Рішення № 141284238, 06.11.2026, Віньковецький районний суд Хмельницької області

Дата ухвалення
06.11.2026
Номер справи
670/571/26
Номер документу
141284238
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/571/26

Провадження № 2/670/513/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2026 року селище Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області у складі:

головуючої - судді Мусієнко М.Б.

за участю секретаря судового засідання Ліневської В.В.,

представника позивача адвоката Алексєєвої М.А. бере участь у режимі відеоконференції,

позивач ОСОБА_1 - не з`явився,

представник відповідача Віньковецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Віньковецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

07.08.2026 ОСОБА_1 через представника - адвоката Алексєєву М.А. звернувся до Віньковецького районного суду Хмельницької області із позовною заявою до Віньковецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, у якій просить визначити йому додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Мотивує свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається, зокрема, із земельних ділянок, які розташовані на території Віньковецької (Дашковецької сільської) селищної ради Хмельницького (Віньковецького) району Хмельницької області.

З метою оформлення спадщини після смерті матері ОСОБА_2 позивач звернувся до нотаріуса, оскільки він являється спадкоємцем майна померлої першої черги за законом та за заповітом. Однак постановою нотаріуса йому відмовлено у зв`язку з пропуском строку, визначеного законом для вступу у спадщину.

Позивач стверджує, що вказаний строк для прийняття спадщини пропустив з поважних причин, а саме: він є військовослужбовцем та в період з 25.02.2022 по даний час перебуває у складі Збройних Сил України, проходить військову службу за призовом під час мобілізації.

Ухвалою судді Віньковецького районного суду Хмельницької області від 10.08.2026 відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Витребувано у приватного нотаріуса Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Шевченко Н.В. копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) стосовно ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) про складені заповіти, укладені спадкові договори ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначено проведення підготовчого судового засідання 02.09.2026.

02.09.2026 розгляд справи відкладено на 23.09.2026 у зв`язку із ненадходженням витребуваних доказів.

23.09.2026 у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 08.10.2026 у зв`язку із задоволенням клопотання позивача про витребування у Деражнянському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України інформації про державну реєстрацію народження дітей, матір`ю яких вказана ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У судове засідання 08.10.2026 позивач ОСОБА_1 не з`явився, був належним чином повідомлений про день, час та місце проведення підготовчого судового засідання.

У судове засідання 08.10.2026 представник відповідача Віньковецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області не з`явився, був належним чином повідомлений про день, час та місце проведення підготовчого судового засідання, але 02.09.2026 подав до суду заяву, у якій просив розгляд справи проводити без участі представника відповідача, не заперечив проти задоволення позову.

Представник позивача - адвокат Алексєєва М.А. у судовому засіданні 08.10.2026, яке проводилось в режимі відеоконференції, просила розгляд справи призначити до розгляду по суті.

08.10.2026 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті 27.10.2026.

Представник позивача - адвокат Алексєєва М.А. у судовому засіданні 27.10.2026, яке проводилось в режимі відеоконференції, просила заявлені вимоги задоволити з підстав, зазначених у позові. Пояснила, що позивач проходить військову службу не за місцем свого проживання і періодично виконує завдання безпосередньо у зоні бойових дій. Звернула увагу суду на те, що позивач є спадкоємцем за заповітом, а також - першої черги за законом, інші спадкоємці першої черги за законом відсутні.

У судове засідання 27.10.2026 позивач ОСОБА_1 не з`явився, був належним чином повідомлений про день, час та місце проведення судового засідання.

У судове засідання 27.10.2026 представник відповідача Віньковецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області не з`явився, був належним чином повідомлений про день, час та місце проведення судового засідання, але 02.09.2026 подав до суду заяву, у якій просив розгляд справи проводити без участі представника відповідача та заявлені вимоги визнав у повному обсязі та не заперечив проти їх задоволення.

27.10.2026 судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відкладено ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів відповідно до статті 244 ЦПК України. Повідомлено, що проголошення судового рішення у цивільній справі буде здійснено 06 листопада 2026 року о 10 год. 00 хв. у приміщенні Віньковецького районного суду Хмельницької області.

Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, дійшов таких висновків.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

При здійсненні правосуддя (ст. 5 ЦПК) суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини встановлено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при вирішенні спору щодо його цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно ч. 1 ст. 16 ЦПК України, кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Руда-Гірчичнянська Дунаєвецького району Хмельницької області народився позивач ОСОБА_1 , батьками якого є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 (а.п. 9, 90).

Відповідно до свідоцтва про шлюб від 14.09.1995 серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_6 , внаслідок чого остання змінила прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 », актовий запис № 6 (а.п. 91).

Згідно зі свідоцтвом про переміну прізвища, імені, по батькові серії НОМЕР_4 громадянин ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження с. Руда Горчичанська Дунаєвецького району Хмельницької області перемінив прізвище на « ОСОБА_7 », про що в книзі реєстрації актів про переміну прізвища, імені по батькові 11.09.2001 зроблено актовий запис № 7 (а.п. 92).

Відповідно до свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_5 громадянин ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження с. Руда Горчичанська Дунаєвецького району Хмельницької області перемінив прізвище на « ОСОБА_8 », про що в книзі реєстрації зміни імені 07.06.2005 зроблено актовий запис № 7 (а.п. 93).

Згідно з копією паспорта громадянина України № НОМЕР_6 від 13.12.2021 позивач має прізвище, ім`я по батькові ОСОБА_1 , дато народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження: с. Руда Гірчичнянська Дунаєвецького району Хмельницької області (а.п. 5а).

Відповідно до свідоцтва про шлюб від 27.05.1986 серії НОМЕР_7 ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_10 та змінила прізвище з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_11 », актовий запис № 52 (а.п. 10, 60).

Згідно із копією Державного акту на право власності на земельну ділянку від 08.05.2007 серії ЯГ № 404860, виданого на ім`я ОСОБА_2 , яка проживає в с. Дашківці Віньковецького району, на підставі розпорядження Віньковецької РДА № 209/2006-р від 05.09.2006, спадкодавиця була власником земельної ділянки площею 1,31 га, яка розташована на території Дашковецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Даний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010774900678 (деградовані землі № 762 - кадастровий номер земельної ділянки № 6820682500:03:011:0762, рілля № 912 - кадастровий номер земельної ділянки № 6820682500:03:088:1807, сад № 672 - кадастровий номер земельної ділянки № 6820682500:05:002:2648) (а.п. 11).

Згідно із копією Державного акту на право власності на земельну ділянку від 08.05.2007 серії ЯГ № 404861, виданого на ім`я ОСОБА_2 , яка проживає в с. Дашківці Віньковецького району, на підставі розпорядження Віньковецької РДА № 209/2006-р від 05.09.2006, спадкодавиця була власником земельної ділянки площею 1,29 га, яка розташована на території Дашковецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Даний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010774900679 (деградовані землі № 763 - кадастровий номер земельної ділянки № 6820682500:03:011:0763, рілля № 913 - кадастровий номер земельної ділянки № 6820682500:03:088:1808, сад № 482 - кадастровий номер земельної ділянки № 6820682500:05:002:2523) (а.п. 12).

Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_8 , виданого 29.12.2025 Київським відділом реєстрації смерті Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 77 років в м. Київ, актовий запис № 20736. Також зазначено про те, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 є уродженкою села Дашківці Новоушицького району Хмельницької області (а.п. 8).

Листом № 39 від 31 липня 2026 року старостою Дашковецького старостинського округу повідомлено про те, що 02.08.2010 ОСОБА_2 був складений заповіт, який посвідчений секретарем виконавчого комітету Дашковецької сільської ради (а.п. 59).

Відповідно до копії заповіту від 02.08.2010, посвідченого секретарем виконавчого комітету Дашковецької сільської ради народних депутатів Віньковецького району Хмельницької області 02.08.2010, зареєстрованого в реєстрі за № 36, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що проживає в АДРЕСА_1 , на випадок своєї смерті зробила таке заповітне розпорядження: що все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, взагалі, все те, що буде належати їй на день її смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_1 (а.п. 59 на звороті).

Згідно з довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за період з 28.12.2025 по 30.07.2026, виданою Дунаєвецькою міською радою Управління «Центру надання адміністративних послуг» за адресою АДРЕСА_1 , до зареєстрованих у житловому приміщенні входять: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 (знята з реєстрації 29.12.2025), ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_5 (зі слів дочка позивача), ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_6 (зі слів син позивача) (а.п. 7).

ІНФОРМАЦІЯ_7 у віці 67-ми років ОСОБА_10 помер в м. Дунаївці Хмельницької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_9 , актовий апис № 18 (а.п. 61).

Деражнянський відділ держаної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 299/24.6-20 від 29.09.2026 повідомив про наявність актового запису № 12 про народження, складеного 14.10.1972 Виконавчим комітетом Малокужелівської сільської ради Дунаєвецького районну Хмельницької області на ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком якого є ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_8 , а матір`ю ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Проведеною перевіркою в архіві Деражнянського відділу держаної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, не виявлено актового запису про смерть ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 . Перевірку проведено за період з 01.01.2019 по 29.09.2026 по первинних та поновлених актових записах (а.п. 81).

Відповідно до повідомлення приватного нотаріуса Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Шевченко Н.В. № 177/02-14 від 11 вересня 2026 року, спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 станом на 11.09.2026 не заводилась (а.п. 65).

Витяг зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 31.07.2026 № 86182145 свідчить про те, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась (а.п. 17, 66).

Витяг зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 31.07.2026 № 86182179 містить інформацію про наявність чинного заповіту, складеного ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер у спадковому реєстрі - 50311316, номер в реєстрі нотаріальних дій 36, дата посвідчення 02.08.2010 Дашковецькою сільською радою Віньковецького району Хмельницької області (а.п. 16, 67).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії позивачу відмовлено у видачі свідоцтва на право на спадщину за законом на майно, яке залишилось після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 пропустив строки для прийняття спадщини протягом шестимісячного терміну з дня смерті ОСОБА_2 (а.п. 6).

Зазначаючи причини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті матері, позивач звертає увагу суду на те, що він з 25.02.2022 по даний час перебуває у складі Збройних Сил України, проходить військову службу за призовом під час мобілізації. І лише в період з 18.03.2024 по 17.06.2024 був звільнений в запас. Це унеможливило вчасне звернення до органів нотаріату з заявою про прийняття спадщини.

На підтвердження наведених обставин позивач долучив до матеріалів справи докази, які свідчать про їх реальність.

Відповідно до військового білету серії НОМЕР_10 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_9 27.05.1991 на ім`я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_10 , 25.02.2022 позивач призваний до лав Збройних Сил України. 18.03.2024 на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_11 № 17-РС від 09.03.2024 звільнений (демобілізований) із ЗС України в/ч НОМЕР_11 і направлений до ІНФОРМАЦІЯ_11 для взяття на облік 23.03.2024. 17.04.2024 призваний до лав ЗС України ІНФОРМАЦІЯ_12 згідно з указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 (а.п. 13-14).

На ім`я ОСОБА_1 начальником відділу персоналу штабу військової частини НОМЕР_12 видане посвідчення серії НОМЕР_13 від 14.04.2023 (а.п. 15).

Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_14 (по стройовій частині) № 77 від 17.03.2025 старшого солдата ОСОБА_1 з 17 березня 2025 року зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_14 , на всі види забезпечення і він вважається таким, що справи та посаду водія-заправника автомобільного відділення підвозу пального та мастильних матеріалів автомобільного взводу роти матеріально-технічного забезпечення прийняв і приступив до виконання службових обов`язків. Вислуга у Збройних Силах на 17 березня 2025 року становить: календарна 04 роки 09 місяців 23 дні (а.п. 37).

Відповідно до довідки № 2486/17380 від 31 липня 2026 року, виданої командиром військової частини НОМЕР_14 , старший солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_14 (а.п. 15а).

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Статтями 1216, 1217 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1258 ЦК України визначено черговість спадкування за законом, зокрема спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.

Для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не використав право на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону тощо, тоді немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду Українивід 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 та інших.

За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.

При цьому головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Згідно з правовим висновком, викладеним Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, під час вирішення питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Свобода заповіту охоплює особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належно вираженим, підлягає правовій охороні і після смерті заповідача. Свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також необхідність поваги до волі заповідача та обов`язковість її виконання.

Тобто, складаючи заповіт, спадкодавець виражає свою волю на набуття спадкоємцем права на визначене в ньому майно. Водночас прийняття спадщини є правом, а не обов`язком спадкоємця, який, відмовляючись від прийняття спадщини, не порушує свободи заповіту, а діє у власних інтересах.

Відмова від прийняття спадщини може бути виражена як у формі подання заяви про відмову від прийняття спадщини, так і шляхом невчинення спадкоємцем дій, потрібних для прийняття спадщини. Натомість, за загальним правилом, прийняття спадщини потребує активних дій спадкоємця.

Отже, враховуючи зазначене, дотриманням свободи заповіту в частині реалізації волі спадкодавця є забезпечення спадкоємцю можливості прийняти спадщину в порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Постановою Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17 розширено перелік поважних причин пропуску прийняття спадщини, а саме: поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 369/6254/19-ц від 17 грудня 2021 року, в якій досліджував питання визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та зазначив наступне: при оцінці наявності поважних причин для визначення додаткового строку на прийняття спадщини, суди повинні розмежовувати два періоди та оцінювати наявність об`єктивних, непереборних перешкод для реалізації особою права на прийняття спадщини.

Перший період період, визначений законом для прийняття спадщини (6 місяців від дня відкриття спадщини), а другий період - від дня закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини до дня звернення до суду із позовом при визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Верховний Суд зазначив, що оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна у першу чергу стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

У справі № 692/852/24 Верховний Суд нагадав критерії, за якими оцінюється поважність причин пропуску строку. Поважними можуть бути обставини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця. Такими причинами є: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо. При цьому кожна така причина повинна бути підтверджена належними доказами, а сам факт воєнного стану не є автоматичною підставою для поновлення пропущеного строку (постанова від 13 червня 2025 року). Аналогічна позиція щодо поважності причин пропуску строку прийняття спадщини висловлена Верховним Судом у постанові від 23 вересня 2026 року по справі № 734/1822/25.

Водночас суд звертає увагу на те, що законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості постановою Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо регулювання строку на прийняття спадщини.

Відтак пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.

Зазначені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі № 676/47/21, від 21 червня 2023 року у справі № 175/1404/19, від 16 серпня 2023 року у справі № 520/15620/17, від 23 жовтня 2024 року у справі № 212/3555/23.

Згідно з п. 6 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 17 жовтня 2018 у справі № 681/203/17-ц (провадження № 61-26164св18), вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності. Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети. Вказана правова позиція підтримана і в постановах Верховного суду від 01 червня 2020 року у справі № 185/777/17 (провадження № 61-35079св18), у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 756/9379/15-ц (провадження № 61-7251св19).

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (стаття 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).

Суд погоджується з позицією позивача та його представника щодо наявності об`єктивних, непереборних та істотних обставин, які вплинули на можливість позивача вчасно звернутися до органів нотаріату для прийняття спадщини. Безперервне перебування позивача ОСОБА_1 на військовій службі та виконання ним завдань, пов`язаних з захистом Вітчизни, унеможливили подання відповідної заяви.

Як свідчать досліджені письмові докази, позивач проходив військову службу як у період, визначений законом для прийняття спадщини (6 місяців від дня відкриття спадщини), так і у період від дня закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини до дня звернення до суду із позовом при визначення додаткового строку для прийняття спадщини, а також є військовослужбовцем станом на день ухвалення рішення суду.

На підставі викладеного, враховуючи обставини, що об`єктивно ускладнювали вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на прийняття спадщини, а також відсутність інших спадкоємців та визнання позовних вимог відповідачем, дотримуючись принципу «пропорційності» у даній справі, суд вважає за можливе визнати причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини поважними. А тому не вбачає підстав для відмови у задоволенні позовних вимог щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, визначивши позивачу строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю три місяці з моменту набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому, враховуючи наявність законних підстав для задоволення позову відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, приймає визнання позову відповідачем.

Стаття 263 ЦПК України передбачає, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Щодо розподілу судових витрат.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання як розподілити між сторонами судові витрати (п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України) та у резолютивній частині рішення зазначається розподіл таких судових витрат (п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач поніс судові витрати у зв`язку зі сплатою судового збору у розмірі 1331 грн 20 коп., що підтверджується квитанцією АТ «ТАСКОМБАНК» від 04.08.2026 (а.п. 3).

Розподіляючи судові витрати у виді судового збору, суд керується ч. 9 ст. 141 ЦПК України, яка передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Тому, керуючись такими засадами цивільного судочинства як справедливість та верховенство права, враховуючи, що спір виник внаслідок дій позивача, які виразились у невчасному зверненні до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, позивач не заявляє вимог про стягнення суми судового збору з відповідача, суд покладає судові витрати на позивача незалежно від результатів вирішення спору та підстав для їх стягнення з відповідача не вбачає.

На підставі викладеного вище, враховуючи ст. 1216, 1217, 1218, 1220, 1222, 1223, 1258, 1259, 1261-1265 1268-1270, 1272 Цивільного кодексу України, керуючись ст. 3, 12, 13, 81, 83, 133, 141, 206, 263-265, 352, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позов ОСОБА_1 до Віньковецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задоволити.

Визначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_10 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Оскільки під час проголошення повного рішення суду суд оголосив лише його вступну та резолютивну частини, то копії такого рішення негайно вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_15 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Віньковецька селищна рада Хмельницького району Хмельницької області, ідентифікаційний код юридичної особи 04403315, місцезнаходження: вул. Соборної України, буд. 15, с-ще Віньківці Хмельницького району Хмельницької області.

Суддя Мар`яна МУСІЄНКО

Часті запитання

Який тип судового документу № 141284238 ?

Документ № 141284238 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141284238 ?

Дата ухвалення - 06.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141284238 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141284238 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141284238, Віньковецький районний суд Хмельницької області

Судове рішення № 141284238, Віньковецький районний суд Хмельницької області було прийнято 06.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 141284238 відноситься до справи № 670/571/26

Це рішення відноситься до справи № 670/571/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141284232
Наступний документ : 141284241