Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 346/2324/26
Провадження № 2/346/2386/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі головуючого судді Яремин М.П.
з участю секретаря Урбанович І.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06.08.2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та відповідачем укладено договір № 00-9891452, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, відповідно до якого товариство зобов`язалося надати відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі 4 100 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач - повернути кредит, сплатити комісію в розмірі 615 грн., а також проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначеними умовами кредитного договору. Однак, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, чим порушила свої зобов`язання, встановлені договором, внаслідок чого допустила виникнення заборгованості, загальний розмір якої станом на 15.04.2026 року позивачем визначено як 6 201,25 грн., з яких: 4 100 грн. за тілом кредиту; 1 486,25 грн. за процентами; 615 грн. за комісією. Тому позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати, які складаються із 2 662,40 грн. сплаченого судового збору та 7 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
24.08.2026 року представник відповідача, адвокат Репало О.О. через систему Електронний суд подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що згідно з квитанцією про переказ від 30.08.2024 року відповідач вчасно та в повному обсязі виконала свої зобов`язання та погасила кредитну заборгованість шляхом перерахунку коштів у сумі 4 132, 56 грн. на рахунок позивача. Проте, в даному випадку позивач не повідомляє про виконання відповідачем своїх зобов`язань, що взагалі виключає підстави для стягнення процентів за користування кредитними коштами. За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за невиконання договору кредитної лінії № 00-9891452 від 06.08.2024 року є безпідставними. Крім того, витрати, пов`язані з розглядом справи, не є співмірними із складністю цієї справи, не відповідають критерію розумності їх розміру. Позовна заява має типовий характер та подана в межах масового стягнення заборгованості фінансовою компанією. Тому представник відповідача просить в задоволенні позовних вимог відмовити (а.с.46-50).
08.10.2026 року представник позивача Андрущенко А.С. через систему Електронний суд подала до суду письмові пояснення, в яких вказала, що твердження представника відповідача про те, що відповідач сплатила вчасно заборгованість за кредитним договором не підтверджується ані документами, доданими до відзиву, ані даними обліку ТОВ «Макс Кредит», ані детальним розрахунком заборгованості за договором. Надана банківська виписка не підтверджує зарахування 4 132,56 грн. на користь позивача. З наданої виписки АТ КБ «ПриватБанк» ввстановлено, що 31.08.2024 року о 13:47 год. за карткою № НОМЕР_1 проведена операція, у деталях якої зазначено одержувача EASYPAY.UA2. При цьому, безпосередньо з виписки вбачається: сума операції 4 112 грн.; сума списання з картки 4 132,56 грн.; комісія 20,56 грн. Отже, сума 4132,56 грн., на яку посилається представник відповідача як на суму погашення заборгованості, фактично є загальною сумою списання з її карткового рахунку, яка включає 20,56 грн. комісії, тоді як сума самої платіжної операції становила 4 112 грн. Крім того, у відомостях про операцію як отримувач зазначений EASYPAY.UA2, а не ТОВ «Макс Кредит». Наданий документ не містить відомостей про зарахування 4 112 грн. або 4 132,56 грн. на поточний рахунок ТОВ «Макс Кредит», не містить найменування ТОВ «Макс Кредит» як кінцевого отримувача коштів, коду ЄДРПОУ, номера договору кредитної лінії, призначення платежу, яке дозволяло б ідентифікувати операцію саме як погашення цього кредиту, а також банківських реквізитів позивача. Таким чином, зазначена виписка підтверджує лише факт списання певної суми з карткового рахунку відповідача в межах операції через платіжний сервіс, але сама по собі не підтверджує факту надходження коштів ТОВ «Макс Кредит» у рахунок виконання зобов`язань за спірним договором. Сам по собі запис «EASYPAY.UA2» у виписці підтверджує здійснення операції через відповідний платіжний сервіс, але не дозволяє встановити, кому саме в кінцевому підсумку були перераховані кошти і на виконання якого зобов`язання. Відповідно до детального розрахунку заборгованості за договором № 00-9891452 - 30.08.2024 року жодного платежу від відповідача на користь товариства не зараховано. Натомість, розрахунок відображає платежі, які фактично надійшли та були зараховані товариством у рахунок виконання спірного договору, зокрема: 04.09.2024 року 1 988,50 грн.; 03.10.2024 року 1 929,05 грн. Оскільки саме відповідач посилається на факт повного виконання зобов`язання внаслідок платежу, на неї покладається обов`язок довести факт належного здійснення такого виконання. Тому представник позивача просить задовольнити позовні вимоги (а.с.66-68).
Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві вказав клопотання про розгляд справи у відсутності представника ( а.с.1-7 ).
Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, а саме за зареєстрованим місцем проживання. Причин своїх неявок відповідач не повідомила, не звернулася із заявою про розгляд справи в її відсутності, скористалась правом подачі відзиву на позовну заяву.
За таких обставин, з урахуванням положень ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.
В зв`язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що 06.08.2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та відповідачем укладено договір кредитної лінії №00-9891452, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, відповідно до п.1.1 - 1.4 якого кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у формі кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та комісію, а також виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту становить 4 100 грн., тип кредиту кредитна лінія; цільове призначення кредиту на споживчі потреби; строк дії кредитної лінії 360 днів. Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту в останній день строку кредитування 01.08.2025 року, згідно умов п. 3.5 договору. Позичальник зобов`язаний сплатити проценти в періодичну дату оплати процентів, а саме на 31.08.2024 року та на кожний 25 день після цієї дати протягом строку кредитування ( а.с. 14 зворот,-18 ).
Відповідно до п. 1.5, 1.5.1, 1.6, 1.8-1.9.1 договору тип процентної ставки фіксована; Стандартна процента ставка складає 1,45% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3 цього договору. Кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 15,00% від суми кредиту, що складає: 615 грн., яку позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.5 цього договору; орієнтована реальна річна процента ставка за стандартною процентною ставкою 9115,87%; орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною процентною ставкою 26 117 грн.
Відповідно до п.2.2. договору, цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 2.8. договору кредитодавець зобов`язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту 06.08.2024 року, сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 4 100 грн. на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .
За змістом розділу 3 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на щоденній основі, починаючи з дати перерахування коштів кредиту з поточного рахунку кредитодавця до дня фактичного повного повернення кредиту протягом строку дії кредитної лінії. Проценти за користування кредитом нараховуються на залишок неповернутої суми кредиту за кожен день користування кредитом та оплачуються згідно умов п. 1.4 договору. Позичальник зобов`язаний здійснити оплату комісії за надання кредиту та повернути суму кредиту в останній день строку кредитування, яке є датою остаточного повернення кредиту, а саме 01.08.2025 року.
Відповідно до п.4.3.1 договору позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.
Відповідно до п.7.3. даного договору позичальник підтверджує, що йому в чіткій та зрозумілій формі надано актуальну та достовірну інформацію, передбачену статтею 9 Закону України «Про споживче кредитування», а також інформацію про фінансову послугу та кредитодавця у визначеному законодавством обсязі, достатньому для прийняття позичальником свідомого рішення про отримання такої послуги або про відмову від її отримання та ознайомлена з Правилами надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Макс Кредит», повністю їх розуміє, погоджується з ними і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, повний текст яких розміщений на сайті за посиланням: https://treba.credit/finansovi-poslugy/.
Згідно з п.7.20 договору позичальник підтверджує, що з внутрішніми Правилами надання кредитів та банківських металів у кредит кредитодавця ознайомлений в повному обсязі.
Відповідно до п. 7.11. договору сторони підтвердили, що договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами цього договору та Правил.
Додатком №1 до кредитного договору №00-9891452 від 06.08.2024 року ТОВ «Макс Кредит» та відповідач погодили графік платежів, їх кількість, розмір та періодичність, згідно з яким дата повернення кредиту 01.08.2025 року; кількість платежів 15; сума кредиту 4 100 грн.; проценти за користування кредитом 21 402 грн.; комісія за надання кредиту 615 грн.; загальна вартість кредиту 26 117 грн.; реальна річна процентна ставка 9115,87 % ( а.с. 19).
Згідно з паспортом споживчого кредиту, в якому в графі підпис позичальника зазначено 06.08.2024 року ОСОБА_2 , електронний підпис одноразовим ідентифікатором 49435, визначено умови кредитування (тип кредиту кредитна лінія, сума 4 100 грн., строк кредитування - 360 днів; мета отримання кредиту на споживчі потреби); процентна ставка 529,25 % річних; комісія за надання кредиту 615 грн.; загальні витрати за кредитом 22 017 грн.; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом 26 117 грн.; реальна річна процента ставка 9115,87 %; порядок повернення кредиту; наслідки прострочення виконання чи невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит ( а.с. 19 зворот, - 20 ).
Фактичне перерахування коштів за кредитом на платіжну картку ОСОБА_2 НОМЕР_1 згідно з договором № 00-9891452 від 06.08.2024 року підтверджується письмовим підтвердженням ТОВ «Профітгід» про здійснення успішного переказу 06.08.2024 рок на суму 4 100 грн., номер транзакції 42289-78397-76664 ( а.с. 22 ).
Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Макс Кредит», станом на 15.04.2026 року розмір заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором №00-9891452 від 06.08.2024 року склав: 6 201,25 грн., з яких 4 100 грн. заборгованість за тілом кредиту, 1 486,25 грн. - за процентами; 615 грн. за комісією ( а.с. 21 ). З розрахунку також встановлено, що відповідачем в рахунок погашення заборгованості сплачено 04.09.2024 року 1 988,50 грн., а 03.10.2024 року 1 929,05 грн.
Судом також встановлено, що 30.10.2024 року ОСОБА_2 зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 , що стверджується даними копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 30.10.2024 року, актовий запис № 523 від 30.10.2024 року; після державної реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище « ОСОБА_4 » (а.с. 51).
Згідно з даними виписки про рух коштів по картці № НОМЕР_1 , наданої АТ КБ ПриватБанк 22.08.2026 року, за 31.08.2024 року по картці проведені наступні операції: о 12:43 год. Розваги, отримувач FAVBET.UA, сума 500 грн.; о 13:03 год. Розваги, отримувач FAVBET.UA, сума 100 грн.; о 13:07 год. Розваги, отримувач FAVBET.UA, сума 100 грн.; о 13:10 год. Розваги, отримувач FAVBET.UA, сума 400 грн.; о 13:46 год. Переказ на свою картку, отримувач ОСОБА_2 , сума 6 000 грн.; о 13:47 год. Перекази, отримувач EASYPAY.UA2, сума 4 112 грн.; о 13:47 год. Розваги, отримувач FAVBET.UA, сума 600 грн.; о 14:40 год. Розваги, отримувач FAVBET.UA, сума 600 грн. ( а.с. 53 ).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), вбачається, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону України «Про електронну комерцію», є оригіналом такого документа.
У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Нормою ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Отже, між сторонами вказаного кредитного договору було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договорів, які оформлені ними в електронній формі з використанням електронних підписів.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Статтею 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору. Договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: 1) у паперовому вигляді; 2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; 3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; 4) в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено ЦК України.
Отже, укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов`язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов`язковим.
При цьому, судом, згідно з ч.4 ст. 263 ЦПК України, враховані висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.
За приписами ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі ст.ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту (щодо повернення кредитних коштів, а також сплати відсотків) сторона відповідача суду не надала, не подала будь-яких доказів на спростування користування відповідачем наданими їй кредитними коштами, а також не подала будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості.
Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач, уклавши з позивачем електронний договір, за яким нею отримано послуги з надання коштів у кредит, та, взявши на себе зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за їхнє використання, належним чином їх не виконала, що призвело до виникнення заборгованості, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 4 100 грн. підлягають задоволенню.
При цьому, не заслуговують на увагу твердження про те, що відповідач 30.08.2024 року було повністю сплачено кредитну заборгованість розмірі 4 132,56 грн., про що свідчить відповідна квитанція, оскільки дане не підтверджується ані документами, доданими до відзиву, ані даними обліку ТОВ «Макс Кредит», ані детальним розрахунком заборгованості за договором. Долучена виписка по картковому рахунку за 31.08.2024 року ( а не за 30.08.2024 року, як стверджує сторона відповідача ) підтверджує лише факт списання суми в розмірі 4 132,56 грн. з карткового рахунку відповідача в межах операції через платіжний сервіс EASYPAY.UA2, але сама по собі не підтверджує факту надходження коштів ТОВ «Макс Кредит» у рахунок виконання зобов`язань за спірним договором. Більше того, з розрахунку заборгованості за договором № 00-9891452 встановлено, що 30.08.2024 року чи 31.08.2024 року жодного платежу від відповідача на користь товариства не надходило.
Водночас, згідно з вищезазначеним розрахунком заборгованості та умов кредитного договору, відсотки нараховувались в розмірі 1,45 % від суми кредиту за період з 06.08.2024 року по 15.11.2024 року, тобто в межах строку дії договору.
При перевірці правильності здійснених позивачем розрахунків, судом враховано, що згідно з частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Закон України від 22.11.2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023 року.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Перехідні положення законопроекту застосовуються у разі, якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Це узгоджуються із абзацом 2 частини 1 статті 39 Закону України «Про правотворчу діяльність» (нормативно-правовими актами, що застосовувалися до набрання чинності прийнятим (виданим) нормативно-правовим актом, встановлювався інший порядок регулювання відповідних суспільних відносин).
Договір кредитної лінії №00-9891452 укладено 06.08.2024 року, тобто, після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому до спірних правовідносин мають застосовуватись положення ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», згідно якої максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 % за весь строк дії кредитного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
У частинах першій та другій статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Таким чином, п.1.5.1 договору кредитної лінії №00-9891452 від 06.08.2024 року щодо нарахування процентів за процентною ставкою 1,45 % в день з врахуванням положень ч. 5 ст.12, ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемним.
Враховуючи викладене, розрахунок заборгованості за відсотками за користування кредитом протягом строку кредитування має розраховуватись за денною процентною ставкою у розмірі 1%.
Отже з врахуванням викладеного, слід дійти висновку, що відсотки за користування кредитними коштами за вказаним договором повинні розраховуватися наступним чином: 06.08.2024 року по 15.11.2024 року, 4 100 грн. х 1% (процентна ставка) х 102 дні = 4 182 грн.
При цьому, згідно з розрахунком заборгованості, відповідачем за строк кредитного договору було сплачено 04.09.2024 року 1 988,50 грн., а 03.10.2024 року 1 929,05 грн., що мають бути враховані в рахунок заборгованості. Таким чином, заборгованість відповідача за відсотками за кредитним договором становить 264, 45 грн. (4 182 грн. 3 917,55 грн. ).
Слід також зазначити, що якщо в кредитному договорі товариство не зазначило та не надало доказів наявності, переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються відповідачу та за які товариством встановлена комісія за обслуговування кредитної заборгованості, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту (нарахування комісії за обслуговування кредитної заборгованості) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Отже, суд приходить до висновку, що положення вищевказаного кредитного договору про сплату комісії за надання кредиту в терміни та у розмірах, визначених у вказаному договорі, є нікчемними в силу ст.228 ЦК України. А тому в задоволенні вимог про стягнення з відповідача комісії в загальному розмірі 615 грн. слід відмовити.
За таких обставин суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в загальному розмірі 4 364,45 грн., яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 4 100 грн. та заборгованості за процентами в сумі 264,45 грн.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки судом задоволено позов у розмірі 4 364,45 грн., що становить 70,38 % від заявлених вимог в розмірі 6 201,25 грн., то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1 873,51 грн.
Вирішуючи вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн., суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас, за змістом ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).
Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.
Як встановлено судом 01.04.2026 року між ТОВ «Макс Кредит» та адвокатським бюро «Антона Хохлова», в особі керуючого бюро Хохлова А.С. укладено договір надання юридичної (правничої ) допомоги №010426/МК-АБ за умовами якого замовник замовляє, приймає та оплачує, а адвокатське бюро надає послуги правової допомоги, адвокатського захисту, представництва замовника у всіх судах загальної юрисдикції. За надання послуг замовник сплачує адвокатському бюро суму, яка зазначена в актах приймання-передачі наданих послуг ( а.с. 22 зворот, - 24 ).
Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг, адвокатським бюро на виконання договору про надання правничої допомоги надано послуги на загальну суму 70 000 грн., з них: 21 000 грн. ознайомлення із матеріалами кредитних справ та подачі позовних заяв (15 годин); 7 000 грн. погодження правової позиції з замовником для підготовки та подачі позовних заяв ( 5 годин); 42 000 грн. складання позовних заяв ( 30 годин ( а.с. 26 зворот,-27 )).
Як встановлено із замовлення від 15.04.2026 року ТОВ «Макс Кредит» доручає, а АБ «Антона Хохлова» приймає в роботу для здійснення судового стягнення заборгованості справи, зокрема, щодо ОСОБА_2 за кредитним договором №00-9891452 від 06.08.2024 року ( а.с. 28 зворот ).
Разом з тим, суд вважає, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 7 000 грн. є завищеним, зважаючи на складність справи, час, витрачений на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг, ціну позову. Крім того, вартість вказаних послуг є необґрунтованою, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру та з конкретних обставин справи, пов`язаність витрат з розглядом справи. Оскільки вказаний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу є дещо завищеним, суд вважає за необхідне обмежити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат до 2 500 грн.
На підставі ст. ст. 207, 509, 525, 526, 530, 610, 628, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України та, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 89, 137, 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки та місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» заборгованість за кредитним договором №00-9891452 від 06.08.2024 року в загальному розмірі 4 364 (чотири тисячі триста шістдесят чотири ) гривні 45 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити в зв`язку з їхньою безпідставністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки та місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» 2 500 (дві тисячі п`ятсот) гривень витрат на професійну правничу допомогу та 1 873 ( одна тисяча вісімсот сімдесят три ) гривні 51 копійка сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач: ТОВ «Макс Кредит», код ЄДРПОУ 42806643, місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9А.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька та місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складено 06 листопада 2026 року.
Суддя:Яремин М. П.
Судове рішення № 141278470, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області було прийнято 03.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 346/2324/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: