Рішення № 141280399, 06.11.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2026 рокуЛуцькСправа № 140/8640/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Волинській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Державної екологічної інспекції у Волинській області (далі ДЕІ у Волинській області, відповідач) в якому заявлені наступні вимоги:

1) Визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції у Волинській області №78-О від 28.05.2026 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ».

2) Визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції у Волинській області №83-О від 09.06.2026 «Про звільнення ОСОБА_1 ».

3) Поновити на посаді головного спеціаліста відділу міжнародного оперативного контролю державного інспектора з охорони навколишнього природнього середовища Волинської області з 16.06.2026.

4) Стягнути з Державної екологічної інспекції у Волинській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу, починаючи з 16.06.2026 по день прийняття судового рішення.

5) Стягнути з Державної екологічної інспекції у Волинській області на користь ОСОБА_1 компенсацію завданої моральної шкоди в сумі 96 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив державну службу в Державній екологічної інспекції у Волинській області на посаді головного спеціаліста відділу міжрайонного оперативного контролю - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Волинської області, яка відноситься до посад державної служби категорії «В». Наказом Начальника ДЕІ у Волинській області №78-0 від 28.05.2026 «Про накладання дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » до нього застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби передбаченого ч. 5 ст. 66 Закону України «Про державну службу», а саме вчинення систематичного (протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», за відсутність на службі більше 3-х годин протягом робочого дня 04.05.2026 без поважних причин. Надалі наказом №83-0 від 09.06.2026 «Про звільнення ОСОБА_2 » його було звільнено з посади 15.06.2026 та припинено державну службу за ініціативою роботодавця на підставі пункту 4 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу». Вказані накази вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню оскільки, його відсутність на робочому місці 04.05.2026 була зумовлена поважною причиною, а саме різким погіршенням стану здоров`я. Про неможливість з`явитися на роботу, він повідомив письмово ще до початку робочого часу свого безпосереднього керівника - начальника відділу міжрайонного оперативного контролю - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природнього середовища Волинської області Демидюка В.І. за допомогою месенджера WhatsApp. Поважність причини його відсутності підтверджується Електронним направленням №2727-5348-8529-3153 від 04.05.2026 сформованим в системі eHealth о 09 год. 03 хв. та направленням 9355-3380-2899-6546 об 11 год. 28 хв. 04.05.2026, яким було сформовано направлення на стаціонарне лікування в терапевтичне відділення. Отже, в його діях повністю відсутній склад дисциплінарного проступку передбачений п. 12 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», а від так підстави для припинення державної служби з ініціативи відповідача повністю відсутні.

Крім того зазначає, що дисциплінарна комісія свавільно змінивши попередньо призначену дату засідання комісії з 18.05.2026 на 14.05.2026 порушила вимоги Порядку №1039 та позбавила його можливості надати письмові медичні документи та обґрунтованих пояснень до моменту прийняття спірного наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення. Звертався з заявами про надання матеріалів дисциплінарної справи на ознайомлення для можливості надання письмових пояснень, а саме 11.05.2026, 20.05.2026, 25.05.202 в яких просив надіслати матеріали на електронну пошту, що було повністю проігноровано та надано матеріали на ознайомлення уже після винесення спірного наказу про накладання дисциплінарного стягнення.

Вважає, що посилання в наказі на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні виду дисциплінарного стягнення, а також не наведення обставин вчинення дисциплінарного проступку, не є належним обґрунтуванням оскаржуваного наказу. Отже, відсутність на робочому місці 04.05.2026року була з дозволу безпосереднього керівника і за раптовим погіршенням стану здоров`я, а тому підстав застосування щодо нього найсуворішого виду дисциплінарної відповідальності відсутні.

Зазначає, що звільнення з роботи завдало йому глибокої психологічної травми, а протиправна поведінка відповідача призвела до порушення життєвих зв`язків та втрати засобів для існування, в зв`язку з чим керуючись принципами розумності та справедливості, оцінює завдану йому моральну шкоду у розмірі 96 000,00 грн. З наведених підстав просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою судді від 07.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

У відзиві на позовну заяву від 13.07.2026 відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування цієї позиції вказує на те, що протягом 2026 року у позивача виникали непоодинокі випадки відсутності у визначеному місці служби в робочий час без належного попереднього погодження з безпосереднім керівником та без видання відповідних наказів чи доручень на здійснення заходів поза приміщенням Інспекції. Так, наказом від 29.04.2026 №66-О до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани. 04.05.2026 ОСОБА_1 повторно був відсутній у визначеному місці служби - у приміщенні ДЕІ у Волинській області за адресою: м. Луцьк, вул. Степана Бандери, 20. Зазначена обставина була зафіксована актом про відсутність на роботі №1 від 04.05.2026 та службовою запискою безпосереднього керівника. Посилання позивача на те, шо він в той день перебував у лікарні не підтверджують належного погодження його відсутності на службі протягом робочого дня, не є листком тимчасової непрацездатності за 04.05.2026 та не підтверджують перебування позивача у медичному закладі протягом усього робочого часу. Листок тимчасової непрацездатності позивачу було відкрито лише з 05.05.2026, тобто наступного дня після зафіксованої відсутності на роботі. У межах дисциплінарного провадження дисциплінарна комісія проводила засідання, запрошувала позивача для надання пояснень, надавала йому можливість ознайомитися з матеріалами дисциплінарної справи та подати документи на підтвердження своєї позиції.

18.05.2026 дисциплінарною комісією було підготовлено подання керівнику державної служби з рекомендацією застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби. Зазначене подання було обумовлене тим, що позивач повторно протягом року вчинив дисциплінарний проступок, пов`язаний із відсутністю на службі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин. 19.05.2026 позивачу було направлено повідомлення про внесення начальнику Інспекції подання разом із матеріалами дисциплінарної справи та про необхідність надати письмові пояснення, однак він їх не надав. 28.05.2026, за результатами розгляду матеріалів дисциплінарного провадження, подання дисциплінарної комісії та акта про відмову від надання письмових пояснень, видано наказ №78-О «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_3 », яким до нього застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби. Надалі наказом Інспекції від 09.06.2026 №83-О позивача звільнено з посади з 15.06.2026 та припинено державну службу.

Вважає, що дисциплінарна комісія діяла в межах визначеної законом процедури: розглянула дисциплінарну справу, дослідила матеріали, надала позивачу можливість висловити позицію, після чого внесла подання керівнику державної служби щодо наявності в діях позивача дисциплінарного проступку та підстав для застосування дисциплінарного стягнення. Щодо висловлювань позивача стосовно упередженого ставлення керівництва, психологічним тиском та наміром звільнити його з посади, то такі доводи є припущеннями та не підтверджені належними доказами. Позивач не надав належних і допустимих доказів, які б підтверджували заявлений розмір моральної шкоди та причинний зв`язок із діями Інспекції. З урахуванням наведеного просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

У відповіді на відзив від 28.07.2026 позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві. Зазначаючи, що відповідач змушував прибувати його щодня на 08 год. 30 хв. до Луцька, не довів доцільності оренди приміщення в селищі Стара Вижівка, де знаходилось робоче місце позивача. Зазначає, шо 04.05.2026 він знаходився в медичному закладі де здавав аналізи та пройшов рентгенографію. Роздруківку даних документів не зміг подати на дисциплінарну комісію до 18.05.2026, оскільки воно було проведено 14.05.2026, де комісія вже після засідання змінила дату в протоколі №2 від 13.05.2026.

10.08.2026 до суду від відповідача надійшли заперечення (на відповідь на відзив), в яких він зазначає, що місцем виконання службових обов`язків позивача є приміщення ДЕІ у Волинській області за адресою: м. Луцьк, вул. Степана Бандери, 20, в якому працівники відділу міжрайонного оперативного контролю здійснюють отримання службових доручень, взаємодію з безпосереднім керівником, оформлення службових документів, звітування про виконану роботу та інші дії, пов`язані з проходженням державної служби. У позивача, як державного службовця відсутнє право самостійно визначати місце виконання службових обов`язків та прибувати чи не прибувати в м. Луцьк. Крім того, проходження медичного огляду 04.05.2026 не спростовує факт відсутності позивача на робочому місці протягом трьох годин і до закінчення робочого дня та його перебування на лікарняному з 05.05.2026. Саме по собі повідомлення у месенджері про намір звернутися до лікаря, не є належним погодженням відсутності на робочому місці протягом всього робочого дня, без належного документального підтвердження. Позивач надав свої пояснення дисциплінарній комісії та мав змогу надати письмові докази до винесення оскаржуваного наказу №78-О від 28.05.2026.

Інших заяв чи клопотань по суті справи від сторін до суду не надходило. Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.

Відповідно до положень статей 257, 262 КАС України, суд розглянув адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи та матеріали на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.

Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Пунктом 2 та пунктом 17 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що позивач з 29.05.2012 по 15.06.2026 проходив державну службу в Державній екологічної інспекції у Волинській області на посаді головного спеціаліста відділу міжрайонного оперативного контролю - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Волинської області, яка відноситься до посад державної служби категорії «В».

Наказом Державної екологічної інспекції у Волинській області №78-О від 28.05.2026 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_2 » застосовано до ОСОБА_1 головного спеціаліста відділу міжрайонного оперативного контролю - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Волинської області, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби передбаченого ч. 5 ст. 66 Закону України «Про державну службу», а саме вчинення систематичного (протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», за відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня 04.05.2026 року без поважних причин.

Наказом Державної екологічної інспекції у Волинській області №83-О від 09.06.2026 «Про звільнення ОСОБА_2 » позивача звільнено з займаної посади, з 15.06.2026 відповідно до пункту 4 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу», у зв`язку із вчиненням державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення, відповідно до ч. 5 ст. 66 Закону України «Про державну службу», а саме за вчинення систематичного (протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу».

Не погоджуючись з даними наказами та вважаючи їх протиправними позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку прийнятим відповідачем вищевказаних наказів, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про Державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон України №889-VIII, Порядком здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039 (далі Порядок №1039).

Так, Законом України №889-VIII визначено принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.

Згідно із частиною 1 та 3 статті 5 Закону України №889-VIIІ правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Відповідно до пунктів 1, 8 частини 1 статті 8 Закону України №889-VIII державний службовець зобов`язаний: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України. Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Отже, проходження державної служби передбачає не лише формальне перебування особи на посаді, а й обов`язок належно, особисто, своєчасно та дисципліновано виконувати посадові обов`язки, перебувати у визначеному місці служби в робочий час, виконувати законні накази, доручення керівництва та дотримуватися правил внутрішнього службового розпорядку.

З матеріалів справи вбачається, що Наказом ДЕІ у Волинській області №4 від 19.01.2026 «Про втрату чинності наказів» було визнано такими що втратили чинність наказ начальника Державної екологічної інспекції у Волинській області від 30.09.2021 №181 «Про територіальне закріплення працівників відділу міжрайонного оперативного контролю», наказ начальника Державної екологічної інспекції у Волинській області від 29.08.2023 №60 «Про внесення змін у додаток до наказу Державної екологічної інспекції у Волинській області №181 від 30.09.2021.

Наказом ДЕІ у Волинській області №5 від 19.01.2026 року «Про здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням природоохоронного законодавства на території громад Волинської області» було наказано здійснювати заходи щодо виявлення та недопущення порушень природоохоронного законодавства на території громад Волинської області працівникам відділу міжрайонного оперативного контролю за дорученням начальника нього відділу та керівництва Державної екологічної інспекції у Волинській області.

Відповідно до Наказу №21 від 20.02.2026 «Про повідомлення про зміну істотних умов державної служби Андрія Савчука» позивача було повідомлено про зміну істотних умов державної служби не пізніше ніж за 30 календарних днів, у зв`язку із зміною місця виконання службових обов`язків, відповідно до частини 3 ст. 43 Закону України «Про державну службу», а також надано Повідомлення про зміну Істотних умов державної служби в якому також вказано, місце виконання службових обов`язків: м. Луцьк, вул. Степана Бандери, 20.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що він раніше мав робоче місце в орендованому приміщенні в селищі Стара Вижівка, і відповідач безпідставно вимагав від нього постійне прибуття в приміщення Інспекції у місті Луцьку, оскільки позивач є державним службовцем, місцем виконання службових обов`язків позивача вищевказаним наказом було визначено приміщення Державної екологічної інспекції у Волинській області за адресою: м. Луцьк, вул. Степана Бандери, 20.

Крім того суд звертає увагу на те, що вищевказані накази ДЕІ у Волинській області є чинними та в судовому порядку не оскаржувалися, та не є предметом розгляду даної справи.

Відповідно до статті 61 Закону України №889-VIII службова дисципліна забезпечується, зокрема, шляхом дотримання у службовій діяльності вимог цього Закону, інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутрішнього службового розпорядку.

Судом встановлено, що 04.05.2026 від начальника відділу міжрайонного оперативного контролю В. Демидюка до Першого заступника начальника ДЕІ у Волинській області Б. Денисюка надійшла службова записка, в якій він інформує, шо головний спеціаліст з охорони навколишнього природного середовища у Волинській області відділу міжрайонного оперативного контролю ОСОБА_1 04.05.2026 не перебував у приміщенні ДЕІ у Волинській області за адресою: м. Луцьк, вул. Степана Бандери, 20 на протязі робочого дня. Окремих завдань та доручень від нього, як безпосереднього керівника не отримував.

04.05.2026 актом №1 зафіксовано відсутність ОСОБА_4 у приміщенні ДЕІ у Волинській області.

У зв`язку з цим наказом Інспекції від 05.05.2026 № 70-О було порушено дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 за фактом його відсутності на службі 04.05.2026 більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин.

З пояснення начальника відділу міжрайонного оперативного контролю В. Демидюка вбачається, що 04.05.2026 в телефонному режимі ОСОБА_1 повідомив, що здійснює природоохоронні заходи на території бувшого Старовижівського району.

Відповідно до пунктів 31 та 32 Порядку №1039 комісія, дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарної о провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді. Про дату, час і місце засідання дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється не менш як за п`ять календарних днів до дня проведення засідання дисциплінарної комісії.

07.05.2026 позивача запрошено на засідання дисциплінарної комісії на 13.05.2026 о 12 год. 00 хв.

З протоколу №2 засідання дисциплінарної комісії від 13.05.2026 вбачається, що ОСОБА_1 в своїх поясненнях повідомив, що 04.05.2026 переписувався з безпосереднім керівником та повідомив його, що він іде зранку в лікарню, бо погано себе почуває. Листок непрацездатності був відкритий 05.05.2026, а 04.05.2026 цілий день здавав аналізи та на робочому місці не був.

14.05.2026 дисциплінарна комісія продовжила розгляд дисциплінарної справи, заслухала пояснення безпосереднього керівника позивача та дослідила наявні матеріали. За результатами розгляду дисциплінарна комісія дійшла висновку про наявність у діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, а саме відсутності на службі більше трьох годин протягом робочого дня 04.05.2026 без поважних причин.

Крім того, 14.05.2026 позивачем на ім`я начальника ДЕІ у Волинській області подана пояснювальна записка в якій він зазначив, що 04.05.2026 звернувся до сімейного лікаря зі скаргами на біль та обмеження рухів в ногах. Протягом дня здавав лабораторні аналізи та рентгенографію, після чого 05.05.2026 був госпіталізований до стаціонару.

Згідно із пунктом 33 Порядку №1039 Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

Таким чином суд вважає твердження позивача про те, що дисциплінарною комісією його було позбавлено можливості надання обґрунтованих пояснень до моменту прийняття спірного наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, безпідставними.

Щодо поважності причин відсутності позивача на службі більше 3-х годин протягом робочого дня 04.05.2026, суд зазначає наступне.

Відповідно до копії витягу месенджера WhatsApp вбачається, позивач о 08 год. 27 хв. надіслав начальнику відділу В. Демидюку повідомлення «Іду зараз в лікарню до лікаря», та отримав відповідь «Добре».

Суд погоджується з доводами відповідача, що повідомлення безпосередньому керівнику про намір звернутися до лікаря не є належним підтвердженням поважності відсутності протягом усього робочого часу, не замінює документального підтвердження тимчасової непрацездатності та не свідчить про погодження відсутності державного службовця на службі.

04.05.2026 о 09 год. 03 хв. позивачу сформовано в системі eHealth електронне направлення на консультацію до хірурга за №2727-5348-8529-3153 та в 11 год. 28 хв. позивач отримав направлення №9355-3380-2899-6546 на стаціонарне лікування. 05.05.2026 в 14 год. 30 хв. створено медичний висновок про непрацездатність за №1111-79В8-99КН-8В67.

З наданих позивачем суду медичних документів вбачається, що він дійсно 04.05.2026 в Старовіжівський КДЛ здавав аналізи та о 12 год. 30 хв., та 12 год. 44 хв. отримав їх результати та проходив рентгенографію ніг.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 30.10.2026 витребувано з Комунального некомерційного підприємства «Старовижівська багатопрофільна лікарня» докази про проходження позивачем рентгенографії.

Листом від 02.11.2026 КНП «Старовижівська багатопрофільна лікарня» надала медичну документацію, з якої вбачається, що ОСОБА_1 рентгенографію ніг проведено 04.05.2026 о 10 год. 59 хв.

Отже, твердження позивача про те, що 04.05.2026 о 14 год. 30 хв. він ще знаходився в лікарні та проходив рентгенографію, не відповідає дійсності.

Суд зазначає, що графік роботи ДЕІ у Волинській області з понеділка по четверг: з 08 год. 30 хв. до 17 год. 30 хв. У п`ятницю: з 08 год. 30 хв. до 16 год. 15 хв. Обідня перерва з 13 год. 00 хв. до 13 год. 45 хв.

Таким чином, позивач 04.05.2026 (понеділок) з 13 го. 45 хв до кінця робочого дня - 17 год. 30 хв. не з`явився на робочому місці та не повідомив керівництво про причини неявки, а листок тимчасової непрацездатності позивачу було відкрито лише з 05.05.2026, тобто з наступного робочого дня.

Згідно зі статтею 64 Закону України №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також за порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 65 Закону України №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Пунктом 12 частини другої статті 65 Закону України №889-VIII прямо визначено, що дисциплінарним проступком є прогул державного службовця, у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин.

Таким чином, відсутність державного службовця у визначеному місці служби більше трьох годин протягом робочого дня без належного підтвердження поважних причин та без погодження з безпосереднім керівником є самостійною підставою для дисциплінарної відповідальності.

З матеріалів справи вбачається, що Наказом ДЕІ у Волинській області від 29.04.2026 №66-О ОСОБА_1 за порушення службової дисципліни, пов`язане з відсутністю на службі у робочий час без належного погодження більше трьох годин вже було притягнено до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани.

Отже, станом на 04.05.2026 ОСОБА_1 вже мав дисциплінарне стягнення у виді догани.

14.05.2026 дисциплінарна комісія за результатами розгляду дисциплінарної справи дійшла висновку про наявність у діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, а саме відсутності на службі більше трьох годин протягом робочого дня 04.05.2026 без поважних причин.

18.05.2026 дисциплінарною комісією було підготовлено подання керівнику державної служби з рекомендацією застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби.

Посилання позивача на те, що оскільки дисциплінарна комісія не врахувала наявні у нього медичні документи, то наявні підстави для скасування наказу №78-О від 28.05.2026 про накладення дисциплінарного стягнення, суд вважає безпідставними.

Відповідно до статті 75 Закону України №889-VIII перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця письмове пояснення.

Водночас частина третя цієї статті прямо встановлює, що відмова державного службовця надати пояснення оформляється відповідним актом і не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню дисциплінарного стягнення.

19.05.2026 позивачу було направлено повідомлення про внесення начальнику Інспекції подання разом із матеріалами дисциплінарної справи та про необхідність надати письмові пояснення начальнику Інспекції щодо систематичної відсутності на робочому місці 04.05.2026 без поважних причин. Вказане повідомлення було надіслане на електронну пошту позивача.

Однак, станом на 28.05.2026 позивач письмових пояснень та інших письмових доказів на підтвердження причин відсутності на робочому місці протягом робочого дня не надав, що підтверджується актом №1 про відмову працівника надати письмові пояснення.

Таким чином, ненадання позивачем письмових пояснень після отримання відповідного повідомлення не зупиняло дисциплінарне провадження та не позбавляло відповідача права прийняти рішення за наявними матеріалами дисциплінарної справи.

Відповідно до частини першої статті 66 Закону України №889-VIII до державних службовців можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження, догана, попередження про неповну службову відповідність, звільнення з посади державної служби. Частина третя цієї статті передбачає можливість оголошення догани за дисциплінарний проступок, передбачений, зокрема, пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

Частиною п`ятою статті 66 Закону України «Про державну службу» встановлено, що звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване, зокрема, у разі вчинення систематично, тобто повторно протягом року, дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

Відповідно до статті 67 Закону України №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця, а під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховуються характер проступку, обставини його вчинення, попередня поведінка державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків. Крім того, повторне вчинення дисциплінарного проступку до зняття попереднього стягнення є обставиною, що обтяжує відповідальність державного службовця.

Згідно зі статтею 74 Закону України №889-VIII дисциплінарне стягнення може бути накладене лише у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Також цією статтею передбачено обов`язок враховувати ступінь тяжкості проступку, обставини, за яких він був вчинений, наявність обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності, наявність заохочень, стягнень та ставлення державного службовця до служби.

Відповідно до статті 77 Закону України №889-VIII рішення про накладення дисциплінарного стягнення або закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання подання дисциплінарної комісії, а таке рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення. У наказі мають бути зазначені обставини справи, вид дисциплінарного проступку, його юридична кваліфікація та вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Як вже зазначалось судом позивач раніше був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у виді догани за відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, дана догана є незнятою та непогашеною, а отже відповідачем правомірно прийняте рішення про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади державної служби.

А отже Наказ Начальника Державної екологічної інспекції у Волинській області №78-0 від 28.05.2026 «Про накладання дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » до мене застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби передбаченого ч. 5 ст. 66 Закону України «Про державну службу», а саме вчинення систематичного (протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», за відсутність на службі більше 3-х годин протягом робочого дня 04.05.2026 року без поважних причин є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 87 Закону України №889-VIII підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

Наказом №83-0 від 09.06.2026 «Про звільнення ОСОБА_2 » позивача було звільнено з посади з 15.06.2026.

Оскільки наказ №78-О від 28.05.2026 прийнято відповідачем правомірно, у межах наданих повноважень та з дотриманням установленої процедури, підстав для скасування наказу №83-О відсутні.

Щодо посилання позивача на те, що дисциплінарною комісією свавільно було змінено попередньо призначену дату засідання комісії з 18.05.2026 на 14.05.2026, тобто на наступний день після попереднього засіданні, то суд зазначає наступне.

З протоколу №2 засідання дисциплінарної комісії від 13.05.2024 вбачається, що комісія вирішила продовжити розгляд дисциплінарної справи на наступному засіданні 14.05.2026 о 09 год. 05 хв. та запросити на засідання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується наявним в матеріалах справи запрошенням ОСОБА_4 на засідання дисциплінарної комісії від 13.05.2024.

Крім того, оскільки позивач належним чином та завчасно був повідомлений про дату проведення засідання 13.05.2026 та з`явившись на нього дав свої пояснення, то дисциплінарною комісією не було позбавлено право позивача: бути присутнім на засіданні дисциплінарної комісії для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; заявляти клопотання про необхідність одержання і долучення до матеріалів дисциплінарної справи нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, яким можуть бути відомі обставини справи; користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника, тобто користуватись всіма правами передбачених статтями 73-76 Закону України №889-VII.

Стосовно надання матеріалів дисциплінарної справи для ознайомлення вже після притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, то суд вважає, що дане порушення не є безумовною підставою для скасування оскаржуваних наказів.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність прийняття оскаржуваних наказів про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення його з посади, при прийнятті оскаржуваних рішень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а тому заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Позивач не довів протиправності оскаржуваних наказів, порушення процедури дисциплінарного провадження, наявності поважних причин відсутності на службі 04.05.2026 більше трьох годин протягом робочого дня.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для визнання протиправним та скасування наказу Державної екологічної інспекції у Волинській області №78-О від 28.05.2026 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » та наказу №83-О від 09.06.2026 «Про звільнення ОСОБА_1 ».

В зв`язку з чим відсутні підстави для поновлення позивача на посаді головного спеціаліста відділу міжнародного оперативного контролю державного інспектора з охорони навколишнього природнього середовища Волинської області з 16.06.2026 та стягнення на його користь компенсації завданої моральної шкоди в сумі 96 000,00 грн.

Щодо забезпечення такого критерію як обґрунтованість рішення суду в контексті порушених у позовній заяві доводів, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так у пункті 23 Рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

З врахуванням викладеного, позовні вимоги не підлягають до задоволення в повному обсязі.

В зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статями 78, 243, 245, 246, 262, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про Державну службу», суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної екологічної інспекції у Волинській області (43025, Волинська область, місто Луцьк, Степана Бандери, будинок 20, ЄДРПОУ 38009738) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський