Вирок № 141283189, 05.11.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/28562/26

Провадження № 1-кп/127/760/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2026м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниці кримінальне провадження № 12026020010000761 від 19.06.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Вінниці, фактично проживаючого: АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, непрацюючого, з вищою освітою, раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, суспільні відносини, що охороняють здоров`я населення України, в порушення вимог ст.ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995, постанови Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 та наказу Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01.08.2000 (з наступними змінами та доповненнями до наведених нормативних актів), маючи умисел на незаконне придбання, зберігання без мети збуту наркотичних засобів, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його наслідки і бажаючи їх настання, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановленому місці, в невстановлені дату та час, придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено подрібнене листя рослини Mitragyna speciosa (Кратом (kratom, ketum, biak), та незаконно зберігав його при собі без мети збуту.

У подальшому, 19 червня 2026 року близько 15 год 10 хв, ОСОБА_6 , перебуваючи нa відкритій місцевості неподалік будинку № 13 по вул. Гоголя в м. Вінниці, був зупинений працівниками ВКП Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, на запитання яких про наявність заборонених речовин, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що його дії, спрямовані на зберігання наркотичної речовин, будуть викриті, повідомив, що у нього при собі наявний наркотичний засіб, обіг якого обмежено-подрібнене листя рослини Mitragyna speciosa (Кратом (kratom, ketum, biak), який знаходиться при ньому у полімерному пакуванні.

Надалі, 19.06.2026 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України, та під час проведення особистого обшуку вилучено полімерне пакування в середині якого п`ять полімерних пакетів чорного кольору, в кожному з яких порошкоподібна речовина.

Згідно висновків експертів надані на дослідження речовини рослинного походження є наркотичними засобами, обіг яких обмежено-подрібненим листям рослини Mitragyna speciosa (Кратом (kratom, ketum, biak), загальна маса яких (у перерахунку нa висушену речовину становить 485,56 г, що відповідно до Таблиці «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01.08.2000 (у редакції Наказу Міністерства охорони здоров`я України №634 від 29.07.2010), із змінами затвердженими Наказом Міністерства охорони здоров`я України №1183 від 28.07.2025, є особливо великими розмірами (від 12,5 і більше).

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не оспорював час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини за інкримінованим йому злочином, свою вину визнав у повному обсязі, підтвердив обставини його скоєння, викладені в обвинувальному акті та погодився з кваліфікацією його дій. Зокрема, повідомив, що дійсно замовив у додатку «Телеграм» подрібнене листя рослини Mitragyna speciosa (Кратом (kratom, ketum, biak) для власного вживання, оскільки не був обізнаний, що дана речовина є наркотичною та забороненою на території України. Про вчинене щиро шкодує та просить його суворо не карати, також просить заставу внесену за нього, передати на підтримку ЗС України.

Захисник ОСОБА_5 просила суд врахувати пом`якшуючі обставини та особу обвинуваченого, який займається волонтерською діяльністю і працює на громадських засадах із молоддю у спортивному гуртку та призначити обвинуваченому покарання не пов`язане з позбавленням волі. Додатково заявила клопотання про звернення застави внесеної за обвинуваченого ОСОБА_4 , з урахуванням думки заставодавця, на потреби ЗС України в якості благодійної допомоги.

Вислухавши позицію прокурора, думку обвинуваченого та його захисника, які вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, переконавшись, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, перевіривши добровільність його позиції, роз`яснивши наслідки застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, а саме позбавлення його права оскаржити в апеляційному порядку визнані ним обставини вчинення кримінального правопорушення, що викладені у обвинувальному акті, беручи до уваги визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованого злочину у повному обсязі, зважаючи на те, що жодним учасником судового провадження не оспорено винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину та визначені обвинуваченням обставини його вчинення, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує щодо такого порядку судового розгляду, суд вважає можливим застосувати положення ч. 3 ст. 349 КПК України та визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежується дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого.

Прийняття судом рішення про проведення скороченого судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.

Крім того, дане рішення повністю узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Судом створено необхідні умови для виконання сторонами обвинувачення і захисту їхніх процесуальних обов`язків і здійснення прав, в тому числі і права на захист.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), Series А, заява № 25, від 18.01.1978, пункт 161, та «Коробов проти України», заява № 39598/03, від 21.07.2011, пункт 65, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Будь-яких вагомих, достовірних доказів, які надають розумні підстави сумніватися у доведеності вини ОСОБА_4 у судовому засіданні не встановлено.

З огляду на вищевикладене, суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, враховуючи позицію обвинувачення та визнання обвинуваченим вини, дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та вважає, що його дії вірно кваліфіковано за ч. 3 ст. 309 КК України як незаконне придбання, зберігання наркотичних речовин без мети збуту, в особливо великих розмірах.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, не встановлено.

Відтак, суд, за внутрішнім переконанням, дійшов висновку про те, що встановлені судом обставини дозволять ухвалити обвинувальний вирок щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями, викладеними у пунктах 1, 2, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

За правилами кримінального закону покарання, призначене особі за вчинене кримінальне правопорушення, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження нових кримінальних правопорушень.

На підставі вимог статті 65 КК України суд призначає покарання за вчинене кримінальне правопорушення відповідно до Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

В рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03.10.2002 Європейський суд з прав людини зазначив, що «виконання вироку, який передбачає позбавлення свободи, призупиняють, якщо можна розраховувати, що вирок служитиме засудженому як попередження і що він не здійснюватиме нові злочини в майбутньому, навіть без впливу, спричиненого відбуванням покарання. Роблячи такий прогноз суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою».

Загальні засади призначення покарання, визначені ст. 65 КК України, наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо призначено покарання певного виду і розміру, враховано тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, і всі ці дані у сукупності спонукають до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Таким чином, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує наступне: позицію сторін судового провадження щодо необхідної міри покарання (прокурор просив застосувати до обвинуваченого положення ст. 75, 76 КК України; обвинувачений просив його суворо не карати, виявив бажання перерахувати кошти внесені за нього у формі застави на спеціальний рахкнок задля підтримки ЗС України); відношення обвинуваченого до вчиненого (визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину); ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (відповідно до статті 12 КК України є тяжким злочином); особливості й обставини вчинення кримінального правопорушення (злочин вчинено в умовах воєнного стану); особу обвинуваченого (раніше не судимий, відповідно до довідки з медичного закладу №69/3589 від 29.06.2026, станом на 23.06.202 на лікуванні не перебував та за медичною психіатричною, неврологічною, нейрохірургічною та наркологічною допомогою не звертався, позитивно характеризується за місцем проживання та за місцем навчання, має посвідчення волонтера Міжнародного благодійного фонду «Берегиня Ураїни», має позитивну характеристику з Вінницької обласної федерації самбо НФСУ від 08.09.2026 та подяки від командира військової частини НОМЕР_1 та т.в.о. командира батальйону спеціальних операцій (безпілотних систем «Крук») ДПОП «ОШБ «Лють».

Відповідно до досудової доповіді складеної представником органу прбації ОСОБА_7 , орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення волі, або омеження волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється, як середній.

При призначенні ОСОБА_8 покарання, згідно зі статтею 66 КК України, обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Щире каяття проявилося у визнанні обвинуваченим факту вчинення кримінального протиправного діяння, критичній оцінці своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні нести кримінальну відповідальність за вчинене.

Активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень полягає в тому, що в момент затримання обвинувачений відразу ж зізнався у вчиненому та повідомив про всі обставини вчинення цих кримінальних правопорушень.

Обставини, передбачені статтею 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченого відсутні.

Відповідно до положень статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдання фізичних страждань або приниження людської гідності.

За вищевикладених обставин, враховуючи дані що характеризують особу обвинуваченого, проаналізувавши його поведінку, а саме: визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, враховуючи наявність пом`якшуючих покарання обставин та відсутність обтяжуючих покарання обставин, особу обвинуваченого, зважаючи на вимоги справедливості і мету правосуддя, враховуючи позицію прокурора, суд дійшов переконання, що виправлення обвинуваченого та його перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, а тому ОСОБА_4 необхідно і доцільно призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк у межах санкції частини статті, із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладенням на нього відповідних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Саме таке покарання, на думку суду, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, є гуманним, справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому, досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року. При цьому, визначене покарання не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Початок іспитового строку обвинуваченому необхідно обчислювати з моменту проголошення вироку.

Відповідно до протоколу затримання від 19.06.2026, ОСОБА_4 було затримано 19.06.2026 в порядку ст.208 КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбування призначеного ОСОБА_4 покарання, строк його попереднього ув`язнення у цьому кримінальному провадженні в період часу, з моменту його фактичного затримання - 19.06.2026 року до 22.06.2026 року (включно), із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_4 в межах даного кримінального провадження ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області у справі 127/21612/26 від 22.06.2026 було обрано тримання під вартою з правом внесення застави у розмірі 66 560 грн.

Згідно повідомлення з ДУ «Вінницька установа виконання покарання (№1)» ОСОБА_4 звільнено з-під варти 22.06.2026, у зв`язку із внесенням застави, відповідно до квитанції № 1 (Вінницьке РУ ТВБВ 10001/0179 РМ-21298) від 22.06.2026, яка внесена ОСОБА_9 на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 р. № 15 встановлений порядок повернення застави, зокрема: кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

На підставі викладеного, а також враховуючи те, що підстав для звернення застави в дохід держави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено, оскільки запобіжний захід у вигляді застави останнім не був порушений, суд вважає, що застава у розмірі 66 560 гривень (квитанції № 1, Вінницьке РУ ТВБВ 10001/0179 РМ-21298 від 22.06.2026), підлягає згідно з добровільною заявою обвинуваченого ОСОБА_4 та позиціє заставодавця ОСОБА_9 перерахуванню на підтримку Збройних Сил України (отримувач: Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ: 00034022, назва банку: Державна казначейська служба України, м. Київ, код банку (МФО): 820172, реєстраційний рахунок: UA458201720313281002302018611, призначення платежу: благодійна пожертва на користь Збройних Сил України).

Згідно з ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз, оскільки їх проведення було обумовлено розслідуванням скоєного ним злочину, на загальну суму 14440 (чотирнадцять тисяч чотириста сорок) грн 80 коп, а саме:

- експертиза №CE-19/102-26/13034-НЗПРАП від 29.06.2026, сума витрат становить 2888,16 грн;

- експертиза №CE-19/102-26/12806-НЗПРАП від 20.06.2026, сума витрат становить 2888,16 грн;

- експертиза №CE-19/102-26/13033-НЗПРАП від 13.07.2026, сума витрат становить 2888,16 грн;

- експертиза №CE-19/102-26/13036-НЗПРАП від 07.07.2026, сума витрат становить 2888,16 грн;

- експертиза №CE-19/102-26/13035-НЗПРАП від 06.07.2026, сума витрат становить 2888,16 грн;

Згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 50, 65-67, 75, 76, 309 КК України, ст. 100, 124, 174, 349, 371, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

У відповідності до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок іспитового строку обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_4 в строк покарання у виді позбавлення волі, строк попереднього ув`язнення починаючи з моменту його затримання - 19.06.2026 по 22.06.2026 (включно), з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Скасувати ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді застави.

Після набрання вироком законної сили відповідно до ст. 182 КПК України заставу, визначену ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.06.2026 у справі № 127/21612/26, внесену 22.06.2026 ОСОБА_9 за обвинуваченого ОСОБА_4 , перерахувати на підтримку Збройних Сил України (отримувач: Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ: 00034022, назва банку: Державна казначейська служба України, м. Київ, код банку (МФО): 820172, реєстраційний рахунок: UA458201720313281002302018611, призначення платежу: благодійна пожертва на користь Збройних Сил України).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз у загальній сумі 14440 (чотирнадцять тисяч чотириста сорок) грн 80 коп.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 24.06.2026 по справі №127/21643/26 на майно, вилучене 19.06.2026 вході проведення особистого обшуку під час затримання ОСОБА_4 , а саме на :

- полімерне пакування «Нова Пошта» iз ТТН № 20451465960198, яке упаковано до спецпакету НПУ № 7355115;

- один полімерний пакет чорного кольору із порошкоподібною речовиною, що упаковано до спецпакету НПУ № PSP 2142362;

- один полімерний пакет чорного кольору із порошкоподібною речовиною, що упаковано до спецпакету НПУ № PSP 2142607;

- один полімерний пакет чорного кольору із порошкоподібною речовиною, що упаковано до спецпакету НПУ № PSP 2142361;

- один полімерний пакет чорного кольору із порошкоподібною речовиною, що упаковано до спецпакету НПУ № PSP 2142360;

- один полімерний пакет чорного кольору із порошкоподібною речовиною, що упаковано до спецпакету НПУ № PSP 21423594;

- мобільний телефон марки «IPhonel5 Pro Мах» імеі-1: НОМЕР_2 , imei-2: НОМЕР_3 із сім-картою № НОМЕР_4 , який упаковано до спецпакету НПУ № 7355114.

Речові докази по кримінальному провадженню №12026020010000761, а саме:

- полімерне пакування «Нова Пошта» iз ТТН № 20451465960198, яке упаковано до спецпакету НПУ № 7355115; один полімерний пакет чорного кольору із порошкоподібною речовиною, що упаковано до спецпакету НПУ № PSP 2142362; один полімерний пакет чорного кольору із порошкоподібною речовиною, що упаковано до спецпакету НПУ № PSP 2142607; один полімерний пакет чорного кольору із порошкоподібною речовиною, що упаковано до спецпакету НПУ № PSP 2142361; один полімерний пакет чорного кольору із порошкоподібною речовиною, що упаковано до спецпакету НПУ № PSP 2142360; один полімерний пакет чорного кольору із порошкоподібною речовиною, що упаковано до спецпакету НПУ № PSP 2142359 знищити.

- мобільний телефон марки «IPhonel5 Pro Мах» імеі-1: НОМЕР_2 , imei-2: НОМЕР_3 із сім-картою № НОМЕР_4 , який упаковано до спецпакету НПУ № 7355114 повернути власнику ОСОБА_4 .

Вирок суду може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення, копію вироку направити учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.

Відповідно до частини 2 статті 394 КПК України, вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.

Суддя: