Рішення № 141279699, 05.11.2026, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 727/9996/26

Номер провадження 2/725/2214/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2026 Чернівецький районний суд міста Чернівців в складі:

головуючого судді Стоцька Л. А.

за участю секретаря судового засідання Танасійчук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Чернівці цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гойра груп», від імені якої діє Кісельова Юлія Сергіївна, до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В:

До Чернівецького районного суду м. Чернівці надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Гойра груп», від імені якої діє Кісельова Юлія Сергіївна, до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що 09.05.2026 року о 13 год. 55 хв. в м.Чернівці, Черівецької області на перехресті вул. Кармелюка-Винниченка водій ОСОБА_1 (Відповідач), керуючи транспортним засобом марки Mitsubishi L200 д.н.з. НОМЕР_1 по вул.Ставропольській (є другорядною позначена дорожнім знаком 2.2 «Проїздки без зупинки заборонено») та на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг, не надав переваги в русі автомобілю марки Peugeot Partner д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ТОВ «ГОЙРА ГРУП» (Позивачу) на праві власності, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого відбулось зіткнення у результаті якого транспортний засіб марки Peugeot Partner д.н.з НОМЕР_2 здійснив неконтрольований рух та наїзд на залізний паркан будинку №117 по вул. Кармелюка. Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди (надалі ДТП) транспортний засіб Позивача отримав механічні пошкодження.

Постановою Чернівецького районного суду м. Чернівці, від 03.06.2026 року у справі № 725/4814/26, Відповідача, було визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП), що стало причиною ДТП та пошкодження майна нашого підприємства. Зазначена постанова набрала законної сили та підтверджує вину Відповідача у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди.

Для визначення розміру шкоди завданої шкоди Позивачем було проведено транспортно-товарознавчу експертизу. Згідно з висновком експерта Чернівецького НДЕКЦ МВС України від 26.05.2026 № СЕ-19/126-26/6133-АВ за результатами транспортно-товарознавчої експертизи розмір матеріального збитку завданого транспортному засобу Позивача Peugeot Partner д.н.з НОМЕР_2 становить 470966,61 грн. (чотириста сімдесят тисяч дев`ятсот шістдесят шість грн. 61 коп.).

Станом на дату ДТП цивільно-правова відповідальність Відповідача, як власника наземного транспортного засобу не була застрахована (відсутній поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ОСЦПВ).

З метою врегулювання спору в позасудовому порядку Позивач звернувся до відповідача з письмовою претензію від 22.06.2026 року, в якій запропонував добровільно відшкодувати завдану внаслідок ДТП матеріальну шкоду у розмірі 470966,61 грн. (чотириста сімдесят тисяч дев`ятсот шістдесят шість грн. 61 коп. та компенсувати витрати на проведення транспортно-товарознавчої експертизи у сумі 5776,32 грн. (П`ять тисяч сімсот сімдесят шість грн. 32 коп.). Претензія була направлена на адресу Відповідача рекомендованим поштовим відправленням, що підтверджується відповідними поштовими документами. Однак , Відповідач претензію залишив без відповіді та без задоволення, жодних заходів для добровільного відшкодування завданої шкоди не вжив, у зв`язку з чим Позивач змушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права. Додатково слід зауважити, що неподання заяви до МТСБУ не звільняє безпосереднього заподіювача шкоди від цивільно-правової відповідальності, а право потерпілого на звернення безпосередньо до винної особи випливає зі статей 1166,1187 та 1188 ЦК України. Станом на день звернення до суду завдана шкода Відповідачем не відшкодована.

Відповдіачем відзив не надано.

Позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з`явився.

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, розглянути справу за відсутності сторін (їх представників) та без фіксування процесу технічними засобами.

На підставі статті 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечив проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши підстави позову, дослідивши докази з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності, встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів закріплено безпосередньо у Конституції України (ст. 55), Цивільному кодексі України (ст. 16), Цивільному процесуальному кодексі України (ст. 4).

Судом встановлено, що 09.05.2026 року о 13 год. 55 хв. в м.Чернівці, Черівецької області на перехресті вул. Кармелюка-Винниченка водій ОСОБА_1 (Відповідач), керуючи транспортним засобом марки Mitsubishi L200 д.н.з. НОМЕР_1 по вул.Ставропольській (є другорядною позначена дорожнім знаком 2.2 «Проїздки без зупинки заборонено») та на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг, не надав переваги в русі автомобілю марки Peugeot Partner д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ТОВ «ГОЙРА ГРУП» (Позивачу) на праві власності, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого відбулось зіткнення у результаті якого транспортний засіб марки Peugeot Partner д.н.з НОМЕР_2 здійснив неконтрольований рух та наїзд на залізний паркан будинку №117 по вул. Кармелюка. Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди (надалі ДТП) транспортний засіб Позивача отримав механічні пошкодження.

Постановою Чернівецького районного суду м. Чернівці, від 03.06.2026 року у справі № 725/4814/26, Відповідача, було визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП), що стало причиною ДТП та пошкодження майна нашого підприємства. Зазначена постанова набрала законної сили та підтверджує вину Відповідача у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Внаслідок ДТП, автомобіль Peugeot Partner д.н.з. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження, а позивач поніс матеріальні збитки на відновлення та ремонт автомобіля.

Станом на дату ДТП цивільно-правова відповідальність Відповідача, як власника наземного транспортного засобу не була застрахована (відсутній поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ОСЦПВ).

З метою врегулювання спору в позасудовому порядку Позивач звернувся до відповідача з письмовою претензію від 22.06.2026 року, в якій запропонував добровільно відшкодувати завдану внаслідок ДТП матеріальну шкоду у розмірі 470966,61 грн. (чотириста сімдесят тисяч дев`ятсот шістдесят шість грн. 61 коп. та компенсувати витрати на проведення транспортно-товарознавчої експертизи у сумі 5776,32 грн. (П`ять тисяч сімсот сімдесят шість грн. 32 коп.).

Претензія була направлена на адресу Відповідача рекомендованим поштовим відправленням, що підтверджується відповідними поштовими документами.

Однак , Відповідач претензію залишив без відповіді та без задоволення, жодних заходів для добровільного відшкодування завданої шкоди не вжив, у зв`язку з чим Позивач змушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Для визначення розміру шкоди завданої шкоди Позивачем було проведено транспортно-товарознавчу експертизу. Згідно з висновком експерта Чернівецького НДЕКЦ МВС України від 26.05.2026 № СЕ-19/126-26/6133-АВ за результатами транспортно-товарознавчої експертизи розмір матеріального збитку завданого транспортному засобу Позивача Peugeot Partner д.н.з НОМЕР_2 становить 470966,61 грн. (чотириста сімдесят тисяч дев`ятсот шістдесят шість грн. 61 коп.).

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі за текстом Закон №1961-IV) та Цивільним кодексом України.

Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

За статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 1192 ЦК України визначено способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, відповідно до частини першої якої, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди від 27 березня 1992 року № 6 при визначені розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності, судам слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов`язку надати річ того ж роду та якості, полагодити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. У разі коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб полагодити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні заподіяних збитків грішми, потерпілому, на його вимогу, відшкодовуються неодержані доходи у зв`язку із заподіянням шкоди майну.

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки її частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Тобто, порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

У відповідності до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином, виходячи з обставин, на які позивач посилалася як на підставу позовних вимог, суд приходить до висновку, що нею доведено перед судом їх переконливості та обґрунтованості, подано достатньо доказів на підтвердження позовних вимог, а отже зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову щодо матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на проведення експертизи суд зазначає наступне.

Судом установлено, що за заявою позивача було проведено транспортно-товарознавчу експертизу, про що свідчить висновок експерта 26.05.2026 № СЕ-19/126-26/6133-АВ, витрати на проведення транспортно-товарознавчої експертизи у сумі 5776,32 грн.

Висновок експерта може бути підготовлений як підставі ухвали суду про призначення експертизи, так і на замовлення учасника справи.

У випадку подання учасником справи до суду висновку експерта, складеного на його замовлення, у такому висновку має бути зазначено, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Зокрема, інша сторона може подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, і у разі, якщо суд визнає наявність таких підстав, такий висновок не приймається судом до розгляду (стаття 102 ЦПК України).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду з позовом, а те, чи пов`язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи.

Отже, відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі.

Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.

Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (особливо, якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ), не відповідає вимогам розумності та правової визначеності, «підриває» конструкцію забезпечення передбачуваності застосування процесуальних норм, а тому не є такою, що відповідає верховенству права.

Вказане узгоджується з висновком викладеним у постанові Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 листопада 2023 року у справі № 712/4126/22 (провадження № 14-123цс23).

Як слідує із матеріалів справи, висновок експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи був взятий судом до уваги та врахований як доказ, зокрема під час вирішення питання про визначення суми, яку належить стягнути в рахунок відшкодування завданої позивачу шкоди. Так суд, взявши до уваги вартість відновлюваного ремонту, визначеного експертним шляхом, при визначені розміру майнової шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, виходив із заявлених вимог та реальних витрат позивача, які не перевищують вартість, визначену експертним шляхом.

Оскільки висновок експерта був врахований судом при ухваленні рішення, то витрати, пов`язанні із проведення транспортно-товарознавчої експертизи, є витратами пов`язаними із розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються уразі задоволення позову -на відповідача.

Враховуючи вищевикладені обставини та з огляду на задоволення позовних вимог в повному обсязі, суд вважає, що понесені позивачем витрати на проведення транспортно-товарознавчої експертизи підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 5776,32 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гойра Груп» матеріальну шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 470966,61 грн. (чотириста сімдесят тисяч дев`ятсот шістдесят шість грн. 61 коп.), шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «ГОЙРА ГРУП» (код ЄДРПОУ 38702170) № НОМЕР_3 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299.

Стягнути з на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гойра Груп» витрати на проведення транспортно-товарознавчої експертизи у розмірі 5776,32 грн. (П`ять тисяч сімсот сімдесят шість грн. 32 коп.) та сплачений судовий збір у розмірі 7151,14 (сім тисяч сто п`ятдесят одна грн. 14 коп.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Чернівецьким районним судом м. Черінвців за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення його повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, якщо такі не було подано.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Стоцька Л. А.