Рішення № 141293903, 09.11.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВАсправа № 753/20150/26

провадження № 2/753/17048/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року Суддя Дарницького районного суду м. Києва, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі суду за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5а цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2001288236002 від 12 квітня 2019 року.

Позивач зазначає, що між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та відповідачем було укладено кредитний договір шляхом підписання відповідачем заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

За твердженням позивача, на підставі зазначеного договору відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач користувався кредитними коштами, однак належним чином не виконав зобов`язання щодо їх повернення та сплати процентів.

Позивач зазначає, що 26 червня 2026 року між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» укладено договір факторингу № 1, на підставі якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором.

За твердженням позивача, заборгованість відповідача становить 19 125,95 грн., яка складається із: 11 695,22 грн. - заборгованості за кредитом; 7 430,73 грн. - заборгованості за процентами.

Позивач просить стягнути зазначену заборгованість, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 02 вересня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 12 квітня 2019 року ОСОБА_1 підписав заяву № 2001288236002 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «Перший Український Міжнародний Банк».

У зазначеній заяві містяться персональні дані відповідача та його підпис. Відповідач просив відкрити поточний рахунок, надати кредитну картку та встановити кредитний ліміт у розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

На підтвердження надання відповідачу кредитних коштів та їх використання позивач надав розрахунок заборгованості, довідку про встановлення та збільшення кредитного ліміту, а також виписку за рахунком відповідача за період з 12 квітня 2019 року до 25 червня 2026 року.

Із довідки банку вбачається, що 12 квітня 2019 року відповідачу встановлено кредитний ліміт у розмірі 10 000,00 грн., а 13 серпня 2019 року його збільшено до 12 100,00 грн.

Із виписки за рахунком вбачається, що відповідач здійснював операції з використанням платіжної картки, зокрема знімав готівку та оплачував товари і послуги. На рахунок також надходили кошти на погашення заборгованості.

Зокрема, у розрахунку банку після операцій 13 серпня 2021 року відображено заборгованість за кредитом у розмірі 12 009,60 грн. Надалі 17 серпня 2021 року відображено використання 85,62 грн., а після врахування платежу 400,00 грн. - залишок заборгованості за кредитом 11 695,22 грн.: 12 009,60 грн. + 85,62 грн. ? 400,00 грн. = 11 695,22 грн.

Подальші відображені у виписці операції з переведення частини заборгованості за основним боргом у прострочену є рекласіфікацією заборгованості. Вони не є окремим погашенням кредиту та не змінюють його загального залишку.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона - боржник - зобов`язана вчинити на користь другої сторони - кредитора - певну дію або утриматися від її вчинення, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч.2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Положеннями статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа - кредитодавець - зобов`язується надати грошові кошти - кредит - позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підтвердження переходу права вимоги позивач надав витяг з реєстру боржників до договору факторингу № 1 від 26 червня 2026 року. У витягу зазначено АТ «Перший Український Міжнародний Банк» як первісного кредитора, ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» як нового кредитора, а також дані відповідача, номер і дату кредитного договору та заборгованість за ним.

Із зазначеного витягу вбачається, що до нового кредитора відступлено право вимоги за кредитним договором № 2001288236002 від 12 квітня 2019 року, укладеним з ОСОБА_1 .

Згідно з розрахунком позивача станом на 25 червня 2026 року заборгованість за тілом кредиту становить 11 695,22 грн.

Надана банком виписка за рахунком у сукупності з розрахунком заборгованості підтверджує користування відповідачем кредитними коштами та наявність непогашеної заборгованості за кредитом.

За викладених обставин суд доходить висновку про обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 11 695,22 грн., яка підлягає задоволенню.

Позивач також заявив до стягнення 7 430,73 грн. процентів за користування кредитом.

Позивач зазначає, що процентна ставка за користування кредитом становить 47,88 % річних.

Із підписаної відповідачем заяви про приєднання вбачається, що у ній зазначено реальну річну процентну ставку у розмірі 47,88 %. Водночас заява відсилає до умов договору та тарифів банку щодо процентної ставки за користування кредитним лімітом.

Реальна річна процентна ставка відображає загальні витрати за кредитом і сама по собі не є тотожною процентній ставці, за якою обчислюються проценти за користування кредитними коштами. Зазначення у заяві реальної річної процентної ставки 47,88 % не дає підстав без перевірки відповідних умов договору та тарифів вважати доведеним погодження саме такого розміру ставки для нарахування заявлених процентів.

Поданий розрахунок містить таблицю нарахування та погашення процентів. Останній зазначений у цій таблиці залишок станом на 30 вересня 2022 року становить 6 494,90 грн. Водночас у підсумку розрахунку та позовній заяві зазначено заборгованість за процентами 7 430,73 грн.

Різниця між заявленою сумою та останнім залишком у таблиці становить 935,83 грн.: 7 430,73 грн. ? 6 494,90 грн. = 935,83 грн. Поданий розрахунок не містить наступних рядків нарахувань або інших складових, які пояснюють утворення цієї різниці.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 звернула увагу на необхідність доведення банком того, що відповідні умови та тарифи були складовою укладеного сторонами договору.

Оскільки подані документи не усувають розбіжності між таблицею нарахувань і заявленою сумою процентів та не дають можливості встановити погоджену сторонами ставку і порядок нарахування процентів за весь заявлений період, позовна вимога про стягнення 7 430,73 грн. процентів за користування кредитом задоволенню не підлягає.

Відповідно до статей 12, 13, 76-81, 89 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків, установлених законом.

Суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Заява про приєднання, виписка за рахунком, довідка про кредитний ліміт та розрахунок заборгованості підтверджують виникнення між сторонами правовідносин щодо користування кредитними коштами. При визначенні розміру заборгованості за кредитом суд враховує відображені у виписці операції та платежі відповідача.

За викладених обставин позов є таким, що підлягає частковому задоволенню в частині підтвердженої суми неповернутих кредитних коштів - 11 695,22 грн. У задоволенні вимоги про стягнення 7 430,73 грн. процентів за користування кредитом слід відмовити.

Згідно з платіжною інструкцією № CF-2001288236002 від 27 серпня 2026 року позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Позов задоволено на суму 11 695,22 грн. із заявлених 19 125,95 грн. Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог: 2 662,40 грн. ? 11 695,22 грн. / 19 125,95 грн. = 1 628,02 грн.

Позивач також просить стягнути 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження витрат надано договір про надання правничої допомоги від 26 березня 2026 року та акт наданих послуг від 30 червня 2026 року.

Відповідно до ст.ст. 133, 137, 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами та мають бути співмірними зі складністю справи, обсягом виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом, та значенням справи для сторони.

Враховуючи характер спірних правовідносин, незначну складність справи, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, обсяг підготовлених процесуальних документів, а також принцип співмірності судових витрат, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та вважає обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, що відповідатиме принципу розумності та пропорційності.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 263-265 ЦПК України, статтями 205, 207, 509, 526, 629, 634, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей», код ЄДРПОУ 43696954, заборгованість за кредитним договором № 2001288236002 від 12 квітня 2019 року у розмірі 11 695,22 грн. (одинадцять тисяч шістсот девяносто пять гривень 22 копійки), яка складається із заборгованості за тілом кредиту, судовий збір у розмірі 1 628,02 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

У задоволенні позовної вимоги про стягнення 7 430,73 грн. процентів за користування кредитом відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 09.11.2026

Суддя: Комаревцева Л.В.