Єдиний державний реєстр судових рішень
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Справа № 500/6509/26
06 листопада 2026 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого Баб`юка П.М., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ління ДПС у Тернопільській області від 31.05.2025 № 0762705-2407-1918 яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості» за 2024 рік у розмірі 46 412,70 грн.
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення вління ДПС у Тернопільській області від 27.06.2026 №0641804-2407-1918 яким визначено суму податкового зобов`язання за тим самим платежем за 2025 рік у розмірі 52 296,00 грн.
Ухвалою судді від 12.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
28.10.2026 від Головного управління ДПС у Тернопільській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог та серед іншого просить залишити позовну заяву в частині розгляду ППР від 31.05.2025 №0762705 2407-1918-UA61040070000079091 без розгляду, у зв`язку пропущенням строку звернення до адміністративного суду.
Відповідач зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 31.05.2025 №0762705-2407-1918-UA61040070000079091 було направлено позивачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення, який, відповідно до довідки АТ "Укрпошта", вручено 27.12.2025. На підтвердження зазначеного до заяви додано копію документа про направлення поштового відправлення.
З огляду на це відповідач вважає, що шестимісячний строк звернення до адміністративного суду з вимогою про оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення розпочався з дати його вручення та закінчився 29.06.2026, з урахуванням перенесення останнього дня строку з вихідного дня. Водночас позовну заяву подано 07.10.2026, тобто з пропуском установленого частиною другою статті 122 КАС України строку звернення до суду.
Визначаючись щодо наведеного, суд виходить з наступного.
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом частини четвертої статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України, в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
При цьому, суд враховує, що норма пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань.
Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами Податкового кодексу України не визначені.
Велика Палата Верховного Суду у справі №500/2276/24 (постанова від 16 липня 2025 року) роз`яснила порядок визначення строків звернення до суду для оскарження податкових повідомлень-рішень після процедури адміністративного оскарження, чітко розмежувавши загальні та спеціальні норми права.
Досліджуючи це питання ВП ВС зазначила, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб`єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку строк звернення до суду становить 6 місяців (ч. 2 ст. 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), строк звернення до суду становить 3 місяці (ч. 4 ст. 122 КАС України).
Таким чином, оскільки в досудовому порядку податкове повідомлення-рішення від 31.05.2025 №0762705-2407-1918-UA61040070000079091 не оскаржувалося, тому в даному випадку застосовується шестимісячний строк для звернення до суду.
Позивач, обґрунтовуючи дотримання строку звернення до суду в частині оскарження податкового повідомлення-рішення від 31.05.2025, зазначає, що вперше про його існування та наявність податкового боргу, визначеного цим рішенням, дізнався 11.07.2026 після отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі №500/4064/26 за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області про стягнення податкового боргу. Відтак вважає, що саме з цієї дати слід обчислювати шестимісячний строк звернення до суду.
Крім того, позивач вказує, що до набрання законної сили судовими рішеннями у справі №500/6834/24 щодо аналогічних правовідносин обґрунтовано розраховував на застосування контролюючим органом єдиного підходу до винесення податкових повідомлень-рішень та не очікував повторного нарахування податку за наступні податкові періоди. При цьому, незважаючи на ухвалення 27.01.2026 постанови суду апеляційної інстанції у зазначеній справі, контролюючий орган прийняв нове рішення з аналогічних підстав.
Також позивач зазначає, що після отримання ухвали про відкриття провадження у справі №500/4064/26 звернувся до контролюючого органу із заявою про перерахунок податку, розраховуючи на врахування викладених у ній обставин. Однак у вересні 2026 року отримав відмову в перерахунку, яку вважає необґрунтованою та неправомірною і яка, за його твердженням, стала підставою для звернення до суду з цим позовом.
Суд зауважує, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.
У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 13.02.2026 у справі №520/35897/24.
Причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Відтак поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
При цьому суд зауважує, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Водночас не звернення до суду з позовом за захистом свої прав через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.02.2026 у справі № 420/922/23.
Визначаючись щодо наведених позивачем доводів, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з пунктом 42.5 статті 42 Податкового кодексу України у разі, якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Статтею 45 Податкового кодексу України визначено, що платник податків фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. При цьому податковою адресою платника податків фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Як убачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення від 31.05.2025 №0762705-2407-1918 UA61040070000079091 було направлено відповідачем позивачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення за його податковою адресою: АДРЕСА_1 .
Водночас відповідно до витягу з Державного реєстру фізичних осіб платників податків від 26.10.2026, ОСОБА_1 зареєстрований за вказаною адресою.
Отже, суд звертає увагу, що спірне податкове повідомлення-рішення було направлено контролюючим органом за податковою адресою позивача, відомості про яку містяться у відповідному державному реєстрі. За таких обставин доводи позивача про те, що про існування зазначеного податкового повідомлення-рішення він дізнався лише 11.07.2026 після отримання ухвали про відкриття провадження у справі №500/4064/26, самі по собі не спростовують обставин його належного направлення та вручення у порядку, визначеному Податковим кодексом України.
Так, податкове повідомлення-рішення від 31.05.2025 №0762705-2407-1918-UA61040070000079091 відповідно до довідки АТ "Укрпошта", вручено позивачу 27.12.2025.
З огляду на це шестимісячний строк звернення до адміністративного суду з вимогою про оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення розпочався з дати його вручення та закінчився 29.06.2026, з урахуванням перенесення останнього дня строку з вихідного дня.
Водночас позовну заяву подано 07.10.2026, тобто з пропуском установленого частиною другою статті 122 КАС України строку звернення до суду.
При цьому, посилання позивача не те, що він у липні 2026 року звертався до контролюючого органу із заявою про перерахунок податку та отримав відмову у вересні 2026 року не є поважною підставою, оскільки таке звернення відбулось уже після закінчення установленого частиною другою статті 122 КАС України строку звернення до суду.
Також таке звернення не змінює порядку обчислення строку звернення до суду щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 31.05.2025 оскільки не перешкоджає поданню позовної заяви.
Таким чином, наведені позивачем обставини не є поважними та спростовують доводів відповідача щодо пропуску строку звернення до адміністративного суду в частині оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення.
У відповідності до ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Оскільки в частині позовних вимог, що стосується оскарження податкового повідомлення-рішення від 31.05.2025 №0762705-2407-1918 UA61040070000079091 позивач звернувся до суду поза межами встановленого законом строку, а підстави наведені у позовній заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду визнано неповажними, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху в цій частині позовних вимог.
Також суд вважає за необхідне встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для його поновлення в частині позовних вимог про оскарження податкового повідомлення-рішення від 31.05.2025 №0762705-2407-1918 UA61040070000079091 та наданням доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 123, 241, 248 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання необхідних документів на адресу суду: вул. Грушевського, 6, м.Тернопіль.
Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення зазначених недоліків у встановлений судом строк, відповідно до частини третьої статті 123 КАС позовна заява буде залишена без розгляду.
Копію ухвали направити позивачу.
Роз`яснити учасникам справи, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 06 листопада 2026 року.
Головуючий суддя Баб`юк П.М.
Судове рішення № 141285235, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 06.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 500/6509/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: