Вирок № 141283592, 06.11.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/16186/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у режимі відеоконференції угоду про визнання винуватості, укладену 30.10.2026 між прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 з участю захисника ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026070000000370 від 30.07.2026, про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дніпро, Дніпропетровська область, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з пред`явленим обвинуваченням відповідно до Указу Президента України, який затверджений Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, на території України у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до пункту 20 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05:30 год 24.02.2022, строком на 30 діб, який надалі неодноразово продовжувався та діяв на час вчинення вищевказаного кримінального правопорушення.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України. її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Так, 24.02.2022 указом Президента України № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію та постановлено здійснити призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров`я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27- річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу. Поряд з цим, згідно ст. 22 даного Закону, передбачено, що граничний вік перебування на військовій службі (в тому числі в резерві), встановлюється для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду - до 60 років.

Пунктом 6 частини 1 статті 8 даного Закону України «Про правовий режим воєнного стану», передбачено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.

Враховуючи вказане, на період введення воєнного стану в Україні, на законодавчому рівні заборонено виїзд за межі території України, осіб, які підлягають мобілізації для несення військової служби, відповідно до вимог Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Поряд з цим, у ОСОБА_4 разом з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 28 липня 2026, виник злочинний умисел щодо організації незаконного переправлення осіб, що підлягають призову на військову службу під час мобілізації через державний кордон України та сприяння їх вчиненню порадами і вказівками.

Так, ОСОБА_4 , мешканець м. Дніпро, Дніпропетровської області, достовірно знаючи, що з 24.02.2022, у відповідності до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено режим воєнного стану, на період дії якого чоловікам громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам-військовозобов`язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вчинив злочинні дії щодо організації незаконного переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України.

Так, у кінці липня 2026 року ОСОБА_4 , маючи умисел на протиправне збагачення шляхом організації незаконного переправлення громадян України, які підлягають мобілізації під час дії воєнного стану, через державний кордон України до країн Європейського Союзу, за грошову винагороду, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах та часі, усвідомлюючи, що для успішної реалізації злочинного умислу щодо здійснення незаконного переправлення осіб через державний кордон України необхідні спільні дії кількох осіб, вступив у злочинну змову із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із яким узгодив план спільних дій та участь на кожному етапі незаконного переправлення осіб через державний кордон.

У подальшому, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, за попередньою змовою із ОСОБА_7 , використовуючи засоби мобільного зв`язку та месенджери, в період з 02.09.2026 по 20.09.2026, у ході неодноразових телефонних розмов із ОСОБА_8 , який був залучений до конфіденційного співробітництва працівниками правоохоронних органів, повідомив останньому, що зможе організувати його незаконне переправлення через державний кордон з України за грошову винагороду в сумі 15000 доларів США (що відповідно до офіційних даних НБУ станом на 21.09.2026 становило 670114,50 грн), які потрібно буде передати перед переправленням через державний кордон.

У подальшому, на виконання вказаного протиправного механізму ОСОБА_4 діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_7 20.09.2026 за допомогою засобів мобільного зв`язку повідомив ОСОБА_8 про необхідність бути готовим до їх приїзду в м. Львів, надавши вказівки про вжиття ним заходів конспірації при прибутті до вказаного населеного пункту задля запобігання викриття їх злочинних дій.

Надалі, 20.09.2026 приблизно о 18 годині 12 хвилин ОСОБА_4 , діючи у попередній змові із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, розподіливши наперед між собою функції для спільного вчинення організації незаконного переправлення осіб через державний кордон, координуючи свої дії, приїхали в м. Винники, Львівська область, попередньо повідомивши в ході телефонної розмови ОСОБА_8 , що їдуть за ним та у нього буде небагато часу на те щоб зібратися. Приїхавши до м. Винники, що у Львівській області, ОСОБА_4 наказав ОСОБА_8 сісти до автомобіля марки «Toyota Саmrу», д.н.з. НОМЕР_1 , належної ОСОБА_7 , після чого в ході розмови ОСОБА_7 , достовірно знаючи про функціонування блокпоста та порядок перевірки осіб і транспортних засобів, умисно повідомив ОСОБА_8 про місце та час його функціонування, а також надав вказівки щодо змісту пояснень, які останній повинен був надати працівникам блокпоста у разі його зупинки, чим створив умови для уникнення належної перевірки.

Надалі о 23 годині 48 хвилині цього ж дня, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 привезли ОСОБА_8 до готелю «Ужгород», що на пл. Богдана Хмельницького, 2, після чого, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 забезпечив заселення ОСОБА_8 до готельного номера. У подальшому, ОСОБА_4 наказав ОСОБА_8 залишити у їхньому номері належні йому особисті речі, грошові кошти та мобільний телефон, що ОСОБА_8 виконав частково, забравши грошові кошти з собою.

Наступного дня, 21.09.2026 приблизно о 09 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 висунув вимогу ОСОБА_8 , який діяв під контролем правоохоронних органів, надати грошову винагороду за його незаконне переправлення через державний кордон України, а саме 15000 доларів США, після чого ОСОБА_8 надав йому заздалегідь ідентифіковані імітаційні грошові кошти у кількості 150 купюр номіналом по 100 доларів США з однаковим серійним номером KF 11598465 В, після чого ОСОБА_4 та ОСОБА_7 були викриті правоохоронними органами та затримані.

Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_4 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчинені за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

Разом із обвинувальним актом до суду подано угоду про визнання винуватості, укладену та підписану 30.10.2026 між прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , а відтак, розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за участі сторін угоди у порядку ст. 474 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому міру покарання, визначену в угоді.

Обвинувачений у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав, просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену з прокурором.

Захисники обвинуваченого просили затвердити угоду про визнання винуватості.

Із змісту угоди про визнання винуватості від 30.10.2026 вбачається, що прокурор та обвинувачений виклали формулювання обвинувачення за ч. 3 ст. 332 КК України, яке ніким не оспорюється, та дійшли згоди щодо всіх істотних обставин даного кримінального провадження.

При укладенні угоди про визнання винуватості з обвинуваченим враховано наступні обставини: ступінь та характер сприяння обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього, а саме активне сприяння до розкриття вчинених ним злочину; наявність суспільного інтересу в забезпечені швидкого досудового розслідування і судового провадження, що полягає у можливості зменшення навантаження на систему здійснення правосуддя у кримінальному провадженні, процесуальному спрощенні розгляду справи та економії бюджетних коштів на витрати, пов`язані з кримінальним провадженням; обвинувачений не надавав будь-яких викривальних свідчень щодо інших осіб та не сприяв розкриттю інших кримінальних правопорушень у зв`язку чим не передбачено покладення на обвинуваченого будь-яких обов`язків щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою; наявність обставин, що пом`якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину; відсутність матеріальної шкоди (збитків), заподіяних кримінальним правопорушенням; обов`язок внесення власних коштів в сумі 183520 грн на спеціальний рахунок Національного банку України для цілей оборони України упродовж одного місяця з дня підписання даної угоди.

Ураховуючи, що укладення угоди є добровільним волевиявленням сторін, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, у судовому провадженні обвинувачений ОСОБА_4 зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, та погодитися з визначеним в угоді покаранням.

Сторони погоджуються на призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч. 3 ст. 332 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно- господарських функцій на строк 3 роки.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, зміст яких обвинуваченому ОСОБА_4 роз`яснено.

У судовому засіданні ОСОБА_4 та прокурор підтвердили суду, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

За правилами ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією). Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст угоди стосовно свідомої добровільної узгодженості сторонами її істотних умов, враховуючи те, що вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, сторони розуміють зміст угоди, наслідки її укладення і невиконання, які передбачені ст. 473, 476 КПК України, угода не суперечить вимогам КК України та КПК України, дії ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 332 КК України, тобто організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчинені за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, кваліфіковано правильно, суд приходить до переконання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості з призначенням узгодженої сторонами міри покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України суд визнає: визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, що обтяжує покарання, згідно ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення з використанням умов воєнного стану.

Цивільний позов не заявлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 475, п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України суд у вироку вирішує питання, зокрема, про заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.09.2026 (справа №308/14076/26, провадження №1-кс/308/5833/26) до ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 60 днів, який визначено обчислювати з моменту його фактичного затримання, а саме з 15:10 21 вересня 2026 року до 20 листопада 2026 року, включно, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 116480 грн, з покладенням певних обов`язків у разі внесення застави. Строк дії покладених обов`язків визначено до 20.11.2026, включно. За повідомленням державної установи виконання покарань (№9) від 25.09.2026 №12/6-7965 ОСОБА_4 звільнений під заставу 116480,00 грн 24 вересня 2026 року. Внесення застави також підтверджується квитанцією №0065410001 від 24.09.2026.

Відповідно до ст. 202 КПК України з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Суд не встановив порушень виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, покладених на нього судовим рішенням та передбачених кримінальним процесуальним законом.

Суд вважає необхідним залишити чинним до моменту набрання цим вироком законної сили обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави.

Згідно з доданою до клопотання письмовою заявою ОСОБА_9 від 30 жовтня 2026 року, оригінал якої оглянуто судом під час підготовчого судового засідання, заставодавець просить перерахувати внесену ним заставу в розмірі 116480 грн (квитанція №0065410001 від 24.09.2026) на спеціальний рахунок НБУ для збору коштів на підтримку військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України.

Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 №15 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2012 р. № 27), внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу передбачений й порядок їх повернення, зокрема: кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК України.

24 лютого 2022 року Національний банк України ухвалив рішення відкрити спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України. Таке рішення ухвалене у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, збройною агресією РФ та небезпекою для державної незалежності України, її територіальної цілісності. Реквізити офіційного спеціального рахунку, зазначені на офіційному веб-сайті Національного банку України (https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-vidkriv-spetsrahunok-dlya-zboru-koshtiv-na-potrebi-armiyi): №UА8482017203132010023010041.

Процесуальні витрати відсутні.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Згідно з ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.10.2026 (справа №308/14076/26, провадження №1-кс/308/5911/26) накладено арешт на майно, яке було вилучено в ході проведення огляду 21.09.2026 у період часу з 11:18 по 14:11 за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Богдана Хмельницького, 2, зокрема, у готельному номері 303, а саме на змив зі згортку, який упаковано до паперового конверту НПУ; поліетиленову плівку, яка являється основою згортку, яку упаковано до спецпакету НПУ NPU 5040074; грошові кошти в сумі 15000 доларів США, а саме 150 купюр номіналом по 100 доларів США кожна, які упаковано до спецпакету НПУ NPU 5040335; мобільний телефон марки «Айфон 14 про макс», IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2 : НОМЕР_4 з сім карткою НОМЕР_5 , належний ОСОБА_7 , який упаковано до спецпакету НПУ NPU 5040332; мобільний телефон марки «Айфон 6», IMEI: НОМЕР_6 , без сім картки, належний ОСОБА_10 ; мобільний телефон марки «Самсунг» модель SM-G973F, належний ОСОБА_7 ; коробка до мобільного телефону «Самсунг», моделі IMEI1: НОМЕР_7 , які упаковано до спецпакету НПУ NPU6235459; ноутбук марки «HP» модель Elitebook 8407G, який упаковано до спецпакету НПУ NPU 6378847; мобільний телефон марки «Моторола» IMEI1: НОМЕР_8 , IMEI2: НОМЕР_9 з сім картою НОМЕР_10 , належний ОСОБА_4 , який упаковано до спецпакету НПУ NPU5040334; банківська картка А-банк № НОМЕР_11 та банківська картка Монобанк № НОМЕР_12 , які упаковано до спецпакету НПУ NPU 5040340; флешносій «ADATA», який упаковано до спецпакету НПУ NPU5040337; 3 аркуші паперу із записами, які упаковано до паперового конверту НПУ.

Виходячи з приписів ч. 4 ст. 174 КПК України, суд вважає за необхідне скасувати арешт у частині накладення арешту майна на мобільний телефон марки «Моторола» IMEI1: НОМЕР_8 , IMEI2: НОМЕР_9 з сім картою НОМЕР_10 , належний ОСОБА_4 , який упаковано до спецпакету НПУ NPU5040334.

Питання щодо речових доказів вирішується судом у порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 100, 174, 314, 368-370, 373, 374, 376, 394, 395, 468, 469, 473, 475 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30.10.2026 між прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 з участю захисника ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026070000000370 від 30.07.2026.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно- господарських функцій, на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов`язки.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Залишити чинним до набрання цим вироком законної сили запобіжний захід у виді застави, застосований відносно ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 23.09.2026 (справа №308/14076/26, провадження №1-кс/308/5833/26).

Заставу в розмірі 116480 (сто шістнадцять тисяч чотириста вісімдесят) грн. 00 коп., внесену згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №0065410001 від 24.09.2026 ОСОБА_9 (ідентифікаційний номер НОМЕР_13 ) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Закарпатській області, рахунок: UA198201720355209001000018501, за ОСОБА_4 , на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 23.09.2026 (справа №308/14076/26, провадження №1-кс/308/5833/26), перерахувати на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України за реквізитами: Банк: Національний банк України, МФО 820172, Рахунок №UА848201720313201002301004185, код ЄДРПОУ 44849762, Отримувач: Державна казначейська служба України, м. Київ.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання у виді позбавлення волі строк перебування під вартою з 21.09.2026 по 24.09.2026 з розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.10.2026 (справа №308/14076/26, провадження №1-кс/308/5911/26), у частині накладення арешту майна на мобільний телефон марки «Моторола» IMEI1: НОМЕР_8 , IMEI2: НОМЕР_9 з сім картою НОМЕР_10 , належний ОСОБА_4 , який упаковано до спецпакету НПУ NPU5040334.

Речові докази:

мобільний телефон марки «Моторола», IMEI1: НОМЕР_8 , IMEI2: НОМЕР_9 , з сім картою НОМЕР_10 , повернутими за належністю ОСОБА_4 .

Роз`яснити, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у разі скасування арешту.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, та з урахуванням обмежень, визначених ч. 2 ст. 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області до Закарпатського апеляційного суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно зі ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1