Рішення № 141292605, 06.11.2026, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/1772/26

Провадження № 2/306/1382/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2026 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в складі :

головуючого - судді Уліганинця П.І.

за участю секретаря судового засідання Сова-Фафула А.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява цивільну справу за позовом представника ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" Романенко Михайла Едуардовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В :

Представник ТОВ «Діджи Фінанс» звернувся до суду з названим позовом, у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 у судовому порядку заборгованість за кредитним договором №108967 від 26.04.2024 року у розмірі 15048,58 грн., суму сплаченого судового збору за подання позову до суду у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

Ухвалою суду від 14.09.2026 року суд за клопотанням представника позивача витребував у АТ КБ "ПРИВАТБАНК» інформацію: чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 платіжну картку: НОМЕР_1 ; виписку про рух грошових коштів з карткового рахунку, відкритого до платіжної картки № НОМЕР_1 із відображенням часу зарахування кредитних коштіва за кредитним договором №108967 від 26.04.2024 року; ідентифікаційні дані власника карткового рахунку № НОМЕР_1 та інші наявні відомості відносно ОСОБА_1 .

До суду 15.09.2026 року відповідач подала відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти вимог ТОВ "Діджи Фінанс" у розмірі 15 048,58 грн., вважаючи їх обґрунтованими лише частково у сумі 8392 грн. В обгруднтування доводів зазначає, що безпідставною є комісії за обслуговування 1000 грн., оскільки позичальник звільняється від обов?язку сплачувати штрафних санкцій та пені у період воєнного стану. Також вважає, що нарахування процентів після 24.07.2024 року є безпідставним, оскільки відповідно до п.1.2 договору, кредит надано на 90 днів (до 24.07.2024 року). Також посидлається на те, що відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» та п. 5.3 договор сукупна сума неустойки та інших платежів за порушення зобов?язання не може перевищувати подвійної суми кредиту (не більше 8000 грн. понад тіло), оскільки дйсна обґрунтована сума боргу становить 8392 грн (4000 грн. тіло + 4392 грн. проценти за 90 днів). Також відповдіач у відзиві посилається на неспівмірність витрат на правничу допомогу, вважає, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 грн. є абсолютно неспівмірними зі складністю справи. В обгрунтування доводів заперечнь посилається на те, що відповідачка є багатодітною матір?ю, яка доглядає за трьома малолітніми дітьми ( ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ), що підтверджується посвідченням НОМЕР_2 та єдиним джерелом існування родини є державна соціальна допомога. Також вказує, що стосовно відповідачки відкрито 4 виконавчі провадження на загальну суму 91124,24 грн. та у Свалявському районному суді розглядаються ще дві судові справи за позовами інших фінансових установ відносно ОСОБА_1 (справа №306/713/26 та справа №205/3750/26). Просить суд врахувати скрутний майновий стан і надмірне фінансове навантаження та повністю відмовити (або суттєво" зменшити) у стягненні з мене витрат на правничу допомогу та судового збору. Позовні вимоги ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» задовольнити частково, зменшивши розмір заборгованості за кредитним договором №108967 від 26.04.2024 року до 8392,00 грн. Відмовити у стягненні комісії 1000,00 грн., штрафних санкцій, пені та проценів, нарахованих після 24.07.2024 року. Зменшити розмір витрат на правничу допомогу та судових витрат позивача з урахуванням складності справи та скрутного майнового стану відповідачки.

Представником позивача Романенко М.Е., який діє в інтересах ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" подано 18.09.2026 року відповідь на відзив, у якому представник позивача посилається на те, що відповідачкою не оспорюється факт укладання між ОСОБА_1 та ТОВ ФК «АВІРА ГРУП» договору про надання фінансового кредиту № 108967 від 26.04.2024 року та факт отримання фінансових послуг від ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» у вигляді надання кредитних коштів у розмірі 4000,00 грн. Вказує, що відповідач була належним чином ознайомлена із його умовами, Правилами надання грошових коштів у позику, розміром процентної ставки, порядком її нарахування, строками повернення кредиту, а також наслідками порушення взятих на себе зобов`язань. Вважає, що заборгованість відповідача за договором про надання фінансового кредиту № 108967 від 26.04.2024 в частині: 3634,40 грн основного боргу; 3414,18 грн процентів за користування кредитом у межах погодженого сторонами строку кредитування, є належним чином підтвердженою, відповідає умовам укладеного договору та вимогам чинного законодавства України, а тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Просить суд задовольнити повністю позовні вимоги позивача у справі № 306/1772/26.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача у поданій ним відповіді на відзив, просив здійснювати про розгляд справи без участі тов "ДІДЖИ ФІНАНС". Позовні вимоги підтримує повністю, просив задовольнити повністю. У разі застосування судом статті 551 ЦКУ або зменшення/неврахування суми неустойки на підставі Перехідних положень ЦКУ, Позивач просить покласти судові витрати на відповідача в повному обсязі, оскільки судовий процес виник виключно внаслідок недобросовісної поведінки відповідача та тривалого ігнорування ним обов`язку повернути тіло кредиту (а.с.96).

Відповідачка у поданому нею відзиві просила проводити розгляд справи у її відсутності за наявними матеріалами, посилаючись на те, що має на утриманні немовля (син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ), який перебуває на грудному вигодовуванні. Просила при розгляді справи врахувати заперечення у поданому відзиві (а.с.77-78).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, ст. 55 Конституції України - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; ч.3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ч.2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Судом встановлено, що 26.04.2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 108967 онлайн із використанням одноразового пароля. ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» направлено відповідачці електронне повідомлення (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідачка підтвердила прийняття умов кредитного договору №108967 від 26.04.2024 року, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті кредитодавця. Згідно даного договору ОСОБА_1 перераховані кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 4000 грн. Договір підписаний унікальним ідентифікатором (код підпису) KL8347 (а.с.27, а.с.49-60).

23.12.2024 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" укладено договір факторингу №23122024, згідно якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 108967 від 26.04.2024 року, боржником якого є ОСОБА_1 (а.с.28-37).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором; ст.1078 ЦК України - предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника; ст. 1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Враховуючи, що на підставі договору факторингу відбулася заміна на нового кредитора, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості з відповідача є обґрунтованими.

Предметом судового розгляду є стягнення заборгованості за договором, укладеним в електронній формі. Порядок укладення договорів в електронній формі регламентується ЗУ «Про споживче кредитування» та ЗУ «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Уклавши даний договір на умовах, викладених у ньому, відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно дост. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Отримані за кредитним договором кошти у відповідності до ст. 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути банку та сплатити відсотки.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. За правилами ст. 610, 615 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів. Згідно ст. 625, 629 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно наданої АТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 18.09.2026 року за вих.№20.1.0.0.0/7-260915/63395-БТ інформації на ухвалу суду про витребування доказів від 14.9.2026 року (вх.№7743 від 02.10.2026 року) судом встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 (відповідача) емітовано банківську карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) та досліджено у судовому засіданні, що виписку по рахунку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) за період з 26.04.2024 року по 26.04.2026 року (а.с.101-102).

З розрахунку заборгованості за кредитного договору №108967 від 26.04.2024 року у ОСОБА_1 сума боргу перед ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" становить 15048,58 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 3634,40 грн.; заборгованість за відсотками становить 3414,18 грн.; заборгованість за комісіями становить 0 грн.; заборгованість за пенею - 8000 грн. (а.с.20-24).

Позивач, як сторона кредитного договору, яка виконала свої зобов`язання за таким договором, має право вимагати від другої сторони належного виконання його грошових зобов`язань, а саме повернення грошових кредитних коштів та погашення виниклої заборгованості. Суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №108967 від 26.04.2024 року знайшли своє підтвердження при розгляді справи.

У стягненні суми заборгованості за пенею у розмірі 8000 грн. необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до Закону України від 15.03.2022 року за № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитоавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З цих підстав, заборгованість за пенею у сумі 8000 грн. стягненню з відповідача на користь позивача не підлягає.

Посилання відповідача на безпідставність нарахування процентів за користування кредитом після 24.07.2024 року, зважаючи на визначений п. 1.2 договору строк кредитування тривалістю 90 днів, суд до уваги не приймає, оскільки саме по собі закінчення строку кредитування не свідчить про припинення зобов`язання позичальника щодо сплати процентів у випадках та порядку, передбачених законом і умовами договору (підписуючи договір, відповідач погодилася на укладання договору саме такого змісту, що фактично нівелює усі доводи стосовно невідповідності умов договору без достатніх на це доказів).

Суд не досліджує та повторно не перевіряє докази щодо обставин, які вже не потребують доказування (є доведеними).

Суд враховує, що факт укладання між ОСОБА_1 та ТОВ ФК «АВІРА ГРУП» договору про надання фінансового кредиту № 108967 від 26.04.2024 року та факт отримання фінансових послуг від ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» у вигляді надання ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 4000,00 грн. визнані сторонами та оспорюються, а тому суд бере їх до уваги як встановлений факт та немає сумнівів у достовірності чи добровільності такої позиції.

Суд не бере до уваги і доводи відповідачки щодо її скрутного матеріального становища, оскільки самі по собі обставини наявності у неї фінансових труднощів не є підставою для звільнення від виконання взятих на себе договірних зобов`язань. Крім того, згідно з наявними у справі відомостями, стосовно відповідачки відкрито ще 4 виконавчих проваджень та є відкритими провадженнями дві судові справи за позовами інших фінансових установ відносно ОСОБА_1 (справа №306/713/26 та справа №205/3750/26), що свідчить про наявність у неї інших невиконаних грошових зобов`язань, однак не спростовує обов`язку виконати зобов`язання за спірним кредитним договором ку даній справі.

З огляду на вищенаведене, враховуючи встановлені та перевірені у судовому засіданні докази, обставини справи, аналізуючи надані позивачем докази на обґрунтування позовних вимог, враховуючи заперечення відповідача, надані у відзиві, приймаючи до уваги, що договір №108967 від 26.04.2024 року підписано одноразовим ідентифікатором, відповідачка отримала на свій рахунок кошти у розмірі 4000 грн., а отже акцептовано умови договору, що відповідачка порушила умови укладеного кредитного договору, грошові кошти позивачу добровільно повною мірою не повернула, суд доходить висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

В частині вимоги позивача про стягнення судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до п.2 ч.5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначаються розподіл судових витрат. Відповідно до п.6 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат; ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При вирішенні питання щодо розподілу судового збору, суд ураховує, що відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача.

Судовий збір сплачено та зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України відповідно до платіжної інструкції в національній валюті №108967 від 28.07.2026 року у розмірі 2662,40 грн. (у відповідності до ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" - при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору).

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, а саме на суму 7048,58 грн. із заявлених 15048,58 грн., що становить 46,83 % від загальної ціни позову, відтак стягненню з відповідачки на користь позивача підлягає сума сплаченого судового сзбору у розмірі 1247,03 грн.

Згідно п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За частинами 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з положеннями ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У позовній заяві наведений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести, у зв`язку з розглядом справи. До таких, окрім судового збору входять витрати на правничу допомогу на загальну суму 6000,00 грн. гонорар адвоката.

На підтвердження понесених витрат представником позивача надано: договір №42649746 про надання правової допомоги від 01.04.2026 року, укладеним між ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" та ФОП Міньковоською Анастасією Володимирівною; додатков угода №108967 від 29.06.2026 рокудо договору №42649746 про надання правової допомоги від 01.04.2026 року; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних ОСОБА_5 необхідгтх для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" (а.с. 38-43, а.с.44, а.с.25 ).

Велика Палата Верховного Суду у рішенні 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, зазначала про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

За роз`ясненнями викладеними у постанові КЦС ВС від 18.03.2021 року у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 року у справі № 910/12591/18 при вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Рішеннями ЄСПЛ від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04 та у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року стверджено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим і відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення витрат на грошову допомогу у даній справі є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат. Стягнення заявленої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді та досягнення обумовленого між сторонами успішного результату.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога ТОВ «Діджи Фінанс» щодо покладення витрат на професійну (правничу) допомогу на відповідача, в частині стягнення 6000 грн. вищезгаданим нормам закону не відповідає, витрати у заявленій сумі не мають характеру необхідних, не співрозмірні із виконаною роботою в суді, у зв`язку з чим в даній частині позовних вимог належить відмовити.

Статтею 129 1 Конституції України визначено: Суд ухвалює рішення іменем України. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).

У контексті вказаної практики суд уважає наведене обґрунтування цього рішення достатнім.

Керуючись ст. 12, 18, 76, 81, 128, 133, 134, 137, 141, 223, 280, 281, 284, 285, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 610, 615, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов представника ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" Романенко Михайла Едуардовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746) заборгованість за кредитним договором №108967 від 26.04.2024 року в розмірі 7048,58 грн. (сім тисяч сорок вісім гривень 58 коп., з яких: 3634,40 грн. (три тисячі шістсот тридцять чотири гривні 40 коп.) - заборгованість за тілом кредиту; 3414,18 грн. (три тисячі чотириста чотирнадцять гривень 18 коп.) - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746) понесені судові витрати у розмірі 1247,03 грн. (одна тисяча двісті сорок сім гривень 03 коп.) сплаченого судового збору.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ-СУДДЯ П.І.Уліганинець

06.11.2026 року.