Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 346/1719/26
Провадження № 2/342/601/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2026 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Федів Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Москалюк А.Р.
представника позивача Козак Т.І. (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городенка цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Абекор до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Абекор (місцезнаходження: 04080, м. Київ, Подільський район, вул. Костянтинівська, будинок 75, прим. 601А ЄДРПОУ 39287145) Пуха Наталія Станіславівна, через систему "Електронний суд", звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з Відповідача на користь Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Фінансова Компанія «Абекор» заборгованість за кредитним договором № 1561233 від 08.03.2025 року в сумі 39 424,00 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн, витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн, сплачені витрати за відправку документів відповідачу у розмірі 144,18грн.
В обгрунтування позову зазначено, що 08.03.2025 року ТОВ «ФК «АБЕКОР» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ФК «АБЕКОР» уклали електронний кредитний договір № 1561233. Згідно з пунктом 1.2 кредитного договору загальний розмір наданого кредиту складає 22 000,00 грн. Позивач виконав свої зобов`язання перед Позичальником за кредитним договором та надав кредит в сумі 22 000,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника. Строк кредиту 80 днів з кінцевим терміном повернення до «26» травня 2025 року (включно).
Відповідно до п. 2.1. вищевказаного договору кошти кредиту надаються кредитором у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, враховуючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , що емітована банком України.
Згідно з п. 4.1. Строк кредиту може бути продовжено за ініціативою Позичальника на кількість днів, запропоновану Кредитором (умови продовження строку кредиту, що пропонуються Кредитором, публікуються на Сайті), на підставі правочину, що укладається між Сторонами.
Кредитний договір та додаток №1 до договору підписано Відповідачем з використанням кваліфікованого електронного підпису одноразовим ідентифікатором «v52163».
Відповідно до квитанції за сплату №20155-1363-196406448 08.03.2025 на банківську платіжну картку № НОМЕР_1 зараховано грошові кошти в сумі 22 000,00 грн., що здійснювалось за допомогою системи EasyPay, час операції 08.03.2025 об 12:55:22.
Згідно з п. 1.3.2. кредитного договору періодичність сплати платежів: 1-й платіж через 30 дн. (період, що починається з моменту укладення Договору та закінчується останнім днем (включно), встановленим для сплати першого платежу, далі по тексту - перший період користування кредитом); 2-й платіж через 50 днів (період, що починається з наступного дня, що слідує за останнім днем першого періоду користування кредитом та закінчується останнім днем (включно), встановленим для сплати другого платежу, (далі по тексту - другий період користування кредитом).
«06» квітня 2025 року Відповідач уклав Додаткову угоду до Кредитного договору № 1561233 від 08.03.2025року на часткову зміну п.1.3 Договору та Додатку 1 до Договору, Сторони погодили, що строк кредиту складає загальну кількість днів користування кредитором (крім періоду прострочення), з кінцевим терміном повернення кредиту: «25» червня 2025 року.
У зв`язку з невиконанням умов договору у Відповідача виникла прострочена заборгованість перед Позивачем в розмірі 22 000,00 грн. тіло кредиту та 17 424,00 грн. нараховані проценти.
Ухвалою суду від 01 травня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. У задоволенні клопотання про витребування доказів відмовлено.
Судове засідання 29.05.2026 року відкладено за клопотанням представника відповідача.
24.06.2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Козак Т.І. поступив відзив на позовну заяву, в якому просив: 1. Позов ТОВ «Фінансова компанія «Абекор» задовольнити частково. 2. Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення процентів у частині, що не підтверджена належними та допустимими доказами. 3. У разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для стягнення процентів, визначити їх розмір у межах документально підтвердженої суми 10 998,90 грн. 4. Стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №1561233 від 08.03.2025 року у розмірі 32 998,90 грн, з яких: 22 000,00 грн основний борг; 10 998,90 грн проценти за користування кредитом. 5. Враховуючи часткове визнання позовних вимог та добросовісну процесуальну поведінку Відповідача, судові витрати залишити за сторонами та покласти на кожну зі сторін витрати, фактично нею понесені.
Зазначив, що відповідач не заперечує факту укладення кредитного договору №1561233 від 08.03.2025 року, факту отримання кредитних коштів у сумі 22 000,00 грн та наявності обов`язку щодо їх повернення. Разом із тим Відповідач не погоджується з розрахунком заборгованості, наведеним Позивачем, а саме в частині заявлених до стягнення процентів у розмірі 17 424,00 грн, оскільки така сума не підтверджується умовами самого кредитного договору та додаткової угоди, Позивач не надав належного та детального розрахунку заявлених процентів, відсутні докази правомірності нарахування процентів після закінчення строку кредитування, заявлені вимоги суперечать принципам добросовісності, справедливості та розумності, закріпленим у цивільному законодавстві України, розрахунок Позивача не відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду щодо порядку нарахування процентів за кредитними договорами.
Відповідач вважає документально підтвердженою наступну суму заборгованості: Основний борг 22 000,00 грн, Проценти за первісним договором 3 375,90 грн, Проценти за додатковою угодою 7 623,00 грн, Всього 32 998,90 грн.
Судове засідання 25.06.2026 відкладено для надання можливості представнику позивача ознайомитись із відзивом на позовну заяву.
В судове засідання 12.08.2026 року представник позивача не з`явився, відповіді на відзив не надав, у позовнй заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності. Представник відповідача Козак Т.І. зазначив, що відповідач не заперечує факту укладення кредитного договору, однак не погоджується з розрахунком заборгованості, наведеним Позивачем, а саме в частині заявлених до стягнення процентів у розмірі 17 424,00 грн, оскільки така сума не підтверджується умовами самого кредитного договору та додаткової угоди.
Судове засідання 03.09.2026 року відкладено за клопотанням представника відповідача.
В судовому засіданні в режимі відео конференції 06.10.2026 року представник відповідача ОСОБА_2 не заперечив факту укладення кредитного договору, однак не погоджується з розрахунком заборгованості з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву який подавав раніше.
В судовому засіданні в режимі відео конференції 03.11.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, та відповідно до ст.244 ЦПК України, відклав ухвалення та проголошення ріщення до 06.11.2026 о 13:30 год.
Проаналізувавши викладені в позовній заяві обґрунтування позивача, наданий стороною відповідача відзив на позовну заяву, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши також правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що 08.03.2025 року ТОВ «Фінансова Компанія «Абекор» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи TOB «Фінансова Компанія «Абекор» уклали електронний кредитний договір №1561233. Згідно з пунктом 1.2 кредитного договору сума кредиту складає 22000,00 грн. Відповідно до пункту 1.3 кредитного договору строк кредиту 80 днів з кінцевим терміном повернення до «26» травня 2025 року (включно). Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для Позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується виходячи з припущення, що Позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі/Графіку платежів.
Відповідно до п.1.3.1 сторонами погоджено кількість платежів 2 платежі. Періодичність сплати платежів: 1-й платіж через 30дн. (період, що починається з моменту укладення договору та закінчується останнім днем (включно), встановленим для сплати першого платежу, далі по тексту - перший період користування кредитом); 2-й платіж через 50 днів (період, що починається з наступного дня, що слідує за останнім днем першого періоду користування кредитом та закінчується останнім днем (включно), встановленим для сплати другого платежу, (далі по тексту - другий період користування кредитом).
Згідно із п.1.4 договору процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від умов користування кредитом та становить: 1.4.1. базова процентна ставка 0.9900% в день, що застосовується протягом першого періоду користування кредитом; 1.4.2. основна процентна ставка 0.99% в день, що застосовується протягом другого періоду користування кредитом; 1.4.3. акційна процентна ставка, що застосовується відповідно до наступних умов: - 0.3465 % в день, що застосовується протягом першого період користування кредитом, (крім випадку якщо позичальник скористався першою акційною ставкою або уклав додаткову угоду про продовження строку кредиту, де дана акційна ставка буде застосована до дати такого укладення(включно), якщо позичальник своєчасно сплатить перший платіж не пізніше строку та не менше суми, що встановлені в початковому Графіку платежів (+3 календарні дні додатково для виконання вказаного зобов`язання) або у вказаний строк укладе додаткову угоду про продовження строку кредиту (пролонгацію).
Якщо позичальник не має права на отримання знижки на умовах акційної ставки, акційна ставка в цьому полі буде дорівнювати розміру базової ставки, яка відповідно діє в цей період, у зв`язку з чим ця умова договору носить технічний характер та не має юридичного змісту для позичальника. У випадку невиконання позичальником умов для отримання індивідуальної знижки від кредитора, користування кредитом для позичальника здійснюється за базовою процентною ставкою протягом першого періоду користування кредитом (без застосування знижки) на звичайних (базових) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів (позичальників), які не мають окремих індивідуальних знижок базової процентної ставки.
Відповідно до п. 2.1. вищевказаного договору кошти кредиту надаються кредитором у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, враховуючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , що емітована банком України.
Згідно з п. 4.1. Строк кредиту може бути продовжено за ініціативою позичальника на кількість днів, запропоновану кредитором (умови продовження строку кредиту, що пропонуються кредитором, публікуються на Сайті), на підставі правочину, що укладається між сторонами.
Згідно з п. 1.7. денна процентна ставка на дату укладення Договору складає: 0.19 % в день.
Відповідно до п. 1.8. загальні витрати за кредитом на дату укладення Договору складають: 3375.90 грн.
За змістом п. 1.9. орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: 344.43% річних.
Пунктом 1.10. передбачено, що орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: 25375.90 грн.
Кредитний договір та додаток №1 до договору підписано відповідачем з використанням кваліфікованого електронного підпису одноразовим ідентифікатором v52163.
Факт перерахування коштів підтверджується квитанцією до платіжної інструкціх №20155-1363-196406448 від 08.03.2025, з якої вбачається, що 08.03.205 12:55:22 здійснено переказ коштів у сумі 22000,00 , номер картки НОМЕР_2 , а також листом ТОВ "Фінансова компанія "Контрактовий дім" № 21877 від 23.03.2026 року, із якого вбачається, що на підставі укладеного договору з ТОВ «АБЕКОР» №28122023/02А від 28.12.2023 р., за допомогою системи EasyPay 08.03.2025 12:55 було здійснено переказ грошових коштів відповідачу на його платіжну картку НОМЕР_2 на суму 22000 грн.
«06» квітня 2025 року відповідач ОСОБА_1 уклала Додаткову угоду до Кредитного договору № 1561233 від 08.03.2025року на часткову зміну п.1.3 Договору та Додатку 1 до Договору, Сторони погодили, що строк кредиту складає загальну кількість днів користування кредитором (крім періоду прострочення), з кінцевим терміном повернення кредиту: «25» червня 2025 року.
Таким чином, кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного кредитного договору.
На підставі розрахунку заборгованості по Кредитному договору № 1561233 від 08.03.2025 ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 39424,00 грн., яка складається з: строкове тіло кредиту - 2200,00 грн., нарахованих процентів - 7623,00 грн., простроченого тіла - 19800,00 грн., нарахування на прострочене тіло - 9801,00 грн.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України).
Частиною 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.
Так, за змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.ч. 3-6, 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 вказаного Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно із ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року по справі № 127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений; сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.
З матеріалів справи вбачається, що 08.03.2025 року між сторонами укладено кредитний договір № 1561233 у електронному вигляді шляхом підписання ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором.
Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується копією квитанції до платіжної інструкціх №20155-1363-196406448 від 08.03.2025 та листом ТОВ "Фінансова компанія "Контрактовий дім" № 21877 від 23.03.2026 року про перерахування коштів.
Судом встановлено, що відповідно до графіку платежів відповідачка мала здійснювати погашення кредиту у наступному порядку: 06.04.2025 року сплатити кредитодавцю 22086,90 грн, з яких 19800,00 грн сума кредиту і 2286,90 грн проценти за користування кредитом; 26.05.2025 року сплатити 3289,00 грн, з яких 2200,00 грн сума кредиту і 1089,00 грн проценти за користування кредитом.
Доказів на підтвердження належного виконання зобов`язань за кредитним договором відповідачкою суду не надано.
Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі.
Щодо суми процентів за користування кредитом.
Посилання представника відповідача на те, що проценти нараховані після спливу строку кредитування та те, що сума відстоків, яку позивач просить стягнути не підтверджена належними та допустимими доказами спростовується наявним в матеріалах справи розрахунком заборгованості за договором №1561233 від 08.03.2025 року, з якого вбачається, що нарахування відсотків за вказаним договором здійснювалось з 08.03.2025 року по 25.06.2025 року, що відповідає умовам Договору, №1561233 від 08.03.2025 та додатковій угоді до кредитного договору від 06.04.2025 року, з якими Позичальник ознайомилася під час укладення кредитного договору та підписала в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».
На підставі вищенаведеного, беручи до уваги пояснення представника відповідача, відзив на позовну заяву, і те що відповідач не заперечує свого обов`язку повернути кредит та компенсувати кредитору законні наслідки прострочення, відповідач не виконала належним чином зобов`язання за укладеним договором, суд вважає доведеними наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором № 1561233 від 08.03.2025 в розмірі 39424,00 грн., яка складається з: 22000,00 тіло кредиту, 17424,00 грн, за нарахованими процентами.
Докази, які б спростовували доводи позивача та факт невиконання належним чином відповідачем ОСОБА_1 зобов`язань за Кредитним договором № 1561233 від 08.03.2025 в матеріалах справи відсутні.
Також, суд не може брати до уваги твердження представника відповідача, що кредит відповідачкою був отриманий для лікування та задоволення невідкладних медичних потреб, оскільки ні представником відповідача, ні відповідачем не надано підтвердуючих доказів щодо даного твердження.
Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з платіжною інструкцією позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662,40 гривень. Оскільки судом задоволено позов, то з відповідача слід стягнути на користь позивача - 2662,40 грн судових витрат, понесених позивачем по сплаті судового збору.
Щодо вимоги заяви ТОВ «ФК «АБЕКОР» в частині стягнення з відповідача 144,18 грн. витрат, пов`язаних із розглядом справи, на поштові відправлення процесуальних документів, іншим учасникам справи, суд дійшов до наступного висновку.
Пунктом 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
На підтвердження понесених витрат на поштові відправлення процесуальних документів іншим учасникам справи заявником надано суду копії описів вкладення до цінних листів, поштової накладної, фіскального чеку оплати поштових відправлень на суму 144,18 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що поштові витрати, пов`язані із розглядом справи в розмірі 144,18 грн. підтверджені належними та допустимими доказами, у зв`язку із чим є підстави для їх стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «АБЕКОР».
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн, суд враховує наступне.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч. 3 ст. 141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Представник позивача в обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу долучено копії: договору про надання правової (правничої) допомоги № 22122025 від 22.12.2025 року, укладений між ТОВ "ФК "Абекор" та адвокатським бюро «Наталії Пухи», Рахунок №1561233 від 30.03.2026, з якого вбачається, що вартість наданої послуги в даній справі становить 10000,00 грн.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, (провадження №14-38219) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження№ 12-171г19).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
З огляду на зазначене, враховуючи фактичний обсяг наданих адвокатом юридичних послуг, співмірність суми витрат із складністю справи та відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), суд доходить висновку, що виходячи з співмірності заявлених вимог, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
На підставі ст.ст. 526, 530, 610-612, 1049, 1050, 1054 Цивільного Кодексу України, керуючись ст.ст. .12, 13, 81, 81-89, 141, 244, 263-265, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Абекор до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Абекор (місцезнаходження: 04080, м. Київ, Подільський район, вул. Костянтинівська, будинок 75, прим. 601А ЄДРПОУ 39287145), заборгованість за кредитним договором № 1561233 від 08.03.2025 у розмірі 39424,00 грн (тридцять дев`ять тисяч чотириста двадцять чотири гривні 00 коп), судовий збір у розмірі розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок), 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу та сплачені витрати за відправку документів відповідачу у розмірі 144, 18 грн (сто сорок чотири гривні 18 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Абекор, місцезнаходження: 04080, м. Київ, Подільський район, вул. Костянтинівська, будинок 75, прим. 601А ЄДРПОУ 39287145;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Рішення ухвалено 06.11.2026.
Суддя: Федів Л. М.
Судове рішення № 141278308, Городенківський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 06.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 346/1719/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: