Рішення № 141292679, 09.11.2026, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/3764/26

Провадження № 2/309/2047/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі головуючого судді Ткач О.О.,

за участю секретаря судового засідання Кальчевої Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Довжанської селищної ради, де третя особа без самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Хустського РНО Король Надія Іванівна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Довжанської селищної ради, де третя особа без самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Хустського РНО Король Н.І., про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 . На день смерті мати проживала у АДРЕСА_1 . Позивачка також на день смерті матері проживала з нею. Після смерті матері відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 та житлового будинку за адресою АДРЕСА_3 . Вона звернулася до приватного нотаріуса з метою оформлення спадщини, однак їй повідомили пр. необхідність звернутися до суду для визначення додаткового строку. Слід відмітити, що позивач проживала з матір`ю у Німеччині на момент смерті, однак не була з нею прописана в Україні.

Посилаючись на приписи ст. 1272 ЦК України просить суд визначити йому додатковий строк тривалістю 3 місяці для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Відзив на позов відповідачем Довжанською селищною радою не подавався.

У судове засідання позивач не з`явився, представник позивача ОСОБА_3 подав заяву про розгляд справи у їх відсутності.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

У судове засідання третя особа ОСОБА_4 не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову не заперечує.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні докази, суд констатує наступне.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті мін ден, ФРН, померла ОСОБА_2 (а.с.9-11).

Позивачка ОСОБА_1 є дочкою померлої (а.с. 7, 8), а отже спадкоємцем першої черги за законом.

Батько позивачки ОСОБА_5 помер раніше ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.16).

На момент смерті ОСОБА_6 проживала у АДРЕСА_1 (а.с.13), і разом з нею проживала дочка ОСОБА_7 , яка опікувалася нею (а.с.14).

Відповідно до акту обстеження дворогосподарства у АДРЕСА_2 , голова дворогосподарства ОСОБА_2 , виїхала до ФРН у 2022 році, де померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у даному будинку з 2022 року ніхто не проживав.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

А згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

За правилами статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1272 ч. 3 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може призначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пунктом 24 постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 N 7, роз`яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Встановлено, що позивач є спадкоємцем першої черги за законом. Відомостей про існування інших спадкоємців які прийняли спадщину немає. Суд констатує, що на момент смерті позивачка проживала разом з матір`ю у ФРН (і фактично вона повинна вважатися такою, що прийняла спадщину), однак не була зареєстрована з нею в України, що перешкоджає їй підтвердити факт прийняття спадщини у порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України, та оформити спадщину за померлою матір`ю у нотаріальному порядку.

Вказане свідчить про наявність поважних причини пропуску позивачем шестимісячного строку для подання вказаної заяви.

Враховуючи наведене, а також зважаючи на відсутність заперечень щодо задоволення позову від відповідача, суд вважає, що позов слід задовольнити.

Судові витрати слід покласти на позивача.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 48,51, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1217, 1223, 1268, 1270, 1272 ЦК України суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Довжанської селищної ради, де третя особа без самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Хустського РНО Король Надія Іванівна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , тривалістю три місяці, з дня набрання рішенням законної сили.

Судові витрат покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Хустського

районного суду: Ткач О.О.