Ухвала суду № 141294057, 29.10.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/11121/26

Провадження №: 1-кс/755/4856/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" жовтня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_3 про арешт майна в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026010000000016 від 19.03.2026,

в с т а н о в и в:

Заступник начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя звернувся до суду з клопотанням про арешт майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026010000000016 від 19.03.2026, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.1 ст.114-1, ч. 2 ст. 69-2 КК України, та за фактом продажу товарів (предметів) гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку, вчинених у значному розмірі під час воєнного стану, тобто за ч.3 ст.201-2 КК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчий відділ (з дислокацією у м. Київ) Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим за процесуального керівництва прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026010000000016, під час якого встановлено, що 12.10.2026 на підставі ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 25.09.2026 про надання тимчасового доступу до речей і документів у кримінальному провадженні № 42026102040000048 проведено огляд мобільного телефону iPhone 16 Pro Max, який належить підозрюваному ОСОБА_4 .

За результатами проведеного огляду отримано відомості, що вказують на можливе функціонування протиправного механізму використання гуманітарної допомоги всупереч її цільовому призначенню, зокрема шляхом організації ввезення на митну територію України транспортних засобів під виглядом гуманітарної допомоги з подальшим їх використанням та відчуженням з метою отримання прибутку.

Під час досудового розслідування встановлено, що протягом 2025-2026 років здійснювалося ввезення на митну територію України транспортних засобів як гуманітарної допомоги із застосуванням передбаченого законодавством спрощеного порядку митного оформлення.

Надалі зазначені транспортні засоби обліковувалися за Благодійною організацією «Благодійний фонд «НОВЕ ЖИТТЯ 2025» (код ЄДРПОУ 45757442, юридична адреса: м. Рівне, вул. Міцкевича, буд. 32).

Водночас матеріали кримінального провадження містять відомості, які вказують на можливе використання зазначених транспортних засобів не за їхнім цільовим призначенням, а з метою їх продажу та відчуження третім особам за грошові кошти.

Під час досудового розслідування встановлено та ідентифіковано п`ять транспортних засобів, які були ввезені на митну територію України як гуманітарна допомога та обліковуються за БО «БФ «НОВЕ ЖИТТЯ 2025», а саме: 1. DODGE RAM-1500, державний номерний знак НОМЕР_1 , червоного кольору, 2012 року випуску, VIN-код: НОМЕР_2 ; 2. JEEP LIBERTY, державний номерний знак НОМЕР_3 , білого кольору, 2004 року випуску, VIN-код: НОМЕР_4 ; 3. INFINITI FX35, державний номерний знак НОМЕР_5 , фіолетового кольору, 2010 року випуску, VIN-код: НОМЕР_6 ; 4. DODGE RAM-1500, державний номерний знак НОМЕР_7 , сірого кольору, 2007 року випуску, VIN-код: НОМЕР_8 ; 5. VOLKSWAGEN PASSAT, державний номерний знак НОМЕР_9 , сірого кольору, 2006 року випуску, VIN-код: НОМЕР_10 .

Вказані транспортні засоби є предметом вчинення кримінального правопорушення, щодо яких встановлюються обставини незаконного використання гуманітарної допомоги, відповідальність за яке передбачена ст. 201-2 КК України.

При цьому доказове значення зазначених автомобілів обумовлене не лише можливістю виявлення на них слідів кримінального правопорушення, а насамперед тим, що вони є конкретно визначеними матеріальними об`єктами - предметами кримінального правопорушення, щодо яких перевіряються обставини можливого незаконного використання гуманітарної допомоги.

Ідентифікаційні ознаки зазначених транспортних засобів, зокрема VIN-коди, державні номерні знаки, марки, моделі та роки випуску, дозволяють індивідуалізувати кожний автомобіль та встановити його зв`язок із наявними матеріалами кримінального провадження.

Водночас наявність відомостей про можливе відчуження транспортних засобів третім особам, а також невстановлене фактичне місцезнаходження окремих автомобілів створюють ризики подальшого їх приховування, переміщення, відчуження, передачі іншим особам, зміни реєстраційних або ідентифікаційних даних, що може істотно ускладнити їх дослідження та використання як речових доказів.

Отже, з метою забезпечення його збереження як речового доказу та можливої спеціальної конфіскації майна, необхідно накласти арешт на майно шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження вказаним майном.

Прокурор у судове засідання не з`явився, просив клопотання задовольнити за його відсутності.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України слідчий суддя дійшов висновку про можливість розгляду клопотання без повідомлення власників майна, оскільки існує реальна загроза його відчуження або приховування до прийняття судового рішення, що може перешкодити забезпеченню арешту.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов такого висновку.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України - слідче управління Головного управління СБ України в АР Крим розташоване за адресою: м. Київ, Дніпровський р-н., вул. Юрія Поправки, буд.14-А.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалося у зв`язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Із тексту ст.26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, що передбачені цим Кодексом. Слідчий суддя та суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їхніх повноважень цим Кодексом.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт на майно накладається, зокрема, з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним статтею 98 цього Кодексу.

Речовими доказами, згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження, зокрема предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Водночас ч. 2 ст. 64-2 КПК України передбачено, що права та обов`язки третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду з клопотанням про арешт майна.

Частиною 10 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, зокрема кошти та цінності, що містяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові та корпоративні права, щодо яких слідчим суддею або судом визначено необхідність арешту.

Також, за приписами ч. 2 ст. 64-? КПК України, права та обов`язки третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду з відповідним клопотанням.

Крім того, на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що згідно з положеннями Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

На підставі викладеного, з урахуванням мотивів клопотання та доданих до нього документів, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що мав місце факт вчинення кримінального правопорушення. Отже, накладення арешту на майно на підставі ч. 2 ст. 170 КПК України є необхідним, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між застосованими засобами та метою досудового розслідування з дотриманням принципів верховенства права.

На підставі викладеного, керуючись статтями 110, 131, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_3 , про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме на транспортні засоби: DODGE RAM-1500, державний номерний знак НОМЕР_1 , червоного кольору, 2012 року випуску, VIN-код НОМЕР_2 ; JEEP LIBERTY, державний номерний знак НОМЕР_3 , білого кольору, 2004 року випуску, VIN-код НОМЕР_4 ; INFINITI FX35, державний номерний знак НОМЕР_5 , фіолетового кольору, 2010 року випуску, VIN-код НОМЕР_6 ; DODGE RAM-1500, державний номерний знак НОМЕР_7 , сірого кольору, 2007 року випуску, VIN-код НОМЕР_8 ; VOLKSWAGEN PASSAT, державний номерний знак НОМЕР_9 , сірого кольору, 2006 року випуску, VIN-код НОМЕР_10 , які належать третій особі - Благодійній організації «Благодійний фонд «НОВЕ ЖИТТЯ 2025» (код ЄДРПОУ 45757442, місцезнаходження: м. Рівне, вул. Міцкевича, буд. 32), шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження вказаним майном.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1