Рішення № 141283285, 06.11.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/10485/26

Провадження № 2-а/127/104/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Бойко В.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Савчук Інна Василівна до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог Другий відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Савчук Інна Василівна до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог Другий відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позов мотивовано тим, що Згідно Постанови № R177758 Позивачу інкримінують: «за результатом вичення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_2 не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію…. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, постановлено накласти на нього штраф у розмірі 17 000,00 грн.». З даною Постановою № R177758 Позивача Відповідач не ознайомив, копію особисто не вручив, належним чином не направив поштою.

Із зазначеною Постановою № R177758 Позивач не згоден, вважає її незаконною та необґрунтованою, а викладені в ній обставини не відповідають дійсності, з наступних підстав.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як військовозобов`язаний перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач має ряд захворювань, у мирний час проходив ВЛК (у 2015 році), надав на той час всі медичні документи військомату, які підтверджували наявність підстав для визнання його непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку.

Після повномасштабного вторгнення виявилося, що ті документи втрачені. Тому Позивач у 2023 році знову проходив ВЛК. Відповідно до Акту № 1847 від 25.07.2023 року дослідження стану здоров`я встановлено діагноз: гіпертонічна хвороба ІІ стадія ІІ ступінь ризик ІІІ, гіпертензивне серце, ІХС, атеросклеротичний міокардіосклероз, склероз аорти; недостатність АК 1 ст., розширення висхідного відділу аорти, АВ блокада, блокада переднього гілки лівої ніжк п. Гіса. Відповідно до Довідки ВІЛК від 04.09.2023 року № 120/1680 Позивач на підставі ст.ст. 39б, 38в, 61б, 64в розкладу хвороб визнаний обмежено придатним до військової служби, непридатним у ДШВ, плавскладі. морській піхоті, спец спорудах.

У період з 19.09.2024 року Позивач знаходився на стаціонарному лікуванні у КНП «Вінницька міська клінічна лікарня № 1», основний діагноз: дистальна полі невропатія, сенсо-моторна форма, явна стадія; поширений остеохондроз шийного та поперекового відділів хребта, ускладнений патологією між хребцевих дисків на рівнях: С5-С6, L4-L5, L5-S1 з корінцевим та м`язево-тонічним синдромами, з порушенням стато-динамічної функції хребта.

З січня по листопад Позивач проходив ВЛК, в межах якого його постійно відправляли або на до обстеження, або на лікування.

12 листопада 2025 року відносно Позивача склали Протокол № 7239 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, суть якого: «…громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 7 п. 1 та п.п. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року, а саме - не прибув за мобілізаційним розпорядженням на визначену дату».

При цьому, не зазначено, на яку дату та куди мав з`явитись Позивач, тому що жодної повістки чи мобілізаційного розпорядження Позивачеві до відома під особистий підпис надано не було.

Крім того, Відповідач склав відносно Позивача Протокол № 7239 від 12.11.2025 року про адміністративне правопорушення (неприбуття за мобілізаційним розпорядженням), та виніс Постанову № R177758 від 07.11.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності без складення протоколу, тобто справа про адміністративне правопорушення розглядалась без повідомлення Позивача, що є протиправним.

За таких обставин, Позивач вважає, що Постанова № R177758 від 07.11.2025 року про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП є незаконною, протиправною, та такою, що прийнята з порушенням вимог чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню, так як була винесена з порушенням положень ст.38 КУпАП, якою передбачено, що адміністративне стягнення за ст.210-1 КУпАП може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення - а дати виявлення немає у Постанові, оскільки не складався протокол. Разом з тим, представник позивача просила стягнути з відповідача судові витрати. Крім того, просила поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 01.04.2026 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи на підставі матеріалів справи (у письмовому провадженні). Роз`яснено відповідачу право та порядок подачі відзиву, встановлено строк подачі суду відзиву на позовну заяву та доказів по справі.

14.04.2026 представник відповідача Скопчак Я.В. подав заяву, в якій просив відмовити позивачу у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду, позовну заяву залишити без розгляду. Посилаючись на відсутність обставин, які б давали підстави для висновку про наявність об`єктивних обставин, що зумовили поважність пропуску встановленого законом строку звернення до суду. Відзиву не подавав.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог Другий відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України будь яких заяв на адресу суду не направляв, ухвалу суду отримав 02.04.2026.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч.1 ст. 287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За приписами ст. 77 КАС України, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.

Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 279-9 КУпАП передбачено, що при розгляді справи за заявою особи про визнання правопорушення та згоду на притягнення до адміністративної відповідальності посадова особа зобов`язана винести постанову з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 КУпАП.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі наявності щодо особи постанови компетентного органу про накладення адміністративного стягнення по тому самому факту.

Отже, під час розгляду питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідач був зобов`язаний перевірити наявність обставин, що виключають провадження у справі, зокрема передбачених пунктом 8 частини першої статті 247 КУпАП.

Судом установлено, що згідно з витягу «Резерв+» (військо-обліковий документ), сформованого 03.02.2026, ОСОБА_1 військовозобов`язаний, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , звання старший солдат, номер в реєстрі Оберіг 060920210693371300006, ВОС 738647; постанова ВЛК Придатний до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони, дата ВЛК 12.11.2025. (а.с.26).

Відповідно до Акту № 1847 від 25.07.2023 року дослідження стану здоров`я ОСОБА_1 встановлено діагноз: гіпертонічна хвороба ІІ стадія ІІ ступінь ризик ІІІ, гіпертензивне серце, ІХС, атеросклеротичний міокардіосклероз, склероз аорти; недостатність АК 1 ст., розширення висхідного відділу аорти, АВ блокада, блокада переднього гілки лівої ніжк п. Гіса. (а..11-12).

Згідно Довідки ВЛК від 04.09.2023 року № 120/1680 Позивач на підставі ст.ст. 39б, 38в, 61б, 64в розкладу хвороб визнаний обмежено придатним до військової служби, непридатним у ДШВ, плавскладі. морській піхоті, спец спорудах. (а.с.14).

У період з 19.09.2024 року по 26.09.2026 року Позивач знаходився на стаціонарному лікуванні у КНП «Вінницька міська клінічна лікарня № 1», основний діагноз: дистальна полі невропатія, сенсо-моторна форма, явна стадія; поширений остеохондроз шийного та поперекового відділів хребта, ускладнений патологією між хребцевих дисків на рівнях: С5-С6, L4-L5, L5-S1 з корінцевим та м`язево-тонічним синдромами, з порушенням стато-динамічної функції хребта.

Відповідно до Направлення № 14/67 від 27.01.2025 року Позивач почав проходити обстеження. (а.с.28).

Відповідно до Запису лікаря-кардіолога від 04.03.2025 року (в межах проходження ВЛК) встановлено попередній діагноз: 111.9 - гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба серця без (застійної) серцевої недостатності - гіпертонічна хвороба ІІ стадії , ІХС, дифузний кардіосклероз, СН 0. (а.с.64).

Відповідно до аналізу трансторокального ехокардіографічного дослідження № 528 від 18.03.2025 року діагностовано: легка ексцентрична гіпертрофія лівого шлуночка, початкова дилатація лівого передсердя, скоротлива здатність міокарду лівого шлуночка збережена, аортосклероз, ДДМ - І тип. (а.с.66).

Відповідно до огляду кардіолога 01.08.2025 року діагностовано: гіпертонічна хвороба ІІ ст., 2 ст., ризик ССУ 3.ГЛШ, кардіосклероз СН ст. В зі збереж.ФВ (67%), розширення висх.аорти (44мм), дисліпідемія. (а.с.67).

Відповідно Висновку до МРТ головного мозку та судин EXPERTвід 23.10.2025 р. встановлено: МР ознаки початкової церебральної мікроангіопатії, дрібне вогнище енцефаломаляції в лівій півкулі мозочка, ймовірніше, внаслідок раніше перенесеного лакунарного інфаркту в басейні БА; латеровентрикулоасиметрія; рекомендована консультація невролога. (а.с73).

Також, відповідно до Консультативного висновку невропатолога від 27.10.2025 року встановлений діагноз: 167.8 (інші уточнені цереброваскулярні хвороби), G55.1 (стискання нервових корінців та сплетень при ураженнях між хребцевого диска), G62.8 (інші уточнені полі невропатії), ДЕП 1 ст. змішаного ґенезу (а/ склеротична, гіпертензивна) цефалгічний, вестибуло-атактичний синдром когнітивних порушень. (а.с.78-79).

Випискою № 3182 від 04.11.2025 року діагностовано основні захворювання та ускладнення: 167.8 - інші уточнені цереброваскулярні хвороби, ХПМК 2 ступеня змішаного ґенезу, з цефалічним, астено-невротичним, вестибулоатактичним синдромом, наслідки перенесеного лакунарного інфаркту в басейні БА і без ознак ураження ЦНС, Е11.42 цукровий діабет типу 2 з діабетичною полінейропатією ЦД ІІ типу вперше виявлений, стадія декомпенсації; діабетична полінейропатія нижніх кінцівок, явна стадія, діабетична ангіопатія ніг; G56.2 - ураження ліктьового нерва праворуч; G56.0 - синдром каналу зап`ястка праворуч; G25.0 - ессенціальний тремор двосторонній. (а.с.74-75).

Відповідно до Консультативного висновку невропатолога від 14.11.2025 року ОСОБА_1 встановлено наступні діагнози: 167.8 інші уточнені цереброваскулярні хвороби, G55.1 - стискання нервових корінців та сплетень при ураженнях міжхребцевого диска; 169.3 - наслідки інфаркту мозку. (а.с.76-77).

Тобто, з січня по листопад Позивач проходив ВЛК (не ухилявся, не уникав), в межах якого його постійно відправляли або на до обстеження, або на лікування.

07.11.2025 постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 винесено постанову №R177758 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП (за наявності поданої особою заяви, в якій вона зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності) встановлено за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов(ла) (відмовився(лася) від проходження) ВЛК (п. 2 розділу ІІ ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист", чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 210-1 КУпАП, на нього накладено штраф у сумі 17 000,00 грн. (а.с.32-33).

Відповідно до Довідки ВЛК № 2025-1112-1558-0213-7 від 12.11.2025 року ОСОБА_1 на підставі статті 39б, 13б, 41б, 23в, 61б, 14в графи ІІ розкладу хвороб Позивач визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. Такі особи є непридатними до служби у підрозділах спеціального призначення, десантно-штурмових військах, морській піхоті, на підводних човнах, надводних кораблях, у спец спорудах. (а.с.15-17).

Так, відповідно до Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 140139199 від 18.12.2025 року йому діагностовано: G55.1 -компресія нервових корінців та сплетінь при ураженнях між хребцевого диска (М50-М51), гостра вертеброгенна цервікобрахіалгія на грунті остеохондрозу ШВХ та кил МХД з больовим с-мом, кіфоз грудного відділу хребта ІІІ ст., сколіотичне викривлення грудного відділу хребта І ст. (а.с.52).

У період з 22.01.2026 року по 28.01.2026 року Позивач знаходився на стаціонарному лікуванні з діагнозом: стискання нервових корінців та сплетень пр. ураженнях міжхребцевого диска (М50-М51), поширений остеохондроз шийного та поперекового відділів хребта, ускладнений патологією міжхребцевих дисків на рівнях: С5-С6, L4-L5, L5-S1, з полірадикулярним больовим та м`язево-тонічним синдромами, з порушенням стато-динамічної функції хребта; аномалія Кімерлі, синдром кубітального каналу легкого ступеня праворуч (за даними ЕНМГ від 27.01.2026 р); інші уточнені ураження головного мозку, дисциркуляторна енцефалопатія змішаного ґенезу ІІ ст. (гіпертонічна, вертеброгенна, атеросклеротична); наслідки перенесеного лакунарного інфаркту в басейні БА (ліва півкуля мозочку) у вигляді вестибулоатактичного, церебростенічного синдромів. (а.с.47-50).

Після зазначеного лікування Позивач проходив реабілітацію.

Відповідно до огляду кардіолога від 26.02.2026 року Позивачеві діагностовано: гіпертонічна хвороба ІІІ ст., 2 ст, ризик ССУ 4.ГЛШ, наслідки ГПМК, ІХС, Мікросудинна стенокардія, кардіосклер. (а.с.51).

03.03.2026 року Позивача направлено на нестаціонарну медичну реабілітацію. Відповідно до консультативного висновку від 19.03.2026 року Позивачеві встановлено діагноз: Е11.65 - цукровий діабет типу 2 з незадовільним контролем, Е66.91 - ожиріння, не уточнене. (а.с.53).

Крім того, Відповідач склав відносно Позивача Протокол № 7239 від 12.11.2025 року про адміністративне правопорушення (неприбуття за мобілізаційним розпорядженням), та виніс Постанову № R177758 від 07.11.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності без складення протоколу, тобто справа про адміністративне правопорушення розглядалась без повідомлення Позивача.

За таких обставин Постанова № R177758 від 07.11.2025 року про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП є незаконною, протиправною, та такою, що прийнята з порушенням вимог чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню, так як була винесена з порушенням положень ст.38 КУпАП, якою передбачено, що адміністративне стягнення за ст.210-1 КУпАП може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення - а дати виявлення немає у Постанові, оскільки не складався протокол.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена відповідними доказами.

Крім того, судом встановлено, що 19 березня 2026 року старшим державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Слободянюк Вікторією Вікторівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 80550495 з примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_4 № R177758 від 07 листопада 2025 року про стягнення з боржника штрафу в розмірі 34 000 грн.

Того ж дня державним виконавцем винесено постанову про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження, якими визначено суму 400 грн, постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 3 400 грн, що становить 10 відсотків від суми стягнення, а також постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти та електронні гроші боржника, що містяться на відкритих рахунках та електронних гаманцях, у межах суми стягнення 37 800 грн з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

Також судом досліджено розписки № 6310268 та № 6545044 про отримання повісток на ім`я ОСОБА_1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 для визначення призначення на особливий період. Згідно з їх змістом, особу було викликано на 03 лютого 2026 року о 09:00 год та 05 лютого 2026 року о 09:00 год відповідно. На розписках містяться підписи особи про отримання повісток 03 січня 2026 року та 03 лютого 2026 року відповідно.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.

Положеннями абз. 4 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Положеннями абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі по тексту - Порядок №560), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ч.2 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності. В Постанові № R177758 відсутній виклад об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, а саме опис обставин, установлених під час розгляду справи в Постанові не зазначено коли ОСОБА_1 було вчинено правопорушення, чи коли воно було розпочато, а також не вказано місце вчинення правопорушення.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем відзив на позовну заяву не подавався.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи встановлені судом обставини, норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, постанову слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Крім того, беручи до уваги обставини отримання позивачем копії оскаржуваної постанови, звернення за правничою допомогою, призов позивача на військову службу за мобілізацією та пов`язані з цим об`єктивні труднощі в отриманні необхідних для звернення до суду документів, а також те, що після отримання необхідних документів представник позивача звернувся до суду, суд вважає наведені причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

За таких обставин строк звернення до адміністративного суду підлягає поновленню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходив з наступного.

Згідно із п. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених позивачем судових витрат надано: договір № б/н про надання правничої допомоги від 24.03.2026, укладений із адвокатом Савчук І.В., акт виконаних робіт за договором №б/н про надання правничої допомоги від 24.03.2026. Загальна вартість робіт 10 000 грн.

За результатами розгляду позовної заяви, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

При цьому, суд звертає увагу на висновки Верховного Суду викладені в постанові від 11.03.2025 у справі №260/4202/24 в якій зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 10 000,00 грн є необґрунтованим та непропорційним до предмета спору та складності справи.

Таким чином, враховуючи викладене, категорію справи та те, що розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, без необхідності надання додаткових доказів, суд вважає за можливе присудити на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу по цій справі в сумі 4 000,00 грн, оскільки саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу на думку суду є пропорційним до предмета спору.

На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 4 000,00 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. 210-1, 245, 247, 251, 252, 258, 268, 280, 283 КУпАП, ст. 2,4, 9, 72, 73, 77, 78, 79, 90, 139, 159, 246, 255, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови № R177758 від 07.11.2025 у справі про адміністративне правопорушення.

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Савчук Інна Василівна до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог Другий відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.11.2025 року № R177758 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665,60 грн., та витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк після отримання рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Другий відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ:34983238, адреса: м.Вінниця,вул.Соборна, буд.15-А.

Повний текст рішення складено 06.11.2026.

Суддя: