Рішення № 141281314, 06.11.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 листопада 2026 року (16:00)Справа № 280/9051/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (49087, м.Дніпро, пров.Універсальний, 12; код ЄДРПОУ 44729283) про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

31.08.2026 через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі - відповідач), в якій позивач просить: визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 18.08.2026 №11705/08/01/0708/2903512854/ДПС/ТД-ФС.

Позовні вимог обґрунтовані тим, що під час проведення позапланової фактичної перевірки діяльності позивача у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », відповідачем встановлено порушення законодавства про працю, зокрема: перевіряючі стверджували про факт фактичного допуску позивачем до роботи продавця ОСОБА_2 без оформлення трудового договору, оскільки станом на день початку перевірки, 04.06.2026 о 13:52, у реєстрах Пенсійного фонду України була відсутня інформація про працевлаштування цієї особи. За результатами проведеної перевірки винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №11705/08/01/0708/2903512854/ДПС/ТД-ФС. Позивач вважає зазначену постанову протиправною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки на момент фактичного допуску працівника до роботи трудові відносини між позивачем та ОСОБА_2 вже були належним чином оформлені. Так, позивачем на підставі заяви працівника видано наказ про прийняття на роботу №0362026 від 03.06.2026, відповідно до якого ОСОБА_2 прийнято на посаду продавця продовольчих товарів із визначенням дати початку роботи 04.06.2026. При цьому, з текстом зазначеного наказу №0362026 працівник була ознайомлена під особистий підпис 03.06.2026, тобто ще до визначеної наказом дати початку роботи. Вказане підтверджує, що на момент фактичного початку виконання трудових обов`язків між сторонами вже існували належним чином оформлені трудові відносини, а працівник була обізнана з умовами свого прийняття на роботу. Отже, 04.06.2026 ОСОБА_2 приступила до виконання трудових обов`язків уже як офіційно прийнятий працівник, а не як особа, яка була допущена до роботи без укладення трудового договору. Таким чином, на момент початку перевірки контролюючим органом не було встановлено первинного факту допуску ОСОБА_2 до роботи без оформлення трудових відносин, оскільки такий допуск відбувся після видання відповідного наказу про її прийняття на роботу. Отже, позивач дотримався передбаченої статтями 21 та 24 КЗпП України процедури оформлення трудових відносин до фактичного допуску працівника до роботи. Той факт, що повідомлення про прийняття працівника на роботу було подано позивачем до Державної податкової служби із запізненням, а саме 11.06.2026 (реєстраційний номер 9170221583), за жодних обставин не може свідчити про наявність у діях позивача складу правопорушення, передбаченого абзацом другим частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України. Таким чином, оскільки ОСОБА_2 була допущена до роботи виключно після укладення з нею договору у формі наказу № 0362026 від 03.06.2026, у діях позивача повністю відсутній склад матеріального правопорушення щодо фактичного допуску до роботи без оформлення відносин, а винесена відповідачем постанова про застосування фінансового штрафу у розмірі 86470,00 грн є незаконною та підлягає скасуванню у повному обсязі. Просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою від 07.09.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

02.11.2026 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування відзиву представником відповідача зазначено, що службовою запискою від 23.07.2026 на розгляд уповноваженій посадовій особі Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці надійшов лист Головного управління ДПС у Запорізькій області «Про надання інформації» від 26.06.2026 №8574/5/08-01-07-08-12 та копія Акта фактичної перевірки від 15.06.2026, реєстраційний №11705/08/01/0708/2903512854, проведеної Головним управлінням ДПС у Запорізькій області у ФОП ОСОБА_1 у ході якої виявлені порушення законодавства про працю (вхідний №СП-ПС/6.2.3.7/3283-26 від 23.07.2026 Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці). Згідно з копією Акта фактичної перевірки від 15.06.2026, реєстраційний №11705/08/01/0708/2903512854 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області станом на початок перевірки, 04.06.2026 о 13 год. 52 хв, встановлено використання праці найманої особи без оформлення трудових відносин, а саме: продавця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ). Повідомлення про прийняття зазначеного працівника на роботу до Головного управління ДПС у Запорізькій області від ФОП ОСОБА_1 надійшло 11.06.2026 о 14 год. 08 хв (з позначкою - Пакет прийнято відповідно до отриманого результату обробки від Пенсійного Фонду України). Під час дослідження матеріалів фактичної перевірки від 15.06.2026 реєстраційний №11705/08/01/0708/2903512854 встановлено, що 04.06.2026 о 13 год. 52 хв ОСОБА_2 під особистий підпис, як продавцю, було вручено копію наказу від 03.06.2026 №771-п «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )» та ознайомлено з направленнями на перевірку від 03.06.2026 №1248 та №1249, Відповідно до Повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу укладення гіг-контракту: РНОКПП НОМЕР_1 ; найменування страхувальника ОСОБА_3 ; категорія особи - 1 (наймані працівники за основним місцем роботи); РНОКПП: НОМЕР_2 ; П.І.Б. застрахованої особи: ОСОБА_2 ; номер наказу або розпорядження про прийняття на роботу: №0362026, дата видання наказу або розпорядження про прийняття на роботу: 03.06.2026; дата початку роботи: 04.06.2026. Дата формування повідомлення у страхувальника: 11.06.2026. Відповідно до копії квитанції №2, дата прийняття Повідомлення ГУ ДПС У Запорізькій області, Запорізька ДПІ - 11.06.2026 о 14:08:16, пакет прийнято відповідно до отриманого результату обробки від Пенсійного фонду України. З огляду на викладене, зважаючи на те, що дата формування повідомлення у страхувальника - 11.06.2026, а особа допущена до роботи раніше визначеного строку, й виконувала трудові функції на дату початку перевірки - 04.06.2026, відповідач вважає, що відповідачем 04.06.2026 станом на 13 год. 52 хв допущено до роботи одного працівника без оформлення трудового договору (контракту). З огляду на встановлені порушення, відповідачем винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 18.08.2026 №11705/08/01/0708/2903512854/ДПС/ТД-ФС. Просить відмовити у задоволенні позову.

Згідно зі ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступні обставини.

Службовою запискою від 23.07.2026 на розгляд Уповноваженій посадовій особі Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці надійшов лист Головного управління ДПС у Запорізькій області «Про надання інформації» від 26.06.2026 №8574/5/08-01-07-08-12 та копія акта фактичної перевірки від 15.06.2026, реєстраційний №11705/08/01/0708/2903512854, проведеної Головним управлінням ДПС у Запорізькій області у ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), у ході якої виявлені порушення законодавства про працю (вхідний №СП-ПС/6.2.3.7/3283-26 від 23.07.2026 Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці).

Відповідно до Акту фактичної перевірки від 15.06.2026, реєстраційний №11705/08/01/0708/2903512854 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області у період з 04.06.2026 по 12.06.2026 проведено перевірку господарської одиниці - магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , в якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Згідно з Актом фактичної перевірки від 15.06.2026, реєстраційний №11705/08/01/0708/2903512854 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області станом на початок перевірки, 04.06.2026 о 13 год. 52 хв, встановлено використання праці найманої особи без оформлення трудових відносин, а саме: продавця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ). Повідомлення про прийняття зазначеного працівника на роботу до Головного управління ДПС у Запорізькій області від ФОП ОСОБА_1 надійшло 11.06.2026 о 14 год 08 хв (з позначкою - Пакет прийнято відповідно до отриманого результату обробки від Пенсійного Фонду України).

Під час дослідження матеріалів фактичної перевірки від 15.06.2026 реєстраційний №11705/08/01/0708/2903512854 встановлено, що 04.06.2026 о 13 год 52 хв ОСОБА_2 під особистий підпис, як продавцю, було вручено копію наказу від 03.06.2026 №771-п «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )» та ознайомлено з направленнями на перевірку від 03.06.2026 №1248 та №1249.

За даними витягу з Єдиного державного реєстру страхувальників Вебпорталу Пенсійного фонду України (https://portal.pfu.gov.ua) про «Поточний список працівників страхувальника» відповідно до останнього актуального звіту по ЄСВ за формою Додаток 4, поданий страхувальником за 03.2026 ОСОБА_2 відсутня у списку застрахованих осіб ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Згідно з даними витягу з Вебпорталу Пенсійного фонду України (https://portal.pfu.gov.ua) про «Трудові відносини працівника із страхувальником за період 2011 р.» інформація про трудові відносини між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 відсутня.

Відповідно до Повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу укладення гіг-контракту: РНОКПП НОМЕР_1 ; найменування страхувальника ОСОБА_3 ; категорія особи - 1 (наймані працівники за основним місцем роботи); РНОКПП: НОМЕР_2 ; П.І.Б. застрахованої особи: ОСОБА_2 ; номер наказу або розпорядження про прийняття на роботу: №0362026, дата видання наказу або розпорядження про прийняття на роботу: 03.06.2026; дата початку роботи: 04.06.2026.

Дата формування повідомлення у страхувальника: 11.06.2026.

Відповідно до копії Квитанції №2, дата прийняття Повідомлення ГУ ДПС у Запорізькій області, Запорізька ДПІ - 11.06.2026 о 14:08:16, пакет прийнято відповідно до отриманого результату обробки від Пенсійного фонду України.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що дата формування повідомлення у страхувальника - 11.06.2026, а особа допущена до роботи раніше визначеного строку, й виконувала трудові функції на дату початку перевірки - 04.06.2026, відповідач вважає, що ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 04.06.2026 станом на 13 год 52 хв допущено до роботи одного працівника без оформлення трудового договору (контракту).

Т.в.о. начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Держпраці прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №11705/08/01/07/08/2903512854/ДПС/ТД від 24.07.2026. Відповідно до вказаного рішення справу про накладення штрафу вирішено розглянути 18.08.2026 о 13 год 00 хв.

18.08.2026 т.в.о. начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Держпраці, розглянувши справу про накладення штрафу на підставі Акта фактичної перевірки від 15.06.2026, реєстраційний №11705/08/01/0708/2903512854 Головного управління ДПС у Запорізькій області щодо порушень ФОП ОСОБА_4 законодавства про працю, виніс постанову №11705/08/01/0708/2903512854/ДПС/ТД-ФС, відповідно до якої вирішено накласти на позивача штраф у розмірі 86 470,00 грн.

Не погоджуючись із вищевказаною постановою про накладення штрафу, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діють на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела прав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.259 Кодексів Законів про працю України (далі - КЗпК України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог частини першої статті 259 КЗпП України, постановою від 21.08.2019 №823 (далі - Постанова №823) Кабінет Міністрів України затвердив Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який визначав процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №640/17424/19, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021, було визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю».

Станом на момент виникнення спірних правовідносин порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю чинним законодавством не визначений.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Підпунктом 4 пункту 4 цього Положення передбачено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).

Кабінетом Міністрів України згідно з пунктом 1 постанови від 12 січня 2022 року №14 Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці (далі Постанова №14) постановлено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці, зокрема, Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області, та утворити як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці.

Підпунктом 1 пункту 3 Постанови №14 визначено, що територіальні органи Державної служби з питань праці, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до завершення здійснення заходів, пов`язаних з утворенням міжрегіональних органів Державної служби з питань праці і прийняттям рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною службою з питань праці після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань даних про міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, що утворені згідно пунктом 2 цієї постанови, затвердження положень про них, структуру, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

Підпунктом 3 пункту 3 Постанови №14 установлено, що міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, що утворюються згідно з пунктом 2 цієї постанови, виконують завдання і функції територіальних органів Державної служби з питань праці, які ліквідуються згідно з пунктом 1, а саме: Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці - завдання і функції Управління Держпраці у Кіровоградській області, Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, Головного управління Держпраці у Запорізькій області; Державною службою з питань праці наказом №232 від 02.12.2022 прийнято рішення про можливість забезпечення Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби України з питань праці повноважень та виконання функцій, визначених Положенням про Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці від 23.09.2022 №167. У зв`язку з цим, Державною службою України з питань праці наказано припинити здійснення повноважень та виконання функцій Головному управлінню Держпраці у Запорізькій області з 05.12.2022.

Отже, повноваження та функції Головного управління за постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року №14 передані Південно-Східному міжрегіональному управлінню Державної служби України з питань праці.

Відповідач є уповноваженим суб`єктом здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання законодавства про працю.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

У статті 1 Закону України «Про охорону праці» визначено, що працівник - це особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов`язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення», роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено КЗпП України.

На підставі частини 2 статті 2 КЗпП України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Визначення трудового договору міститься у частині першій статті 21 КЗпП України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Отже, відповідальність за вказаною статтею настає у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору.

Підставою для застосування до фізичної особи-підприємця штрафу відповідно до статті 265 КЗпП України є фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Як свідчать матеріали справи на дату початку проведення перевірки, згідно наказу від 03.06.2026 №0362026 ОСОБА_2 прийнята на роботу з 04.06.2026 на посаду продавця продовольчих товарів.

Таким чином, гр. ОСОБА_2 була належно оформленим працівником, чого не було враховано контролюючим органом при винесенні оскаржуваної постанови.

За таких обставин, суд висновує, що фактичний допуск зазначеного працівника до роботи відбувся з попереднім оформленням з ним трудових договорів, а відтак висновок відповідача про використання ФОП ОСОБА_5 праці найманої особи без оформлення трудових відносин є необґрунтованим.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2026 у справі № 440/545/25, в якій зазначено, що, якщо на дату проведення заходу державного контролю з працівниками були укладені трудові договори та видані відповідні накази про прийняття на роботу, які були надані представникам відповідача, фактичний допуск таких осіб до роботи відбувся з попереднім оформленням трудових відносин.

Також суд зазначає, що як слідує зі змісту оскаржуваної постанови, повідомлення про прийняття на роботу ОСОБА_2 надійшло до ГУ ДПС у Запорізькій області 11.06.2026 о 14:08, тобто на момент завершення перевірки (період проведення з 04.06.2026 по 12.06.2026) та винесення оскаржуваної постанови відповідне повідомлення було подане.

Частина друга статті 265 КЗпП України не передбачає застосування штрафу до суб`єкта господарювання за несвоєчасне повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

Відсутність повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу не свідчить про те, що між працівником та роботодавцем не оформлено трудовий договір, оскільки законодавець не пов`язує чинність трудового договору із наявністю відповідного повідомлення.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 23.04.2020 у справі №440/45/19, від 24.09.2020 у справі №200/929/19-а, від 21.05.2021 у справі №183/6018/18.

Крім того, суд враховує, що відповідно до положень частини третьої статті 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136-IX у період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265 Кодексу законів про працю України, не застосовуються.

На підставі вищезазначеного, суд доходить висновку, що Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці під час розгляду справи не було доведено правомірність прийнятої постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 18.08.2026 №11705/08/01/0708/2903512854/ДПС/ТД-ФС, тому остання підлягає скасуванню.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідком розгляду справи суд висновує, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вимоги статті 139 КАС України, за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, яким прийнято протиправне рішення на користь позивача стягується судовий збір у розмірі 1064,96 грн (за одну вимогу майнового характеру, подану в електронній формі), в іншій частині судовий збір є таким, що сплачений надмірно, а відповідно стягненню з відповідача не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (49087, м.Дніпро, пров.Універсальний, 12; код ЄДРПОУ 44729283) про визнання протиправною та скасування постанови, задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 18.08.2026 №11705/08/01/0708/2903512854/ДПС/ТД-ФС.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 06.11.2026.

Суддя Ю.В. Калашник