Рішення № 141284998, 06.11.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
06.11.2026
Номер справи
460/16768/26
Номер документу
141284998
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 листопада 2026 рокум. Рівне№460/16768/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 , яка діє як законний представник та діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2

доМіністерства оборони Українипро визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , яка діє як законний представник та діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України відповідно до змісту якого просить:

Визнати протиправним та скасувати пункт 19 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 12 лютого 2026 року № 14/в, про призначення одноразової грошової допомоги дочці померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, ст. солдата ОСОБА_3 про призначення дочці померлого ОСОБА_2 , в інтересах якої діє її законний представник мати ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги в розмірі 1/3 частини від 15 000 000,00, тобто 5 000 000,00 грн.

Зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити дочці ст. солдата ОСОБА_3 ОСОБА_2 , в інтересах якої діє її законний представник мати ОСОБА_1 , одноразову грошову допомогу як члену сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 , смерть якого настала внаслідок захворювання та причин, пов`язаних із захистом Батьківщини, у розмірі 15 000 000 (п`ятнадцять мільйонів) гривень, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ОСОБА_2 є дочкою загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 смерть якого настала ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання - «Деструктивний панкреатит. Поліорганна недостатність» та пов`язане із захистом Батьківщини, у зв`язку з чим звернулась із заявою про призначення та виплату їм одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю її чоловіка. Згідно рішення, оформленого протоколом № 14/в від 12.02.2026, відмовлено у позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 168. Позивач не погоджуються із таким рішенням відповідача, оскільки таке рішення прийняте всупереч п. 2 Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 і виплата має бути встановлена у розмірі 15000000грн. У сукупності просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 04.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено провадити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, в якому стосовно задоволення заявлених позовних вимог заперечує. В обґрунтування заперечень зазначає, що що смерть військовослужбовця настала внаслідок «Деструктивний панкреатит. Поліорганна недостатність» та є наслідком захворювання, а не поранення, травми, контузії чи каліцтва, отриманих під час участі в бойових діях. Це підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть, висновком військово-лікарської комісії та службовим розслідуванням. Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, на яку посилаються позивачі, встановлює спеціальну гарантію одноразову грошову допомогу у розмірі 15млн.грн, лише у випадку: 1) загибелі військовослужбовця, або 2) смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час безпосередньої участі в бойових діях або інших заходах з національної безпеки, не пізніше ніж через рік після такого поранення. Сам факт того, що військово-лікарською комісією встановлено зв`язок захворювання із захистом Батьківщини, не змінює характеру причини смерті. Такий висновок має юридичне значення для визначення права на виплати у загальному порядку, передбаченому законодавством, зокрема постановою Кабінету Міністрів України № 975, однак не трансформує смерть від захворювання у смерть внаслідок поранення. Поняття «захворювання, пов`язане із захистом Батьківщини» та «смерть внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва)» не є тотожними ні з медичної, ні з юридичної точки зору. Вважає, що рішення є законним, обґрунтованим і відповідає вимогам чинного законодавства. Відтак, Комісія Міністерства оборони України діяла у межах своїх повноважень, правильно застосувала норми матеріального права та обґрунтовано дійшла висновку про відсутність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги. З огляду на викладене, на думку відповідача, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

ОСОБА_2 є дочкою померлого старшого солдата ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 20.12.2019.

ОСОБА_3 проходив службу у Збройних Силах України, зокрема, у Військовій частині НОМЕР_2 .

Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_2 № 142-РС від 10.10.2024 старшого солдата ОСОБА_3 виключено зі списків особового складу Збройних Сил України у зв`язку зі смертю, а наказом № 294 від 11.10.2024 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 52к від 18.03.2024, смерть військовослужбовця ОСОБА_3 настала в результаті захворювання Деструктивний панкреатит. Поліорганна недостатність.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 26.03.2024 та акту проведення розслідування нещасного випадку, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у приміщенні стаціонару Комунального некомерційного підприємства Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради, м. Вінниця.

Відповідно до витягу з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії =16 Регіональна ВЛК (м. Львів) № 2025-0910-1135-2873-0 від 10.09.2025, вказане захворювання старшого солдата ОСОБА_3 Деструктивний панкреатит. Поліорганна недостатність - захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини.

В інтересах малолітньої ОСОБА_2 , її мати ОСОБА_1 звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_2 та згодом до Міністерства оборони України з метою реалізації права на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю її батька - ОСОБА_3 .

За результатами розгляду заяви та поданих документів, комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум відмовлено у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до п. 2 Постанови КМУ № 168. Причина відмови: смерть військовослужбовця настала внаслідок захворювання, а не поранення, травми, контузії чи каліцтва, отриманих під час участі в бойових діях. Також вказаним рішенням роз`яснено, що позивач, зокрема, має право на виплату ОГД відповідно до Постанови КМУ № 975.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, вважаючи, що наявність права на отримання грошової допомоги ОСОБА_1 , яка діє як законний представник та діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII(далі - Закон №2232-XII) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб від 03.11.2006 № 328-Vст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі Закон №2011-ХІІ) викладено в новій редакції, яка діяла з 01 січня 2007 року, та якою було введено поняття одноразова грошова допомога.

Пунктом 1 статті 16 Закону № 2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно з підпунктом 1, 2 пункту 2 статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби; смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби.

Отже подія смерті військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби і подія смерті військовослужбовця під час проходження військової служби є визначеними законом підставами для призначення допомоги.

Перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги визначено у статті 16-1 Закону № 2011-XII.

За приписами вказаної норми у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).

Підпунктом «а» пункту 1 статті 16-2 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону; 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що вказана одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім`ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби.

Одноразова грошова допомога є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім`ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби.

Пунктом третім статті 16-2 Закону № 2011-XII визначено, що розмір та порядок призначення і виплати такої допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 25.12.2013 № 975 затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

У пунктах 4 та 5 Порядку № 975 визначено аналогічні пункту 2 статті 16 Закону № 2011-XII положення щодо категорій осіб, члени сімей яких набувають право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі смерті (загибелі) та аналогічні пункту 1 статті 16-2 Закону № 2011-XII положення щодо розміру одноразової грошової допомоги, яка виплачується членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста.

Отже, Закон № 2011-XII та Порядок № 975 є нормативно-правовими актами, що регулюють призначення і виплату одноразової грошової допомоги членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, у тому числі у випадках смерті, що настала внаслідок захворювання чи нещасного випадку, пов`язаного з проходженням військової служби.

28.02.2022 Кабінет Міністрів України, на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», № 69 «Про загальну мобілізацію», прийняв Постанову КМУ № 168.

Пунктом 1 Постанови КМУ № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Згідно з пунктом 2 Постанови КМУ № 168 сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону № 2011-XII.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, у період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Державні органи, які зазначені у пункті 1 цієї постанови, мають право отримувати інформацію з державних реєстрів щодо осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.

Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім`ям осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Якщо сім`я загиблої особи одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими актами законодавства, здійснюється одна з таких виплат за її вибором.

Аналіз пункту 2 Постанови КМУ № 168 дає підстави вважати, що Кабінет Міністрів України установив дві самостійні альтернативні підстави для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн:

- загибель особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, зокрема, військовослужбовця, у період дії воєнного стану;

- смерть військовослужбовця внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Такий висновок узгоджується зі змістом та структурою пункту 2 Постанови КМУ № 168: якщо абзац перший цього пункту визначає право на виплату у разі загибелі особи в період дії воєнного стану, то абзац шостий окремо врегульовує випадки смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого за визначених законодавцем обставин.

У зв`язку з цим юридично значущим є не лише фіксація безпосередньої причини смерті в медичних документах, а насамперед встановлений належними та допустимими доказами причинно-наслідковий зв`язок між смертю військовослужбовця та пораненням, контузією, травмою чи каліцтвом, отриманими за обставин, передбачених абзацом шостим пункту 2 Постанови КМУ № 168.

Зазначений підхід відповідає цільовому характеру підвищеної одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн, яка є винятковою соціальною гарантією воєнного часу та має застосовуватися виключно за умов, прямо визначених законодавцем. Її розширене тлумачення без належної правової підстави призводило б до необґрунтованого навантаження на Державний бюджет України та видатки, пов`язані з забезпеченням обороноздатності держави.

Водночас суд зазначає, що вказане не означає позбавлення членів сім`ї права на соціальний захист у разі смерті військовослужбовця внаслідок нещасного випадку, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби. Така подія може бути підставою для призначення одноразової грошової допомоги за загальними правилами, відповідно до Закону № 2011-XII та Порядку № 975, за умови наявності передбачених ними підстав.

Аналіз наведених норм свідчить про збереження диференційованого підходу до правового регулювання виплати одноразової грошової допомоги залежно від характеру обставин, за яких настала смерть військовослужбовця. Водночас положення пункту 3 статті 16-2 Закону № 2011-XII спрямовані насамперед на визначення розміру відповідної виплати та самі по собі не встановлюють вичерпних умов виникнення права на її отримання.

Аналогічний підхід викладений Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.06.2026 у справі № 620/10029/24, де суд дійшов висновку, що такі законодавчі зміни не усувають необхідності встановлення передбачених законом умов виникнення права на відповідний вид соціального забезпечення.

Судова палата виходила з того, що положення пункту 3 статті 16-2 Закону №2011-XII визначають розмір одноразової грошової допомоги, тоді як питання щодо наявності права на таку допомогу та умов його реалізації повинні вирішуватися з урахуванням усієї системи нормативного регулювання, зокрема положень статті 16 Закону № 2011-XII, Порядку № 975 та Постанови КМУ № 168.

У зазначеній постанові Судова палата також наголосила, що законодавче визначення розміру одноразової грошової допомоги у сумі 15 000 000 грн саме по собі не означає автоматичного виникнення права на таку виплату в кожному випадку смерті військовослужбовця під час проходження військової служби та не усуває необхідності встановлення тих юридичних фактів і обставин, з якими законодавство пов`язує виникнення права на відповідний вид соціального забезпечення.

Інше тлумачення фактично призводило б до ототожнення підстав виникнення права на одноразову грошову допомогу з визначенням її розміру, хоча зазначені елементи механізму правового регулювання соціального забезпечення врегульовані різними нормами законодавства та мають самостійне юридичне значення.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про отримання ОСОБА_3 за період проходження служби поранень (контузії, травми, каліцтва), від яких могла настати його смерть.

Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 52к від 18.03.2024, смерть настала в результаті захворювання «Деструктивний панкреатит. Поліорганна недостатність».

Відповідно до витягу з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії « 16 Регіональна ВЛК (м. Львів)» № 2025-0910-1135-2873-0 від 10.09.2025, вказане захворювання старшого солдата ОСОБА_3 «Деструктивний панкреатит. Поліорганна недостатність» - захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини.

Враховуючи те, що відповідно до матеріалами справи не підтверджується той факт, що ОСОБА_3 мав поранення (контузії, травми, каліцтва), а помер внаслідок захворювання, відповідно він не належить до категорії загиблих та померлих внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовців, що давало б позивачу право на отримання допомоги у збільшеному розмірі. При цьому, позивачем помилково ототожнюється поняття «загибель (смерть) внаслідок поранення» із «смертю внаслідок захворювання».

Слід зазначити, що саме по собі встановлення причини смерті - «ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини» не означає, що така смерть є загибеллю у розумінні абзацу першого пункту 2 Постанови КМУ № 168.

За чинного законодавства поняття «загибель» має самостійне юридичне значення і не охоплює кожен випадок смерті військовослужбовця в період дії воєнного стану чи при виконанні обов`язків військової служби.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.10.2026 № 440/13653/25.

Спір у даній справі стосується не переоцінки медичного діагнозу чи причинного зв`язку, встановленого лікарями, а виключно правильної юридичної кваліфікації цієї події для цілей призначення одноразової грошової допомоги у спеціальному розмірі.

Міністерство оборони України під час прийняття оскаржуваного рішення не скасовувало і не змінювало висновок штатної ВЛК, яким зафіксовано зв`язок захворювання «Деструктивний панкреатит. Поліорганна недостатність» та причини смерті пов`язані із захистом Батьківщини.

Матеріалами справи підтверджено, що безпосередньою причиною смерті ОСОБА_3 стало захворювання «Деструктивний панкреатит. Поліорганна недостатність», а не бойове поранення, контузія, травма чи каліцтво.

Суд бере до уваги, що смерть військовослужбовця внаслідок захворювання, отриманим у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, є обставиною, яка зумовлює особливо високий рівень соціального захисту членів його сім`ї.

Водночас у межах цієї справи суд вирішує питання не про наявність у позивачів права на соціальний захист загалом, а про наявність спеціальних умов для виплати саме у розмірі 1/3 частини від 15 000 000,00, тобто 5 000 000,00 грн. за тією правовою підставою, яка була покладена в основу заявлених вимог та оскарженого рішення суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що передбачені пунктом 2 Постанови КМУ № 168 підстави для виплати одноразової грошової допомоги як члену сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 , смерть якого настала внаслідок захворювання та причин, пов`язаних із захистом Батьківщини, у розмірі 15 000 000 (п`ятнадцять мільйонів) гривень, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» - відсутні.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) і «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів (доводів) сторін, які мають значення для правильного вирішення спору, на вирішення спірних правовідносин не впливають та не змінюють судовий розсуд цього спору за результатами судового процесу.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак позивач в ході судового розгляду справи не доведено ґрунтовності пред`явлених вимог.

В той же час, згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі Голдер проти Сполученого Королівства, згідно з якою саме небезпідставність доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду.

Отже, звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжений обов`язком довести "небезпідставність" своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду.

Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстав для їх розподілу немає.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє як законний представник та діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування пункту рішення, залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 06.11.2026.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , яка діє як законний представник та діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 )

Відповідач: Міністерство оборони України (просп. Повітряних Сил, 6,м. Київ,03049, код ЄДРПОУ 00034022)

Суддя В.В. Щербаков

Часті запитання

Який тип судового документу № 141284998 ?

Документ № 141284998 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141284998 ?

Дата ухвалення - 06.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141284998 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141284998 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141284998, Рівненський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 141284998, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 06.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.

Судове рішення № 141284998 відноситься до справи № 460/16768/26

Це рішення відноситься до справи № 460/16768/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141284997
Наступний документ : 141284999