Рішення № 141293743, 09.11.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВАсправа № 753/19321/26

провадження № 2/753/16455/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року Суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У червні 2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 55813-10/2024 від 29.10.2024.

Позивач зазначає, що 29.10.2024 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та відповідачем в електронній формі укладено договір про надання фінансового кредиту № 55813-10/2024. За умовами договору відповідачу надано кредит у сумі 10 000 грн строком на 120 днів, до 25.02.2025, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1 % на день від залишку заборгованості.

Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором W3690. Кредитні кошти перераховано на зазначену відповідачем платіжну картку.

24.02.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 24022025, на підставі якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за зазначеним кредитним договором.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань, позивач просить стягнути заборгованість у загальному розмірі 23 470 грн, з яких: 10 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 8 900 грн - заборгованість за процентами, 4 570 грн - заборгованість за пенею та штрафом.

Крім того, позивач просить стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.

Разом із позовною заявою позивач подав клопотання про витребування в АТ КБ «ПриватБанк» відомостей щодо належності відповідачу платіжної картки та зарахування на неї кредитних коштів у сумі 10 000 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 11.09.2026 відкрито провадження у справі, визначено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та задоволено клопотання про витребування доказів.

На виконання ухвали суду АТ КБ «ПриватБанк» надало відомості щодо належності відповідачу платіжної картки та зарахування кредитних коштів.

Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 29.10.2024 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 55813-10/2024.

Відповідно до пункту 1.1 договору кредитодавець надав клієнту фінансовий кредит у розмірі 10 000 грн. на умовах строковості, зворотності та платності, а клієнт зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти за користування ним у порядку та на умовах, визначених договором.

Пунктом 1.2 договору встановлено строк кредитування 120 днів. Дата надання кредиту - 29.10.2024, кінцева дата його погашення - 25.02.2025.

Згідно з пунктом 1.4 договору за користування кредитом нараховуються проценти у розмірі 1 % на день на залишок заборгованості. Тип процентної ставки - фіксована.

Пунктом 1.4.1 договору визначено денну процентну ставку 1 %, орієнтовну загальну вартість кредиту 22 000 грн. та загальні витрати за кредитом 12 000 грн. за умови виконання зобов`язань відповідно до погодженого графіка.

Відповідно до графіка платежів позичальник повинен був сплачувати проценти по 3 000 грн. 27.11.2024, 27.12.2024, 26.01.2025, а 25.02.2025 - повернути 10 000 грн. кредиту та сплатити 3 000 грн. процентів за останній розрахунковий період.

Пунктом 1.6 договору передбачено надання кредиту у безготівковій формі на рахунок клієнта з використанням реквізитів платіжної картки з маскою номера НОМЕР_1 хх-хххх-6039.

Договір укладено дистанційно, в електронній формі. Його примірник та додаток із графіком платежів містять електронний підпис позичальника одноразовим ідентифікатором W3690.

З довідки про ідентифікацію, виданої ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», Встановлено, що відповідача ідентифіковано за РНОКПП НОМЕР_2 , а одноразовий ідентифікатор W3690 направлено 29.10.2024 о 09:50:48 на номер телефону НОМЕР_3 .

Зазначені відомості узгоджуються з персональними даними та контактним номером телефону позичальника, наведеними у документах щодо укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч.2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Факт надання кредитних коштів підтверджується довідкою ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 17.02.2026, відповідно до якої 29.10.2024 о 09:55:16 успішно проведено переказ 10 000 грн на платіжну картку з маскою номера НОМЕР_4 . У довідці зазначено відповідача як клієнта та номер транзакції у системі iPay.ua - 551241402.

На виконання ухвали суду АТ КБ «ПриватБанк» надало відповідь від 17.09.2026 № 20.1.0.0.0/7-260914/70336-БТ, якою підтвердило, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , емітовано картку, номер якої відповідає зазначеній у кредитних документах масці.

Банк також підтвердив зарахування на відповідний рахунок 10 000 грн. 29.10.2024.

Листом від 30.09.2026 банк повторно повідомив про виконання ухвали та направив копію раніше наданої відповіді.

Отже, електронний договір, довідка про ідентифікацію, відомості платіжного провайдера та відповідь банку у сукупності підтверджують укладення кредитного договору з відповідачем і надання йому кредитних коштів у розмірі 10 000 грн.

Судом також установлено перехід права вимоги до позивача.

24.02.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 24022025.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору фактор передає клієнту грошові кошти за плату, а клієнт відступає фактору права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, включеними до відповідного портфеля заборгованості.

Пунктом 1.4 договору передбачено перехід прав вимоги до фактора з моменту набрання чинності договором.

Витяг із реєстру боржників до договору факторингу містить під номером 3425 відомості про ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , кредитний договір № 55813-10/2024 від 29.10.2024 та заборгованість у розмірі 23 470 грн, із яких: 10 000 грн - основний борг, 8 900 грн - проценти, 4 570 грн - пеня та штрафи.

Актом приймання-передачі від 24.02.2025 підтверджено передачу письмового й електронного реєстру боржників за договором факторингу.

Платіжною інструкцією № 3699 від 24.02.2025 підтверджено перерахування фактором клієнту 2 635 870,15 грн за відступлені права вимоги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином, позивач підтвердив набуття права вимоги за кредитним договором відповідача.

Водночас включення певної суми до реєстру боржників саме по собі не підтверджує законності всіх її складових. Відступлення права вимоги не створює для нового кредитора права стягувати платежі, від сплати яких позичальник звільнений законом, та не усуває необхідності перевірки розрахунку.

Щодо розміру заборгованості суд установив таке.

Відповідно до пункту 3.3 кредитного договору проценти нараховуються у межах строку кредитування, починаючи з дня надання кредиту, на залишок фактичної заборгованості станом на початок кожного календарного дня.

Наданий розрахунок відображає нарахування процентів за період із 29.10.2024 до 24.02.2025 включно. Цей період становить 119 календарних днів та перебуває у межах погодженого сторонами строку кредитування.

За незмінного залишку основної суми кредиту 10 000 грн. нарахування за погодженою ставкою становить 100 грн на день: 10 000 грн. ? 1 % ? 119 днів = 11 900 грн.

При цьому розрахунок містить відомості про здійснені відповідачем платежі.

23.12.2024 у погашення процентів зараховано 2 450 грн. Після наступного платежу 25.12.2024 загальна сума платежів становила 3 430 грн., із яких кредитодавець відніс 3 000 грн. на погашення процентів та 430 грн. - на погашення штрафів.

Отже, наведене у позовній заяві твердження про відсутність платежів не відповідає змісту самого розрахунку. Суд враховує документально відображені платежі при визначенні непогашеного зобов`язання.

Щодо штрафних санкцій застосуванню підлягає спеціальне законодавче регулювання.

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачено: У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Спірний кредитний договір укладено 29.10.2024, а штрафні санкції нараховано за прострочення платежів у період дії воєнного стану.

Звільнення позичальника від обов`язку сплати таких санкцій установлено законом. Воно не залежить від наявності відповідного застереження у договорі, звернення позичальника до кредитодавця або подання ним відзиву на позов.

Таким чином, заявлені до стягнення 4 570 грн. заборгованості за пенею та штрафом стягненню не підлягають.

При цьому суд має врахувати й неправомірне спрямування частини здійснених платежів на погашення зазначених санкцій.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про споживче кредитування» у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит. Аналогічна черговість установлена пунктом 3.7 кредитного договору.

На час здійснення платежів у грудні 2024 року існувало зобов`язання зі сплати нарахованих процентів, тоді як обов`язок сплати штрафу за прострочення був виключений зазначеною нормою закону.

Тому зарахування 430 грн. на погашення штрафу не може зменшувати суму платежів, які підлягають урахуванню у виконання дійсних зобов`язань позичальника.

З урахуванням погодженого графіка та наявних на дату платежу нарахованих процентів зазначені 430 грн. підлягають урахуванню в погашення процентної заборгованості.

Такий висновок є перевіркою правильності розрахунку заявленої до стягнення заборгованості та не становить вирішення окремої вимоги про повернення коштів відповідачу.

Отже, загальна сума платежів, які мають бути враховані у погашення процентів, становить 3 430 грн., а непогашена заборгованість за процентами: 11 900 грн. ? 3 430 грн. = 8 470 грн.

Таким чином, вимога про стягнення процентів підлягає задоволенню у розмірі 8 470 грн. У стягненні решти 430 грн. заявленої процентної заборгованості необхідно відмовити.

Доказів повернення основної суми кредиту матеріали справи не містять. У розрахунку платежі на погашення тіла кредиту не відображені.

Погоджений строк повернення кредиту закінчився 25.02.2025. Тому вимога про стягнення 10 000 грн. основного боргу є обґрунтованою.

Суд розмежовує договірні проценти за користування кредитом у межах погодженого строку та штрафні санкції за прострочення. Установлене пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України звільнення від відповідальності не припиняє обов`язку повернути фактично отриманий кредит і сплатити правомірно нараховані договірні проценти.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За правилами статті 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності.

Розрахунок позивача є доказом, який підлягає перевірці разом з іншими матеріалами справи. Відсутність заперечень відповідача сама по собі не є підставою для стягнення сум, нарахованих усупереч закону або без належного врахування здійснених платежів.

Оцінивши докази у сукупності, суд дійшов висновку, що стягненню підлягає заборгованість у загальному розмірі: 10 000 грн + 8 470 грн = 18 470 грн.

У задоволенні решти позовних вимог у розмірі 5 000 грн, які складаються з 4 570 грн. штрафних санкцій та 430 грн. надмірно визначеної процентної заборгованості, необхідно відмовити.

Щодо судових витрат суд установив таке.

плата позивачем судового збору у розмірі 2 662,40 грн. підтверджується платіжною інструкцією № 35769 від 12.06.2026.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки із заявлених 23 470 грн. задоволенню підлягають вимоги на суму 18 470 грн, із відповідача на користь позивача необхідно стягнути: 2 662,40 грн ? 18 470 грн. ? 23 470 грн. = 2 095,21 грн. судового збору.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір № 0107 від 01.07.2025, укладений з Адвокатським об`єднанням «Апологет», акт наданих послуг № 1772 від 08.06.2026 та детальний опис послуг.

Пунктом 2.3 договору визначено фіксовану вартість правничої допомоги за однією кредитною справою у розмірі 8 000 грн.

Акт № 1772 містить відомості про відповідача, його РНОКПП, номер спірного кредитного договору та підтверджує прийняття позивачем послуг на суму 8 000 грн.

Враховуючи характер спірних правовідносин, незначну складність справи, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, обсяг підготовлених процесуальних документів, а також принцип співмірності судових витрат, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та вважає обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача 4000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, що відповідатимк принципу розумності та пропорційності.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 273, 279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, четвертий поверх, заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 55813-10/2024 від 29.10.2024 у розмірі 18 470 (вісімнадцять тисяч чотириста сімдесят) гривень 00 копійок, із яких: 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 8 470 (вісім тисяч чотириста сімдесят) гривень 00 копійок - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 095 (дві тисячі дев`яносто п`ять) гривень 21 копійка та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі гривень 00 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 09.11.2026

Суддя: Комаревцева Л.В.