Рішення № 141285651, 30.10.2026, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/1009/26

Провадження № 2/342/960/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Федів Л.М.,

секретаря судового засідання Москалюк А.Р.ю

за участю:

представника позивача Комаренко В.Ю.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Городенка в порядку загального позовного провадження, в режимі відеоконференції, цивільну справу за позовом Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про припинення право власності на земельну ділянку, шляхом конфіскації,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ), в якому просить припинити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину російської федерації право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 2621684901:01:002:0120, площею 0,0594 га, розташованою за адресою: Івано-Франківська область, Городенківський район, с. Серафинці, площа Свободи (на даний час Коломийський район, Івано-Франківська область), шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області та стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 3328,00 грн.

В обгрунтування позову вказано, що Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області опрацьовувалась інформація щодо перебування у приватній власності фізичних осіб - громадян іноземних держав земельних ділянок сільськогосподарського призначення, внаслідок чого виявлено факт порушення інтересів держави щодо незаконного перебування у приватній власності громадянина російської федерації ділянки сільськогосподарського призначення. Так встановлено, що ОСОБА_1 , який є громадянином російської федерації, на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 10.05.2018 р. набув право на спадщину після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстрованого приватним нотаріусом Яшан Р.Р. в реєстрі за № 797, спадщина складається із: земельної ділянки загальною площею 0,0594 га, кадастровий номер 2621684901:01:002:0120, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована на площі Свободи в селі Серафінці Городенківського району Івано-Франківської області (станом на зараз Коломийський район Івано-Франківської області), яка належала спадкодавиці на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Сивка 3.М., державним реєстратором реєстраційної служби Городенківського РУЮ Івано-Франківської області 27.04.2015 р., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 626199026216. Право власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 2621684901:01:002:0120, площею 0,0594, га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.05.2018 р., номер відомостей про речове право: 26083980, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 626199026216.

Згідно з наданої Західним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби інформації ОСОБА_1 у ЗМУ ДМС паспортом громадянина України не документувався та інформацією щодо припинення громадянства України не володіють, дана особа 08.07.2022 р. документована посвідкою на постійне проживання терміном дії до 07.07.2032 р. в порядку обміну, а тому вказана вище земельна ділянка не може перебувати у його власності.

Разом з тим, ОСОБА_1 з часу оформлення вищевказаної земельної ділянки сільськогосподарського призначення у приватну власність і по даний час її не відчужив, що свідчить про порушення вимог чинного законодавства. Враховуючи вищенаведене, Головним управлінням виявлено порушення вимог статей 13, 14 Конституції України, статей 80, 81, 130, 145 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) при отриманні та використанні ОСОБА_1 , громадянином російської федерації, зазначеної земельної ділянки.

Враховуючи те, що відповідач земельну ділянку сільськогосподарського призначення добровільно упродовж встановленого законодавством України річного строку не відчужив, земельна ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Згідно Положення про Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, затверджене наказом Держгеокадастру від 23.12.2021 р. № 603 ( у редакції наказу Держгеокадастру від 10.09.2025 р. № 438) Головне управління є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане. Завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території Івано-Франківської області. Зокрема, Головне управління організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності.

Ухвалою суду від 27 червня 2026 року прийнято до свого провадження та відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 24 вересня 2026 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовною заявою Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки. Призначити справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 22 жовтня 2026 року.

В судовому засіданні представник позивача (в режимі відеоконференції) заявлені вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Просила припинити ОСОБА_1 , громадянину російської федерації, право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 2621684901:01:002:0120, площею 0,0594 га, розташовану за адресою: Івано-Франківська область, Городенківський район, село Серафинці, площа, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області та стягнути з ОСОБА_1 , сплачений судовий збір.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив, що він є громадянином російської федераці. Зазначив, що заявлені вимоги позивача визнає. Не заперечує щодо припинення права власності на земельну ділянку, яку він успадкував від своєї матері. Однак, не згідний відшкодовувати сплачений позивачем судовий збір.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином російської федерації, що підтверджується посвідкою на постійне проживання № НОМЕР_1 , виданою 08.07.2022, дата закінчення строку дії якої 07.07.2032.

Як слідує із копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 10.05.2018, зареєстрованого приватним нотаріусом Яшан Р.Р. в реєстрі за № 797, ОСОБА_1 , який є громадянином російської федерації, набув право на спадщину після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщина, на яку видано свідоцтво складається з: земельної ділянки загальною площею 0,0594 га, кадастровий номер 2621684901:01:002:0120, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована на площі Свободи в селі Серафінці Городенківського району Івано-Франківської області (станом на зараз Коломийський район Івано-Франківської області), яка належала спадкодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Сивка 3.М., державним реєстратором реєстраційної служби Городенківського РУЮ Івано-Франківської області 27.04.2015 р., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 626199026216.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №490433974 від 18.08.2026 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номером 2621684901:01:002:0120, площею 0,0594, га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.05.2018 р., номер відомостей про речове право: 26083980, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 626199026216, документи подані для державної реєстрації: свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 797, виданий 10.05.18 приватним нотаріусом Городенківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Яшан Р.Р.

Відомості, що земельна ділянка, кадастровий номером 2621684901:01:002:0120, площею 0,0594, га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, власником якої є ОСОБА_1 , перебуває в оренді чи постійному користуванні в третіх осіб, відсутні.

Згідно інформації Західного міжрегіонального управлінням Державної міграційної служби від 05.06.2026 ОСОБА_1 паспортом громадянина України у ЗМУ ДМС не документувався, інформацією щодо припинення громадянства України не володіють, ОСОБА_1 08.07.2022 р. документований посвідкою на постійне проживання терміном дії до 07.07.2032 р. в порядку обміну.

Статтями 13, 14 Конституції України визначається, що земля та інші природні ресурси є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Правовий режим земельних відносин, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування земельними ділянками визначаються законами.

За змістом положень ст. 41 Конституції України, ст. ст.319, 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) визначені і нормами Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право», право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з ч. 1 ст. 39 даного Закону, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ст. 378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Частиною 2ст. 373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно ч. 1, 2, 4 ст. 374 ЦК України суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади. Іноземці, особи без громадянства можуть набувати право власності на землю (земельні ділянки) відповідно до закону. Права та обов`язки суб`єктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом.

У п. а ч.1 ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 ЗК України іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно ч. 3 ст. 81 ЗК України, іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 4 ст. 81 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Згідно п. д, п. е ч.1 ст. 140 ЗК України, підставою припинення права власності на земельну ділянку є конфіскація за рішенням суду.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 145 ЗК України якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Разом з тим, відповідно до п. в ч.1ст. 143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Також п. 10 ч. 1ст. 346 ЦК України передбачено, що право власності припиняється у разі конфіскації.

Частиною 5 ст. 41 Конституції України встановлено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно положення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа № 6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11 березня 2003 року «Новоселецький проти України», від 1 червня 2006 року «Федоренко проти України»), Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Відповідно до ст. 354 ЦК України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Згідно ч. 4 ст. 145 ЗК України позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Згідно висновку, викладеного у постанові Верховного Суду в складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 жовтня 2025 року в справі № 559/2900/23 (провадження № 61- 12729св24) якщо власник земельної ділянки, який відповідно до закону зобов`язаний відчужити її протягом певного строку, однак не виконав такого обов`язку, то орган, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, звертається до суду з позовом про конфіскацію вказаної земельної ділянки. За наслідками розгляду такого позову суд ухвалює рішення про конфіскацію земельної ділянки або відмову у її конфіскації. Рішення суду про конфіскацію земельної ділянки в подальшому є підставою для продажу цієї земельної ділянки на земельних торгах. Подібні висновки щодо застосування положень статті 145 ЗК України містяться у постановах Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі № 683/22/23 (провадження №61-14939св23), від 12 березня 2025 року у справі № 568/823/23 (провадження № 61-13216св24), від 07 травня 2025 року у справі № 686/196/23 (провадження № 61- 15032св24).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що, оскільки відповідач ОСОБА_1 , будучи громадянином російської федерації, в порушення вимог ч. 4 ст. 81 ЗК України, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходяться за адресою: Івано-Франківська область, Городенківський район, село Серафинці, площа Свободи (на даний час Коломийський район, Івано-Франківська область), добровільно її не відчужив, тому слід припинити ОСОБА_1 , право власності, шляхом конфіскації на користь держави.

У зв`язку з цим, заявлені позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.

На думку суду, у даному випадку позбавлення відповідача ОСОБА_1 , права власності на земельну ділянку не порушуватиме принцип пропорційності втручання у право мирного володіння майном.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Розмір судового збору, який було сплачено позивачем становить 3328,00 грн., який підлягає стягненню з відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 89, 133, 141, 206, 244, 264-265, 273, 352-355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Припинити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину російської федерації, право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 2621684901:01:002:0120, площею 0,0594 га, розташовану за адресою: Івано-Франківська область, Городенківський район, село Серафинці, площа Свободи (на даний час Коломийський район, Івано-Франківська область), шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області судовий збір в розмірі 3328,00 (три тисячі триста двадцять вісім) грн. (отримувач: Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, ЄДРПОУ 39767437, рахунок (IBAN) UA038201720343150006000090300, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код банку отримувача - МФО 820172).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, адреса місцезнаходження: вул. Сахарова, 34, м. Івано-Франківськ, 76014 Код ЄДРПОУ 39767437.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2

Повний текст рішення складений 06.11.2026.

Суддя: Федів Л. М.