Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 594/206/26
Провадження №2/594/333/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2026 року
Борщівський районний суд Тернопільської області
у складі: головуючого Чир П.В.
за участі: секретаря Козій Я.Ю.
представника позивача Борони С.А.
представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Борщеві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк»), звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 29.04.2024 в розмірі 81491,54 грн та судовий збір 2662,40 грн, посилаючись на те, що 29.04.2024 року через акаунт Приват24 о 14:36:00 ОСОБА_2 простим електронним підписом: «Простий електронний підпис: Кнопка "Підтверджую" Фінансовий номер телефону: НОМЕР_1 » підписано Договір «Оплата частинами/Миттєва розстрочка». Сума/ ліміт кредиту грн.-90497.00, строк кредитування 24 місяці; безготівковим шляхом. Вказаний договір ОСОБА_2 підписаний ОТР-паролем ( цифровим власноручним підписом/стилус) в Приват24. У процесі підготовки позовної заяви, встановлено, що відповідачка покликається на "спірні" операції, які були проведені 29.04.2024 року. Системою "VRS" зафіксовано звернення (2024-05-02 14:50:13 ) клієнтки ОСОБА_2 (номер НОМЕР_2 ) на лінію клієнтської підтримки "3700", яка повідомила, що їй зателефонував невідомий від імені "співробітника "Київстар" (номер не збережений) та повідомив, що в неї протермінований номер і скинула їй SMS, цифри відновити номер телефону в Приват24. ОСОБА_2 погодилась та передала зловмиснику (інформацію з отриманих повідомлень) дані пароля з отриманого SMS. Наведене підтверджується скріншотом сторінки ПК "VRS" та аудіозверненням відповідача на гарячу лінію АТ КБ "ПриватБанк" 3700. Отже, в аудіозверненні зазначено та встановлено, що саме дії ОСОБА_2 29.04.2024 року стали причиною компрометації входу в акаунт Приват24 клієнтки та подальше укладення договору «Оплата частинами/Миттєва розстрочка» відбулося саме з вини самої клієнтки/Відповідачки, що є достатнім доказом провини клієнтки у цій справі. Укладення кредитного договору «Оплата частинами/Миттєва розстрочка» 29.04.2024 року відбулося внаслідок розголошення клієнтом конфіденційної інформації особі, яка телефонувала від імені працівника Київстар. Провина Банку в укладенні договору 29.04.2024 року від імені ОСОБА_3 на купівлю товару в торговій точці "Комфі", відсутня. Таким чином, ПриватБанком доведено, а самим клієнтом підтверджено (про що аудіо запис звернення на гарячу лінію 3700), що вчинення відповідачкою дій, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) та іншої інформації, що дало змогу ініціювати та здійснити 29.04.2024 року укладення договору «Оплата частинами/Миттєва розстрочка» та здійснення оплати за товар на суму 90497 грн. Більш того, оспорювана відповідачкою транзакція вчинена 29.04.2024 року 15:34:26, а повідомлення клієнтки ОСОБА_3 про шахрайство до банку надійшло 02.05.2024 о 14:50 (підтверджено скріншотом з ПК банку «RVS»), тобто вже після здійснення переказів коштів.
Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 16 лютого 2026 року відкрито провадження у справі, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
17.03.2026 відповідачка ОСОБА_2 подала відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити. 29 квітня 2024 року вона не укладала з позивачем жодних договорів, у тому числі кредитних та відповідно не отримувала кредитні кошти та не користувалась жодними кредитними коштами, наданими позивачем на підставі вказаного вище кредитного договору. При цьому, вона не повідомляла особі, яка представилася представником ПАТ «Київстар» чи будь якій іншій особі жодної особистої інформації стосовно її карткових рахунків, паролів доступу до додатку «Приват24», строку дії карт, пін-кодів, логіну, СVV, чи іншу інформацію, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Однак, 29 квітня 2024 року без її відома та волевиявлення мало місце незаконне укладення вищевказаного кредитного договору, а також переказ її особистих коштів невстановленими особами з її карткових рахунків, відкритих у позивача, всього на загальну суму 58 157,38 грн. Зазначені обставини мали місце через шахрайські дії невідомих осіб, котрі використали для цього мережу мобільного оператора «Київстар». Так, 29 квітня 2024 року десь приблизно біля 13:29 години на її телефонний номер НОМЕР_1 , яким станом на той час був фінансовим номером телефону у позивача, як банку, зателефонувала невідома особа з номера НОМЕР_3 . Під час розмови невідома особа представилась працівником мобільного оператора «Київстар» і попросила її повідомити код із SMS-повідомлення, що надійшло 29 квітня 2024 року о 13:27 на зазначений номер з метою продовження роботи SIM-карти, на підтвердження чого роздруківка скріншоту з екрану її мобільного телефону надається. Після надання цього коду вона втратила доступ до мобільного та інтернет-зв`язку, до свого кабінету у додатку «Приват24», а також до всіх банківських рахунків і платіжних карток, відкритих у позивача. При цьому, вона дізналася про те, що втратила можливість користуватися своїм номером телефону НОМЕР_1 лише у вечері 29 квітня 2024 року після того, як їй повідомили про це діти, що не було можливості додзвонитися до неї у другій половині дня 29 квітня 2024 року. Водночас, вона перебувала у місті Києві у зв`язку з лікуванням у період з 19.04.2024 по 06.05.2024. 30 квітня 2024 року вранці придбавши новий пакет іншого мобільного оператора ( НОМЕР_2 ) вона зателефонувала на гарячу лінію мобільного оператора ПАТ «Київстар» та повідомила про ситуацію з незаконним блокування її SIM-карти. 30 квітня 2024 року вона зателефонувала з мобільного номеру телефону НОМЕР_2 на гарячу лінію позивача (3700) та повідомила про втрату доступу до фінансового номера телефону, втрату доступу до додатку «Приват24», а також до всіх банківських рахунків і платіжних карток, відкритих у позивача та озвучила прохання заблокувати наявні банківські картки. 02 травня 2024 року вона із супроводжуючою особою, через стан здоров`я, зважаючи на перенесене оперативне втручання, прибула до відділення №38 ПриватБанку у м. Київ для заміни фінансового номера телефону, розблокування та отримання нових банківських карток. Після розблокування карток із інформації з додатку «Приват24» виявила, що невідомими особами без її волі та згоди було списано значну суму власних коштів та оформлено споживчий кредит з оплатою частинами в магазині COMFI . Про факт шахрайства вона наступного дня повідомила в поліцію, у зв`язку з чим 03 травня 2024 року органом досудового розслідування, Оболонським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві було зареєстроване кримінальне провадження № 12024100050001483 за ч. 4 ст. 190 КК України. Станом на сьогодні триває досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, у якому вона є потерпілою. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Водночас, вона вважаючи, що спілкується з офіційним представником мобільного оператора, повідомила код із SMS, надісланого від мобільного оператора ПАТ «Київстар». Унаслідок цього вона втратила доступ до фінансового номера, мобільного та інтернет-зв`язку та особистого кабінету в додатку «Приват24». При цьому, вона не повідомляла жодної особистої інформації стосовно її карткових рахунків, паролів доступу до додатку «Приват24», строку дії карт, пін-кодів, логіну, СVV, чи іншу інформацію, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. До того ж, як вбачається із позовної заяви позивачем було зафіксовано входи до акаунту «Приват24» з нетипових для неї пристроїв. Водночас, вона дізналася про несанкціоноване втручання до свого акаунту в «Приват24», та укладання шахраєм з позивачем вказаного вище кредитного договору лише 02 травня 2024 року після того як особисто прибула у відділення № 38 у м. Києві. Та наступного дня, а саме 03 травня 2024 року звернулась з заявою в поліцію. З огляду на викладене, твердження позивача відносно того, що вона сприяла розголошенню інформації, яка дозволила третім особам здійснити платіжні операції, є необґрунтованими і базуються на припущеннях, які не підтверджені належними доказами, а відтак позовні вимоги є незаконними та не обґрунтованими.
19.03.2026 представник позивача надіслав до суду відповідь на відзив. В якому вказав, що ОСОБА_2 , погодилась та передала зловмиснику (інформацію з отриманих повідомлень) дані пароля з отриманого SMS. Саме дії ОСОБА_2 29.04.2024 року стали причиною компрометації входу в акаунт Приват24 клієнтки та подальше укладення договору «Оплата частинами/Миттєва розстрочка» відбулося саме з вини самої відповідачки, що є достатнім доказом провини клієнтки у цій справі. Розголосивши конфіденційну інформацію ОСОБА_2 посприяла третій особі в отриманні доступу до акаунту Приват24, що забезпечило зміну паролю входу до Приват24 ОСОБА_2 без втручань зі сторони клієнта та безперешкодний доступ до повного функціоналу Приват24. Оспорювана відповідачкою транзакція вчинена 29.04.2024 року 15:34:26, а повідомлення клієнтки ОСОБА_3 про шахрайство до Банку надійшло лише 02.05.2024 о 14:50 (підтверджено скріншотом з ПК банку «RVS»), тобто вже після здійснення переказів коштів. Твердження відповідачки про те, що на гарячу лінію 3700 вона зателефонувала 30.04.2024 з телефону НОМЕР_2 спростовується скріншотом з ПК банку «RVS». Позивачка, за наведеного вище безпідставно намагається уникнути відповідальності за видатковими операціями до яких абсолютно причетна. З огляду на наведене, відзив не спростовує ні доводи наведені в позовній заяві, ні докази подані до неї, а тому, просить позов задовольнити в повному обсязі.
23.03.2026 відповідач ОСОБА_2 подала до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому вказала, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження факту розголошення нею PIN-коду картки НОМЕР_4 , зокрема, до прикладу й шляхом втрати вказаної банківської карки та/або розголошення нею паролю для входу в особистий акаунт «Приват24». При цьому, щоб зайти до акаунту «Приват 24» недостатньо мати лише номер фінансового мобільного телефону, потрібно ще й мати пароль входу, або ж для зміни паролю знати PIN-код картки клієнта, щоб можна було змінити пароль входу до «Приват 24». До того ж, ані в позовній заяві, ані у відповіді на відзив на позовну заву, позивачем не зазначено, яку саме іншу конфіденційну інформацію вона розголосила і тим самим посприяла третій особі в отриманні доступу до його акаунту «Приват24». Окрім наведеного, у відповіді на відзив на позовну заяву позивач вказує про те, що її твердження стосовно того, що вона телефонувала 30 квітня 2024 року на гарячу лінію 3700 спростовується скріншотом з ПК банку «RVS», що додається. Проте, із доданого позивачем зазначеного скріншоту вбачається, що у ПК банку «RVS» відображена інформація за 30 квітня 2024 року лише починаючи з 10:32:21. А відповідно наданим позивачем письмовим доказом не спростовує факт її звернення на гарячу лінію позивача 30 квітня 2024 року. Водночас, із наданих позивачем письмових доказів вбачається, що зміна акуанту «Приват24» відбулася саме 29.04.2024 о 13:43:16, чим підтверджуються її заперечення щодо факту укладання з позивачем кредитного договору, який було укладено саме 29.04.2024 о 14:36.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_2 в зал судового засідання не прибула.
Представник відповідача адвокат Когут О.В. в залі судового засідання просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі у зв`язку з його безпідставністю та недоведеністю позовних вимог.
Дослідивши та оцінивши докази по справі суд встановив такі факти.
Згідно матеріалів справи, 29 квітня 2024 року ОСОБА_2 за допомогою електронного підпису в Приват24 підписала заяву про надання кредиту «Оплата частинами» (надалі - Договір) та погодила наступні умови: -сума/ ліміт кредиту грн.-90497.00; -строк кредитування 24 місяці; -спосіб - Безготівковим шляхом; -мінімальний розмір власного платежу (фінансової участі) Клієнта за умови - отриманням кредиту на придбання товару/роботи/послуги, % - 3619.88 грн (або 4%); -процентна ставка, відсотків річних - щомісячно від загального розміру кредиту: 0,01%; - пеня у розмірі 15% річних від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання, але не більше подвійної пеня облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення виконання.
Як вбачається із заяви про надання кредиту та Графік платежів за споживчим кредитом (обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит) Оплата частинами, що є додаток до Заяви про надання кредиту, підписаними електронним підписом ОСОБА_2 , таку послугу оформлено у АТ КБ «Приватбанк» 29.04.2024 о 14:36:00. на суму кредиту 90497.00 грн. Фінансовий номер телефону: НОМЕР_1 .
Згідно службової перевірки по факту спірного кредитного договору «Оплата частинами/Миттєва розстрочка встановлено, що 29.04.2024 оформлено договір (оплата частинами на 24 міс.) на суму 90497 грн. через сайт https://comfy.ua/ :
За наявної інформації адмінки, встановлено деталі договору: 24042936291713 36291713 29.04.2024 14:36 X1111RJ2 commentfeedback 35678278 90497.00 3619.88 Договор открыт 13 - Оплата частями INTERNET-HOLD (ритейлер S1110RJ2)
Найменування товару, ціна, кількість: смартфон Samsung Galaxy S24 Ultra 12/256Gb Titanium Gray (SM-НОМЕР_6)52198: стартовий пакет Vodafone SuperNet Start1 (3 шт); смартфон Samsung Galaxy S23FE 8/256Gb Graphite (SM-НОМЕР_7)26098 Смартфон Samsung Galaxy A25 5G 8/256Gb Black (SM-НОМЕР_8)12198. Також встановлено, що видача товару відбувалася в торговій точці "Комфі" (магазин Р10) за адресою АДРЕСА_1 в.
Аналізом Акаунту "Приват24" під логіном " НОМЕР_1 " встановлено, що відбулася зміна пароля на вхід в "Приват24" клієнтки з використанням PIN-коду картки НОМЕР_4:
1345680 35678278 НОМЕР_9 2024-04-29 13:43:16 CHANGE_PASSWORD channel is p24mob 46.211.250.26 8bd2e053d0ad5aca 47.9090744 33.4079845 SM-M146B|samsung p24mob НОМЕР_4
типова для клієнтки модель - M2003J15SC, ідентифікатор imei - 0D42067EFC141E48, lat/lon: 49.4336382, 24.9259763 (Київ)
Відповідно до отриманих даних ПК SIMMON, 29.04.2024 входи в акант клієнтки ОСОБА_2 здійснено з пристрою: НОМЕР_1 8BD2E053D0AD5ACA 29.04.24 13:43:18 НОМЕР_1 PHONE SM-M146B|SAMSUNG 46.211.250.26 47,90907440 33,40798450
За інформацією вибірки "FINNUM" встановлено , що номер фінансового телефону НОМЕР_1 (старий) ОСОБА_2 змінювався 05.02.2024 на відділенні на новий номер НОМЕР_2 :
НОМЕР_2 G Y АКТИВАЦИЯ КАРТЫ ПО ЗАЯВКЕ В ПК ВОЛНА REISSUE A 2024-05-02 14:20:37.140 2024-05-14 23:10:39.023
НОМЕР_1 G Y АКТИВАЦИЯ КАРТЫ ПО ЗАЯВКЕ В ПК ВОЛНА CARDSET A 2021-08-13 15:59:54.650 2024-04-30 18:40:31.443
Відповідно до інформації "Журнал запитів PIN/CVV" встановлено, що по картковому рахунку клієнтки проводились запити на отримання PIN-коду картки через "Приват24":
29-04-2024 13:42:01 cpin Приват24 НОМЕР_4 Оброблено успішно
29-04-2024 13:43:06 cpin Приват24 НОМЕР_4 Оброблено успішно.
Згідно аудіозапису, наданого позивачем, ОСОБА_2 , в своєму зверненні 02.05.2024 на гарячу лінію АТ КБ «ПриватБанк» 3700, повідомила, що стала жертвою шахрайських дій невідомих осіб, в результаті яких з її карткового рахунку було несанкціоновано списано грошові кошти. Вона пояснила, що їй зателефонував невідомий від імені «співробітника Київстар» та повідомив, що у неї прострочена сім-карта для можливості подальшого використання потрібно сказати пароль з SMS що буде їй надіслане. ОСОБА_2 погодилась та передала зловмиснику дані пароля з отриманого SMS.
З копії Витягу з ЄРДР 12024100050001483 від 03.05.2024 року, вбачається, що 03.05.2024 року в Оболонське управління поліції ГУНП звернулась ОСОБА_2 із заявою про те, що 29.04.2024 року, невстановлені особи, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки заволоділи її грошовими коштами в загальній сумі приблизно 60742,11 грн. Вказані кошти списались декількома трансакціями з карток АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_5 та валютної картки, номер якої на даний час не встановлений, грошові кошти були перераховані на невідомий на даний час рахунок. Списані грошові кошти частково являлись особистими, а частково кредитними. Також використовуючи особисті дані незаконно оформили кредитний договір №24042936291713 від 29.04.2024 в магазині Comfy на суму 90714,20 грн. строком на 25 місяців.
Отже, в результаті шахрайських дій невстановлені на даний час особи заволоділи коштами на рахунках ОСОБА_2 в АТ "Приватбанк" шляхом списання коштів на виконання укладеного іншими особами від імені ОСОБА_2 з позивачем договору споживчого кредиту ( послуги "оплата частинами" на суму 90714,20 грн).
Предметом спору у даній справі є лише частина коштів, списаних з рахунків відповідачки у результаті шахрайських дій, що мали місце 29.04.2024 року, а саме кошти, що були списані на виконання укладеного іншими особами від імені ОСОБА_2 з позивачем договору споживчого кредиту ( послуги "оплата частинами" на суму 90714,20 грн).
Частиною першою статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Закон України «Про платіжні послуги» визначає поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов`язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.
Пунктом 6 частини дев`ятнадцятої статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що емітент зобов`язаний повідомляти користувача про виконання операцій з використанням електронного платіжного засобу.
Згідно з частиною двадцятою статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» користувач зобов`язаний зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом, не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права, не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.
Відповідно до пункту 136 розділу VII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою правління НБУ від 29 липня 2022 року № 164, користувач зобов`язаний: зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень.
Згідно з пунктом 140 розділу VII Положення, користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.
Пунктом 141 розділу VII Положення, передбачено, що емітент зобов`язаний надавати ПІН, індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, яка дає змогу здійснювати платіжні операції з використанням платіжного інструменту, лише держателю платіжного інструменту в порядку, визначеному договором (крім випадку, передбаченого в пункті 142 розділу VII цього Положення).
Власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІН у або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Власник рахунку має право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг унаслідок помилкової, неналежної платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених законодавством України строків (пункти 146, 147 Положення).
Аналіз вказаних нормативно-правових актів, які є спеціальними для спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що при здійсненні операцій з використанням електронних платіжних засобів відповідальність за безпеку здійснення переказу коштів покладається як на платника, так і на емітента (банк чи іншу установу), які зобов`язані вжити всіх заходів по нерозголошенню третім особам інформації, що дає змогу виконувати платіжні операції від імені платника з використанням електронного платіжного засобу.
Лише наявність обставин, які доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його цивільно-правової відповідальності.
Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду України у постанові від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 та Верховного Суду у постановах від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14-ц, від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14-ц, від 20 листопада 2019 року у справі № 577/4224/16-ц, від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19, від 16 серпня 2023 року № 176/1445/22.
У постанові Верховного Суду від 08 лютого 2018 року в справі № 552/2819/16-ц (провадження № 61-1396св18) вказано, що: «користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
У постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16 (провадження № 61-17629св18) зазначено, що: «сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції».
Так, із матеріалів справи вбачається, що АТ КБ «Приватбанк» вважає, що факт шахрайства у відношенні до клієнта ОСОБА_2 та укладення 29.04.2024 року договору «Оплата частинами» шляхом підписання електронним підписом останньої на думку банку став можливим саме з вини клієнта ОСОБА_2 , що стверджується скріншотом сторінки ПК "VRS" та аудіозверненням ОСОБА_2 (номер НОМЕР_2 ) на гарячу лінію клієнтської підтримки АТ КБ "ПриватБанк" 3700, яка повідомила, що їй зателефонував невідомий від імені "співробітника "Київстар" (номер не збережений) та повідомив, що в неї протермінований номер і скинула їй SMS, цифри відновити номер телефону в Приват24. ОСОБА_2 погодилась та передала зловмиснику (інформацію з отриманих повідомлень) дані пароля з отриманого SMS. Оспорювана відповідачкою транзакція вчинена 29.04.2024 року 15:34:26, а повідомлення клієнтки ОСОБА_3 про шахрайство до Банку надійшло 02.05.2024 о 14:50, вже після здійснення переказів коштів.
Суд дослідив долучений аудіозапис розмови між операторами АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 від 02.05.2024, із змісту якого, будь-яких фактів визнання ОСОБА_2 обставин щодо передачі нею даних псевдо-співробітникам Київстару, ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції розмова не містить, тому посилання АТ КБ «Приватбанк» з цього приводу суд відхиляє.
Крім того, посилання відповідачки ОСОБА_2 на те, що вона 30.04.2024 зверталась на гарячу лінію клієнтської підтримки АТ КБ "ПриватБанк" 3700, з повідомленням про втрату доступу до фінансового номера телефону та доступу до додатку «Приват24», знайшло своє підтвердження, оскільки згідно відповіді ПрАТ «ВФ Україна», наданої на запит суду, з абонентського номера НОМЕР_2 здійснено вихідний дзвінок на номер 3700 тривалістю 7с. 30.04.2024 року в 18:37:36.
Відтак, суд вважає обґрунтованим посилання відповідачки на те, що вона дізналася про втрату доступу до мобільного та інтернет-зв`язку, до свого кабінету у додатку «Приват24», а також до всіх банківських рахунків і платіжних карток, відкритих у позивача в другій половині дня 29.04.2024 та 30 квітня 2024 року придбавши новий пакет іншого мобільного оператора ( НОМЕР_2 ) вона зателефонувала на гарячу лінію клієнтської підтримки АТ КБ "ПриватБанк" 3700 і повідомила про ситуацію втрати доступу до додатку «Приват24», банківських рахунків і платіжних карток.
Отже, банком не доведено, як користувач банківських послуг своїми діями чи бездіяльністю сприяла у доступі до відомостей її особового рахунку, акаунту чи додатку Приват24, незаконному використанню фінансового телефону, втраті, незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати укладення договорів, у тому числі кредитних, за особовим рахунком та здійснювати платіжні операції, зокрема, збільшувати кредитний ліміт, знімати кредитні кошти та укладати правочини.
Суд при постановленні рішення по справі враховує факт звернення відповідачки наступного дня до банку та правоохоронних органів з приводу вчинених стосовно неї шахрайських дій. Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що у відповідачки дійсно була відсутня воля на вчинення такої транзакції.
Оцінюючи доводи сторін, суд також бере до уваги нерівний стан сторін у зазначених договірних відносинах, які є споживчими за своєю правовою природою. При цьому правові та фактичні можливості з доведення обставин справи належать переважно позивачу, доводи та підстави позову якого не були належно обґрунтовані під час судового розгляду справи.
Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.
Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що стороною позивача не доведено того факту, що відповідачка ОСОБА_2 , як користувач послуг банку своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню ПІН-коду та не здобуто іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, що призвело до заборгованості саме у вказаній банком сумі.
Отже, у судовому засіданні не здобуто, а стороною позивача не доведено належними доказами факт отримання відповідачкою вказаних у позові коштів із її карткового рахунку, переказу цих коштів іншим особам, передання відповідачкою її платіжної картки іншій особі, втрату відповідачкою платіжної картки, розголошення іншим особам ПІН-коду карти через який треті особи могли б мати доступ до вказаних коштів, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити за їх необґрунтованістю.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч. 1, ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги не підлягають до задоволення, судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Частиною 1 ст.133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:
1) договір про надання правової допомоги;
2) довіреність;
3) ордер;
4)доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Частиною 3 ст.141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно ч.ч.4-5 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.137 ЦПК України).
Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України обов`язковою необхідною умовою розподілу судових витрат на правничу допомогу є подання учасником справи детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідачка ОСОБА_2 просить стягнути з відповідача понесенні судові витрат на правничу допомогу в сумі 10000 грн., на підтвердження яких надала договір про надання правової допомоги від 11.05.2026 року та акт про надання правничої допомоги від 24.04.2026, що не містять підпису сторін.
Крім того акт про надання правової допомоги від 24.04.2026 р. містить детальний опис наданих відповідачу юридичних послуг, який складається з одинадцяти видів послуг.
Проте в Акті зазначена лише загальна вартість правової допомоги - 10000 грн. Водночас Акт не містить детального опису здійснених витрат, тобто вартості витрат щодо кожного виду послуги, як це передбачено ч.3 ст.137 ЦПК України.
Ураховуючи викладене, в задоволенні вимог відповідачки ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн. необхідно відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Судові витрати по справі покласти на сторони в тій частині, в якій вони їх понесли.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий Чир П. В.
Судове рішення № 141284071, Борщівський районний суд Тернопільської області було прийнято 06.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 594/206/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: