Ухвала суду № 141292808, 06.11.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата ухвалення
06.11.2026
Номер справи
334/8204/26
Номер документу
141292808
Форма судочинства
Кримінальне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Дата документу 06.11.2026

Справа № 334/8204/26

Провадження № 1-кс/334/2928/26

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

6 листопада 2026 року слідчий суддя Дніпровського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі клопотання старшого слідчого СВ Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 62023080100000757, внесеному 09.12.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною четвертою статті 408 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 ,

за участю: прокурора ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_6 ,

встановив:

слідчому судді надійшло клопотання слідчого ОСОБА_3 , погоджене прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , в якому слідчий просить застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування без визначення застави.

Клопотання обґрунтовує тим, що слідчим відділом Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області проводиться досудове розслідування даного кримінального провадження. У вчиненні злочину обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України. Підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років. З огляду на тяжкість інкримінованого правопорушення та можливі наслідки у разі визнання його винним, існують обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний може вчинити спробу ухилитися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та призначеного покарання. Також, ОСОБА_4 в умовах воєнного стану на території України, з метою перешкоджання досудовому розслідуванню, може виїхати за межі України. У зв`язку з цим правоохоронні органи фактично позбавлені можливості затримати підозрюваного та, відповідно, притягнути його до кримінальної відповідальності. Це створює реальні ризики того, що підозрюваний переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду. Також ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може самостійно або через інших осіб перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Зокрема, існує ризик, що він може узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати їм поради з урахуванням відомих йому обставин, схиляти їх до надання завідомо неправдивих свідчень з метою створення собі штучного «алібі» та уникнення відповідальності за інкриміноване правопорушення, перешкоджання їхньому прибуттю до слідчого, прокурора або суду, впливу на свідків, зокрема знайомих по службі, або іншого протиправного втручання в хід досудового розслідування. Підозрюваний вчинить інші кримінальні правопорушення, що підтверджується тим, що він у період воєнного стану вчинив кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військове кримінальне правопорушення) зокрема самовільно залишив місце несення служби, обов`язки військової служби не виконує, до військової частини безпідставно не прибуває, проводить час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, на даний час продовжує вчиняти злочин, на службі характеризується посередньо. Вказані факти свідчать про наявність ризику повторного вчинення інших кримінальних правопорушень, у тому числі проти встановлено порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення) та інші злочини. Крім того, бажання підозрюваного уникнути відповідальності та тяжкість покарання, що йому загрожує, безумовно свідчать про можливість втечі підозрюваного. Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не усуне встановлених ризиків.

Прокурор ОСОБА_5 клопотання підтримала, з мотивів викладених в ньому. Додатково зазначила, що під час затримання підозрюваний намагався втекти від поліцейських, що додатково свідчить про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

Захисник адвокат ОСОБА_6 проти клопотання заперечила та просила відмовити в його задоволенні. Зазначила, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 після його затримання на підставі ухвали слідчого судді не було вручене, як того вимагає частина друга стаття 278 КПК України. Не дивлячись на те, що повідомлення про підозру було вручене до цього матері підозрюваного, це не виключає обов`язок органу досудового розслідування вручити повідомлення про підозру після затримання особи. Також дозвіл на затримання підозрюваного був наданий ухвалою слідчого судді ОСОБА_8 , яка після затримання ОСОБА_4 має розглянути дане клопотання. У випадку її відсутності інший слідчий суддя має розглянути саме клопотання, подане разом з клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а не нове клопотання про застосування запобіжного заходу, що має місце в цьому випадку. Підозрюваний бажає продовжити військову службу, а отже ризик переховування від органів досудового розслідування не доведений. Після залишення військової частини ОСОБА_9 виведений за штат військової частини, у теперішній час свідки, які є військовослужбовцями військової частини, можливо вже проходять службу в інших військових частинах, а отже ОСОБА_4 не може впливати на свідків. Також він не може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше не судимий, має стійкі соціальні зв`язки - цивільну дружину, яка є вагітною в теперішній час. Також він не може продовжити вчинення інкримінованого йому злочини, який є припиненим з моменту затримання ОСОБА_4 .

Підозрюваний ОСОБА_4 проти клопотання заперечив. Пояснив, що він бажає поновитись у лавах ЗСУ через рекрутинг у м. Києві. Раніше він цього не зробив через складні сімейні обставини - хворіла його мати, потім завагітніла цивільна дружина та утримувати сім`ю. Він має не утриманні двох малолітніх дітей. Півтора місяці тому у телефонній розмові мати повідомила йому, що їй вручили повідомлення про підозру йому, а також повістки про виклик до слідчого. Після затримання слідчий ознайомив його з письмовим повідомленням про підозру.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши клопотання та документи, якими воно обґрунтоване, дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною другою статті 131 КПК України одними із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до вимог статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчими СВ Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 62023080100000757, внесеному 09.12.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною четвертою статті 408 КК України. Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюють прокурори Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №17 від 23.01.2023 (по стройовій частині) старший солдат ОСОБА_4 призначений на посаду командира відділення зенітно ракетного взводу 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків за посадою. 28.10.2023 старший солдат ОСОБА_4 в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою ухилення від військової служби, самовільно залишив розташування підрозділу 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 поблизу АДРЕСА_1 , після чого свої службові обов`язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв та незаконно перебував за межами місця служби.

08.06.2026 слідчим СВ Мелітопольського PYП ГУНП в Запорізькій області за погодженням прокурора Мелітопольського відділу Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону складене письмове повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчинені злочину, передбаченого частиною четвертою статті 408 KK України, який кваліфіковано як дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене умовах воєнного стану.

08.06.2026 письмове повідомлення про підозру було вручене матері ОСОБА_4 - ОСОБА_10 , що відповідає вимогам частини першої статті 278, частини третьої статті 111, частини другої статті 135 КПК України.

Повістки про виклик ОСОБА_4 до слідчого на 12.06.2026, 13.06.2026, 15.06.2025 також були вручені матері підозрюваного 08.06.2026, що відповідає вимогам частини другої статті 135 КПК України.

На виклики слідчого ОСОБА_4 не з`явився, про поважні причини свого неприбуття до слідчого не повідомив.

17.06.2026 підозрюваний ОСОБА_4 був оголошений у розшук.

Ухвалою слідчого судді від 20.08.2026 наданий дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 з метою його приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

04.11.2026 о 22.10 годині ОСОБА_4 був затриманий за адресою: м. Київ, вул. Мостицька, 9, на підставі ухвали слідчого судді від 20.08.2026.

Ухвалюючи судове рішення слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, які могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин.

Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 408 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: протоколами допитів свідків; матеріалами службового розслідування, проведеного посадовими особами військової частини НОМЕР_1 .

За таких умов, слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 408 КК України, оскільки об`єктивно зв`язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити даний злочин.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених статтею 176 КПК України.

Відповідно до положень статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно зі статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

При вирішенні питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

У клопотанні необхідність застосування запобіжного заходу обґрунтовується наявністю ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, а саме підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інші кримінальні правопорушення.

В контексті практики Європейського суду з прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (рішення у справі «Панченко проти Росії»). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення у справі «Бекчиєв проти Молдови»).

Крім цього, у рішенні у справі «Ноймайстер проти Австрії» викладена позиція відповідно до якої позбавлення волі особи (тримання під вартою) не повинно перетворюватися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого у майбутньому вироку про позбавлення волі.

Таким чином запобіжний захід не може бути виправданий очікуваним покаранням у виді позбавлення волі.

Проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків повторного вчинення злочинів або переховування від слідства та суду».

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 408 КК України, який відповідно до статті 12 КК України є особливо тяжким злочином, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років. Також підозрюваний, не має офіційних джерел доходів. Окрім цього, будучи обізнаним про дане кримінальне провадження щодо нього підозрюваний на виклики слідчого, направлені йому належним чином, не з`являвся.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, враховуючи тяжкість покарання, підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, відсутність джерел доходів, залишення місця проходження служби, що свідчить про переховування від командування військової частини, не з`явлення на виклики слідчого, дійшов висновку, що існує певна ймовірність того, що ОСОБА_4 , з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину, може вдатися до відповідних дій, що свідчить про наявність ризику, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України.

Ризик, передбачений пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України також знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, оскільки підозрюваному можуть бути відомі місця проживання свідків, які є військовослужбовцями військової частини, в якій проходив військову службу підозрюваний або їх засоби зв`язку, а отже підозрюваний має можливість незаконного впливати на вказаних осіб з метою надання ними органу досудового розслідування показань, вигідних підозрюваному.

Підозрюваний ОСОБА_4 є раніше не судимою особою. Протягом тривалого часу досудового розслідування кримінального провадження підозрюваний мав можливість вчиняти інші кримінальні правопорушення, проте не зробив цього. Таким чином ризик, передбачений пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України, прокурором не доведений.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, є обґрунтовані підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені статтею 176 КПК України можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що випливають із частини п`ятої статті 194 КПК України, зокрема, його належну поведінку.

Слідчий суддя зауважує, що підозрюваний мав можливість до розгляду цього клопотання в порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 401 КК України добровільно звернутись із клопотанням до слідчого, прокурора, про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та отримати письмову згоду командира військової частини на продовження проходження ним військової служби, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності, але не зробив цього.

Аргументи сторони захисту не здатні спростувати висновок слідчого судді про доцільність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Аргументи захисника адвоката ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_4 не набув статусу підозрюваного, оскільки після його затримання на підставі ухвали слідчого судді йому не було вручене письмове повідомлення про підозру, що передбачено частиною другою стаття 278 КПК України, спростовуються тим, що повідомлення про підозру вважається врученим ОСОБА_4 належним чином у порядку, передбаченому частиною першою статті 278, частиною третьою статті 111, частиною другої статті 135 КПК України, після вручення його матері ОСОБА_10 08.06.2026.

Також слідчий суддя відхиляє аргументи захисника про те, що дане клопотання не підлягає розгляду слідчим суддею, оскільки дозвіл на затримання підозрюваного був наданий ухвалою слідчого судді ОСОБА_8 , яка після затримання ОСОБА_4 зобов`язана була розглянути клопотання, яке було подане одночасно з клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного з метою його приводу, а у випадку її відсутності інший слідчий суддя має розглянути саме клопотання, подане разом з клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного з метою його приводу, а не нове клопотання про застосування запобіжного заходу, оскільки ухвалою слідчого судді ОСОБА_8 від 17.09.2026 було відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , яке було подане одночасно з клопотанням про надання дозволу на його затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Дане клопотання було розподілене іншому слідчому судді у зв`язку із виключенням слідчого судді ОСОБА_8 із розподілу через заборону призначення перед відпусткою.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 04.11.2026 ОСОБА_4 був затриманий 04.11.2026 о 22.10 годині. Відповідно до частини другої статті 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту затримання підозрюваного.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 182, частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, визначає заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 176 - 178, 183, 186, 193, 194, 196, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 45 днів в межах строку досудового розслідування.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання ОСОБА_4 , а саме з 22.10 години 4 листопада 2026 року.

Заставу визначити в розмірі вісімдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у сумі 266 240 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Дніпровського районного суду міста Запоріжжя (отримувач платежу - ТУ ДСАУ в Запорізькій області, код ЄДРПОУ - 26316700, розрахунковий рахунок - UA928201720355289002015001205, банк отримувача - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО - 820172, призначення платежу: Застава за ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 1-кс/334/2928/26 (справа № 334/8204/26), Дніпровський районний суд міста Запоріжжя).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки: (1) повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання, роботи; (3) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Термін дії покладених судом обов`язків, у разі внесення застави, визначити до 20 грудня 2026 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Дніпровського районного суду міста Запоріжжя коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово суддю Дніпровського районного суду міста Запоріжжя. У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Термін дії ухвали закінчується 20 грудня 2026 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Повна ухвала складена 9 листопада 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Часті запитання

Який тип судового документу № 141292808 ?

Документ № 141292808 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 141292808 ?

Дата ухвалення - 06.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141292808 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141292808, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Судове рішення № 141292808, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 06.11.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 141292808 відноситься до справи № 334/8204/26

Це рішення відноситься до справи № 334/8204/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141292805
Наступний документ : 141292809