Рішення № 141286424, 05.11.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 рокусправа № 580/8854/26м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каліновської А.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА» щодо винесення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат в адміністративній справі №580/8854/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА» (далі - позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) в Черкаській області (далі відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати постанови Управління державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 094841 та № 094842 від 28 липня 2026 року.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15.10.2026 позов задоволено частково.

До суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 6000 грн.

Представником відповідача подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного нагляду (контролю) у Черкаській області Укртрансбезпеки на користь ТОВ «Дельта» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн. Зазначив, що сума витрат на правничу допомогу є значно завищеною та неспівмірною з обсягом послуг.

Перевіривши матеріали справи та подану заяву, суд враховує наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України однією з підстав для ухвалення додаткового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати.

Частинами другою-п`ятою ст. 252 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Стосовно витрат позивача на професійну правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у додаткових постановах Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №826/841/17 , від 24.10.2019 у справі №820/4280/17, від 12.12.2019 у справі №2040/6747/18 , у постанові Верховного Суду від 24.03.2020 у справі №520/6161/19.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в сумі 10000 грн представник позивача надав суду у копіях: договір про надання правничої допомоги від 21.05.2026 №07/26 та акт приймання-передачі-послуг від 21.05.2026.

З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Тобто, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року № 5076-VI).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року № 5076-VI).

Згідно з позицією, сформульованою Верховним Судом у постанові від 15 травня 2018 року у справі № 821/1594/17, з огляду на запровадження нових правил відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, для підтвердження та обґрунтування розміру витрат на правничу допомогу необхідне доведення відображення фахівцем у галузі права та адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи, шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16 вересня 2013 року № 481 Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення, зареєстрованим у в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2013 року за № 1686/24218.

У висновку ЄСПЛ, викладеному у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), у пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява №72277/01), у пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (Заява №66561/01), суд зазначив, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим, а у пункті 154 рішення ЄСПЛ у справі Lavents v. Latvia (Заява №58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну ціну.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Варто зазначити, що Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджене Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі Положення № 103).

Відповідно до пункту 1 Положення № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Відповідно до пункту 16 Положення № 103, Укртрансбезпека є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.

Відповідно до абзацу 1 пункту 8 Положення № 103, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи. Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 592 від 26.06.2015 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті», утворені територіальні органи Державної служби України з безпеки на транспорті, як структурні підрозділи апарату Служби. Структурні підрозділи Державної служби України з безпеки на транспорті не є самостійними юридичними особами та не мають рахунків в органах Казначейства.

Відповідно до п. 1-2 Положення про Управління державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті, затвердженого Головою Державної служби України з безпеки на транспорті 01.10.2025, Управління державного нагляду (контролю) у Черкаській області є територіальним органом Державної служби України з безпеки на транспорті та підконтрольний їй. Територіальний орган утворений відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 липня 2025 року № 647-р «Про реорганізацію територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті» є самостійним структурним підрозділом апарату Укртрансбезпеки і забезпечує виконання покладених на неї завдань, на території Черкаської області.

Тобто, Управління державного нагляду (контролю) у Черкаській області, як структурний підрозділ Державної служби України з безпеки на транспорті, не має статусу юридичної особи, що додатково підтверджується тим, що в оскаржуваних у цій справі постановах №094841 та № 094842 від 28.07.2026, які винесені Управлінням державного нагляду (контролю) у Черкаській області стоїть відбиток печатки з назвою та кодом ЄДРПОУ Державної служби України з безпеки на транспорті.

Отже, враховуючи той факт, що Управління державного нагляду (контролю) у Черкаській області є структурним підрозділом Державної служби України з безпеки на транспорті, не являється самостійною юридична особу, не має свого самостійного коду ЄДРПОУ та рахунків в органах Казначейства, вимога представника позивача про стягнути за рахунок бюджетних асигнувань саме Управління державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА» 6000 грн. витрат на професійну правничу допомогу є безпідставною.

Разом з цим, суд дійшов висновку, що під час прийняття додаткового рішення в даній справі в частині стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, серед усього іншого, враховано складність предмета спору (доказування), тривалість витраченого часу на опрацювання всіх матеріалів справи, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), тому суд приходить до висновку, що вказана сума витрат у розмірі 6000,00 грн. є неспівмірною із наданою позивачу правничою допомогою.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає достатньо обґрунтованими, справедливими та співмірними заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу у загальній сумі 3000 грн відповідачем, тому подана заява позивача підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст. ст. 132, 133, 134, 139, 252 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА» щодо винесення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат в адміністративній справі №580/8854/26 задовольнити частково.

В адміністративній справі №580/8854/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - ухвалити додаткове судове рішення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51; код ЄДРПОУ 39816845) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА» (19645, Черкаська обл, Черкаський район, с. Думанці, вул. Зелена, 1/1; код ЄДРПОУ 32908080) витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.

У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Копію додаткового рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяАльона КАЛІНОВСЬКА