Рішення № 1412815, 25.02.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.02.08 р. Справа № 38/335

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Тулаінової І.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” м. Донецьк

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Горлівський завод „Реммаш” м. Горлівка

про стягнення 23441грн.52коп.

за участю

представників сторін:

від позивача: Коваленко А.С, юрисконсульт за дов. № 9-211 від 08.01.2008р.

від відповідача: Величко О.М. представник за дов. № 14/18 від 08.01.2008р.

У судовому засіданні оголошувалася перерва з 19.02.2008р. до 25.02.2008р. згідно вимог ст. 77 ГПК України

Суть спору:

Позивач, Державне підприємство „Донецька вугільна енергетична компанія” м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Горлівський завод „Реммаш” м. Горлівка про стягнення пені за порушення строків виконання робіт у сумі 23441грн.52коп.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги з посиланням на договір на капітальний ремонт гірничошахтного устаткування № 02-01/1-КР55 від 16.05.2007р.

18.01.2008р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 09.01.2008р. № 22-15/21, відповідно для якого Відкрите акціонерне товариство Горлівський завод “Реммаш” значиться у ЄДРПОУ як юридична особа (ідентифікаційний код 00176408) та знаходиться за адресою: 84613, Донецька область, м. Горлівка, вул. Вавілова, 2, який судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

Відповідач 21.01.2008р. надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що з заявленими позовними вимогами не погоджується з наступного.

Відповідно до п. 3.2.1 договору одним з обов’язків відповідача є обов’язок скласти і погодити з платником дефектний акт, в якому узгоджується перелік обсягів ремонтних робіт. В пункті 4.4. договору закріплено, що дефектний акт стану устаткування складається і затверджується сторонами на протязі десяти календарних днів з моменту надходження попередньої оплати на розрахунковий рахунок виконавця. Однак, дефектні акти між сторонами стосовно двох одиниць техніки із заявлених позивачем у позові трьох одиниць гірничошахтного устаткування за договором, підписано та погоджено не було.

В зазначених актах сторони за договором встановлюють технічний стан устаткування на момент до початку ремонтних робіт, а також визначають можливість та необхідність ремонту, виготовлення, заміни та відновлення складових частин та механізмів кожної окремої одиниці устаткування. Тобто, до моменту складання, підписання та погодження сторонами дефектного акту виконавець фактично не мав змоги приступити до початку проведення ремонтних робіт.

На думку відповідача, в спірних правовідносинах мало місце прострочення кредитора - позивача, а тому свої зобов’язання за договором порушив також і позивач, оскільки він не в чинив дій щодо складання, погодження та підписання дефективного акту, що передбачено в. п.4.4 договору.

Крім цього, відповідач звертав увагу на те, що станом на дату звернення позивача з позовом до суду відносно відповідача по справі відповідно до ухали господарського суду Донецької області від 18.10.2002р. було порушено справу про банкрутство, а з 14.05.2003р. відповідач перебуває в процедурі санації. Ухвалою господарського суду від 18.10.2002р. було запроваджено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Відповідно до ч.4 ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ” протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня).

На підставі викладеного, відповідач вважає застосування з боку позивача штрафних санкцій у вигляді пені за договором неправомірними та просить суд відмовити у задоволені позовних вимог.

Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

Позивач надав суду заперечення на відзив від 11.02.2008р. № 9/40, в яких зауважив про таке.

Відповідач не бере до уваги, що п.3.2.1 договору передбачено обов”язки скласти та погодити з позивачем дефектний акт покладено саме на відповідача. Згідно п.3.1.2 договору обов”язком позивача було направляти представників для участі у складанні актів. Листом № 5-141 від 16.095.2007р. позивач звертався до відповідача з проханням письмово повідомити про дату направлення фахівців ДП “ДВЕК” на завод для складання дефектних актів. На дату звернення до суду виклик для складання дефектних актів чи самі дефектні акти підприємство позивача не отримувало. Отже, з боку позивача було вжито всіх заходів та виконані всі обов”язки за договором.

Ухвалою господарського суду від 18.10.2002р. було ухвалено введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, тобто дія мораторію розповсюджується на зобов”язання, які виникли до 18.10.2002р. і саме на невиконання чи неналежне виконання зобов”язань, які виникли до 18.10.2002 не нараховується неустойка (штраф, пеня), отже мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов”язань, які виникли після введення мораторію, адже і не припиняє заходів на їх забезпечення.

Позивач вважає, що нарахування неустойки (пені, штрафу) відсотків та інших економічних санкцій щодо всіх видів заборгованості, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється згідно з частиною першою ст. 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. У зв”язку з тим, що зобов”язання відповідача перед позивачем виникли 16.05.2007р., тобто після введення мораторію і в даному випадку позивач є поточним, а ні конкурсним кредитором, позивач вважає, що ним правомірно застосовані штрафні санкції до відповідача за невиконання своїх обов”язків за договором.

Відповідачем надані пояснення на заперечення позивача від 21.02.2008р. № 14/263, які судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні представники сторін надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

16.05.2007р. на основі „Програми капітального ремонту гірничошахтного обладнання у 2007 році по шахтам ДП „Донецька вугільна енергетична компанія” та згідно затвердженого керівництвом Мінвуглепрому України та погодженого Мінфіном і Мінекономіки України „Заявлення на капітальний ремонт гірничошахтного обладнання за бюджетною програмою 1301100 „Державна підтримка підприємств з видобутку кам’яного вугілля, лігніту (бурого вугілля) і торфу на будівництво технічне переоснащення та капітальний ремонт гірничошахтного обладнання на 2007 р. ДП „Донецька вугільна енергетична компанія ”, постанови Кабінету Міністрів України за № 378 від 06.03.2007р. „Про затвердження Порядку використання у 2007р. коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки підприємств, що видобувають кам’яне вугілля, лігніт (буре вугілля) і торф з метою будівництва, технічного переоснащення та капітального ремонту гірничошахтного обладнання, висновку Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель, висновку фахівців ДП „Донецького вугільно-гірничого інституту” за № 01-226 від 10.05.2007р. Міністерство вугільної промисловості, яке не є платником податку на прибуток, далі Замовник, з однієї сторони, Державне підприємство „Донецька вугільна енергетична компанія” (далі- позивач, за договором-Платник) з другої сторони та Відкрите акціонерне товариство „Горлівський завод „Реммаш” ( далі- відповідач, за договором - виконавець) з третьої сторони уклали договір № 02-01/1-КР55 на капітальний ремонт гірничошахтного устаткування (далі- договір).

Відповідно до договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов’язки по виконанню послуг на капітальний ремонт гірничошахтного устаткування (далі - роботи). Тип і кількість устаткування, направленого в капітальний ремонт визначається у переліку обладнання, що підлягає ремонту та погодженого замовником, платником і виконавцем та є невід’ємною частиною договору як додаток № 1 ( п.п. 1.1 та 1.2 договору).

Додатком № 1 до договору визначений перелік обладнання, що підлягає капітальному ремонту, до якого увійшли, зокрема, комбайн гірничопрохідницький КСП-21 у кількості 1 одиниці, вартість ремонту складає 410000грн.; комбайн гірничопрохідницький 1П110 у кількості 1 одиниці, вартість ремонту складає 1083333грн.30коп.; машина породонавантажувальна 1ППН-5 у кількості 1 одиниці вартість ремонту 110000грн.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що у додатку № 1 вказується попередня, орієнтована ціна робіт з кожної одиниці устаткування. Фактична, остаточна ціна ремонту устаткування вказується в калькуляціях (додаток № 2), складених на підставі двосторонніх дефектних актів і фіксуються протоколом узгодження договірної ціни. Фактична сума усього договору не повинна перевищувати виділених коштів. Протокол узгодження ціни і калькуляції є невід’ємною частиною договору.

Сторони в договорі передбачили, що у випадку, якщо при проведенні робіт виконавцем будуть виявлені дефекти, не враховані при первісній оцінці робіт, сторони складають додаткові, дефектні акти і на підставі їх оформляється додаткова угода і специфікації, у яких вказуються обсяги, характер виявлених дефектів, вартість їхнього усунення. Додаткова угода є невід’ємною частиною даного договору.( п. 1.3 договору).

Пунктом 2.3 договору передбачено, що платник сплачує виконавцю послуги за роботу шляхом перерахування 100% передоплати коштів на розрахунковий рахунок виконавця по оплаті капітального ремонту кожного устаткування окремо. Рахунок на оплату ремонту кожної одиниці устаткування складається на підставі калькуляції. Виконавець приступає до виконання робіт не пізніше п’яти календарних днів з моменту одержання 100% оплати за послуги по ремонту. Роботи вважаються виконаними на 100% після підписання акту прийому-передачі відремонтованого устаткування (п. 2.4 договору).

Передача в ремонт оснащення виконавцю здійснюється на території ремонтного підприємства виконавця, при цьому представниками виконавця та платника складається акт прийому-передачі устаткування в ремонт. Відремонтоване устаткування вважається переданим виконавцю з моменту підписання акту прийому-передачі (п. 4.2 договору).

На виконання вимог договору позивачем 25.04.2007р. був переданий відповідачеві гірничопрохідницький комбайн КСП-21 зав. № 14 на ремонт, що підтверджується актом приймання-передачі № 3 від 25.04.2007р. та накладною № 8 від 25.04.2007р.

Позивачем 17.07.2007р. проведена 100% попередня оплата за капітальний ремонт гірничопрохідницького комбайну КСП-21 у сумі 492000грн, що підтверджується рахунком-фактурою № 410 від 03.07.2007р. та платіжним дорученням № 188 від 13.07.2007р.

03.05.2007р. позивачем був переданий відповідачу на ремонт гірничопрохідницький комбайн 1П-110, що підтверджується актом прийому-передачі від 03.05.2007р., товарно-транспортними накладними № 307439 від 24.04.2007р, № 307440 від 26.04.2007р., № 307441 від 27.04.2007р. № 307443 від 03.05.2007р.

Позивачем 17.07.2007р. була проведена 100% попередня оплата за капітальний ремонт гірничопрохідницького комбайну 1П-110 у сумі 1300000грн., що підтверджується рахунком-фактури № 409 від 03.07.2007р., платіжним дорученням № 189 від 13.07.2007р.

Пунктом 3.2.3 передбачено, що виконавець зобов’язаний здійснити ремонт обладнання в слідуючі строки: - гірничопрохідницьких комбайнів 1П110, КСП-21; КСП-32 до 90 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати; породонавантажувальних машин 1ППН-5, 1ППН05У, 2ПНБ-2 - до 30 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати.

Тобто відповідач повинен був до 15.10.2007р. здійснити ремонт гірничопрохідницьких комбайнів КСП-21 та 1П110 і повернути обладнання, але в порушення п. 3.2.3 договору відповідач не виконав свого зобов’язання.

24.09.2007р. позивачем було передано відповідачу на ремонт породонавантажувальна машина 1ППН-5, що підтверджується актом на здачу в капітальний ремонт від 24.09.2007р. та товарно-транспортною накладною № 000769 від 09.08.2007р.

03.08.2007р. позивачем була здійснена попередня оплата за ремонт, що підтверджується рахунком-фактурою № 478 від 01.08.2007р. та платіжним дорученням № 205 від 02.08.2007р.

23.08.2007р. позивач надіслав до відповідача листа № 5-212, в якому просив негайно приступити до капітального ремонту породонавантажувальної машини 1ППН-5. У зв”язку з тим, що обладнання було здано в ремонт 24.09.2007р., строк виконання робіт встановлено до 24.10.2007р.

Тобто, відповідно до п.3.2.3 договору відповідач повинен був повернути з ремонту обладнання до 24.10.2007р., але до теперішнього часу зобов’язання не виконано.

Оскільки відповідачем зобов’язання по договору не виконано, тому 16.10.2007р. позивач звернувся до відповідача з листом № 1-170, в якому просить виконати зобов’язання за договором. Лист був направлений поштою, що підтверджується поштовою квитанцією, але лист відповідачем залишений без реагування.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що у випадку порушення виконавцем термінів виконання робіт, виконавець платить платнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення зобов’язання за кожний день прострочення з першого дня одержання від платника повідомлення про порушення строків робіт.

На думку позивача, відповідач був повідомлений про порушення строків виконання свого зобов’язання по договору листом від 16.10.2007р. № 1-170, а тому на підставі п. 6.2 договору розрахував пеню у розмірі 23441грн.52коп. за несвоєчасне виконання зобов’язань починаючи з 22.10.2007р., яку і просить суд стягнути з відповідача.

18.10.2002р. ухвалою господарського суд Донецької області по справі № 3/220Б було порушено справу про банкрутство ВАТ „Горлівський завод „Реммаш” м. Горлівка та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

14.05.2003р. ухвалою господарського суду Донецької області по справі № 3/220Б було відкрито процедуру санації ВАТ „Горлівський завод „Реммаш” м. Горлівка строком на 6 місяців до 14.11.2003р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.07.2007р. встановлено строк процедури санації по справі № 3/220Б про банкрутство ВАТ „Горлівський завод „Реммаш” шість місяців.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір на капітальний ремонт гірничошахтного устаткування № 02-01/1-КР55 від 16.05.2007р., додаток № 1 до договору від 16.05.207р., рахунки фактури № 410, № 409 від 03.07.2007р., № 478 від 01.08.2007р., платіжні доручення № 188 від 13.07.2007р., № 189 від 13.07.2007р., № 205 від 02.08.2007р., акт приймання передачі від 25.04.2007р., акти здачі на капітальний ремонт від 03.05.2007р., від 24.09.2007р., товарно-транспортні накладні № 307439 від 24.04.2007р., № 307440 від 26.04.2007р., № 307441 від 27.04.2007р., № 307443 від 03.05.2007р., № 000769 від 09.08.2007р., листи від 16.10.2007р. № 1-170, від 23.08.2007р. № 5-212, заперечення на відзив від 11.02.2008р. № 9/40, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач посилається на відзив на позовну заяву від 11.01.2008р., ухвали суду від 14.02.2003р., від 18.10.2002р., від 19.07.2007р. по справі № 3/220б, пояснення на заперечення позивача від 21.02.2008р. № 14/263, правовстановлюючі документи, тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.

Господарські зобов”язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України)

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов”язання одна особа (боржник) зобов”язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання ( ч. 1 ст. 218 ГК України).

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов”язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення ( ч. 2 ст. 218 ГК України).

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання згідно вимог п. 1 ст. 230 ГК України.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що у випадку порушення виконавцем термінів виконання робіт, виконавець платить платнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення зобов’язання за кожний день прострочення з першого дня одержання від платника повідомлення про порушення строків робіт.

У разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом ( ст. 611 ЦК України).

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та не спростовуються жодним доказом відповідача.

Суд не приймає заперечення відповідача:

- стосовно складання дефектних актів, оскільки умовами п.3.2.1 договору складання дефектного акту є обов”язком виконавця, тобто відповідача, Крім того, відповідач, посилаючись у відзиві на те, що дефектні акти між сторонами стосовно двох одиниць техніки із заявлених позивачем трьох одиниць гірничошахтного устаткування за договором, підписані не були, не вказує, яке це конкретно обладнання. Доказів щодо підписання дефектного акту стосовно третьої одиниці обладнання, та якої конкретно, суду не надав;

- щодо застосування ч. 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” слід зауважити про таке.

Пункт 4 ст. 12 вказаного Закону передбачає, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушення провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

не нараховується неустойка ( штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов”язань і зобов”язань щодо сплати податків і зборів (обов”язкових платежів).

Отже, в даному випадку мало місце порушення умов договору щодо порушення строків виконання робіт, а не грошових зобов”язань, тому ці обґрунтування відповідача є безпідставними.

Таким чином, позовні вимог щодо стягнення з відповідача пені за порушення строків виконання робіт у сумі 23441,52 грн. є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись 174, 193, 218, 230 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 526, 611 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства „Горлівський завод „Реммаш” м. Горлівка про стягнення пені за порушення строків виконання робіт у сумі 23441грн.52коп., задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Горлівський завод „Реммаш” м. Горлівка (84613, Донецька область, м. Горлівка, вул. Вавилова,2, п/р 26006305552396 у філії ЦМВ “Промінвестбанк” м. Горлівки, МФО 334464, ЄДРПОУ 00176408) на користь Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” м. Донецьк ( 83001, м. Донецьк. вул. Артема, 63, р/р 26002301768811 у філії ГУ “Промінвестбанк”, МФО 334635, код ЄДРПОУ 033161769) пеню за порушення строків виконання робіт у сумі 23441грн.52коп., держмито у сумі 234,41 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Рішення оголошено у судовому засіданні 25.02.2008року.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Радіонова О.О.