Рішення № 141289268, 27.10.2026, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Дата ухвалення
27.10.2026
Номер справи
214/3045/26
Номер документу
141289268
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 214/3045/26

2/214/3819/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 жовтня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Ткаченка А.В.,

за участю секретаря судового засідання Фастовець Ю.Ю.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Страха В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Страх Вадим Олегович до військової частини НОМЕР_1 , треті особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, Головне управління Національної гвардії України про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить суд встановити факт її спільного проживання з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з 15.10.2006 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто по день зникнення безвісті останнього.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_2 був цивільним чоловіком позивача. За твердженням ОСОБА_1 , вони були зареєстровані та проживали за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільний побут, мали спільний бюджет і витрати, придбавали майно для спільного користування, разом утримували житло, надавали один одному матеріальну та побутову допомогу, піклувалися один про одного та мали взаємні права й обов`язки, притаманні подружжю. Спільних дітей вони не мали. Початок періоду, який просить встановити позивач, вона пов`язує з припиненням попереднього шлюбу ОСОБА_2 . Позивач зазначила, що 04.02.2023 ОСОБА_2 , який проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, зник безвісти на північній околиці м. Бахмут Донецької області під час бойового зіткнення. Встановлення заявленого факту, за змістом позову, необхідне для реалізації прав як члена сім`ї зниклого безвісти військовослужбовця, зокрема для звернення за пенсією, допомогою, пільгами та виплатами.

Ухвалою суду від 14.04.2026 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачці та її представнику строк для усунення встановлених судом недоліків.

Після виконання ухвали від 14.04.2026, ухвалою суду від 18.05.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено по справі підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 09.07.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті. Установлено загальний порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та загальний порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються.

У судовому засіданні позивачка та її представник на задоволенні вимог наполягали з підстав, викладених у тексті позовної заяви.

Представник відповідача військової частини НОМЕР_1 у відзиві заперечила проти позову. Відповідач послався на пункт 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанову Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року №884, вважаючи, що особа, яка проживала з військовослужбовцем без реєстрації шлюбу, не належить до визначеного законом кола одержувачів його грошового забезпечення за відсутності особистого розпорядження. Крім того, відповідач просив закрити провадження на підставі п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України, зазначивши, що рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.08.2025 у справі №214/4017/25, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 02.12.2025, ОСОБА_1 вже відмовлено у встановленні того самого факту за той самий період. Повторне звернення відповідач розцінив як порушення принципу правової визначеності та зловживання процесуальними правами.

Представник третьої особи Міністерства оборони України у письмових поясненнях зазначив, що військова частина НОМЕР_1 входить до системи Національної гвардії України і не підпорядковується Міністерству оборони України, тому рішення у справі не впливає на права та обов`язки Міністерства. За доводами третьої особи, питання про одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю на час подання пояснень не може вирішуватися, оскільки ОСОБА_2 має статус зниклого безвісти, а доказів його смерті немає.

Окрім того, представник третьої особи Головного управління Національної гвардії України у письмових поясненнях повідомило, що не має відомостей, які підтверджують або спростовують факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, поклалося на розсуд суду та просило розглянути справу без участі представника.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_3 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений в порядку.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що позивачка її кума, знає її з дитинства. ОСОБА_2 знає, оскільки він та позивачка проживали разом. Вона ходила до них у гості. ОСОБА_4 знає приблизно з 2019-2020 року. Вони з позивачкою проживали за адресою: АДРЕСА_1 . Вони вели спільно господарство, вона завжди розцінювала їх, як подружжя. Не знає, чому вони не уклали офіційний шлюб.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що позивачку знає приблизно 20 років та ОСОБА_4 , також, приблизно з того ж часу. Знає їх, як подружжя. Вони з позивачкою проживали за адресою: АДРЕСА_1 . З ними, також, проживала донька позивачки від першого шлюбу.

Вислухавши позивача, її представника, свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 слідує, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.08.2022 року №240 підтверджено зарахування ОСОБА_2 до списків особового складу військової частини та призначення його на посаду у зв`язку з проходженням військової служби за призовом під час мобілізації.

Відповідно до сповіщення сім`ї №К/2441/190 від 06.03.2023, ОСОБА_2 зник безвісти 04.02.2023 на північній околиці м. Бахмут Донецької області під час бойового зіткнення. Доказів встановлення його місцеперебування або державної реєстрації смерті матеріали справи не містять.

З довідки від 11.09.2023 року №11211, сформованої за відомостями Реєстру Криворізької міської територіальної громади, слідує, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 08.08.2006, а ОСОБА_1 - за цією адресою з 03.10.2003.

Первісне сповіщення сім`ї №К/2441/190 від 06.03.2023, що долучено позивачкою до позовної заяви, адресоване ОСОБА_6 за іншою адресою та містить формулювання про зникнення її чоловіка ОСОБА_2 . ОСОБА_7 з цим, переоформлене сповіщення з тим самим номером і датою адресоване ОСОБА_1 та містить формулювання «ваш цивільний чоловік». При цьому у переоформленому сповіщенні дата народження ОСОБА_2 зазначена як ІНФОРМАЦІЯ_5 , тоді як свідоцтвом про народження підтверджено дату народження ІНФОРМАЦІЯ_4 . Документа, який би пояснював джерело відомостей про сімейний статус адресата, підставу виправлення первісного сповіщення та перевірку цих відомостей, суду не надано.

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань слідує, що 18.02.2023 за повідомленням ОСОБА_1 внесено відомості про зникнення її «цивільного чоловіка» ОСОБА_2 . Листом органу Національної поліції Полункіну Н.О. повідомлено про залучення її як потерпілої у цьому кримінальному провадженні.

Акт про фактичне проживання від 29.02.2024 підписаний трьома мешканцями будинку АДРЕСА_2 та містить запис про те, що ОСОБА_2 і ОСОБА_1 з 2006 року проживали у квартирі АДРЕСА_3 та вели спільне господарство. Підписи мешканців засвідчені майстром товариства, яке обслуговує будинок.

Також, до матеріалів справи долучені фотознімки, які відображають перебування осіб під час побутових, святкових та інших подій. На фотознімках відсутні дати, підписи або інші дані, що дають можливість визначити час, місце і регулярність зафіксованих подій та пов`язати їх з усім заявленим періодом.

Свідоцтво про народження та військовий квиток ОСОБА_2 перебувають у розпорядженні позивача. Матеріали справи не містять документів про відкриття чи використання спільних банківських рахунків, регулярні перекази коштів між цими особами, спільні доходи і витрати, оплату житлово-комунальних послуг, придбання або ремонт майна за спільні кошти, спільні кредитні, страхові чи інші зобов`язання, а також листування або заяв, у яких обидві особи взаємно та в один період позиціонували себе як сім`ю.

До того ж, окремо суд звертає увагу, що зазначені у заяві про усунення недоліків відомості з органів державної реєстрації актів цивільного стану щодо шлюбного стану ОСОБА_2 , його дітей і батьків суду надано не було.

Також, рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.08.2025 у справі №214/4017/25 ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви про встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 02.12.2025 це рішення залишено без змін. Попередня справа розглядалася в порядку окремого провадження за участю ОСОБА_1 як заявниці та ІНФОРМАЦІЯ_3 , військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України і Головного управління Національної гвардії України як заінтересованих осіб.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.3 СК України сім`я є первинним та основним осередком суспільства; сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Частина четверта цієї статті передбачає, що сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Частинами першою і другою статті 21 СК України визначено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя. За частиною першою статті 74 цього Кодексу, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Абзац, яким визначено поняття близьких родичів та членів сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, у статті 1 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» відносить до них, крім прямо названих родичів, також осіб, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки, у тому числі осіб, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі. Стаття 6 цього Закону передбачає для близьких родичів та членів сім`ї права на інформацію про хід і результати розшуку та інші визначені законом гарантії. Отже, заявлений факт може мати для позивача юридичне значення.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.12, ч.1 ст.13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі поданих учасниками доказів.

За статтями 76-80 ЦПК України доказами є дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення; належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; достовірними - докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи; достатніми - докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що входять до предмета доказування.

Частини перша, п`ята та шоста статті 81 ЦПК України покладають на кожну сторону обов`язок довести обставини, на які вона посилається, передбачають подання доказів сторонами та забороняють ґрунтувати доказування на припущеннях.

Відповідно до ч.ч.4, 7 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом; правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі №554/8023/15-ц сформулювала висновок, за яким для встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу необхідно встановити у сукупності спільне проживання однією сім`єю, спільний побут та взаємні права й обов`язки.

У постанові від 11.03.2026 у справі №686/4587/24 Верховний Суд зазначив, що предметом доказування у таких справах є спільне проживання, ведення спільного господарства, наявність спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, а також взаємні права й обов`язки, притаманні подружжю. У цій же постанові Верховний Суд вказав, що такий факт встановлюється в порядку позовного провадження, якщо він зумовлює виникнення права на соціальні виплати та не визнається іншими заінтересованими особами.

У постановах Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 204/6931/20, від 30.06.2022 у справі №694/1540/20 та від 25.12.2024 у справі №501/4442/21 застосовано підхід, за яким спільний відпочинок, присутність на святах і перекази коштів, взяті окремо від доказів спільного господарства, бюджету та взаємних подружніх обов`язків, не є достатніми для встановлення сімейних відносин.

Так, суд зазначає, що реєстрація ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за однією адресою протягом тривалого часу є належним доказом у частині задекларованого місця проживання. Проте реєстрація місця проживання має обліковий характер і не засвідчує саме по собі фактичне створення одного домогосподарства, об`єднання доходів, спільні витрати та взаємні права й обов`язки, притаманні подружжю.

Акт від 29.02.2024 підтверджує відомості про проживання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за однією адресою та містить загальну вказівку на ведення спільного домогосподарства. Однак акт складено після зникнення ОСОБА_2 , без участі останнього, у ньому не наведено конкретних фактів, за якими особи, що його підписали, дійшли висновку про ведення спільного господарства. Засвідчення підписів працівником обслуговуючої організації підтверджує належність підписів, але не надає викладеним у акті оцінним твердженням наперед установленої сили.

Переоформлене сповіщення сім`ї, у якому ОСОБА_2 названо цивільним чоловіком позивачки, дійсно, підтверджує факт направлення ОСОБА_1 повідомлення про його зникнення. Водночас матеріали справи не містять відомостей, на підставі яких до документа внесено характеристику «цивільний чоловік». Наявність первісного сповіщення з тим самим номером і датою на ім`я іншої особи, а також помилка в даті народження ОСОБА_2 знижують достовірність цього документа саме в частині сімейного статусу. Тому таке формулювання не замінює доказів фактичного спільного побуту, бюджету і взаємних обов`язків.

Відомості ЄРДР і лист органу Національної поліції підтверджують звернення ОСОБА_1 із заявою про зникнення ОСОБА_2 та її процесуальний статус потерпілої. Вислів «цивільний чоловік» у цих документах відтворює зміст повідомлення позивача і не є результатом перевірки у кримінальному провадженні всіх ознак сім`ї за статтею 3 СК України. Тому ці документи підтверджують послідовність позиції позивача після зникнення ОСОБА_2 , але не є самостійним підтвердженням заявленого факту.

Окрім того, на думку суду, зберігання позивачем особистих документів ОСОБА_2 може свідчити про довіру та близькі відносини між ними. Витяг з наказу військової частини підтверджує проходження ОСОБА_2 військової служби. Жоден із цих доказів не містить відомостей про спільний бюджет, розподіл сімейних витрат, спільне майно чи взаємне виконання подружніх обов`язків у заявлений період.

Фотознімки підтверджують спільну присутність осіб на окремих подіях і узгоджуються з доводами про близькі особисті стосунки. Проте вони не містять відомостей про дати та не відображають фінансову й господарську сторону відносин. Відповідно до наведених вище правових висновків Верховного Суду спільна присутність на святах або під час відпочинку без інших доказів не доводить створення сім`ї у правовому розумінні.

Факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят самі собою без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не можуть однозначно свідчити про те, що між сторонами склалися та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю (постанови Верховного Суду від 15.08.2019 у справі №588/350/15, від 19.03.2020 у справі №303/2865/17, від 23.09.2021 у справі №204/6931/20, від 30.06.2022 у справі №694/1540/20).

У контексті визначення можливих доказів, їх оцінки як достатніх слід також врахувати те, що згідно з усталеною судовою практикою самі лише показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу (постанова Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №466/3769/16-ц).

Також, на думку суду, твердження позивачки про спільний бюджет, придбання майна, участь у витратах на житло, матеріальну допомогу та взаємне піклування не конкретизовані за сумами, періодами, джерелами коштів і конкретними діями та не підтверджені первинними або іншими взаємопов`язаними доказами. У цій справі сукупність поданих матеріалів не дає змоги встановити саме спільний побут, спільний бюджет і взаємні подружні обов`язки протягом усього періоду з 15.10.2006 до 04.02.2023.

Суд враховує попереднє рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.08.2025 та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02.12.2025 у справі №214/4017/25, якими вже було оцінено основний масив тих самих доказів та підтверджено, що спільна реєстрація, акт про проживання, звернення до поліції, наявність документів і показання свідків у попередній справі не довели сукупності ознак сім`ї. Переоформлене сповіщення, досліджене в цій справі, не містить нових відомостей про господарські та фінансові відносини і тому не усуває встановленої доказової прогалини і у цій справі, також.

Окремо суд звертає увагу на твердження представника відповідача про необхідність закриття провадження у справі.

Так, п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України передбачає закриття провадження, якщо набрало законної сили рішення суду або ухвала про закриття провадження, ухвалені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами. Для застосування цієї підстави необхідно, щоб попереднім рішенням був остаточно вирішений саме тотожний спір між сторонами.

Суд погоджується з представником відповідача у тому, що вимога ОСОБА_1 у справі № 214/4017/25 та вимога в цій справі дійсно стосуються того самого юридичного факту, того самого періоду і ґрунтуються переважно на тих самих життєвих обставинах. Переоформлене сповіщення та фотознімки є додатковими доказами, а не самостійною новою матеріально-правовою вимогою чи новим фактичним складом.

Водночас справа №214/4017/25 була вирішена в порядку окремого провадження. Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Тому рішення в такому провадженні не є рішенням з приводу спору між сторонами у значенні пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.

У постановах від 09.08.2023 у справі №494/1239/19 та від 04.10.2023 у справі №747/20/23 Верховний Суд прямо зазначив, що обмеження повторного розгляду тотожної справи не поширюється на справи, вирішені в порядку окремого провадження, а відмова в задоволенні заяви за недостатністю доказів не позбавляє особу права повторно звернутися до суду. Такий самий висновок підтверджено постановою Верховного Суду від 21.05.2025 у справі №205/5443/24.

У зв`язку з викладеним, попереднє рішення від 28.08.2025 враховується у цій справі в межах правил ч.ч.4, 7 ст.82 ЦПК України щодо встановлених обставин і необов`язковості правової оцінки. Воно не створює передбаченої п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України процесуальної перешкоди для розгляду вимоги по суті. Саме по собі використання передбаченого законом права на повторне звернення після відмови в окремому провадженні не доводить зловживання процесуальними правами. Отже, підстав для закриття провадження за наведеним відповідачем пунктом немає.

Отже, подані позивачем докази у сукупності підтверджують, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були зареєстровані за однією адресою, перебували у близьких особистих відносинах, спільно відвідували окремі події, а після зникнення ОСОБА_2 позивач звернулася до державних органів та зберігала його особисті документи. Ці обставини не заперечують існування між ними тривалих близьких стосунків.

Однак для встановлення заявленого юридичного факту недостатньо довести близькість або спільну адресу. Позивач мала довести сукупність основних ознак сім`ї: фактичне спільне проживання саме як чоловіка та жінки, спільний побут і господарство, об`єднання коштів та спільні витрати, взаємні права й обов`язки, притаманні подружжю, у межах точного періоду, зазначеного у позові. Наявні у цій справі докази, вочевидь, такої сукупності не підтверджують, а висновок про неї на підставі лише спільної реєстрації, загального акта, похідних адміністративних записів і фотознімків ґрунтувався б на припущеннях.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст.2 ЦПК України).

Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Ураховуючи, що цивільне судочинство, згідно з частинами 1-3 статті 12 ЦПК України, здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, не знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статями 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Страх Вадим Олегович до військової частини НОМЕР_1 , треті особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, Головне управління Національної гвардії України про встановлення факту, що має юридичне значення залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників процесу:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_8 , адреса: АДРЕСА_4

Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_6 .

Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ 00034022, місцезнаходження за адресою: м. Київ, пр. Повітряних Сил, буд.6.

Головне управління Національної гвардії України, код ЄДРПОУ 08803498, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд.9-А.

Повне рішення складено 06.11.2026.

Суддя А.В. Ткаченко

Часті запитання

Який тип судового документу № 141289268 ?

Документ № 141289268 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141289268 ?

Дата ухвалення - 27.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141289268 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141289268 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141289268, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Судове рішення № 141289268, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 27.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 141289268 відноситься до справи № 214/3045/26

Це рішення відноситься до справи № 214/3045/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141289265
Наступний документ : 141289269