Рішення № 141285261, 06.11.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
06.11.2026
Номер справи
500/2381/26
Номер документу
141285261
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2381/26

06 листопада 2026 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду через представника адвоката Фик Андрія Ярославовича надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, у якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат, що оформлене протоколом №57/в від 18 липня 2025 року, про відмову у призначенні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги;

зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу, встановлену пунктом 7 частини 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у зв`язку з встановленням 25% втрати працездатності у зв`язку із травмою, що пов`язана з захистом Батьківщини, у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення втрати працездатності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 04.06.2023 року перебуваючи у зоні бойових дій отримав травму, яка відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №1991 від 28.06.2023 пов`язана із захистом Батьківщини, захисту незалежності суверенітету та територіальної цілісності України під час воєнного стану в Україні. Наказом №253 від 11.09.2023 позивач звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини з 09 вересня 2023 року.

Згідно Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №263/25/234/В від 12.02.2025 позивачу встановлено 25% втрати професійної працездатності, поранення так, пов`язане із захистом батьківщини, встановлено з 19.11.2024, відсоток втрати працездатності встановлено з 18.12.2024.

На підставі викладеного позивач звернувся до комісії при Міністерстві оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум шляхом подачі документів через ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо виплати йому одноразової грошової допомоги на підставі пункту 7 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Проте, рішенням Комісії, оформленим протоколом №57/в від 18.07.2025 позивачу відмовлено у виплаті такої допомоги з тих підстав, що втрата працездатності настала пізніше, ніж через три місяці після звільнення з військової служби.

Позивач не погоджується з такою відмовою, оскільки вважає, що тривалий період між датою звільнення з військової служби (09.09.2023) та датою встановлення відсотка втрати працездатності (18.12.2024) обумовлений причинами, які не залежали безпосередньо від позивача, оскільки пов`язаний зі зволіканням суб`єктів владних повноважень при вирішенні здійсненні процедури, яка перебувала його зверненню з заявою про виплату одноразової грошової допомоги.

З урахуванням викладеного позивач вважає, що має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої підпунктом 7 пункту 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 04 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Цією ж ухвалою суду зобов`язано Міністерство оборони України надати суду у строк для подання відзиву на позовну заяву докази, що стосуються предмету спору, у тому числі належним чином засвідчені копії всіх документів, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, оформленого протоколом від 18.07.2025 №57/в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ від 25.12.2013 №975.

19 травня 2026 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти задоволення позовних вимог, мотивуючи свою позицію тим, підпунктом 7 пункту 2 статті 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (у редакції чинній на дату встановлення втрати працездатності) передбачено виплату одноразової грошової допомоги у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.

Із твердження позивача, ним вжито усіх можливих дій для реалізації права на ОГД, а затримка з отриманням рішення ЕКОПФО обумовлена тривалою бездіяльністю державних органів та медичних установ на кожному з етапів розгляду документів його документів, що в свою чергу і зумовило пропуск Позивачем 3-місячного строку звернення за отриманням одноразової грошової допомоги. Однак з цього приводу відповідач зазначає, що Міністерство оборони України не відповідає за своєчасність та обґрунтованість направлення громадян на медико соціальну експертизу (ЕКОПФО) чи тривалість її проведення

За наведеного вважає, що Комісія Міністерства оборони України приймаючи рішення діяла у спосіб, в межах повноважень та на підставі діючого законодавства.

25.05.2026 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, у якій не погоджується з позицією відповідача та зазначає, що позивач максимально доклав всіх від нього залежних зусиль для того, щоб подати заяву про отримання одноразової грошової допомоги у встановлений законом строк.

Інших заяв, в тому числі по суті справи, на адресу суду не надходило.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Згідно довідки про обставини травми від 28.06.2023 №1991, виданої Військовою частиною НОМЕР_2 , 04.06.2023 старший солдат ОСОБА_1 отримав травму (закритий перелом зовнішньої кісточки лівого гомілковостопного суглобу без зміщення уламків) під час виконання обов`язків військової служби в зоні ведення бойових дій, яка пов`язана із захистом Батьківщини, захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, під час воєнного стану в Україні та не пов`язана з вчиненням злочину чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, не є наслідком навмисного спричинення собі тілесних ушкоджень; під час травмування військовослужбовець перебував у засобах індивідуального захисту (бронежилет, шолом). (арк. справи 14)

Згідно довідки ВЛК Військової частини НОМЕР_3 від 07.06.2023 №2827/3, 07.06.2023 проведено медичний огляд ОСОБА_1 та встановлено, що травма (стан після закритого перелому зовнішньої кісточки лівого гомілковостопного суглобу без зміщення уламків, з тимчасовим порушенням функції нижньої кінцівки), ТАК, пов`язана з проходженням військової служби. Встановлено потребу у відпустці за станом здоров`я на 30 календарних днів. (арк. справи 15)

Згідно довідки ВЛК КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради від 06.07.2023 №1258/2, 06.07.2023 проведено медичний огляд ОСОБА_1 та встановлено, що травма (консолідуючий перелом дистального епіметафізу лівого малогомілкової кістки, тимчасовим порушенням функції кінцівки з приводу закритого перелому зовнішньої кісточки лівого гомілковоступневого суглобу без зміщення уламків), ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини. Встановлено потребу у відпустці за станом здоров`я на 30 календарних днів. (арк. справи 16)

Згідно довідки ВЛК КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради від 07.08.2023 №1463/1, 07.08.2023 проведено медичний огляд ОСОБА_1 та встановлено, що травма (консолідуючий перелом (03.08.2023) дистального епіметафізу лівої малогомілкової кістки, тимчасовим порушенням функції кінцівки з приводу закритого перелому (04.06.2023) зовнішньої кісточки лівого гомілковоступневого суглобу без зміщення уламків), ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини. Встановлено потребу у відпустці за станом здоров`я на 30 календарних днів. (арк. справи 17)

Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 11.09.2023 старшого солдата ОСОБА_1 звільненого від займаної посади на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», з 09 вересня 2023 року виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини. (арк. справи 19)

10 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 з заявою про видачу йому направлення на медичний огляд ВЛК для встановлення причинного зв`язку травми з проходженням військової служби, пов`язаної із захистом Батьківщини. (арк. справи 21)

07 листопада 2023 ІНФОРМАЦІЯ_1 супровідним листом №10791 направив на розгляд 16 Регіональної військово-лікарської комісії для встановлення причинного зв`язку захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) документи ОСОБА_1 . (арк. справи 22)

14 листопада 2023 року позивач звернувся до 16 Регіональної військово-лікарської комісії з пакетом документів та заявою, у якій просив встановити придатність до військової служби та причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва), пов`язаних із захистом Батьківщини, захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України під час воєнного стану в Україні. (арк. справи 23-24)

19 листопада 2024 року 16 Регіональною військово-лікарською комісією прийнято рішення, оформлене протоколом №3463, згідно якого травма «Консолідуючий перелом дистального епіметафізу лівої малогомілкової кістки з тимчасовим порушенням функції кінцівки з приводу закритого перелому (04.06.2023) зовнішньої кісточки лівого гомілковоступневого суглобу без зміщення уламків; посттравматичний деформуючий остеоартроз лівого гомілковоступневого суглобу та таранночовникоподібного зчленовуння двобічно І-ІІ ст.», - ТРАВМА, ТАК, ПОВ`ЯЗАНА ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ.

Постанову ВЛК КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня» ТОР про причинний зв`язок по довідці №1463/1 від 07.08.2023 відмінено. (арк. справи 26)

21 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 з заявою з метою отримання направлення та інших супутніх документів на медико-соціальну експертну комісію з приводу встановлення у відсотках втрати працездатності та наявності ознак інвалідності. (арк. справи 27)

28 листопада 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_1 видано направлення №21483, яким демобілізованого військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_1 направлено на Медико-соціальну експертну комісію з приводу встановлення відсотка втрати працездатності та наявності ознак інвалідності. (арк. справи 28)

18 грудня 2024 ОСОБА_1 звернувся до ЛКК Тернопільської центральної районної лікарні з пакетом документів для подальшого проходження та кінцевого рішення медико-соціальної експертної комісії. (арк. справи 29)

12 лютого 2025 року експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи прийнято рішення №263/25/234/Р, яким з 18.12.2024 визначено відсоток втрати позивачем професійної працездатності на рівні 25%. (арк. справи 30-31, 32)

13 лютого 2025 року позивач через ІНФОРМАЦІЯ_3 звернувся до Міністерства оборони України з заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням поранення (контузії, травми, каліцтва), ТАК, пов`язане з захистом Батьківщини, 25%. (арк. справи 55, зворот)

18 липня 2025 року комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення, оформлене протоколом №57/в від 11.09.2025, який затверджено заступником Міністра оборони України 23 липня 2025 року, про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги старшому солдату в запасі ОСОБА_1 з посиланням на підпункт 7 пункту 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки заявника звільнено з військової служби 09.09.2023, а 18.12.2024 встановлено ступінь втрати працездатності внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, тобто понад тримісячний термін після звільнення з військової служби. (арк. справи 54)

Супровідним листом від 03.04.2026 ІНФОРМАЦІЯ_3 надано позивачу витяг з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №57/в від 18.07.2025. (арк. справи 41)

Вважаючи протиправним рішення відповідача щодо відмови в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою; далі - Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до статті 41 Закону №2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Так, Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII (далі Закон №2011-ХІІ у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно із частиною першою статті 3 Закону №2011-XII дія цього Закону поширюється на:

1) військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей;

2) військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;

3) військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей.

Частиною першою статті 16 Закону №2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. (частина 9 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ)

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України. (частина 10 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ)

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст) визначає Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 червня 2024 р. № 714. (далі Порядок №975, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин)

Згідно із положеннями пункту 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата огляду, зазначена у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідці медико-соціальної експертної комісії.

Підпунктом 7 пункту 4 Порядку №975 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.

Спір у цій справі виник щодо права позивача на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням йому ступеня втрати працездатності зі спливом трьох місяців після звільнення з військової служби, передбачених пунктом 7 частини другої статті 16 Закону №2011-ХІІ та підпунктом 7 пункту 4 Порядку №975.

Верховний Суд у постанові від 08 листопада 2023 року у справі №320/4821/19, аналізуючи положення пункту 7 частини другої статті 16 Закону №2011-XII, дійшов висновку, що у разі встановлення особі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності після спливу трьох місяців від дня звільнення зі служби, то права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги у такої особи не виникає.

Суд також вказав, що остання є спеціальною правовою нормою, яка містить критерії для встановлення умов виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, зокрема:

суб`єкти отримання допомоги - військовослужбовці та особи звільнені з військової служби;

визначений час настання страхового випадку (встановлення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності) - військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, які частково втратили працездатність внаслідок отримання поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби;

відсутність умови про встановлення втрати працездатності без встановлення інвалідності після закінчення тримісячного строку після звільнення зі служби.

Аналіз вищевказаних положень Закону №2011-ХІІ та Порядку №975 дозволяє дійти висновку про те, що право звільненої з військової служби особи на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з частковою втратою працездатності обмежено:

тримісячним строком для встановлення такій особі часткової втрати працездатності, що рахується з дня звільнення такої особи з військової служби;

причинами отримання такою особою поранення (контузії, травми або каліцтва) або захворювання, оскільки останні повинні бути набуті особою саме під час виконання нею обов`язків військової служби.

Як слідує з матеріалів справи та наданих сторонами заяв по суті, відповідачем не заперечується факт отримання позивачем травми під час виконання ним обов`язків військової служби.

Разом з тим судом встановлено, що позивача звільнено з військової служби 09 вересня 20123року, а ступінь втрати працездатності внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, йому встановлена з 18 грудня 2024 року, тобто понад тримісячний термін після звільнення з військової служби.

Відповідач наполягає, що зазначене є безумовною підставою для відмови позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 7 частини другої статті 16 Закону №2011-ХІІ.

Суд не погоджується з такою позицією відповідача з огляду на наступне.

Верховний Суд у постанові від 26.04.2024 у справі №260/2081/23 зазначив, що встановлення законодавцем обмеженого строку є однією з умов дисциплінування фізичних осіб як учасників публічно-правових відносин при реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги. У випадку пропуску такого строку виключними підставами для визнання судом поважними причин такого пропуску може бути лише наявність об`єктивно непереборних обставин, які пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Разом з тим, це не означає, що зі збігом цього строку особа безумовно втрачає соціальні гарантії, які надані їй Законом, зокрема можливість реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги у виключних випадках із застосуванням судових заходів захисту свого права (шляхом пред`явлення позову).

Вищезазначене підтверджується позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 161/69/17 та від 12 березня 2019 року у справі №760/18315/16-а, у яких колегія суддів Верховного Суду дійшла обґрунтованого висновку, що строк може вважатись присічним за умови, якщо особа протягом цього строку має можливість в будь-який час звернутися за захистом своїх соціальних прав, а саме, права на отримання грошової виплати; не вважається завершеним строк за умови об`єктивної відсутності можливості особи безперешкодного звернення за захистом відповідного соціального права; таке обмеження буде порушенням права особи на соціальне забезпечення та проявом дискримінації.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 08 квітня 2024 року, повертаючи справу №540/3059/20 на новий розгляд, вказав, що при розгляді подібних спорів суди повинні встановити, чи були вчинені особою всі залежні від неї дії щодо отримання довідки МСЕК у строки, які надають право на отримання одноразової грошової допомоги.

Таким чином, колегія суддів у постанові від 26.04.2024 у справі №260/2081/23 дійшла висновку, що встановлений законодавством тримісячний строк для встановлення особі часткової втрати працездатності рахується з дня звільнення такої особи з військової служби, є преклюзивним і підлягає поновленню лише у виключних випадках у зв`язку із наявністю об`єктивно непереборних обставин, які пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, що підтверджені доказами, належність яких повинна бути перевірена уповноваженим органом або судом.

Судом встановлено, що дата, з якої позивач втратив 25 відсотків професійної працездатності (18.12.2024) встановлена рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 12.02.2025 №263/25/234/Р.

Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338. (далі Порядок №1338)

Пунктом 6 Порядку №1338 передбачено, що оцінювання осіб з числа військовослужбовців Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту проводиться з метою встановлення або перегляду групи, причини, строку інвалідності та визначення відсотка втрати працездатності на підставі рішень (постанов) військово-лікарської, медичної (військово-лікарської), лікарсько-експертної комісії та документів, зазначених у пунктах 21 і 22 цього Порядку.

Оцінювання проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертні команди). (пункт 8 Порядку №1338)

Згідно пункту 40 Порядку №1338 за результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення (або визначення) відповідно до законодавства, зокрема, ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках), фіксації причин та часу настання відповідно до документів, що підтверджують цей факт, та періоду, на який його встановлено.

У разі первинного встановлення інвалідності та/або ступеня втрати професійної працездатності датою встановлення інвалідності та/або ступеня втрати професійної працездатності є дата направлення на оцінювання або дата видачі направлення до медико-соціальних експертних комісій, що передані до експертних команд для проведення оцінювання.

Отже, дата встановлення ступеня втрати професійної працездатності (на момент проведення оцінювання повсякденного функціонування позивача) безпосередньо залежала від дати направлення на таке оцінювання або дати видачі направлення до медико-соціальних експертних комісій.

З урахуванням викладеного для вирішення питання щодо наявності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, за умови пропуску встановленого пунктом 7 частини другої статті 16 Закону №2011-ХІІ тримісячного строку, підлягають з`ясуванню обставини, що спричинили пропуск такого строку, зокрема ті, що передували отриманню рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, чи були наявні непереборні обставини, що могли спричинити затримку прийняття відповідного рішення, а також та чи вживав позивач активні дії щодо прискорення розгляду його питання з метою реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги.

Судом встановлено, що позивач після звільнення з військової служби (згідно наказу від 11.09.2023 №253) у короткий строк 10.10.2023 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 (за місцем перебування на обліку) з заявою для отримання направлення на медичний огляд до штатної ВЛК для встановлення причинного зв`язку травми, пов`язаної із захистом Батьківщини. (арк. справи 21)

Пакет документів для встановлення причинного зв`язку травми позивача направлено ІНФОРМАЦІЯ_1 на розгляд штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії супровідним листом від 07.11.2023 №10791. (арк. справи 22)

14.11.2023 позивачем також подано на ім`я начальника 16 Регіональної військово-лікарської комісії заяву з доданими до неї підтвердними документами, у якій просив, зокрема, встановити причинний зв`язок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України під час воєнного стану в Україні. (арк. справи 23-24)

19.11.2024 витяг з протоколу засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії про причинний зв`язок травми та захворювання ОСОБА_1 від 19.11.2024 №3463 направлений на адресу позивача супровідним листом №7537. (арк. справи 25)

Позивач невідкладно, 21.11.2024 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 з заявою, до якої з метою отримання направлення та інших супутніх документів на медико-соціальну експертну комісію з приводу встановлення у відсотках втрати працездатності, надав оригінал витягу з протоколу засідання штатної 16 Регіональної ВЛК №3463 від 19.11.2024. (арк. справи 27)

Лише 28.11.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 видано направлення №31483 ОСОБА_1 на медико соціальну експертну комісію для встановлення відсотка втрати працездатності та наявності ознак інвалідності. (арк. справи 28)

Отримавши вказане направлення позивач 18.12.2024 звернувся до голови ЛКК Тернопільської центральної районної лікарні з пакетом документів для проходження медико-соціальної експертної комісії. (арк. справи 29)

З урахуванням встановлених обставин суд доходить висновку про активну форму поведінки позивача, спрямовану на невідкладне збирання після звільнення з військової служби необхідного пакету документів для проходження медико-соціальної експертної комісії з метою встановлення ступеню втрати ним професійної працездатності.

При цьому суд не залишає поза увагою той факт, що матеріали для встановлення причинного зв`язку травми позивача перебували на розгляді штатної 16 Регіональної ВЛК більше року, з 07.11.2023 по 19.11.2024, а тому позивач жодним чином не міг раніше реалізувати наступний крок, а саме звернутись для проведення медико-соціальної експертизи для встановлення ступеню втрати ним професійної працездатності.

Таким чином, позивач вчинив всі залежні від нього дії з метою отримання відповідного рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи у строки, визначені законодавством, які надають право на отримання одноразової грошової допомоги. У цьому конкретному випадку, позивач не має зазнавати жодних негативних наслідків від того, що процедура встановлення відсотка втрати працездатності передбачає наявність висновку штатної ВЛК про причини травми, так само як і тривале перебування матеріалів на розгляді ВЛК не з вини позивача не може негативно впливати на його особисті права.

Відповідач же, відмовляючи у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , не врахував вказаних обставин та формально послався виключно на факт встановлення ступеня втрати працездатності внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, понад тримісячний термін після звільнення з військової служби, тобто порушення позивачем, визначеного пунктом 7 частини 2 статті 16 Закону №2011-ХІІ терміну встановлення ступеню втрати працездатності після звільнення з військової служби.

Таким чином, оскільки відмова позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги суперечить критерію обґрунтованості, тобто вчинена без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, і такі дії вчинені шляхом прийняття відповідного рішення, тому суд дійшов висновку, що рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом від 18.07.2025 №57/в в частині відмови старшому солдату в запасі ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ від 25 грудня 2013р. №975, підлягає скасуванню як протиправне.

Визначаючись з зобов`язальною частиною позовних вимог слід врахувати, що адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, питання призначення особі одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 7 частини 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", за результатами розгляду пакету документів, поданих на розгляд Комісії Міністерства оборони, є дискреційними повноваженнями відповідача, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Суд зауважує, що у межах даних спірних правовідносин за встановлених судом обставин така обставина, як встановлення ступеня втрати працездатності позивача понад тримісячний термін після звільнення з військової служби, не може бути підставою для позбавлення його права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 7 частини 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", та не звільняє відповідача від обов`язку повного і всебічного розгляду заяви про надання такої допомоги.

При цьому, відповідність позивача іншим передбаченим законом критеріям, а також визначення розміру одноразової грошової допомоги має бути перевірена відповідачем при розгляді заяви позивача.

Частина 4 статті 245 КАС України передбачає, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії), суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У разі, якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З урахуванням викладеного, з метою поновлення порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.02.2025 про надання одноразової грошової допомоги на підставі пункту 7 частини 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання про розподіл витрат по його сплаті не вирішується судом.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом від 18.07.2025 №57/в у частині відмови старшому солдату в запасі ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги.

Зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.02.2025 про надання одноразової грошової допомоги на підставі пункту 7 частини 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 06 листопада 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 код РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Міністерство оборони України (місцезнаходження: просп. Повітряних Сил, 6, м.Київ, 03049 код ЄДРПОУ 00034022).

Головуючий суддя Мірінович У.А.

Часті запитання

Який тип судового документу № 141285261 ?

Документ № 141285261 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141285261 ?

Дата ухвалення - 06.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141285261 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141285261 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141285261, Тернопільський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 141285261, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 06.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.

Судове рішення № 141285261 відноситься до справи № 500/2381/26

Це рішення відноситься до справи № 500/2381/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141285259
Наступний документ : 141285267