Рішення № 141292297, 06.11.2026, Карлівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 531/2080/26

номер провадження 2/531/1439/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2026 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Герцова О. М.

за участі секретаря судового засідання Капленко Є. С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №256205 від 23.04.2024 року у розмірі 17 392,00 грн., витрат на правову допомогу в розмірі 6 000,00 грн., а також сплачену суму судового збору - 2662, 40 грн.

В обґрунтуванні своїх вимог позивач вказав, що 23.04.2024 між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Клай Інвест» укладено Договір про надання споживчого кредиту № 256205, відповідно до умов якого Товариство надає позичальнику кредит в розмірі 4 000,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.

Договір є укладеним у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно - телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного цифрового підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».

23.12.2024між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено Договір факторингу № 23122024/1, відповідно до якого ТОВ «Клай Інвест» відступило на користь ТОВ «Діджи Фінанс» право вимоги за кредитним договором № 256205 від 23.04.2024 до ОСОБА_1 .

Таким чином, ТОВ «Діджи Фінанс» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 256205 від 23.04.2024.

Всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконав своїх зобов`язань, станом на момент відступлення прав вимоги заборгованість відповідача за договором перед позивачем не сплачена і складає 17 392, 00 грн., яка складається: з суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4 000,00 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 4392,00 грн., заборгованості за комісією у розмірі 1000,00 грн., заборгованість за пенею у розмірі 8 000,00 грн.

Дану суму позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн..

Ухвалою судді від 18.08.2026 відкрито провадження у справі, та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Копію вказаної ухвали з копією позовної заяви та доданими до неї документами відповідач отримала 20.08.2026.

28.08.2026 від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про часткове визнання позову, у якій зазначила, що не оспорює факт укладення 23.04.2024 року кредитного договору №256205 з ТОВ «Кайт Інвест» та отримання кредитних коштів в сумі 4 000,00 грн.

В той же час зазначає, що заборгованість по відсотках визнає в розмірі 1220,00 грн. Водночас заборгованість за пенею та комісією, вважає такою, що не підлягає стягненню на підставі п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки вона є дружиною військовослужбовця ОСОБА_2 , який з 21.08.2023 призваний у Збройні Сили України по мобілізації.

Також зазначає, що враховуючи предмет позову, складність та обсяг справи, співмірність складності справи із наданими адвокатом послуг, витраченого представником часу, може бути стягнуто витрати на правову допомогу у розмірі 1500,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позові просив розгляд справи провести без участі представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причина неявки не відома.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 23.04.2024 між ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання фінансового кредиту №256205 (надалі у тексті - Договір), який підписаний шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису), відповідно до умов якого відповідачу надається кредит в сумі 4000,00 грн на строк 90 днів, тобто до 21.07.2024, зі сплатою 445,3 % річних від суми кредиту в розрахунку 1,22 % на добу, тип процентної ставки - фіксована.

Відповідно до п.1.4 договору за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням Кредиту, юридичне оформлення Клієнт сплачує Товариству 25% від суми фінансового кредиту. Послуги надаються протягом дії цього договору та вважаються виконаними у день повного виконання Клієнтом свої зобов`язань за цим Договором.

Відповідно до п. 5.1. договору кредит надається в безготівковій формі у національній валюті за реквізитами платіжної карки, вказаної клієнтом.

Датою укладення договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта (п.1.6. Договору).

Довідкою ТОВ «Клай Інвест» про ідентифікацію підтверджується, що ОСОБА_1 23.04.2024 ідентифікована в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства. Акцепт оферти позичальником (підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором) для укладення договору №256205: унікальний ідентифікатор (код підпису) - KL9426, номер картки - НОМЕР_1 , номер телефону НОМЕР_2 , дата відправки ідентифікатора - 25.03.2024.

Відповідно до Підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід», в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-1 від 30.09.2020 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, товариством 23.04.2024 здійснено успішний переказ коштів у сумі 4000,00 грн на рахунок отримувача - НОМЕР_1 , емітент платіжної картки отримувача - PRIVAT BANK, код авторизації - 407790, призначення переказу - видача кредиту №256205.

Згідно повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» від 22.10.2026, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 . Відповідно до виписки за договором №б/н за період 23.04.2024-23.04.2024, на карту ОСОБА_1 зараховано кошти в сумі 4000,00 грн.

23.12.2024 року між ТОВ «Діджи фінанс» (фактор) та ТОВ «Клай інвест» (клієнт) укладено договір факторингу №23122024/1, згідно умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором. Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог у формі наведеної в додатку №1 до цього договору.

Відповідно до акту приймання-передачі реєстру прав вимог від 23.12.2024 та витягу з реєстру боржників до договору факторингу №23122024/1 від 23.12.2024, ТОВ «Клай інвест» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №256205 від 23.04.2024, на підставі якого наявна заборгованість в розмірі 17 392, 00 грн., яка складається: з суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4 000,00 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 4392,00 грн., заборгованості за комісією у розмірі 1000,00 грн., заборгованість за пенею у розмірі 8 000,00 грн.

Згідно платіжної інструкції №11416 від 13.02.2025 ТОВ «Діджи Фінанс» сплатило ТОВ «Клай Інвест» кошти згідно договору факторингу №23122024/1 від 23.12.2024.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу вимог частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно статті 642 ЦК - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов такого висновку, що електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Нормами ч.1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ст.1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Під час розгляду справи позивачем належними та допустимими доказами доведено факт укладення кредитного договору з відповідачем в електронному вигляді шляхом підписання договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію». Вказане, також, не заперечується відповідачем.

ТОВ «Клай інвест» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме - відповідачу надано кредит в сумі 4000,00 грн. Проте, відповідач не в повному обсязі виконала свої зобов`язання, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Окрім того, право вимоги за кредитним договором від 23.04.2024 перейшло від первісного кредитора ТОВ «Клай Інвест» до ТОВ «Діджи Фінанс», про що свідчать вищевказані докази.

Згідно з розрахунком позивача, відповідач має заборгованість в розмірі 17 392, 00 грн., яка складається: з суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4 000,00 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 4392,00 грн., заборгованості за комісією у розмірі 1000,00 грн., заборгованість за пенею у розмірі 8 000,00 грн.

В той же час суд не погоджується з таким розразрахунку боргу в частині стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 4392,00 грн.

Згідно п. 15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Зміни, які передбачали не нарахування процентів за користування кредитом дружинам (чоловікам) військовослужбовців, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, були внесені у п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-ІХ від 11.04.2024, який набрав чинності 18.05.2024.

В матеріалах справи наявні докази того, що ОСОБА_1 є дружиною військовослужбовця ОСОБА_2 , який був призваний 21.08.2023 на військову службу за призовом під час мобілізації. Вказане підтверджується копіями свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого 12.08.2023, довідкою командира військової частини НОМЕР_5 від 05.06.2026, військового квитка серії НОМЕР_6 .

Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за відсотками за період з 23.04.2024 по 17.05.2024 у розмірі 1220,00 грн.

Водночас, суд зазначає, що відповідає умовам договору пред`явлений до стягнення розмір заборгованості за комісією у розмірі 1000,00 грн. Обов`язок відповідачки сплачувати комісію прямо передбачений умовами кредитного договору, які цілком відповідають положенням п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до яких, витрати за комісіями кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо включаються до загальних витрат за споживчим кредитом. Положення Закону України «Про банки і банківську діяльність» не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки кредитодавець у даній справі не є банківською установою.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість на загальну суму 6220,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. сума заборгованості за сумою кредиту; 1220,00 грн. заборгованість за сумою відсотків, 1 000,00 грн сума заборгованості за комісіями.

Водночас, суд приходить до висновку про безпідставність вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за пенею, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався, який триває донині.

Позивачем нарахована заборгованість за пенею в розмірі 8 000,00 грн, що суперечить наведеним положенням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

Таким чином, враховуючи положення пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, позовна вимога про стягнення заборгованості за пенею у сумі 8000,00 грн за кредитним договором № 256205 від 23.04.2024, задоволенню не підлягає, оскільки нарахована у період дії воєнного стану.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, враховуючи задоволення позову на 35,76 %, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 952,07 грн.

Крім того, у позовній заяві позивач зазначив, що понесені ним судові витрати включають в себе, крім судового збору, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу суду надано, зокрема, договір № 42649746/02 про надання правової допомоги від 01 червня 2026 року, Додаткову угоду №256205 від 10.08.2026 до Договору № 42649746/02 про надання правничої допомоги, Детальний опис робіт (наданих послуг) від 21.07.2026, акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 21.07.2026 на суму 6 000,00 грн. та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС №5618/10 від 17.03.2016.

За умовами ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 30 серпня 2023 року у справі №911/3586/21, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України`від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи задоволення позову на 35,76%, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу у сумі в розмірі 2 145,60 грн.

Керуючись ст.ст. 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42649746, адреса: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари Київської області) заборгованість за кредитним договором №256205 від 23.04.2024 у розмірі 6220,00 грн. (шість тисяч двісті двадцять гривень нуль копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42649746, адреса: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари Київської області) суму сплаченого судового збору у розмірі 952,07 грн. (дев`ятсот п`ятдесят дві гривні сім копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 145,60 грн.(дві тисячі сто сорок п`ять гривень шістдесят копійок) пропорційно задоволеній частині позовних вимог.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя О. М. Герцов