Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 135/922/26
Провадження № 6/135/72/26
УХВАЛА
Іменем України
06.11.2026 Ладижинський міський суд Вінницької області в складі: судді Корнієнка О.М.,
з участю секретаря судових засідань Кузьміних О.В,
представника відповідача Чутченка С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ладижин Вінницької області заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 02.10.2026 року у цивільній справі №135/922/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшла заява ОСОБА_1 про розстрочення виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 2 жовтня 2026 року, у цивільній справі №135/922/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 9 липня 2026 року у справі №135/922/26 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково: стягнуто 58 608 грн та 2 307,98 грн судового збору. Постановою Вінницького апеляційного суду від 2 жовтня 2026 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1601-0456 від 15 вересня 2025 року у розмірі 55 008 грн, а також 1 421,27 грн різниці судових витрат зі сплати судового збору. Постанова набрала законної сили 2 жовтня 2026 року.
Заявник не ухиляється від виконання судового рішення та має намір виконати його в повному обсязі, проте одноразова сплата всієї суми є для нього об`єктивно неможливою. За 9 місяців 2026 року загальний офіційний дохід заявника становив 28 702,73 грн, тобто в середньому близько 3 189 грн на місяць. Навіть у місяці працевлаштування заробітна плата у 5,6 раза менша за суму, що підлягає стягненню. Сума 56 429,72 грн майже вдвічі перевищує весь офіційний дохід заявника за 9 місяців 2026 року. У 2024-2025 роках заявник сплачував єдиний внесок самостійно з бази 8 000 грн на місяць, що відповідає розміру мінімальної заробітної плати. Негайне примусове виконання позбавить заявника коштів на харчування, оплату житла, комунальних послуг і ліків, але через відсутність доходів і майна не дасть стягувачу швидкого погашення. Розстрочення ж забезпечує стягувану отримання всієї суми у визначені строки.
В судовому засіданні представник відповідача Чутченко С.О. підтримав подану заяву, та просив розстрочити виконання зобов`язання за постановою суду.
Представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлялися про час та місце розгляду заяви.
Відповідно до змісту ст. 435 ЦПК України неявка належно повідомлених учасників справи не перешкоджає розгляду заяви про розстрочення виконання судового рішення.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши заяву, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про відмову в задоволенні заяви про розстрочення виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 02.10.2026 року з огляду на таке.
Згідно зі статтею 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно із частинами третьою - п`ятою ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
Виконання судового рішення у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Як вбачається з роз`яснень, викладених у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до норм ЦПК і ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Розстрочення рішення суду може бути застосоване судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню у повній мірі в строки і порядок, передбачений чинним законодавством.
При розгляді заяв щодо розстрочення виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відстрочення/розстрочення виконання рішення; наявність підстави для розстрочення має бути доведена боржником. Строки такого розстрочення мають знаходитись у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання відстрочення/розстрочення для повного виконання рішення суду. Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
При прийнятті рішення суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 30 жовтня 2019 року в справі № 2-1230/11/ провадження № 61-33465 св18, відповідно до якої системний аналіз наведених норм свідчить про те, що при вирішенні заяви державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
З аналізу викладених норм вбачається, що нормами ЦПК України не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення.
Водночас обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.
Суд встановив, що згідно постанови Вінницького апеляційного суду від 02.10.2026 року рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 09.07.2026 року по справі №135/922/26 скасовано та ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1601-0456 від 15.09.2025 року в розмірі 55 008 грн, а також 1 421,27 грн судових витрат. Постанова суду набрала законної сили 02.10.2026 року.
Заявником не доведено факт існування обставин, які істотно ускладнюють виконання постанови суду або роблять його неможливим.
Встановлено, що підстави наведені заявником у своїй заяві про розстрочення виконання постанови суду ґрунтуються головним чином на наявності складного матеріального становища заявника.
При зверненні до суду із заявою про розстрочення виконання постанови суду відповідачем було надано лише довідку з Пенсійного фонду України форми ОК-7.
Разом з тим, відомості про розмір офіційних доходів відповідача, які містяться у довідці форми ОК-7, не дають підстав вважати доведеним факт існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення суду.
Окрім довідки форми ОК-7 з Пенсійного фонду України відповідач не надав суду інші докази, які б свідчили про його дійсний майновий стан, оскільки вона не може однозначно свідчити про об`єктивну неможливість виконання рішення суду та відповідно не може вважатися безумовною підставою для розстрочення виконання рішення суду.
Надані заявником докази не свідчать про наявність виключних обставин, що свідчать про такий їх особливий характер, що ускладнюють або виключають виконання рішення, оскільки надані до суду докази однозначно не підтверджують дійсний майновий стан відповідача.
Так, ОСОБА_1 не було надано доказів на підтвердження відсутності у нього інших доходів, відсутності рухомого та нерухомого майна, за рахунок якого він може отримувати доходи.
Твердження у поданій заяві, що одноразове стягнення всієї суми боргу істотно погіршить матеріальне становище відповідача, позбавить його коштів на харчування, оплату житла, комунальних послуг і ліків є недоведеним.
Жодних доказів на підтвердження несення відповідачем вказаних в заяві витрат на оплату житла, комунальних послуг, придбання ліків суду не надано.
Окрім цього суд враховує і положення ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», за якими загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами.
Відтак, в разі недостатності у відповідача коштів чи розміру заробітної плати, стягнення боргу може відбуватись не лише одноразово, а й частинами.
Також відповідачем не було надано доказів на підтвердження відсутності у нього інших доходів, відсутності рухомого та нерухомого майна, за рахунок якого він може отримувати доходи.
Посилання відповідача на те, що він добросовісно хоче погаси борг, із наведенням прикладу, що по заборгованості перед іншим кредитором він в 2026 році погасив частинами банку 75200 грн за період з 22.06.2026 по 20.09.2026, жодним чином не суперечить викладеним вище висновкам суду. Разом з тим, таке твердження відповідача не відповідає обставинам, викладеним в його заяві щодо відсутності інших доходів. Адже з наданої Форми ОК-7 видно, що дохід відповідача за вказаний період був значно нижчим, однак це не перешкодило йому погасити борг перед іншим кредитором.
Відповідачем не доведено, що в разі задоволення чи часткового задоволення заяви він зможе добровільно виконати судове рішення, адже відсутні дані, які б об`єктивно свідчили про дійсний розмір доходу та матеріальний стан заявника, та з яких можливо дійти висновку, що запропонований ним період розстрочення і суми виплат дійсно знаходяться в межах його реальних доходів чи реального майнового стану.
Незадовільний майновий стан не є беззаперечною підставою для розстрочення виконання рішення суду та встановлення запропонованого порядку його виконання.
Зважаючи на викладене, встановлено, що відповідачем не доведено виникнення виняткових обставин, які об`єктивно ускладнюють виконання судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
При цьому, під час укладення кредитного договору на умовах, зазначених в ньому, відповідач повинен був враховувати розмір своїх доходів та усвідомлювати необхідність виконання зобов`язання.
За таких обставин суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про розстрочку виконання постанови суду слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 353, 435 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 02.10.2026 року у цивільній справі №135/922/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя
Судове рішення № 141282970, Ладижинський міський суд Вінницької області було прийнято 06.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 135/922/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: