 грн.

Відповідач ОСОБА_1 отримані кредитні кошти не повернув, проценти не сплатив.

Ураховуючи, що відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, позивач має підстави для захисту свого права в суді.

Таким чином суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення на його користь заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10 000,00 грн, які підлягають задоволенню.

Щодо стягнення процентів за користування кредитом на суму 48590,00 грн

Згідно вимог частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Як встановлено судом, відповідно до умов Договору, кредит надається у розмірі 10 000,00 грн строком на 365 днів, починаючи з 29.05.2024. Строк повернення кредиту становить 24.05.2025.

Денна процентна ставка становить 1,12%. Пільгова процентна ставка 1,12%. Стандартна (базова) процентна ставка становить 547,5% річних

Отже базова ставка становить 1,5% в день (547,5 / 365).

Договір про споживчий кредит від 29.05.2024, укладений між сторонами, за своєю правовою природою належить до договору про споживчий кредит, на який розповсюджується дія Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини 4 цієї статті, не може перевищувати 1%.

Вказана нормам Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023.

Частиною 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

При цьому, протягом перших 120 днів, тобто з 24 грудня 2023 року по 22 квітня 2024 року включно процента ставка не має перевищувати 2,5 %, та протягом наступних 120 днів, тобто 23 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 року включно не має бути більшою ніж 1,5%.

З викладеного вище убачається, що починаючи з 21.08.2024 максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.

Оцінивши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд дійшов висновку, що позивачем нараховувались проценти наступним чином

-за період з 29.05.2024 по 19.07.2024 - 1,12% (по 112,00 грн в день);

-за період з 20.07.2024 по 24.05.2025 1,5% (по 150,00 грн в день).

Отже, з урахуванням приписів Закону України «Про споживче кредитування», проценти, нараховані в період з 29.05.2024 по 19.07.2024 за процентною ставкою 1,12% (по 112,00 грн в день) на загальну суму 5 824,00 грн(112 грн х 52 дні), є обґрунтованими та відповідають вимогам п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».

Нараховані проценти за період з 20.07.2024 по 20.08.2024 за процентною ставкою 1,5% (по 150,00 грн в день), на загальну суму 4800,00 грн (32 дні х 150 грн) також є обґрунтованими та відповідають вимогам п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».

Водночас нарахування процентів за користування кредитом, починаючи з 21.08.2024, за процентною ставкою 1,5% не відповідають вимогам Закону України «Про споживче кредитування».

Отже виходячи з фактичних обставин цієї справи, правильним є наступний розрахунок заборгованості за процентами, починаючи з 21.08.2024 по 24.05.2025(заборгованість за тілом кредитом для розрахунку процентів становить 10 000,00 грн):

10 000 х 1% = 100,00 грн

Кількість днів з 21.08.2024 по 24.05.2025 включно = 277 днів

100,00 х 277 = 27 700,00 грн сума відсотків за користування кредитом за період з 21.08.2024 по 24.05.2025 за процентною ставкою 1%.

Отже, у межах строку кредитування, погодженого сторонами, позивач має право на стягнення з відповідача процентів за користування кредитом у сумі 38 324,00 грн, до складу яких входить:

- 5 824,00грн нараховані проценти за період з 29.05.2024 по 19.07.2024 за процентною ставкою 1,12% (по 112,00 грн в день);

- 4800,00 грн - нараховані проценти за період з 20.07.2024 по 20.08.2024 за процентною ставкою 1,5% (по 150,00 грн в день);

- 27 700,00 грн проценти, які підлягають нарахуванню за ставкою 1% за період з 21.08.2024 по 24.05.2025.

Щодо нарахування та стягнення штрафу у розмірі 5000,00 грн

Відповідно до п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Яка встановлено судом, кредитний договір укладений між позивачем та відповідачем 29.05.2024, тобто в період дії воєнного стану.

З урахуваннями викладеного, суд дійшов висновку про безпідставність нарахування та стягнення з відповідача розміру штрафу у розмірі5000,00 грн.

Відповідно до ст.81 ЦПК України,кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, оцінивши надані докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» заборгованості в розмірі 48 324,00 грн, з яких: 10 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 38 324,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, ураховуючи наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог на 75,99% (розрахунок: 48 324 х 100 / 63590) в повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 023,16грн (розрахунок: 2662,40 х 75,99%) покладаються на відповідача.

Витрати на правничу допомогу

Згідно матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача надано Договір про надання правової (правничої) допомоги № 0207 від 02.07.2025; Акт наданих послуг від 28.05.2026 № 2657; Детальний опис наданих послуг до Акту №2657 від 28.05.2026; Ордер на надання правничої допомоги від 04.11.2025, Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю;

Клопотань про зменшення витрат на адресу суду не надходило.

Верховний Суд в постанові від 22 листопада 2019 року у справі №902/347/18 роз`яснив, що суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, за власною ініціативою.

Ураховуючи, що позивач підтвердив понесені витрати на професійну правничу допомогу, суд вважає, з огляду на часткове задоволення позовних вимог на 75,99%, що з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені та підтверджені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 799,50 грн (розрахунок: 5000 х 75,99%).

Керуючисьст.ст.251, 252, 256, 258, 261, 512, 526, 533,554,559,625,651,1046,1048,1049,1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 263-265ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР-ФІНАНС» заборгованість за Договором про споживчий кредит від 29.05.2024№ 88414072у розмірі 48 324 (сорок вісім тисяч триста двадцять чотири) гривні 00 копійок, з яких: 10 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 38 324,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР-ФІНАНС» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 023грн (дві тисячі двадцять три) гривні 16 копійок.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР-ФІНАНС» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 799 (три тисячі сімсот дев`яносто дев`ять) гривень 50 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене в загальному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду-якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР-ФІНАНС», ЄДРПОУ: 43561909, адреса: 79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Рішення суду підписане 09.11.2026.

Суддя Ю. А. Скриль